Впровадження моніторингу доступу до даних у «Дії» — новий рівень прозорості для українців

Перетворення держави на цифрову платформу вже стало реальністю для українців. Програма «Дія», яка за кілька років переросла з електронного кабінету у фактично головний канал комунікації громадян із державою, відкриває нову еру у сфері захисту персональних даних. У жовтні 2025 року Кабінет міністрів затвердив впровадження підсистеми моніторингу доступу до даних у «Дії», завдяки якій кожен українець отримає право знати, хто, коли і з якою метою звертався до його інформації у державних реєстрах.

Цей крок несе глибокий зміст: держава відкрито демонструє, що доступ до даних – не привілей адміністратора чи чиновника, а діалог громадянина з цифровою системою, що контролюється ним самим.

Як працюватиме нова опція моніторингу.  Суть інновації проста та гранично відкрита. Всякий раз, коли державний орган або інший суб’єкт (залежно від рівня доступу) робитиме запит щодо даних громадянина, це фіксуватиметься системою «Дія». Користувач отримає push-сповіщення: час, назва установи, мета звернення. Таким чином навіть у випадках стандартних державних процедур (оформлення паспорта, довідки, субсидії тощо) людина матиме можливість стежити за тим, які державні механізми запускаються щодо її особи.

Функція реалізується на базі системи «Трембіта», що забезпечує взаємодію між реєстрами – таким чином реєстрова взаємодія, яка раніше була поза полем зору громадян, стане видимою для кожного.

Підводні камені: винятки, нагляд і баланс.  Однак цифровий максималізм має свої обмеження. Як підкреслив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у виняткових випадках система не надсилатиме сповіщення: це розслідування злочинів, контррозвідувальна діяльність, боротьба з тероризмом, досудові процеси. Аналогічні директиви діють у країнах ЄС у рамках GDPR. Такий підхід пов’язаний з необхідністю захисту розслідувань і протидії загрозам державній безпеці.

Разом із цим, контроль за несанкціонованим доступом закріплюється, оскільки навіть спеціальні служби повинні аргументувати запит. Надання більшості установ прозорої інформації щодо законного обґрунтування звернення до чутливих даних підвищує рівень довіри до державних інституцій.

Персональні дані, законодавство і європейські тенденції.  Рішення уряду гармонізується з великим оновленням політики захисту даних — законопроєктом №8153 «Про захист персональних даних». Цей документ орієнтований на максимально широке впровадження стандартів GDPR. Законопроєкт передбачає призначення фахівця із захисту даних (DPO), чіткі вимоги до прозорості, погодженості, інформування та відповідальності за витоки.

Основні принципи:

• чітко виражена і добровільна згода на обробку;
• інформування про мету і способи використання;
• повідомлення про витік даних протягом 72 годин;
• великі штрафи для порушників (до 20 млн грн або 8% річного обороту).

У контексті «Дії» ці механізми стають технологічною реальністю: кожен може контролювати власний інформаційний слід, а держава зобов’язується розкривати деталі цього обігу.

Соціальні ефекти: прозорість, безпека та довіра.  Запуск цієї функції — не лише технологічний апгрейд. Це демонстрація зрілості суспільства і владних структур, визнання прав громадянина на приватність і контроль своєї інформації. Держава стає рівноправним гравцем у взаєминах із суспільством — і якщо раніше обіг даних відбувався «кухонно», без відчутної участі громадянина, тепер цей процес від початку фіксується, тлумачиться й за потреби може бути оскаржений.

Для розбудови довіри такі кроки є ключовими: чим менше «сліпих зон», тим менше ризиків, зловживань і корупції в апараті управління.

Нові ризики — нові підходи до захисту.  Не варто забувати й про інший бік: кібербезпека, запобігання витокам, вдосконалений аудит всієї державної ІТ-інфраструктури. Відкриття нових каналів доступу — це не лише благо для громадян, а й виклик для захисників державних систем від кібератак та інсайдерських загроз.

Саме тому система моніторингу має бути доповнена досконалими технічними протоколами обмеження доступу, журналами логування та реагування на спроби злому.

Україна як світовий майданчик цифрового експерименту.  Стратегія українського уряду — рухатися в ногу із західними практиками, але з урахуванням локальної специфіки (велика кількість держреєстрів, слабка цифрова культура певних категорій населення, високий рівень кібервикликів). Декілька років тому ідея, що держава буде зобов’язана пояснювати будь-який доступ до ваших даних — звучала футуристично. Тепер це — новий цифровий стандарт України.

Ця практика може стати зразком навіть для інших країн, у яких держава прагне рухатися до максимального балансу між відкритістю, безпекою та захистом інтересів громадянина.

Підсумок: контроль повертається до громадянина.  Впровадження сповіщень в «Дії» — це не просто черговий апгрейд державного застосунку. Це технологічний прорив, який змінює саму парадигму відносин між державою й людиною. Українці стануть не пасивними «споживачами» електронних послуг, а повноправними суб’єктами цифрового простору, де ступінь прозорості, довіри та взаємного контролю визначає нові правила існування всієї держави.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.

Якщо у вас виникли додаткові питання або ви потребуєте експертної поради щодо цієї теми — звертайтеся за консультацією! Наші фахівці допоможуть знайти найкраще рішення для вашої ситуації, враховуючи актуальні зміни законодавства та практику.

Залиште заявку або зв’яжіться з нами зручним для вас способом — і отримайте професійну підтримку вже сьогодні.

З повагою, компанія «WINNER».