Клієнт не платить за злом картки, якщо банк не довів його вину

Ця позиція Касаційного цивільного суду (КЦС) ВС, викладена в постанові від 15 вересня 2025 року, стала ключовою для практики розгляду спорів між банками та клієнтами щодо незаконного списання коштів. Суд наголосив: клієнт звільняється від відповідальності, якщо своєчасно повідомив банк про операції, а фінансова установа не надала беззаперечних доказів його вини чи сприяння злому.

Правові підстави захисту клієнта

Згідно з п. 9 Розділу VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті № 705 (чинне на момент справи), користувач не несе відповідальності за платіжні операції, якщо електронний платіжний інструмент заблокований або якщо банк не довів його грубу недбалість. Верховний Суд розширив цей принцип, вказавши, що факт введення PIN чи інших даних сам по собі не є доказом вини клієнта – банк мусить довести причинно-наслідковий зв’язок між діями клієнта та зломум.

У справі № [номер справи не вказано в доступних джерелах, але КЦС ВС чітко сформулював правило: банк несе тягар доведення, і лише беззаперечні докази (логіни, IP, геолокація, поведінка клієнта) можуть покласти відповідальність на жертву шахраїв. Сам факт списання 69 342 грн у травні 2022 року не став підставою для штрафування клієнта, бо банк не довів його участі в шахрайстві.​

Аналіз позиції ВС: бремя доказування на банку

КЦС ВС підкреслив, що банки часто намагаються перекладати відповідальність на клієнтів, посилаючись на «коректне введення даних». Однак суд визнав це недостатнім: коректність транзакції може свідчити лише про технічний доступ до картки, але не про згоду власника чи його недбалість. Апеляційний суд у цій справі помилково врахував нові докази банку, які той не подавав у першій інстанції, що ВС визнав порушенням принципів добросовісності та повного розкриття доказів (discovery) за ЦПК.

Такий підхід узгоджується з директивами ЄС (PSD2), які покладають на платіжні установи первинну відповідальність за безпеку систем і тягар доведення вини клієнта. В Україні це означає, що банк, як емітент картки, зобов’язаний забезпечити захист платіжної інформації та відшкодувати збитки, доки не доведе протилежне.

Практичні наслідки для клієнтів і банків

Для клієнтів позиція ВС – це потужний інструмент захисту. Якщо ви виявили несанкціоноване списання:

• Негайно заблокуйте картку через додаток чи гарячу лінію банку.
• Повідомте банк письмово (електронно чи рекомендованим листом) з вимогою розслідувати операції та повернути кошти.
• Зверніться до поліції з заявою про шахрайство – це фіксує вашу добросовісність.
• У разі відмови банку подавайте позов до суду, посилаючись на постанову КЦС ВС.

Банки, своєю чергою, змушені посилювати безпеку: впроваджувати двофакторну автентифікацію, моніторинг підозрілих транзакцій, оперативне блокування та розслідування. Практика показує, що банки часто проигрывают справи через відсутність доказів вини клієнта, що стимулює галузь до кращого захисту даних.​

У 2024–2025 роках подібні спори зросли через хвилю фішингу та скамів, де клієнти втрачали від кількох тисяч до сотень тисяч гривень. ВС чітко окреслив межу: банк не може автоматично списувати кошти з «підозрілого» рахунку без доведення.​

Судова практика: ключові кейси ВС

У постанові КЦС ВС від 15.09.2025 клієнт успішно оскаржив вимогу банку відшкодувати 69 тис. грн, списані шахраями. Суд першої інстанції відмовив банку, апеляція змінила рішення, але касація повернула все на місця, наголосивши на бремени доведення.​

Подібні висновки є в постановах № 235/2054/21 та № 161/6855/19: клієнт не відповідає, якщо картка заблокована або банк не довів грубу недбалість. Ця практика поширюється на всі банки – від ПриватБанку до Ощадбанку, де типові схеми шахрайства включають фішинг, віруси та соціальну інженерію.

ВС також заборонив банкам подавати нові докази на апеляції, якщо вони не розкрили їх у першій інстанції, – це запобігає маніпуляціям і захищає права клієнтів.​

Рекомендації для уникнення ризиків

Щоб мінімізувати шанси стати жертвою:

• Увімкніть push‑повідомлення та двофакторку на всіх картках.
• Не вводьте дані на сумнівних сайтах чи за дзвінками «від банку».
• Регулярно перевіряйте виписки та встановіть ліміти на транзакції.
• При злому негайно блокуйте картку й фіксуйте комунікацію з банком.

Для банків: інвестуйте в AI‑моніторинг, навчайте клієнтів і готуйте чіткі докази у спорах – інакше ризикуєте програти в суді.

Ця позиція ВС змінює баланс на користь клієнтів, роблячи банки відповідальними за безпеку платіжних систем. У майбутньому очікується уніфікація практики та можливі зміни в регуляціях НБУ для посилення захисту споживачів.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оскарженням несанкціонованих операцій, поверненням коштів від банку чи захистом прав споживача фінансових послуг, звертайтеся за фаховою юридичною допомогою — своєчасна консультація допоможе правильно оцінити доказовість матеріалів, виявити процесуальні помилки та ефективно захистити свої права.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.