Дискусія про ПДВ для ФОПів із «великими» оборотами переходить від чуток до конкретних законопроєктів: Мінфін пропонує підвищити поріг обов’язкової ПДВ‑реєстрації до 4 млн грн річного доходу з 1 січня 2027 року, тож часу на підготовку небагато, але загальна логіка реформ уже окреслена.
Що зміниться з 2027 року
Ключова новація — новий єдиний поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ: 4 000 000 грн річного доходу замість чинного 1 млн грн. Цей поріг планують зробити однаковим як для ФОП, так і для юридичних осіб, незалежно від того, перебувають вони на спрощеній системі чи на загальній.
Якщо підприємець (ФОП або юрособа) перевищує ліміт 4 млн грн за 12-місячний період, він зобов’язаний стати платником ПДВ і працювати за загальними правилами цього податку. Сценарій «я на єдиному податку, тому ПДВ мене не стосується» більше не працюватиме; статус спрощенця перестає бути «щитком» від ПДВ при великих оборотах.
Автоматична реєстрація та «м’який старт»
«М’який старт» ПДВ передбачає автоматичну реєстрацію ФОПів платниками ПДВ за даними звітності за 2025–2026 роки без заяви підприємця, а спроби штучно занижувати оборот можуть не спрацювати; перший квартал 2027 року буде адаптаційним, а з другого кварталу символічні штрафи в 1 грн за перші порушення поступово змінять повні штрафи Кодексу.
Кого саме торкнеться ПДВ: ФОПи й групи
Попри часті заголовки про «ПДВ для всіх ФОПів», ідеться не про тотальне оподаткування, а про підприємців із оборотом, що перевищує встановлений поріг. За чинною логікою Національної стратегії доходів і проектів Мінфіну, «в зону ризику» потрапляють передусім ФОП другої й третьої груп, які працюють у товарному бізнесі, послугах B2B, ІТ та інших високодоходних сегментах.
Водночас ФОП із оборотом до 4 млн грн на рік зберігають право працювати без ПДВ, продовжуючи сплачувати єдиний податок за ставкою 5% (аналогічні норми фігурують у поясненнях до законопроєкту та профільних оглядах). Для тих, хто перевищує поріг і стає платником ПДВ, передбачається перехід на ставку 3% єдиного податку плюс 20% ПДВ, що суттєво змінює економіку бізнесу.
Чому держава й МВФ наполягають на ПДВ для ФОП
Держава просуває ПДВ для ФОП на вимогу МВФ і для вирівнювання умов: великі ФОП-спрощенці зараз можуть працювати без обов’язкового ПДВ, тоді як юрособи з такими ж оборотами податок сплачують.
Очікують додаткові десятки мільярдів гривень надходжень щороку та хочуть перекрити схеми «дроблення» бізнесу на багато ФОП і використання спрощенки у великих B2B-ланцюгах.
Плюси й мінуси нових порогів для малого бізнесу
Для дрібного бізнесу новий поріг у 4 млн грн — радше «полегшення», ніж загроза. Якщо сьогодні формальний поріг ПДВ становить 1 млн грн, то після реформи значна частина мікробізнесу взагалі виходить із зони обов’язкової ПДВ-реєстрації. Це відповідає і риториці Мінфіну: захистити найменших гравців, зосередившись на тих ФОПах, чиї обороти ближчі до бізнесу середнього рівня.
Для середніх ФОПів ситуація складніша. З одного боку, ПДВ означає додатковий облік, звітність, касові розриви й потребу у кваліфікованому бухгалтерському супроводі. З іншого — статус платника ПДВ може стати конкурентною перевагою в роботі з великими клієнтами, які самі є платниками ПДВ і зацікавлені в податковому кредиті.
Автоматизація й контроль: чому «схеми» працюватимуть гірше
Реформа ПДВ для ФОПів іде в «пакеті» з цифровізацією: РРО, банківський моніторинг та е-сервіси ДПС дозволятимуть податковій майже в реальному часі бачити обороти та фіксувати перевищення порога 4 млн грн.
На цьому тлі «схеми» на кшталт дроблення бізнесу на кілька ФОПів, змішування особистих і підприємницьких коштів чи заниження виручки стають значно ризикованішими, адже дані з РРО, банків і звітності зводитимуться докупи й можуть призвести до донарахувань ПДВ і ширших перевірок.
Що зміниться для ставок і режимів оподаткування
Запровадження ПДВ для частини ФОПів вписується в загальну реформу спрощеної системи на 2025–2027 роки. Серед запланованих змін — об’єднання другої та третьої груп у єдиний режим, диференційовані ставки оподаткування залежно від обороту та видів діяльності, а також автоматизація набуття статусу ФОП через банк.
У цьому контексті ставка 5% без ПДВ, за прогнозами аналітиків, залишиться для тих, хто вписується в межу до 4 млн грн, тоді як платники ПДВ працюватимуть за ставкою 3% плюс 20% ПДВ. Для ФОП, які торгують з платниками ПДВ, це частково компенсується можливістю формувати податковий кредит, але для бізнесів із переважно «фізичним» споживачем (B2C) питання перелаштування цін і маржі буде критичним.
Стратегія ФОПів: готуватися до ПДВ чи «вписуватися в ліміт»
Підприємці з оборотом біля 4 млн грн опиняються перед вибором: штучно стримувати ріст, щоб лишитися без ПДВ, або прийняти нові правила й будувати більш зрілу фінмодель з урахуванням ПДВ.
Для ФОП із прогнозним оборотом 4–8/10 млн грн частіше вигідніше завчасно готуватися до статусу платника ПДВ: переглядати ціни й витрати, розглядати перехід у юрособу та за можливості перекладати частину ПДВ-навантаження на контрагентів або компенсувати його ефективністю.
Що робити ФОП уже сьогодні
Попри те, що формальний старт змін заплановано на 2027 рік, підготовчий період фактично вже почався. Практичний чек-лист дій виглядає так:
Розглядати ПДВ для ФОП як «кінець спрощенки» — хибна оптика. Радше йдеться про диференціацію: мікробізнес до 4 млн грн зберігає простий режим без ПДВ, тоді як підприємці з більшими оборотами поступово переходять у більш формалізований, але прогнозований податковий контур.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із новими правилами ПДВ для ФОП, оцінкою ризику переходу через поріг 4 млн грн, вибором між «спрощенкою» та роботою з ПДВ чи плануванням структури бізнесу під реформу 2025–2027 років, варто звернутися за індивідуальною консультацією із врахуванням специфіки саме вашої діяльності.
Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».