Обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП: нові пороги та стратегія дій

Тема обов’язкової ПДВ-реєстрації для ФОП на єдиному податку вже вийшла з площини «колись потім» і перейшла до конкретних законопроєктів, цифр і термінів; паралельно обговорюють підвищення та прив’язку порога реєстрації до мінзарплати.
По суті держава, виконуючи вимоги МВФ, хоче, щоб великі обороти малого бізнесу оподатковувалися ПДВ за загальними правилами, а ключові питання тепер — хто і коли має реєструватися та що вже зараз робити ФОП.

Який зараз поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації

Нині обов’язкова реєстрація платником ПДВ настає, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців сукупно перевищив 1 млн грн — як для загальної системи, так і для ФОП-«єдинників», причому враховуються обороти і на спрощенці. Якщо ФОП, що має право здійснювати ПДВ-операції, «пробиває» цей мільйон, він повинен у встановлений строк подати заяву за формою № 1-ПДВ і зареєструватися, а ігнорування саме 12-місячного «ковзного» періоду найчастіше й призводить до донарахувань та штрафів.

Що планують змінити: «магічний» 1 млн грн та новий поріг

Зараз обговорюють зміну порога обов’язкової ПДВ-реєстрації й спецправила для ФОП на єдиному податку: спершу йшлося про фіксований ліміт 1 млн грн річного доходу для майже всіх ФОП, окрім найдрібніших. Паралельно пропонували прив’язати поріг до 400 мінімальних зарплат (орієнтовно 3,46 млн грн обороту у 2026 році), а в публічних заявах звучать і варіанти підняття до 2–4 млн грн, щоб пом’якшити удар по дрібному бізнесу. В аналітиці все частіше фігурує цифра 4 млн грн як базова планка з 2027 року, однак наразі це лише проєкти та концепції, що ще можуть змінитися під час розгляду в парламенті.

ФОП на єдиному податку: кого торкнеться новий режим

Сьогодні обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП-«єдинників» діє за загальним порогом 1 млн грн, але реформа прямо націлена саме на спрощенців із більшими оборотами. У версіях, які обговорюються, обов’язковий ПДВ планують поширити на ФОП усіх груп, крім, можливо, найдрібніших і окремих категорій (наприклад, е-резидентів).

Для спрощенців важливі відразу кілька векторів змін:

• підвищення власних лімітів доходу для груп єдиного податку;
• встановлення єдиного порога ПДВ-реєстрації, який може бути вищим за чинний 1 млн грн;
• потенційне об’єднання другої та третьої груп і перехід до диференційованих ставок оподаткування.

Тобто, з одного боку, ФОПи отримають можливість офіційно «вирости» до значно більших оборотів, залишаючись на спрощеній системі; з іншого — за досягнення визначеного ліміту вони фактично змушені будуть зайти в ПДВ. Це означає новий рівень обліку, звітності й відповідальності — і в цьому головний виклик реформи для малого бізнесу.

Чому держава так наполягає на ПДВ для ФОП

Аргументація уряду та МВФ доволі прагматична. ПДВ — одна з основних дохідних статей бюджету, і нинішня модель, коли значні обороти можуть циркулювати в сегменті єдиного податку без ПДВ, виглядає для фіскалів занадто «м’якою». Крім того, через неї утворюються ланцюги, де юрособи та великі платники працюють із ФОПами-спрощенцями без ПДВ, що дозволяє оптимізувати податкове навантаження.

Запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації для «великих» ФОП покликане вирішити одразу кілька завдань:

• збільшити податкові надходження без підвищення ставок;
• вирівняти умови конкуренції між ФОПами й юрособами;
• зменшити простір для штучного дроблення бізнесу на десятки «міні-ФОП».

Зрозуміло, що бізнес сприймає це як додаткове навантаження і ризик «зламати» звичні моделі роботи, особливо в сферах з низькою маржинальністю. Тому компроміс шукають саме через поріг у кілька мільйонів гривень, який має вивести з-під нових правил дрібних підприємців і сфокусуватися на більшому сегменті.​

Практичні наслідки для ФОП: на що дивитися вже зараз

Попри те, що масовий обов’язковий ПДВ для єдинників прив’язують до 2027 року, готуватися до нових правил варто вже сьогодні.

Насамперед ФОПам на спрощеній системі варто:

• почати регулярно моніторити свій оборот у «ковзному» 12-місячному розрізі, а не тільки в межах календарного року;
• моделювати, як зміняться ціни, маржа та відносини з контрагентами у випадку переходу на ПДВ;
• відокремити в обліку операції, що потенційно підпадають під ПДВ, аби безболісно перейти на новий режим.

Окреме питання — перехід із єдиного податку на загальну систему. Експерти вже наголошують: якщо ФОП, який перевищив поріг в 1 млн грн, переходить на загальну систему, це не звільняє його від обов’язку зареєструватися платником ПДВ; до 1 млн беруться до уваги і «спрощені» місяці. Ігнорування цього правила створює ризик донарахувань та штрафів заднім числом.

Стратегія: бігти від ПДВ чи працювати «в білу»

Бізнес традиційно реагує на посилення регулювання спробами «вписатися в ліміт» — обмеженням оборотів, дробленням на кількох ФОП або виведенням частини операцій «у тінь». Але в умовах цифровізації (РРО, е-кабінет, банківський моніторинг) та зростання попиту юросіб саме на платників ПДВ ставка на «втечу» навряд чи виграшна. Для ФОП із оборотом понад кілька мільйонів гривень більш раціонально будувати прозору модель з урахуванням ПДВ-ланцюжка, оптимізувати витрати й за потреби розглядати перехід у форму юрособи.

Що робити зараз: короткий чек-лист

Поки законопроєкти проходять обговорення, а точні цифри та дати ще можуть змінюватися, ФОП на єдиному податку варто зосередитися на тому, що вже можна контролювати. Логічним виглядає такий план дій:

1. Проаналізувати свій оборот за останні 12 місяців з точки зору чинного порога 1 млн грн і переконатися, що обов’язок реєстрації платником ПДВ не настав уже зараз.
2. Смоделювати фінансові показники з урахуванням можливого порога 2–4 млн грн і подивитися, чи потрапите ви в зону обов’язкового ПДВ після реформи.​
3. Переглянути структуру клієнтів та постачальників: чи не стане статус платника ПДВ конкурентною перевагою на вашому ринку.
4. Налагодити базовий облік (хоча б у простій CRM чи Excel), який дозволить швидко адаптуватися до ПДВ-звітності.

У підсумку, обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП на єдиному податку — це не стільки «кінець спрощенки», скільки черговий етап її дорослішання. Ті, хто заздалегідь підготуються, зможуть не тільки мінімізувати ризики, а й використати нові правила як шанс переглянути бізнес-модель і вийти на новий рівень прозорості та співпраці з більшими клієнтами.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із обов’язковою ПДВ-реєстрацією, вибором системи оподаткування чи адаптацією вашого ФОП до нових правил, варто отримати індивідуальну консультацію, враховуючи специфіку саме вашого бізнесу.

Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».