Верховний Суд: відповіді штучного інтелекту не є доказом

Верховний Суд чітко дав сигнал юридичній спільноті: відповіді штучного інтелекту – це інструмент, а не джерело достовірної науково доведеної інформації та не доказ у судовому процесі.

Суть справи № 925/496/24

У господарній справі № 925/496/24 міська рада вимагала змінити договір оренди землі та перерахувати орендну плату.
Відповідач, оскаржуючи висновки судів, намагався використати відповіді двох ШІ – Grok та ChatGPT – як підтвердження «правильного» буквального тлумачення однієї з умов договору.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив рішення попередніх інстанцій без змін і прямо зазначив: клопотання дослідити відповіді ШІ як електронні докази було обґрунтовано відхилено.
Суд наголосив, що штучний інтелект у цій ситуації використовувався не для сприяння правосуддю, а для спроби поставити під сумнів уже сформовані судові висновки.

Чому відповіді ШІ не є «достовірною інформацією»

Верховний Суд прямо вказав: відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково доведеної інформації.
Причина – алгоритми ШІ генерують текст на основі статистичних моделей та наявних масивів даних, але не гарантують ані актуальності, ані коректності, ані відповідності науковим стандартам доведеності.

Крім того, система на кшталт ChatGPT не несе відповідальності за зміст відповіді й не має статусу суб’єкта, який може бути допитаний, перехресно перевірений чи підданий експертизі, як це відбувається з експертами або свідками.
Отже, висновки ШІ не можна ототожнювати з експертним дослідженням, науковою публікацією чи офіційною позицією компетентного органу – а саме такі джерела традиційно визнаються судами як належні й допустимі докази.

Роль суду та межі використання технологій

Колегія суддів підкреслила: технології мають використовуватися тільки для підтримки та посилення верховенства права, а не для підміни судового розсуду.
Ухвалення рішень у суді – виключна компетенція людей‑суддів; її не можна делегувати, передоручити чи фактично підмінити алгоритмами, навіть якщо ці алгоритми здаються «розумними».

Ця позиція вкладається в попередню практику Верховного Суду, де апелювання до «позиції» ChatGPT вже визнавалося зловживанням процесуальними правами, якщо воно спрямоване на дискредитацію чинних судових рішень.
Суд прямо застерігає: безкритичне покладання на ШІ може підірвати довіру до правосуддя, оскільки створює ілюзію наявності «третьої інстанції» – алгоритму, який ніким не контролюється й не підзвітний.

Що це означає для адвокатів і бізнесу

Для адвокатів та юристів ШІ може бути корисним робочим інструментом – для пошуку практики, генерації чернеток, структурування аргументів, але не джерелом «готових правових висновків» для посилання у суді.
Професійна відповідальність за правову позицію лежить на адвокаті: використання відповіді ШІ не звільняє від обов’язку перевірити її на відповідність законодавству, судовій практиці й фактам справи.

Для бізнесу важливий практичний наслідок: посилання у спорах лише на «думку» ChatGPT чи іншого ШІ не працює як доказ і не замінює ні експертиз, ні первинних документів, ні офіційних роз’яснень державних органів.
Навпаки, демонстративне використання таких відповідей як «аргументу» може бути сприйняте судом як ознака слабкості позиції або навіть як спроба затягнути процес і створити зайве навантаження для суду.

Як коректно працювати з ШІ у праві

Поточна лінія Верховного Суду не забороняє технології як такої – вона лише фіксує межі: ШІ – це допоміжний інструмент, а не автономне джерело правових чи наукових істин.
Юристам доцільно використовувати його як «інтелектуальний пошук»: для ідей, альтернативних трактувань, чорнових текстів, які потім доопрацьовуються на основі законів, офіційних джерел та релевантної судової практики.

У документах, що подаються до суду, варто посилатися не на сам чат‑бот, а на конкретні норми законодавства, постанови Верховного Суду, роз’яснення органів влади, наукові статті чи експертні висновки, які юрист знаходить і перевіряє самостійно.
Таким чином, ШІ залишається корисним «бек‑офісом» для правника, але не перетворюється на квазі‑експерта чи «віртуального суддю», чого Верховний Суд однозначно не допускає.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із використанням штучного інтелекту в юридичній практиці, підготовкою процесуальних документів чи побудовою доказової бази з урахуванням актуальної позиції Верховного Суду, звертайтеся за фаховою юридичною допомогою — своєчасна консультація допоможе обрати правильну стратегію захисту ваших прав.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».