Гетьманцев про зростання ФОПів

Заява голови фінансового комітету Данила Гетманцева про те, що «це абсолютна аномалія, коли у війну збільшується кількість ФОПів», викликала активну дискусію серед експертів і бізнесу: зростання підприємництва на тлі падіння ВВП ззовні виглядає як прояв гнучкості економіки, однак сам Гетманцев пояснює цей тренд насамперед розширенням тіньових схем і мінімізації податків, а не справжнім економічним дивом.

Феномен «плюс 200 тисяч ФОПів» на тлі падіння економіки

За словами Гетманцева, під час великої війни економіка України суттєво скоротилася, і навіть за оптимістичного сценарію повернеться до рівня 2021 року лише близько 2038‑го, тож приріст близько 200 тис. ФОПів він називає «абсолютною аномалією», адже зазвичай розширення підприємництва очікують у фазі зростання, а не рецесії. Статистика показує: лише за другий рік повномасштабної війни було зареєстровано близько 315 тис. нових ФОПів – рекорд за десятиріччя, завдяки чому їх загальна кількість наближається до 2,2 млн при постійній міграції між відкриттям і закриттям. З одного боку, це демонструє адаптивність українців, які після втрати роботи чи релокації йдуть у самозайнятість, а з іншого – різкий сплеск на тлі падіння економіки свідчить, що значна частина нових ФОПів пов’язана не з новими бізнес‑проєктами, а з переведенням існуючих схем у спрощену систему оподаткування.

«Дроблення» бізнесу як головне пояснення

Гетманцев пояснює «аномальний» приріст ФОПів насамперед дробленням середнього й великого бізнесу на мережу формально незалежних підприємців для зниження податкового навантаження та уникнення ПДВ: значна частина нових ФОПів, за його словами, — це не реальний малий бізнес, а інструмент оптимізації для великих гравців. Ще до війни критикували «зарплатні ФОПи», а в умовах повномасштабного вторгнення ця логіка лише посилилася, адже бізнес під тиском витрат шукає легальні, хоча й дискусійні з точки зору податкової справедливості способи зменшити податки. На користь «схемної» природи частини нових ФОПів свідчить і структура реєстрацій: серед найпоширеніших видів діяльності – онлайн‑роздріб та ІТ‑послуги, де великі маркетплейси й сервісні компанії часто виводять на ФОП частину операцій і персоналу, зберігаючи фактичний контроль над бізнес‑процесами.

Чи справді зростання ФОП – загроза, а не шанс?

Постає питання, чи є збільшення кількості ФОПів однозначно негативним явищем: формально це легальна форма підприємництва, яка дозволяє працювати «в білу» й сплачувати податки (хай і менші, ніж великі компанії), тож реєстрація ФОПів все ж краща за повну тінізацію доходів чи виїзд працівників за кордон. Водночас Гетманцев критикує не стільки «класичних» малих підприємців, скільки системний перекіс, коли значна частина податкової бази концентрується у спрощеній системі, де податок слабко пов’язаний із реальною маржею та оборотом, що звужує можливості бюджету фінансувати оборону й соціальну сферу у воєнний час. Додатково масове використання ФОП‑схем для оптимізації створює нерівні умови конкуренції: компанії на загальній системі з повним ПДВ та податком на прибуток опиняються в гіршій позиції, ніж бізнес, який формально «розбиває» діяльність на десятки ФОПів, що веде не лише до втрати доходів, а й до спотворення структури ринку та інвестиційних стимулів.

Позиція держави: детінізація замість «полювання на ФОПів»

Гетманцев наголошує, що мова не про «закручування гайок» для всіх ФОПів і не про зміну єдиного податку до завершення війни, а про прицільну боротьбу із «зарплатними» та «схемними» ФОПами, які використовуються великим бізнесом для системного ухилення від оподаткування. Фактично держава пропонує оновлений «суспільний договір»: у перспективі зниження загального податкового тиску в обмін на відмову бізнесу від тіньових практик, але реалізація цього підходу потребує більшої довіри до інституцій, прозорих правил і прогнозованого контролю, чого зараз бракує, тому підприємці й надалі обирають максимально гнучкий і безпечний для себе формат ФОП.

Які висновки має зробити бізнес

Ключовий сигнал для бізнесу простий: ера безкарних схем дроблення під виглядом малого бізнесу добігає кінця, а податківці дедалі прискіпливіше аналізують виплати, взаємодію з ФОПами й реальний зміст операцій. Малим підприємцям, що працюють «по‑справжньому», варто максимально дистанціюватися від «схемного» сегмента – мати прозору бухгалтерію, підтверджуючі документи й зрозумілу економіку. Середньому та великому бізнесу вже зараз доцільно переглянути модель роботи з ФОПами й прорахувати варіанти часткового переходу на загальну систему. У найближчі роки очікується не стільки масова ліквідація ФОПів, скільки зближення правил оподаткування й посилення контролю за великими оборотами на спрощенці, тож для тих, хто завчасно адаптується до прозоріших стандартів, ця трансформація може відкрити доступ до кращого фінансування, держпрограм та партнерств.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із вибором оптимальної організаційно‑правової форми бізнесу, структурою взаємодії з ФОПами, детінізацією операцій, податковими перевірками чи мінімізацією фіскальних ризиків, звертайтеся за професійною консультацією.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.