БЕБ продовжує викривати ухилення від сплати податків

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) демонструє стійку тенденцію до нарощування кількості проваджень за ухилення від сплати податків, фокусуючись на складних, системних схемах і значних сумах збитків для бюджету. Для бізнесу це означає якісно новий рівень уваги до податкових ризиків, зокрема до «дроблення» бізнесу, недекларованих доходів та заниження бази оподаткування.​

Новий фокус БЕБ: від декларацій до практики

За кілька останніх років розслідування ухилення від сплати податків поступово перетворилися на один із ключових напрямів роботи БЕБ як у кількості проваджень, так і в інтенсивності слідчих дій. Статистика свідчить про зростання числа кримінальних проваджень за податковими злочинами, а також збільшення випадків повідомлення про підозру та арештів майна у відповідних справах.​

Паралельно зростає обсяг негласних слідчих дій – прослуховування, моніторинг рахунків, спостереження – що формує для бізнесу нову реальність, де «сіра» податкова оптимізація дедалі частіше стає предметом кримінального аналізу, а не просто податкових донарахувань. Такий підхід відповідає запиту на детінізацію економіки, але водночас посилює ризики силового тиску на платників, які працюють у високоризикових сегментах.​

Типові схеми ухилення, які БЕБ вже «бачить»

Один із найяскравіших трендів – боротьба з «дробленням» бізнесу, коли мережа магазинів або сервісів формально розбивається на десятки ФОП чи дрібних суб’єктів, аби зберегти спрощену систему та уникнути сплати ПДВ чи вищих ставок податку на доходи. На практиці такі структури повністю контролюються єдиними власниками, працюють під спільним брендом і фактично функціонують як один бізнес, що БЕБ кваліфікує як свідоме ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.​

Інша типова категорія справ – використання іноземних платформ, посередників і рахунків нерезидентів для виведення виручки за кордон із подальшим «поверненням» коштів у вигляді начебто інформаційних чи посередницьких послуг. У таких моделях частина реальних доходів свідомо не декларується, що призводить до десятків мільйонів гривень несплачених податків, а дії організаторів кваліфікуються за ч. 3 ст. 212 КК України із додатковою кваліфікацією щодо легалізації доходів та використання підроблених документів.​

Галузевий зріз: від пального до роздрібних мереж

Серед практичних кейсів БЕБ фігурують справи у паливному секторі, де службові особи підприємств занижують реальні доходи від реалізації пального на десятки мільйонів гривень, що веде до значних недонадходжень податку на прибуток і ПДВ та подальших арештів майна для забезпечення відшкодування шкоди. В інших регіонах БЕБ фіксує схеми ухилення на основі «дроблення» роздрібних мереж, коли понад сотню підконтрольних ФОП використовують для мінімізації податкових зобов’язань і паралельної контрабанди техніки.​

Показовими є й кейси у сфері виробництва й переробки, де ухилення від сплати податків супроводжується значними вилученнями товарних запасів та майна, а в окремих випадках до бюджету повертаються десятки мільйонів гривень за рахунок сплачених податків та арештованих активів. Такі історії активно комунікуються через офіційні ресурси БЕБ і медіа, формуючи для бізнесу сигнал, що великі суми і системні схеми стали пріоритетною мішенню детективів.​

Статистика та правові наслідки для платників

Офіційні дані БЕБ свідчать, що кількість кримінальних проваджень, у яких фігурують податкові правопорушення, вимірюється тисячами, а частка саме податкових злочинів є однією з найбільших у структурі роботи органу. Збільшується й кількість дозволів судів на негласні слідчі дії та арешти майна, що вказує на перехід до більш агресивної тактики документування схем ухилення та забезпечення реального відшкодування збитків.​

Для конкретних платників наслідком можуть стати як відкриття кримінального провадження за ст. 212 КК України, так і обмеження доступу до активів, блокування рахунків, ризик підозри керівникам та бенефіціарам. У низці випадків особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за умови повного відшкодування збитків, але це не скасовує репутаційних та фінансових наслідків, які бізнес отримує в процесі розслідування.​

Як бізнесу адаптуватися до посилення контролю

Сучасна практика БЕБ показує, що найбільші ризики мають моделі, побудовані на штучному дробленні бізнесу, некоректному використанні спрощеної системи, тіньовій оплаті праці та непрозорих транскордонних розрахунках. Бізнесу, який і далі використовує подібні підходи, варто очікувати не лише податкових донарахувань, а й кримінально-правових наслідків для власників, директорів і ключових посадових осіб.​

Комплаєнс-стратегія у 2025 році має включати аудит корпоративної структури, аналіз транзакцій із нерезидентами, перевірку прозорості зарплатних схем, а також готовність до комунікації з БЕБ і відстоювання своєї позиції в межах правового поля. Важливо своєчасно залучати юридичних радників, здатних оцінити кримінально-правові ризики бізнес-моделі, розробити план дій у разі обшуків або блокування активів і вибудувати доказову базу правомірності податкової поведінки компанії.​

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими ризиками, взаємодією з БЕБ, кримінальними провадженнями за ст. 212 КК України чи потребою в комплексному аудиті бізнес-моделі — звертайтесь до команди юристів Winner Law Firm для індивідуальної консультації та захисту ваших інтересів.