Декларування‑2026 як інструмент податкового планування

З 1 січня 2026 року в Україні стартувала кампанія декларування доходів фізичних осіб за 2025 рік, яка стає все важливішою через законодавчі зміни, розширення переліку оподатковуваних операцій та активні роз’яснення податкових органів. Ключове питання — хто зобов’язаний подати декларацію про майновий стан і доходи, а хто може зробити це добровільно для використання податкової знижки, адже помилки в оцінці обов’язку декларування загрожують донарахуваннями ПДФО, військового збору, штрафами та податковими спорами.

1. Базові правила декларування‑2026

Кампанія декларування‑2026 охоплює доходи за 2025 рік, а граничний строк подання обов’язкової Декларації, як правило, припадає на кінець квітня, тоді як сплатити визначені зобов’язання з ПДФО та військового збору потрібно до 1 серпня 2026 року. Обов’язок подання Декларації залежить не від статусу особи, а від виду доходів та того, чи був з них утриманий податок податковим агентом: якщо роботодавець утримав і сплатив ПДФО із зарплати, окремо декларувати лише цей дохід зазвичай не потрібно, крім випадків добровільного подання Декларації для отримання податкової знижки.

2. Хто зобов’язаний подати декларацію

2.1. Особи, які отримували доходи без участі податкового агента

Найширша група — громадяни, які у 2025 році отримували доходи, з яких ПДФО та військовий збір не були утримані під час виплати, але такі доходи не звільнені від оподаткування.

До таких доходів, зокрема, належать:

• Доходи від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів), наприклад, орендна плата за житло або землю, якщо її виплачував не суб’єкт‑податковий агент, а звичайна фізична особа.
• Доходи від продажу рухомого чи нерухомого майна, якщо за відповідною операцією обов’язок сплати податку покладається на продавця, а не на нотаріуса чи інший податковий агент.
• Інші доходи, що не оподатковувалися при виплаті, але за Податковим кодексом підлягають оподаткуванню (наприклад, окремі види винагород, не пов’язаних із трудовими відносинами).

Якщо у 2025 році особа отримувала такі доходи, вона повинна відобразити їх у Декларації та самостійно розрахувати і сплатити податкові зобов’язання.

2.2. Особи з іноземними доходами

Фізичні особи‑резиденти України, які у 2025 році отримували іноземні доходи (зарплата, дивіденди, оренда, інвестиційний дохід тощо), зобов’язані задекларувати їх та сплатити ПДФО і військовий збір з урахуванням правил уникнення подвійного оподаткування. Іноземні доходи підлягають декларуванню в Україні навіть тоді, коли з них уже сплачено податок за кордоном, за умови документального підтвердження такого податку.

2.3. Фізичні особи‑підприємці на загальній системі

ФОПи на загальній системі оподаткування подають Декларацію про майновий стан і доходи за результатами календарного року, відображаючи у ній підприємницькі доходи, понесені витрати та розрахунок чистого оподатковуваного доходу.  Для них це не опція, а прямий обов’язок, невиконання якого загрожує штрафами та донарахуванням податків.

Варто враховувати, що ФОП на загальній системі звітує інакше, ніж платники єдиного податку 1–3 груп, які мають власний пакет річної звітності і, як правило, не використовують Декларацію про майновий стан і доходи як основний звітний документ за підприємницькою діяльністю.

2.4. Особи, що провадять незалежну професійну діяльність

Адвокати, нотаріуси, аудитори, арбітражні керуючі та інші особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, також зобов’язані подавати Декларацію за результатами року.  У ній вони відображають дохід від професійної діяльності, витрати та обчислюють базу оподаткування.

Незалежна професійна діяльність фактично прирівнюється до підприємницької щодо правил обліку доходів, витрат і звітності, але регулюється окремими нормами Податкового кодексу.

2.5. Особи, які змінюють податкове резидентство або виїжджають на ПМП

Іноземці, які за підсумками 2025 року стали податковими резидентами України, повинні задекларувати як українські, так і іноземні доходи. Громадяни‑резиденти, що виїжджають за кордон на постійне місце проживання, мають подати «виїзну» декларацію не пізніше ніж за 60 днів до виїзду, і недотримання цих вимог може ускладнити формальні процедури зміни місця проживання та спричинити податкові претензії в майбутньому.

3. Коли декларація подається добровільно

Деякі платники не зобов’язані подавати Декларацію, але можуть зробити це добровільно, щоб скористатися правом на податкову знижку; у такому разі строк подання зазвичай подовжується до 31 грудня 2026 року. Найчастіше Декларацію подають добровільно, коли були витрати, що дають право на знижку (навчання, страхування, іпотека, благодійність тощо), адже це дозволяє повернути частину сплаченого ПДФО з офіційних доходів, зокрема із зарплати. Водночас у Декларації потрібно показати всі доходи за рік, а не лише пов’язані з податковою знижкою, тому платнику слід зібрати повну інформацію про всі джерела доходів, включно з основним місцем роботи, сумісництвом, продажем майна та іншими операціями.

4. Практичні ризики та типові помилки

Найпоширеніші проблеми:

• Ігнорування доходів, отриманих від інших фізичних осіб, наприклад, за договорами оренди або позики, коли жоден податковий агент не утримував податок.
• Недекларування іноземних доходів через помилкове переконання, що сплата податку за кордоном звільняє від звітування в Україні.
• Неврахування обов’язку подання Декларації ФОПами на загальній системі та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
• Неправильне визначення статусу резидентства для осіб, які працюють або проживають за кордоном, але зберігають суттєві економічні інтереси в Україні.

Ще один блок ризиків — формальні помилки при заповненні Декларації (неповна інформація про доходи, неправильні коди видів доходів, неузгодженість додатків, відсутність підтверджуючих документів для податкової знижки), які можуть стати підставою для відмови у знижці або донарахування податків.

5. Стратегічний вимір декларування‑2026

Для багатьох платників Декларація — це вже не разовий звіт, а інструмент фінансового й податкового планування. В умовах зростання фіскального навантаження, підвищення ставок військового збору та посиленого контролю за транскордонними операціями прозоре декларування доходів стає важливим маркером податкової дисципліни й впливає на ризик‑профіль платника в очах контролюючих органів.

Коректно подана Декларація дозволяє:

• уникнути штрафів і донарахувань, пов’язаних з недекларованими доходами;
• легалізувати іноземні доходи та правильно застосувати механізми уникнення подвійного оподаткування;
• реалізувати право на податкову знижку та часткове повернення сплаченого ПДФО;
• вибудувати прозору історію доходів, що може мати значення при отриманні фінансування, участі в інвестиційних проектах чи підтвердженні джерел походження коштів.

З огляду на складність окремих категорій доходів (особливо іноземних та інвестиційних), а також на практику перевірок, доцільно заздалегідь проаналізувати свою ситуацію за 2025 рік, щоб зрозуміти: чи існує обов’язок подання Декларації, які саме доходи слід відобразити та які документи потрібно зібрати.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із визначенням обов’язку подання декларації, класифікацією доходів, заповненням самої Декларації чи мінімізацією податкових ризиків, варто звернутися за індивідуальною консультацією до податкового консультанта або юриста АО «ЮK “WINNER”», який спеціалізується на оподаткуванні фізичних осіб.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.