Як уникнути податкових ризиків у торгівлі технікою

Детінізація ринку побутової техніки та електроніки вже дає відчутний фіскальний та поведінковий ефект: зростають як офіційні виторги, так і кількість фіскальних чеків, а бізнес поступово зміщується в бік прозорих моделей роботи.

Вихід ринку з «сірої зони»: ключові цифри

За даними ДПС, усього за чотири місяці 2025 року офіційні виторги від продажу техніки зросли на 53,4%: з 15,3 млрд грн у вересні до 23,5 млрд грн у грудні 2025 року. У грошовому вимірі це плюс 8,2 млрд грн, що однозначно свідчить про легалізацію значної частини раніше «тіньових» продажів.

Кількість фіскальних чеків у грудні 2025 року досягла 8,2 млн, що на 1,6 млн або 23,7% більше, ніж у вересні. Одночасно середня сума одного чека зросла на 24% – до 2,9 тис. грн, що вказує не лише на більшу фіскалізацію дрібних продажів, але й на виведення в «білу» площину більш дорогого асортименту.

Інституційні драйвери детінізації

Значний ефект детінізації забезпечила зміна підходу держави: замість суто каральної моделі зроблено акцент на поєднанні контролю та системного діалогу з бізнесом, що було закріплено координаційною зустріччю ДПС, БЕБ, Держфінмоніторингу та великих мереж у 2024 році. Одночасно посилено практичний контроль – у 2025 році проведено тисячі фактичних перевірок, за результатами яких нараховано сотні мільйонів гривень штрафів, що сформувало потужний фінансовий стимул відмовлятися від торгівлі без РРО/ПРРО, «дроблення» бізнесу та використання псевдофіскальних чеків.

Податкове навантаження та ринок праці

Детінізація відобразилася і в податковій ефективності галузі: за даними ДПС, податкове навантаження з податку на прибуток за І–ІІІ квартали 2025 року зросло до 1,0% порівняно з 0,98% у 2024 році. Навантаження з ПДВ у грудні 2025 року становило вже 3,02% (проти 2,94% у листопаді), що корелює зі зростанням частки офіційно проведених операцій.

Водночас кількість офіційно оформлених працівників у галузі практично не змінюється і тримається на рівні близько 32 тис. осіб, але середня заробітна плата зросла приблизно на 4,1 тис. грн після активізації діалогу з бізнесом. Це може свідчити про поступовий перерозподіл фінансових потоків від «конвертів» у бік легальної оплати праці, хоча повної відмови від тіньових виплат, очевидно, ще не відбулося.

Структурні виклики: що залишається в тіні

Попри позитивну динаміку, ДПС та профільні органи наголошують на системності проблем, які досі живлять тіньовий сегмент ринку. Серед них: «сіре» ввезення техніки із заниженням митної вартості, продаж без фіскалізації та обліку товару, використання фіктивних документів для підтвердження походження продукції, «дроблення» мереж на ФОП, робота без оформлення персоналу або з виплатою лише «мінімалки».

Окремою проблемою є онлайн-майданчики, де контроль за фіскалізацією й дотриманням правил РРО/ПРРО традиційно складніший, ніж у стаціонарних торгових точках. Саме тому податкова служба декларує намір розширювати аналітичну роботу, зокрема, через аналіз даних РРО/ПРРО, хронометраж, співставлення митних, податкових і банківських даних, а також продовжувати цільові перевірки «ризикових» продавців.

Висновки для бізнесу та подальші тренди

Зростання виторгу більш ніж на 50% і кількості фіскальних чеків майже на чверть за чотири місяці підтверджує, що навіть відносно м’яка, але послідовна детінізація швидко посилює доходи бюджету та вирівнює конкурентні умови для сумлінних продавців, знижуючи вплив «сірих» схем і цінового демпінгу. У середньостроковій перспективі це означає подальше зростання частки безготівкових розрахунків, посилення контролю за товарними залишками, розвиток спільних ініціатив держави й бізнесу та подорожчання тіньових моделей через штрафи, репутаційні й операційні ризики.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із пов’язані із детінізацією операцій, податковими перевірками, застосуванням РРО/ПРРО, оформленням персоналу або мінімізацією податкових ризиків у сфері торгівлі технікою та електронікою, звертайтеся за професійною консультацією – своєчасний аудит бізнес-моделі зазвичай коштує значно менше, ніж наслідки податкових донарахувань і штрафів.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.