ДПС проти спрощенців: Кожен третій ФОП — «схемник»?

Останні роки фіскальна служба все частіше говорить про «масове зловживання спрощеною системою» та схеми дроблення бізнесу, коли замість одного платника з’являється низка формально незалежних ФОПів чи юросіб‑спрощенців. У публічній риториці лунає теза, що «кожен третій» платник єдиного податку – це не малий бізнес, а «маска» для великого, тож зростає кількість перевірок та аналітичних відпрацювань. Проблема штучного дроблення справді існує, але загальна підозра до «кожного третього» б’є й по добросовісних бізнесах, які просто користуються легальним режимом, і в результаті ДПС ризикує втратити довіру саме того малого бізнесу, який держава декларує пріоритетом.

Що таке схематичне дроблення з погляду ДПС

Під дробленням податківці зазвичай мають на увазі ситуації, коли:

• великий бізнес свідомо ділить діяльність на кілька ФОПів чи малих юросіб, аби залишатися в межах лімітів для спрощеної системи;
• пов’язані компанії працюють як єдина господарська структура (спільне управління, персонал, один бренд, одна інфраструктура), але формально показують себе як багато окремих «малих»;
• для обходу обмежень за ставкою чи видом діяльності використовується ланцюжок спрощенців, кожен з яких виконує лише частину операцій.

Економічний ефект тут очевидний: замість сплати податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ у повному обсязі бізнес працює на мінімальних ставках єдиного податку й суттєво знижує податкове навантаження. Для ДПС це втрачені надходження та «недобросовісна конкуренція» щодо тих, хто працює прозоро в загальній системі.

Чому підозріло майже все

Проблема в тому, що ознаки «поганого» дроблення часто перетинаються з ознаками нормальної сучасної структури бізнесу. Для аналітичних блоків ДПС тригерами можуть бути:

• однаковий власник/керівник у кількох ФОПів або юросіб;
• спільна адреса, сайт, номер телефону, бренд;
• концентрація продажів на одного‑двох великих замовників;
• повторювані операції одного типу з однаковими контрагентами.

Сучасний малий бізнес часто виглядає саме так: один підприємець веде кілька напрямів через різні ФОПи, фрилансери працюють під спільним брендом, а сервісні компанії кооперуються навколо одного великого клієнта. Самі по собі ці ознаки ще не свідчать про зловживання, але в логіці «кожен третій – під підозрою» ДПС схильна бачити в них елемент схеми. Ризик такої масової підозри – у зміщенні презумпції добросовісності: замість доводити штучність операцій, держава фактично очікує, що бізнес сам виправдовуватиметься, чому має кілька ФОПів і не об’єднався в одну юрособу.

Слабкі місця фіскального підходу

• Орієнтація на гасла на кшталт «кожен третій спрощенець – схемник» добре працює в інформаційному полі, але погано – в реальному адмініструванні.
• Немає чітких юридичних критеріїв дроблення: закон не забороняє мати кілька ФОПів чи компаній, усе тримається на оціночних поняттях, що відкриває простір для суб’єктивізму.
• Перевантаження малим бізнесом: замість точково бити по великих схемах, ДПС витрачає ресурси на масові «просівки» дрібних платників із мінімальним фіскальним ефектом.
• Репутаційні втрати: навішування ярликів на всіх спрощенців формує образ податкової як ворога, стимулює не діалог і легалізацію, а пошук нових, більш витончених схем.

Чому бізнес іде в структури з кількома суб’єктами

Важливо чесно визнати: частина дроблення – реакція на саму податкову систему. Коли:

• загальна система оподаткування дає суттєво вищі ставки й складніше адміністрування;
• пороги для єдиного податку жорсткі, а ліміти не встигають за інфляцією та реальним ростом бізнесу;
• правила гри постійно змінюються, а ризик донарахувань високий;

бізнес природно шукає законні (і напівзаконні) способи мінімізувати навантаження. У багатьох випадках рішення «розкласти діяльність між кількома суб’єктами» виникає не як бажання «обдурити державу будь-якою ціною», а як спосіб вижити в умовах нестабільності й високих формальних податків.

Для малого та середнього бізнесу це часто ще й інструмент управління ризиками: якщо одна ланка «зайде в мінус» або потрапить під санкції/блокування, інші формально лишаються живими.

Що могла б зробити держава замість масової підозри

Якщо мета – не просто «дотиснути» частину спрощенців, а реально зменшити мотивацію до дроблення, держава має змінити підхід.

Можливі кроки:

1. Запровадити прозорі критерії ризиковості: публічно визначити, які поєднання ознак (пов’язані власники, відсутність економічного сенсу розділення, фіктивні функції) ДПС вважатиме індикаторами штучного дроблення.
2. Переглянути параметри спрощеної системи: адаптувати ліміти, ставки й обмеження до реалій ринку, запропонувати гнучкіші моделі, щоб зменшити стимул до технічного дроблення.
3. Зосередитися на точкових, а не масових кампаніях: працювати із секторами з найбільшими зловживаннями, збирати докази й формувати показові кейси замість загальних гасел.
4. Будувати комунікацію без стигматизації: пояснювати, як виглядає коректна й безпечна структура бізнесу з кількома ФОПами чи компаніями, щоб законопослушні платники розуміли межі дозволеного.

Що варто зробити підприємцю вже зараз

У реальності, де ДПС підозрює «кожного третього», будь‑якому спрощенцю, особливо з групою пов’язаних ФОПів/юросіб, варто заздалегідь підготуватися:

• проаналізувати структуру: хто формальний власник, де перетинаються контрагенти, як виглядає «ланцюжок» очима податкового інспектора;
• зафіксувати економічну логіку: чому саме так побудовано бізнес (окремі напрямки, різні ризики, різні партнери тощо);
• привести до ладу документообіг, договори, первинку, щоб за потреби пояснити реальність операцій;
• оцінити, чи не простіше частково вийти з дроблення (об’єднати частину структур, змінити режим), ніж постійно жити в зоні ризику.

Важливо пам’ятати: навіть якщо бізнес працює без наміру ухилятися від податків, сама лише наявність кількох пов’язаних спрощенців уже може привернути увагу ДПС. Краще, щоб на момент можливих питань у вас була чітка історія, документи й продумана позиція, а не хаотичний набір рахунків і договорів.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із підозрами у дробленні бізнесу, структурою ФОПів та юросіб, ризиками перевірок чи можливими донарахуваннями, варто звернутися по професійну консультацію, щоб розібрати саме вашу ситуацію та обрати безпечну модель податкового навантаження.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.