Нові правила пенсій: українцям пропонують три види виплат

Нові пенсійні правила, які готує уряд, фактично змінюють філософію забезпечення у старості: замість однієї пенсії українцям пропонують три окремі види виплат – солідарну, професійну та накопичувальну. Ідея реформи в тому, щоб пенсія більшою мірою залежала від реальних внесків та умов праці людини, а не лише від формального стажу, і щоб зменшити різницю у виплатах між людьми з однаковими кар’єрами.

Сьогоднішня система вважається несправедливою: частина пенсіонерів отримує дуже низькі пенсії, тоді як інші – непропорційно високі виплати, хоча їх трудова історія може бути схожою. Міністр соціальної політики Денис Улютін прямо говорить, що головний принцип нової моделі – «пенсія має залежати від того, що ти реально заробив і сплатив», а не від статусу чи доступу до спеціальних норм. Саме тому акцент зміщується з пільг та спецпенсій на прозорі внески в системи, які легше перевірити й пояснити самим громадянам.

Базою оновленої моделі залишиться солідарна пенсія – класична виплата з Пенсійного фонду, що фінансується за рахунок внесків працюючих і перерозподіляється між нинішніми пенсіонерами. Уряд планує оновити підхід до розрахунку такої пенсії, аби прив’язати її до реальних внесків: хто стабільно і «вбілу» працював та сплачував ЄСВ, матиме вищу базову виплату, а мінімальний поріг пропонують встановити не нижче 6 тисяч гривень. Водночас солідарна частина має виконувати роль гарантованої «основи» для тих, хто не зміг накопичити достатньо коштів або працював у менш захищених сегментах ринку праці.

Другий елемент – професійна (спеціальна) пенсія, яка поступово замінить нинішні спецпенсії для окремих категорій працівників. Ідеться про людей із пільговими умовами праці або правом на ранній вихід на пенсію – наприклад, через шкідливі умови, високі ризики чи особливий характер служби. За новою логікою, ці підвищені чи ранні виплати більше не повинні фінансуватися із солідарної системи, а мають оплачуватися з окремих професійних фондів за рахунок додаткових внесків роботодавців і самих працівників відповідних сфер.

Практично це означає, що людина з пільговим стажем зможе й надалі виходити раніше, але до досягнення загального пенсійного віку виплати йтимуть саме з професійної частини, а не з загального «солідарного кошика». Такий підхід має знизити навантаження на Пенсійний фонд, який зараз фінансує як базові, так і підвищені пенсії, і зробити систему більш зрозумілою для тих, хто не має жодних спецстатусів. Перехід до професійних пенсій, за оцінками уряду, буде поетапним і може розтягнутися щонайменше на десятиліття, аби не порушувати вже набуті права нинішніх пенсіонерів та майбутніх пільговиків.

Третя складова – добровільна накопичувальна пенсія, яка має стати інструментом персональної фінансової відповідальності за рівень життя у старості. На відміну від колишніх ідей обов’язкових накопичувальних внесків із зарплати, зараз уряд робить ставку на добровільну участь із механізмом автоматичної підписки, коли людина включається до системи за замовчуванням, але може відмовитися. Внески до таких фондів пропонують запустити з 2027 року як додаток до ЄСВ, а кошти інвестуватимуться на фінансовому ринку з довгостроковою перспективою.

Міністр підкреслює, що обов’язкові накопичувальні моделі показали слабкі результати в ряді країн, зокрема в Польщі та Угорщині, де від них частково відмовилися. Тому Україна хоче поєднати стимулюючий підхід (податкові пільги, автоматична участь) із свободою вибору: відмова від накопичень, за словами урядовців, не буде заборонена, але призведе до суттєво нижчого загального розміру пенсійних виплат. Таким чином, трирівнева схема має сприяти тому, щоб базові потреби покривалися солідарною пенсією, а підвищений рівень життя забезпечувався професійними та накопичувальними елементами.

Окремий акцент у реформі робиться на справедливості та прозорості: нині дві людини з однаковим стажем і зарплатою часто отримують різні пенсії через різні «спецрежими» та історичні перекоси. Запровадження єдиних правил для солідарної частини, виведення спецпенсій із загальної системи та чітка прив’язка виплат до сплачених внесків мають зменшити простір для суб’єктивних рішень і політичного впливу на окремі категорії. Для бізнесу й працівників це означає більшу передбачуваність: зрозуміло, скільки й куди сплачується, які права накопичуються й як вони конвертуються у виплати після виходу на пенсію.

Водночас нові правила несуть і ризики. Тим, хто працює неофіційно або отримує «сіру» зарплату, буде складніше розраховувати на гідну солідарну пенсію, адже розмір виплат ще жорсткіше залежатиме від легальних внесків. Для держави ключовим викликом стане довіра до накопичувальних інструментів: без прозорого регулювання, надійних адміністраторів і захисту прав вкладників добровільна система не зможе стати масовою. Крім того, перехідний період, коли частина громадян уже платитиме внески до нових фондів, а солідарна система ще вимагатиме значного фінансування, потребуватиме акуратної бюджетної політики.

З практичної точки зору, кожному українцю варто вже зараз оцінити свою «пенсійну траєкторію»: чи достатньо офіційного стажу та внесків для базової пенсії, чи стосується його професійна система, і чи готовий він робити добровільні накопичення для підвищення рівня доходу в старості. Бізнесу ж необхідно готуватися до нових вимог щодо професійних пенсій і можливих додаткових внесків, переглядати кадрову політику та системи мотивації, враховуючи довгострокові витрати на пенсійне забезпечення персоналу. Грамотне планування й консультації з фахівцями стануть важливою частиною адаптації до трирівневої моделі. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із пенсійною реформою, вибором оптимальної стратегії пенсійних заощаджень чи аналізом ваших майбутніх виплат, звертайтеся до наших фахівців за індивідуальною консультацією.

Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».