ПДВ для ФОП: вимога МВФ і можливі наслідки для бізнесу

Дискусія про запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП вийшла за межі суто податкової теми й стала одним із ключових питань співпраці України з МВФ. Фонд бачить у цій зміні спосіб розширити податкову базу, посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування та наблизити систему до більш «дорослої» моделі оподаткування бізнесу, тоді як для підприємців це виглядає як загроза для спрощеної системи.

Чому МВФ взагалі цікавиться ФОПами.  МВФ цікавиться ФОПами, оскільки прагне збалансованих фінансів, прозорої й ефективної податкової системи. В Україні ФОПи 2–3 груп використовуються і як інструмент підприємництва, і як схема оптимізації для великого бізнесу, який переводить працівників на ФОП- контракти. Ця «сіра» зона стала об’єктом уваги МВФ, і серед попередніх умов нової програми Україна зобов’язалася розширити податкову базу за рахунок ПДВ для частини ФОПів та оподаткування доходів від цифрових платформ. Ідея в тому, що у ФОП із великим оборотом прихована значна частина економічної активності, яка випадає з повного циклу оподаткування ПДВ і доходів

Суть вимоги: що очікує МВФ.  Перші публічні сигнали стосувалися запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів, чий річний оборот перевищує приблизно 1 млн грн.  Згідно з повідомленнями політиків та ЗМІ, саме публікація урядового законопроєкту з такою нормою, його реєстрація у Верховній Раді та ухвалення у визначені строки були визначені МВФ як ключові попередні кроки для розблокування фінансування на понад 8 млрд доларів.

Базовий задум виглядає так:

• ФОПи з оборотом понад 1 млн грн на рік зобов’язані реєструватися платниками ПДВ.
• Ставка ПДВ – 20%, як і для інших платників.
• Запуск вимоги планується не відразу, а з 2027 року, щоб бізнес мав час адаптуватися.

МВФ наполягає на чітких критеріях трудових відносин, щоб роботодавці не маскували працівників під ФОПів за наявності фактичної найманої праці. Додатково пропонується розширювати податкову базу через оподаткування доходів з онлайн-платформ і скорочення митних «лазівок».

Що вже відомо про позицію України.  Український уряд і парламент опинилися між двома вогнями: з одного боку – критична потреба у фінансуванні від МВФ та інших донорів, з іншого – ризик серйозного удару по малому бізнесу.  За повідомленнями ЗМІ та профільних видань, уряд намагається пом’якшити початковий варіант вимог МВФ, зокрема щодо порогу обороту та жорсткості підходу.

Є кілька ліній для маневру:

• Підвищення порогового обороту (наприклад, значно вище 1 млн грн), щоб зобов’язання охоплювало лише реально «середній» бізнес, а не дрібних підприємців.
• Введення спрощених режимів адміністрування ПДВ для ФОПів (наприклад, особливі форми звітності, рідший період подання декларацій).
• Поетапність – визначення перехідного періоду, щоб бізнес мав час змінити модель роботи, структуру контрактів і цін.

Водночас деякі джерела вже повідомляють, що українська сторона намагається виключити або максимально розмити найбільш жорсткі зобов’язання щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів із фінального тексту оновленого Меморандуму.  Але поки документ не оприлюднено, невідомо, наскільки успішними будуть ці переговори.

Як це може змінити роботу ФОПів.  Запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів із певним рівнем обороту – це не просто «додатковий податок», а повна зміна логіки їхнього бізнесу.

По-перше, це означає:

• ведення деталізованого обліку операцій,
• реєстрацію податкових накладних,
• щомісячну подачу звітності з ПДВ.

ФОПи, які сьогодні працюють на єдиному податку (5% з обороту плюс військовий збір), фактично вимушені будуть або підвищувати ціни, перекладаючи 20% ПДВ на клієнта, або зменшувати свою маржу.  Для тих, хто продає товари чи послуги бізнесу – платникам ПДВ, ситуація може бути відносно нейтральною, адже контрагенти зможуть ставити цей ПДВ до податкового кредиту. Але для тих, хто працює з кінцевим споживачем (B2C), удар по попиту або по прибутковості може бути значним.

По-друге, частина ФОПів опиниться перед вибором:

• перейти на загальну систему з ПДВ та працювати як «малий бізнес» у класичному розумінні;
• змінити модель діяльності (зменшити оборот, розділити бізнес, перейти в тінь);
• закрити ФОП і працевлаштуватися найманим працівником.

Бізнес-об’єднання та експерти попереджають, що жорстке запровадження ПДВ із низьким порогом обороту може спричинити масове закриття ФОПів, зростання тінізації та скорочення самозайнятості. Натомість МВФ і частина реформаторів очікують, що це прибере суто оптимізаційні схеми й стимулюватиме більш прозору зайнятість

Вплив на ринок праці та «ФОП-зайнятість».   Окремий вимір – ринок праці. Паралельно з ПДВ для ФОПів МВФ наполягає на впровадженні критеріїв, за якими контролюючі органи зможуть кваліфікувати відносини між компанією та ФОПом як трудові.  Якщо ці критерії будуть чіткими й жорсткими, класична модель «штат на ФОПах» (особливо в IT, маркетингу, креативних галузях, логістиці) стане значно дорожчою і ризикованішою для бізнесу.

Для багатьох спеціалістів це означає:

• більші шанси на оформлення в штат (з усіма соціальними гарантіями, але й з більшими податковими відрахуваннями),
• зменшення формальної «підприємницької» свободи,
• потенційне зниження чистого доходу на руки у разі переходу на класичну зарплатну модель.

Водночас держава розраховує отримати:

• більші надходження ЄСВ, ПДФО та військового збору,
• більш рівні умови конкуренції між «білими» роботодавцями та тими, хто масово використовує «ФОП-схеми».

Чи є альтернативи жорсткому сценарію.  Питання не в тому, «чи буде посилення контролю за ФОПами», а в тому, яким саме воно буде.  Можна окреслити кілька можливих варіантів пом’якшеного підходу, які обговорюються в експертному середовищі:

• Підвищення порогу обороту до рівня, який відсікає дрібних підприємців, але охоплює реально «середній» бізнес на ФОПах.
• Запровадження моделі автоматичного ПДВ (коли частина надходжень блокується як умовний ПДВ без складного документообігу) – проте це потребує окремих домовленостей з МВФ і суттєвих змін до законодавства.
• Тривалий перехідний період із можливістю добровільної реєстрації та певними стимулами для тих, хто стає платником ПДВ раніше (наприклад, пільгові ставки чи спрощена звітність на старті).

Чи погодиться на це МВФ – залежить від того, наскільки переконливо Україна зможе продемонструвати, що навіть м’який варіант принесе реальне розширення податкової бази та не буде фактичною імітацією реформи.

Що робити ФОПам уже зараз.  Попри те що остаточні параметри реформи ще не зафіксовані, ідея ПДВ для частини ФОПів і перегляду моделі їх використання бізнесом навряд чи зникне з порядку денного.  Тому ФОПам із відносно великим оборотом варто вже зараз:

• Оцінити структуру доходів і витрат, зрозуміти, наскільки їхній бізнес зможе «переварити» 20% ПДВ, чи є можливість перекласти податок на клієнта.
• Переглянути модель співпраці з основними контрагентами (B2B або B2C, резиденти чи нерезиденти, платники ПДВ чи ні).
• Продумати альтернативні форми організації діяльності: перехід на ТОВ, комбіновані моделі, частковий перехід у формат трудових відносин для ключових проєктів.

У будь-якому разі реформа, яку вимагає МВФ, змусить переосмислити роль ФОП-статусу: із універсального інструменту для всіх він поступово перетворюється на форму діяльності, більш придатну для справді малого бізнесу й самозайнятих, а не для заміни повноцінних компаній та штатів.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із структурою вашого бізнесу, вибором оптимальної системи оподаткування, ризиками запровадження ПДВ для ФОП чи плануванням змін у моделі роботи, варто отримати індивідуальну консультацію фахівця, який допоможе адаптуватися до нових вимог і мінімізувати податкові та правові ризики.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.