Гетманцев пропонує 50% податок на прибуток для банків у 2026 році

Гетманцев запропонував підвищити податок на прибуток для банків до 50% у 2026 році, що є однією з найбільш обговорюваних фіскальних ініціатив цієї осені та претендує на роль ключового джерела наповнення держбюджету в умовах війни. Нижче подано комплексний аналіз причин, деталей, очікувань та ризиків цього податкового рішення для держави, банківського сектору та економіки загалом.​

Суть ініціативи

Йдеться про законопроєкт №14097, яким передбачено тимчасове (лише на 2026 рік) підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% із чинних 25%. Окрім того, пропонується заборона на врахування збитків минулих років при розрахунку податку. Таким чином держава планує залучити додатково близько 30 млрд грн для критично важливих бюджетних витрат в умовах воєнного стану.​

Логіка автора законопроєкту

На думку Данила Гетманцева, голови фінансового комітету ВР, нова ініціатива є винятковим та вимушеним кроком, продиктованим безпрецедентними фіскальними викликами та необхідністю стабільного фінансування оборонного сектору. Гетманцев наголосив, що саме банківський сектор в останні роки декларує рекордні прибутки, проте рівень сплати податку на прибуток навіть знизився – з 8,1% у 2024-му до 7,4% у 2025 році. Держава вже вдавалася до надзвичайного підвищення ставок для банків у 2023-2024 роках, але планує зберегти базову ставку у 2025 році та заздалегідь попереджає про підвищення на 2026-й.​

Бюджетний ефект

Головна мета ініціативи – поповнення держбюджету на 30 млрд грн за рахунок рекордних фінансових результатів сектору, що є значною підмогою для бюджету під час війни. Значна частка цих надходжень буде спрямована на потреби оборони, соціальні програми та забезпечення макроекономічної стабільності. Саме підрозділ з наповнення бюджету став вирішальним аргументом у виборі об’єкту додаткового оподаткування.​

Передбачуваність та обмеження ініціативи

На відміну від попередніх практик, підвищена ставка не вводиться «заднім числом» й проголошується заздалегідь, що дозволяє банкам пристосувати бізнес-моделі та закласти нові умови в плани розвитку. Також, згідно з позицією Гетманцева, передбачуваність податкової політики посилює довіру бізнесу, забезпечуючи прозорість фіскальних правил.​

Аргументи критиків

Одразу після анонсу ініціативи з боку представників банківського сектору та фінансової спільноти прозвучала низка застережень. Основні побоювання полягають у наступному:​

• Занадто високий рівень оподаткування може знівелювати мотивацію банків інвестувати у розвиток, призвести до скорочення кредитування та інновацій.​
• Відтік частини банківського прибутку за кордон, зниження обсягів сплачених дивідендів акціонерам, які і так працюють із підвищеними ризиками.
• Довготривала дія надзвичайних ставок шкодить привабливості банківського ринку України для іноземних інвесторів, особливо з огляду на зростаючу конкуренцію на ринку фінансових послуг.​

Стан банківської системи

Ініціативу підсилює той факт, що українські банки, попри війну, демонструють зростання прибутків, що пояснюється збільшенням відсоткових доходів та стабілізацією фінансової системи завдяки діям НБУ та уряду. Проте варто пам’ятати, що частина установ залишається збитковою, а прибуток розподіляється нерівномірно між банками – основний внесок у надприбуток дають банки з державною участю та лідери ринку.​

Вплив на ринок та економіку

Потенційний ефект від реалізації такого фіскального кроку можна розглядати у кількох площинах:

• Додаткові бюджетні надходження дозволять покривати витрати на оборону, що сьогодні має беззаперечний пріоритет.​
• Короткостроково банки з високим прибутком зможуть адаптуватися до нових умов, проте середньостроково можлива зміна політики щодо кредитування економіки, особливо для малого та середнього бізнесу, а також низькомаржинальних галузей.
• Високі ставки залишаються виключно для 2026 року, проте відміна ретроактивності не виключає ризиків «затягування» надзвичайних податків у майбутньому, якщо воєнний стан буде продовжено.​

Міжнародний контекст

В аналогічних умовах країни зіткналися з питанням надзвичайного оподаткування прибутків банків та енергетичних компаній (зокрема під час пандемії або енергетичних криз). Міжнародна практика свідчить про доцільність використання такого інструменту в умовах війни або великих катаклізмів, проте завжди наголошується на обмеженості во часу і чіткій прозорості рішень.​

Баланс інтересів

Головним викликом є знаходження балансу між фіскальними потребами держави та збереженням мотивації банків розвиватись, інвестувати в інновації, кредитування й обслуговування економіки. Аргументи на користь такої політики посилюються переважно рекордними результатами сектора. Водночас зниження довгострокової привабливості ринку та уповільнення розвитку фінансової системи залишаються серед основних ризиків.

Перспективи ухвалення

Станом на жовтень 2025 року законопроєкт лише внесено до Верховної Ради, тривають консультації із фахівцями та банківською спільнотою. Ймовірно його розгляд супроводжуватиметься гострою дискусією. Очевидно, що головним аргументом для підтримки законопроєкту стануть строковість (одноразовість), критична воєнна потреба та потенційний ефект у 30 млрд грн для бюджету.​

Висновок

Ініціатива Гетманцева щодо 50% податку на прибуток для банків у 2026 році — це класичний приклад фіскального компромісу під час війни, який спрямован на виняткове та тимчасове наповнення бюджету коштом сфери, яка демонструє надприбуток у складні часи. Справжній ефект стане зрозумілим лише після прийняття та реалізації закону, водночас питання балансу між державними інтересами та сталим розвитком фінансового ринку залишається відкритим і вимагатиме публічного контролю і глибокої експертної дискусії.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням прибутку банків, новими законодавчими ініціативами чи необхідністю оцінки впливу змін на банківський бізнес та фінансове планування, звертайтеся за консультацією до юристів та експертів ЮК“WINNER”.