Верховна Рада знову не змогла зрушити з місця законодавчу ініціативу, відому як «податок на OLX»: урядові законопроєкти про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (№14025 і пов’язаний з ним №14026), черговий раз не набрали необхідних 226 голосів навіть для включення до порядку денного.
Політичний контекст провалу
Ключові голосування щодо «податку на OLX» наприкінці 2025‑го та на початку 2026 року щоразу зривалися ще на етапі включення законопроєкту до порядку денного: частина депутатів не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні податкові зміни під час війни, інші наполягають на доопрацюванні моделі для захисту малого бізнесу й разових продавців, попри те що уряд і профільний комітет вказують на міжнародні зобов’язання України перед ЄС і ОЕСР щодо запровадження автоматичного обміну даними про доходи з цифрових платформ.
Суть ініціативи: кого і як хотіли оподаткувати
Законопроєкт №14025 пропонував зробити маркетплейси та сервіси (OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Uber, Airbnb, Booking, Glovo тощо) податковими агентами, які збирають дані про доходи користувачів і утримують з них податок, встановивши неоподатковуваний поріг у 2 000 євро для епізодичних продажів, а для більших сум — ставку 5% ПДФО + 5% військового збору (з подальшим підвищенням до 18% + 5% при доходах понад 6,6 млн грн), що, за оцінками уряду, мало б приносити бюджету близько 14 млрд грн щороку.
Чому говорять про «податок на OLX», хоча він уже існує
Формально доходи від систематичних онлайн‑продажів уже мають оподатковуватися за ставками 18% ПДФО та 1,5% військового збору, але більшість операцій лишається «невидимою» для податкової, бо гроші йдуть на звичайні картки, а продавці не реєструються як ФОП і не подають декларацій. «Податок на OLX» не вводить нову данину, а змінює механізм адміністрування: платформи стають податковими агентами, які автоматично утримують 10% із виплат активним продавцям і звітують до ДПС, банки відкривають окремі рахунки та передають інформацію про такі операції, а медійний ярлик виник саме через прив’язку ініціативи до конкретних платформ.
Аргументи «за» і «проти»
Прихильники законопроєкту наголошують на трьох ключових аргументах:
Опоненти акцентують на ризиках надмірного контролю за звичайними громадянами, які іноді продають особисті речі, а також на технічній і фінансовій нагрузці на самі платформи, банківський сектор та ДПС. Є побоювання, що через складність процедур частина дрібних продавців піде «в тінь» або перейде на розрахунки в готівці чи через закордонні сервіси, що знівелює ефект від реформи.
Чому голосування провалюється знов і знов
Попри підтримку профільного комітету, у сесійній залі раз по раз не вистачає голосів навіть для включення законопроєкту до порядку денного: частина фракцій вимагає ширшого обговорення, чіткіших порогів неоподатковуваних доходів і гарантій для одноразових продавців. Ситуацію ускладнює те, що «податок на OLX» іде в пакеті з іншими чутливими фінансовими законами в межах домовленостей з ЄС та МВФ, тож провал одного питання тягне за собою весь пакет, а депутати не хочуть брати репутаційні ризики, голосуючи за ініціативу, яку суспільство сприймає як «податок на дощку оголошень», хоча формально вона стосується лише систематичних продавців і великих обсягів доходів.
Що означає черговий провал для продавців і покупців
Поки закон не ухвалено, правила оподаткування залишаються незмінними:
Для маркетплейсів чергове відкладення означає відсутність обов’язку впроваджувати складні податкові та комплаєнс‑процеси, але й невизначеність: Україна все одно має імплементувати міжнародні стандарти обміну інформацією, тож політичне питання «коли і в якій формі» лише переноситься у часі.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням доходів від онлайн‑торгівлі, роботою через маркетплейси чи підготовкою до можливого запровадження «податку на OLX», звернення по фахову юридичну та податкову допомогу допоможе обрати безпечну модель роботи й заздалегідь оцінити потенційні ризики.
Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.