Коли не нараховується пеня за помилкову сплату податкових платежів-коментарі ДПС

З 16 березня 2024 року в Податковий кодекс України внесено важливі зміни, які істотно дозволили платникам уникнути нарахування пені у певних ситуаціях помилкової сплати податків.

Суть проблеми та нові норми законодавства.  Раніше, коли платник податків помилково сплачував податок на інший бюджетний рахунок, ніж потрібно, такий платіж розцінювався як несплата податку. Це означало виникнення податкового боргу та автоматичне нарахування пені за кожний день прострочення, навіть якщо платник своєчасно ініціював платіж. Отже, платник потрапляв у складну ситуацію: хоча він виконав свій обов’язок відповідно до графіка, його наказувалися штраф та пеня лише через технічну помилку в реквізитах.​

Зараз законодавство передбачає звільнення від такої несправедливої відповідальності. Умовно це можна назвати механізмом захисту добросовісних платників від штрафних санкцій у разі помилкового перерахування.​

Ключові умови звільнення від пені за помилкову сплату.  Законодавством встановлено три основні умови, при дотриманні яких пеня не нараховується, а якщо вона вже була нарахована, то підлягає анулюванню. Ці умови чітко визначені у пункті 129.9.8 статті 129 Податкового кодексу України.​

По-перше, сам платіж повинен бути здійснений у встановлені законодавством строки. Це ключовий момент. Платник повинен своєчасно ініціювати платіж, не пізніше за граничний строк сплати податку чи узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету. Важливо розуміти, що це стосується саме моменту ініціювання платежу, а не моменту його надходження на бюджетний рахунок. Якщо платник своєчасно подав платіжне доручення, але внаслідок помилки в реквізитах кошти потрапили на інший рахунок, умова виконана.​

По-друге, помилка повинна стосуватися виключно перерахування на інший бюджетний рахунок. Маються на увазі ситуації, коли платник допустив помилку при внесенні у платіжний документ реквізитів бюджетного рахунку отримувача коштів. Помилка повинна залишатися в межах бюджетної системи. Якщо ж податок потрапив на рахунок, що не належить до бюджетних рахунків, то звільнення не застосовується.​

По-третє, обов’язковою умовою є подання платником до територіального органу ДПС заяви про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань. Ця заява подається на підставі статті 43 Податкового кодексу України і має дуже конкретне спрямування.​

Процедура повернення помилково сплачених коштів та напрями їх перерахування

При поданні заяви про повернення помилково сплачених коштів платник повинен обрати правильний напрям перерахування. Це критично важливо для застосування звільнення від пені. Згідно з роз’ясненнями Державної податкової служби України, коли йдеться про звільнення від пені за помилкову сплату на інший рахунок, платник повинен обрати саме такий напрям: «На бюджетний рахунок для погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС».​

Іншими словами, кошти перекидаються із помилково використаного бюджетного рахунку на правильний бюджетний рахунок. Це не є повернення коштів платнику на його банківський рахунок чи готівкою, а перерахування в межах бюджетної системи.​

Платник не зобов’язаний обирати повернення на свій поточний рахунок, якщо необхідно погасити податковий борг. Навпаки, якщо борг уже виник (внаслідок того, що допущена помилка призвела до несплати за граничний строк), кошти мають бути перекидані на погашення цього боргу.​

Строки подання заяви та необхідні документи.  Платник повинен подати заяву протягом 1095 днів від дня виникнення помилкової сплати. Це трирічний період, який надає достатньо часу для виявлення помилки та подання заяви. Якщо помилкова сплата сталася, наприклад, 15 червня 2024 року, то заяву можна подати до 15 червня 2027 року включно.​

Форма подання заяви не є суворо регламентована. Платник може подати заяву у довільній формі, однак він має право також використовувати електронну форму через Електронний кабінет платника податків. Електронні форми мають ідентифікатори J1302002 для юридичних осіб та F1302002 для фізичних осіб.​

До заяви повинні бути додані обов’язкові реквізити та документи. Передусім, необхідно зазначити назву помилково сплаченого податку, його суму, дату сплати, та реквізити з платіжного документа, за якими кошти були перераховано. Також потрібно вказати код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який помилково перекидалися кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого було відкрито цей рахунок.​

ДПС рекомендує додати до заяви копію платіжного документа (платіжного доручення, квитанції тощо), за яким було здійснено помилкову сплату. Це служить підтвердженням того, що платіж був ініційований своєчасно.​

Крім того, податківці радять додати пояснення про обставини виникнення помилки, з посиланням на податковий період та конкретні реквізити платіжної інструкції. Таке пояснення допомагає податковому органу швидше обробити заяву та прийняти правильне рішення.​

Особливості звільнення від штрафу при помилковій сплаті.  Важливо розрізняти поняття пені та штрафу за несвоєчасну сплату податку, оскільки вони мають різні правові наслідки.​

Штраф за несвоєчасну сплату податку визначається статтею 124 Податкового кодексу України. За затримку до 30 календарних днів штраф становить 5% від суми податкового боргу. За затримку понад 30 днів штраф становить 10% від суми. Однак з 16 березня 2024 року звільнення від штрафу застосовується паралельно зі звільненням від пені. Це означає, що якщо платник виконав три умови звільнення від пені, то він також звільняється від штрафу за несвоєчасну сплату.​

Це передбачено пункту 112.8.8 прим. 1 статті 112 Податкового кодексу України. Звільнення від відповідальності застосовується саме у разі «помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку».​

Практичний приклад застосування норми.  Розглянемо конкретну ситуацію. Припустимо, підприємець повинен був сплатити податок у розмірі 10 000 гривень до 20 жовтня 2024 року. Однак внаслідок помилки в заповненні платіжного доручення, він вказав неправильний код ЄДРПОУ, і кошти потрапили на інший бюджетний рахунок. Платіж було ініціювано вчасно, тобто до 20 жовтня включно.

За граничним строком податковий орган виявив несплату й автоматично нарахував пеню. Розмір пені розраховується за ставкою 100% річних від облікової ставки НБУ, що діє на кожний день прострочення. За кілька місяців прострочення пеня могла накопитися до значної суми.​

Однак якщо платник подав до податкової служби заяву про повернення помилково сплачених коштів з напрямком на погашення податкового боргу, то пеня не буде нарахована, а якщо вона вже була нарахована, то буде анульована.​

Особливості для єдиного соціального внеску та деяких інших платежів.  Необхідно зазначити, що законодавство передбачає незначні розходження для єдиного соціального внеску (ЄСВ) та деяких інших платежів, які не входять до податкової системи. Хоча загальний механізм звільнення від пені застосовується до більшості платежів, включно з податками, для ЄСВ існують окремі роз’яснення ДПС.​

Так, у разі помилкової сплати ЄСВ на неналежний рахунок 3556 (тобто на ЄСВ-рахунок, але не на той, що потрібен), можна уникнути санкцій за несвоєчасну сплату, дотримавшись подібної процедури подання заяви про перекидання ЄСВ на правильний рахунок з додаванням документа про помилкову сплату.​

Тим не менше, норми про не нарахування пені за помилкову сплату на інший рахунок не поширюються на сам ЄСВ у частині його повернення платнику. Тобто помилково сплачені суми ЄСВ можуть бути зараховані в рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повернені платнику в готівковій формі за чеком, але не через механізм перекидання коштів для погашення інших платежів.​

Висновки та рекомендації для платників податків.  Введення норм про не нарахування пені за помилкову сплату на інший бюджетний рахунок (при дотриманні встановлених умов) є позитивним кроком у напрямку гуманізації податкового законодавства. Це дозволяє платникам, які добросовісно виконують свої обов’язки, уникнути необґрунтованих штрафних санкцій за технічні помилки.​

Основні рекомендації для платників такі. По-перше, необхідно ретельно перевіряти реквізити бюджетних рахунків перед поданням платіжного документа. Помилки в реквізитах складніше виправляти, ніж запобігти.

По-друге, якщо помилка все ж сталася, потрібно якомога швидше подати заяву про повернення помилково сплачених коштів. Не слід чекати, поки ДПС сама виявить помилку та нарахує пеню. Активна позиція платника значно прискорює процес та гарантує застосування звільнення.​

По-третє, при поданні заяви важливо обрати правильний напрям перерахування коштів. Якщо платник претендує на звільнення від пені, то кошти мають бути перекидані на погашення грошового зобов’язання чи податкового боргу, а не на повернення на поточний рахунок.​

По-четверте, корисно додати до заяви пояснення та копію платіжного документа. Хоча законодавство не обов’язує це робити, такі документи значно прискорюють розглядання заяви та гарантують, що податковий орган матиме всю необхідну інформацію для прийняття позитивного рішення.​

Нарешті, варто скористатися електронними каналами комунікації з ДПС, зокрема Електронним кабінетом платника, що дозволяє подати заяву дистанційно, не відвідуючи офіс податкової служби.​

Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання щодо помилкової сплати податків, нарахування пені, звільнення від штрафів, оскарження рішень податкових органів чи інші питання оподаткування – звертайтесь до нашої команди професіоналів у сфері податкового та митного права.