Рієлтори з орендою нерухомості вже давно не просто посередники: для них установлено окремі обов’язки щодо звітування в податкову та фінмоніторингу, і оновлені роз’яснення ДПС та Мінфіну підтверджують, що вони повинні повідомляти про окремі договори оренди — але не в усіх випадках і за спеціальною процедурою.
Коли рієлтор зобов’язаний звітувати про договір оренди
Базова норма міститься в п.п. 170.1.6 Податкового кодексу України (ПКУ). Вона прямо говорить:
Тобто ключові умови виникнення обов’язку такі:
Якщо хоча б одна з цих умов відсутня (наприклад, орендодавець — компанія, а рієлтор працює виключно із покупцем‑орендарем без прямого посередництва щодо власника), формально обов’язок подавати інформацію за цією нормою не виникає.
Яку саме інформацію потрібно подати та в якій формі
Для повідомлення про договори оренди передбачена окрема форма — «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості». Вона затверджена наказом Мінфіну від 13.05.2017 № 497.
Основні моменти:
Зверніть увагу: ДПС у своїх роз’ясненнях підкреслює, що обов’язок подати інформацію стосується рієлторів незалежно від того, скільки договорів було укладено в конкретному періоді (хоч один, хоч десяток).
Яка відповідальність за неподання інформації
За порушення порядку або строків подання такої інформації ПКУ передбачає окремий штраф — ст. 119¹. Сьогодні це:
«Кожен випадок» — це кожен договір, про який рієлтор мав повідомити, але не зробив цього, або зробив із порушенням. Для агенцій, що укладають сотні договорів на рік, йдеться вже про відчутні суми ризику.
Окрім штрафів, неподання інформації може стати підставою для додаткової уваги до діяльності самого рієлтора: перевірки, запити, аналіз отриманих комісійних доходів і т. ін.
Як це співвідноситься з фінмоніторингом
Паралельно з податковими вимогами рієлтори потрапляють ще й у поле дії законодавства про фінансовий моніторинг. Вони належать до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу при операціях з нерухомістю.
Ключові моменти:
Мінфін наголошує, що рієлтори не мають звітувати про всі угоди понад 400 тис. грн, а лише про підозрілі або такі, що підпадають під критерії фінмоніторингу. Тож не варто змішувати дві різні площини: податковий обов’язок (форма № 497 до ДПС) і фінмоніторинг (звітність у системі Держфінмоніторингу).
Практичні висновки для рієлторів
Для рієлторського бізнесу це означає, що класична функція «звести орендодавця з орендарем» уже давно доповнилася регуляторними обов’язками — податковими й комплаєнс‑процедурами. Їх ігнорування може коштувати дорожче, ніж налаштування мінімальної системи обліку та звітності.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із виконанням обов’язків рієлтора перед ДПС, заповненням форми за наказом Мінфіну № 497, ризиками штрафів чи вимогами фінансового моніторингу, зверніться до юристів, які спеціалізуються на податковому праві та операціях з нерухомістю.
Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.