Штучне оформлення працівників-ФОП: ризики та податковий контроль 2025​

Однією з найгучніших тем податкового контролю в Україні останніх років залишається штучне оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для багатьох компаній це здавалося легальним способом оптимізації податкового навантаження, однак податкова служба дедалі активніше перекваліфіковує такі відносини у трудові, нараховуючи мільйонні штрафи. У 2025 році ця практика знову залишиться серед пріоритетів фіскальних органів.

Суть схеми «працівник = ФОП»

Суть полягає у тому, що замість офіційного працевлаштування з виплатою зарплати і сплатою податків (ЄСВ, ПДФО, військового збору), компанія укладає з особою цивільно-правовий договір з реєстрацією працівника як ФОП. У результаті — роботодавець економить на податках до 40–45% від фонду оплати праці, а «співробітник-ФОП» сплачує лише єдиний податок (5% доходу або 3%+ПДВ) і мінімальний ЄСВ.

На перший погляд, виграють обидві сторони: бізнес скорочує податкові витрати, а працівник отримує «чисті» гроші. Але для держави це — пряма втрата податкових надходжень і заборгованість із соціальних внесків. Саме тому така схема офіційно визнана одним із «ризикових режимів» ведення діяльності, який податківці системно відстежують.​

Як податкова розпізнає приховану найману працю

Податкова бере до уваги не лише формальні договори, а реальний зміст відносин між сторонами. Основна увага приділяється ознакам, характерним для трудових відносин:

• підлеглість внутрішньому трудовому розпорядку компанії;
• фіксований графік роботи, офісне місце;
• використання корпоративної пошти, техніки та внутрішніх сервісів;
• регулярні щомісячні виплати в однакових сумах;
• відсутність підприємницького ризику або власних клієнтів;
• керівництво процесом з боку менеджера компанії.

Якщо хоча б кілька з цих пунктів підтверджуються під час перевірки або запиту до банку, податкова може довести наявність трудових відносин. У такому разі підприємство визнається роботодавцем із відповідними податковими зобов’язаннями — донарахування ПДФО (18%), військового збору (5% з 2025 року) та ЄСВ (22%) за три попередні роки.

Санкції для компаній та «ФОПів-робітників»

ДФС має право застосовувати комплекс фінансових і адміністративних санкцій:

• донарахування податкових платежів, не сплачених протягом трьох років;
• штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника (понад 100 тис. грн);
• без можливості уникнути виплати ЄСВ навіть для вже закритих ФОПів;
• відшкодування коштів до державного бюджету та Пенсійного фонду.

Такі випадки вже розглядаються судами, і податкова дедалі частіше виграє. Ключовою позицією є те, що «договір підряду» не усуває ознак трудових відносин, якщо людина фактично виконує роботу як штатний працівник.

Принцип «розмежування функцій»: як уникнути проблем

Юристи радять компаніям, що дійсно співпрацюють із ФОПами, завжди дотримуватись принципу розмежування функцій:

1. Надати підприємцю право вибору способів і часу виконання робіт.У договорах не повинно бути згадок про робочий графік або місце праці.
2. Вказати на власні ризики та відповідальність ФОПа.У ЦПД має бути прописана самостійність у забезпеченні обладнання, матеріалів, інструментів.
3. Чітко визначити предмет договору.Це повинна бути не «посада» чи «функція працівника», а конкретний результат – послуги, створення продукту, виконання проекту.
4. Оплата має бути прив’язана до результату.Будь-які щомісячні фіксовані виплати розцінюються як зарплата.
5. Наявність інших клієнтів.Якщо ФОП співпрацює лише з однією компанією, ризик перекваліфікації суттєво зростає.

Кого перевірятимуть першими

У 2025 році, після скасування мораторію на перевірки, ДПС виокремила кілька груп ризику:

• компанії з великим штатом ФОПів, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування;
• ІТ-компанії, консалтингові та маркетингові агенції, де частка «працівників-ФОПів» перевищує 70%;
• підприємства, які мають регулярні виплати на одні й ті самі рахунки ФОПів із зарплатною періодичністю;
• бізнеси, що мають судові спори або податкові запити щодо трудових відносин;
• контрагенти, визнані ризиковими або такими, що ухиляються від податків.

Зокрема, ІТ-сектор, який масово використовує схему «контракторських угод», наразі перебуває під особливим контролем. Податкова активно перевіряє структуру виплат і джерела доходів, особливо якщо ФОП не має інших клієнтів.​

Законодавчі зміни та європейський вектор

У 2025 році Україна рухається в напрямі адаптації трудових стандартів ЄС. Європейська комісія визначає критерії «псевдосамозайнятості» (fake self-employment), які майже повністю збігаються з українськими підходами. У зоні підвищеної уваги — платформи, фріланс-моделі, стартапи.

Мінекономіки та Мінсоцполітики готують законопроєкт про «економічну залежність» — проміжний статус між найманим і самозайнятим працівником. Це має зменшити тиск на малий бізнес і водночас забезпечити соціальні гарантії для ФОПів, які насправді працюють у межах компаній.

Практика судів

Суди дедалі частіше стають на бік податкової, якщо докази підпорядкованості працівників очевидні. У прецедентах 2023–2025 років суди визнали трудовими відносини між компаніями та ФОПами у таких випадках:

• фіксований графік і контроль результатів;
• довгострокова співпраця без можливості відмови від завдань;
• корпоративна пошта і техніка;
• розрахунки двічі на місяць фіксованою сумою.

Проте є й позитивна практика для бізнесу — там, де компанія довела наявність договірних відносин про виконання конкретного проєкту з чіткими актами приймання-передачі робіт і відсутністю контролю робочого часу.

Наслідки для економіки

Схема «працівник = ФОП» стала наслідком надмірного податкового навантаження на офіційну зарплату. У реальному секторі оподаткування праці становить понад 40%, що змушує роботодавців шукати обхідні шляхи.
Проте держава вже посилює контроль не лише над компаніями, а й над банками, які повинні звітувати про регулярні транзакції між суб’єктами підприємництва.

Очікується, що у 2026 році діятиме автоматична система ризик-аналізу для виявлення псевдо-ФОПів — за аналогією з блокуванням ПДВ-накладних. Основною метою є не знищення підприємництва, а збалансування податкового навантаження між реальним бізнесом та «сірими» зарплатними схемами.​

Висновки

Формула «працівник = ФОП» уже давно вийшла з тіні як одна з найпоширеніших податкових оптимізацій. У 2025 році податкова робить її мішенню №1 серед програм аудиту, розглядаючи будь-які ознаки підлеглості як доказ трудових відносин.

Тренд очевидний — держава прагне створити єдині правила гри, коли підприємництво справді означає незалежність, а не спосіб зменшити податки.

Для бізнесу головне зараз — прозора договірна база, юридична обґрунтованість співпраці з ФОПами і реальні стандарти комплаєнсу. Інакше податкова може перетворити звичайні контракти на підставу для мільйонних донарахувань.

Юлія Попадин – адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками, оптимізацією виплат, юридичною структурою контрактів із ФОПами чи захистом у судових спорах щодо трудових і підприємницьких відносин — звертайтеся за професійною консультацією до адвокатів та податкових експертів Адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER». Грамотна правова позиція і завчасний аудит договірної практики — запорука безпечного бізнесу в умовах сучасного податкового контролю.