Податковий комітет: нові правила для платформ і посилок

Профільний податковий комітет ВР погодив податкові зміни щодо оподаткування доходів із цифрових платформ та скасування пільги на посилки до 150 євро, формуючи нову систему контролю за онлайн‑економікою, яка запрацює переважно з 2027 року.

Що вирішили щодо цифрових платформ

Комітет підтримав доопрацьований урядовий законопроєкт №15111 про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи — маркетплейси, онлайн‑сервіси з оренди, роботи, фрилансу тощо.
Головна ідея — запровадити в Україні модель, наближену до стандартів ОЕСР та директиви ЄС DAC7: коли оператор платформи стає податковим агентом і сам утримує податки з виплат фізособам.

Ключові параметри нового режиму:

• ставка ПДФО 5% замість стандартних 18% для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, плюс військовий збір у діючому розмірі;
• податковий агент — платформа: вона зобов’язана ідентифікувати продавців, збирати інформацію про їхні доходи, утримувати ПДФО та військовий збір і перераховувати їх до бюджету;
• впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з платформ за стандартами ОЕСР та ЄС (DAC7), що означає обмін даними з іншими юрисдикціями.

Важливо, що після доопрацювання вилучено кілька найбільш конфліктних норм, які викликали спротив бізнесу та юристів:

• скасовано вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців, які працюють через платформи;
• відмінено ідею обов’язкового розкриття банківської таємниці щодо всіх доходів продавців на платформах;
• замість обов’язкової декларації при перевищенні лімітів передбачається, що ДПС надсилатиме платнику податкове повідомлення‑рішення — фактично «попередньо заповнений розрахунок» на основі даних, отриманих від платформ.

Самозайнятим і ФОП дозволять, за бажання, оподатковувати доходи від платформ за загальними чинними правилами, а не за спеціальною 5% моделлю, що знімає ризики подвійного обліку для активних підприємців.

Коли запрацює «податок на платформи»

Попри резонанс, жоден із нових податкових законопроєктів не принесе бюджету коштів вже у 2026 році. Новий режим для цифрових платформ пов’язаний з технічно складним міжнародним обміном даними, тому в самому законопроєкті закладено відтермінування:

• формально норми мають почати діяти з 1 січня 2027 року;
• фактичний запуск буде можливий лише після підписання міжнародних угод про обмін даними та технічної готовності ІТ‑систем;
• експерти та депутати прогнозують, що реальні податкові нарахування за даними платформ відбудуться не раніше 2028 року (за результатами звітності за 2027 рік).

Отже, 2026 рік стане «перехідним»: готують законодавчу базу та інфраструктуру, але самі платежі в масовому масштабі з’являться пізніше.

Нові обов’язки для маркетплейсів і платформ

• Ідентифікувати всіх продавців (фізичних та юридичних осіб), які отримують дохід через платформу.
• Щороку до 31 січня подавати до ДПС звіт з даними про доходи користувачів, кількість операцій, країну резидентства тощо.
• Зберігати інформацію про операції та бути готовими передавати її в межах міжнародного автоматичного обміну.
• Глобальним сервісам адаптуватися до українських вимог на додачу до DAC7 та правил інших країн.
• Локальним платформам інвестувати в ІТ‑облік, процедури KYC/KYB і юридичний супровід, що підвищить бар’єр входу, але відсіє відверто «сірі» майданчики.

Що зміниться для звичайних користувачів платформ

Для пересічних продавців і фрилансерів головний ефект — легалізація доходів під ставку 5% без заповнення декларацій: платформа сама утримуватиме податок із виплат. Водночас простір для «чорних» продажів скоротиться: завдяки обміну даними ДПС бачитиме обсяги угод через платформи, тож активні продавці або легалізуються, або ризикуватимуть донарахуваннями за результатами майбутніх перевірок.

Посилки до 150 євро: кінець пільги?

Комітет підтримав у першому читанні альтернативний законопроєкт №15112‑1 про скасування пільги на безмитні посилки до 150 євро, що дає уряду надію отримати до 10 млрд грн додаткових доходів. Водночас зміни ще не остаточні: попереду доопрацювання законопроєкту, внесення технічних норм до Митного кодексу й можливе коригування порогів та ставок.

Як можуть оподатковуватися посилки

Детальні механізми в різних версіях законопроєктів відрізняються, але загальна логіка зрозуміла:

• будь‑які посилки з‑за кордону можуть потрапити під ПДВ, а можливо — й під мито з першого євро вартості, без нинішньої «подушки безпеки» у 150 євро;
• ключові параметри (поріг вартості, коло винятків, порядок нарахування і стягнення платежів) будуть закріплені в Митному кодексі;
• уряд і комітет наголошують, що механізм отримання посилки для покупця формально не зміниться: логістична компанія як і раніше доставлятиме її на відділення чи адресу; податки закладатимуться в ціну товару й сплачуватимуться через платформу або митного представника.

Для популярних міжнародних маркетплейсів це може означати перехід на модель, де ПДВ і мито стягуються ще на етапі оформлення замовлення, а платформа виступає посередником між покупцем і фіскальними органами.

Що це означає для споживачів і бізнесу

Для українських споживачів скасування пільги означатиме подорожчання невеликих онлайн‑замовлень із закордонних сайтів через ПДВ та можливе мито, особливо у нішах без дешевих українських аналогів. Для дрібних імпортерів це зменшення маржі й потреба працювати формальніше, тоді як офіційний імпорт і локальний ритейл отримають перевагу, бо конкуренція з боку «сірих» безмитних посилок послабиться.

Політичний та фіскальний контекст

Пакет законопроєктів про цифрові платформи, посилки та військовий збір є частиною зобов’язань України перед МВФ, тому має не лише фіскальне, а й політичне значення. Експерти попереджають, що реальний бюджетний ефект може бути нижчим за очікування, а надмірний тиск на дрібний бізнес без помірних ставок і простих процедур лише стимулюватиме нові обхідні схеми. Успіх реформ залежатиме від якості доопрацювання законопроєктів у парламенті та підзаконних актів податкової й митниці, адже посилення контролю покликане водночас адаптувати податкову систему до цифрової економіки й не зламати малий бізнес, тоді як ринок онлайн‑торгівлі поступово стане більш формальним, а простір для тіньових операцій — значно вужчим.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із новими правилами для цифрових платформ, оподаткуванням доходів від онлайн‑продажів чи можливими податками на міжнародні посилки — варто звернутися до фахівців з податкового права та митного регулювання, щоб заздалегідь оцінити ризики та підготуватися до змін у законодавстві.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».