В останні роки в Україні набуло особливого значення питання дій Бюро економічної безпеки України (БЕБ) щодо власників і директорів бізнесу. В умовах підвищеного суспільного запиту на боротьбу з економічною злочинністю та забезпечення справедливого ведення підприємницької діяльності, БЕБ позиціонується державою як орган із новою філософією – аналітичний підхід, запобігання порушенням, а не репресивна каральна практика. Однак на практиці платформа співжиття держави та бізнесу залишається вразливою до старих схем і методів тиску.

Механізми впливу БЕБ на бізнес

1. Кримінальні переслідування

БЕБ отримало виключні повноваження щодо розслідування різних економічних злочинів, у тому числі:

• ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів (ст. 212 ККУ),
• незаконне використання знаків для товарів і послуг (ст. 229 ККУ),
• фінансові афери та махінації,
• контрабанда, особливо підакцизних товарів.

Процес розслідування передбачає:

• внесення відомостей до ЄРДР,
• проведення обшуків на підприємствах,
• вилучення документації, серверів і техніки,
• допити власників та керівництва,
• арешти активів і банківських рахунків підприємств.

Детективи БЕБ активно використовують процедури негласних слідчих (розшукових) дій – від прослуховування телефонів до проникнення в електронні бази організацій.

2. Дисциплінарне і адміністративне покарання

Окрім кримінальної відповідальності, БЕБ ініціює процедури адміністративного та дисциплінарного впливу:

• складання протоколів про адміністративні правопорушення (наприклад, за ст. 185-13 КУпАП, що стосується невиконання законних вимог працівників БЕБ);
• накладення штрафів;
• знищення незаконного товару за рішенням суду, як у випадку з тютюновою продукцією.

3. Системний тиск через контроль та перевірки

БЕБ отримало право на ініціювання та проведення перевірок дотримання податкового і фінансового законодавства підприємствами. Фактично будь-який власник або директор може опинитися під підозрою. Суб’єкти господарської діяльності потрапляють у поле зору БЕБ як під час звичайної операційної діяльності, так і за заявами “анонімних джерел” або конкурентів.

Приклади справ і реальні наслідки для бізнесу

Відомі кейси втручання БЕБ

• Справи про ухилення від податків на десятки мільйонів гривень: велике підприємство, що належить відомому бізнесмену, було викрите у схемах ухилення від податків; частина компаній належала йому опосередковано через партнерські структури.
• Нетипові заходи впливу: суди ухвалювали рішення про застосування запобіжних заходів до директорів — навіть домашній арешт чи внесення застави у мільйонних розмірах.
• Вилучення майна та реквізицію техніки: для більшості фігурантів економічних розслідувань це означає майже повне блокування господарської діяльності і параліч операцій.

Статистика та ефективність покарань

Незважаючи на гучні гасла, реальний відсоток справ, які доходять до суворого покарання, низький. За даними огляду судових реєстрів:

• з усіх справ за ст. 212 ККУ лише 4 завершилися обвинувальними вироками;
• жоден із цих вироків не передбачав реального позбавлення волі — переважно це умовні строки або звільнення за строками давності.

Репутаційний вплив і поточні проблеми

БЕБ, створене як альтернатива податковій міліції з репутацією “кошмарників”, уникає заяложених алгоритмів дій лише декларативно. На практиці зберігається:

• “звичка” до силових прийомів і силового тиску на бізнес,
• використання незавершених кримінальних справ для створення “фонового тиску” (на сьогодні понад 1,2 млн таких справ, що щороку збільшується ще на 300 тис.),
• включення “ризику впливу” в бізнес-моделі — підприємці часто змушені приховано сплачувати корупційні ренти чи хабарі, аби закрити фіктивні справи.

Політична складова та контроль влади

Недовіра до прозорості у відборі керівництва БЕБ, конфлікти навколо призначення директора і політична доцільність тяжіють над професіоналізмом органу.

• Контроль над БЕБ трактують як стратегічний інструмент впливу на великий бізнес; відмова від призначення незалежного директора трактувалася бізнес-асоціаціями як загроза захисту інвестицій і основа для безкарності влади.
• Підприємці відчувають своїми головними ризиками саме прояви політичного впливу через інструменти економічної безпеки.

Юридичні ризики для власників і директорів

• У структурі кримінальних справ у фокусі персональні відповідальність як власників, так і директорів, адже відповідно до актуальної практики саме вони надають пояснення, проходять як підозрювані, а в подальшому — як обвинувачені.
• Внесення навіть необґрунтованих відомостей до ЄРДР служить підставою для абсолютно законного обшуку, вилучення техніки, блокування рахунків, що призводить до репутаційних втрат та збитків.
• Директори й акціонери відповідають як за “умисні” економічні злочини (наприклад, фіктивне банкрутство чи відмивання доходів), так і за “формальні” – навіть через помилки у звітності чи незначні арифметичні невідповідності.

Зворотна сторона: чи працює аналітичний підхід БЕБ?

У сучасній правовій доктрині професійний діалог бізнесу із правоохоронним органом став можливим за умови аналітичного підходу. Проте:

• Експерти і практики стверджують про тотальну недовіру до результатів конкурсу на зайняття керівних посад у БЕБ, що породжує ризик використання органу у “ручному режимі”.
• Часто кримінальні справи відкриваються щодо дрібних порушень або на підставі анонімних доносів, що нівелює ідею ризик-орієнтованого відбору об’єктів аналізу.

Виклики, перспективи та рекомендації

• Український бізнес очікує від влади реальних змін підходу до економічної безпеки та прозорості призначення керівництва БЕБ;
• Міжнародні фінансові партнери прямо пов’язують реформування БЕБ із макрофінансовою підтримкою України та зобов’язаннями перед МВФ та ЄС;
• Без неупередженої структури, яка замість госпрозрахункового “кошмарення” впровадить аналітику і цифрову прозорість, вітчизняний бізнес залишатиметься у стані “правового песимізму”.

Висновок

БЕБ діє одночасно як орган, що карає, і як інструмент “оперативного впливу” — з потенціалом стати новою податковою поліцією або ж стати кроком до цивілізованого економічного порядку. На практиці, попри зміни законодавчої бази і гучні декларації, власники та директори бізнесу залишаються вразливими до раптових обшуків, відкритих кримінальних справ, блокування активів і репутаційного тиску. Ефективний баланс між реальними злочинами і надуманими провадженнями має стати ядром реформи, яка досі чекає на своє втілення.

Матеріал підготував: Євген Мурченко — керівник практики кримінального права та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER»