Як посвідчити заповіт у лікарні: чи обов’язково викликати нотаріуса

Складання заповіту — це відповідальний крок, який дозволяє людині самостійно визначити долю свого майна після смерті. Проте життя часто підносить непередбачувані ситуації — серйозну хворобу, перебування у лікарні, обмеження у пересуванні. У таких обставинах виникає природне запитання: чи можна посвідчити заповіт, не виходячи з лікарняної палати, і чи обов’язково для цього викликати нотаріуса?

Загальні правила складання заповіту

Згідно зі статтями 1233–1240 Цивільного кодексу України (ЦКУ), заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт має бути укладений особисто та у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням. Винятки передбачені лише для особливих обставин — коли через стан здоров’я або місце перебування заповідач не може звернутися до нотаріуса.

Основна форма заповіту — нотаріально посвідчена. Тобто заповідач звертається до будь-якого нотаріуса (державного або приватного), який перевіряє його дієздатність, роз’яснює зміст статей ЦКУ про заповіти, встановлює особу заповідача, засвідчує підпис і реєструє заповіт у Спадковому реєстрі.

Але що робити, коли людина фізично не може прибути до нотаріальної контори?

Заповіт у лікарні: хто може його посвідчити

Цивільний кодекс та Закон України «Про нотаріат» передбачають низку посадових осіб, які мають право посвідчувати заповіти у виняткових обставинах, коли нотаріус недоступний.

Зокрема, частина третя статті 1251 ЦКУ встановлює: якщо громадянин перебуває у лікарні, санаторії чи іншому закладі охорони здоров’я, його заповіт може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини, черговим лікарем або начальником госпіталю. Таке посвідчення юридично рівнозначне нотаріальному.

Отже, викликати нотаріуса у лікарню не завжди потрібно. Якщо в медзакладі є посадова особа, уповноважена посвідчувати заповіти, вона може зробити це безпосередньо на місці, і документ матиме повну юридичну силу.

Форма і порядок посвідчення

Заповіт у лікарні має бути складений у письмовій формі із зазначенням:

• дати та місця складання;
• прізвища, ім’я, по батькові заповідача і посадової особи, яка посвідчує документ;
• повного тексту волевиявлення щодо розпорядження майном;
• підпису заповідача або, у виняткових випадках, іншої особи за його дорученням (за умови, що заповідач не може підписати сам — це також зазначається в заповіті).

Медична посадова особа, що посвідчує документ, обов’язково робить посвідчувальний напис, аналогічний нотаріальному, і зазначає, на якій підставі вона має право посвідчити заповіт. Зокрема, посилається на статтю 1251 ЦК України.

Якщо у лікарні ведеться журнал реєстрації таких дій (згідно з внутрішніми правилами), заповіт вноситься до нього, а один примірник подається до органу юстиції або нотаріуса для подальшого внесення до Спадкового реєстру.

Чи має сенс викликати нотаріуса в лікарню?

Попри законодавчу можливість посвідчення заповіту головним лікарем, у практиці часто виникають сумніви щодо юридичної чистоти таких документів, особливо якщо після смерті заповідача з’являються родинні спори. Судова практика знає випадки, коли заповіти, посвідчені лікарем, визнавалися недійсними через процесуальні порушення — відсутність чіткої фіксації дати, відомостей про документ, що посвідчує особу, або підпису заповідача.

Тому, якщо дозволяє стан здоров’я, доцільно запросити нотаріуса безпосередньо у лікарню. Закон «Про нотаріат» дозволяє нотаріусу виїжджати до фізичної особи для вчинення нотаріальних дій поза конторою — за місцем її перебування. У такому випадку нотаріус привозить бланки, реєстраційні книги, свідків (за потреби), проводить посвідчення і вносить документ до реєстру в загальному порядку.

Вартість такої послуги залежить від тарифів нотаріуса і складності виїзду, але документ матиме найвищий рівень захисту від можливих спорів чи сумнівів у дійсності.

Преимущества посвідчення заповіту лікарем

Посвідчення заповіту головним лікарем або черговим медиком має кілька переваг у ситуаціях, коли час має вирішальне значення:

• швидкість — не потрібно чекати приїзду нотаріуса;
• доступність — можливо навіть у разі важкого стану пацієнта;
• безоплатність — така дія, як правило, не тарифікується як нотаріальна послуга.

Однак слід пам’ятати: медичний працівник не має технічних можливостей перевірити, чи не існують вже попередні заповіти. Він не вносить документ до нотаріального реєстру, тому для спадкоємців може бути складніше довести чинність заповіту у майбутньому.

Особливі випадки: військові госпіталі, ізоляційні умови, обмеження комунікацій

У військових госпіталях або під час воєнного стану заповіт може посвідчувати командир (начальник) військової частини або госпіталю. Аналогічно, у місцях позбавлення волі — начальник установи виконання покарань. Такі документи мають повну юридичну силу, якщо вони відповідають формальним вимогам і після смерті заповідача передаються до нотаріального архіву або територіального органу юстиції.

Важливо також, щоб друга сторона (посвідчувальна особа) не мала прямої зацікавленості у змісті заповіту — наприклад, не була потенційним спадкоємцем.

Як діяти родичам або медперсоналу

Якщо пацієнт у лікарні висловив бажання скласти заповіт, потрібно:

1. Повідомити головного або чергового лікаря про намір хворого.
2. Забезпечити наявність його паспорта та ідентифікаційного коду.
3. Надати чистий аркуш або спеціальний бланк для заповіту.
4. Попросити лікаря оформити посвідчувальний напис згідно зі статтею 1251 ЦКУ.
5. Бажано, щоб під час підписання були присутні двоє свідків (особливо якщо пацієнт у тяжкому стані).
6. Один примірник заповіту передати родичам або нотаріусу для внесення до Спадкового реєстру.

Якщо стан людини стабільний і немає обмежень на пересування, краще викликати нотаріуса — така форма заповіту надійніша юридично.

Висновок

Перебування у лікарні не є перешкодою для складання заповіту. Українське законодавство дозволяє посвідчувати його як нотаріусом, так і уповноваженим медичним працівником, але другий варіант варто використовувати лише у виняткових обставинах. Усі інші випадки доцільніше оформлювати через нотаріуса, який забезпечить юридичну точність, електронну реєстрацію і фіксацію волевиявлення без ризику оскарження.

Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із складанням чи посвідченням заповіту в особливих обставинах, звертайтесь за консультацією до юридичної компанії WINNER — ми допоможемо оформити документи належним чином і захистити ваше право на вільне розпорядження майном.