Не платіть за зруйноване житло: Рада ухвалила закон №13155

У березні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №13155, який звільняє власників пошкодженого чи зруйнованого житла від оплати комунальних послуг у непридатних для проживання будинках та змінює підхід до взаємин між споживачами, постачальниками й місцевою владою.

Суть ухваленого закону

Документ звільняє власників і користувачів житла від сплати комунальних послуг за об’єкти, зруйновані чи істотно пошкоджені внаслідок агресії рф, за умови внесення такого житла до державного Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Закон унеможливлює нарахування «боргів» за ресурси, які фактично не споживаються, і встановлює для комунальних підприємств механізм неврахування таких обсягів у загальному споживанні, що допомагає збалансувати фінанси на місцевому рівні.

Кому саме не потрібно платити

Закон охоплює кілька категорій житлових об’єктів:

• приватні будинки, квартири та інші житлові приміщення, що знищені або пошкоджені внаслідок воєнних дій, терактів чи обстрілів;
• об’єкти, які визнані непридатними для проживання за результатами технічної експертизи або рішення місцевих органів влади;
• майно, інформація про яке внесена до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, незалежно від того, чи розпочалася його відбудова.

Право на звільнення мають і власники, і орендарі, якщо вони були офіційно зареєстрованими споживачами комунальних послуг. Для цього достатньо надати комунальникам дані з Реєстру або акт комісії, тож система працює на основі офіційної інформації з єдиного державного ресурсу, а не в ручному режимі.

Проблема, яку закон вирішує

З початку повномасштабного вторгнення сотні тисяч українців втратили житло, але облікові системи комунальних підприємств продовжували автоматично нараховувати платежі, формуючи борги за фактично відсутнє споживання і створюючи юридичні та фінансові пастки. Закон №13155 системно усуває цю проблему: забороняє нараховувати плату за комунальні послуги в зруйнованому чи непридатному житлі, анулює вже нараховані суми з моменту втрати придатності будинку до проживання та зобов’язує операторів послуг списати такі нарахування у визначений строк без звернень і додаткових витрат з боку споживачів.

Як це працюватиме на практиці

Механізм дії закону спирається на дані Реєстру пошкодженого і знищеного майна: кожен, хто повідомив про руйнування через «Дію» або ЦНАП, отримує унікальний запис, який стає юридичною підставою для зупинення нарахувань. Місцева влада передає ці відомості постачальникам комунальних послуг, після чого споживача автоматично виключають зі списків платників, а для тимчасово окупованих територій передбачено спрощений порядок внесення даних після деокупації. Для прозорості Мінрегіон має налагодити електронну взаємодію між комунальними підприємствами та державними реєстрами, щоб оперативно фіксувати зміну статусу об’єкта, зокрема після його відбудови.

Хто компенсує втрати комунальникам

Закон також відповідає на одне з найскладніших питань — як забезпечити фінансову стабільність місцевих операторів послуг. Джерелом компенсацій стануть цільові кошти державного бюджету та міжнародної допомоги, включаючи Фонд відновлення України. Для цього Міністерство фінансів має передбачити окрему програму, яка відшкодовуватиме підприємствам вартість ненаданих, але запланованих послуг. Це важливо, адже без компенсацій комунальні структури ризикували втратити платоспроможність.

Соціальний і політичний вимір

Ухвалення закону показує, що держава бере на себе відповідальність за справедливий баланс між інтересами громадян і бізнесу навіть в умовах війни, не перекладаючи втрати на людей, які вже постраждали. Це також політичний сигнал: кожна родина й кожен зруйнований дім не залишаються «на потім», а норми закону стають частиною стратегії повоєнного відновлення, де пріоритетом є захист прав власників і цифрова прозорість процедур.

Виклики впровадження

На практиці можливі технічні труднощі: не всі громади мають актуальні бази, частина комунальних підприємств працює на застарілих системах, а обмін даними між реєстрами ще не повністю автоматизований, тому повне звільнення від нарахувань може зайняти кілька місяців. Окремий виклик — підтвердження пошкоджень для житла без кадастрового номеру чи документів; хоча закон і передбачає спрощені процедури, їх ще потрібно деталізувати в підзаконних актах.

Чому цей закон — крок до нової державної політики

Звільнення постраждалих від оплати комунальних послуг — це не лише гуманітарний жест, а й перехід до моделі, у якій головною цінністю стає людина, а не «особовий рахунок», і яка потенційно може поширитися на інші сфери, зокрема автоматичне припинення податкових чи орендних зобов’язань у разі знищення майна. Ухвалення закону №13155 також відповідає практикам міжнародного гуманітарного права, адже в багатьох країнах, що пережили війну, держава брала на себе компенсацію комунальних витрат для людей без житла.

Перспектива для майбутнього

Після війни цей закон стане частиною цифрової системи обліку житла, яка автоматично визначатиме статус кожного об’єкта, спрощуючи відбудову та забезпечуючи справедливі нарахування у мирний час. Для людей, що втратили житло, це сигнал довіри й реальної соціальної відповідальності держави, а подальший успіх залежатиме від якісних підзаконних актів, ефективної цифрової інтеграції та чесного адміністрування на місцях.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням закону №13155, процедурами внесення житла до Реєстру пошкодженого майна чи взаємодією з комунальними підприємствами — варто звернутися до юридичного консультанта, який спеціалізується на питаннях відшкодування збитків від воєнних дій.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.