Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Перевірка контрагентів сьогодні перетворилася з формальної «підписали договір – і поїхали» на ключовий елемент системи комплаєнсу та захисту бізнесу від фінансових, податкових і репутаційних ризиків. Для професійного фінансового директора це вже не «бонусна» процедура, а базова частина управління ризиками та корпоративного управління. Однією з головних причин зростання уваги до перевірки контрагентів є посилення вимог податкових органів до реальності господарських операцій та належної обачності платників податків. Судова практика з ПДВ та податку на прибуток все частіше покладає відповідальність на платника, якщо він не вживав очевидних заходів для перевірки партнера: відсутність персоналу, основних засобів, реального місця ведення діяльності, масова реєстрація на одну адресу — все це стає аргументами проти бізнесу в спорах з фіскальними органами. Водночас класичні шахрайські схеми — фіктивні компанії, «прокладки», псевдопосередники — продовжують еволюціонувати, використовуючи прогалини в процедурі KYC та корпоративному комплаєнсу. Сучасна перевірка контрагента ґрунтується на поєднанні процедур KYC (Know Your Client) та Due Diligence: ідентифікація, аналіз структури власності, оцінка добросовісності та відповідності законодавству й внутрішнім політикам компанії. Важливо не обмежуватись формальним збором виписки з ЄДР, а вибудувати системний процес: визначити критерії ризиковості, джерела інформації, алгоритм ухвалення рішення, а також періодичність повторної перевірки, адже статус контрагента може змінитися дуже швидко. Перший рівень перевірки — базова ідентифікація: офіційні реєстри, дані про реєстрацію, КВЕДи, історія зміни засновників та керівництва, наявність податкового боргу, судові спори, санкції чи обмеження. Українська практика показує, що вже на цьому етапі можна відсіяти значну частину ризикових компаній: адреси масової реєстрації, часта зміна директорів, зв’язок із компаніями-банкрутами, участь у кримінальних провадженнях — сильні червоні прапорці для фінансової та юрдепартаментів. Другий рівень — операційна спроможність та репутація. Бізнес-розвідники рекомендують аналізувати, чи відповідають масштаби заявленої угоди реальним ресурсам контрагента: кількість персоналу, виробничі потужності, досвід реалізації аналогічних проектів, портфель клієнтів. Варто звертати увагу на невідповідність між декларованим профілем діяльності та фактичною присутністю на ринку: відсутність сайту або він «тільки-но створений», мінімальна активність у професійних спільнотах, відсутність згадок про реалізовані проекти — все це може бути як ознакою стартапу, так і сигналом потенційного шахрайства. Окрема площина — антикорупційні та санкційні ризики. Для компаній, що працюють з іноземними партнерами або залучають міжнародне фінансування, перевірка на санкційні списки, політично значущих осіб (PEP), зв’язок з офшорними структурами та юрисдикціями підвищеного ризику стає стандартом. Невдалий вибір контрагента може спричинити не лише фінансові втрати, а й блокування рахунків, відмову банків у обслуговуванні та репутаційні скандали, які напряму впливають на вартість бізнесу й доступ до капіталу. Ще одна типова помилка — сприйняття перевірки як одноразової дії перед підписанням контракту. Практика показує, що навіть надійний партнер може за рік перетворитися на джерело ризику: зміна бенефіціарів, погіршення фінансового стану, участь у судових спорах або потрапляння до переліків «ризикових» платників податків. Саме тому доцільно впроваджувати політику повторної перевірки ключових контрагентів із визначеною періодичністю, а також тригерний моніторинг — автоматизовані або ручні сигнали, що запускають позаплановий перегляд (наприклад, суттєве прострочення платежів, нетипові зміни в документах, підозріла поведінка представників). Для ефективності процесу необхідно закріпити внутрішні регламенти: хто ініціює перевірку, хто її проводить, які джерела інформації використовуються, як документуються результати та хто приймає фінальне рішення про співпрацю. Важливо, щоб фінансовий директор, юрист та служба безпеки діяли узгоджено: лише комплексний погляд дозволяє оцінити реальний ризик, а не просто зібрати «папку документів» для формальної підстраховки перед контролюючими органами. Наявність затвердженого внутрішнього положення про перевірку контрагентів, чеклістів і шаблонів запитів до партнерів значно підвищує якість рішень і дозволяє довести належну обачність у разі спорів із податковими чи правоохоронними органами. Зрештою, перевірка контрагентів — це не про недовіру як таку, а про професійне управління ризиками та захист стабільності бізнесу. Якісно вибудувана процедура дає не лише мінімізацію податкових і правових загроз, а й підвищує прозорість відносин, зміцнює довіру кредиторів та інвесторів і формує культуру комплаєнсу всередині компанії. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевіркою контрагентів, побудовою внутрішніх процедур KYC/DD чи оцінкою конкретного партнера, напишіть, і ми розберемо вашу ситуацію покроково. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Контрольовані іноземні компанії (КІК) у сучасній українській податковій системі є одним із ключових інструментів протидії агресивному податковому плануванню та розмиванню бази оподаткування, але водночас створюють значні виклики для бізнесу з точки зору комплаєнсу, прозорості структур та управління ризиками. Їх запровадження в Україні стало логічним продовженням імплементації підходів ОЕСР та глобальних стандартів прозорості, однак практика застосування норм про КІК показує, що власникам міжнародних груп доводиться суттєво змінювати як моделі структурування, так і підходи до документування контролю. Сутність та мета регулювання КІК Контрольовані іноземні компанії – це іноземні юридичні особи або утворення без статусу юрособи, над якими український резидент (фізична чи юридична особа) здійснює формальний або фактичний контроль, і прибуток яких може оподатковуватися в Україні як прибуток контролюючої особи. Ключова ідея полягає в тому, що доходи, які традиційно залишалися в низькоподаткових юрисдикціях та не оподатковувалися в країні резиденції бенефіціара, тепер включаються до його об’єкта оподаткування, зменшуючи можливості для переміщення прибутку та використання офшорних структур виключно з податковою метою. Для України запровадження правил КІК є елементом більш широкої стратегії протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), посилення автоматичного обміну податковою інформацією та інтеграції у глобальну систему контролю над транснаціональними потоками. Водночас, законодавець намагається зберегти баланс між необхідністю забезпечити фіскальну стійкість та важливістю не блокувати легальне міжнародне структурування бізнесу й інвестиційну активність, особливо в умовах воєнного та повоєнного відновлення економіки. Формальний та фактичний контроль: ключові ознаки Українське законодавство використовує два підходи до визначення контролю – формально-юридичний та фактичний, що відповідає міжнародній практиці країн, які давно застосовують правила КІК. Формальний контроль зазвичай пов’язаний із володінням певною часткою в капіталі або правами голосу іноземної компанії, а також можливістю прямо призначати чи відкликати органи управління. Фактичний контроль є значно ширшим і базується на реальному впливі особи на діяльність іноземної компанії, навіть за відсутності юридично оформленої частки. Серед типових ознак фактичного контролю виділяють: надання обов’язкових до виконання інструкцій органам управління, проведення переговорів щодо суттєвих правочинів із подальшим їх формальним затвердженням, наявність довіреності понад один рік без необхідності погодження кожного правочину, можливість здійснювати операції за банківськими рахунками компанії або блокувати такі операції. Якщо зазначені дії формально здійснюють треті особи, але вони діють в інтересах українського резидента та виконують його вказівки, вважається, що саме цей резидент здійснює фактичний контроль над КІК. На практиці це означає, що формальна «дистанція» між бенефіціаром та іноземною компанією перестає захищати від визнання структури контрольованою, а бізнес має переосмислити роль номінальних директорів, довірених осіб та сервісних провайдерів. Звільнення, винятки та вплив стандартів ОЕСР Згідно зі Звітом ОЕСР щодо КІК, винятки та порогові вимоги можуть використовуватись для звуження сфери застосування правил і концентрації уваги на структурах з високим ризиком розмивання бази оподаткування. Міжнародна практика вказує на три основні підходи: встановлення мінімальної суми доходу, нижче якої правила КІК не застосовуються; обмеження застосування лише випадками, де доведено мотив ухилення від оподаткування; а також звільнення за умови достатнього рівня оподаткування в юрисдикції КІК та наявності угод про уникнення подвійного оподаткування або обмін інформацією. Український законодавець частково імплементував ці підходи, передбачивши критерії звільнення від оподаткування прибутку КІК за одночасного виконання ряду умов щодо ефективної ставки податку, характеру діяльності та якості юрисдикції, де зареєстрована компанія. Такий підхід дозволяє не обтяжувати додатковими податковими зобов’язаннями ті структури, де фактичного ризику переміщення прибутку немає або він є незначним, але водночас зберігає інструменти тиску на класичні офшорні схеми з низьким або нульовим оподаткуванням. Зобов’язання, звітність та санкції Запровадження правил КІК супроводжується формуванням комплексу податкових зобов’язань і звітності для контролюючих осіб, серед яких окремо виділяють обов’язок повідомлення про наявні КІК та подання звіту з детальною інформацією щодо їх діяльності. Порушення цих вимог – неповідомлення, несвоєчасне або неповне подання звітності – тягне значні штрафні санкції, які можуть досягати сотень тисяч гривень і суттєво впливати на економічну доцільність збереження складних іноземних структур. Подання звітності по КІК саме по собі не гарантує звільнення від оподаткування, оскільки звітність та оподаткування є окремими обов’язками з різним обсягом та часовими рамками. Крім того, подання звіту може стати тригером для податкової перевірки як контролюючої особи, так і самої іноземної компанії, особливо якщо управління фактично здійснюється з території України. Це підвищує значення превентивного податкового аудиту та системного моніторингу структури групи, адже бізнес, який не був КІК у 2022 році, може одержати цей статус вже у 2025–2026 роках через зміни у володінні, контрольних механізмах або характері операцій. Виклики цифрової економіки та комплаєнс-підхід Розвиток цифрової економіки, криптоактивів, платформної моделі бізнесу й віддаленого управління суттєво ускладнює ідентифікацію бенефіціарів та реальних центрів прийняття рішень у структурах із контрольованими іноземними компаніями. При цифровій взаємодії і хмарних системах управління ще складніше відстежити, хто фактично контролює іноземну компанію, а легкість доступу до послуг реєстрації та адміністрування іноземних юрисдикцій підвищує ризики використання недобросовісних схем. У таких умовах класичний підхід «юридичного мінімалізму» – коли ключові рішення приймаються неформально, без належної фіксації – стає вкрай ризикованим. Контролюючим особам доцільно переходити до комплаєнс-орієнтованої моделі управління: чітко ідентифікувати всі потенційні КІК у групі, документувати фактичні повноваження, забезпечувати прозорий ланцюг прийняття рішень, аналізувати порогові значення для застосування правил КІК та регулярно переглядати структуру групи з урахуванням змін у міжнародних і національних стандартах. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із контролем іноземних компаній, податковими зобов’язаннями щодо КІК чи побудовою прозорих міжнародних структур, зверніться за професійною консультацією, щоб своєчасно оцінити ризики та обрати оптимальну стратегію дій. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Захист бізнесу під час обшуків починається задовго до моменту, коли слідчі заходять до офісу: підготований бізнес сприймає обшук як керовану кризу, а не як катастрофу. Ключове завдання власника та фінансового директора – мінімізувати ризики для активів, репутації й операційної діяльності через превентивні процедури, юридичні інструменти та правильно організовані дії персоналу. Обшук як інструмент тиску на бізнес В українських реаліях обшук часто виконує не лише процесуальну, а й психологічну та репутаційну функцію – це спосіб тиску на власників, топменеджмент та контрагентів. Навіть формально законний обшук може супроводжуватися порушеннями КПК, надмірним вилученням майна, блокуванням роботи офісу, необґрунтованим доступом до комерційної таємниці, що перетворює слідчу дію на інструмент дестабілізації бізнесу. Для компаній, які не мають налагоджених процедур реагування, наслідком стають зупинка операцій, хаотичні дії персоналу, втрата даних та суттєві фінансові збитки. Превентивна підготовка: «компанія, готова до обшуку» Найефективніший захист – превентивний: компанія повинна мати чіткий план дій до, під час і після обшуку. До базових елементів підготовки належать: аудит зон ризику, належна інформаційна безпека, регламентація доступу до приміщень, договір із адвокатом та внутрішні інструкції для персоналу. Власник бізнесу має усвідомлювати, які саме документи, носії інформації та фізичні активи є критичними, де вони зберігаються, хто має до них доступ, та які сценарії обмеження доступу або вилучення можуть паралізувати бізнес-процеси. Юридичні інструменти та роль адвоката Обов’язковою умовою проведення обшуку є наявність ухвали слідчого судді та дотримання встановленого КПК порядку її виконання. Будь-який обшук без судової санкції або з очевидними формальними порушеннями (невідповідність адреси, назви підприємства, строку дії ухвали) може бути оскаржений як незаконне проникнення, а допуск слідчих до приміщення – припинений. Ключовим захисним елементом є превентивний договір з адвокатом, який забезпечує швидкий виїзд на місце, процесуальний супровід та формування доказової бази порушень для подальших скарг і відшкодування збитків. Адвокат може бути допущений до обшуку на будь-якій стадії його проведення, тому наполягання на реалізації права на захист – важлива частина стратегії мінімізації ризиків. Організація простору, доступу та відеофіксації Підготовка до обшуку включає фізичну організацію простору: обмеження вільного пересування сторонніх осіб офісом, чіткий контроль доступу до критичних приміщень і сховищ, а також наявність відеоспостереження з автономним живленням та віддаленим збереженням даних. Працівники служби охорони мають чіткий алгоритм дій: перевірка посвідчень правоохоронців, фіксація їхніх даних, контроль допуску на територію тільки після перевірки документів та у присутності керівника або уповноваженої особи. Важливо відразу заявити про власну відеофіксацію обшуку, оскільки належно задокументовані порушення стануть аргументами при оскарженні дій слідчих та захисті інтересів компанії в подальших процесах.Інформаційна та документальна безпека Для сучасного бізнесу найбільш уразливими є дані: бухгалтерські бази, CRM, комерційна таємниця, листування та внутрішні політики. Рекомендовано мінімізувати зберігання оригіналів документів в офісі, створювати нотаріальні дублікати, підтримувати актуальні електронні копії на хмарних сервісах та віддалених серверах. Доступ до ключових інформаційних систем має бути закодованим, з чітким розмежуванням прав та процедурою екстреного відключення або блокування доступу при появі силовиків. Для бухгалтерії та фінансової служби критично важливо підтримувати чистоту робочих місць (без відкритих документів), зберігати звітність на захищених носіях та не передавати жодних матеріалів без участі адвоката. Алгоритм поведінки під час обшуку У день обшуку найперше завдання керівника – стабілізувати ситуацію: негайно викликати адвоката, взяти на себе комунікацію зі слідчими та максимально виграти час до прибуття захисника. Поки адвокат у дорозі, необхідно уважно та повільно перечитати ухвалу суду, перевірити її реквізити, вимагати дотримання процедур, наявності понятих, офіційного вручення копії ухвали та пропозиції добровільної видачі майна перед початком фактичних слідчих дій. Співробітники компанії мають утримуватися від будь-яких пояснень по суті, пам’ятаючи, що обшук – це не допит, а єдині допустимі стисли відповіді стосуються лише належності речей («так», «ні», «не пам’ятаю»). Усі особисті речі слід тримати при собі, не дозволяти їх «огляду» без процесуальних підстав та не допускати довільного переміщення правоохоронців по приміщеннях. Фіксація результатів обшуку та робота з протоколом Завершальним етапом обшуку є складання протоколу, який фактично формує доказову картину для подальшого кримінального провадження та одночасно – поле для захисту бізнесу. Важливо стежити, щоб у протоколі не було порожніх граф, які можуть бути заповнені постфактум, а кожна вилучена річ була чітко описана, із зазначенням кількості, ознак та місця вилучення. Зауваження щодо порушень процедури, неправомірних дій слідчих, перешкоджання роботі адвоката, блокування діяльності підприємства та інші нюанси обов’язково вносяться до протоколу як письмові зауваження. Сам підпис протоколу без його попереднього повного ознайомлення та без фіксації усіх зауважень створює значні ризики, тому позиція компанії щодо кожного порушення має бути відображена в документі. Пост-обшукова стратегія: управління наслідками Робота над захистом бізнесу не завершується виходом слідчих з офісу: саме після обшуку починається етап правового та репутаційного відновлення. Доцільно оперативно підготувати юридичний аналіз допущених порушень, подати скарги на незаконні дії, оскаржити арешти майна, а також ініціювати процеси відшкодування збитків за рахунок держави у випадках грубого порушення прав. Не менш важливою є публічна комунікація – заяви в медіа, пояснення для партнерів і клієнтів, роз’яснення власної позиції, що дозволяє зменшити репутаційні втрати та запобігти спекуляціям навколо обшуку. Для стійкості бізнесу бажано оновити внутрішні політики: провести додаткові інструктажі персоналу, переглянути процедури зберігання документів, посилити інформаційну безпеку та переглянути договірні відносини з ключовими контрагентами з огляду на виявлені ризики. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із захистом бізнесу під час обшуків, взаємодією з правоохоронними органами чи побудовою превентивної системи безпеки компанії, напишіть, будь ласка, про вашу ситуацію детальніше – ми зможемо допомогти структурувати ризики та можливі кроки реагування. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Нормативні засади бронювання Інститут бронювання закріплений насамперед у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543‑XII, який визначає мету та загальні принципи надання відстрочки від призову для військовозобов’язаних, що перебувають у запасі. Стаття 24 цього Закону прямо встановлює, що бронювання здійснюється для забезпечення безперервного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в особливий період. Реалізація цих положень деталізується урядовими постановами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 та новими змінами, ухваленими постановою КМУ від 30.05.2026 № 692, які оновили критерії та процедуру бронювання. Таким чином, військове право створює багаторівневу конструкцію: базовий закон, спеціальний порядок бронювання та відомчі інструкції Генерального штабу, Міноборони й профільних міністерств. Мета бронювання: баланс між армією та економікою Умови загальної мобілізації та воєнного стану змушують законодавця шукати баланс між потребою швидкого поповнення Збройних Сил і необхідністю підтримувати роботу енергосистеми, транспорту, оборонної промисловості, медицини та інших критичних сфер. Саме тому уряд не скасовує бронювання для бізнесу, а лише постійно коригує критерії, щоб відстрочку отримували працівники, без яких процеси в державі й економіці фактично зупиняться. Бронь, по суті, є тимчасовою відстрочкою від мобілізації, що прив’язана до статусу підприємства та потреб оборони, а не до суб’єктивного бажання конкретної фізичної особи. Це означає, що рішення про бронювання завжди має публічно‑правовий характер і приймається в інтересах держави, навіть коли виглядає як «захист» працівника від призову. Хто може отримати бронювання у 2026 році Система бронювання побудована навколо категорії підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими для економіки і життєдіяльності населення або таких, що виконують мобілізаційні завдання чи виробляють товари й послуги для потреб сил оборони. Стаття 25 Закону про мобілізацію пов’язує право на бронювання з офіційним статусом юридичної особи: критично важливий бізнес, наявність мобілізаційних завдань або участь в оборонному виробництві. Працівники таких суб’єктів можуть отримати бронювання лише через роботодавця, а не за власною заявою, що унеможливлює персональне «оформлення броні» в обхід статусу підприємства. У переліку галузей, де бронювання застосовується найчастіше, виділяють енергетику, транспорт, IT та кібербезпеку, медицину, оборонну промисловість, агросектор, медіа та комунальні послуги, адже їх зупинка матиме безпосередні наслідки для оборони та тилу. Зарплатні критерії та квоти Найбільш дискусійним блоком оновлень 2025–2026 років стали вимоги до рівня заробітної плати заброньованих працівників та підприємств у цілому. З 1 січня 2026 року для підтвердження критичності бізнесу й збереження броні встановлено мінімальний рівень зарплати близько 21 617,5 грн на місяць як для окремого працівника, так і як поріг середньої зарплати по підприємству. Додатково постановою КМУ № 692 запроваджено підвищений поріг на рівні трьох мінімальних зарплат (близько 25 941 грн) для загальної категорії критично важливих підприємств та 2,5 мінімальної зарплати (близько 21 618 грн) для прифронтових територій. У класичній моделі діє ліміт на рівні 50% військовозобов’язаних працівників, які можуть бути заброньовані, хоча для окремих категорій – зокрема паливно‑енергетичного комплексу – це обмеження знімається і допускається бронювання всіх потрібних працівників. Строки та процедура бронювання Процедура бронювання має чітко регламентовані строки, що особливо важливо в умовах постійних змін мобілізаційного законодавства. За загальним правилом списки заброньованих працівників опрацьовуються протягом до 72 годин, тоді як у період із кінця 2025 року до 1 лютого 2026 року для окремих категорій діяли скорочені строки до 24 годин. У 2026 році також посилено контроль за актуальністю даних військового обліку: існує критичний строк 45 днів для усунення порушень щодо відомостей у реєстрах та е‑кабінетах, і недотримання цих вимог може призвести до анулювання броні. Окремі правила дозволяють оборонним підприємствам бронювати працівників навіть за наявності порушень військового обліку, але лише на короткий період і за умови їх усунення. Цифрові інструменти й контроль Суттєвим елементом сучасного військового права стає цифровізація процесів бронювання та контролю за статусом військовозобов’язаних. Підприємства зобов’язані подавати інформацію про загальну чисельність військовозобов’язаних працівників, зокрема шляхом формування відомостей із державних реєстрів через портал «Дія». Самі заброньовані працівники можуть перевірити свій статус та термін дії броні через застосунок «Резерв+» або сформувавши «Резерв ID» на порталі «Дія», що знижує ризики зловживань та помилок. Паралельно посилюється взаємодія підприємств із ТЦК, Держпраці та ДПС, проводяться регулярні звірки списків, а помилки або навмисні порушення можуть призвести до штрафів, втрати статусу критичності та анулювання бронювання. Військове право: відстрочка, розбронювання та відповідальність У системі військового права бронь не є абсолютним «імунітетом», а розглядається як умовна й тимчасова відстрочка, яка може бути змінена або скасована за рішенням уповноважених органів. Зміна критеріїв критичності бізнесу, виявлення порушень у документах, невідповідність зарплатним вимогам або недотримання квот можуть стати підставами для розбронювання працівників і перегляду статусу підприємства.Водночас військове право передбачає відповідальність як для роботодавців, так і для військовозобов’язаних у разі порушення правил обліку, неправдивих даних у списках або спроб ухилення від мобілізації через фіктивні схеми бронювання. З огляду на комплексність регулювання, грамотне ведення військового обліку, коректне оформлення документів та своєчасне оновлення інформації стають критичними завданнями для фінансових директорів, HR‑служб і юристів бізнесу. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням правил бронювання у вашій компанії, підготовкою документів до ТЦК чи оцінкою ризиків розбронювання, варто отримати індивідуальну юридичну консультацію, з урахуванням специфіки галузі та статусу бізнесу. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Захист персональних даних та кібербезпека перестали бути «технічним питанням IT-відділу» й перетворилися на один з ключових напрямів правової та управлінської відповідальності бізнесу в цифрову епоху. Від того, наскільки системно компанія підходить до побудови архітектури безпеки, залежить не лише мінімізація штрафів і судових позовів, а й довіра клієнтів, стійкість до кібератак та конкурентоспроможність на ринку. Нормативна база захисту даних та її виклики В Україні регулювання захисту персональних даних базується насамперед на Законі «Про захист персональних даних» і загальних нормах інформаційної безпеки, які встановлюють вимоги до обробки, зберігання та передачі інформації. Одночасно відчутним є вплив європейських стандартів, насамперед GDPR, що задають більш жорсткі рамки прозорості, прав суб’єктів даних та відповідальності за порушення конфіденційності.csecurity. Практика показує, що одна з головних проблем — фрагментованість правового регулювання та розрив між формальними вимогами і фактичною зрілістю систем кіберзахисту в організаціях. Часто політики з захисту даних існують на папері, але не підкріплені належними технічними й організаційними заходами, що створює ілюзію комплаєнсу й підвищує вразливість до інцидентів. Сучасні кіберзагрози для персональних даних Стрімкий розвиток технологій та поширення відкритих джерел інформації генерують нові ризики для приватності: соціальна інженерія, фішинг, доксинг, злам акаунтів через OSINT-підхід до збору даних. Зловмисники комбінують фрагменти публічної та напівзакритої інформації, щоб формувати довірливі сценарії атак — від фішингових листів до створення фейкових профілів у месенджерах. Особливо небезпечним є багатостадійний фішинг, коли користувач кілька разів взаємодіє з атакувальником, поступово віддаючи не лише логіни й паролі, а й одноразові коди, резервні ключі доступу та конфіденційні файли. У цьому контексті захист персональних даних вже неможливо забезпечити суто технічними рішеннями — критичною стає медіаграмотність, кібергігієна та обізнаність користувачів щодо реальних сценаріїв атак.csecurity. Інтеграція захисту даних у систему кібербезпеки Сучасний підхід до безпеки виходить за межі окремого «закону про персональні дані» і вимагає інтеграції правового, організаційного та технічного рівнів захисту в єдину систему. Йдеться про створення служби або призначення відповідальної особи за інформаційну безпеку, побудову комплексної системи захисту в інформаційно-телекомунікаційних системах та впровадження міжнародних стандартів (наприклад, ISO/IEC 27001). Кібербезпека в цьому контексті включає не лише засоби захисту периметра (фаєрволи, антивіруси, системи виявлення атак), а й продуману модель доступу до даних, багаторівневу автентифікацію, реєстрацію подій та регулярний моніторинг інцидентів. Саме системність — від організаційних політик до конкретних технічних налаштувань — дозволяє перетворити захист персональної інформації з «точкової функції IT» на елемент загальної стратегії кіберстійкості бізнесу. Роль держави та відповідальність бізнесу На рівні держави ключовими акторами у сфері захисту персональних даних виступають кіберполіція та Уповноважений Верховної Ради з прав людини, який має повноваження складати адміністративні протоколи за порушення права на захист інформації. Санкції за недотримання встановленого порядку захисту даних, що призвело до незаконного доступу, передбачають суттєві фінансові штрафи, які можуть бути критичними для малого й середнього бізнесу. Водночас держава дедалі активніше орієнтується на імплементацію європейських стандартів захисту даних, що підвищує вимоги до прозорості практик обробки інформації в приватному секторі. Для компаній це означає необхідність переходу від формального мінімуму до реального впровадження політик конфіденційності, процедур обробки запитів суб’єктів даних, фіксації та розслідування інцидентів кібербезпеки. Комплексний підхід як єдина реалістична стратегія Дослідження у сфері захисту персональних даних сходяться на тому, що лише комплексний підхід може забезпечити прийнятний рівень безпеки в сучасному цифровому середовищі. Він включає вдосконалення законодавчої бази, впровадження сучасних технологій захисту, побудову систем управління інформаційною безпекою та системне підвищення цифрової грамотності працівників і громадян. Паралельно бізнесу варто розглядати захист персональних даних як інвестицію в довгострокову репутацію та стійкість, а не як «витрати на комплаєнс». Компанії, які проактивно впроваджують європейські стандарти й будують культуру кібербезпеки, отримують конкурентну перевагу, адже здатні пропонувати клієнтам не лише продукт чи послугу, а й гарантований рівень захисту їхньої цифрової ідентичності. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із захистом персональних даних у вашій компанії, побудовою системи кібербезпеки чи впровадженням європейських стандартів конфіденційності, варто розглянути залучення фахівців, які допоможуть оцінити поточні ризики та розробити поетапний план їх мінімізації. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Впровадження ШІ піднімає одразу кілька блоків ризиків: дані, відповідальність, етика та кібербезпека. По-перше, моделі штучного інтелекту часто «живляться» персональними та чутливими даними клієнтів, співробітників або контрагентів, що загострює питання законності обробки, зберігання та передачі інформації в контексті українського законодавства й стандартів GDPR. По-друге, зростає проблема розподілу відповідальності між розробником, інтегратором і кінцевим користувачем системи: хто відповідає за помилкове рішення ШІ — наприклад, неправомірну відмову клієнту чи дискримінаційну оцінку кандидата при автоматизованому відборі персоналу. По-третє, генеративний ШІ посилює етичні дилеми: маніпуляції контентом, діпфейки, навмисна чи ненавмисна дискримінація, надмірна залежність персоналу від алгоритмів і ерозія професійної відповідальності. Роль юридичного супроводу в корпоративному управлінні ШІ Ефективний юридичний супровід упровадження ШІ починається з побудови системи governance, а не з «точкової» перевірки окремих договорів чи політик. Компаніям рекомендується формувати міжфункціональний комітет з управління ШІ, до складу якого входять юристи, фахівці з комплаєнсу, IT, кібербезпеки, HR та бізнес-оуправлінці, що дозволяє інтегрувати правові вимоги у всі етапи життєвого циклу AI-рішень. Юристи у цьому процесі виконують роль «архітекторів правил гри»: вони відповідають за розробку внутрішніх політик використання ШІ, процедур оцінки впливу (AI impact assessment), а також за формування договірної бази з розробниками та провайдерами AI-сервісів. Важливо, що юридична функція має бути тісно інтегрована з системою ризик-менеджменту компанії, щоб вимоги регуляторів автоматично трансформувалися в KPI та процедури контролю. Стратегічний підхід до AI-комплаєнсу Світовий досвід показує, що бізнесу недостатньо просто «дотримуватися закону» — необхідно вибудовувати стратегічний підхід до управління ризиками ШІ, який включає культуру, навчання персоналу та постійне вдосконалення процесів. Компанії, що впроваджують принцип «fail fast — learn fast», успішніше адаптують використання ШІ, оскільки швидко тестують рішення, фіксують помилки і трансформують їх у формалізовані правові та організаційні зміни. Юридичний супровід у такій моделі перетворюється на безперервний сервіс: регулярний аудит відповідності, оновлення внутрішніх політик відповідно до змін у AI Act, GDPR та українських нормах, а також підготовку компанії до можливих регуляторних перевірок. Для українського бізнесу особливо актуальним є випереджальне налаштування процедур AI-комплаєнсу, адже національне законодавство швидко еволюціонує під впливом європейських стандартів і майбутній спеціальний закон про ШІ лише посилить вимоги. Практичні завдання юриста при впровадженні ШІ На практичному рівні юридичний супровід включає розробку та адаптацію договорів із AI-провайдерами, де чітко визначаються права інтелектуальної власності, межі відповідальності та режим обробки даних. Окрема увага приділяється включенню положень про аудит алгоритмів, механізми доступу до логів рішень системи та права замовника на проведення незалежних перевірок безпеки й етичності моделі. Ще один блок роботи — налаштування внутрішніх політик використання ШІ для персоналу: визначення заборонених практик, вимог до використання зовнішніх генеративних сервісів, процедур повідомлення про інциденти та запобігання витокам конфіденційної інформації через AI-інструменти. Для секторів із підвищеними ризиками (фінанси, охорона здоров’я, юстиція) юристи розробляють спеціальні протоколи «людина в контурі» (human-in-the-loop), які гарантують, що критичні рішення не можуть ухвалюватися виключно алгоритмом. Перспективи правового регулювання ШІ в Україні Наукові дослідження та стратегічні документи наголошують, що українська модель регулювання ШІ має вирішити щонайменше п’ять системних проблем: фрагментацію нормативної бази, нечітку термінологію, слабку інституційну координацію, етичну невизначеність та обмежений вплив приватного сектору на формування політики. Вирішення цих викликів вимагатиме активного діалогу між державою, бізнесом і експертною спільнотою, а також імплементації кращих практик ЄС і США в частині захисту прав людини при використанні ШІ. Для корпоративних юристів і комплаєнс-офіцерів це означає, що роль правового супроводу впровадження ШІ лише посилюватиметься: необхідно одночасно орієнтуватися на чинні норми й прогнозувати майбутні вимоги, закладаючи їх у стратегії цифрової трансформації бізнесу. Компанії, які інвестують у правову архітектуру ШІ вже сьогодні, отримують не лише захист від регуляторних ризиків, а й конкурентну перевагу на глобальних ринках, де відповідальне використання технологій стає стандартом. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із впровадженням ШІ у вашому бізнесі, налаштуванням внутрішніх політик чи оцінкою регуляторних ризиків, доцільно залучити профільного юридичного радника, який допоможе побудувати безпечну та ефективну систему AI-комплаєнсу з урахуванням українського та європейського законодавства. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Підписуєте договір і хвилюєтеся, що десь може криються неприємні сюрпризи? Ми це розуміємо. Наша послуга «Експрес‑перевірка договору» допоможе швидко знайти ризики і підказати, як їх нейтралізувати — без зайвих термінів і складних юридичних формул. Навіщо це потрібно Виявимо підводні камені. Ми помітимо невигідні пункти, ризикові формулювання та прогалини, які можуть дорого коштувати. Зекономите час і нерви. Краще виявити проблему зараз, ніж витрачати місяці на суперечки. Приймете рішення впевненіше. Ви отримаєте прості й зрозумілі поради, що змінити або дізнатися в контрагента. Підходить для всіх: стартапів, малого бізнесу, закупівельників або просто коли потрібна швидка думка юриста. Що ми перевіряємо (коротко) Чи зрозумілий предмет договору та обов’язки сторін. Умови оплати: строки, штрафи, ризики для грошей. Термін виконання і поставки, форс‑мажор. Відповідальність і штрафні санкції. Умови розірвання і повернення. Питання конфіденційності й прав на інтелектуальну власність. Де вирішуватимуться спори і яке право застосовується. Як це працює — просто Надсилаєте договір і коротко описуєте ситуацію. Ми робимо швидкий аналіз і відзначаємо найважливіші ризики. Готуємо зрозумілий звіт і надсилаємо протягом 24 годин. Що отримаєте Короткий огляд ключових ризиків. Список пріоритетних зауважень з поясненнями. Конкретні варіанти формулювань, які можна запропонувати контрагенту. Рекомендації: підписувати, просити правки або робити глибшу перевірку. Коли це корисно Потрібно швидко підписати договір, але хочете бути впевнені. Немає внутрішнього юриста або потрібна друга думка. Перед важливою виплатою чи підписанням угоди. Чому варто взяти саме нас Ми пояснюємо просто, без юридичного жаргону. Працюємо швидко — звіт до 24 годин. Бережемо вашу конфіденційність і час. Пакети та опції Базовий: перевірка одного договору до 10 сторінок, короткий звіт. Розширений: до 25 сторінок, пріоритетна обробка і коротка телефонна консультація. Можемо також підготувати конкретні правки, допомогти на переговорах або зробити повну експертизу. Готові почати? Надішліть договір або напишіть, що турбує — ми швидко вас підтримаємо і підкажемо, як діяти далі. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку За останні місяці податкова продовжує посилювати контроль за операціями платників ПДВ. Кількість компаній, включених до переліку ризикових, знову зросла. Одночасно збільшилася і кількість заблокованих податкових накладних. Що важливо розуміти бізнесу? Сьогодні питання ризиковості вже давно перестало бути проблемою лише «податкових схем». До ризикових можуть потрапляти цілком реальні підприємства через контрагентів, кадрові показники, особливості документообігу або навіть через невідповідність між обсягами діяльності та ресурсами компанії. Які наслідки для бізнесу? ▪️ блокування податкових накладних; ▪️ затримка податкового кредиту у ваших клієнтів; ▪️ додаткові запити та пояснення до ДПС; ▪️ ризик втрати частини контрагентів через небажання працювати з компанією, яка потрапила до переліку ризикових. Іноді проблема полягає не в самій компанії, а в тому, що податкова бачить певні ризики у ланцюгу постачання або структурі операцій. Що буде далі? На мою думку, протягом найближчих місяців ми побачимо подальший перехід до ризикоорієнтованої моделі контролю. Податкова все більше використовуватиме автоматичний аналіз даних, а кількість перевірок визначатиметься саме рівнем податкового ризику бізнесу. Тому питання податкової безпеки поступово стає не менш важливим, ніж питання продажів чи фінансів. Що рекомендуємо бізнесу вже зараз? ✅ перевірити, чи немає у ваших контрагентів ознак ризиковості; ✅ провести аудит податкових накладних та операцій за останні періоди; ✅ оцінити достатність кадрових та матеріальних ресурсів для підтвердження господарської діяльності; ✅ переглянути документи щодо оренди, логістики, складів та підрядників; ✅ підготувати пакет документів на випадок блокування ПН або включення до переліку ризикових. Щоб уникнути непотрібних ризиків, бізнесу варто завчасно проаналізувати свої процеси та оцінити можливі наслідки нових підходів контролюючих органів. Якщо у вас виникли запитання або потрібна індивідуальна консультація щодо вашої ситуації — команда АО «ЮК WINNER» готова допомогти. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». 📞 096 574 81 02 📧 info@uk-winner.com https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Перелік підстав, коли поліцейський може зупинити транспортний засіб: ▪️ якщо водій порушив ПДР; ▪️ якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність автомобіля; ▪️ якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП, кримінального чи адмінправопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що автомобіль чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адмінправопорушення; ▪️ якщоавтомобіль перебуває в розшуку; ▪️ якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального чи адмінправопорушення, свідками якого вони є або могли бути; ▪️ якщо необхідно залучити водія автомобіля до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адмінправопорушення чи матеріалів ДТП; ▪️ якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; ▪️ якщо спосіб закріплення вантажу на автомобілі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; ▪️порушення порядку визначення і використання на автомобілі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; ▪️ якщо зупинка автомобіля, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий автомобіль на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; ▪️ якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир автомобілю є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. ⚠️ Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Зв’яжіться з нами сьогодні і ми вирішимо ваше питання! Євгеній Мурченко, керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER» https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку У сучасних умовах для багатьох компаній Черкас і Черкаської області статус критично важливого підприємства став не просто формальністю, а реальною бізнес-перевагою. Він допомагає зберігати стабільність роботи, планувати діяльність на довший період і зменшувати ризики для команди та операційних процесів. Черкаський регіон має розвинену економічну та адміністративну інфраструктуру, а отже підприємствам тут особливо важливо працювати системно, з урахуванням регіональних і галузевих вимог. Саме тому питання отримання або продовження критичності є актуальним для виробників, логістичних компаній, аграрного бізнесу, сервісних організацій та інших роботодавців. Чому це важливо бізнесу Статус критичності дає компанії можливість офіційно підтвердити свою роль для держави, громади або галузі. Для роботодавця це означає більш передбачуване кадрове планування, кращу організацію процесів і менше ризиків, пов’язаних із простоями чи втратою ключових фахівців. Для підприємств Черкас і області це особливо важливо, якщо бізнес має значний внесок у зайнятість, податкові надходження або забезпечує життєво необхідні послуги. У таких випадках правильно підготовлені документи та своєчасне продовження статусу дозволяють уникнути перерв у роботі й зайвих бюрократичних затримок. Як проходить процедура Отримання або продовження критичності зазвичай починається з аналізу відповідності критеріям і підготовки пакета документів. У відкритих джерелах зазначається, що процедура може включати заяву, фінансові документи, підтвердження відсутності заборгованостей та інші матеріали залежно від органу подання. Також важливо враховувати, що при продовженні статусу часто подається новий пакет документів із актуальними даними, а деякі довідки мають обмежений строк дії. Це означає, що успіх процедури залежить не лише від наявності підстав, а й від точності та своєчасності оформлення. Що отримує клієнт Професійний супровід у питаннях критичності — це економія часу, зменшення ризику відмови та впевненість у правильності подачі. Особливо це актуально для компаній, які вперше проходять процедуру або вже мають статус і хочуть вчасно його продовжити без пауз. Для бізнесу в Черкасах важливо мати партнера, який розуміє місцеву специфіку, знає регіональні вимоги та вміє підготувати документи під конкретну ситуацію підприємства. Це дає змогу зосередитися на роботі, а не на складних бюрократичних деталях. Наші послуги Консультація щодо отримання та продовження критичності. Аналіз відповідності вашого підприємства критеріям. Підготовка пакета документів. Супровід подання до уповноваженого органу. Перевірка актуальності довідок і строків дії документів. Супровід у Черкасах та Черкаській області. Чому ми Ми допомагаємо бізнесу пройти процедуру без зайвих помилок, затримок і повторних подань. Наша мета — зробити процес зрозумілим, швидким і максимально комфортним для клієнта. Звертайтесь за професійним супроводом отримання та продовження критичності в Черкасах і області. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s