У липні 2025 року Верховна Рада блискавично проголосувала, а Президент оперативно підписав закон, який по суті знищує незалежність НАБУ та САП, передаючи їх в повне підпорядкування Генеральному прокурору. Без обговорень, без пауз — рішення, яке моментально викликало хвилю обурення серед суспільства, експертів і міжнародних партнерів. Наслідки — непередбачувані, але точно не позитивні.

У чому суть змін?

Законопроєкт №12414 кардинально змінює кримінальний процес:

• Генпрокурор тепер має повний доступ до справ НАБУ, може забирати або передавати їх куди завгодно.
• Він також має право змінювати підслідність, видавати письмові вказівки детективам НАБУ і фактично сам вирішує, хто отримає підозру.
• САП фактично усувається від прийняття ключових рішень, втрачаючи будь-який вплив на процес.

Хто голосував і навіщо?

263 депутати різних фракцій сказали «за». Основна підтримка – від “Слуги народу”, але додались і з інших таборів. Формальна мотивація – «воєнний стан, треба оперативність і централізація». Але неофіційна — проста: контроль. Контроль над справами, над підозрами, над ризиками, які можуть вилізти під час виборів або медійних скандалів.

Що каже експертне середовище?

• Правовий вимір: це демонтаж незалежності антикорупційних органів. Кожна резонансна справа тепер може бути легко «переведена» у зручний кабінет.
• Політичний вимір: влада втрачає довіру активної частини суспільства. Антикорупційні активісти готують нові кампанії спротиву.
• Міжнародний вимір: ЄС і донори вже висловили занепокоєння. Це пряма загроза співпраці з МВФ, Європейською комісією та іншими ключовими партнерами.

Реакція суспільства?

Відчуття — як дежавю. Нові обличчя, старі методи. По містах — протести, у соцмережах — вибух критики. Люди не розуміють: навіщо зараз, у найскладніший момент, ламати те, що хоч якось працювало?

Найголовніше: наслідки ніхто не передбачив

Навіть автори змін не можуть пояснити, що буде далі. Варіанти:

• почнеться хаос у системі, коли справи просто не доходять до вироку;
• антикорупційні органи стануть «формальністю»;
• міжнародні рейтинги України полетять вниз — разом з інвестиціями і довірою.

Чи справді ці зміни — це «краще», ніж було?

Політики переконані, що «тепер точно все під контролем». Але історія вже багато разів показувала — така впевненість зазвичай призводить до краху. Приймаючи закон з переконанням, що «ми не такі, як попередники», вони насправді повторюють їхні помилки, тільки швидше і грубіше.

Висновок. Цей закон — черговий крок до централізації влади. Але в ситуації, коли довіра суспільства — чи не єдине, що тримає країну в купі, гратись із нею небезпечно. Час усе розставить по місцях. Питання лише в тому, якою ціною.

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Юридична компанія “WINNER”, к.ю.н. – Ігор Ясько