Антимонопольний комітет України (АМКУ) займає особливе місце серед державних органів контролю, оскільки саме він відповідає за підтримку добросовісної конкуренції, боротьбу з монополіями та створення рівних умов для всіх учасників ринку. Останні зміни у вітчизняному законодавстві, а також нова практика перевірок свідчать про активізацію органу в умовах реформування економіки та наближення до стандартів ЄС. Розуміння суті та механізмів перевірок комітету є стратегічно важливим для підприємців, юридичних служб та управлінців.

Правова основа діяльності Антимонопольного комітету і перевірок

Основою для діяльності АМКУ є низка законів, зокрема «Про захист економічної конкуренції» й «Про Антимонопольний комітет України», а також підзаконні нормативні акти, які регулюють порядок здійснення контролю, проведення перевірок та застосування санкцій. Відповідно до законодавства, комітет має повноваження контролювати дотримання антимонопольного законодавства, перешкоджати недобросовісній конкуренції, контролювати концентрації підприємств і порушення зловживання монопольним становищем.

У 2023—2024 роках з’явилися суттєві оновлення процедур перевірок, що детально закріплені в новому Порядку проведення перевірки суб’єктів господарювання, органів державної влади, місцевого самоврядування та їхніх об’єднань. Документ деталізує етапи, строки, підстави, права і обов’язки сторін у процесі перевірки.

Хто та чому потрапляє під перевірки

Під перевірки АМКУ підпадають не лише великі підприємства, підозрювані у монопольному становищі чи антиконкурентній поведінці, а й органи влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління. Основні підстави для перевірки:

• Заяви бізнесу, громадян, об’єднань про порушення антимонопольного законодавства;
• Виявлення порушень безпосередньо АМКУ;
• Виявлення недостовірних даних у документах, що подавалися в АМКУ;
• Подання від органів влади;
• Прийняття рішень суду щодо потреби у перевірці.

Законодавчо такі підстави формують широкий простір для дій АМКУ, що, з одного боку, забезпечує ефективність державного контролю, з іншого — створює потенційні ризики для бізнесу через несподіваність і масштабність перевірок.

Види перевірок та порядок їх проведення

Сучасний Порядок проводить чітке розмежування між плановими та позаплановими перевірками. Левова частка перевірок є позаплановими – причина може бути зовнішньою скаргою або внутрішньою ініціативою АМКУ. Докладно визначено процедуру:

• Оформлення розпорядження про проведення перевірки;
• Створення комісії, яка проводить перевірку;
• Доведення до відома суб’єкта господарювання про початок перевірки;
• Дотримання строків (визначених у розпорядженні та нормативних документах);
• Фіксація ходу та результатів перевірки в спеціальних актах та звітах.

Від недавнього часу законодавство вимагає наявності рішення господарського суду для початку перевірки АМКУ, що формалізує процес і посилює захист прав перевірюваних суб’єктів.

Повноваження Антимонопольного комітету під час перевірок

АМКУ під час перевірки має ряд потужних інструментів для збору інформації, а саме:

• Безперешкодний доступ до приміщень компанії й до об’єктів незалежно від місця їх знаходження;
• Отримання копій будь-яких документів і інформації (у тому числі, що містить комерційну таємницю);
• Вилучення документів, носіїв інформації, арешт речових доказів;
• Огляд приміщень, інформаційних систем, серверів;
• Вимога надання усних та письмових пояснень відповідальних посадових осіб підприємства.

Суб’єкт перевірки зобов’язаний сприяти комітету, не перешкоджати його діям, надати повний і своєчасний доступ до необхідних ресурсів. Водночас, бізнес має право фіксувати проведення перевірки, оскаржувати окремі її дії та рішення, залучати адвокатів.

Результати, санкції та наслідки перевірок

Залежно від виявлених порушень, АМКУ може застосувати такі заходи:

• Винести розпорядження про усунення порушень;
• Застосувати адміністративно-господарські санкції (штрафи);
• Вимагати поділ компанії чи припинення антиконкурентних угод;
• Передати матеріали у правоохоронні органи у разі наявності ознак кримінальних правопорушень.

Розмір штрафу часом сягає до 10% доходу (виручки) компанії за попередній звітний рік. В окремих випадках йдеться про сотні мільйонів чи навіть мільярди гривень. Показові справи останніх років: штрафи для “ДніпроАзот”, групи “Рошен”, “Тедіс Україна”, “Авіас”, “ДТЕК”.

Рішення комітету можна оскаржити в судовому порядку, але на практиці це складний і фінансово затратний шлях із невизначеним результатом. Наслідками перевірки також можуть стати публічне резонансне обговорення та втрати ділової репутації.

Найгучніші справи: практичний аспект

• АТ “Дніпроазот” (2018–2019): підприємство зупинило виробництво рідкого хлору, що призвело до епідеміологічної загрози для міст. АМКУ встановив зловживання монопольним становищем і наклав штраф понад 80млн грн.
• Група “Рошен” (2018–2020): компанії контролювали ринок патоки з часткою понад 90%, що дало змогу впливати на ціноутворення у власних інтересах. Наслідок — великі штрафи та тривалий судовий процес.
• “Авіас” і “ДТЕК”: обидві справи стосувалися змови на ринку нафтопродуктів і електроенергії відповідно, із мільярдними штрафами (4,7млрд і 0,77млрд грн). Частину рішень суди наразі переглядають, що підтверджує судову боротьбу навколо тлумачення економічних доказів.

Ці приклади демонструють посилення ролі АМКУ в системі економічної безпеки держави й складність оборони підприємств проти санкцій.

Нові тенденції: профілактика, рекомендації та прозорість

Зростає значення превентивних заходів: компанії все частіше звертаються по рекомендаційні висновки до АМКУ, щоб звірити свою комерційну політику з вимогами конкурентного законодавства. Це дозволяє уникнути перевірок і санкцій завдяки вчасній правовій корекції бізнес-моделі.

АМКУ активно інформує бізнес і громадськість про засади конкурентної політики, впроваджує процедури прозорої взаємодії з учасниками ринку, веде відкриті реєстри рішень та інформацію про виявлені змови, антиконкурентні узгоджені дії.

Ризики для бізнесу та поради щодо підготовки до перевірок

Сьогодні кожне підприємство має потенційну можливість стати об’єктом перевірки. До основних ризиків належать:

• Високі фінансові санкції, включно з багатомільйонними штрафами;
• Репутаційні втрати, посилення контролю з боку партнерів і контрагентів;
• Перебої у діяльності через арешти, вилучення документів, інформації, блокування ресурсів;
• Ризики паралельного втручання інших контролюючих органів, зокрема фінансового моніторингу й правоохоронців.

Рекомендації щодо мінімізації ризиків:

• Завчасна підготовка та аудит дотримання конкурентного законодавства;
• Оформлення й системне оновлення внутрішніх політик, що регламентують маркетинг, комунікацію з конкурентами, участь у тендерах;
• Навчання персоналу основам антимонопольного комплаєнсу;
• Наявність юридичної підтримки на випадок перевірок, адвокатів “швидкого реагування”;
• Регулярне самостійне звернення до АМКУ за консультаціями, отримання роз’яснень щодо планованих господарських дій.

Висновки

Перевірки АМКУ стали важливою частиною бізнес-процесу в Україні, вимагаючи сучасних підходів до управління ризиками та комплаєнсу. Законодавчі новації, збільшення прозорості й системність в роботі антимонопольного органу створюють як умови для чесної конкуренції, так і нові виклики для бізнесу. Головний тренд — профілактика, самоконтроль та сталі відносини з регулятором здатні захистити компанію від фінансових втрат і суттєвих репутаційних ризиків.

Успішна підготовка до перевірки сьогодні — це не лише виконання формальних вимог, а й стратегія довгострокового розвитку в конкурентному середовищі.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».