В умовах розвитку ринкової економіки роль органів захисту економічної конкуренції постійно зростає — не лише як гарантії добросовісної конкуренції, а і як запобіжника зловживання монопольним становищем. Антимонопольний комітет України (АМКУ) має один з найефективніших інструментів впливу на недобросовісних учасників ринку — штрафні санкції. Саме їхнє застосування, механізми формування, динаміка, приклади практики та вплив на український бізнес демонструють реальний стан конкурентної політики в країні.

Правова основа застосування штрафів АМКУ

Положення щодо застосування штрафів деталізовано в Законі України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до ст. 52, штрафи накладаються на юридичних і фізичних осіб, а також на групи компаній за здійснення антиконкурентних узгоджених дій, зловживання монопольним становищем, недобросовісну конкуренцію, неподання інформації на вимогу АМКУ тощо.

Ключові регламентні моменти:

• За більшістю видів порушень розмір штрафу може сягати до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання за рік, що передував накладенню штрафу.
• Якщо отриманий незаконний прибуток перевищує 10% доходу — штраф може бути встановлений у потрійному обсязі незаконно одержаного прибутку.
• З 2024 року діє оновлений «Порядок визначення розміру штрафу», що деталізував алгоритм розрахунку: визначення базового розміру, коригування у залежності від обставин та встановлення граничних меж.

Обмеження щодо граничного розміру, детальна аргументація, зваження обставин, що збільшують чи зменшують відповідальність, дозволили забезпечити правову визначеність для бізнесу, а також передбачуваність рішень.

Динаміка та основні тренди накладення штрафів

Аналітика штрафної практики АМКУ демонструє такі тенденції:

• 2021 рік: 485 рішень на 7,2 млрд грн. Основна маса — за антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, недобросовісну конкуренцію.
• 2022 рік: Через війну — 203 рішення на 557,9 млн грн (фактично «затишшя» через кризу й організаційне перевантаження).
• 2023 рік: 651 рішення на майже 2,6 млрд грн — знову значне пожвавлення роботи комітету, тенденція до збільшення масштабів штрафування зберігається і нині.

2024 рік став ще одним рекордним за кількістю рішень про порушення конкуренційного законодавства — 1,146 рішень, що на 67% більше, ніж у попередньому році. Це свідчить про послідовність АМКУ щодо чергового етапу очищення ринку від змов, монополістичного та недобросовісного впливу на ринкову кон’юнктуру.

Основні види порушень, що призвели до накладення штрафів:

• Змови на торгах, тендерах та аукціонах.
• Зловживання монопольним становищем (нав’язування невигідних умов, встановлення завищених цін, необґрунтоване відмовляння у постачанні товарів тощо).
• Узгоджені дії підприємств з метою обмеження конкуренції.
• Порушення порядку концентрації суб’єктів (у злиттях, поглинаннях без дозволу).
• Недобросовісна конкуренція (недостовірна реклама, розповсюдження неправдивої інформації, копіювання торгової марки).

Особливості визначення розміру штрафу

Механізм розрахунку штрафу складається з кількох ключових етапів:

1. Визначення базового розміру— відштовхується від фінансових показників підприємства, пов’язаних із порушенням.
2. Коригування— здійснюється з урахуванням обставин, які можуть збільшити чи зменшити відповідальність (наприклад, наявність серйозних наслідків, повторність порушення, співпраця зі слідством, добровільне припинення порушення тощо).
3. Встановлення граничних меж— не перевищує 10% виручки за попередній рік.

Якщо йдеться про змови між конкурентами на торгах — штраф призначається в максимальному розмірі, оскільки такі дії мають найгірший вплив на конкуренцію.

Зміни в процедурах визначення штрафу за останні роки призвели до зростання справедливості та обґрунтованості штрафних санкцій, що було раніше об’єктом значної критики щодо вибірковості та непрозорості рішень.

Приклади з практики АМКУ останніх років

Наведемо резонансні епізоди за останній період:

• Березень 2025 року: АМКУ розстрочив сплату штрафу для низки компаній (ТДВ «Бориславський завод «РЕМА» — 8,29 млн грн, ТОВ «Аптека Гаєвського», ПрАТ «Новомосковський завод мінводи»), накладених за узгоджені дії на торгах. Важливий прецедент — гнучкість АМКУ у питаннях підтримки бізнесу у складних фінансових умовах.
• Червень 2024 року: Штрафи на суму понад 11 млн грн для компаній, які виконували змови під час державних закупівель будівельних об’єктів для соціальної сфери у Київській області.
• Січень 2025 року: 54,2 млн грн штрафу — за участь у змовах на трьох процедурах державних торгів. За рік накладено кілька аналогічних штрафів на учасників публічних закупівель, що підкреслює фокус АМКУ на розчищення державного ринку від картельних схем.
• 2023 рік: Значні штрафи накладено на компанії-постачальники газу та енергетичних послуг за завищення цін та нав’язування невигідних для споживача умов. Також звучали гучні санкції щодо концентрацій без погодження з Комітетом.

Ці випадки ілюструють актуалізацію питання відповідальності за порушення, а також динаміку впливу органу на структурні ринки — від соціальних сфер та енергетики до фармацевтики.

Сучасні виклики, проблеми та перспективи

Труднощі застосування штрафів

• Судова практика: значна частина рішень АМКУ оскаржується у судах, що затягує момент виконання штрафних санкцій та створює ризик для їхньої стягуваності.
• Фінансова спроможність фігурантів: під час війни й економічних криз багато компаній зіштовхнулися з неможливістю сплати великих штрафів одномоментно, що змушує АМКУ йти на розстрочки та реструктуризації.
• Неоднозначність трактування окремих положень: попри детальний Порядок визначення штрафів, іноді виникають спори щодо інтерпретації норм конкурентного законодавства.

Реформа підходів і наслідки для ринку

• Вдосконалення розрахунку та прозорість: впровадження докладного Порядку розрахунку штрафів дало бізнесу можливість прогнозувати наслідки своїх дій, уникати випадкових порушень та розраховувати обсяги потенційної відповідальності.
• Збалансування суворості і підтримки: АМКУ дедалі частіше поєднує застосування значних штрафів з підтримкою легального бізнесу, розстрочками, консультаціями й роз’ясненнями — особливо під час війни чи криз.

Значення для економіки

• Зростання обсягів накладених штрафів та кількості розглянутих справ свідчить про посилення ринкового контролю.
• Вплив на державні фінанси: частина штрафових надходжень іде до бюджету, що є не лише інструментом покарання, а й джерелом поповнення казни; проте, існує й ризик затримки чи невиконання платежів через оскарження чи фінансові труднощі оштрафованих компаній.
• Сприятливий вплив на конкуренцію: механізм штрафування стримує недобросовісних гравців, стимулює відкритість й законність у процедурі торгів і закупівель, знижує ризик змов і монопольних зловживань.

Висновки

Система штрафів Антимонопольного комітету України — критично важливий інструмент забезпечення чесної конкуренції, що протягом 2021–2025 років демонструє тенденцію до ускладнення та вдосконалення. Останні роки ознаменувалися як підвищенням масштабів санкцій, так і формуванням прозорих процедур їхнього визначення та застосування. Попри зовнішньоекономічні складнощі, війни та кризи, АМКУ поступово вибудовує репутацію органу, що може ефективно протидіяти зловживанням на ринку, одночасно залишаючись зрозумілим і передбачуваним для відповідального бізнесу. Водночас важливим залишається подальше вдосконалення судового контрою, прискорення процесу стягнення штрафів та систематизація практики взаємодії з ринком для досягнення балансу між суворістю санкцій та підтримкою легальних підприємців.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».