Влітку 2025 року Верховна Рада проголосувала, а 29 липня Президент України підписав Закон №4538-ІХ щодо обов’язкової військової підготовки студентів-медиків та фармацевтів. Цей крок став відповіддю на гострий запит Збройних Сил та системи охорони здоров’я щодо дефіциту підготовлених військових медиків, який загострився у зв’язку з повномасштабною війною. Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року.

Основні положення нового закону

• Обов’язковість: Проходження повної програми військової підготовки на офіцера запасу тепер не добровільне, а обов’язкове для всіх студентів, які здобувають освіту за медичними й фармацевтичними спеціальностями (бакалаврат і вище), придатних до служби за станом здоров’я та тих, хто пройшов професійну й психологічну оцінку.
• Форма підготовки: Підготовка відбуватиметься у військових навчальних підрозділах/кафедрах на базі всіх закладів вищої медичної та фармацевтичної освіти незалежно від форми власності.
• Організація процесу: Заклади освіти зобов’язані організувати відповідні програми – якщо кафедри військової підготовки раніше не було, її мають створити.
• Виконання програми: Ті студенти, хто за станом здоров’я не пройдуть відбір, звільняються від обов’язку, а решта в обов’язковому порядку проходитимуть програму підготовки офіцерів запасу медичної служби.

Причини змін

Однією з ключових причин введення цієї норми є дефіцит військових лікарів і фармацевтів, що став очевидним у ході бойових дій. До 2022 року таких фахівців готували переважно на добровільних засадах: охоплення не перевищувало 5% від загальної кількості випускників-медиків. Проте сучасний формат війни вимагає набагато більших ресурсів, оперативної мобільності медичного персоналу та готовності швидко підсилювати військову медичну службу.

Новації системи навчання

• Розширення кафедр військової підготовки: Програма забезпечить або створення кафедр у тих медичних вишах, де таких не було, або розширення вже існуючих. Експерти зазначають, що до впровадження змін кафедри функціонували лише у 10 з 15 профільних вишів.
• Погодження спеціальностей: МОЗ та МОН погоджують перелік військово-облікових спеціальностей, МОУ та ЗСУ визначають обсяги такої підготовки відповідно до потреб держави.
• Практичний компонент: Очікується використання існуючої інфраструктури — полігонів, симуляційних центрів, співпраця із військовими частинами, а також впровадження курсів національного спротиву для формування базових військових навичок.

Правові та освітні нюанси

• Для кого обов’язково? Усі студенти-денної форми навчання, які здобувають освіту за медичними/фармацевтичними спеціальностями (державних і приватних ЗВО), придатні за станом здоров’я та психічним станом.
• Контроль виконання: Відповідальність за організацію — на університетах. Відмова вузів впроваджувати підготовку є порушенням закону та ліцензійних вимог діяльності.
• Вартість та фінансування: Очікується встановлення прозорого механізму фінансування як за рахунок держбюджету, так і через інші джерела.
• Добровільні елементи: Жінки-медики зможуть брати участь у практичних заняттях добровільно, згідно з положеннями порядку, затвердженого Кабміном.

Вплив на систему освіти і ринок праці

• Якість підготовки: Збільшення кількості офіцерів запасу дає змогу зміцнити резерв військових медиків, у перспективі посилити обороноздатність країни, а також — зробити освітні програми більш інтегрованими з потребами практичної медицини у воєнний час.
• Ринок праці: Офіцерський запас серед лікарів дозволить багатьом молодим фахівцям отримати додаткову кваліфікацію, швидше долучатися до служби у разі мобілізації чи надзвичайної ситуації. Водночас для студентів це додаткове навантаження, а для закладів — зміна навчального процесу.
• Гендерний аспект: Дотепер значна частина жінок-медиків не проходила військової підготовки — зараз це питання залишається добровільним, хоча можливі зміни в майбутньому.

Переваги новації

• Гнучкий та масштабований кадровий резерв для потреб армії та тилу.
• Вища якість підготовки військових медиків і краща адаптація випускників до реалій воєнного часу.
• Збільшення престижу професії військового медика.

Можливі ризики й виклики

• Навантаження на виші: Не всі університети мають матеріально-технічну і кадрову базу для організації військової підготовки. Потрібна підтримка з боку МОН, МОЗ та МОУ.
• Психологічний та академічний тиск: Для студентів-медиків і без того складна програма може ускладнитись додатковим блоком, що може позначитись на успішності й мотивації.
• Якість підготовки: Існує ризик формалізму без достатньої практики — важливо забезпечити не лише “галочку”, але реальні компетентності для майбутніх офіцерів запасу.
• Добровільність для жінок: Гендерний баланс у формуванні військового резерву може залишатися нерівним.

Висновки

З 2026 року в Україні студентів-медиків та фармацевтів, придатних до військової служби, обов’язково готуватимуть як офіцерів запасу медичної служби. Закон не лише відповідає вимогам часу і війни, а і модернізує освітню систему, підсилює роль військово-медичного резерву. Успішність новації залежатиме від належної організації процесу, достатніх ресурсів, якісного наповнення програми та системної підтримки всіх учасників освітньо-військового процесу.

Якщо цей матеріал був вам близьким — будемо раді допомогти розібратись саме у вашому випадку. У WINNER ми завжди шукаємо рішення, яке працює в реальному житті — без зайвої теорії, затягування чи шаблонів.

Ми вже допомогли десяткам клієнтів у подібних ситуаціях. Почитайте їхні відгуки на нашому сайті та в соцмережах — це найкраще говорить про нашу роботу.

Зверніться, якщо відчуваєте, що час щось змінювати. Ми поруч.

Ваша команда WINNER!🤝.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.