Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку 28 серпня Бюро економічної безпеки повідомило про посилення практичної взаємодії з правоохоронними та митно-податковими органами Польщі. І для українського бізнесу, який працює з Польщею, це важливий сигнал. Під час зустрічей у Варшаві представники БЕБ, Центрального слідчого бюро поліції Польщі, Національної податкової адміністрації та Митно-податкової служби обговорили оперативний обмін інформацією, митними даними та даними експортних декларацій. Також розглядається можливість створення спільних слідчих груп та координації дій у справах щодо транскордонних схем. Окремий напрям – використання аналітичних систем для виявлення ризикових операцій. Що це означає на практиці? Якщо раніше українська компанія могла сприймати операцію в Польщі та операцію в Україні як два окремі інформаційні контури, то поступово ця межа стирається. Українські та польські органи можуть зіставляти: – дані експортних декларацій; – митну інформацію; – фактичний рух товару; – заявлену вартість товару; – інформацію про учасників операцій. Особливо уважними варто бути компаніям, які займаються імпортом, експортом, транзитом, торгівлею підакцизними товарами або мають пов’язані структури в Україні та Польщі. БЕБ прямо повідомляє, що одним із предметів переговорів стала протидія незаконному переміщенню підакцизних товарів – насамперед тютюнових виробів та пального. Але для бізнесу важливіший загальний тренд. Транскордонна операція дедалі частіше може аналізуватися не окремо українським чи польським органом, а як єдиний ланцюг. Тому перед великими зовнішньоекономічними операціями варто перевіряти не лише контракт. Необхідно дивитися весь ланцюг – структуру угоди, митну вартість, документи про походження товару, платежі, логістику та відповідність інформації, яка залишається в різних юрисдикціях. Бо пояснювати транскордонну операцію значно простіше до того, як нею одночасно зацікавляться органи двох держав. Юридична компанія WINNER супроводжує зовнішньоекономічні операції, міжнародні структури бізнесу, митні та податкові спори, а також здійснює захист у кримінальних провадженнях щодо економічних злочинів. Хочете консультацію? 📞 Телефонуйте: 096 574 81 02 📧 Пишіть: info@uk-winner.com Ви можете звернутися за юридичними послугами вже зараз, щоб потім не довелося звертатися за адвокатськими. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Блокування податкових накладних залишається однією з найбільш практичних проблем для бізнесу. 28 серпня ДПС під час зустрічі з бізнесом окремо роз’яснила, на що варто звертати увагу при зупиненні реєстрації ПН/РК. Серед ключових питань – критерії ризиковості операцій, позитивна податкова історія та правильне заповнення Таблиці даних платника ПДВ. І тут є важливий момент. ДПС прямо звертає увагу, що до Таблиці даних доцільно додавати не формальне пояснення, а інформацію з посиланнями на податкову та іншу звітність, яка підтверджує характер діяльності підприємства. Тобто для бізнесу Таблиця даних фактично має стати обґрунтуванням його реальної господарської діяльності. На практиці при системному блокуванні податкових накладних недостатньо просто подавати пояснення щодо кожної ПН окремо. Потрібно аналізувати: – чому операція потрапляє під критерії ризиковості; – чи відповідають КВЕДи фактичній діяльності; – які товарні та грошові потоки бачить ДПС; – чи достатньо у підприємства ресурсів для здійснення заявлених операцій; – як сформована Таблиця даних; – які документи підтверджують реальність бізнес-моделі. І головне – якщо підприємство вже потрапило до переліку ризикових, проблема стає значно ширшою за одну заблоковану накладну. Тому стратегія має полягати не лише у розблокуванні окремих ПН, а у зміні самого податкового профілю підприємства та усуненні причин системного блокування. Саме такий підхід дозволяє не боротися з кожною наступною накладною, а повертати бізнес до нормальної роботи. Ви можете звернутися зараз за юридичною консультацією, ніж потім – за адвокатськими послугами. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Звертайтесь: info@uk-winner.com | +38 (096) 574 81 02 https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Справа колишнього командира батальйону 47 ОМБр Олександра Ширшина сколихнула суспільство. У Харкові під час зупинки автомобіля правоохоронці повідомили про виявлення у салоні пакунків із речовиною, схожою на наркотичну, та ваг. Військовий публічно заперечив належність йому цих речей, повідомив про можливе стеження та заявив, що речовини йому підкинули. Наразі поліція вилучила автомобіль для експертизи та відкрила кримінальне провадження. Відповідно до ст. 62 Конституції України діє презумпція невинуватості: особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Наразі триває слідство, і лише належні та допустимі докази визначать правову оцінку ситуації. Проте цей випадок – наочний приклад того, з чим може зіткнутися будь-яка людина або представник бізнесу. Практика доводить: доля кримінального провадження на 80% вирішується у перші 15 хвилин контакту з поліцією. Одна помилка чи емоційна дія в цей короткий проміжок може суттєво ускладнити подальший захист. Перші хвилини контакту та «добровільний огляд» Коли поліцейські зупиняють ваш транспортний засіб або підходять на вулиці, ви перебуваєте у стані стресу. Слід пам’ятати: Зберігайте спокій, дістаньте телефон і розпочніть відеофіксацію. Вимагайте від правоохоронців пред’явити службові посвідчення та чітко назвати підставу зупинки/звернення. Найпоширеніший маневр силовиків – прохання або наполеглива пропозиція «добровільно відкрити багажник, салон чи кишені». Ніколи не погоджуйтеся на пропозиції проведення «добровільного огляду»! Надаючи згоду, ви добровільно відмовляєтеся від гарантованого процесуального захисту та фактично узаконюєте подальші дії поліції. Розрізняйте процесуальні дії: Поверхнева перевірка (ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію»): це превентивний захід. Поліцейський може візуально оглянути людину, речі чи салон авто, або провести по поверхні вбрання чи речей спеціальним приладом/рукою. Поліцейський не має права самостійно залазити у ваші кишені, відкривати сумки чи бардачок. Ви робите це самі, показуючи вміст візуально. Огляд (ст. 237 КПК України): проводиться для виявлення слідів кримінального правопорушення. Потребує відповідних процесуальних підстав. Обшук (ст. 234 КПК України): слідча дія, яка проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді (за винятком невідкладних випадків, пов’язаних із врятуванням життя чи безпосереднім переслідуванням). Обшук обов’язково супроводжується залученням не менше ніж двох понятих та відеофіксацією. Право на захист та ст. 63 Конституції України Згідно зі ст. 59 Конституції України та ст. 20 КПК України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Ви маєте право вимагати присутність адвоката з моменту затримання або з початку проведення будь-якої процесуальної дії. Важливо: Заявіть усно та письмово: «Вимагаю залучити мого адвоката. До його прибуття відмовляюся надавати будь-які пояснення та підписувати будь-які документи». Скористайтеся ст. 63 Конституції України, яка дає право не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів. Відмова від давання свідчень на підставі цієї статті не є визнанням вини! Що робити, якщо ви виявили або вам показують невідомий предмет Якщо під час перевірки правоохоронці чи інші особи вказують на чужий пакунок або предмет: Категорично заборонено торкатися предмета! Не берете його в руки, не перекладаєте, не відкриваєте, не кладете на дах авто чи на сидіння. Якщо ви торкнетеся пакунка, на ньому залишаться ваші потожирові сліди чи ДНК, що стане для слідства головним «доказом» вашої причетності. Чітко та голосно заявіть: «Цей предмет мені не належить, я бачу його вперше, звідки він узявся – мені невідомо, я до нього не торкався і торкатися відмовляюся». Фіксація дій та процедура вилучення Правоохоронці зобов’язані здійснювати фіксацію на бодікамери. Ви також маєте повне право фіксувати події на власний телефон. Залучайте свідків та перехожих. Під час процедури вилучення зверніть увагу на: Хто саме перший виявив та торкнувся предмета (чи не зробив це сам поліцейський). Як саме річ пакується. Вона має бути поміщена у спеціальний сейф-пакет прямо на місці. Пакет повинен бути опечатаний, скріплений підписами учасників, понятих та поліцейських. У протоколі має бути чітко зазначено номер цього сейф-пакета. Типові помилки через стрес: Надмірні пояснення: намагаючись виправдатися, люди вигадують версії, які плутаються і стають підставою для підозри. Підписання порожніх або неперевірених протоколів: ніколи не підписуйте документ не читаючи. Конфлікти та фізичний опір: це призводить до додаткових статей Кримінального кодексу (ст. 342, 345 КК України). Зберігайте спокій. Усі зауваження (відсутність ухвали, відмова у виклику адвоката, підкинутий характер речі) вписуйте власноруч у розділ протоколу «Зауваження та доповнення» перед підписанням. 7 речей, які потрібно зробити одразу (Алгоритм для збереження в телефон) Увімкніть відеозапис на телефоні або вимагайте безперервної фіксації бодікамерами поліції. Вимагайте службові посвідчення та зафіксуйте (запишіть) ПІБ, посади та звання поліцейських. Заявіть про виклики адвоката та повідомте, що до його прибуття не надаєте жодних пояснень на підставі ст. 63 Конституції України. Не погоджуйтеся на «добровільний огляд». Наголосіть, що ви не надаєте згоди на обшук майна чи авто без ухвали слідчого судді. Не торкайтеся чужих речей чи пакунків. Не беріть їх до рук за жодних обставин, щоб не залишити ДНК та відбитків пальців. Озвучте позицію на відео та для свідків: «Виявлений предмет мені не належить, я не знаю його походження і до нього не торкався». Внесіть зауваження до протоколу. Перед підписанням будь-якого документа власноруч напишіть усі порушення поліції та вкажіть, що річ вам не належить. Після завершення процесуальної дії Отримайте копію протоколу та опису вилученого майна. Одразу після того, як правоохоронці завершать дії або вас звільнять, передайте адвокату: Точний час, місце та хронологію подій. Дані поліцейських (ПІБ, номери токенів, авто). Копії отриманих документів. Контакти свідків та наявні відеозаписи Експертний висновок адвоката У кримінальному провадженні підсумковий результат захисту вирішальною мірою залежить не лише від фактичних обставин події, а й від того, наскільки грамотно, виважено та процесуально правильно людина поводилася в перші 15 хвилин контакту з правоохоронцями. Спокій, тверде знання своїх конституційних прав і негайне залучення професійного адвоката – це ваш головний щит проти будь-яких провокацій та процесуальних зловживань. Автор: Назар Аль-Мзіраві , адвокат АО «Юридична компанія “WINNER”». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Верховний Суд систематизував актуальну судову практику у спорах щодо РРО/ПРРО та фактичних перевірок бізнесу за період із жовтня 2024 року по серпень 2026 року. І тут для бізнесу є важливий момент. Сам факт проведення фактичної перевірки або складений податковою акт ще не означає, що штраф ДПС є законним. У практиці Верховного Суду розглядаються, зокрема, питання: – законності підстав для проведення фактичної перевірки; – доказування порушень під час розрахункових операцій; – використання ДПС інформації із СОД РРО; – обов’язкових реквізитів фіскального чека; – застосування акційних цін та знижок; – відповідальності бізнесу за порушення правил використання РРО/ПРРО. Для бізнесу це означає одне: результати фактичної перевірки та штрафи ДПС потрібно аналізувати не лише за самим фактом виявленого порушення, а й за тим, як податкова призначила перевірку, провела її та якими доказами обґрунтувала свої висновки. На практиці саме порушення процедури перевірки або недостатність доказів можуть стати підставою для скасування податкових рішень. Особливо актуально це для рітейлу, HoReCa, АЗС, аптек, інтернет-магазинів та іншого бізнесу з великою кількістю розрахункових операцій. Тому після фактичної перевірки головне питання не лише: «Що знайшла ДПС?» А й: «Чи законно вона це знайшла і чи може це довести?» Ви можете звернутися зараз за юридичною консультацією, ніж потім – за адвокатськими послугами. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=UvayosIccBo&t=1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку 28 серпня ДПС оприлюднила показову статистику. За результатами декларування доходів за 2025 рік станом на 1 серпня українці подали 13,5 тис. декларацій, у яких задекларували майже 22 млрд грн доходів, отриманих із джерел за межами України. І тут важлива не лише сама сума. До іноземних доходів ДПС відносить, зокрема, зарплату та винагороди за роботи чи послуги, дивіденди, проценти, роялті, спадщину, подарунки, а також доходи від продажу майна та інвестиційних активів за кордоном. Для фізичної особи – податкового резидента України такі доходи, за загальним правилом, мають бути включені до річного оподатковуваного доходу та задекларовані. ДПС нагадує про ставку ПДФО 18% та військового збору 5%, крім випадків, для яких законодавством встановлені інші правила. Але є ще один важливий момент. ДПС прямо повідомляє, що Україна має договори про уникнення подвійного оподаткування більш ніж із 70 країнами та здійснює обмін інформацією з 84 іноземними компетентними органами. Тобто гроші за кордоном поступово перестають бути інформацією, яка існує окремо від української податкової системи. Особливо це актуально для власників бізнесу, які мають: – рахунки в іноземних банках; – дивіденди від іноземних компаній; – інвестиційні доходи; – нерухомість за кордоном; – КІК; – інші джерела доходів за межами України. При цьому наявність доходу за кордоном не означає автоматично, що з нього потрібно вдруге сплатити весь податок в Україні. Якщо між Україною та відповідною державою діє міжнародний договір, податок, сплачений за кордоном, у передбачених законом випадках може бути зарахований в Україні. Але для цього необхідно правильно підтвердити його сплату документами компетентного органу іноземної держави. Тому сьогодні питання вже не лише в тому, чи є у вас гроші за кордоном. Питання в іншому – чи відповідає інформація про ваші іноземні доходи, активи та структури тому, що ви декларуєте в Україні. І такі речі краще перевіряти до того, як питання поставить ДПС. Юридична компанія WINNER допомагає з питаннями оподаткування іноземних доходів, визначення податкового резидентства, КІК, міжнародного структурування та підготовки документів для підтвердження походження коштів. Хочете консультацію? 📞 Телефонуйте: 096 574 81 02 📧 Пишіть: info@uk-winner.com Ви можете звернутися за юридичними послугами вже зараз, щоб потім не довелося звертатися за адвокатськими. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Цивільна конфіскація — це механізм, за яким суд може визнати активи посадової особи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Її особливість полягає в тому, що процедура не є кримінальним покаранням: для вилучення майна не обов’язково доводити вину особи у конкретному корупційному злочині чи отримувати обвинувальний вирок. В українському законодавстві ця процедура офіційно називається визнанням активів необґрунтованими та їх стягненням у дохід держави. У юридичній практиці її часто називають цивільною конфіскацією, оскільки такі справи розглядають за правилами цивільного судочинства. Вони належать до компетенції Вищого антикорупційного суду. У чому суть процедури Основне питання у справі про цивільну конфіскацію — чи могла людина законно придбати певне майно з урахуванням її офіційних доходів і підтверджених джерел коштів. Якщо вартість квартири, автомобіля, земельної ділянки, коштів на рахунках, корпоративних прав або іншого майна суттєво перевищує законні доходи посадовця, держава може звернутися до суду. Прокурор має обґрунтувати, чому походження активу викликає сумніви. Водночас власник майна має право надати пояснення та докази законності своїх коштів. Такими доказами можуть бути: договори купівлі-продажу майна; банківські виписки та платіжні документи; договори позики з реальним підтвердженням передачі грошей; документи про спадщину або подарунок; підтвердження доходів від бізнесу, дивідендів чи інвестицій; документи про продаж раніше належного майна. Самого пояснення про «заощадження», «гроші родини» або «позику від знайомого» зазвичай недостатньо. Важливими є реальність операції, фінансова спроможність особи, яка надала кошти, та можливість простежити рух грошей. Кого це стосується Передусім цивільна конфіскація стосується осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це можуть бути державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, правоохоронці, керівники державних підприємств та інші суб’єкти декларування. Водночас майно не обов’язково має бути оформлене саме на посадовця. Ризик може виникнути і щодо активів, зареєстрованих на родича, партнера, знайомого або іншу пов’язану особу, якщо буде доведено, що фактичним власником, користувачем або джерелом фінансування був посадовець. Наприклад, автомобіль може бути зареєстрований на члена сім’ї з невеликими офіційними доходами, але фактично придбаний, утримуваний і використовуваний посадовцем. У такій ситуації суд оцінюватиме не лише дані реєстрації, а й фактичні обставини: хто сплатив кошти, хто користувався автомобілем, хто оплачував ремонт, страхування та інші витрати. Яке майно можуть стягнути Об’єктом цивільної конфіскації може бути практично будь-який цінний актив: нерухомість, земельні ділянки, автомобілі, грошові кошти, банківські вклади, частки в бізнесі, цінні папери, криптоактиви, предмети розкоші та прибутки, отримані від такого майна. В Україні процедура застосовується, коли різниця між вартістю активу та законними доходами досягає встановленого законодавством рівня. За даними ВАКС, у 2026 році нижня межа для такого позову становить 1 505 250 грн. Якщо ж вартість необґрунтованих активів перевищує 9 984 000 грн, ситуація може мати ознаки кримінального правопорушення — незаконного збагачення. Водночас значення має не лише ціна одного об’єкта. Перевірятися можуть сукупні витрати, активи, доходи за відповідний період, придбання майна через пов’язаних осіб, позики, інвестиції та операції з готівкою. Наслідки для власника Головний наслідок — майно може бути стягнуте в дохід держави. Якщо це можливо, вилучається сам актив: квартира, автомобіль, кошти на рахунку або корпоративні права. Якщо актив продано, приховано або переоформлено, суд може стягнути його вартість або звернути стягнення на інше майно відповідача в еквівалентній сумі. До початку або під час судового розгляду можливе накладення арешту на майно. Це може означати заборону продавати нерухомість, переоформлювати автомобіль, розпоряджатися рахунками або здійснювати реєстраційні дії щодо бізнесу. Окрім фінансових втрат, справа про необґрунтовані активи може завдати істотної репутаційної шкоди. Для посадовця це ризик втрати довіри, ускладнення кар’єрного розвитку, проблем у відносинах із роботодавцем, банками, діловими партнерами та контрагентами. Цивільна конфіскація також не виключає кримінальної чи іншої юридичної відповідальності. Якщо під час перевірки виявлять ознаки злочину, недостовірного декларування, ухилення від сплати податків або інших порушень, можуть бути ініційовані окремі провадження. Як зменшити ризики Найкращий спосіб захисту — мати чітке документальне підтвердження кожного значного джерела коштів і великих придбань. Особливо це важливо для операцій із нерухомістю, автомобілями, готівкою, позиками, подарунками, спадщиною, інвестиціями та активами, які оформлюються на родичів. Посадовцям і пов’язаним із ними особам варто зберігати договори, банківські виписки, розписки, документи про спадкування, підтвердження сплати коштів, податкові декларації та документи про походження доходів. Формально укладений договір без реального руху коштів може не переконати суд. Цивільна конфіскація спрямована на те, щоб активи, походження яких не відповідає законним доходам посадовця, не залишалися у приватній власності. Тому фінансова прозорість, належно оформлені операції та своєчасна юридична консультація є ключовими способами знизити ризик втрати майна. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із цивільною конфіскацією, походженням активів, декларуванням майна чи захистом інтересів у суді, варто своєчасно звернутися за індивідуальною правовою допомогою. Євгеній Мурченко, керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку 27 серпня ДПС знову звернула увагу бізнесу на практичні «дорожні карти» щодо заповнення Таблиці даних платника ПДВ. Рекомендації сформовані на основі реальних звернень бізнесу та типових помилок платників. І тут цікава не лише сама Таблиця. Фактично ДПС показує бізнесу, яку інформацію вона хоче бачити, щоб зрозуміти реальну модель діяльності підприємства. У Таблиці зазначаються КВЕД, коди товарів за УКТ ЗЕД та послуг за ДКПП. Але самої таблиці недостатньо – разом із нею подається пояснення щодо діяльності підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність. Більше того, ДПС наводить конкретні приклади, коли Таблицю можуть не врахувати. Наприклад, компанія заявляє вантажні перевезення, але не має власного чи орендованого транспорту, не купує пальне, не відображає відповідні об’єкти у формі 20-ОПП або не може нормально пояснити господарські операції. Тобто сьогодні питання блокування податкових накладних – це вже не просто питання правильно заповненого документа. ДПС фактично зіставляє те, що бізнес декларує, з тим, чи має він реальні ресурси для здійснення такої діяльності. Саме тому Таблицю даних платника ПДВ варто розглядати не як формальність після чергового блокування ПН, а як частину правильно побудованої податкової позиції підприємства. І краще підготувати її тоді, коли бізнес працює нормально, ніж починати збирати документи після зупинення реєстрації податкових накладних. Першоджерело – ДПС України, 27 серпня 2026 року⁠ Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Звертайтесь: info@uk-winner.com | +38 (096) 574 81 02 https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку В усі часи «найгострішими» в житті були та є щирі емоції, які неможливо придбати чи продати, вони не мають визначеної ціни, яка складається на ринку. Це індивідуально, особисто та інтимно. Коли людина будує бізнес, вона прораховує сотні ризиків: податкові перевірки, касові розриви, недобросовісних конкурентів чи кризові явища в економіці тощо. Проте, за статистикою, найболючіші удари по великих капіталах завдає не ринок. Їх завдає особисте життя, а точніше – відсутність, так званої, юридичної гігієни в родині. Як експерт, що роками балансує на стику сімейного права та психології великих грошей, я часто бачу одну й ту саму помилку: успішні підприємці вважають, що «сімейні справи» – це щось другорядне, емоційне, що якось можна буде швидко вирішити раптом що. Але коли емоції беруть гору – раціональність зникає, а разом із нею руйнуються компанії вартістю в мільйони доларів. Давайте чесно та без ілюзій розберемо три головні зони ризику та способи їхнього превентивного захисту. Ризик 1: Шлюб без правил або «Романтичний туман» На етапі закоханості партнерів драйвує гормональний коктейль. Пропозиція підписати шлюбний договір часто сприймається як недовіра або «програмування на розлучення». Але це – виключно психологічна пастка. В Україні все майно, набуте за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, за низкою виключень накшалт офіційно подарованого певному з подружжя, успадкованого певним з подружжя тощо. Якщо ви створили ТОВ, збільшили статутний капітал компанії чи купили акції, перебуваючи у шлюбі – ваш партнер автоматично має право на 50% від цього активу (або на компенсацію його вартості). Без заздалегідь визначених правил розлучення, яке на початках, звісно, не передбачити, але протилежний партнер, запроваджуючи розлучення, може повністю заблокувати операційну діяльність бізнесу, наприклад, через арешт часток судом. «Яке ж існує рішення?» – запитаєте ви. Звичайно, це шлюбний договір.  Але на початковому етапі потрібна трансформація сприйняття шлюбного договору. Це – не «план розлучення», це –  «бізнес-план безпеки родини». У шлюбному договорі ми чітко можемо прописати: активи, корпоративні права та доходи від підприємницької діяльності залишаються особистою власністю того, на кого вони оформлені. Натомість для іншого партнера можна створити окремий гарантований «пакет фінансової безпеки» (нерухомість, фіксовані виплати тощо). Таке рішення може зняти тривогу з обох сторін. Ризик 2: Розлучення як інструмент помсти Психологами доведено, що розлучення – це одна з найсильніших ментальних травм, що за рівнем стресу поступається лише смерті близьких. Коли людині боляче, вмикається архаїчне бажання відплати. І бізнес стає головною мішенню, адже це те, що колишній партнер любить і цінує найбільше. Якщо превентивних заходів не було вжито, починається «війна на виснаження». Судові тяганини, вимоги провести повний фінансовий аудит компаній, виклики топменеджерів на допити як свідків тощо. Бізнес починає лихоманити, партнери панікують, інвестори забирають гроші… Якщо шлюбного договору немає, а розлучення неминуче, єдиний шлях зберегти бізнес і нерви – це медіація та укладання договору про поділ майна. Зауважу переваги запропонованого: По-перше, вихід із судової площини в закриті переговори, що психологічно буде вважатися «безпечніше»; По-друге, використання інструментів структурування. Ми розробляємо договір про поділ майна, де замість часток у бізнесі (які колишньому партнеру часто й не потрібні, вони є лише важелем тиску) пропонується ліквідний актив або інші активи з відтермінуванням виплати, щоб не вимивати обігові кошти з компанії. Ризик 3: Спадкування або «Після мене хоч потоп» Великі підприємці часто мають синдром «безсмертя». Їм психологічно важко думати про власну смерть чи недієздатність. Через це питання передачі влади та капіталу відкладається «на потім». Раптова втрата власника за відсутності чіткої структури спадкування — це майже 100% гарантія смерті бізнесу. Поки спадкоємці пів року чекають на вступ у права, компанія залишається без легітимного керівника. Рахунки блокуються, контракти зриваються, а між родичами (дітьми від різних шлюбів, батьками, теперішнею дружиною/чоловіком  тощо) може спалахнути справжня війна за спадщину. Що ми можемо запропонувати? Створення спадкового комплаєнсу (Succession Planning), який, зокрема, складається з: Корпоративних обмежень – внесення змін до Статуту компанії, які забороняють спадкоємцям автоматично входити до складу учасників бізнесу без згоди інших партнерів (їм виплачується лише вартість частки). Це захищає компанію від непрофесійного втручання родичів. Спадкового договору або секретного заповіту. В першому випадку ми пропонуємо чітко визначити частки, призначити професійного управителя спадщиною на перехідний період (перші 6 місяців), який буде тримати руку на пульсі бізнесу. Секретний заповіт має свою фішку: ніхто, включаючи нотаріуса, не знає його змісту до моменту смерті заповідача. Замість висновку: Захист капіталу від сімейних ризиків – це не про юридичну недовіру до близьких. Це про зрілість і відповідальність перед своєю справою, своїми партнерами, працівниками та, зрештою, перед тією ж родиною, яку цей бізнес забезпечує. Найкращий суд – той, який не відбувся, тому що всі сценарії були прописані на березі. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку З 1 липня 2026 року в Україні діють оновлені правила міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки — CRS 2.0. Зміни затверджені наказом Міністерства фінансів №316 від 15 червня 2026 року. І тут важливо розуміти, що змінюється сам масштаб міжнародної податкової прозорості. Раніше, говорячи про CRS, більшість власників бізнесу думали насамперед про рахунки в іноземних банках. Тепер сфера регулювання розширюється з урахуванням нових цифрових фінансових інструментів. У правилах CRS 2.0 з’явилися поняття електронних грошей, віртуальних активів, цифрових валют центральних банків та постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами. Також посилюються вимоги до ідентифікації власників рахунків і контролюючих осіб. А це вже безпосередньо стосується українців, які мають іноземні рахунки, міжнародні корпоративні структури та використовують сучасні цифрові фінансові інструменти. При цьому важливе уточнення: CRS 2.0 не означає, що з 1 липня ДПС автоматично отримала інформацію про всі криптогаманці українців. Йдеться про розширення правил належної перевірки та звітності для визначених фінансових продуктів, рахунків та установ. Для нових категорій рахунків ДПС встановила окремі строки перевірки й включення інформації до звітності — частина такої інформації потраплятиме до звітів уже з 2027 року. Але тенденція очевидна. Міжнародна податкова прозорість поступово виходить за межі класичного банківського рахунку. І для власника бізнесу питання тепер полягає не лише в тому, де відкритий рахунок. Питання в тому, яку інформацію про його іноземні фінансові активи та структури потенційно можуть отримати податкові органи і чи відповідає вона тому, що задекларовано в Україні. Особливо це актуально для власників іноземних компаній, КІК, рахунків за кордоном та значних цифрових активів. Тому зараз правильний момент провести своєрідний податковий аудит власних іноземних активів: зіставити структуру власності, податкове резидентство, КІК-звітність, декларації та документи, що підтверджують походження коштів. Бо міжнародний обмін податковою інформацією стає дедалі ширшим. І краще самому побачити потенційну проблему до того, як її побачить ДПС. Першоджерело — ДПС України: CRS 2.0⁠ Юридична компанія WINNER консультує щодо міжнародного оподаткування, КІК, податкового резидентства, автоматичного обміну інформацією та правового структурування операцій із цифровими активами. Хочете перевірити свої іноземні активи та структури до того, як інформація потрапить до податкових органів? 📞 Телефонуйте: 096 574 81 02 📧 Пишіть: info@uk-winner.com Ви можете звернутися за юридичними послугами вже зараз, щоб потім не довелося звертатися за адвокатськими. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку 25 серпня БЕБ повідомило про викриття на Київщині масштабного конвертаційного центру, через який, за версією слідства, здійснювали тіньові розрахунки в аграрній сфері. У схемі, за даними БЕБ, використовували понад 60 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності. Аграрну продукцію нібито закуповували за готівку без відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Для подальшого продажу або експорту оформлювали документи з неправдивими відомостями про походження, вартість та характеристики товару. Але в цій історії для мене особливо цікавий інший момент. Частину отриманих коштів, за версією слідства, конвертували у віртуальні активи. БЕБ прямо зазначає, що це робилося з метою приховати походження коштів та уникнути фінансового моніторингу. Наразі детективи досліджують рух і походження цих коштів. І це важливий сигнал уже не тільки для агробізнесу. Ще декілька років тому криптовалюта багатьма сприймалася як актив, рух якого практично неможливо відстежити. Сьогодні ситуація принципово інша. Правоохоронні органи дедалі частіше аналізують віртуальні активи як частину загального фінансового ланцюга: звідки з’явилися гроші, як вони потрапили у криптоактив, через які адреси та сервіси проходили і куди були виведені. Більше того, БЕБ уже прямо шукає фахівців із досвідом роботи з Chainalysis та TRM Labs — спеціалізованими інструментами аналізу блокчейн-транзакцій. Тому для власника цифрових активів сьогодні важливо не лише мати доступ до криптогаманця. Потрібно бути готовим відповісти на значно складніше питання: звідки походять кошти, за які ці активи були придбані, і чи можна документально підтвердити весь фінансовий ланцюг? Особливо якщо йдеться про значні суми, операції бізнесу, міжнародні перекази або подальше виведення коштів у банківську систему. Криптовалюта сама по собі не свідчить про незаконність операції. Але відсутність документально підтвердженого походження коштів може стати проблемою для фінмоніторингу, податкової та в межах кримінального провадження. Саме тому юридичний і податковий аудит цифрових активів варто проводити не тоді, коли банк уже заблокував операцію або правоохоронці почали ставити питання. А завчасно. Першоджерело — БЕБ України, 25 серпня 2026 року⁠ Юридична компанія WINNER супроводжує власників цифрових активів та бізнес, допомагає структурувати операції з віртуальними активами, підтвердити походження коштів, оцінити податкові та кримінально-правові ризики та підготуватися до фінансового моніторингу. Хочете консультацію щодо цифрових активів? 📞 Телефонуйте: 096 574 81 02 📧 Пишіть: info@uk-winner.com Ви можете звернутися за юридичними послугами вже зараз, щоб потім не довелося звертатися за адвокатськими. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s