Без рубрики

Контроль банківських карт і переказів посилено                    З 1 червня банки посилюють перевірки переказів: що важливо знати кожному українцю        З 1 червня, правила гри для власників банківських карток в Україні суттєво змінюються. Тепер банки отримали право ще пильніше стежити за тим, як і куди ви переказуєте гроші. Якщо раніше блокування рахунку було радше винятком, то тепер це може стати буденністю для багатьох.          Як саме банки контролюватимуть перекази?          Тепер фінустанови зобов’язані детально аналізувати: – що саме ви пишете у призначенні платежу; – який тип переказу обираєте; – звідки надійшли гроші на вашу картку;          Які перекази можуть “зависнути” під перевіркою?          Особливо уважно банки придивлятимуться до операцій із такими позначками: – згадки про криптовалюти (наприклад, «біткоїн», «USDT», «крипта»); – написи «повернення боргу», особливо якщо йдеться про значні суми; – слова «подарунок» чи «компенсація», якщо сума понад 2000 гривень і гроші надійшли не від близьких родичів (бо це вже може бути підставою для податку); – «донат» або «благодійність», якщо ви не зареєстрований волонтер чи не маєте статусу благодійної організації;          Чому це сталося? Причина проста: Україна виконує вимоги МВФ і FATF, які борються з відмиванням грошей у світі. Держава пообіцяла посилити контроль за фінансовими потоками, тому банки тепер змушені діяти жорсткіше.          Що це означає для звичайних людей? Фактично, це новий рівень фінансового контролю. Тепер будь-яка необережна фраза у призначенні платежу може обернутися блокуванням рахунку. Аби повернути доступ до власних грошей, доведеться пояснювати банку походження коштів.          Як убезпечити себе? – Уникайте зайвих чи підозрілих слів у коментарях до платежів; – Не приймайте великі суми від незнайомих людей без пояснень; – Якщо ваш рахунок заблокували – не панікуйте, звертайтеся до банку письмово, а якщо потрібно — консультуйтеся з юристом;          Висновок Тепер свобода фінансових операцій – під пильним наглядом. Будьте обачними, щоб не втратити доступ до власних коштів через дрібну помилку у формулюваннях. Далі буде… Слідкуйте за новинами та змінами разом із нами! «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER»  входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики. Наш контакт 067-755-55-13 Нижче відео лекція на тему: «Перевірки податкової. Як діяти» Проводить керівник практики податкового та митного права юридичної компанії «WINNER» -Максим Багнюк https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=G6qzJFr34Dzf_W73

Суд виправдав посадовця у справі про хабарництво: ключову роль відіграли норми права та судова практика   Суд ухвалив виправдувальний вирок у справі щодо посадовця, якого обвинувачували в отриманні неправомірної вигоди за ч. 4 ст. 368 КК України, встановивши факти провокації злочину з боку правоохоронців та процесуальні порушення під час досудового розслідування.   Правові підстави виправдання   Суд керувався принципом справедливого суду, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положеннями ст. 271 КПК України, яка прямо забороняє провокування особи на вчинення злочину з метою її подальшого викриття. Докази, здобуті внаслідок провокації, є недопустимими.   Позиції Верховного Суду та ЄСПЛ   Верховний Суд неодноразово наголошував: якщо ініціатива вчинення злочину виходила від правоохоронців, а не від обвинуваченого, такі дії визнаються провокацією, а отримані докази — недопустимими. Наприклад, у рішенні ВС у справі № 161/13738/16-к від 2 лютого 2023 року чітко зазначено, що заборона провокації злочину є загальною гарантією, а суд має дослідити, чи мало місце спонукання особи до вчинення злочину з боку правоохоронців.   Європейський суд з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» (№ 74420/01, 5 лютого 2008 року та № 55146/14, 20 лютого 2018 року) сформулював критерії, за якими визначається наявність провокації: чи було б скоєно злочин без втручання органів влади, чи були їхні дії пасивними, а також чи існували об’єктивні підозри щодо схильності особи до вчинення злочину.   Конкретні судові рішення   – У постанові Верховного Суду у справі № 127/31729/13-к від 14.12.2022 року підкреслено, що суд має ретельно перевіряти доводи сторони захисту щодо провокації з урахуванням практики ЄСПЛ. – У справі № 185/3086/16-к від 10.10.2023 року апеляційний суд визнав наявність провокації злочину, посилаючись на відповідні рішення ЄСПЛ («Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Росії», «Матановіч проти Хорватії»). – Аналіз рішень Верховного Суду у справах про «білокомірцеві злочини» свідчить: якщо ініціатива виходила від правоохоронців, а не від обвинуваченого, такі дії визнаються провокацією, а отримані докази — недопустимими.   Висновки для сторін процесу:   Судова практика та норми міжнародного й національного права унеможливлюють використання доказів, здобутих шляхом провокації злочину, що гарантує дотримання принципів справедливого правосуддя. Це рішення є черговим підтвердженням важливості для сторони захисту аналізувати всі матеріали досудового розслідування на предмет дотримання процесуальних норм і наявності ознак провокації. «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER” входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики. Наш контакт 067-755-55-13 https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=vb8CJI1kBcXc75iJ

Чому криптогаманці стають прицілом БЕБ і що це означає для користувачів Криптогаманці опинилися під пильною увагою Бюро економічної безпеки України (БЕБ) через низку причин, пов’язаних із ризиками для державної економіки, фінансової безпеки та боротьби з криміналом. Основні причини посиленої уваги БЕБ до криптогаманців Високий ризик відмивання коштів Криптовалюти часто використовують для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, зокрема через складні ланцюжки транзакцій, анонімні обмінники та міжнародні платформи. Це ускладнює відстеження руху коштів і дозволяє злочинцям «відмивати» великі суми без ризику бути викритими. Ухилення від сплати податків Через нерегульований статус криптовалют в Україні, значна частина операцій з цифровими активами не потрапляє до офіційної звітності. За оцінками БЕБ, бюджет країни за останнє десятиліття втратив щонайменше 3 млрд грн податків через такі схеми. Використання у тіньовій економіці Криптогаманці активно застосовуються для нелегального грального бізнесу, незаконного обміну валют, фінансування тероризму та інших кримінальних дій. Відсутність чіткої нормативної бази В Україні досі не врегульовано діяльність криптобірж, не прийнято спеціальних норм щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Це створює простір для зловживань і ускладнює захист інтересів добросовісних користувачів. Що це означає для користувачів Ризик блокування гаманців БЕБ має право ініціювати блокування криптогаманців, якщо є підозра у відмиванні коштів, фінансуванні тероризму чи інших злочинах. На практиці трапляються випадки, коли блокуються акаунти пересічних громадян без належних підстав — через нечіткість правил та відсутність прозорих процедур. Відсутність зрозумілих процедур захисту Законодавство не містить чітких критеріїв, за якими криптогаманець може бути заблокований чи розблокований, а також не передбачає ефективних механізмів оскарження рішень БЕБ. Власники часто дізнаються про блокування вже після факту, без пояснень чи доказів. Підвищена увага до походження коштів Користувачам варто бути особливо обачними щодо джерел поповнення гаманця, уникати транзакцій із сумнівними контрагентами, не брати участі у схемах «обналу» чи переведення криптовалюти у готівку через неофіційні обмінники. Потенційна кримінальна та фінансова відповідальність За участь у схемах відмивання коштів чи ухилення від податків передбачена кримінальна відповідальність — від великих штрафів до позбавлення волі з конфіскацією майна. Висновок БЕБ посилює нагляд за криптогаманцями через їхню роль у тіньовій економіці, відмиванні коштів та ухиленні від оподаткування. Для користувачів це означає необхідність підвищеної обачності, прозорості походження активів і готовності до перевірок чи блокування гаманців навіть за мінімальної підозри. Відсутність чітких правил і процедур захисту прав власників криптоактивів підвищує ризики, тому важливо уважно ставитися до вибору платформ, дотримуватися вимог KYC/AML і уникати сумнівних транзакцій «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER” входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судовоі практики. Наш контакт 067-755-55-13 https://youtu.be/9Xtga5DQFWk?si=X3rIdFdh4hjs5ve0

Як ДПС відслідковує платежі через фінансові компанії Державна податкова служба (ДПС) отримує інформацію про грошові перекази через фінансові компанії. Всі небанківські фінансові організації, які здійснюють перекази коштів, зобов’язані формувати та передавати до ДПС дані про кожен платіж, включаючи інформацію про отримувача коштів. Таким чином, податкова служба має повну інформацію про всі грошові перекази і може ідентифікувати осіб, які регулярно отримують кошти. Відсутність реєстрації господарської діяльності: як ДПС дізнається про такі платежі Якщо фізична особа регулярно отримує кошти (наприклад, за продаж товарів через “Нову пошту”), ці дані автоматично потрапляють до ДПС через систему фіскальних чеків. Податкова аналізує ці перекази і може виявити осіб, які здійснюють систематичну комерційну діяльність без державної реєстрації як ФОП чи іншого суб’єкта господарювання. Що таке систематичність у підприємницькій діяльності Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична діяльність з метою отримання прибутку. Систематичність — це повторюваність дій із метою отримання прибутку. Законодавство не встановлює чіткої кількості операцій, які вважаються систематичними, але судова практика та позиція Верховного Суду України (Постанова Пленуму ВСУ від 25.04.2003 № 3) визначають:   Систематичною діяльністю є така, що здійснюється не менше трьох разів протягом одного календарного року. Тобто, якщо особа здійснює аналогічні дії (наприклад, продаж товарів) три і більше разів на рік, така діяльність вважається систематичною і підпадає під визначення підприємницької. Відповідальність і штрафи за відсутність реєстрації Відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації передбачена ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП): штраф від 17 000 до 34 000 грн з можливою конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок правопорушення; у разі повторного порушення протягом року — штраф від 34 000 до 85 000 грн з обов’язковою конфіскацією. Оскарження штрафів Рішення ДПС про накладення штрафу можна оскаржити як у самій податковій службі (адміністративний порядок), так і в суді (судовий порядок). Скарга подається протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення-рішення, а податкова зобов’язана розглянути її протягом 20 днів. Якщо рішення податкової не задовольняє, його можна оскаржити в адміністративному суді протягом 6 місяців. Важливі нюанси Разові продажі власних уживаних речей не вважаються підприємницькою діяльністю й не оподатковуються. Однак систематичний продаж (навіть вживаних речей) підпадає під оподаткування та може бути підставою для штрафу за відсутність реєстрації. ДПС рекомендує офіційно реєструватися як суб’єкт господарювання та проводити розрахунки через зареєстровані РРО/ПРРО для уникнення відповідальності.          Висновок: Якщо особа здійснює три і більше продажі товарів через NovaPay/Нову пошту протягом року без реєстрації ФОП, ДПС має законні підстави вважати це підприємницькою діяльністю, нарахувати податки та накласти штраф згідно з чинним законодавством. Оскаржити штраф можливо як в адміністративному, так і в судовому порядку Якщо подібні ситуації вам знайомі — варто поговорити про це заздалегідь. Часто одна вчасна консультація рятує від великої кількості проблем. «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER” входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики. Наш контакт 067-755-55-13     https://youtu.be/9Xtga5DQFWk?si=6wJG5fjS0f4u_01Z

Податкова активізує перевірки приватних виконавців: на що звертають увагу у 2025 році У 2025 році Державна податкова служба України (ДПС) відновила проведення планових перевірок, що стосується й приватних виконавців — самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Оновлений план-графік податкових перевірок діє з 28 березня 2025 року та може оновлюватися протягом року. Після тривалого мораторію податкові органи отримали право перевіряти податкові періоди, починаючи з 2017 року. Це пов’язано із зупиненням строків давності на час карантинних обмежень: 1095 днів для перевірки почали відраховуватися з березня 2020 року. Відтак, приватні виконавці мають бути готові до ретельного аналізу своєї діяльності за останні роки. Основні акценти податкових перевірок у 2025 році: Перевірка своєчасності та повноти декларування доходів. Аналіз правильності визначення та сплати податків (ПДФО, ЄСВ). Оцінка ведення обліку доходів і витрат. Контроль за поданням податкової звітності. Особлива увага — наявності документального підтвердження операцій, реальності здійснених дій та діловій меті фінансових операцій. У фокусі податкової — питання обґрунтованості витрат, реальності господарських операцій, правильності обліку активів і зобов’язань. Також перевіряється відповідність облікової політики вимогам податкового законодавства. Висновки для приватних виконавців: Необхідно стежити за оновленням плану-графіка ДПС та готувати всі документи, що підтверджують доходи й витрати. Важливо забезпечити прозорість господарських операцій і дотримання вимог Податкового кодексу. У разі виявлення порушень податкового законодавства можливі фінансові санкції, тому варто завчасно провести внутрішній аудит та усунути потенційні ризики. 2025 рік стане періодом підвищеної уваги до податкової дисципліни приватних виконавців. Експерти радять не зволікати з підготовкою до перевірок та своєчасно реагувати на запити податкових органів. Тому варто звертатись до юристів вже на етапі отримання запиту від ДПС, бо точно одним запитом не обійдеться комунікація з ДПС. Якщо подібні ситуації вам знайомі — варто поговорити про це заздалегідь. Часто одна вчасна консультація рятує від великої кількості проблем. «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER” входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики. Наш контакт 067-755-55-13 https://youtu.be/9Xtga5DQFWk?si=rJUgKeTbhckB-tOp

Чи потрібно реєструвати торговельну марку: аргументи, переваги та ризикиТоргова марка (ТМ) — це унікальне позначення (назва, логотип, слоган, комбінація кольорів тощо), яке ідентифікує товари чи послуги одного виробника та відрізняє їх від інших на ринку. В Україні реєстрація ТМ не є обов’язковою для більшості видів бізнесу, але вона надає низку суттєвих переваг і захищає ваш бренд від ризиків. Коли реєстрація ТМ обов’язкова: Обов’язкова реєстрація торговельної марки вимагається лише для виробництва алкогольної продукції: без неї неможливо отримати відповідну ліцензію. В інших сферах бізнесу реєстрація ТМ — це право, а не обов’язок підприємця. Основні переваги реєстрації торговельної марки: Захист бренду від конкурентів Лише зареєстрована ТМ дає юридичне право забороняти іншим особам використовувати ідентичні чи схожі позначення. Без реєстрації конкуренти можуть перехопити ваш бренд і заборонити його використання. Легальне використання та розвиток бізнесу Реєстрація ТМ потрібна для захисту прав у суді, франчайзингу, передачі прав. Лише зареєстрований власник може отримати домен .ua. Підвищення впізнаваності та довіри клієнтів ТМ — це інструмент маркетингу, який формує імідж і репутацію. Можливість виходу на міжнародний ринок Для міжнародної реєстрації спочатку потрібна українська. Ризики відсутності реєстрації: Відсутність юридичного захисту. Можливість втрати бренду через дії конкурентів. Неможливість розширення бізнесу (франшиза, домен, договори). Кому особливо варто реєструвати ТМ: Бізнесам із довгостроковою стратегією. Творцям унікального продукту або бренду. Тим, хто планує міжнародну діяльність. ВисновокРеєстрація ТМ — це не обов’язок, але стратегічно вигідне рішення.Ми допоможемо зареєструвати марку та захистити ваші права. Юридична компанія WINNER — один з лідерів у сферах податкового, кримінального, адміністративного та господарського права.Контакт: 067-755-55-13 https://youtu.be/9Xtga5DQFWk?si=jUBQbBU_rgSlO67l

Ескулаб. Корпоративна війна. Чому не можна допускати!?  Юридичний аналіз на прикладі кейсу «Ескулаб» Сильний корпоративний конфлікт — це не лише внутрішня проблема компанії, а й серйозна загроза для її стабільності, репутації, фінансової безпеки та навіть існування бізнесу. Ситуація навколо «Ескулаб» яскраво демонструє, до яких масштабних негативних наслідків призводить відсутність ефективних юридичних запобіжників і неналежне врегулювання суперечок між співвласниками. Юридичні ризики та наслідки корпоративного конфлікту Параліч управління та блокування діяльності Сильний конфлікт між учасниками компанії часто призводить до блокування ключових управлінських рішень, втрати контролю над фінансами, неможливості виплачувати зарплати та виконувати зобов’язання перед контрагентами. Це ставить під загрозу робочі місця та ділову репутацію підприємства. Ризик рейдерства та зловживань В умовах гострого конфлікту одна зі сторін може вдатися до силових або юридичних маніпуляцій: змінити статут, заблокувати доступ до офісу чи рахунків, залучити охоронні структури або навіть «тітушок». Відсутність чітких процедур у корпоративних документах полегшує такі дії. Судові витрати та затягування процесів Судові розгляди корпоративних спорів — це тривалі, дорогі й публічні процеси, які часто супроводжуються арештом корпоративних прав, блокуванням активів, негативним медійним резонансом і додатковими витратами на юридичний супровід. Втрати для бізнесу та інвесторів Корпоративні конфлікти часто призводять до втрати клієнтів, партнерів, інвесторів, а іноді — до банкрутства компанії. Це особливо небезпечно для бізнесів, які працюють у чутливих сферах, таких як медицина чи фінанси. Враховуючи наш великий досвід у сфері господарського, корпоративного, господарсько-процесуального права, судових спорів, медіації та безпеки бізнесу,-пропонуємо вам декілька ключових юридичних механізмів профілактики та врегулювання конфліктів, які значно підвищать ваш шанс на збереження бізнесу: – Корпоративний договір-це чітке прописування правил взаємодії, порядку прийняття рішень, процедур виходу з бізнесу, механізмів вирішення тупикових ситуацій (deadlock), а також обов’язків і відповідальності сторін у корпоративному договорі — головний запобіжник від конфліктів. Важливо передбачити: порядок голосування; умови викупу часток; механізми вирішення спорів (рулетка, голландський аукціон, незалежний арбітр). Медіація та переговори; –  Досудове врегулювання, залучення медіатора або незалежного експерта дозволяє зберегти бізнес і мінімізувати репутаційні ризики. Переговорна процедура завжди простіша, дешевша й ефективніша за судову тяганину. – Внутрішні процедури врегулювання, а саме: статут, акціонерні угоди, внутрішні регламенти повинні містити чіткі алгоритми дій у разі виникнення спору: порядок скликання зборів, аудиту, зміни управління, розподілу прибутку тощо; – Юридичний аудит і супровід. Регулярний юридичний аудит корпоративних документів та дій менеджменту, залучення зовнішніх консультантів для оцінки ризиків та профілактики зловживань — ще один важливий елемент захисту бізнесу. – Важливість комплексної бізнес-безпеки. Бізнес-безпека — це системний підхід до захисту компанії від зовнішніх і внутрішніх загроз, включаючи корпоративні конфлікти, рейдерство, шахрайство, витік інформації тощо. Дуже важливо впроваджувати бізнес-безпеку на кожному етапі діяльності компанії — від створення до масштабування та щоденної операційної роботи. Комплексна бізнес-безпека передбачає: моніторинг ризиків і потенційних загроз; перевірку контрагентів і партнерів; захист корпоративної інформації; контроль за дотриманням внутрішніх процедур; своєчасне реагування на підозрілі дії чи зміни в структурі власності; Ігнорування бізнес-безпеки підвищує ймовірність виникнення кризових ситуацій, у тому числі корпоративних конфліктів, які можуть призвести до втрати активів чи навіть самого бізнесу. Наш висновок             Сильний корпоративний конфлікт — це завжди загроза для бізнесу, незалежно від його розміру та сфери діяльності. Юридична профілактика, чітка регламентація відносин, системна бізнес-безпека та своєчасне залучення професіоналів — єдиний шлях зберегти компанію, її активи та репутацію. Кейс «Ескулаб» — це наочний приклад того, що ігнорування юридичних механізмів врегулювання корпоративних спорів і нехтування бізнес-безпекою може призвести до руйнування навіть успішного бізнесу. Якщо подібні ситуації вам знайомі — варто поговорити про це заздалегідь. Часто одна вчасна консультація рятує від великої кількості проблем. З повагою Керівник практики господарського та корпоративного права юридичної компанії Winner Адвокат Світлана Круторогова +38 (050) 302 97 94 https://youtu.be/OquKhyVsiXs?si=7xJI0Ywm3aitA2F6

У 2025 році український бізнес опинився у ситуації постійної турбулентності. Попри адаптацію до умов воєнного стану, підприємці щодня стикаються з новими викликами — як від держави, так і від зовнішнього середовища. Нижче — ключові проблеми, які формують порядок денний для бізнесу в Україні сьогодні. Відновлення податкового тискуПісля скасування мораторію на податкові перевірки Державна податкова служба відновила активну контрольно-перевірочну роботу. Зростає кількість кримінальних проваджень за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), блокуються податкові накладні, збільшується кількість штрафів за формальні порушення. Валютні обмеження та нестача фінансуванняБізнес відчуває складнощі з міжнародними розрахунками, виведенням коштів за кордон і залученням інвестицій. Кредитування залишається обмеженим, а вартість фінансових ресурсів зростає. Підприємства змушені працювати в умовах жорсткого валютного регулювання. Непередбачуваність законодавстваУкраїнське законодавство змінюється часто й не завжди передбачувано. Податкові, трудові та митні правила оновлюються в терміновому порядку, що створює додаткове навантаження на юристів та бухгалтерів компаній. Особливо ризикованою залишається сфера державних закупівель. Дефіцит кваліфікованих кадрівЧерез релокацію, мобілізацію та еміграцію кваліфікованих спеціалістів український бізнес усе частіше стикається з проблемою нестачі персоналу. Ситуацію ускладнює конкуренція за кадри та складність у забезпеченні безперервності операційних процесів. Інфраструктурні ризикиЧерез атаки на енергетичну інфраструктуру підприємства стикаються з відключеннями електроенергії, проблемами з логістикою та порушенням виробничих циклів. Питання безпеки залишається пріоритетним для більшості компаній. Бюрократія та корупційні ризикиДодатковий тиск з боку контролюючих органів, затримки в бюджетних платежах, вимоги до документального оформлення призводять до зростання адміністративного навантаження. Бізнес змушений витрачати ресурси не на розвиток, а на постійну “паперову” боротьбу. Попри всі виклики, український бізнес продовжує працювати, адаптуватися та підтримувати економіку країни. Проте для стабільного розвитку потрібні чіткі та прогнозовані правила гри. І точно без юридичних порад та правової допомоги в реаліях сьогодення ніяк не обійтися! Але в нас, як в тій приказці, але на сучасний підприємницький лад: «Поки обшук (запит) не нагряне-підприємець не проконсультується» З повагою-керуючий партнер компанії «WINNER»-Ігор Ясько Телефон 067-755-55-13 https://youtu.be/22i5j-Q7tRE?si=O3sC0UApuL0tsbAj

Підстави для реєстрації кримінального провадження за ст. 212 КК України: сучасний підхід та резонансні приклади Основні підстави для реєстрації Кримінальне провадження за ст. 212 КК України («Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)») реєструється за наявності таких підстав: – факт несплати податків у значних, великих або особливо великих розмірах. Станом на 2024 рік поріг для кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 ККУ становить понад 4,5 млн грн;– умисний характер дій — слідство має довести, що ухилення було саме умисним, а не сталося через помилку або недбалість;– фактичне ненадходження коштів до бюджету після настання строку сплати — саме тоді вважається, що злочин завершено;– наявність узгодженого податкового повідомлення-рішення не є обов’язковою — БЕБ реєструє провадження навіть на підставі заяви або аналітичного продукту. Акт перевірки ДПС — один із доказів, але податкове повідомлення-рішення не завжди необхідне;– аналітичні продукти БЕБ або ДПС — з 2023 року підставою для реєстрації можуть бути висновки про підозрілі операції, аномальні фінансові потоки, мінімізацію податків тощо;– заява, повідомлення або самостійне виявлення ознак злочину слідчим чи прокурором;– суб’єкт злочину — службова особа, ФОП або будь-хто, хто має обов’язок сплачувати податки. Як саме працюють аналітичні підстави БЕБ та ДПС використовують аналітичні інструменти для виявлення: – фіктивних операцій (наприклад, «скруток» ПДВ, ланцюгів транзитних компаній, використання ФОПів у господарській діяльності);– заниження податкової бази;– невідповідностей між реальними обсягами діяльності та задекларованими доходами;– схем із використанням підставних осіб або компаній. Аналітичні висновки дозволяють вносити дані до ЄРДР навіть без класичної скарги або результатів перевірки. Резонансні справи 2024–2025 років 1. «Король обналу» і мережі ритейлу.У 2025 році БЕБ завершило розслідування щодо керівників компаній, які допомагали ритейлерам ухилятися від сплати податків. Сума — 764 млн грн. Схема: заниження ПДВ, використання фіктивних підприємств. Справу скеровано до суду. 2. Організована група з Києва — 45 млн грн.У 2024 році Святошинський райсуд розглядав справу проти групи осіб, які ухилилися від сплати податків через фіктивні компанії. Після сплати боргу — звільнені від відповідальності. 3. Акциз і податок на прибуток — 3,4 млрд грн.У першому півріччі 2024 року відшкодовано збитки на 3,4 млрд грн. Виявлено компанії, що ухилялися від акцизу й податку на прибуток. Все — завдяки аналітиці БЕБ і ДПС. 4. Чернівецька область — 250 підприємців.У 2024–2025 роках виявлено понад 250 підприємців, які ухилялися від сплати податків. Основу доказової бази склали аналітичні дослідження ДПС. Висновок Підставами для реєстрації кримінального провадження за ст. 212 ККУ є не лише акти перевірок та заяви, а й сучасні аналітичні продукти БЕБ і ДПС, що дозволяють швидко реагувати на податкові порушення. Резонансні справи останніх років демонструють ефективність такого підходу, що супроводжується арештами, штрафами й мільйонними сумами збитків. І найбільший парадокс в тому, що у вас може бути відсутня заборгованість по податках до бюджету і при цьому вас будуть звинувачувати в ухиленні від сплати податків!У 2025 році точно не варто розслаблятись. Якщо подібні ситуації вам знайомі — варто поговорити про це заздалегідь. Часто одна вчасна консультація рятує від великої кількості проблем. ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER» входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики. Звертайтесь! Ясько Ігор-керуючий партнер компанії Контакт: + 38 (067)  755-55-13 https://youtu.be/9GshO01cruo?si=X5V_neMrMUZi9qYi

Підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 191 КК України є встановлення фактів привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном службовою особою. Реєстрація кримінального провадження можлива на підставі повідомлень, отриманих із будь-яких джерел, якщо вони містять відомості про можливе вчинення злочину. Зокрема: заява фізичної особи, потерпілого чи представника юридичної особи про факти можливого привласнення, розтрати або заволодіння майном службовою особою (наприклад, у разі виявлення нестачі, фіктивного списання, незаконного переказу коштів тощо); повідомлення або звернення від колективу, профспілки, громадської організації, які стали свідками або мають інформацію про незаконні дії з майном; офіційні звернення чи рапорти працівників підприємства або організації, які виявили порушення під час внутрішнього аудиту, ревізії чи перевірки; повідомлення зі ЗМІ або журналістських розслідувань, що містять конкретні факти; службова інформація, рапорти або аналітичні довідки правоохоронних органів. Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий або прокурор зобов’язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин з моменту отримання повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення — недопустима. Останнім часом правоохоронці притягують до відповідальності не лише посадових осіб, а й осіб, які мають фактичний вплив на керівництво. Хто саме має вплив, з’ясовується через негласні слідчо-розшукові дії. У 2024 році до судів направлено низку справ за ст. 191 ККУ, у яких 46 осіб було покарано конфіскацією майна, а в 12 справах застосовано спеціальну конфіскацію — майна на понад 158 млн грн. Більшість із цих справ стосувалася корупцій у сфері освіти, будівництва та держзакупівель ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «WINNER» входить до провідних компаній України з податкового, кримінального, адміністративного, господарського права та судової практики.   https://youtu.be/9GshO01cruo?si=kq9nuDLOkapDfCpX