Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку З поширенням онлайн-торгівлі більшість підприємців в Україні частково або повністю перейшли у цифровий формат продажів. Платформи на кшталт Rozetka, Prom, Epicentr, Allo, OLX тощо стали для бізнесу ефективним каналом збуту, який дозволяє охоплювати тисячі клієнтів без утримання фізичної точки. Водночас із зростанням обсягів продажу з’являються й питання щодо фіскалізації операцій, а саме — коли та в яких випадках потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) чи його електронну версію ПРРО. Хто зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО при продажах через маркетплейси Вимога щодо застосування РРО/ПРРО залежить насамперед від форми розрахунку. Якщо оплата за товар надходить безготівково без використання платіжних карток чи POS-терміналів — наприклад, на розрахунковий рахунок ФОП за IBAN, — обов’язку фіскалізувати продаж немає. Однак якщо покупець здійснює оплату через інтернет-еквайринг, платіжну систему (WayForPay, LiqPay, Portmone тощо) або кур’єр приймає готівку/банківську картку при доставці — це вже вважається розрахунковою операцією. А отже, продавець, навіть якщо працює через маркетплейс, повинен зареєструвати і застосовувати ПРРО. Проте й тут важливо розрізняти, хто саме фіскалізує операцію: сам продавець чи маркетплейс. Якщо платформа виступає посередником і саме вона приймає кошти від покупців, а продавцю перераховує суми мінус комісію — обов’язок застосування РРО/ПРРО може бути на стороні маркетплейсу. Якщо ж кошти надходять безпосередньо продавцю, навіть у цифровій формі, — фіскалізація є його відповідальністю. Позиція податкової та судова практика Державна податкова служба у своїх роз’ясненнях стабільно підкреслює: РРО або ПРРО потрібен у будь-якому випадку, коли іде розрахунок із використанням електронних платіжних засобів. У 2024–2025 роках українські суди вже неодноразово підтримували таку позицію, зазначаючи, що онлайн-платежі прирівнюються до розрахункових операцій незалежно від того, де саме здійснюється продаж — на власному сайті чи через маркетплейс. Отже, сподіватися, що торгівля на популярних торговельних платформах автоматично звільняє від обов’язку використовувати ПРРО, не варто. Кожна ситуація потребує аналізу договору з платформою, способу отримання коштів і типу покупців. Як діяти бізнесу Перевірити формат розрахунків із клієнтами: безготівковий переказ на рахунок чи операція через еквайринг. Ознайомитися із договором публічної оферти маркетплейсу — хто приймає оплату. За потреби зареєструвати ПРРО та навчити менеджерів його використовувати. Уточнити, які документи (чек, накладна, акт приймання-передачі) обов’язково видавати покупцям. Порада від WINNER У Winner ми регулярно супроводжуємо бізнес у питаннях фіскалізації та онлайн-комерції. Допомагаємо перевірити договори з маркетплейсами, оцінити фінансові ризики та забезпечити законне використання РРО/ПРРО без штрафів. Якщо ваш бізнес реалізує товари через інтернет і ви не впевнені, чи правильна схема розрахунків — зверніться до юристів WINNER. Ми допоможемо визначити оптимальний формат фіскалізації та запобігти претензіям контролюючих органів. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=2ndWxqszZ_s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Нові пенсійні правила, які готує уряд, фактично змінюють філософію забезпечення у старості: замість однієї пенсії українцям пропонують три окремі види виплат – солідарну, професійну та накопичувальну. Ідея реформи в тому, щоб пенсія більшою мірою залежала від реальних внесків та умов праці людини, а не лише від формального стажу, і щоб зменшити різницю у виплатах між людьми з однаковими кар’єрами. Сьогоднішня система вважається несправедливою: частина пенсіонерів отримує дуже низькі пенсії, тоді як інші – непропорційно високі виплати, хоча їх трудова історія може бути схожою. Міністр соціальної політики Денис Улютін прямо говорить, що головний принцип нової моделі – «пенсія має залежати від того, що ти реально заробив і сплатив», а не від статусу чи доступу до спеціальних норм. Саме тому акцент зміщується з пільг та спецпенсій на прозорі внески в системи, які легше перевірити й пояснити самим громадянам. Базою оновленої моделі залишиться солідарна пенсія – класична виплата з Пенсійного фонду, що фінансується за рахунок внесків працюючих і перерозподіляється між нинішніми пенсіонерами. Уряд планує оновити підхід до розрахунку такої пенсії, аби прив’язати її до реальних внесків: хто стабільно і «вбілу» працював та сплачував ЄСВ, матиме вищу базову виплату, а мінімальний поріг пропонують встановити не нижче 6 тисяч гривень. Водночас солідарна частина має виконувати роль гарантованої «основи» для тих, хто не зміг накопичити достатньо коштів або працював у менш захищених сегментах ринку праці. Другий елемент – професійна (спеціальна) пенсія, яка поступово замінить нинішні спецпенсії для окремих категорій працівників. Ідеться про людей із пільговими умовами праці або правом на ранній вихід на пенсію – наприклад, через шкідливі умови, високі ризики чи особливий характер служби. За новою логікою, ці підвищені чи ранні виплати більше не повинні фінансуватися із солідарної системи, а мають оплачуватися з окремих професійних фондів за рахунок додаткових внесків роботодавців і самих працівників відповідних сфер. Практично це означає, що людина з пільговим стажем зможе й надалі виходити раніше, але до досягнення загального пенсійного віку виплати йтимуть саме з професійної частини, а не з загального «солідарного кошика». Такий підхід має знизити навантаження на Пенсійний фонд, який зараз фінансує як базові, так і підвищені пенсії, і зробити систему більш зрозумілою для тих, хто не має жодних спецстатусів. Перехід до професійних пенсій, за оцінками уряду, буде поетапним і може розтягнутися щонайменше на десятиліття, аби не порушувати вже набуті права нинішніх пенсіонерів та майбутніх пільговиків. Третя складова – добровільна накопичувальна пенсія, яка має стати інструментом персональної фінансової відповідальності за рівень життя у старості. На відміну від колишніх ідей обов’язкових накопичувальних внесків із зарплати, зараз уряд робить ставку на добровільну участь із механізмом автоматичної підписки, коли людина включається до системи за замовчуванням, але може відмовитися. Внески до таких фондів пропонують запустити з 2027 року як додаток до ЄСВ, а кошти інвестуватимуться на фінансовому ринку з довгостроковою перспективою. Міністр підкреслює, що обов’язкові накопичувальні моделі показали слабкі результати в ряді країн, зокрема в Польщі та Угорщині, де від них частково відмовилися. Тому Україна хоче поєднати стимулюючий підхід (податкові пільги, автоматична участь) із свободою вибору: відмова від накопичень, за словами урядовців, не буде заборонена, але призведе до суттєво нижчого загального розміру пенсійних виплат. Таким чином, трирівнева схема має сприяти тому, щоб базові потреби покривалися солідарною пенсією, а підвищений рівень життя забезпечувався професійними та накопичувальними елементами. Окремий акцент у реформі робиться на справедливості та прозорості: нині дві людини з однаковим стажем і зарплатою часто отримують різні пенсії через різні «спецрежими» та історичні перекоси. Запровадження єдиних правил для солідарної частини, виведення спецпенсій із загальної системи та чітка прив’язка виплат до сплачених внесків мають зменшити простір для суб’єктивних рішень і політичного впливу на окремі категорії. Для бізнесу й працівників це означає більшу передбачуваність: зрозуміло, скільки й куди сплачується, які права накопичуються й як вони конвертуються у виплати після виходу на пенсію. Водночас нові правила несуть і ризики. Тим, хто працює неофіційно або отримує «сіру» зарплату, буде складніше розраховувати на гідну солідарну пенсію, адже розмір виплат ще жорсткіше залежатиме від легальних внесків. Для держави ключовим викликом стане довіра до накопичувальних інструментів: без прозорого регулювання, надійних адміністраторів і захисту прав вкладників добровільна система не зможе стати масовою. Крім того, перехідний період, коли частина громадян уже платитиме внески до нових фондів, а солідарна система ще вимагатиме значного фінансування, потребуватиме акуратної бюджетної політики. З практичної точки зору, кожному українцю варто вже зараз оцінити свою «пенсійну траєкторію»: чи достатньо офіційного стажу та внесків для базової пенсії, чи стосується його професійна система, і чи готовий він робити добровільні накопичення для підвищення рівня доходу в старості. Бізнесу ж необхідно готуватися до нових вимог щодо професійних пенсій і можливих додаткових внесків, переглядати кадрову політику та системи мотивації, враховуючи довгострокові витрати на пенсійне забезпечення персоналу. Грамотне планування й консультації з фахівцями стануть важливою частиною адаптації до трирівневої моделі. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із пенсійною реформою, вибором оптимальної стратегії пенсійних заощаджень чи аналізом ваших майбутніх виплат, звертайтеся до наших фахівців за індивідуальною консультацією. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=Kryko4lTfmo

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Коригування митної вартості імпортованих товарів безпосередньо впливає на облік ПДВ, податковий кредит і ризики донарахувань при податкових перевірках, але ПДВ‑наслідки та своєчасне відображення змін у декларації часто ігноруються, що зрештою може обернутися штрафами, пенею та додатковими претензіями податкової служби. Вихідна точка: митна вартість як база для ПДВ Митна вартість при імпорті є базою для ПДВ з урахуванням мита, акцизу та інших обов’язкових платежів; на її основі формують податковий кредит за даними митної декларації. Якщо митниця збільшує митну вартість, зростають база для ПДВ і сума податку, а платник має відкоригувати декларацію, щоб зберегти податковий кредит і узгодити дані митниці, ЄРПН і власної звітності. Коли виникає обов’язок коригувати ПДВ Обов’язок коригувати ПДВ виникає у періоді, коли митниця збільшує митну вартість, донараховує ПДВ, а платник сплачує додаткову суму і отримує документ митного органу (аркуш коригування, додаткову декларацію тощо). У такому періоді платник відображає збільшення бази оподаткування та додатковий податковий кредит, без повернення до первісного періоду імпорту, що знижує ризики штрафів і «прив’язує» коригування до поточної звітності. Документальна база: що є підставою Для коригування податкового кредиту платнику потрібен документ митного органу, який підтверджує зміну митної вартості та сум податку. На практиці це може бути: аркуш коригування до митної декларації; додаткова митна декларація (якщо застосовується поетапне оформлення); рішення про коригування митної вартості, яке супроводжується перерахунком податкових зобов’язань. Наявність такого документа важлива з двох причин. По‑перше, він підтверджує, що ПДВ дійсно донараховано за результатами митного контролю, а не є внутрішньою «помилкою» платника. По‑друге, саме цей документ слугує підставою для відображення додаткового податкового кредиту в декларації з ПДВ, аналогічно до того, як це робить податкова накладна при внутрішніх операціях. Як показати коригування в декларації з ПДВ Механіка відображення коригування залежить від форми декларації, чинних на дату звітності, та офіційних роз’яснень податкових органів. Загальний підхід виглядає так: первісний імпорт відображається у рядках декларації, призначених для операцій з ввезення (сума митної вартості, база оподаткування та ПДВ за митною декларацією); при збільшенні митної вартості та донарахуванні ПДВ платник у періоді коригування відображає додаткову суму податкового кредиту, яка відповідає донарахованому ПДВ; якщо форма декларації передбачає спеціальний рядок / додаток для коригувань митної вартості або окреме відображення аркуша коригування, слід користуватися саме цими полями, щоб уникнути розбіжностей з даними митниці. Сенс простий: платник «добудовує» податковий кредит до фактичної (збільшеної) бази імпорту, не змінюючи історичні дані попередніх періодів, а відображаючи доповнення в поточному періоді. Такий підхід дозволяє синхронізувати дані між митною системою, бухгалтерським обліком і ПДВ‑декларацією. Зменшення митної вартості та ризики для податкового кредиту Якщо митну вартість зменшують (наприклад, після оскарження), платнику можуть повернути частину митних платежів і ПДВ, а раніше сформований податковий кредит стає завищеним. У періоді повернення надміру сплаченого ПДВ або отримання документа про зменшення бази потрібно зменшити податковий кредит, інакше податкова при перевірці донарахує зобов’язання, штраф і пеню. Судова практика та позиція контролюючих органів Скасування судом коригування митної вартості дає платнику право на повернення надміру сплачених сум, у тому числі ПДВ, і вимагає зменшити раніше сформований податковий кредит. Контролюючі органи наполягають, що будь‑які зміни митної вартості мають відображатися через коригування податкового кредиту, тому платник має одразу правильно вибудовувати ПДВ‑облік, паралельно оскаржуючи дії митниці. Практичні рекомендації бізнесу Щоб мінімізувати ризики, варто дотримуватися кількох практичних підходів: Синхронізація обліку: забезпечити узгодженість даних митних декларацій, аркушів коригування та ПДВ‑декларацій, зокрема застосовувати внутрішні чек‑листи для бухгалтера при кожному коригуванні митної вартості. Оперативність: відображати коригування податкового кредиту саме в тому періоді, коли отримано документ митного органу та/або сплачено донараховані суми, не відкладаючи на «кращі часи». Документування: зберігати повний пакет документів по кожному імпортному постачанню та його коригуванню (митні декларації, рішення про коригування, платіжні документи, листування з митницею), щоб у разі перевірки мати змогу обґрунтувати як розмір податкового кредиту, так і дати його відображення. Комплексний підхід до спорів: при оскарженні рішень митниці одразу оцінювати й ПДВ‑наслідки — коли виникне право на додатковий податковий кредит або обов’язок його зменшити, як це позначиться на грошових потоках компанії. Правильно організований облік коригувань митної вартості дозволяє перетворити потенційний осередок ризику на контрольовану процедуру, де ПДВ‑наслідки прогнозовані, задокументовані та узгоджені з позицією контролюючих органів. У підсумку бізнес отримує не лише менше претензій при перевірках, а й більш прозору фінансову картину імпортних операцій. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із коригуванням митної вартості та відображенням таких операцій у декларації з ПДВ, звертайтеся до наших фахівців за індивідуальною консультацією. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку У сучасних умовах ведення бізнесу в Україні податкові перевірки стали одним із ключових факторів ризику для компаній. За даними ДПС, у 2025 році кількість таких перевірок зросла на 15%, що призвело до блокування рахунків понад 5000 суб’єктів господарювання. Це не лише відволікає ресурси від основної діяльності, а й створює бар’єри через законодавчі колізії та необґрунтовані запити податківців. Ключові проблеми — нечіткість норм ПКУ, надмірна дискреція ДПС і слабкі механізми захисту платників податків. Законодавчі колізії створюють підґрунтя для хаосу в податкових перевірках: навіть після численних правок ПКУ містить суперечливі норми, а ст. 73 щодо документальних перевірок не узгоджується із Законом “Про адміністративні процедури” 2023 року, який вимагає чітко обґрунтовувати дії органів влади. Це дозволяє податківцям вимагати інформацію за період понад 1095 днів, прикриваючись “ризиковими” операціями, що вже призвело, зокрема, до скасування судом перевірки ТОВ “АгроПлюс”. Такі колізії генерують дорогі судові спори для малого бізнесу. Ще одна проблема — необґрунтовані запити ДПС, коли замість точкових вимог надсилають тисячі сторінок первинних документів без конкретизації, що суперечить п. 78.1 ПКУ. У 2025 році Антимонопольний комітет отримав понад 2000 скарг на надмірні запити, включно з вимогами нерелевантних даних і персональної інформації працівників, що порушує принцип пропорційності зі ст. 19 Конституції. Показовий кейс ПрАТ “МеталІнвест”: через надмірний запит щодо ПДВ на 50 млн грн компанія отримала блокування рахунків на 2 місяці та збитки 1,5 млн грн, а подібні практики відлякують іноземних інвесторів через непередбачуваність системи. Процес податкових перевірок ускладнюється бюрократією та слабкою цифровізацією: попри запровадження Електронного кабінету, лише 40% перевірок проходять камерально онлайн, а планові можуть тривати до 30–60 днів із продовженням, блокуючи операційну діяльність. Додаткову напругу створює ігнорування мораторію на перевірки малого бізнесу під приводом “виняткових ризиків”, що змушує компанії витрачатися на аудиторів і юристів та знижує продуктивність, за оцінками KSE, на рівні 2,5% ВВП. Наслідки — уповільнення економічного зростання (падіння позицій України у Doing Business у податковій складовій з 65-го на 78-е місце у 2025 році), зростання тіньової економіки (25% компаній використовують “сірі” схеми) та посилення нерівності, коли великі корпорації витримують тиск, а МСБ частіше банкрутує (зростання банкрутств на 12% у 2025). Розв’язання проблеми потребує реформ: гармонізації ПКУ з адміністративним законодавством і чіткого визначення “ризикових операцій”, обмеження обсягу запитів принципом “один запит — один документальний блок” та строком відповіді до 10 днів, повної цифровізації перевірок через Електронний кабінет та посилення відповідальності податківців за необґрунтовані запити. Попри підготовку законопроєкту № 12000, його впровадження затягується, а податкові перевірки з колізіями та надмірними запитами й далі перетворюють бізнес на поле бою та підривають інвестиційний потенціал України. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками, звертайтеся до наших фахівців за індивідуальною консультацією. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Що саме змінюється у Спадковому реєстрі Спадковий реєстр стає центральною електронною базою спадкових прав, а не лише допоміжним інструментом нотаріуса. Запроваджується деталізований порядок реєстрації заповітів, спадкових договорів, свідоцтв, їх дублікатів, заяв про зміну/скасування заповіту та всіх спадкових справ. Закріпіть перелік реєстраторів (державні й приватні нотаріуси, окремі посадові особи) та джерел інформації для внесення записів. Встановлюються єдині правила формування витягів і довідок, а також вимоги до їх форми та змісту. Читко більше коло осіб і органів, які можуть отримувати відомості з Реєстру, та підстави доступу. Передбачено окрему процедуру виправлення помилок у записах, щоб мінімізувати ризики юридичної невизначеності. Інтеграція з е-нотаріатом та цифровізація спадкування Спадковий реєстр фактично стає складовою Єдиної державної електронної системи е-нотаріату, яка поступово переводить нотаріальні дії в цифровий формат. Міністерству доручено розробити та впровадити програмне забезпечення, забезпечити нормативно-правовий, методологічний та інформаційний супровід функціонування Реєстру, а також перенести до нової бази вже наявні дані зі збереженням їх цільності й нотаріальної таємниці. Це означає, що нотаріальні та спадкові процедури більше спираються на єдині електронні дані, а не на локальні архіви. Постанова передбачає поетапне розширення функціоналу Спадкового реєстру. Після технічної готовності е-нотаріату до Реєстру вноситися відомості про заяви та вимоги кредиторів щодо спадкового чи спільного майна, а також завантажувати скановані копії таких документів. Також буде запроваджено електронне інформування правоволодільців про запити інших осіб щодо відомостей про них у Спадковому реєстрі, що створить додатковий рівень контролю та прозорості. Захист персональних даних та інформаційна безпека Особливу увагу в новому порядку передбачено захист персональних даних та інформаційної безпеки. Обробка відомостей у Спадковому реєстрі має відбуватися відповідно до законодавства про захист персональних даних та вимог захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах. Регламентовано доступ посадових осіб Міністерства та його територіальних органів до відомостей Реєстру, що має запобігти неконтрольованому використанню інформації. Додаткові гарантії, пов’язані із збереженням нотаріальної таємниці під час перенесення й обробки даних. Передбачено, що всі операції з відомостями мають фіксації в системі, що дозволяє проводити аудит дій користувачів і виявляти зловживання. У контексті військового стану та кіберризиків це має ключове значення для довіри громадян до електронних реєстрів. Наслідки для нотаріусів Для нотаріусів новий порядок одночасно додає обов’язки і спрощує щоденну роботу: збільшує обсяг даних і відповідальність за їх точність, але єдина електронна система знижує ризик дублювання спадкових справ, прискорює перевірку та обробку запитів, тоді як чіткіші процедури, вимоги до комплаєнсу й кібербезпеки та контроль доступу до Реєстру підсилюють юридичні ризики порушення і вимагають. організаційної та технічної адаптації нотаріальних офісів. Наслідки для спадкоємців та кредиторів Посилання гарантії захисту спадкових прав і прозорість процедури. Єдині правила внесення даних зменшують ризик «загублених» чи несвоєчасно зареєстрованих заповітів та маніпуляцій ключовими документами щодо одного майна. Реєстрація заяв кредиторів у Спадковому реєстрі полегшує регулювання боргових вимог до спадкового чи спільного майна. Електронне інформування правоволодільців про запити інших осіб дає змогу оперативно реагувати на підозрілі дії та за потреби Звернутися до суду чи правоохоронців. Спадкоємці підтримують швидкий доступ до відомостей про відкриті спадкові справи та видані свідоцтва, що особливо важливо в умовах переміщення людей під час війни. Підвищення прозорості та простежуваності операцій у Спадковому реєстрі сприятиме зменшенню конфліктності спадкових спорів і кількість судових процесів. Чому без юридичної підтримки не обійтися При «технічному» характері змінюється новий порядок роботи Спадкового реєстру залежно від впливу на оформлення спадщини й захисту прав зацікавлених осіб, а помилки в документах або записах можуть призвести до втрати активів і тривалих спорів, тому залучити юриста, який вимагає електронного нотаріату та механізму Реєстру, допоможе правильно спланувати спадкові рішення, правильно внести всі дані та зафіксувати вимоги кредиторів. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з функціонуванням Спадкового реєстру, плануванням спадкування чи оскарженням вже вчинених нотаріальних дій, звернення за кваліфікованою юридичною допомогою стане вашим найкращим захистом. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=4nzvofPywF0

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку У період щорічного подання електронних декларацій варто пам’ятати: помилка у декларації може мати серйозні наслідки — від кримінальної відповідальності до репутаційних втрат. І стосується це не лише міністрів чи держслужбовців центрального рівня, а й депутатів місцевих рад, керівників комунальних підприємств, посадових осіб органів місцевого самоврядування та інших декларантів. Що показує практика Проблематика недекларування залишається актуальною. Один із нещодавніх прикладів — справа депутата Берегівської районної ради на Закарпатті. За інформацією прокуратури, посадовець не задекларував активи й доходи на понад 8,3 млн грн, зокрема Ford Mustang та операції із придбання й перепродажу Mercedes-Benz S-Class. Подібні ситуації виникають не лише через умисел, а й через необережність або недостатнє розуміння законодавчих вимог. Проте закон не розрізняє мотивів — помилка може мати ті самі правові наслідки, що й свідоме порушення. Основні наслідки недекларування Кримінальна відповідальність за ст. 366-2 КК України — за подання недостовірних відомостей або умисне неподання декларації. Перевірки та штрафи з боку НАЗК і податкових органів. Ризик публічного скандалу та втрати довіри виборців або колег. Обмеження у кар’єрі — декларанти з порушеннями часто позбавляються права займати посади в майбутньому. Як запобігти проблемам із декларацією Вирішальну роль тут відіграє не виправдання після, а юридична підготовка до. Консультація з юристами на етапі складання декларації дозволяє: правильно класифікувати майно, корпоративні права й фінансові зобов’язання; перевірити відповідність доходів і витрат; уникнути неповних або двозначних даних; застерегти від ризиків порушення вимог антикорупційного законодавства. Юридичний супровід у сфері декларування — це інвестиція в репутацію, а не витрати на формальність. WINNER: юридичний захист прозорості Команда Юридичної компанії WINNER надає правову допомогу декларантам усіх рівнів — від місцевих депутатів і держслужбовців до керівників державних і комунальних підприємств. Ми забезпечуємо комплексний супровід декларування, антикорупційного комплаєнсу та фінансової прозорості, допомагаючи уникнути юридичних ризиків і захистити вашу доброчесність. WINNER — коли прозорість стає захистом. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=4nzvofPywF0

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку ЄСВ‑звітність ФОП‑єдиноподатника за 2025 рік виглядає «старою знайомою формальністю», але після скасування воєнних послаблень перетворюється на зону підвищеного ризику: помилка в додатку з ЄСВ може обійтися штрафами та втраченим страховим стажем. Основна пастка в тому, що більшість ФОП звикли до добровільності та «нулів», а в 2025 році повертаються жорсткі мінімальні суми, обов’язкові строки й обмежені пільги. Що змінилося для ФОП у 2025 році З 1 січня 2025 року для всіх категорій ФОП, включно з єдиноподатниками, сплата ЄСВ за себе стала знову обов’язковою: воєнну «добровільну пільгу» скасовано. Це означає, що навіть за відсутності доходу підприємець має нараховувати не менше за мінімальний страховий внесок, якщо не належить до пільгових категорій. Мінімальна заробітна плата у 2025 році становить 8 000 грн, тож мінімальний щомісячний ЄСВ для ФОП‑єдиноподатника – 1 760 грн (8 000 × 22%). Одночасно максимальна база для нарахування ЄСВ піднята до 20 мінімальних зарплат, тобто до 160 000 грн на місяць, що збільшує верхню межу можливого внеску. Пастка мінімуму й максимуму ЄСВ Для ФОП‑єдинників база нарахування ЄСВ за себе має бути не меншою за розмір мінімальної зарплати, але не більшою за максимальну величину – у 2025 році це діапазон 8 000–160 000 грн на місяць. Неправильний вибір бази (наприклад, менше мінімалки або «розмазування» суми нерівномірно по місяцях) може спричинити донарахування та штрафи після камеральної чи документальної перевірки. Окрема небезпека – необдумане встановлення завищеної бази ЄСВ «про запас», коли ФОП сам призначає собі внесок значно вище мінімального без реальної потреби. У підсумку підприємець переплачує внесок, який не пропорційно збільшує майбутню пенсію, але серйозно тисне на ліквідність бізнесу впродовж року. Втрачені пільги та «особливі» статуси Після 2024 року загальна воєнна пільга, яка дозволяла не сплачувати ЄСВ за себе широкому колу ФОП, не діє, і це стає несподіванкою для тих, хто орієнтується на старі роз’яснення. Право не платити ЄСВ за себе збережено лише для вузького переліку: пенсіонерів за віком або вислугою років, осіб з інвалідністю, а також ФОП, за яких роботодавець сплачує внесок у розмірі не менше мінімального. Пастка полягає в тому, що податкова служба прямо пов’язує наявність пільги з фактом сплати мінімального внеску роботодавцем або з офіційним статусом пенсіонера/особи з інвалідністю. Якщо роботодавець платить ЄСВ виходячи із зарплати, меншої за мінімальну, або документи на пенсію/інвалідність не оформлені належним чином, ФОП втрачає право на звільнення і має доплатити внесок за себе. Строки сплати та подання: ризики «кварталу» Перші обов’язкові платежі ЄСВ за себе за січень–березень 2025 року повинні бути сплачені до 21 квітня 2025 року, а надалі – за загальними квартальними строками для єдиного податку та ЄСВ. ФОП‑єдинники, які звикли платити «коли буде час», ризикують прострочити квартальний платіж і отримати пеню та штраф, навіть якщо річна декларація з додатком подана вчасно. Другий рівень пастки – нерозуміння, що ЄСВ «за себе» відображається в річній декларації з єдиного податку через Додаток 1, але контролюється податківцями по місяцях. Якщо в декларації показано умовну «річну суму» без коректного розбиття за місяцями, програма контролю може виявити розриви стажу або «нульові» місяці й сформувати підстави для донарахувань. Додаток 1: технічні помилки, що коштують стажу З 2025 року, як і раніше, ФОП‑єдиноподатники відображають ЄСВ «за себе» через Додаток 1 до декларації з єдиного податку, але увага до правильності його заповнення значно посилилася. У додатку потрібно правильно зазначити кожен місяць, базу нарахування, суму внеску, періоди пільг (якщо вони є) та позначити статус – наприклад, пенсіонер, особа з інвалідністю чи працівник за трудовим договором. Типові помилки, що створюють проблеми: пропущені місяці (особливо в періоді реєстрації або припинення діяльності); одночасне зазначення бази ЄСВ і статусу, який звільняє від сплати, що викликає підозру на подвійний облік; некоректна дата набуття права на пільгу, через що ДПС рахує обов’язок платити довший період, ніж підприємець очікував. Помилки в Додатку 1 б’ють не лише по штрафах: вони відображаються у персоніфікованих даних Пенсійного фонду і можуть призвести до прогалин у страховому стажі. Виправлення таких прогалин через уточнюючі розрахунки й запити до ПФУ – тривалий бюрократичний процес, який часто стає проблемою вже при призначенні пенсії, а не в момент звітності. Якщо ви ФОП‑єдинник: як не потрапити у пастку Щоб уникнути проблем з ЄСВ‑звітністю за 2025 рік, ФОП‑єдиноподатнику варто діяти не «по залишковому принципу», а системно. Практичний мінімум: на початку року зафіксувати для себе календар платежів і строк подання декларації з додатком 1, перевіривши сумісність із графіком сплати єдиного податку та військового збору; підтвердити наявність або відсутність пільг (пенсія, інвалідність, статус найманого працівника), отримавши потрібні документи й перевіривши, чи роботодавець сплачує за вас повний мінімальний внесок; заздалегідь вибрати базу нарахування ЄСВ у межах від мінімальної до максимальної, виходячи з реальних фінансових можливостей бізнесу, а не умовних «оптимістичних» планів. Корисно також звірити сплачені суми ЄСВ за 2025 рік з інформацією в електронному кабінеті платника податків і даними Пенсійного фонду, щоб уникнути розбіжностей до моменту подання річної декларації. У разі виявлення помилок або пропусків доцільно подати уточнюючий додаток 1 та за необхідності – звернутися за фаховою допомогою до податкового консультанта чи адвоката, щоб правильно оформити виправлення. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із правильністю нарахування ЄСВ, заповненням Додатка 1 чи поєднанням підприємницького статусу з роботою за наймом, варто проаналізувати вашу ситуацію по конкретних місяцях і сумах – це допоможе вчасно усунути ризики та не втратити стаж. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=zijqlf6Oa1E

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Податкова соціальна пільга у 2026 році «спрацьовує» лише тоді, коли одночасно дотримано граничний місячний дохід, є право на відповідний вид ПСП (на себе чи на дітей) і подано заяву з підтвердними документами; право на пільгу визначається щомісяця, тож разове перевищення порогу доходу «вимикає» її тільки за конкретний місяць. Нормативна база та загальна логіка Податкова соціальна пільга закріплена у ст. 169 ПКУ і застосовується до місячного доходу працівника у вигляді зарплати лише за одним місцем її нарахування. Це означає, що ПСП не є «знижкою за рік», а працює як щомісячне зменшення бази для ПДФО у межах установленого порогу доходу. Право на ПСП реалізується через роботодавця як податкового агента, який при нарахуванні зарплати: перевіряє наявність заяви працівника та документів;​ визначає, чи не перевищено граничний дохід у відповідному місяці;​ коректно зменшує оподатковуваний дохід на суму пільги та утримує ПДФО вже з «очищеної» бази. Ключові фінансові параметри 2026 року У 2026 році базовий розмір ПСП становить 1664 грн, а граничний місячний дохід для її застосування — 4660 грн; якщо зарплата (з урахуванням премій та доплат) перевищує цю межу, пільга за місяць не надається. Для «дитячих» пільг поріг доходу множиться на кількість дітей до 18 років у одного з батьків, а для окремих категорій (зокрема частини осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, одиноких батьків) діють підвищені розміри ПСП — 150% і 200% від базового. Коли ПСП «вмикається» протягом року Право на застосування ПСП визначається помісячно за фактичним доходом працівника, а не за середньорічним показником. Це має кілька практичних наслідків: якщо в одному місяці зарплата нижча за 4660 грн (або поріг, помножений на кількість дітей), ПСП застосовується; якщо в іншому місяці через премію, надбавку чи відпрацювання більшої кількості годин дохід перевищив поріг, пільга не застосовується лише за цей місяць, але не анулюється на майбутнє. ДПС у своїх роз’ясненнях окремо наголошує, що перевищення граничного доходу в одному або кількох місяцях не позбавляє працівника права на ПСП у наступних місяцях за умови, що дохід знову вписується в допустимі межі. Таким чином, ПСП «спрацьовує» щоразу, коли місячна зарплата опиняється в коридорі, який дає право на пільгу, і при цьому виконані інші законодавчі вимоги. Формальні умови: заява, документи, місце застосування ПСП починають застосовувати з місяця, в якому роботодавець отримав заяву працівника та підтвердні документи, причому заява може бути подана у будь-який день, а пільга діє за весь місяць за умови неперевищення граничного доходу. ПСП можна застосовувати лише за одним місцем роботи, тому працівник має обрати роботодавця і зазначити це у заяві; якщо ДПС виявить одночасне користування пільгою у кількох роботодавців, можливі перерахунок ПДФО, донарахування податку, штрафи та пеня. Типові ситуації, коли ПСП реально працює На практиці ПСП у 2026 році найчастіше «спрацьовує» у таких ситуаціях: працівники з невисокою зарплатою (ставка, неповний робочий час, робота за сумісництвом), коли їх місячний дохід стабільно нижчий за 4660 грн; батьки, які утримують двох і більше дітей до 18 років, особливо якщо один із них обирає ПСП на дітей із множенням порогу доходу на кількість дітей; окремі пільгові категорії (особи з інвалідністю, учасники бойових дій, одинокі матері/батьки), для яких передбачені підвищені розміри ПСП, що дозволяє суттєвіше зменшити базу ПДФО за умови дотримання доходного критерію. Особливі питання виникають з авансом та неповним робочим часом: ПСП застосовується до загального місячного доходу, незалежно від порядку його виплати, якщо сума не перевищує граничний поріг, а при сумісництві чи зміні роботодавця потрібно стежити, щоб заява на ПСП діяла лише в одного податкового агента, інакше зростають ризики донарахувань. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковою соціальною пільгою у 2026 році, порядком її застосування до заробітної плати працівників, визначенням права на підвищені чи «дитячі» пільги, перерахунком ПДФО або виправленням помилок у звітності, варто звернутися за професійною консультацією до наших фахівців, які допоможуть мінімізувати ризики донарахувань і претензій з боку контролюючих органів. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=WU7J13eUo6U

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Податкову декларацію з ПДВ до кінця поточного року подають до «старої» податкової, а з 1 січня – до податкової за новим місцезнаходженням, якщо змінюється контролюючий орган. Нормативна база: на що орієнтуватися Питання прив’язки декларації до «правильної» податкової ґрунтується на поєднанні норм Податкового кодексу України (ПКУ) та Бюджетного кодексу України (БКУ).Ключові орієнтири: стаття 66 ПКУ – порядок внесення змін до облікових даних платників податків та зміна контролюючого органу; стаття 9 ПКУ – загальні принципи адміністрування податків, у тому числі подання звітності за місцем обліку;​ частина 8 статті 45 БКУ – сплата загальнодержавних податків і зборів до закінчення бюджетного періоду за попереднім місцем реєстрації. Саме комбінація цих норм дозволяє зробити висновок: до кінця року «прив’язка» платника до старого бюджету зберігається, а перехід на новий орган супроводжується перенесенням як обліку, так і звітування з нового року. Алгоритм: куди подавати ПДВ-декларацію Зміна місцезнаходження не завжди означає автоматичну зміну податкової та місця подання звітності, тому перший крок – з’ясувати, чи змінюється контролюючий орган.​Базовий алгоритм виглядає так: Якщо зміна місцезнаходження пов’язана зі зміною адміністративного району та, відповідно, контролюючого органу, платника знімають з обліку за старою адресою і ставлять на облік за новою (п. 66.3 ПКУ, Порядок № 1588). Незалежно від того, коли саме відбулася перереєстрація платника ПДВ за новим місцем (навіть якщо вже після завершення зняття з обліку за старим місцем), декларація з ПДВ до кінця поточного бюджетного року подається до органу за попереднім місцезнаходженням. Починаючи з 1 січня наступного року, декларація подається вже до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, яке є основним місцем обліку. Фіскальна позиція чітко підкреслює: принцип «до кінця року – за старою адресою, з нового року – за новою» діє навіть тоді, коли реєстрація платником ПДВ за новим місцем обліку відбулася вже після завершення процедур зняття з обліку за попереднім місцем. Вплив зміни місцезнаходження на ПДВ-облік Зміна юридичної адреси впливає не лише на те, до кого подається декларація, але й на техніку ПДВ-обліку та комунікації з контролюючими органами.Серед ключових моментів: Потрібно забезпечити коректну перереєстрацію платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1‑ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до податкового органу за новим місцезнаходженням після взяття на облік. На перехідний період платник фактично «обслуговується» двома органами: старий приймає декларації та забезпечує сплату ПДВ до кінця року, новий – здійснює поточний облік, реєстрацію податкових накладних та контроль вже після завершення бюджетного періоду. Неправильне визначення органу для подання декларації може призвести до формальних порушень (несвоєчасне або «не туди» подання звітності), що загрожує штрафами за неподання/несвоєчасне подання, навіть якщо ПДВ фактично сплачено. Спеціальні ситуації та ризики На практиці найчастіше виникають проблеми у двох групах ситуацій: коли контролюючий орган не змінюється та коли реєстрація за новим місцем затягується.Варто врахувати такі нюанси: Якщо місцезнаходження змінюється в межах одного району без зміни контролюючого органу, відбувається лише оновлення облікових даних, а місце подання ПДВ-декларацій не змінюється. Якщо зміна місцезнаходження спричиняє зміну контролюючого органу, а перереєстрація платника ПДВ за новою адресою здійснюється із затримкою, звітність і сплата ПДВ однаково до кінця року здійснюються за старим місцем обліку, що підтверджують роз’яснення ДПС та матеріали ЗІР (категорія 101.24). До типових ризиків належать: подання декларації одразу до «нової» податкової до настання нового бюджетного року; відсутність відображення звітності в інформаційних системах «старої» податкової; спір щодо застосування штрафів за неподання звітності. Для їх мінімізації варто відслідковувати дату зміни місцезнаходження в ЄДР та статус платника в реєстрі платників ПДВ і координувати дії з обома податковими органами. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із зміною місцезнаходження, перереєстрацією платника ПДВ чи визначенням контролюючого органу для подання декларацій та сплати податку, звертайтеся за професійною консультацією до фахівців ЮК «WINNER». Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=WU7J13eUo6U

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Що саме анонсує Мінрозвитку Міністерство розвитку громад та територій (часто – у блоці з інфраструктурою/транспортом) визначило реформу технічного контролю однією з ключових законодавчих пріоритетів на 2026 рік. Йдеться не лише про повернення/розширення техогляду, а про оновлення цілого пакета актів у сфері автотранспорту, перевезень і безпеки дорожнього руху.​ За повідомленнями міністерства та профільних ресурсів, у 2026 році планують: поступово запровадити обов’язковий техогляд для всіх типів автомобільного транспорту (фактично – для всіх категорій авто, а не тільки вантажівок і автобусів, як зараз);​ реформувати процедуру техогляду, зробивши її простішою, прозорішою та максимально захищеною від корупційних зловживань.​ Чому тема повернення техогляду стала актуальною Повернення техогляду стало актуальним через зобов’язання України імплементувати норми ЄС, зокрема директиву 2014/45/ЄС, яка вважає періодичні перевірки ключовим інструментом контролю техстану авто.​ Мінрозвитку також наголошує на цілях безпеки та екології: розширення техогляду має зменшити аварійність, пов’язану з технічними несправностями, і скоротити шкідливі викиди від старих або неякісно відремонтованих авто. Додаткова мотивація – зменшення тіньового ринку перевезень та посилення контролю за комерційним автопарком, який нині часто експлуатується без належного сервісу. Як планують запроваджувати техогляд для всіх типів машин Техогляд запроваджуватимуть поетапно, а не одномоментно з певної дати для всіх авто. Перший етап – розширення обов’язкового техогляду з комерційного транспорту на вживані легкові авто, що: використовуються у підприємницькій діяльності; працюють як таксі, служби доставки; входять до корпоративних автопарків. Наступний етап – поширення техогляду на всі легкові авто, включно з приватним сімейним транспортом, із різною періодичністю залежно від віку авто (нові – рідше, старі – частіше, за аналогією з низкою країн ЄС). У 2025 році вже посилили правила техконтролю (фото‑, відеофіксація, вимоги до пунктів техконтролю), але приватні легкові авто це майже не зачепило. Мінрозвитку декларує намір охопити техоглядом усі типи автомобільного транспорту, тому у 2026 році очікуються зміни до базових законів і підзаконних актів із розширенням переліку авто, що підлягають періодичному техогляду. Як зміниться сама процедура техогляду Одне з головних завдань, на яких наголошує міністерство, – зробити техогляд прозорим, стандартизованим і менш корупційним. У публічних заявах фігурують такі орієнтири:​ цифровізація процесу: обов’язкова фото- та відеофіксація, електронна фіксація результатів, інтеграція з реєстрами транспортних засобів та страховиків;​ уніфікація вимог до пунктів технічного контролю, включно з обладнанням, доступом до баз даних, кваліфікацією персоналу і системою допуску/відкликання акредитації пунктів;​ запровадження більш жорстких стандартів оцінки дефектів за аналогією з європейськими (критичні, значні, незначні недоліки) та прив’язка результату техогляду до можливості експлуатації авто.​ Паралельно Мінрозвитку планує оновити правила перевезення небезпечних вантажів та створити Національне бюро розслідування аварій на транспорті для глибшого аналізу причин ДТП. Це підкреслює, що техогляд є не фіскальним інструментом, а частиною комплексної політики безпеки у транспортній сфері. Наслідки для водіїв і бізнесу Повернення обов’язкового техогляду для водіїв означатиме регулярні витрати часу й грошей, але й чіткіші правила: без техконтролю авто не можна буде експлуатувати. Реальну періодичність та вартість процедури для різних типів транспорту визначать лише після ухвалення законів, тому у 2026 році важливо стежити за офіційними роз’ясненнями Мінрозвитку та уряду.​ Для бізнесу (перевізники, логістика, таксі, корпоративні автопарки) техогляд 2026+ означає жорсткіші вимоги до технічного стану автопарку, необхідність планово обслуговувати транспорт і оновити внутрішні політики безпеки. Водночас цифровізована прозора система контролю може зменшити кількість формальних перевірок і корупційних ризиків та стати конкурентною перевагою для компаній, що інвестують у належний стан транспорту й дотримання правил. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із підготовкою до техогляду, оскарженням результатів перевірки чи штрафів за технічний стан авто, варто звернутися по фахову юридичну консультацію до АО «Юридична компанія “WINNER”». Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/BL8jBRRsSTI?si=EW0CFAGwP8GcU4Bk