Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Заява голови фінансового комітету Данила Гетманцева про те, що «це абсолютна аномалія, коли у війну збільшується кількість ФОПів», викликала активну дискусію серед експертів і бізнесу: зростання підприємництва на тлі падіння ВВП ззовні виглядає як прояв гнучкості економіки, однак сам Гетманцев пояснює цей тренд насамперед розширенням тіньових схем і мінімізації податків, а не справжнім економічним дивом. Феномен «плюс 200 тисяч ФОПів» на тлі падіння економіки За словами Гетманцева, під час великої війни економіка України суттєво скоротилася, і навіть за оптимістичного сценарію повернеться до рівня 2021 року лише близько 2038‑го, тож приріст близько 200 тис. ФОПів він називає «абсолютною аномалією», адже зазвичай розширення підприємництва очікують у фазі зростання, а не рецесії. Статистика показує: лише за другий рік повномасштабної війни було зареєстровано близько 315 тис. нових ФОПів – рекорд за десятиріччя, завдяки чому їх загальна кількість наближається до 2,2 млн при постійній міграції між відкриттям і закриттям. З одного боку, це демонструє адаптивність українців, які після втрати роботи чи релокації йдуть у самозайнятість, а з іншого – різкий сплеск на тлі падіння економіки свідчить, що значна частина нових ФОПів пов’язана не з новими бізнес‑проєктами, а з переведенням існуючих схем у спрощену систему оподаткування. «Дроблення» бізнесу як головне пояснення Гетманцев пояснює «аномальний» приріст ФОПів насамперед дробленням середнього й великого бізнесу на мережу формально незалежних підприємців для зниження податкового навантаження та уникнення ПДВ: значна частина нових ФОПів, за його словами, — це не реальний малий бізнес, а інструмент оптимізації для великих гравців. Ще до війни критикували «зарплатні ФОПи», а в умовах повномасштабного вторгнення ця логіка лише посилилася, адже бізнес під тиском витрат шукає легальні, хоча й дискусійні з точки зору податкової справедливості способи зменшити податки. На користь «схемної» природи частини нових ФОПів свідчить і структура реєстрацій: серед найпоширеніших видів діяльності – онлайн‑роздріб та ІТ‑послуги, де великі маркетплейси й сервісні компанії часто виводять на ФОП частину операцій і персоналу, зберігаючи фактичний контроль над бізнес‑процесами. Чи справді зростання ФОП – загроза, а не шанс? Постає питання, чи є збільшення кількості ФОПів однозначно негативним явищем: формально це легальна форма підприємництва, яка дозволяє працювати «в білу» й сплачувати податки (хай і менші, ніж великі компанії), тож реєстрація ФОПів все ж краща за повну тінізацію доходів чи виїзд працівників за кордон. Водночас Гетманцев критикує не стільки «класичних» малих підприємців, скільки системний перекіс, коли значна частина податкової бази концентрується у спрощеній системі, де податок слабко пов’язаний із реальною маржею та оборотом, що звужує можливості бюджету фінансувати оборону й соціальну сферу у воєнний час. Додатково масове використання ФОП‑схем для оптимізації створює нерівні умови конкуренції: компанії на загальній системі з повним ПДВ та податком на прибуток опиняються в гіршій позиції, ніж бізнес, який формально «розбиває» діяльність на десятки ФОПів, що веде не лише до втрати доходів, а й до спотворення структури ринку та інвестиційних стимулів. Позиція держави: детінізація замість «полювання на ФОПів» Гетманцев наголошує, що мова не про «закручування гайок» для всіх ФОПів і не про зміну єдиного податку до завершення війни, а про прицільну боротьбу із «зарплатними» та «схемними» ФОПами, які використовуються великим бізнесом для системного ухилення від оподаткування. Фактично держава пропонує оновлений «суспільний договір»: у перспективі зниження загального податкового тиску в обмін на відмову бізнесу від тіньових практик, але реалізація цього підходу потребує більшої довіри до інституцій, прозорих правил і прогнозованого контролю, чого зараз бракує, тому підприємці й надалі обирають максимально гнучкий і безпечний для себе формат ФОП. Які висновки має зробити бізнес Ключовий сигнал для бізнесу простий: ера безкарних схем дроблення під виглядом малого бізнесу добігає кінця, а податківці дедалі прискіпливіше аналізують виплати, взаємодію з ФОПами й реальний зміст операцій. Малим підприємцям, що працюють «по‑справжньому», варто максимально дистанціюватися від «схемного» сегмента – мати прозору бухгалтерію, підтверджуючі документи й зрозумілу економіку. Середньому та великому бізнесу вже зараз доцільно переглянути модель роботи з ФОПами й прорахувати варіанти часткового переходу на загальну систему. У найближчі роки очікується не стільки масова ліквідація ФОПів, скільки зближення правил оподаткування й посилення контролю за великими оборотами на спрощенці, тож для тих, хто завчасно адаптується до прозоріших стандартів, ця трансформація може відкрити доступ до кращого фінансування, держпрограм та партнерств. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із вибором оптимальної організаційно‑правової форми бізнесу, структурою взаємодії з ФОПами, детінізацією операцій, податковими перевірками чи мінімізацією фіскальних ризиків, звертайтеся за професійною консультацією. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8&t=2s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Детінізація ринку побутової техніки та електроніки вже дає відчутний фіскальний та поведінковий ефект: зростають як офіційні виторги, так і кількість фіскальних чеків, а бізнес поступово зміщується в бік прозорих моделей роботи. Вихід ринку з «сірої зони»: ключові цифри За даними ДПС, усього за чотири місяці 2025 року офіційні виторги від продажу техніки зросли на 53,4%: з 15,3 млрд грн у вересні до 23,5 млрд грн у грудні 2025 року. У грошовому вимірі це плюс 8,2 млрд грн, що однозначно свідчить про легалізацію значної частини раніше «тіньових» продажів. Кількість фіскальних чеків у грудні 2025 року досягла 8,2 млн, що на 1,6 млн або 23,7% більше, ніж у вересні. Одночасно середня сума одного чека зросла на 24% – до 2,9 тис. грн, що вказує не лише на більшу фіскалізацію дрібних продажів, але й на виведення в «білу» площину більш дорогого асортименту. Інституційні драйвери детінізації Значний ефект детінізації забезпечила зміна підходу держави: замість суто каральної моделі зроблено акцент на поєднанні контролю та системного діалогу з бізнесом, що було закріплено координаційною зустріччю ДПС, БЕБ, Держфінмоніторингу та великих мереж у 2024 році. Одночасно посилено практичний контроль – у 2025 році проведено тисячі фактичних перевірок, за результатами яких нараховано сотні мільйонів гривень штрафів, що сформувало потужний фінансовий стимул відмовлятися від торгівлі без РРО/ПРРО, «дроблення» бізнесу та використання псевдофіскальних чеків. Податкове навантаження та ринок праці Детінізація відобразилася і в податковій ефективності галузі: за даними ДПС, податкове навантаження з податку на прибуток за І–ІІІ квартали 2025 року зросло до 1,0% порівняно з 0,98% у 2024 році. Навантаження з ПДВ у грудні 2025 року становило вже 3,02% (проти 2,94% у листопаді), що корелює зі зростанням частки офіційно проведених операцій. Водночас кількість офіційно оформлених працівників у галузі практично не змінюється і тримається на рівні близько 32 тис. осіб, але середня заробітна плата зросла приблизно на 4,1 тис. грн після активізації діалогу з бізнесом. Це може свідчити про поступовий перерозподіл фінансових потоків від «конвертів» у бік легальної оплати праці, хоча повної відмови від тіньових виплат, очевидно, ще не відбулося. Структурні виклики: що залишається в тіні Попри позитивну динаміку, ДПС та профільні органи наголошують на системності проблем, які досі живлять тіньовий сегмент ринку. Серед них: «сіре» ввезення техніки із заниженням митної вартості, продаж без фіскалізації та обліку товару, використання фіктивних документів для підтвердження походження продукції, «дроблення» мереж на ФОП, робота без оформлення персоналу або з виплатою лише «мінімалки». Окремою проблемою є онлайн-майданчики, де контроль за фіскалізацією й дотриманням правил РРО/ПРРО традиційно складніший, ніж у стаціонарних торгових точках. Саме тому податкова служба декларує намір розширювати аналітичну роботу, зокрема, через аналіз даних РРО/ПРРО, хронометраж, співставлення митних, податкових і банківських даних, а також продовжувати цільові перевірки «ризикових» продавців. Висновки для бізнесу та подальші тренди Зростання виторгу більш ніж на 50% і кількості фіскальних чеків майже на чверть за чотири місяці підтверджує, що навіть відносно м’яка, але послідовна детінізація швидко посилює доходи бюджету та вирівнює конкурентні умови для сумлінних продавців, знижуючи вплив «сірих» схем і цінового демпінгу. У середньостроковій перспективі це означає подальше зростання частки безготівкових розрахунків, посилення контролю за товарними залишками, розвиток спільних ініціатив держави й бізнесу та подорожчання тіньових моделей через штрафи, репутаційні й операційні ризики. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із пов’язані із детінізацією операцій, податковими перевірками, застосуванням РРО/ПРРО, оформленням персоналу або мінімізацією податкових ризиків у сфері торгівлі технікою та електронікою, звертайтеся за професійною консультацією – своєчасний аудит бізнес-моделі зазвичай коштує значно менше, ніж наслідки податкових донарахувань і штрафів. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=tRwbugMQXtk&t=4s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку З початку 2026 року бізнес знову отримав зміни у транспортній документації: наказ Мінінфраструктури оновив класичну форму товарно-транспортної накладної (ТТН), без якої не здійснюється жодне автоперевезення товару. Хоча йдеться ще не про повністю електронний формат, нова редакція ТТН уже закладає основу для подальшої цифровізації логістичного документообігу. Що змінилося у формі ТТН Оновлена форма враховує технічні аспекти перевезення та вимоги до простежуваності товарних потоків. Уточнено обов’язкові реквізити: деталізовано дані вантажовідправника, вантажоотримувача та перевізника, запроваджено окремі поля для ідентифікаційних кодів (ЄДРПОУ/РНОКПП) для спрощення автоматизованої звірки та уникнення дублювання даних. Змінено структуру розділів: інформація про товар, дані про транспорт, відомості про перевізника та підписи сторін виділені в окремі блоки, що пришвидшує заповнення та знижує ризики помилок, особливо при електронному вводі. Враховано вимоги до е-ТТН: додано поля для унікального номера електронного документа, QR-коду та електронного підпису, що орієнтує форму на подальший перехід до е-ТТН. Уточнено відображення вагових параметрів: передбачено точні дані щодо маси нетто, брутто та залишків палива, що дає змогу краще контролювати дотримання вагових норм і уникати штрафів. Розширено можливості для міжнародних перевезень: додано реквізити для зазначення коду країни відправлення та призначення, що наближує форму до міжнародних стандартів, зокрема CMR-накладної. Практичні наслідки для бізнесу Для підприємств, які здійснюють постачання товарів, зміни у формі ТТН означають необхідність термінового оновлення шаблонів документообігу. Проте ключове — це не просто редизайн паперового бланка, а підготовка до електронного майбутнього. Варто врахувати кілька практичних аспектів: Програмне оновлення. Компаніям, що використовують ERP або бухгалтерські системи (1С, BAS, SAP тощо), необхідно перевірити коректність нових полів і форматів ТТН, аби документи відповідали нормативній формі. Навчання персоналу. Водії, експедитори, та бухгалтери повинні розуміти, які реквізити стали обов’язковими, і на які деталі звертається особлива увага при перевірках. Перевірка відповідності даних. Нові вимоги підсилюють значення точності інформації щодо сторін договору перевезення. Будь-які розбіжності у найменуванні чи кодах можуть ускладнити облік витрат або відшкодування ПДВ. Нормативна логіка змін Реформа форми ТТН є елементом державної стратегії цифровізації транспортних операцій. У 2024–2025 рр. Міністерство інфраструктури, Міністерство цифрової трансформації та Укртрансбезпека реалізували пілотний проєкт е-ТТН. Оновлена форма ТТН стала універсальною базою, яку можна застосовувати як у паперовому, так і в електронному вигляді без втрати юридичної сили. Фактично, держава закладає правові й технічні умови для поступової відмови від паперових ТТН. Перехід до е-ТТН дозволить: автоматично підтверджувати факт перевезення та приймання товару; зменшити адміністративні витрати бізнесу; виключити фіктивні перевезення; надати миттєвий доступ контролюючим органам до транспортних даних. Законодавство поки що зберігає гібридний режим: е-ТТН дозволена лише в межах експерименту, тоді як оновлену паперову форму слід застосовувати вже зараз. Очікується, що протягом найближчих років вона трансформується у повноцінний електронний документ. Виклики для перевізників і логістичних компаній Найбільше фіксованих змін торкнеться саме перевізників. Оновлені вимоги до ТТН впливають на: облік витрат на паливо та ремонти, адже форма тепер вимагає більш детального зазначення даних про маршрут, масу вантажу та пробіг; контроль перевищення вагових норм — документ містить більше параметрів, які використовуватимуться для автоматичних перевірок на стаціонарних і пересувних вагових комплексах; відповідальність за достовірність даних — помилки чи відсутність обов’язкових реквізитів можуть трактуватись як порушення ліцензійних умов. Для логістичних операторів важливо заздалегідь забезпечити синхронізацію нових полів ТТН із маршрутними листами, GPS-системами та бухгалтерським обліком. У майбутньому це стане основою для безшовного переходу до цифрового обміну даними. Чому перехід ще не повністю електронний Основна причина, чому держава не переводить ТТН в обов’язковий електронний режим уже зараз, — неповна готовність інфраструктури. Не всі перевізники мають доступ до стабільного інтернету, електронного підпису чи інтегрованих платформ обміну. Також залишаються відкритими питання: чи матимуть контролюючі органи у віддалених районах технічну можливість перевіряти е-ТТН у режимі реального часу; як вирішувати ситуації з комбінованими перевезеннями (частково електронними, частково паперовими); яким буде механізм зберігання та архівування електронних документів у разі спорів чи податкових перевірок. Тож паперова форма залишається чинною, але з усіма характеристиками, які дозволять безболісно перейти до е-ТТН, коли буде затверджено її повноцінний правовий режим. Що робити бізнесу вже зараз Підприємствам слід не чекати остаточного впровадження е-ТТН, а діяти на випередження. Корисно: оновити шаблони ТТН у своїй документації відповідно до нової форми; провести внутрішній аудит логістичних процесів і переконатися, що дані за перевезеннями зберігаються системно; перевірити наявність електронних підписів у відповідальних осіб; налагодити обмін даними між відділом логістики, бухгалтерією та постачальниками. Рання адаптація дозволить уникнути проблем під час переходу до повноцінного електронного документообігу, коли він стане обов’язковим. Для більшості середніх і великих компаній ці кроки вже не просто формальність, а елемент цифрової стратегічної готовності. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням нової форми ТТН, оновленням внутрішніх шаблонів документів чи підготовкою до запровадження електронної ТТН, наші фахівці готові допомогти вам оцінити ризики, адаптувати процедури та забезпечити відповідність вимогам законодавства. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=tRwbugMQXtk&t=4s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Після зміни основного місця обліку посеред року виникає «податковий розрив»: частина обов’язків уже переходить до нового контролюючого органу, тоді як інші до кінця року залишаються за старою адресою, що часто спричиняє помилки, штрафи та блокування податкових накладних. Податкова адреса та основне місце обліку Податковою адресою фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі. Для юридичної особи податковою адресою є місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДР, і саме воно визначає, який орган ДПС буде основним для такого платника. Зміна місцезнаходження або місця проживання платника автоматично тягне за собою оновлення його облікових даних у ДПС на підставі даних ЄДР або поданої заяви за формами №1-ОПП / №5-ОПП до нового органу. При цьому до кінця поточного бюджетного періоду платник продовжує обліковуватися з ознакою сплати податків і зборів за «першою» адресою, за якою перебував на обліку на початок року. Принцип «старі податки – стара адреса» Бюджетний кодекс встановлює принцип: при зміні місцезнаходження до кінця поточного року загальнодержавні податки сплачуються за місцем попередньої реєстрації, а вже з 1 січня наступного року — за новою адресою. Якщо протягом року платник змінює адресу кілька разів, для сплати податків до 31 грудня враховується та, за якою він був облікований на початок року, а остання адреса починає діяти для обслуговування з нового бюджетного періоду. Куди подавати звітність Підхід до звітності більш «динамічний», ніж до сплати: для низки податків і зборів, зокрема частини звітів ФОП, після зміни податкової адреси звітність подається вже до нового органу, навіть якщо сплата ще йде за старими реквізитами. Об’єднану звітність з ПДФО та ЄСВ за найманих працівників також подають до контролюючого органу за новим місцем обліку. Водночас щодо ПДВ протягом року декларація подається за місцем попередньої реєстрації, а з 1 січня наступного року — за новим місцезнаходженням, тож до кінця року діє «старе» місце подання, а з нового бюджетного періоду — новий орган обслуговування. Куди сплачувати податки та збори Податки, що розподіляються між державним і місцевими бюджетами (ПДФО, частина ренти тощо), до кінця року сплачують за попереднім місцезнаходженням, навіть якщо звітність уже приймає новий орган ДПС, а платежі зараховуються до бюджетів громад за КАТОТТГ старої адреси. При багаторазовій зміні адреси протягом року ознака сплати податків усе одно залишається за територією, де платник обліковувався на початок року, а з наступного бюджетного періоду сплата переходить за останньою адресою, що особливо важливо для платників зі значними сумами ПДФО та інших «місцевих» податків. Практичні акценти для ФОП та юросіб Для ФОП, які змінюють податкову адресу з переходом в іншу громаду, новий орган ДПС стає основним місцем обліку, а попередня інспекція зберігається як неосновна до кінця року; у цей період звітність подають уже до нового органу, але окремі податки «за себе» та за працівників можуть ще сплачуватися за старими реквізитами згідно з роз’ясненнями ДПС і бюджетними нормами. Юрособи додатково мають подбати про перереєстрацію РРО/ПРРО, ліцензій та інших дозвільних документів, а також своєчасно оновити дані щодо підрозділів і місця сплати податків, щоб уникнути спорів із податківцями щодо «неправильної» територіальної громади отримувача платежів. Типові ризики та як їх мінімізувати Основний ризик — «роз’їзд» між місцем подання звітності та місцем фактичної сплати, коли декларації вже подаються до нового органу, а кошти помилково перераховуються за реквізитами нової адреси замість старої до кінця року. У кращому разі це призводить до необхідності уточнення інформації про бюджетний рахунок та перенесення коштів, у гіршому — до недоїмки за «старою» адресою, штрафів і пені. Щоб мінімізувати ризики, платнику варто: уважно відстежувати зміни статусу свого обліку в ДПС; перевіряти чинні реквізити рахунків казначейства відповідної громади за КАТОТТГ; документально фіксувати зміни адреси та зберігати листування з податковими органами щодо порядку звітування і сплати. Окремо доцільно проаналізувати, чи немає для «ваших» податків спеціальних правил щодо подачі звітності та сплати при зміні місця обліку, як це, наприклад, встановлено для ПДВ. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із зміною основного місця обліку, порядком подання звітності чи сплати податків за старою та новою адресою, рекомендуємо звернутися за індивідуальною консультацією для аналізу саме вашої ситуації та мінімізації податкових ризиків. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=tRwbugMQXtk&t=4s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Наприкінці 2025 року Державна податкова служба оприлюднила новий план‑графік документальних планових перевірок на 2026 рік, який уже встиг зазнати коригувань.  Для бізнесу це означає не лише появу переліку «кандидатів» на візит податківців, а й посилення ролі ризик‑орієнтованого підходу: у фокусі контролю залишаються платники з підвищеною ймовірністю порушень і суттєвими потенційними донарахуваннями. Нормативна основа та загальні правила Щорічний план‑графік формується та оприлюднюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку формування плану‑графіка, затвердженого наказом Мінфіну №524. Базове правило: первинний план має з’явитися на сайті ДПС не пізніше 25 грудня попереднього року. Водночас законодавство дозволяє ДПС періодично оновлювати план‑графік упродовж року, тож навіть якщо підприємство не потрапило до «першої хвилі», воно може з’явитися в переліку під час одного з оновлень. Структура плану‑графіка 2026 року План‑графік ДПС складається з чотирьох розділів: документальні планові перевірки юридичних осіб, фінансових установ і постійних представництв нерезидентів, фізичних осіб, а також перевірки з ПДФО, військового збору та ЄСВ. На 2026 рік до нього включено майже 4,6 тис. суб’єктів – юросіб і ФОПів; кількість перевірок дещо зменшена порівняно з попереднім роком, що свідчить про акцент на «якість» контрольних заходів. Оновлені розділи І та ІІ щодо юросіб і фінсектору підтверджують, що саме ці платники залишаються в центрі уваги ДПС, а подальші коригування протягом року можуть суттєво змінювати їхню кількість у плані. Ризик‑орієнтований підхід: як відбирають платників Ключовим трендом стало формування плану‑графіка на основі ризик‑орієнтованого підходу, закріпленого в ПКУ та Порядку №524. ДПС заявляє, що перевіряє платників із високою ймовірністю порушень та суттєвими потенційними недоплатами, використовуючи секторальний і галузевий аналіз, а також аналітику за окремими видами діяльності. На практиці до плану потрапляють платники з набором «сигналів ризику»: системні збитки при значних оборотах, різкі коливання показників, нетипова рентабельність, участь у ризикових ланцюгах постачання, активне використання пільг тощо. Оновлення плану: тенденції 2025–2026 років Досвід 2025 року показав, що оновлення плану‑графіка вже стало для ДПС звичайною практикою, причому зміни можуть бути достатньо глибокими: лише за один рік план коригувався тричі, а кількість запланованих перевірок юридичних осіб зростала з кожним новим оновленням.  Така динаміка зберігається й під час переходу до 2026 року: оновлення плану на кінець 2025‑го дозволило податківцям коригувати перелік платників з урахуванням нових даних фінансової та податкової звітності, результатів ризик‑аналізу та експериментальних проєктів управління податковими ризиками.  Для бізнесу це означає, що статус «поза планом» має суто проміжний характер: потрапляння або виключення з плану – це динамічний процес, у якому важливу роль відіграє актуальний стан розрахунків із бюджетом, поведінка контрагентів та реакція підприємства на запити контролюючих органів. Що означає оновлений план для платників податків Оновлений план перевірок на 2026 рік є сигналом до того, що податковий контроль поступово переходить із «масового» в більш адресний формат, орієнтований на платників із підвищеним податковим ризиком.  Фактичне зменшення загальної кількості запланованих перевірок не варто сприймати як послаблення тиску: навпаки, у кожній конкретній перевірці податківці очікують виявити суттєві порушення, тому рівень глибини та деталізації контрольних заходів може зростати.  Водночас відкритість критеріїв відбору та передбачуваність строків оприлюднення плану формально створюють можливість для превентивної підготовки – як у частині аналізу власних показників, так і в частині юридичного супроводу потенційних спорів. Як бізнесу реагувати на оновлення плану Раціональна реакція на оновлення плану‑графіка передбачає кілька кроків. По‑перше, варто регулярно перевіряти наявність підприємства в оприлюдненому плані ДПС, а не обмежуватися разовим моніторингом у грудні, зважаючи на можливі коригування протягом року. По‑друге, слід вибудувати внутрішній моніторинг податкових ризиків: аналізувати ключові показники, відстежувати аномалії порівняно з галуззю, проводити превентивні аудити окремих операцій і контрагентів. По‑третє, у разі потрапляння до плану доцільно завчасно формувати «досьє платника»: впорядкувати первинку, визначити «слабкі місця» та підготувати позицію захисту на випадок донарахувань і спорів. Перспективи податкового контролю у 2026 році Оновлений план перевірок і акцент на ризик‑орієнтованому підході свідчать про рух у бік аналітичного, а не формального контролю, коли показники платника розглядаються в контексті ринку та поведінки контрагентів. Із розвитком аналітичних інструментів ДПС посилюватиме зв’язок між податковою, фінансовою та нефінансовою інформацією й розширюватиме використання проєктів з управління податковими ризиками, результати яких уже враховано під час формування плану‑графіка на 2026 рік. Для сумлінних платників це є додатковим стимулом інвестувати у прозорість структури бізнесу, якість обліку та податкового планування, адже саме ці чинники стають головними «запобіжниками» від потрапляння до групи ризику. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із включенням вашого бізнесу до плану перевірок, підготовкою до візиту податківців, оскарженням результатів перевірок чи побудовою системи управління податковими ризиками, варто заздалегідь залучити професійну юридичну та податкову підтримку. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=YY3hJJXNUGk

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Для розрахунку податкових зобов’язань у 2026 році застосовуватиметься коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік у розмірі 1,08, що вже офіційно підтверджено Держгеокадастром та податковими органами і означає чергове зростання податкового навантаження на власників та користувачів землі.  Цей коефіцієнт є уніфікованим для всіх категорій земель і видів угідь, включно із сільськогосподарськими, тому впливатиме як на земельний податок і орендну плату за землі державної та комунальної власності, так і на єдиний податок платників четвертої групи, а отже — на фінансові моделі як аграрного сектору, так і комерційної нерухомості. Нормативна грошова оцінка (НГО) є базою оподаткування для більшості платежів, пов’язаних із землею: земельного податку, орендної плати за державні й комунальні ділянки, єдиного податку групи 4, а також використовується при визначенні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).  Щорічна індексація НГО здійснюється на підставі індексу споживчих цін за попередній рік відповідно до статті 289 Податкового кодексу України, а нове значення коефіцієнта застосовується кумулятивно до результатів оцінки попередніх років.  Тобто для платників, які давно не оновлювали витяги з технічної документації щодо НГО, фактичне податкове навантаження може виявитися суттєво вищим, ніж очікувалося, через послідовне застосування коефіцієнтів індексації за кілька років. Єдиний коефіцієнт 1,08 для всіх земель означає відсутність диференціації між сільськогосподарськими угіддями, землями житлової та громадської забудови, промисловими й іншими категоріями, що спрощує розрахунки, але одночасно позбавляє місцеві громади та платників можливості гнучко реагувати на галузеві особливості.  Для аграріїв це означає, що НГО, яка вже є ключовим параметром при обчисленні податку для платників групи 4 і МПЗ, буде ще раз збільшена, що безпосередньо позначиться на собівартості продукції та маржинальності виробництва.  Для власників та користувачів комерційних земель під бізнес-центрів, логістичних складів, торгових центрів зростання НГО через індексацію трансформується у збільшення фіскального навантаження, яке треба враховувати в бюджетуванні та ціноутворенні. Водночас важливо розуміти, що коефіцієнт 1,08 впливає на різні податки по‑різному й у різний час. Так, НГО з урахуванням цього коефіцієнта є базою для розрахунку земельного податку та орендної плати у 2026 році, тоді як для визначення МПЗ за 2025 рік застосовується НГО станом на 1 січня 2025 року з індексацією за 2024 рік (1,12), без урахування коефіцієнта 1,08.  Помилка в розмежуванні періодів і коефіцієнтів може призвести до некоректного нарахування як земельного податку, так і МПЗ, що, у свою чергу, створює ризики донарахувань, штрафів та податкових спорів.  Тому платникам слід чітко відокремлювати, для яких платежів і за який період застосовується кожен конкретний індекс інфляції та відповідний коефіцієнт індексації НГО. Крім суто фіскального ефекту, запровадження коефіцієнта 1,08 має і стратегічний вимір для бізнесу. Зростання НГО автоматично збільшує фіскальне навантаження на земельний банк підприємства, що може змусити власників переглянути доцільність утримання малоефективних ділянок або змінити структуру землекористування.  Для аграрних компаній це може означати необхідність відмови від частини низькопродуктивних земель або пошук додаткових джерел монетизації, наприклад, через зміну профілю використання ділянки чи укладення нових договорів оренди.  Для девелоперів та власників комерційної нерухомості перегляд НГО та її індексація впливають на рентабельність інвестиційних проєктів, окупність будівництва та рівень орендних ставок. Окремої уваги потребує взаємозв’язок індексації НГО з повноваженнями органів місцевого самоврядування. Місцеві ради встановлюють ставки земельного податку та орендної плати в межах, визначених Податковим кодексом, однак базою для їхнього застосування є саме проіндексована НГО, яка визначається на центральному рівні.  Це означає, що навіть за незмінних ставок податку фактичне податкове навантаження на платників у 2026 році зросте автоматично за рахунок коефіцієнта 1,08.  У громадах із значними масивами сільськогосподарських земель, промислових зон або курортної нерухомості це може стати суттєвим джерелом додаткових доходів місцевих бюджетів, але водночас — фактором напруги у відносинах із платниками. Для мінімізації податкових ризиків бізнесу варто вже зараз провести інвентаризацію земельного банку та наявних витягів щодо НГО. Потрібно перевірити, коли саме проводилась остання нормативна грошова оцінка, які коефіцієнти індексації вже були враховані в поточній вартості та як саме зміна НГО через коефіцієнт 1,08 вплине на розмір земельного податку, орендної плати та єдиного податку групи 4 у 2026 році.  Доцільно також змоделювати кілька сценаріїв податкового навантаження залежно від зміни площ земельних ділянок у користуванні, перегляду ставок місцевими радами та можливих змін в обліковій політиці. У практичній площині важливо забезпечити належну комунікацію між фінансовою службою, земельними фахівцями та юридичним відділом компанії. Рішення про придбання, оренду чи відчуження земельних ділянок мають прийматися з урахуванням актуальної та прогностичної НГО, а не лише ринкової вартості чи оперативних потреб бізнесу.  Юридичні радники можуть допомогти правильно інтерпретувати норми Податкового кодексу щодо індексації, перевірити коректність застосування коефіцієнтів у податкових розрахунках та підготувати аргументацію на випадок податкового спору.  Зокрема, йдеться про аналіз рішень місцевих рад, актуальності технічної документації із землеустрою, строків та підстав для проведення нової оцінки, а також про оцінку доцільності оскарження результатів НГО у специфічних ситуаціях. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із структурою вашого земельного банку, правильністю застосування коефіцієнта індексації 1,08 чи розрахунком податкових зобов’язань за землю у 2026 році, варто своєчасно звернутися за фаховою правовою та податковою консультацією. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=YY3hJJXNUGk

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку З 1 січня 2026 року в Україні стартувала кампанія декларування доходів фізичних осіб за 2025 рік, яка стає все важливішою через законодавчі зміни, розширення переліку оподатковуваних операцій та активні роз’яснення податкових органів. Ключове питання — хто зобов’язаний подати декларацію про майновий стан і доходи, а хто може зробити це добровільно для використання податкової знижки, адже помилки в оцінці обов’язку декларування загрожують донарахуваннями ПДФО, військового збору, штрафами та податковими спорами. Базові правила декларування‑2026 Кампанія декларування‑2026 охоплює доходи за 2025 рік, а граничний строк подання обов’язкової Декларації, як правило, припадає на кінець квітня, тоді як сплатити визначені зобов’язання з ПДФО та військового збору потрібно до 1 серпня 2026 року. Обов’язок подання Декларації залежить не від статусу особи, а від виду доходів та того, чи був з них утриманий податок податковим агентом: якщо роботодавець утримав і сплатив ПДФО із зарплати, окремо декларувати лише цей дохід зазвичай не потрібно, крім випадків добровільного подання Декларації для отримання податкової знижки. Хто зобов’язаний подати декларацію 2.1. Особи, які отримували доходи без участі податкового агента Найширша група — громадяни, які у 2025 році отримували доходи, з яких ПДФО та військовий збір не були утримані під час виплати, але такі доходи не звільнені від оподаткування. До таких доходів, зокрема, належать: Доходи від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів), наприклад, орендна плата за житло або землю, якщо її виплачував не суб’єкт‑податковий агент, а звичайна фізична особа. Доходи від продажу рухомого чи нерухомого майна, якщо за відповідною операцією обов’язок сплати податку покладається на продавця, а не на нотаріуса чи інший податковий агент. Інші доходи, що не оподатковувалися при виплаті, але за Податковим кодексом підлягають оподаткуванню (наприклад, окремі види винагород, не пов’язаних із трудовими відносинами). Якщо у 2025 році особа отримувала такі доходи, вона повинна відобразити їх у Декларації та самостійно розрахувати і сплатити податкові зобов’язання. 2.2. Особи з іноземними доходами Фізичні особи‑резиденти України, які у 2025 році отримували іноземні доходи (зарплата, дивіденди, оренда, інвестиційний дохід тощо), зобов’язані задекларувати їх та сплатити ПДФО і військовий збір з урахуванням правил уникнення подвійного оподаткування. Іноземні доходи підлягають декларуванню в Україні навіть тоді, коли з них уже сплачено податок за кордоном, за умови документального підтвердження такого податку. 2.3. Фізичні особи‑підприємці на загальній системі ФОПи на загальній системі оподаткування подають Декларацію про майновий стан і доходи за результатами календарного року, відображаючи у ній підприємницькі доходи, понесені витрати та розрахунок чистого оподатковуваного доходу.  Для них це не опція, а прямий обов’язок, невиконання якого загрожує штрафами та донарахуванням податків. Варто враховувати, що ФОП на загальній системі звітує інакше, ніж платники єдиного податку 1–3 груп, які мають власний пакет річної звітності і, як правило, не використовують Декларацію про майновий стан і доходи як основний звітний документ за підприємницькою діяльністю. 2.4. Особи, що провадять незалежну професійну діяльність Адвокати, нотаріуси, аудитори, арбітражні керуючі та інші особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, також зобов’язані подавати Декларацію за результатами року.  У ній вони відображають дохід від професійної діяльності, витрати та обчислюють базу оподаткування. Незалежна професійна діяльність фактично прирівнюється до підприємницької щодо правил обліку доходів, витрат і звітності, але регулюється окремими нормами Податкового кодексу. 2.5. Особи, які змінюють податкове резидентство або виїжджають на ПМП Іноземці, які за підсумками 2025 року стали податковими резидентами України, повинні задекларувати як українські, так і іноземні доходи. Громадяни‑резиденти, що виїжджають за кордон на постійне місце проживання, мають подати «виїзну» декларацію не пізніше ніж за 60 днів до виїзду, і недотримання цих вимог може ускладнити формальні процедури зміни місця проживання та спричинити податкові претензії в майбутньому. Коли декларація подається добровільно Деякі платники не зобов’язані подавати Декларацію, але можуть зробити це добровільно, щоб скористатися правом на податкову знижку; у такому разі строк подання зазвичай подовжується до 31 грудня 2026 року. Найчастіше Декларацію подають добровільно, коли були витрати, що дають право на знижку (навчання, страхування, іпотека, благодійність тощо), адже це дозволяє повернути частину сплаченого ПДФО з офіційних доходів, зокрема із зарплати. Водночас у Декларації потрібно показати всі доходи за рік, а не лише пов’язані з податковою знижкою, тому платнику слід зібрати повну інформацію про всі джерела доходів, включно з основним місцем роботи, сумісництвом, продажем майна та іншими операціями. Практичні ризики та типові помилки Найпоширеніші проблеми: Ігнорування доходів, отриманих від інших фізичних осіб, наприклад, за договорами оренди або позики, коли жоден податковий агент не утримував податок. Недекларування іноземних доходів через помилкове переконання, що сплата податку за кордоном звільняє від звітування в Україні. Неврахування обов’язку подання Декларації ФОПами на загальній системі та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Неправильне визначення статусу резидентства для осіб, які працюють або проживають за кордоном, але зберігають суттєві економічні інтереси в Україні. Ще один блок ризиків — формальні помилки при заповненні Декларації (неповна інформація про доходи, неправильні коди видів доходів, неузгодженість додатків, відсутність підтверджуючих документів для податкової знижки), які можуть стати підставою для відмови у знижці або донарахування податків. Стратегічний вимір декларування‑2026 Для багатьох платників Декларація — це вже не разовий звіт, а інструмент фінансового й податкового планування. В умовах зростання фіскального навантаження, підвищення ставок військового збору та посиленого контролю за транскордонними операціями прозоре декларування доходів стає важливим маркером податкової дисципліни й впливає на ризик‑профіль платника в очах контролюючих органів. Коректно подана Декларація дозволяє: уникнути штрафів і донарахувань, пов’язаних з недекларованими доходами; легалізувати іноземні доходи та правильно застосувати механізми уникнення подвійного оподаткування; реалізувати право на податкову знижку та часткове повернення сплаченого ПДФО; вибудувати прозору історію доходів, що може мати значення при отриманні фінансування, участі в інвестиційних проектах чи підтвердженні джерел походження коштів. З огляду на складність окремих категорій доходів (особливо іноземних та інвестиційних), а також на практику перевірок, доцільно заздалегідь проаналізувати свою ситуацію за 2025 рік, щоб зрозуміти: чи існує обов’язок подання Декларації, які саме доходи слід відобразити та які документи потрібно зібрати. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із визначенням обов’язку подання декларації, класифікацією доходів, заповненням самої Декларації чи мінімізацією податкових ризиків, варто звернутися за індивідуальною консультацією до податкового консультанта або юриста АО «ЮK “WINNER”», який спеціалізується на оподаткуванні фізичних осіб. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=zijqlf6Oa1E

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку В українській податковій реальності «дроблення бізнесу» вже стало системним явищем із багатомільярдними оборотами: замість звичайної оптимізації використовується свідоме конструювання мережі ФОП і пов’язаних структур, які формально відповідають спрощеній системі, але фактично діють як єдиний великий бізнес із прихованими оборотами та заниженими податками. За даними Держфінмоніторингу та податкової служби, лише за окремі періоди 2025 року такі схеми генерували транзакції на мільярди гривень, а в окремих секторах щорічні бюджетні втрати перевищують 1 млрд грн. Що таке «дроблення бізнесу» в очах держави Під «дробленням бізнесу» контролюючі органи розуміють штучний поділ діяльності великої компанії між десятками чи сотнями фізичних осіб-підприємців (переважно пов’язаних із цією ж компанією), які працюють на спрощеній системі оподаткування.  Формально кожен ФОП виглядає як незалежний суб’єкт, однак сукупність ознак показує, що вони діють як єдиний бізнес: мають спільний бренд, керівництво, персонал, інфраструктуру та використовують спільні ресурси. Контролюючі органи прямо наголошують, що подібні моделі розцінюються не як допустима податкова оптимізація, а як маніпуляція, спрямована на заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток, а також на організацію неконтрольованих готівкових потоків.  Відповідно, бізнес, який свідомо вибудовує такі структури, опиняється в зоні підвищеної уваги податкових, фінансових та правоохоронних органів. Масштаб проблеми: кейси на мільярди Держфінмоніторинг та ДПС фіксують, що схеми «дроблення бізнесу» досягають мільярдних масштабів: лише одна з виявлених податковою моделей за участю 491 ФОП у складі семи торгових мереж принесла понад 4 млрд грн доходу та спричинила 668,5 млн грн втрат ПДВ. Фінмоніторинг за місяць виявив «дроблення» через 726 ФОП і понад 1100 рахунків у 19 установах із загальним рухом коштів понад 4 млрд грн, а сукупний обсяг підозрілих операцій у подібних кейсах за кілька місяців сягнув майже 10 млрд грн; з урахуванням тіньових схем у ритейлі, онлайн-торгівлі та послугах, де щорічні втрати бюджету від зарплат «у конвертах», роботи «в кеш» та «дроблення» вимірюються принаймні 1 млрд грн, стає очевидним, чому ці моделі опинилися в центрі уваги держави. Типові ознаки штучного «дроблення» Податкова служба та НБУ у своїх роз’ясненнях і аналітичних листах наводять цілий перелік критеріїв, за якими виявляють схеми штучного поділу бізнесу.  Серед ключових ознак: Спільні IP-адреси, адреси реєстрації, контактні дані та фактичні місця ведення діяльності для великої кількості ФОП. Використання однієї торгової марки, єдиної цінової політики та централізованого управління асортиментом і постачаннями. Працевлаштування працівників фактично в одній компанії, але формальне оформлення частини з них як ФОП, які начебто надають послуги незалежно. Концентрація розрахунків через обмежене коло рахунків, синхронність транзакцій, відсутність реальної підприємницької ініціативи у ФОП (залежність від одного замовника). Важливо, що для висновку про «дроблення» контролюючі органи зазвичай оцінюють сукупність факторів, а не одну формальну ознаку.  Тому навіть якщо структура формально відповідає вимогам спрощеної системи, її можуть визнати штучною, якщо модель бізнесу показує реальну єдність управління, ризиків та економічної вигоди. Податкові та кримінальні наслідки для бізнесу Викриття схем «дроблення бізнесу» призводить не лише до донарахувань ПДВ та податку на прибуток, а й до комплексних перевірок, блокування податкових накладних, арешту рахунків і передачі матеріалів до правоохоронних органів, що у найгірших випадках переростає в кримінальні провадження за ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, легалізацію доходів та використання підроблених документів. Оскільки податкові органи дедалі активніше застосовують аналітичні інструменти, автоматизований обмін даними та фінмоніторинг, «сховати» такі моделі стає дедалі складніше, а ставка на агресивну оптимізацію через «дроблення» часто виявляється дорожчою, ніж прозоре структурування бізнесу та своєчасна адаптація до вимог законодавства. Як діяти бізнесу в умовах посиленого контролю У нинішніх умовах завдання відповідального бізнесу — не лише уникнути прямого порушення вимог Податкового кодексу, а й побудувати модель, яка витримає тест на «реальність» з точки зору ДПС, Держфінмоніторингу та банків.  Для цього варто: Провести внутрішній аудит корпоративної структури, моделей взаємодії з ФОП та контрагентами, щоб виявити потенційні ризики трактування як «дроблення». Чітко розмежувати діяльність окремих юридичних осіб і підприємців: різні ринки, різні функції, різні управлінські центри та економічне обґрунтування такої побудови. Документувати реальність послуг та робіт, що надаються ФОП, уникати ситуацій, коли під зовнішні послуги фактично маскуються трудові відносини. Впровадити системний комплаєнс-підхід: політики з податкових ризиків, процедури моніторингу транзакцій, навчання керівників і фінансових служб. Особливої уваги потребують галузі з високою часткою готівки та масовим залученням ФОП — ритейл, ресторани, готельний бізнес, інтернет-торгівля, послуги доставки й сервісні компанії.  Саме там контролюючі органи вже мають напрацьовані профілі ризику і алгоритми виявлення схем зі штучним поділом бізнесу. Роль юридичних радників у мінімізації ризиків В умовах, коли державні органи демонструють послідовну політику щодо виявлення та блокування схем «дроблення бізнесу» з багатомільярдними оборотами, підтримка досвідчених юридичних і податкових радників перестає бути опцією, а стає елементом базової безпеки бізнесу.  Професійний супровід дозволяє: своєчасно ідентифікувати ризикові елементи структури, розробити легальні альтернативні моделі ведення діяльності, підготувати бізнес до можливих податкових і фінансових перевірок, сформувати аргументовану правову позицію у випадку спору чи кримінально-правових претензій. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із структурою бізнесу, взаємодією з ФОП чи ризиками визнання вашої моделі «дробленням бізнесу», варто своєчасно звернутися за фаховою правовою та податковою консультацією. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=FRL208Qz3f4

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку На Закарпатті правоохоронці повідомили про підозру депутату Ужгородської міської ради за фактами легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та умисного внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації. За даними слідства, посадовець намагався надати нелегальним коштам вигляд законних через формальне оформлення позики та використання відповідних документів у межах кримінального провадження, де він фігурував як потерпілий. Сума нібито наданих у позику коштів становила 315 тисяч доларів США, що за курсом НБУ на відповідний період перевищувало 11,5 млн грн. У подальшому депутат подав нотаріально посвідчену заяву про відсутність претензій, зазначивши, що зазначені кошти йому повернули, що мало створити враження законності походження активів. Недостовірні відомості в декларації на мільйони гривень Паралельно правоохоронці встановили, що у щорічній декларації депутат не відобразив низку суттєвих активів та доходів. Йдеться, зокрема, про житловий будинок площею понад 350 м² та земельну ділянку в Ужгороді, а також будинок у Києві, інформацію про які суб’єкт декларування був зобов’язаний зазначити відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Крім нерухомості, у декларації не були відображені заробітна плата, грошові активи у вигляді позик третім особам, кошти на депозитному рахунку та залишки коштів як фізичної особи-підприємця. Загалом, за оцінкою правоохоронних органів та НАЗК, сума недостовірно задекларованих відомостей перевищила 13,8 млн грн, що значно перевищує поріг у 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений для кримінальної відповідальності. Кримінально-правова кваліфікація: ст. 209 та ст. 366-2 КК України. Депутатові інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Стаття 209 КК України передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, зокрема шляхом укладення угод або здійснення фінансових операцій з такими активами з метою надання їм вигляду законно набутого майна. Стаття 366-2 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо розбіжність між реальним станом та задекларованим перевищує значний поріг, визначений законом. Для посадових осіб місцевого самоврядування, як і для державних службовців, обов’язок щорічного декларування майна, доходів та фінансових зобов’язань прямо випливає із Закону «Про запобігання корупції» та відповідних роз’яснень НАЗК. Наразі триває досудове розслідування, а питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному перебуває на розгляді суду за процесуального керівництва обласної прокуратури. Чому кейси із декларуванням – «міна уповільненої дії» для посадовців Практика НАЗК та правоохоронних органів свідчить, що питання декларування та фінансової прозорості є однією з найбільш чутливих зон ризику для депутатів місцевих рад, керівників комунальних підприємств, високопосадовців та їхніх родин. Неправильно кваліфіковані доходи, невірно оцінене майно чи банальне «забуття» про певні активи здатні перетворити адміністративну помилку на кримінальне провадження з реальними санкціями. До того ж, із посиленням антикорупційного контролю та цифровізацією реєстрів значно зростає ймовірність виявлення невідповідностей між декларацією, банківськими даними, відомостями з реєстрів нерухомості чи корпоративних прав. У таких умовах системна робота з юридичними радниками стає не опцією, а необхідністю для всіх суб’єктів декларування. Як допомагає АО «Юридична компанія WINNER» АО «Юридична компанія WINNER» надає комплексний супровід посадовцям, депутатам місцевих рад, керівникам держпідприємств та власникам бізнесу в питаннях декларування, фінансової прозорості та кримінально-правових ризиків. Зокрема, юристи фірми допомагають: проводити превентивний аудит щорічних декларацій перед поданням, виявляти та усувати потенційні ризики; структурувати майнові та фінансові потоки з урахуванням вимог законодавства про запобігання корупції; готувати клієнтів до перевірок НАЗК, формувати правові позиції та пакети документів для пояснень; вибудовувати стратегію захисту у кримінальних провадженнях за ст. 209, 366-2 КК України та пов’язаних складах злочинів. Практичний досвід роботи із кейсами легалізації майна та недостовірного декларування дозволяє команді WINNER не лише реагувати на вже відкриті провадження, але й вибудовувати превентивний захист, щоб знизити шанси на виникнення кримінальних ризиків у майбутньому. Вебінар у середині березня: як не стати фігурантом кримінальної справи через декларацію У середині березня 2026 року АО «Юридична компанія WINNER» проведе практичний вебінар, присвячений ризикам декларування, питанням підтвердження походження активів і захисту від кримінальної відповідальності за фінансові операції. У межах заходу експерти компанії розберуть типові помилки декларантів, актуальну судову практику за ст. 209 та 366-2 КК України, а також дадуть практичні рекомендації щодо побудови ефективної системи комплаєнсу для посадових осіб та бізнесу. Стежити за анонсами та реєстрацією на вебінар можна на офіційному сайті АО «Юридична компанія WINNER» та на сторінках компанії у соціальних мережах. Євгеній Мурченко – керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. https://www.youtube.com/watch?v=FRL208Qz3f4

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14402, яким пропонується прямо заборонити роботодавцям в односторонньому порядку погіршувати умови оплати праці, визначені трудовим договором. Йдеться, зокрема, про зменшення заробітної плати без попереднього внесення змін до контракту за згодою працівника. Ця ініціатива має змінити усталену практику, коли економічні ризики бізнесу фактично перекладаються на працівників шляхом “технічних” змін положень про оплату праці або штатного розпису. Які гарантії вже є в КЗпП.  Кодекс законів про працю України вже зараз обмежує можливість вільно змінювати умови оплати праці. Ключові моменти: зміна істотних умов праці (у тому числі системи та розмірів оплати) допускається лише у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці; працівника мають попередити про такі зміни не пізніше ніж за два місяці в мирний час; у разі спору суд може визнати зміну умов неправомірною і зобов’язати роботодавця відновити попередні умови. На практиці ж роботодавці нерідко обходять ці вимоги — змінюють схеми преміювання, внутрішні положення чи структуру посад, що фактично знижує дохід працівника, але формально подається як “оптимізація”. Що змінює законопроєкт №14402.  Законопроєкт №14402 пропонує доповнити статтю 22 КЗпП та статтю 22 Закону «Про оплату праці» нормою, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені трудовим договором. Передбачається, що: будь‑яке зменшення окладу, тарифної ставки чи інших постійних складових зарплати можливе тільки шляхом зміни трудового договору; зміна положень законодавства, яка погіршує умови оплати праці, сама по собі не є підставою для невиплати зарплати в розмірі, визначеному чинним контрактом, якщо договір не змінений; рішення про зміну зарплати мають оформлятися через додаткові угоди (або інший документ) за взаємною згодою сторін. Автори законопроєкту посилаються на правову позицію Верховного Суду у справі №757/36687/21 від 05.05.2025, де наголошено, що роботодавець не має права односторонньо змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом, навіть якщо прийнято закон, який погіршує ці умови. Наслідки для бізнесу та HR.  Якщо закон ухвалять, роботодавцям доведеться змінити підхід до управління витратами на персонал і кадрової документації. Для HR‑та юридичних служб це означає: перегляд типових форм трудових договорів і положень про оплату праці, чітке розмежування постійних та змінних виплат; впровадження процедури обов’язкового письмового погодження змін у зарплаті (додаткові угоди, заяви працівників, електронний документообіг із КЕП); оцінку ризиків скорочення штату або реорганізації як альтернативи для роботодавця у випадках, коли працівник не погоджується на зміну умов; посилення уваги до комунікації з персоналом, щоби зменшити конфлікти та потенційні судові спори. Крім того, у разі порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці діятимуть фінансові санкції за статтею 265 КЗпП — з 2024 року за таке порушення застосовується штраф у двократному розмірі мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Працівники: які реальні переваги.  Для працівників ініціатива означатиме посилення захисту від необґрунтованого зменшення доходу. Практичні наслідки: стабільніший рівень доходів і можливість планувати бюджет, адже роботодавець не зможе раптово “урізати” зарплату без погодження; сильніші позиції в переговорах: зміна ставки чи премій вимагатиме реального обговорення, а не формального ознайомлення; додаткові аргументи у трудових спорах про стягнення недоплаченої зарплати або визнання змін умов праці незаконними. Очікувано, посилиться і роль письмових доказів: листування, наказів, додаткових угод, електронних повідомлень щодо зміни умов оплати праці. Європейський вектор та подальші кроки.  Законопроєкт №14402 логічно вписується в європейський курс України у сфері трудових прав, зокрема в контексті вимог Директиви 2019/1152/ЄС щодо прозорих та передбачуваних умов праці. Він деталізує межі допустимого втручання роботодавця в оплату праці і підсилює договірну природу трудових відносин. Попереду — розгляд у профільному комітеті, можливі правки та парламентські дискусії, однак сам факт реєстрації законопроєкту вже сигналізує бізнесу: довільне “перекроювання” зарплат без згоди працівника поступово виходить за рамки допустимого. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із зміною умов праці, аналізом ризиків для роботодавця чи захистом прав працівника, варто звернутися за професійною правовою допомогою до наших юристів із трудового права. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=RlDOb-yR4MI