Ім'я автора:admin

Відповідальність продавців та виробників за порушення прав споживачів є фундаментальною складовою гарантій справедливих і безпечних ринкових відносин в Україні. Законодавство передбачає комплексний механізм контролю за якістю продукції та послуг, захисту прав громадян і встановлює дієві санкції для бізнесу за невиконання приписів. Системна робота контролюючих органів, регулярні зміни в нормативній базі та посилення судової практики посприяли новому рівню захисту українських споживачів у 2024–2025 роках.​ Законодавча база відповідальності Основним актом, що регулює цю сферу, є Закон України «Про захист прав споживачів» та низка технічних регламентів, що визначають вимоги до безпеки й якості товарів, а також правовий статус і повноваження контролюючих органів. Закон деталізує права споживача (на інформацію, якість, безпеку, гарантію, відшкодування збитків, захист в суді), а також встановлює обов’язки для виробників і продавців щодо належного маркування, видачі чеків, підтвердження якості товару, надання гарантії та повернення коштів або обміну продукції.​ Види юридичної відповідальності Порушення прав споживачів спричиняє такі види відповідальності: Адміністративна: За обмеження чи відмову у реалізації прав споживача передбачені штрафи у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також окремі суми за інші порушення, як-от відмова в обслуговуванні або недоступність інформації про товар. Працівники сфери торгівлі також несуть персональну відповідальність.​ Штрафні санкції для бізнесу: За випуск або продаж неякісної, небезпечної чи незадекларованої продукції – штраф у розмірі 300 % вартості партії товару, а також за відсутність необхідної чи правдивої інформації.​ Господарська та цивільна: Продавець чи виробник зобов’язані повернути кошти, замінити товар, відшкодувати прямі збитки чи упущену вигоду споживачу, а також забезпечити сервісне обслуговування та усунення недоліків за власний рахунок.​ Судова: Споживач фактично звільняється від судового збору при зверненні щодо захисту своїх прав. Тягар доказування законодавчо покладений на продавця або виробника — саме вони доводять відсутність своєї вини у появі недоліків товару.​ Спеціальні механізми відповідальності Окремі порушення — неналежне маркування, відсутність підтвердження якості, реалізація фальсифікату чи заборонених товарів — є підставою для серйозних санкцій, як-то відкликання продукції з ринку, анулювання ліцензії чи тимчасова заборона діяльності. В окремих випадках, коли порушення спричиняє шкоду здоров’ю або життю споживача, до виробника чи продавця можуть застосовуватися норми кримінального закону.​ Порядок реагування і роль Держпродспоживслужби Держпродспоживслужба має право проводити перевірки, робити закупівлі контрольних зразків, моніторити дотримання вимог сертифікації, приймати рішення щодо штрафів чи заборон. У 2025 році акцент зроблено на секторальному плані контролю, вразливих групах товарів, дитячій продукції, медичних виробах. Значно посилено контроль за інтернет-торгівлею: продавець має проходити реєстрацію і надавати споживачу всю інформацію включно з гарантіями та реквізитами компанії.​ Надання послуг і сервісу без черг, запровадження електронного документообігу, можливість залишати скарги онлайн — усе це спрощує захист споживача і підвищує рівень довіри до продавця. Гарантії та експертизи Строк гарантії — зазвичай два роки для нових товарів і рік для вживаних. Якщо споживач виявляє недолік протягом цього строку, продавець зобов’язаний провести експертизу за власний рахунок, а у разі встановлення вини виробника — задовольнити законні вимоги: повернути гроші, здійснити обмін чи усунути недоліки у розумний строк. Експертиза у разі спорів є додатковим захистом для обох сторін.​ Відповідальність і електронна комерція Сучасна реформа законодавства передбачає підсилення відповідальності онлайн-продавців — компанії зобов’язані реєструватися в офіційному реєстрі, надавати споживачам підтвердження оплати та гарантійні зобов’язання. За продаж несертифікованих чи підроблених товарів передбачено миттєве блокування електронних акаунтів і високі штрафи.​ Судова практика За останні роки кількість звернень до суду та контролюючих органів значно зросла, що свідчить про зростання правової культури споживачів. Суди дедалі частіше стають на бік громадян навіть у спорах щодо моральної шкоди, неякісного сервісу чи інформації. При виникненні істотних недоліків товару саме продавець доводить, що дефект виник із вини споживача, а не компанії.​ Реформи і сучасні тенденції У 2025 році посилені стандарти інформаційної прозорості, запроваджено безбар’єрний доступ для груп із обмеженнями, акцентовано на персональній відповідальності персоналу магазину або сервісної компанії. Ведеться публічна робота із запобігання нав’язування товарів, недружнього ставлення, використання маніпулятивних технологій у комерції. Висновки Відповідальність продавців і виробників охоплює широкий спектр фінансових і адміністративних санкцій та позасудових заходів, відшкодування шкоди, суворі вимоги до сервісу й гарантій, забезпечення належної інформації та контролю якості, а також — активну взаємодію із контролюючими органами та судами. Сучасна практика сприяє сталому розвитку відповідального бізнесу й надає споживачу ефективні інструменти для захисту своїх прав у разі порушення.​ Юлія Попадин – адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями захисту прав споживачів, отриманням компенсації за неякісний товар чи послугу, необхідністю оскаржити дії продавця або виробника, звертайтеся до наших фахових. Саме своєчасна юридична підтримка допоможе визначити найбільш ефективний механізм відновлення порушених прав, мінімізувати ризики та забезпечити захист ваших інтересів у сучасних ринкових умовах. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=hsiaxz7BKeFMhfOu

В сучасній українській бізнес-практиці питання оподаткування операцій з помилково отриманими та повернутими коштами займає особливе місце. Динаміка регулювання податкових накладних у частині таких операцій потребує від підприємців та бухгалтерів як глибокого розуміння законодавчих новацій, так і вміння оперативно реагувати на практичні виклики. Актуальність проблематики зумовлена збільшенням кількості електронних операцій, зокрема помилкових перерахувань, а також жорсткою позицією контролюючих органів щодо ПДВ-обліку таких транзакцій.​ Законодавчі підстави складання ПН на помилкові кошти Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ), податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів і послуг, а також на суму коштів, що надійшли на банківський рахунок як попередня оплата (аванс). Водночас не кожна операція на рахунку зумовлює виникнення податкових зобов’язань з ПДВ: все залежить від наявності/відсутності господарських відносин між сторонами операції.​ Помилкові кошти без договірних відносин У випадку, коли підприємство отримує на рахунок кошти від сторонньої особи, з якою відсутні будь-які договірні взаємовідносини, згідно з позицією ДПС, не виникає об’єкта оподаткування ПДВ, а податкова накладна не складається. Якщо надійшла сума повертається цій особі протягом визначеного часу (як правило, 3-5 днів), підприємство не повинно формувати ПН та розрахунок коригування (РК) на цю суму.​ Помилкові кошти при наявності договору Інша ситуація виникає, якщо підприємство отримує помилкову оплату від контрагента, з яким існують торгівельно-господарські чи договірні відносини (наприклад, оплата перевищує виставлений рахунок або сплачена кількома особами одночасно). У цьому разі така сума розцінюється як аванс у рахунок майбутніх постачань. На дату отримання коштів підприємство зобов’язане визначити податкові зобов’язання, скласти та зареєструвати ПН на всю отриману суму. Якщо згодом частина коштів визнається помилковою та повертається платнику, слід оформити РК до цієї ПН із зменшенням податкових зобов’язань з ПДВ після реєстрації РК у ЄРПН.​ Практичний алгоритм дій для бухгалтера Аналіз цільового характеру надходження коштів: Встановлення наявності або відсутності договірних відносин із платником коштів є ключовим для визначення подальших дій. Складання ПН: Якщо договір є, ПН складається на всю суму отриманих коштів незалежно від того, чи стала частка суми «помилковою». Оформлення РК: Повернення коштів оформлюється окремим РК, що реєструється в ЄРПН. Відправка пояснень до ДПС: У складних випадках, якщо ДПС запитує додаткову інформацію (запит про розбіжності або призупинення реєстрації ПН), подається пояснення щодо суті операції. Судова та фіскальна практика ДПСУ неодноразово підтверджувала позицію, що у разі, якщо до отриманих коштів не передбачалося надання товарів чи послуг (немає договору й рахунок не виставлявся), податкова накладна не формується та сума не включається до об’єкта оподаткування ПДВ. Додатково контролюючий орган вказує: якщо ПН таки була складена помилково, згодом слід ініціювати процес її анулювання. Однак якщо договірні стосунки існують, без складання ПН не обійтись — навіть якщо повернення відбулося того ж дня.​ Податкові наслідки повернення коштів У типових випадках, коли помилково сплачена сума повертається, податкове зобов’язання з ПДВ фактично виникає лише на ту суму, яка лишилася на рахунку підприємства як «реальна» частина оплати відповідного постачання. Якщо все повернуто — податкові зобов’язання зводяться нанівець, але це фіксується лише після реєстрації РК у ЄРПН. Невключення помилкової накладної до декларації з ПДВ також законодавчо обґрунтоване, оскільки відповідної поставки не відбулося, а об’єкт оподаткування відсутній.​ Типові проблеми та ризики Заблоковані ПН — у силу формального підходу ДПС. Витрати часу на підготовку пояснень і документального супроводу. Неоднозначне трактування статусу коштів у випадку складних багатосторонніх розрахунків чи переплат. Відсутність однакової практики у різних регіонах чи між окремими податковими інспекторами. Виникнення ризику податкового спору через пізнє повідомлення про зворотний переказ. Рекомендації для бізнесу Фіксувати всі звернення контрагентів стосовно повернення помилкових коштів документально (службові листи, електронна переписка). Оперативно перевіряти цільове призначення кожного платежу. У випадку двозначних ситуацій подавати пояснення до органів ДПС з метою уникнення питань щодо реєстрації ПН чи відображення даних у декларації. Висновки Питання складання податкової накладної на помилкові та повернуті кошти залишається одним із найбільш чутливих моментів ПДВ-обліку, що потребує уважного аналізу кожної операції з урахуванням договірної підстави, супровідної документації та чинної позиції ДПСУ. Дотримання прозорих процедур та оперативна взаємодія з фіскальними органами дозволяють знизити ризики фінансових втрат і штрафних санкцій для підприємства, а також убезпечити його від податкових спорів у майбутньому. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із поверненням або зарахуванням помилково отриманих платежів, оформленням податкових накладних та розрахунків коригування, врегулюванням податкових спорів — звертайтеся за професійною консультацією до фахівців нашої компанії. Ваше своєчасне реагування на подібні ситуації — запорука фінансової безпеки бізнесу та уникнення зайвих податкових ризиків. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=l0e5Vg6uhzIMtccR

Гетманцев запропонував підвищити податок на прибуток для банків до 50% у 2026 році, що є однією з найбільш обговорюваних фіскальних ініціатив цієї осені та претендує на роль ключового джерела наповнення держбюджету в умовах війни. Нижче подано комплексний аналіз причин, деталей, очікувань та ризиків цього податкового рішення для держави, банківського сектору та економіки загалом.​ Суть ініціативи Йдеться про законопроєкт №14097, яким передбачено тимчасове (лише на 2026 рік) підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% із чинних 25%. Окрім того, пропонується заборона на врахування збитків минулих років при розрахунку податку. Таким чином держава планує залучити додатково близько 30 млрд грн для критично важливих бюджетних витрат в умовах воєнного стану.​ Логіка автора законопроєкту На думку Данила Гетманцева, голови фінансового комітету ВР, нова ініціатива є винятковим та вимушеним кроком, продиктованим безпрецедентними фіскальними викликами та необхідністю стабільного фінансування оборонного сектору. Гетманцев наголосив, що саме банківський сектор в останні роки декларує рекордні прибутки, проте рівень сплати податку на прибуток навіть знизився – з 8,1% у 2024-му до 7,4% у 2025 році. Держава вже вдавалася до надзвичайного підвищення ставок для банків у 2023-2024 роках, але планує зберегти базову ставку у 2025 році та заздалегідь попереджає про підвищення на 2026-й.​ Бюджетний ефект Головна мета ініціативи – поповнення держбюджету на 30 млрд грн за рахунок рекордних фінансових результатів сектору, що є значною підмогою для бюджету під час війни. Значна частка цих надходжень буде спрямована на потреби оборони, соціальні програми та забезпечення макроекономічної стабільності. Саме підрозділ з наповнення бюджету став вирішальним аргументом у виборі об’єкту додаткового оподаткування.​ Передбачуваність та обмеження ініціативи На відміну від попередніх практик, підвищена ставка не вводиться «заднім числом» й проголошується заздалегідь, що дозволяє банкам пристосувати бізнес-моделі та закласти нові умови в плани розвитку. Також, згідно з позицією Гетманцева, передбачуваність податкової політики посилює довіру бізнесу, забезпечуючи прозорість фіскальних правил.​ Аргументи критиків Одразу після анонсу ініціативи з боку представників банківського сектору та фінансової спільноти прозвучала низка застережень. Основні побоювання полягають у наступному:​ Занадто високий рівень оподаткування може знівелювати мотивацію банків інвестувати у розвиток, призвести до скорочення кредитування та інновацій.​ Відтік частини банківського прибутку за кордон, зниження обсягів сплачених дивідендів акціонерам, які і так працюють із підвищеними ризиками. Довготривала дія надзвичайних ставок шкодить привабливості банківського ринку України для іноземних інвесторів, особливо з огляду на зростаючу конкуренцію на ринку фінансових послуг.​ Стан банківської системи Ініціативу підсилює той факт, що українські банки, попри війну, демонструють зростання прибутків, що пояснюється збільшенням відсоткових доходів та стабілізацією фінансової системи завдяки діям НБУ та уряду. Проте варто пам’ятати, що частина установ залишається збитковою, а прибуток розподіляється нерівномірно між банками – основний внесок у надприбуток дають банки з державною участю та лідери ринку.​ Вплив на ринок та економіку Потенційний ефект від реалізації такого фіскального кроку можна розглядати у кількох площинах: Додаткові бюджетні надходження дозволять покривати витрати на оборону, що сьогодні має беззаперечний пріоритет.​ Короткостроково банки з високим прибутком зможуть адаптуватися до нових умов, проте середньостроково можлива зміна політики щодо кредитування економіки, особливо для малого та середнього бізнесу, а також низькомаржинальних галузей. Високі ставки залишаються виключно для 2026 року, проте відміна ретроактивності не виключає ризиків «затягування» надзвичайних податків у майбутньому, якщо воєнний стан буде продовжено.​ Міжнародний контекст В аналогічних умовах країни зіткналися з питанням надзвичайного оподаткування прибутків банків та енергетичних компаній (зокрема під час пандемії або енергетичних криз). Міжнародна практика свідчить про доцільність використання такого інструменту в умовах війни або великих катаклізмів, проте завжди наголошується на обмеженості во часу і чіткій прозорості рішень.​ Баланс інтересів Головним викликом є знаходження балансу між фіскальними потребами держави та збереженням мотивації банків розвиватись, інвестувати в інновації, кредитування й обслуговування економіки. Аргументи на користь такої політики посилюються переважно рекордними результатами сектора. Водночас зниження довгострокової привабливості ринку та уповільнення розвитку фінансової системи залишаються серед основних ризиків. Перспективи ухвалення Станом на жовтень 2025 року законопроєкт лише внесено до Верховної Ради, тривають консультації із фахівцями та банківською спільнотою. Ймовірно його розгляд супроводжуватиметься гострою дискусією. Очевидно, що головним аргументом для підтримки законопроєкту стануть строковість (одноразовість), критична воєнна потреба та потенційний ефект у 30 млрд грн для бюджету.​ Висновок Ініціатива Гетманцева щодо 50% податку на прибуток для банків у 2026 році — це класичний приклад фіскального компромісу під час війни, який спрямован на виняткове та тимчасове наповнення бюджету коштом сфери, яка демонструє надприбуток у складні часи. Справжній ефект стане зрозумілим лише після прийняття та реалізації закону, водночас питання балансу між державними інтересами та сталим розвитком фінансового ринку залишається відкритим і вимагатиме публічного контролю і глибокої експертної дискусії. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням прибутку банків, новими законодавчими ініціативами чи необхідністю оцінки впливу змін на банківський бізнес та фінансове планування, звертайтеся за консультацією до юристів та експертів ЮК“WINNER”. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=l0e5Vg6uhzIMtccR

Проблема керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння не нова для українського суспільства. З 2016 року, коли норми статті 130 КУпАП були кардинально оновлені, держава заявила про рішучу боротьбу з нетверезими водіями. Реформа передбачала підвищення штрафів і розширення санкцій, зокрема позбавлення права керування та навіть конфіскацію автомобіля. Однак за останні п’ять років боротьба з нетверезим водінням перетворилась на відлагоджену систему прибутків для бюджету та суміжних державних і приватних структур. Еволюція покарань та економічна модель.  Перші істотні зміни набули чинності у 2017–2020 роках: штрафи за водіння у стані сп’яніння зросли з кількох тисяч до рекордних 17 000 гривень, передбачаючи позбавлення права водіння на рік. Повторне порушення всередині року тягне 34 000 грн штрафу і конфіскацію транспортного засобу, третє — 51 000 гривень і позбавлення прав на десять років. Такий розмір економічних санкцій перевищує не лише заробітну плату більшості громадян, а й приблизний розмір витрат на новий автомобіль бюджетного класу. Зростання штрафних санкцій конвертувалось у прогнозоване збільшення надходжень до бюджету. За даними судової статистики, лише за 2023 рік було прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення щодо понад 115 тисяч осіб (81,5% з розглянутих справ), а обсяг штрафів сягнув мільйонів гривень. У окремих судах регіону, наприклад, лише за перше півріччя 2025 року стягнуто понад 1,7 млн грн штрафів, з них близько 15% — добровільно. Реальний показник збору нижчий, адже частина водіїв не сплачує штрафів, йде на судові оскарження чи навмисно затягує процедуру виконання. Система адміністративної вигоди.  Коли штрафи за нетверезе водіння зросли, їх стягнення перетворилося на структурований процес із залученням державних органів (поліція, суди, ДВС) та приватних підрядників, що супроводжують конфіскацію майна, евакуацію автомобілів тощо. Крім судових зборів, частина витрат лягає на плечі винних водіїв у вигляді: оплат послуг евакуаторів (від 2 до 6 тис. грн), зберігання авто на майданчику ДВС, судових зборів та адміністративної комісії, фінансових витрат на адвокатів, повторні медичні огляди, альтернативні експертизи. Реалії судової практики такі, що до 18% справ закриваються (скасовуються або повертаються для належного оформлення), але понад 80% справ закінчуються реальним адміністративним стягненням на користь бюджету і державних структур. Державна монетизація боротьби та стимулювання професіоналізації.  Великі штрафи та часті покарання стимулювали появу потужного «судового» ринку правової допомоги. Адвокати маркетують послугу «130 КУпАП» як одну з найвигідніших для клієнта, що бажає уникнути позбавлення прав. Юридичні кейси і оскарження набули системного характеру, адвокати формують цілі групи справ, отримуючи винагороду за повернення прав чи зменшення штрафу, надаючи супровід на різних етапах (від адміністративного затримання до кримінальної відповідальності при ДТП). Судова практика демонструє, що у 20–30% випадків можливо добитись закриття справи чи пом’якшення санкцій через процедурні помилки, неточність у протоколах чи неправильне оформлення доказової бази із огляду на стан сп’яніння. Системне документування порушень у практиці поліції й досі складає проблему, що дає шанс як водіям, так і адвокатам «грати» на юридичних проріхах. Нові законодавчі ініціативи та посилення контролю.  У 2025 році анонсовано нові законодавчі зміни, що ще більше посилять адміністративний контроль: обов’язкова евакуація авто на штрафмайданчик, негайна конфіскація автомобіля для потреб ЗСУ у воєнний період, збільшення функції поліції щодо безперебійного винесення протоколу навіть без согласування з водієм. Очікується, що частка реально сплачених штрафів до бюджету зростатиме, а процес конфіскації стане жорсткішим і швидшим. Водночас це створює ризик корупційних схем — бажання «відкупитись» від евакуації чи конфіскації золоти для недобросовісних учасників ринку. У містах, де кількість штрафів на душу населення максимальна, побічні ефекти — затримки у судових процесах, переповнені штрафмайданчики, збільшення попиту на адвокатські послуги. Негативні та позитивні наслідки для суспільства.  Проявлення економічного інтересу у боротьбі зі сп’янінням на дорозі має двоякий ефект. З одного боку, ріст надходжень до бюджету та ефективне стимулювання водіїв не сідає за кермо напідпитку реально скорочує кількість ДТП із жертвами. З іншого боку — кількість оскаржень і судових спорів, стресовий фактор для всіх учасників та зростаюча недовіра до системи. Держава демонструє сувору позицію, але при цьому малозначні відхилення (наприклад, відмова від проходження медичного огляду) караються фактично так само суворо, як і тяжкі проступки. Юридичні ризики для водіїв також збільшилися: складність процедур, ризик заочного розгляду, обмежені можливості для самозахисту і високі витрати на адвокатів. Чи працює система як превенція?  За статистикою, понад 80% справ за ст. 130 КУпАП закінчуються штрафом і позбавленням прав, а рівень рецидиву (повторних порушень) залишається вдвічі нижчим, ніж до реформ. Разом із посиленням контролю — це свідчення певної ефективності. Проте за опосередкованими оцінками, до 20% водіїв ухиляються від сплати штрафу і продовжують анонімно користуватися транспортом, легко обходячи тимчасові перепони. Досвід європейських країн переконує: лише поєднання великих штрафів, конфіскації майна, лікування алко- та наркозалежних та інформаційних кампаній реально знижує смертність у ДТП. В Україні ж головний фокус — фіскальна ефективність та акселерація адміністративних процедур. Висновки.  Система протидії нетверезому водінню за ст. 130 КУпАП стала багаторівневою економічною моделлю, що генерує суттєві прибутки для бюджету й суміжних сервісів. Адміністративна машина працює доволі ефективно й вимагає від водія максимальної відповідальності та знань процесуальних прав. Водночас грошова мотивація державних структур, адвокатів, підрядників і суміжних підприємств створила нові ризики для несправедливо покараних, а також стимулювала розвиток послуг із юридичного захисту у справі 130 КУпАП. Умови можуть змінюватись, але «індустрія» адміністративної відповідальності продовжить розвиватися — поки водії та система шукають баланс між профілактикою, справедливістю і фінансовою ефективністю. Автор: Євген Мурченко -керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія “WINNER”. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з діями патрульної поліції, оформленням адміністративних штрафів, спірними ситуаціями щодо порушень ПДР чи інших нюансів безпеки на дорозі — звертайтеся за професійною консультацією. https://youtu.be/S9C2nn5VO0I?si=kEArOuNfxLoR6qAz

НАБУ спільно з САП повідомили про підозру прокурору Офісу Генерального прокурора та кільком адвокатам. За інформацією офіційних джерел, досудове розслідування стосується можливого отримання неправомірної вигоди в розмірі $3,5 млн за нібито сприяння у прийнятті рішень у межах іншого кримінального провадження. Згідно з матеріалами, зафіксовано передачу першого траншу — $200 000, після чого учасникам провадження повідомлено про підозру. Тривають слідчі дії. Юридична кваліфікація Попередньо повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених:– ч. 2 ст. 15 КК України — закінчений замах на злочин;– ч. 4 ст. 27 КК України — організація чи пособництво у вчиненні злочину;– ч. 4 ст. 369 КК України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, вчинене організованою групою чи в особливо великому розмірі.Наразі досудове розслідування триває, а остаточну кваліфікацію та відповідальність може визначити лише суд після оцінки всіх доказів. Процесуальні аспекти Стандарт доказування — у подібних справах ключовим є дотримання принципів допустимості доказів (ст. 86, 87 КПК України).2. Процедура повідомлення про підозру — участь адвокатів та прокурора в одному провадженні вимагає процесуальної чистоти дій органів досудового розслідування.3. Роль ВАКС і САП — справа може стати орієнтиром для майбутньої судової практики. Коментар WINNER Справи, пов’язані з підозрами у корупційних злочинах у правничому середовищі, потребують максимальної юридичної точності та дотримання презумпції невинуватості. Головне завдання сторін — забезпечити право на захист і дотримання стандартів справедливого правосуддя. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із корупційними, службовими злочинами, захистом у кримінальному провадженні чи питаннями притягнення до відповідальності — звертайтеся до АО «Юридична компанія “WINNER”» для отримання кваліфікованої юридичної допомоги. 👉 WINNER — це Ваша перемога! https://www.youtube.com/watch?v=V6VIYjriyBw&t=16s

Законопроект №14025, відомий як “податок на OLX”, став ключовою ініціативою у 2025 році для реформування системи оподаткування доходів із цифрових платформ в Україні. Його прийняття орієнтується на інтеграцію з європейськими правилами (DAC7), детінізацію ринку онлайн-продажів, фрилансу, гіг-економіки й оренди через сервіси на кшталт OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Airbnb, Uber, Kabanchik тощо. Основні положення законопроєкту Документ доповнює Податковий кодекс України новою статтею про автоматичний міжнародний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, та визначає чіткі обов’язки і податки для “підзвітних продавців” й операторів платформ. Податковий агент: хто і як Оператори цифрових платформ (маркетплейси, агрегатори таксі, фріланс, оренда): OLX, Prom, Rozetka, Airbnb, Bolt, Glovo, Uklon та інші. Вони зобов’язані збирати дані про виручку користувачів, подавати звітність до ДПС, автоматично утримувати та перераховувати податки до бюджету. Оператор повинен виявляти “підзвітних продавців”, подавати заяву на взяття їх на облік і надавати дані щодо доходу кожного користувача. Продавець-платник: критерії та види звітної діяльності Підпадають всі, хто отримує дохід від продажу товарів, оренди нерухомості, транспорту, приватних послуг (ремонти, клінінг, догляд, фриланс тощо) через платформи. Якщо виручка за рік перевищує 12 прожиткових мінімумів (36,3 тис. грн у 2025 р.) чи здійснюється більше трьох операцій, діє окрема процедура — обов’язковий окремий банківський рахунок і податковий облік. Ставки та механізми адміністрування До 36,3 тис. грн на рік (разові продажі) – звільнення від оподаткування. Однак податок утримується автоматично і підлягає поверненню через декларацію наступного року. При вищих доходах або регулярній діяльності: 5% ПДФО (пільгова ставка) при наявності окремого рахунку, відсутності ФОП і дотриманні ліміту 6,7 млн грн на рік. 18% + 1,5% військового збору, якщо не виконані всі умови. Оператор платформи зобов’язаний адмініструвати весь процес онлайн і сплачувати податки за користувачів. Обов’язки операторів та новий порядок контролю Ідентифікація підзвітних продавців, реєстрація в ДПС та подання детальної фінансової звітності щодо кожного користувача. Відповідальність платформи за порушення або невчасне інформування становить десятки тисяч гривень штрафу. Створюється відкрита платформа моніторингу для автоматичного співставлення даних реєстрів ДПС, банків та агрегаторів. Функціональні особливості Всі платежі — лише через ідентифікований рахунок користувача. Для готівкових угод, укладених безпосередньо (“в обхід” платформи), відповідальність і податковий ризик покладається на продавця, але оператор все одно звітує про активність. Неоподатковуваний мінімум і захист “дрібного продавця” Законопроект містить “запобіжники”: разові продажі речей на суму до 36 тис. грн на рік або до трьох операцій не вимагатимуть ані окремого рахунку, ані реєстрації ФОП. Для них діє повністю звільнення від оподаткування, якщо не буде виявлено “ознак бізнесу”. Аргументація уряду та реакція ринку Позитиви: Гармонізація з законодавством Євросоюзу, безшовна імплементація директиви DAC7. Автоматизація адміністрування податку і спрощення життя чесних фрилансерів і разових продавців. Зростання доходів бюджету. Критика і ризики: “Фіскалізація буденних продажів”, посилення контролю над особистою інформацією, ризик масового “уходу в тінь” через неформальні угоди або розрахунки поза платформою. Технічне навантаження на електронні платформи: новий бік відповідальності і витрати на адміністрування. Практичні сценарії для користувача Якщо ви продаєте нечасто — податки утримують із суми, але повертають після річної декларації. Дохід понад ліміт чи регулярна діяльність — ведіть облік, відкривайте спеціальний рахунок, звітуйте та очікуйте автоматичного утримання податків. Для орендодавців, таксистів, гіг-робітників — усе аналогічно: прозорість, онлайн-банкінг, автоматичне адміністрування. Висновки: куди йде цифрова податкова Законопроєкт 14025 — перша велика спроба виробити єдині правила для оподаткування цифрової платформи і перевести взаємодію громадянина, платформи й ДПС повністю у цифрову площину. Він захищає “білий” сегмент ринку, детінізує ринок послуг, допомагає бюджету, але також стимулює пошук оптимальних режимів адміністрування для мікро- та дрібного бізнесу. Для більшості українців, хто продає випадково — закон значних змін не несе, а от тим, хто заробляє онлайн на регулярній основі, доведеться перебудувати фінансову модель: працювати прозоро, вести облік, слідкувати за новими звітами та ставками. Для цифрових платформ — це новий рівень контролю й відповідальності, додаткові інвестиції у відповідність міжнародним стандартам фінансової звітності. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання, пов’язані із маркетплейсами чи  Законопроєктом 14025— звертайтеся за професійною консультацією. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=r2qIcjdQmAbSefy9

Восени 2025 року Міністерство фінансів оприлюднило проєкт нової редакції Положення про Державну податкову службу України, який кардинально розширює функції та повноваження ДПС відповідно до сучасних стандартів управління, Європейських практик і закону №4225-IX. Головна мета — уніфікувати механізми внутрішнього контролю, аудиту та цивільного захисту, а також зробити систему адміністрування податків прозорішою й конструктивнішою. Причини оновлення та ключовий фокус реформи Потреба удосконалити Положення виникла через нові вимоги Бюджетного кодексу та інтеграцію положень Кодексу цивільного захисту. ДПС отримує додаткові завдання — впровадження суворих процедур внутрішнього контролю, організація регулярного аудиту та превенція незаконного використання коштів у підконтрольних установах. Окремий акцент зроблено на відповідальності за фінансову дисципліну, якість звітності та зменшення ризиків корупції на територіальному рівні. Нові функції служби: на що очікувати в 2025-2026 Забезпечення функціонування внутрішнього контролю у кожному підрозділі ДПС, територіальному органі чи підлеглій організації. Проведення внутрішнього аудиту не лише для централізованих органів, а й для підпорядкованих підприємств у сфері ДПС. Впровадження механізмів цивільного захисту: аналіз ризиків, підготовка до надзвичайних ситуацій, рекрутинг персоналу, розробка планів реагування. Виявлення й запобігання незаконному, неефективному чи нерезультативному використанню бюджетних коштів. Забезпечення відкритості та прозорості процесів адміністрування податків, підвищення довіри платників податків. Обов’язковий моніторинг фінансових потоків, повідомлення про випадки несумлінного використання коштів та підозрілих операцій державним органам, зокрема НАБУ. Порядок і наслідки впровадження Документ розроблено для відкритого громадського обговорення — підприємці, профільні асоціації та експерти можуть вносити пропозиції до проєкту постанови. Найбільші дискусії точаться навколо: балансу між контролюючим і сервісним підходом роботи ДПС, обмеження дублювання функцій внутрішнього аудиту з боку мінфіну або інших структур, відповідальності за коректність та своєчасність звітності з боку платників і органів ДПС. Очікується, що затвердження змін і запуск нових функцій відбудеться у четвертому кварталі 2025 — першому кварталі 2026 року, після проходження процедур антикорупційної експертизи. Розширені повноваження та їх вплив на бізнес Згідно нового Положення, ДПС адмініструватиме й пов’язані соціальні платежі — зокрема внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, моніторинг ЄСВ та звітності по зайнятості. Впроваджується контроль дотримання законодавчих вимог щодо розрахунків за товари/послуги електронними платіжними засобами та самостійне адміністрування фінансових санкцій за порушення законодавства. ДПС набуває права здійснювати ліцензування виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та контролювати їх обіг. Покращення адміністративної роботи та сервісна функція Передбачене централізоване адміністрування платників, автоматизація реєстру, підвищення швидкості та якості прийняття рішень щодо податкових повідомлень-рішень, опрацювання скарг платників і запитів на консультації. Роль сервісної служби буде розширено, ДПС зобов’язується зменшити терміни розгляду звернень та оскаржень, перейти до проактивного інформування бізнесу про новації. Висновок: вплив на податкову систему і платників Реформування повноважень ДПС — це закономірний етап перетворення податкової служби в сучасний аналітичний центр із функцією контролю, аудиту та сервісу. Заплановані зміни стимулюють прозорість фінансових потоків, зменшують корупційні ризики й забезпечують оперативність реакції системи на виклики, що виникають в умовах воєнного стану та змін економічної ситуації. Для платників податків це означає більше можливостей для захисту своїх прав, швидше отримання послуг, а для держави — підвищення якості адміністрування бюджету, зниження втрат від неефективного використання ресурсів та підвищення відповідальності чиновників за кожний етап податкового процесу. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли додаткові питання або ви потребуєте експертної поради — звертайтеся за професійною консультацією. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=r2qIcjdQmAbSefy9

В Україні продаж товарів без видачі фіскального чеку є порушенням вимог Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (РРО). Незалежно від того, чи ви продаєте товар онлайн, офлайн або через соціальні мережі, покупець має право отримати документ, який підтверджує оплату. Ігнорування цього обов’язку має серйозні наслідки: Фінансова відповідальність — штрафи від 100% до 150% вартості проданого товару/послуги без чеку. Податкові ризики — додаткові донарахування та перевірки ДПС. Адміністративна відповідальність — протоколи і стягнення, які можуть вплинути на вашу репутацію та економічну стабільність бізнесу. Продаж без фіскального чеку часто виявляється під час контрольних закупок або перевірок, і навіть одноразове порушення може призвести до значних втрат. Окрім штрафів, у підсумку це може стати підставою для зупинки діяльності або анулювання реєстрації платника єдиного податку. Як діяти бізнесу, щоб уникнути штрафів Використовувати РРО або програмні РРО (ПРРО) для всіх розрахункових операцій. Навчити персонал правильно проводити продажі та видавати чеки. Перевіряти налаштування й роботу касового обладнання або програмного забезпечення. Фіксувати всі операції, навіть у разі повернення товару чи переказу коштів. В Юридичній компанії WINNER ми допомагаємо підприємцям і компаніям уникнути штрафів, правильно оформити розрахункові операції та підготуватися до перевірок. Наші юристи: Проводять аудит роботи з РРО/ПРРО та онлайн-торгівлі. Розробляють інструкції та алгоритми для співробітників. Захищають бізнес у судах та під час перевірок ДПС. Консультують щодо ризиків і варіантів їх мінімізації. Продаж товарів без фіскального чеку може коштувати бізнесу дорого. Ми допоможемо цього уникнути. Заявка на консультацію внизу після відео-вебінару. Неоформлення найманих працівників та низька заробітна плата.  Неоформлення найманих працівників і виплата зарплати «в конвертах» залишаються одними з найризикованіших порушень для бізнесу у 2025 році. ДПС регулярно проводить фактичні перевірки без попередження, які можуть призвести до значних фінансових втрат та адміністративної відповідальності. Яка відповідальність за неоформлених працівників? Штраф за допуск працівника без трудового договору — 10 мінімальних зарплат (80 000 грн) за кожного працівника для першого порушення, а для повторного — 30 мінімальних зарплат (240 000 грн) за кожного працівника. Адміністративна відповідальність — додатково може накладатися штраф від 8 500 до 17 000 грн згідно ст. 41 КУпАП за кожного працівника. Оптимізація через цивільно-правові договори у більшості випадків не рятує: у разі виявлення ознак трудових відносин штрафи будуть застосовані як за неоформлену працю. Низька офіційна зарплата — на практиці ДПС та Держпраці аналізують розмір зарплати та можуть вимагати донарахування ЄСВ та ПДФО, якщо виявлять виплату в «конвертах». Як проходять перевірки ДПС Перевірки можуть бути без попередження: інспектори мають право з’явитися у будь-який час для фактичної перевірки відповідності реально працюючих осіб штатному розпису, трудовим договорам і повідомленням до ДПС. Підстави для перевірки — скарги, інформація від ДПС, зовнішній моніторинг і дані працівників. Додатково: у разі виявлення неоформлених працівників ДПС інформує Держпраці, що призводить до накладення штрафу навіть без додаткових перевірок. Як діяти бізнесу: алгоритми захисту Перевірити наявність оформлених трудових договорів, наказів про прийняття на роботу, повідомлень до ДПС та штатного розпису. Періодично проводити аудит кадрової документації та зарплатного фонду; уникати розриву між реальною і офіційною зарплатою. Навчати персонал правильно відповідати на питання інспекторів та не допускати до роботи людей без офіційного оформлення. У разі перевірки — залучати юристів для супроводу та фіксації всіх процесуальних дій. Уникати недопуску інспекторів: за створення перешкод штраф — 24 000 грн. Фахівці ЮК WINNER мають досвід супроводу перевірок ДПС та Держпраці, формують правову позицію для захисту компанії, готують внутрішні алгоритми та консультують щодо легального оформлення трудових відносин. Якщо бізнесу необхідні рекомендації, аудит чи представництво у суді — ми допоможемо уникнути серйозних фінансових ризиків та репутаційних втрат. Офіційне працевлаштування — це фундаментальна стратегія захисту бізнесу у 2025 році. Кожен пропущений етап може коштувати сотні тисяч гривень. Неоформлення працівників та виплата низької офіційної зарплати — одні з найбільших ризиків для бізнесу сьогодні. ДПС здійснює фактичні перевірки без попередження і може накласти величезні штрафи за порушення трудового законодавства. Відповідальність за неоформлених працівників За допуск до роботи без оформлення трудового договору — штраф 10 мінімальних зарплат (80 000 грн) за кожну особу. За повторне порушення — 30 мінімальних зарплат (240 000 грн). Для ФОП-спрощенців за перше порушення може бути попередження, але для юридичних осіб штраф застосовується одразу. Одночасно може бути адміністративний штраф за порушення трудового законодавства — від 8 500 до 17 000 грн. При сплаті частини зарплати «у конверті» ДПС і Держпраці можуть донарахувати ЄСВ і ПДФО та застосувати штрафи за недотримання розміру мінімальної зарплати. Як проходять перевірки Фактична перевірка ДПС проводиться без попереднього повідомлення. Інспектори аналізують трудові договори, накази, повідомлення до ДПС, розмір заробітної плати, штатний розпис. Причинами для перевірки можуть бути скарги працівників, інформація від ДПС, зовнішній моніторинг та неповні звіти. У разі недопуску інспекторів накладається штраф у розмірі 24 000 грн. Алгоритми дій для бізнесу Оформити всі трудові договори та своєчасно подати повідомлення до ДПС. Проводити регулярний аудит кадрів і зарплат — розрив між реальною і «офіційною» зарплатою небезпечний. Ідентифікувати всіх працівників на роботі та мати підтверджуючі документи. Не допускати роботу без офіційного оформлення та співпрацювати з юристами в разі перевірки. За скарг або запиту — забезпечити юридичний супровід дій інспекторів і фіксацію процедур. WINNER-захистимо ваш бізнес ЮК WINNER допоможе підготувати точні алгоритми кадрового оформлення, супроводить перевірки ДПС і Держпраці, захистить від адмінштрафів та донарахувань, проведе аудит і роз’яснить актуальні вимоги законодавства. Вартість консультації — набагато менша, ніж один штраф! Дроблення бізнесу на ФОПів. Перевірки та відповідальність.   Дроблення бізнесу на ФОПів — одна з основних причин для перевірок ДПС у 2025 році. Податкова, Держпраці та банки активно розробляють алгоритми для виявлення штучного поділу бізнесу з метою податкової оптимізації, застосування спрощеного режиму і зниження витрат на зарплатні податки. Що таке “дроблення бізнесу” і як це визначають Дробленням вважається ситуація, коли кілька ФОПів фактично працюють як єдина структура: мають одного керівника, загальну базу клієнтів, персонал, одну адресу чи технічну інфраструктуру, ідентичну діяльність. Основний принцип: якщо для податкової метою розділення є уникнення податків, а немає економічної самостійності та реального розмежування діяльності, контрольні органи можуть кваліфікувати це як ухилення від оподаткування. Відповідальність за дроблення бізнесу В Україні немає окремої статті за «дроблення бізнесу», але відповідальність настає за наслідки таких схем. Якщо податкова доведе наявність схеми: Донарахування ПДВ, податку на прибуток на всю групу ФОПів (ставка 20% і 18% відповідно), штраф 25% за умисне порушення, до 50%

В Україні в 2025 році критично важливим підприємствам, установам та організаціям довелося зіткнутися з оновленими критеріями визначення їхнього статусу – це порушило важливі питання щодо необхідності перепідтвердження вже присвоєного статусу. Після змін, затверджених наказом Мінекономіки №471 від 11.09.2025 та низкою постанов КМУ, виник правовий вакуум – частина компаній отримала вимогу оновити пакет документів, інша частина отримала офіційні роз’яснення про відсутність такої потреби. Нові критерії критичності: ключові зміни З 2025 року діє уніфікований список критеріїв для визначення «критичних» роботодавців. Більшість галузевих і монопольних показників, раніше актуальних, скасовано, натомість з’явилися галузеві/спеціальні умови для агро, лісового, екологічного напрямів. Для приватних підприємств введено обов’язкову умову відсутності боргів по ЄСВ і податках, а також вимогу щодо мінімальної зарплати (20 000 грн за останній квартал). Для підприємств з іноземним (у тому числі міноритарним) капіталом встановлено обмеження – навіть один власник під санкціями унеможливлює статус критичності. Чи треба перепідтверджувати діючий статус Офіційна позиція Мінекономіки та профільних асоціацій станом на жовтень 2025 року – діючі рішення про статус критично важливого підприємства залишаються чинними. Перепідтвердження чи повторна подача пакета документів не потрібна для компаній, які вже отримали позитивне рішення до дати внесення змін. Водночас в окремих випадках місцева влада чи галузеві міністерства можуть ініціювати запит на оновлення пакету даних для перевірки відповідності новим критеріям, про що підприємства інформують індивідуально. Практика листування та суперечливі ситуації Парадокс: у державних електронних кабінетах (ДАР, Дія) іде розсилка нагадувань про обов’язковість оновлення статусу після появи нових вимог, водночас Мінекономіки публічно зазначає, що переподання пакету не є обов’язковим автоматично. Підприємствам рекомендується фіксувати офіційні повідомлення, зберігати копії листів та звертатися за додатковими роз’ясненнями у разі надходження вимог від галузевих міністерств. Втрата статусу та ризики для бронювання Важлива новація: якщо протягом року статус критично важливого не підтверджено, або підприємство після нагадування не подало запит на відповідність новим критеріям, воно втрачає право на бронювання працівників. Оновлена система передбачає автоматичний моніторинг з боку профільних органів із правом анулювання статусу або скасування бронювань через застосунок «Дія». Алгоритм дій для підприємств Відслідковувати офіційні роз’яснення Мінекономіки, профільного міністерства, місцевої ОВА. При отриманні персонального листа з вимогою перепідтвердження – підготувати актуалізований пакет документів (довідка про борги, зарплата, витяги з реєстрів). У випадку закінчення строку попереднього рішення – подавати документи на пролонгацію за 30–45 днів до дати закінчення. Для нових аплікантів – дотримуватись виключно оновлених критеріїв та штатної процедури розгляду заяв. У разі спірних питань – звертатись до юристів або через бізнес-асоціації домагатися роз’яснення на державному рівні. Тонкощі для різних секторів Для аграрних, лісових, екологічних підприємств критерії диференційовані, враховують унікальні КВЕДи і факти державного фінансування на окремі дослідження. Для ІТ, фармацевтики, логістики – акцент зберігається на стратегічному продукті, контрактах із МОУ чи структурою критичної інфраструктури. Висновки: що робити бізнесу Більшість підприємств, що отримали статус до вересня 2025 року, не повинні переподавати документи автоматично. У разі персональної вимоги від органу влади або спливу строку наказу – діяти за інструкцією щодо оновлених критеріїв. Оновлення регуляторних вимог підвищило прозорість і ускладнило маніпуляції зі статусом критичності, але створило додаткове адміністративне навантаження для бізнесу. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із бронюванням — звертайтеся за професійною консультацією. https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=vOvLxRhVvQyp0qbf

Верховна Рада України 9 жовтня 2025 року ухвалила важливий закон, що дозволяє підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) та критично важливим підприємствам тимчасово бронювати на 45 днів чоловіків, які перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування (ТЦК) або взагалі не мають військового квитка чи не стоять на військовому обліку. Основна суть законодавчих змін Прийнятий законопроєкт №13335 стосується організації трудових відносин в умовах воєнного стану та вирішує одну з реальних проблем виробництва оборонної продукції: нестачу працівників із “чистим” військовим обліком. До 2025 року бронювання (захист від мобілізації) стосувалося лише тих військовозобов’язаних, які мали належним чином оформлені документи, були офіційно працевлаштовані, уточнили дані у військових реєстрах і не перебували у розшуку ТЦК. Тепер підприємства ОПК можуть невідкладно оформити короткострокову бронь навіть на тих, хто має проблеми з військовим обліком або є у розшуку, незалежно від причин. Кого та як можна забронювати Бронювання можливе для: всіх військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств та оборонно-промислового комплексу; осіб без військового квитка; осіб із неналежно оформленим військово-обліковим документом; тих, хто не перебуває на військовому обліку чи не уточнив персональні дані; тих, хто вже перебуває у розшуку ТЦК (окрім визначених злочинів, як ухилення від військової служби за ст.336–337 ККУ). Важливо: такою бронню можна скористатися тільки ОДИН раз на рік для конкретної особи, на термін не більш як 45 днів з моменту прийняття на роботу. Встановлений випробувальний строк — до 45 днів, під час якого працівник повинен владнати всі проблеми з військовим обліком, інакше роботодавець має право його звільнити. Практична мотивація та проблеми реформи Мета закону — усунути “шокове” вилучення ключових фахівців із виробничих процесів ОПК через технічні процедури військового обліку. Відтік необхідних кадрів загрожував зупинкою виробництва чи виконання оборонних замовлень. Тому бронювання тепер може оформлюватися навіть на “проблемних” працівників. Роботодавцю надається шанс урегулювати питання із документами співробітника під час виконання ним невідкладної роботи для оборонного комплексу. Це реальний крок підтримки кадрового потенціалу в умовах воєнної економіки. Юридичні гарантії та обмеження Тимчасове бронювання не звільняє людину від відповідальності за порушення правил військового обліку — воно лише дає “коридор” часу для врегулювання статусу без ризику термінового призову. Якщо за 45 днів працівник не усуне порушення (не оформить/відновить документи, не стане на облік), його можуть звільнити. Раніше бронювання для “проблемних” осіб було цілком неможливим — зміни відкривають доступ оборонному сектору до ширшого кола кандидатів. Для кого це НЕ працює Змінена процедура не поширюється на всі категорії громадян. Пряма заборона стосується тих, щодо кого вже відкрито кримінальні провадження за ст. 336, 337 ККУ (ухилення від мобілізації, самовільне залишення служби). Потенційні ризики та прогнози Закон частково легалізує кадрову нестачу через “напівлегальне” залучення працівників без повного пакету військових документів. Може формувати попит на “обхідні шляхи” бронювання серед сумнівних кандидатів, якщо роботодавці ігноруватимуть подальше оформлення обліку. Але система обмежує зловживання: строк чітко фіксовано, роботодавець несе відповідальність за своєчасне інформування й звільнення нелегалізованих співробітників. Для прозорості всі дані щодо тимчасового бронювання та змін статусу обліку мають автоматично фіксуватись у відповідних електронних реєстрах, а відповідні рішення — бути офіційно мотивованими. Висновки Рішення Верховної Ради про тимчасове бронювання чоловіків без військового квитка та у розшуку — фактично “аварійний клапан” для збереження працездатності оборонної промисловості у надзвичайний період. Закон балансує між інтересами національної безпеки та вимогами державної економіки, створюючи тимчасову “амністію” з суворими умовами. Дотримання процедури, чіткий контроль виконання вимог обліку і порозуміння між роботодавцем, працівником та державою — основа ефективної реалізації оновлених трудових і мобілізаційних правил. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із бронюванням — звертайтеся за професійною консультацією. https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=vOvLxRhVvQyp0qbf