Ім'я автора:admin

У 2025 році валютний нагляд і зовнішньоекономічна діяльність українських компаній переживають перезавантаження: Національний банк України (НБУ) та Державна податкова служба (ДПС) підходять до міжвідомчої взаємодії та звітності комерційних банків із принципово новими підходами. Це відповідає процесам валютної лібералізації, зростанням числа ЗЕД-операцій, а також вимогам ризик-орієнтованого підходу до контролю.​ Ключова регуляторна база та останні зміни Влітку 2025 року НБУ затвердив зміни до Інструкції про порядок валютного нагляду. Банки отримали чіткі алгоритми щодо режиму валютного нагляду (ВН) — особливо щодо складних операцій, гарантій, імпорту й експорту товарів. Головний акцент зроблено на:​ завершення ВН не лише після надходження коштів, але й у разі отримання документів/гарантій від банків-кореспондентів нерезидентів; уточнення вимог до підтверджуючих паперів; правила повернення помилково перерахованих коштів. НБУ також послабив певні валютні обмеження: бізнес може репатріювати дивіденди за 2023 рік (до 1 млн євро на місяць), що направлено на стимулювання інвестицій без створення пікового попиту на валюту.​ Взаємодія банків, ДПС та механізми інформування Сучасна роль банків — агентів валютного нагляду — передбачає не тільки перевірку строків розрахунків, а й моніторинг ризиків щодо кожної ЗЕД-операції клієнта. Банки за новими алгоритмами повинні:​ своєчасно інформувати ДПС про прострочки, порушення чи проблеми з валютною виручкою чи імпортом; повідомляти про «червоні прапорці» для підвищення фінансової безпеки; збільшити кількість автоматичних повідомлень (електронними каналами) та зменшити бюрократію паперового листування. ДПС, у свою чергу, посилює аналітичну складову — всі дані банків вносяться до єдиної бази для ризик-аналізу. Основна увага: неформальні схеми експорту/імпорту, дроблення платежів, використання фіктивних компаній-нерезидентів, підозрілі транзакції. Ризик-орієнтований підхід та алгоритми контролю Верховенство ризик-орієнтованого аналізу у валютному нагляді зумовлює ключові сценарії: не всі формальні порушення розглядаються як підстави для санкцій, якщо доведений економічний сенс та відсутність наміру відмивання коштів; банки, перш ніж подавати інформацію до ДПС, опрацьовують її із застосуванням критеріїв ризик-скорингу; головний тригер для нагляду — не лише затримка оплати, але й неспівпадіння даних між деклараціями, рахунками, призначенням платежу, контрагентом тощо.​ Основні типові питання та ризики для бізнесу Недостатній пакет документів— якщо компанія не зібрала усі підтверджуючі папери, банк інформує ДПС. Нетипова поведінка платежів— дроблення сум, часті надходження з різних країн, нетипові контрагенти. Порушення граничних строків розрахунків— пеня вже розраховується за 0,3% від простроченої суми щоденно, однак не більше 100%. Імпорт продукції з прострочкою— компанії мають право звертатись до Мінекономіки за подовженням строків, або вирішувати питання через суд/арбітраж. Як мінімізувати ризики бізнесу Забезпечити повний юридичний супровід ЗЕД-контракту: договір, рахунки, митні декларації, листування. Оперативно надавати пояснення банку, зокрема при отриманні запиту від банку-комплаєнс-офіцера. Використовувати зрозуміле призначення платежу. Уникати схем із дробленням, переказів на/з сумнівних юрисдикцій. Контролювати терміни розрахунків і отримувати офіційні висновки органів влади в разі затримок. Валютний нагляд та нові підходи у 2025 році Головним трендом стає перегляд ролі банків — вони стають ключовим ланцюгом в автоматизованих механізмах валютного контролю.​ Більше уваги до електронного документообігу, автоматичній передачі відомостей у режимі реального часу. Стандартизація вимог (всі банки використовують однакові формати та довідники). Зменшення суб’єктивізму: ризики аналізуються програмно-аналітичними алгоритмами, а не вручну. Велике значення набуває швидкість взаємодії: вже за кілька годин після порушення алгоритм подає тривогу ДПС, що мінімізує втрату часу для правомірних компаній. Єдине вікно для бізнесу У 2025 році запроваджується «єдине вікно» для надання банками та бізнесом інформації з валютного нагляду. Клієнти мають доступ до свого статусу з усіх валютних операцій, історії договорів, листування з банком і ДПС.​ Цифрові рішення, персональні кабінети, шаблони запитів/відповідей та інтеграція з платформою Дія Business забезпечують прозорість, зручність, швидке закриття наглядових кейсів. Очікуваний ефект для економіки Ліквідність та оборотність ЗЕД-операцій зросте, завдяки зменшенню паперової тяганини. Знизяться ризики фінмоніторингу щодо прозорого бізнесу і навпаки — ризикові транзакції швидко «ловитимуться». Більше компаній отримають змогу виходити на експорт/імпорт без штучних бар’єрів. Висновки Валютний нагляд у 2025 році стає орієнтованим на запобігання справжнім, а не формальним, ризикам. Інтеграція ДПС, НБУ та банків у єдину цифрову екосистему і запуск нових алгоритмів комунікації дає ринку прозорість і зручність, а бізнесу — оперативний супровід без надлишкового бюрократизму. Вчасна адаптація до нових вимог і вдосконалення внутрішньої комплаєнс-культури стануть не просто трендом, а стандартом виживання на сучасному валютному ринку України. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із валютним наглядом, зовнішньоекономічними контрактами, алгоритмами взаємодії з банками в частині валютних операцій або оскарженням дій контролюючих органів — звертайтеся за консультацією до юристів та експертів Адвокатського об’єднання «Юридична компанія “WINNER”». Фахова підтримка на всіх етапах валютного комплаєнсу захистить ваш бізнес і допоможе уникнути ризиків у сучасному регуляторному середовищі. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=Ru1_AYf6zpibeVb7

У жовтні 2025 року Верховна Рада ухвалила один із найбільш очікуваних у сфері міської мобільності законопроєктів – №12437, який зобов’язує власників стоянок виділяти спеціальні паркомісця для водіїв, що перевозять дітей до трьох років. Ухвалені зміни, що набудуть чинності через три місяці з моменту публікації закону, засвідчили зростання уваги держави до потреб молодих родин та прагнення до адаптації європейської практики комфорту й безпеки для найвразливіших учасників дорожнього руху.​ Законодавчі параметри нової норми Суть нововведення полягає у зобов’язанні власників паркінгів і майданчиків будь-якого типу (спеціально облаштованих чи відведених територій) виділяти щонайменше 5% від загальної кількості місць окремо для автівок, якими керують водії, що перевозять дітей до трьох років. На кожному паркінгу має з’явитися як мінімум одне таке місце, а самі місця повинні бути чітко позначені спеціальними дорожніми знаками або розміткою. Право на користування підтверджуватиме певний розпізнавальний знак на транспортному засобі, який визначить Кабмін.​ Соціально-інфраструктурне значення рішення Головна мета закону – підвищення безпеки й комфорту сімей із малими дітьми в громадському просторі. Аргументами на користь змін виступили: зниження ризику травмування дітей на стоянках за рахунок створення коротшого безпечного маршруту до входу/виходу; полегшення пересування для батьків із візками, дитячими автокріслами, речами чи дітьми, які ще не вміють усвідомлено поводитись на проїжджій частині; зручність для вагітних жінок, людей із обмеженою мобільністю та літніх осіб (запропоновано створювати для них окремі місця).​ Практика реалізації: як зміниться паркінг Місця для водіїв із дітьми мають бути розташовуватись максимально близько до входів у торгові центри, лікарні, громадські заклади, аби мінімізувати шлях для малюка. Розміри нових паркувальних місць становитимуть, за стандартом, близько 3 метрів у ширину (на 0,5 м більше за звичайне) для комфортного використання автокрісел, візків та безпечної посадки/висадки. На розмітці зображуватиметься візок чи інша позначка, що сигналізує про призначення місця.​ Вимоги для використання та контроль Для зайняття місця водій має отримати офіційний знак на авто, порядок видачі/встановлення якого розробить уряд. Планується, що документи і процедури буде уніфіковано на рівні Кабміну та місцевих органів влади. Передбачено і нові підходи до контролю дотримання правил паркування: штрафи за порушення паркування вже інтегрують у систему «Дія» у низці міст.​ Чому закон був необхідний Ініціатори наводять декілька ключових аргументів: гостра демографічна ситуація потребує ефективних і безпечних рішень для сімей із дітьми, аби стимулювати народжуваність; європейський досвід довів результативність спеціальних паркувальних місць (у багатьох країнах уже діють аналогічні норми); зміни є відповіддю на численні скарги громадян щодо відсутності інфраструктури та порушень з боку інших водіїв, які займають місця поруч із входами.​ Очікуваний ефект та виклики впровадження Очікується, що нова норма: суттєво полегшить та прискорить пересування для тисяч родин із маленькими дітьми щодня; підвищить культуру поведінки на стоянках за рахунок зрозумілих ПДР і штрафів; зменшить конфлікти батьків і інших водіїв щодо доступності паркомісць; започаткує практику «дружніх паркінгів» у малих містах і селах, а не лише у великих ТРЦ. Водночас, на практиці залишаються виклики: Дефіцит площ на старих або приватних паркінгах може ускладнити реалізацію норми. Можливі зловживання з боку водіїв, які незаконно займають пільгові місця (потрібен ефективний механізм контролю). Не всі населені пункти, особливо малі, мають ресурси для швидкого запровадження нових стандартів.​ Наступні кроки: відповідальність бізнесу і держави Протягом трьох місяців після публікації закону Кабмін має розробити підзаконні акти — інструкції та стандарти для всіх категорій паркінгу, з детальним описом: ширини і розмітки місць; вимог до розпізнавання транспортного засобу; правил отримання знака батьків; відповідальності операторів паркінгу та органів місцевого самоврядування. Очікується впровадження адаптивних рішень для різних типів стоянок, а роз’яснювальна робота допоможе уникнути саботажу й формалізму.​ Європейський контекст Виділення паркувальних місць для сімей із дітьми давно стало європейським стандартом. У країнах ЄС, США, Канаді такі місця облаштовують у пріоритетних зонах з максимальним урахуванням безпеки, а порушення караються значними штрафами. Ці інструменти довели ефективність для швидкої й безпечної адаптації дітей до середовища, інтеграції інклюзивних практик, підтримки родин і підвищення якості повсякденного життя.​ Висновки Український закон щодо паркомісць для водіїв із дітьми — це крок до цивілізованої, безпечної інфраструктури для сімей та основа нової соціальної норми. Він стимулює відповідальність бізнесу, підвищує культуру мобільності і підтримує демографічну політику. Головне завдання — якісна реалізація та коректний контроль, щоб нововведення дійсно працювали для комфорту та безпеки дітей і батьків у сучасній Україні. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із практичним застосуванням закону, отриманням дозволів чи консультуванням щодо паркувальних стандартів — звертайтеся за фаховою допомогою для захисту ваших прав та інтересів. https://youtu.be/S9C2nn5VO0I?si=9knjhWb-1Ty-brEz

Чому ініційовано скасування Причин для підготовки урядового законопроєкту №11082, що передбачає скасування чинного закону, кілька. По-перше, Україна у 2023–2025 роках активно впроваджувала новий підхід до адміністративного управління. Набув чинності Закон «Про адміністративну процедуру», котрий значно деталізує права та обов’язки органів влади в управлінських спорах, механізми розгляду заяв, скарг тощо. Кабінет Міністрів та профільні парламентарі пояснюють: чинний закон вже не враховує сучасних потреб цифрового суспільства, не інтегрує розширені можливості електронних звернень, не регламентує дії в умовах підвищеного навантаження на державу у воєнний час, практично дублює норми, що тепер автоматично вирішуються в адміністративному порядку.​ Зміст і особливості нового законопроєкту Законопроєкт №11082 замість закону про звернення громадян пропонує нову модель взаємодії громадянина з державою та уточнює понятійний апарат звернень.Він виділяє чотири основні типи звернень: заяви щодо сприяння реалізації прав або інтересів особи; зауваження щодо дій або бездіяльності державних/муніципальних органів; клопотання про роз’яснення в межах повноважень органу; скарги щодо відповіді або розгляду звернень.​ Урядовий документ виключає з регулювання категорії, що вже охоплені іншими законами (наприклад, звернення в рамках кримінального, цивільного, трудового процесу, оскарження адміністративних дій у суді, адміністративне оскарження тощо). За задумом авторів, це дасть змогу уникнути дублювання й правової плутанини. Потенційні переваги Скасування старого і впровадження нового порядку, на думку реформаторів, повинно принести низку вигод: Уніфікація та спрощення процедури розгляду звернень: менше бюрократії при роботі з громадянами. Цифровізація і прозорість: масовий перехід комунікації в електронний формат, скорочення строків розгляду, контроль результатів за допомогою державних реєстрів. Відповідність європейським стандартам good administration (добре врядування), як одна з умов євроінтеграції. Впорядкованість процедур для органів влади, можливість раціональніше розподіляти людські та матеріальні ресурси. Відсіювання «технічних» таманіпулятивних скарг, які не спрямовані на реальне вирішення проблем. Критика та ризики Однак правники і правозахисники вже заявили, що зміна моделі несе ризики для громадянського суспільства: Новий законопроєкт деталізує види звернень, але водночас звужує зміст і обсяг права порівняно з Конституцією. Критики вказують: це може призвести до розмежування звернень та нерівного доступу до захисту, певних ситуацій, коли людина не знайде своєї проблеми серед нових категорій.​ Відсутність гарантії бути присутнім при розгляді звернення, а також відсутність автономного контролю за виконанням рішень чиновників. Реальна загроза формалізації процедури: посадовець зможе відмовитись розглядати звернення через нібито невідповідність його типу або недотримання форми. Механізми оперативного реагування на невідкладні заяви, скарги і колективні петиції не врегульовані належним чином, що в умовах воєнного часу може мати негативні наслідки. Окремі норми дозволяють державі самостійно визначати категорії інформації, які не підлягають розгляду, що в майбутньому може сприяти зниженню прозорості та accountability влади. Позиція експертів і громадськості Учасники правозахисних організацій та громадських платформ закликають Верховну Раду не приймати новий акт без широкого громадського обговорення й залучення експертів. Вказується на ризики втрати механізму масових петицій, обмеження ініціатив щодо контролю за діяльністю органів влади та зменшення ролі суспільства у прийнятті рішень на місцевому рівні. Водночас уряд і частина експертної спільноти вважають, що оновлення процедур неминуче і відповідає сучасним міжнародним трендам в адміністративному праві. Вони наголошують: норми нового закону будуть інтегруватися із законом про адміністративну процедуру, а спірні питання вирішуватимуться у відповідних судових інстанціях. Міжнародний досвід В ЄС, країнах Східної Європи та Балтії існують різноманітні моделі взаємодії громадян із публічною владою. Загальною тенденцією є уніфікація адміністративних процедур, перехід на електронний документообіг, масове створення державних онлайнових порталів для звернень та відстеження статусу запитів. Водночас розвинені країни надають особливе місце механізму Ombudsman — незалежної інстанції для оскарження бездіяльності чи зловживань посадовців. Досвід таких країн свідчить: скорочення паперової бюрократії та прискорення реагування на звернення можливі лише за справжньої незалежності контролюючих органів, чітких строків виконання й обов’язкового публічного контролю за результатами. Висновок: Чого очікувати далі Розгляд та, ймовірно, ухвалення Верховною Радою нового закону змінять класичну модель звернення громадян, яка діяла з початку 90-х років. На короткострокову перспективу громадянам варто уважно стежити за офіційними повідомленнями, новими формами й порядком звернень, яка буде запропонована після ухвалення документа. Найбільш суттєвими будуть такі виклики: Проблема адаптації громадян, особливо старшого віку, до нових електронних процедур. Можливість звуження або обмеження окремих прав без ефективного механізму громадського контролю. Потреба у системній роз’яснювальній роботі, розробці простих сервісів і зрозумілих інструкцій для громадян усіх регіонів. Разом з тим певний поштовх для дерегуляції та цифровізації має модернізувати комунікацію суспільства і влади, зробивши її інклюзивною, прозорою та відповідальною. Лише за умови збалансованості між спрощенням і збереженням фундаментального права на звернення Україна зможе демонструвати справжню орієнтацію на європейські демократичні стандарти.​ Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із порядком звернення громадян, ви можете звернутися за консультацією до наших спеціалістів. Наша команда допоможе розібратися у нових правилах, підготувати необхідні документи та супроводити вашу справу на будь-якому етапі. Звертайтеся, якщо вам потрібна професійна порада або захист ваших прав! https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=txR-Ymr3Prhx8ajU

Регулярні перевірки діяльності підприємств, що забезпечують українців житлово-комунальними послугами, виявили масштабні проблеми, які вже давно турбують як споживачів, так і державні органи. Результати інспекцій, проведених Держпродспоживслужбою, Рахунковою палатою та органами місцевого самоврядування восени 2025 року, підтвердили системні порушення у сфері надання комунальних послуг, що напряму впливають на якість життя громадян і справедливість тарифоутворення. Масштаб проблеми Перевірки проводилися у всіх регіонах України, охопивши підприємства теплопостачання, водоканалів, житлово-експлуатаційних управлінь та компанії, які займаються управлінням багатоквартирних будинків. Контролюючі органи зафіксували понад 60% компаній із виявленими порушеннями. Найчастіше мова йшла про неналежну якість послуг — перебої з постачанням води, занижені температурні режими опалення, тривалі простої у ліквідації аварійних ситуацій, а також нарахування тарифів, що не відповідали фактичному обсягу наданих послуг. Зокрема, за даними Держпродспоживслужби, найпоширенішими стали випадки неправомірного завищення сум у платіжках — у середньому на 10–15%. Близько третини підприємств не виконували обов’язок із перерахунку за ненадані або неякісно надані послуги. В окремих випадках фіксували зловживання з боку керівників місцевих комунальних підприємств, які використовували бюджетні кошти не за цільовим призначенням. Типові порушення Основними проблемами залишаються: недотримання нормативів якості послуг, зокрема температурного режиму опалення і тиску водопостачання; несвоєчасне усунення аварій або невиїзд бригад на виклики споживачів; невиконання обов’язку щодо складання актів-претензій під час фіксації порушень якості;​ відсутність належного обліку фактичних витрат підприємств, що призводить до необґрунтованого підвищення тарифів; порушення правил укладання договорів із населенням, включно з наданням послуг без оперативного інформування споживачів про зміну умов. Загалом, як зазначають представники громадських спілок, типова поведінка надавачів послуг полягає в тому, що вони не визнають провину або затягують процес врегулювання скарг. Це змушує громадян звертатися до суду або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).​ Аргументи контролюючих органів На думку експертів, проблема носить системний характер. Застаріле обладнання, брак інвестицій, втрати енергоресурсів і недосконалість тарифної політики створюють передумови для хронічних зловживань. «Більшість водоканалів і теплокомуненерго працюють на межі виживання, проте це не звільняє їх від дотримання стандартів якості, передбачених законом», — зазначають у Мінрегіоні. Водночас держава визнає, що контроль за комунальною сферою потребує оновлення. У 2025 році уряд запустив реформу цифрового моніторингу ЖКГ через централізовану платформу «Комунальна аналітика», яка дозволяє відстежувати тарифи, споживання й аварійність у режимі реального часу. Ця система також має на меті зробити розрахунки прозорими, адже більшість порушень стосується ручного коригування показників або «схем» із донарахуванням платежів за невраховані послуги.​ Відповідальність надавачів послуг Законодавство передбачає низку механізмів впливу на підприємства-порушники. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 27), споживач має право скласти акт-претензію, якщо послуга була надана неякісно або не в повному обсязі. Після цього постачальник зобов’язаний здійснити перерахунок протягом одного місяця. У разі повторних порушень застосовуються штрафи або анулювання ліцензії на надання послуг. Проте на практиці ці механізми працюють лише частково — через нерівні позиції споживача і монополіста. Окрему увагу приділено проблемі комунальних підприємств, які не мають достатнього фінансового ресурсу для модернізації. Комісія визнала, що у понад 40% випадків виявлені порушення не пов’язані з навмисними діями, а стали наслідком дефіциту коштів і неоновлення основних фондів. Проте за рішенням органів місцевої влади ці компанії зобов’язали розробити плани технічного оновлення і перейти на публічний аудит витрат. Реакція органів місцевого самоврядування Багато міських рад ініціювали створення незалежних комісій громадського контролю. У Києві, Львові, Харкові та Дніпрі такі комісії вже діють у складі представників ОСББ, юристів та активістів. Вони мають право перевіряти нарахування в рахунках, брати участь у розгляді актів-претензій та передавати матеріали до суду або поліції у випадках шахрайських дій. Однак експерти наголошують, що без законодавчої підтримки ці ініціативи залишаються радше дорадчими, ніж ефективними. Роль громадян і механізми захисту Споживачі мають кілька законних способів впливу на ситуацію. Вони можуть подавати письмові або електронні звернення до виконавця, вимагати проведення перевірки й складання акта, а в разі бездіяльності — звертатися до органів місцевого самоврядування чи Держпродспоживслужби. Згідно із законом, якщо підприємство не усунуло порушення у визначений строк, громадяни мають право оскаржити ситуацію в суді або вимагати компенсацію.​ Юристи радять фіксувати всі порушення документально, зберігати фото- або відеодокази, копії звернень і відповіді від підприємства. Це не лише посилює позицію споживача, а й дозволяє юристам формувати прецеденти для подальшої практики. Системні наслідки Результати перевірок виявили ще одну важливу тенденцію — нерівність у якості послуг залежно від регіону. Якщо в обласних центрах контроль за комунальними структурами посилюється, то у малих громадах недоліки залишаються поза увагою. Часто це пов’язано з тим, що місцеві посадовці мають прямий вплив на комунальні підприємства або самі очолюють їхні наглядові ради. Крім того, перевірки зафіксували випадки маніпуляцій із використанням енергоносіїв: заниження витрат для звіту та одночасне завищення тарифів для споживачів. Подекуди це призводило до розкрадання ресурсів. У 2025 році було відкрито понад 90 кримінальних проваджень проти посадових осіб комунальних підприємств різного рівня. Висновки Сфера комунальних послуг в Україні потребує не лише контролю, а й глибокої перебудови. Підвищення прозорості, створення електронних реєстрів скарг і фінансових звітів, відкриті аудиторські перевірки мають стати обов’язковими елементами реформи. Поки що система залишається фрагментованою, а споживачі — практично незахищеними. Державні перевірки 2025 року показали, що навіть масштабна централізація і нові технологічні рішення не дають результату без належної відповідальності управлінців. Наступним етапом уряд планує внести зміни до Закону «Про житлово-комунальні послуги», зобов’язавши підприємства щорічно проходити аудит національного рівня та публікувати результати на платформах відкритих даних. Лише так можна досягти реальної довіри споживачів і забезпечити справедливий баланс між тарифами, якістю і відповідальністю у сфері комунальних послуг.​ Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями оскарження якості комунальних послуг, захисту ваших прав як споживача, відшкодуванням збитків через неналежне надання сервісу, складанням актів-претензій, підготовкою звернень до контролюючих органів чи суду — звертайтеся до команди нашої юридичної компанії. Грамотна адвокатська підтримка Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER» дозволить мінімізувати ризики, домогтися реальної компенсації та сформувати ефективну правову позицію у відносинах із постачальниками комунальних послуг. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=txR-Ymr3Prhx8ajU

Однією з найгучніших тем податкового контролю в Україні останніх років залишається штучне оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для багатьох компаній це здавалося легальним способом оптимізації податкового навантаження, однак податкова служба дедалі активніше перекваліфіковує такі відносини у трудові, нараховуючи мільйонні штрафи. У 2025 році ця практика знову залишиться серед пріоритетів фіскальних органів. Суть схеми «працівник = ФОП» Суть полягає у тому, що замість офіційного працевлаштування з виплатою зарплати і сплатою податків (ЄСВ, ПДФО, військового збору), компанія укладає з особою цивільно-правовий договір з реєстрацією працівника як ФОП. У результаті — роботодавець економить на податках до 40–45% від фонду оплати праці, а «співробітник-ФОП» сплачує лише єдиний податок (5% доходу або 3%+ПДВ) і мінімальний ЄСВ. На перший погляд, виграють обидві сторони: бізнес скорочує податкові витрати, а працівник отримує «чисті» гроші. Але для держави це — пряма втрата податкових надходжень і заборгованість із соціальних внесків. Саме тому така схема офіційно визнана одним із «ризикових режимів» ведення діяльності, який податківці системно відстежують.​ Як податкова розпізнає приховану найману працю Податкова бере до уваги не лише формальні договори, а реальний зміст відносин між сторонами. Основна увага приділяється ознакам, характерним для трудових відносин: підлеглість внутрішньому трудовому розпорядку компанії; фіксований графік роботи, офісне місце; використання корпоративної пошти, техніки та внутрішніх сервісів; регулярні щомісячні виплати в однакових сумах; відсутність підприємницького ризику або власних клієнтів; керівництво процесом з боку менеджера компанії. Якщо хоча б кілька з цих пунктів підтверджуються під час перевірки або запиту до банку, податкова може довести наявність трудових відносин. У такому разі підприємство визнається роботодавцем із відповідними податковими зобов’язаннями — донарахування ПДФО (18%), військового збору (5% з 2025 року) та ЄСВ (22%) за три попередні роки. Санкції для компаній та «ФОПів-робітників» ДФС має право застосовувати комплекс фінансових і адміністративних санкцій: донарахування податкових платежів, не сплачених протягом трьох років; штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника (понад 100 тис. грн); без можливості уникнути виплати ЄСВ навіть для вже закритих ФОПів; відшкодування коштів до державного бюджету та Пенсійного фонду. Такі випадки вже розглядаються судами, і податкова дедалі частіше виграє. Ключовою позицією є те, що «договір підряду» не усуває ознак трудових відносин, якщо людина фактично виконує роботу як штатний працівник. Принцип «розмежування функцій»: як уникнути проблем Юристи радять компаніям, що дійсно співпрацюють із ФОПами, завжди дотримуватись принципу розмежування функцій: Надати підприємцю право вибору способів і часу виконання робіт.У договорах не повинно бути згадок про робочий графік або місце праці. Вказати на власні ризики та відповідальність ФОПа.У ЦПД має бути прописана самостійність у забезпеченні обладнання, матеріалів, інструментів. Чітко визначити предмет договору.Це повинна бути не «посада» чи «функція працівника», а конкретний результат – послуги, створення продукту, виконання проекту. Оплата має бути прив’язана до результату.Будь-які щомісячні фіксовані виплати розцінюються як зарплата. Наявність інших клієнтів.Якщо ФОП співпрацює лише з однією компанією, ризик перекваліфікації суттєво зростає. Кого перевірятимуть першими У 2025 році, після скасування мораторію на перевірки, ДПС виокремила кілька груп ризику: компанії з великим штатом ФОПів, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування; ІТ-компанії, консалтингові та маркетингові агенції, де частка «працівників-ФОПів» перевищує 70%; підприємства, які мають регулярні виплати на одні й ті самі рахунки ФОПів із зарплатною періодичністю; бізнеси, що мають судові спори або податкові запити щодо трудових відносин; контрагенти, визнані ризиковими або такими, що ухиляються від податків. Зокрема, ІТ-сектор, який масово використовує схему «контракторських угод», наразі перебуває під особливим контролем. Податкова активно перевіряє структуру виплат і джерела доходів, особливо якщо ФОП не має інших клієнтів.​ Законодавчі зміни та європейський вектор У 2025 році Україна рухається в напрямі адаптації трудових стандартів ЄС. Європейська комісія визначає критерії «псевдосамозайнятості» (fake self-employment), які майже повністю збігаються з українськими підходами. У зоні підвищеної уваги — платформи, фріланс-моделі, стартапи. Мінекономіки та Мінсоцполітики готують законопроєкт про «економічну залежність» — проміжний статус між найманим і самозайнятим працівником. Це має зменшити тиск на малий бізнес і водночас забезпечити соціальні гарантії для ФОПів, які насправді працюють у межах компаній. Практика судів Суди дедалі частіше стають на бік податкової, якщо докази підпорядкованості працівників очевидні. У прецедентах 2023–2025 років суди визнали трудовими відносини між компаніями та ФОПами у таких випадках: фіксований графік і контроль результатів; довгострокова співпраця без можливості відмови від завдань; корпоративна пошта і техніка; розрахунки двічі на місяць фіксованою сумою. Проте є й позитивна практика для бізнесу — там, де компанія довела наявність договірних відносин про виконання конкретного проєкту з чіткими актами приймання-передачі робіт і відсутністю контролю робочого часу. Наслідки для економіки Схема «працівник = ФОП» стала наслідком надмірного податкового навантаження на офіційну зарплату. У реальному секторі оподаткування праці становить понад 40%, що змушує роботодавців шукати обхідні шляхи.Проте держава вже посилює контроль не лише над компаніями, а й над банками, які повинні звітувати про регулярні транзакції між суб’єктами підприємництва. Очікується, що у 2026 році діятиме автоматична система ризик-аналізу для виявлення псевдо-ФОПів — за аналогією з блокуванням ПДВ-накладних. Основною метою є не знищення підприємництва, а збалансування податкового навантаження між реальним бізнесом та «сірими» зарплатними схемами.​ Висновки Формула «працівник = ФОП» уже давно вийшла з тіні як одна з найпоширеніших податкових оптимізацій. У 2025 році податкова робить її мішенню №1 серед програм аудиту, розглядаючи будь-які ознаки підлеглості як доказ трудових відносин. Тренд очевидний — держава прагне створити єдині правила гри, коли підприємництво справді означає незалежність, а не спосіб зменшити податки. Для бізнесу головне зараз — прозора договірна база, юридична обґрунтованість співпраці з ФОПами і реальні стандарти комплаєнсу. Інакше податкова може перетворити звичайні контракти на підставу для мільйонних донарахувань. Юлія Попадин – адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками, оптимізацією виплат, юридичною структурою контрактів із ФОПами чи захистом у судових спорах щодо трудових і підприємницьких відносин — звертайтеся за професійною консультацією до адвокатів та податкових експертів Адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER». Грамотна правова позиція і завчасний аудит договірної практики — запорука безпечного бізнесу в умовах сучасного податкового контролю. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=txR-Ymr3Prhx8ajU

У 2025 році ФОПи знову опинилися під прискіпливою увагою податкової. Після скасування мораторію на перевірки держава повертається до активного контролю малого бізнесу, пояснюючи це дефіцитом бюджету та зростанням кількості “тіньових” операцій. Адвокати попереджають: частина підприємців отримає запити або виклики вже найближчими місяцями, оскільки відповідні плани перевірок затверджені та оприлюднені на сайті ДПС.​ Кого податкова перевірить першими За оцінками юристів і фінансових консультантів, під прицілом — чотири основні групи ФОП: ФОП із великим оборотом без підтверджених документів.Податкова відстежує невідповідність між обсягами операцій та задекларованими доходами. ФОП, які активно працюють через банківські рахунки, але подають мінімальні декларації, потрапляють до списку ризикових.​ Підприємці, що працюють у “ризикових” галузях.Це торгівля продуктами, алкоголем, тютюном, побутовою технікою, а також діяльність онлайн-магазинів, грального бізнесу та валютних обмінників. За словами адвокатів, саме ці сфери зараз найчастіше фігурують у планах-фактичних перевірок.​ ФОП із найманими працівниками, які занижують офіційну зарплату.Нові вимоги з жовтня 2025 року зобов’язують підприємців із ліцензіями на підакцизні товари платити дві мінімальні зарплати (16 тисяч грн) або сплачувати подвійний ЄСВ при відсутності найманих осіб.​ ФОП з історією уточнюючих декларацій і різкими коливаннями показників.Регулярні зміни у звітності, “мінус-прибутки”, затримки у сплаті ЄСВ чи єдиного податку автоматично підвищують рівень ризику ймовірної перевірки.​ Що саме перевірятимуть Адвокати зазначають, що під час перевірок ДПС концентруватиметься на таких аспектах: правильність ведення фінансового обліку; відповідність обігу коштів задекларованим доходам; наявність підтверджуючих документів (договорів, актів, накладних, чеків); кадрова політика — офіційне працевлаштування та рівень оплати праці; застосування РРО/ПРРО і відображення готівкових операцій; податкову історію та наявність попередніх порушень.​ Юристи звертають увагу, що контролери отримують доступ до банківських транзакцій і можуть аналізувати рух грошей на особистих рахунках підприємців. Якщо гроші регулярно надходять від юридичних осіб або різних фізосіб, але не відображені у звітності — ризик перевірки зростає в кілька разів. Основні ризики для підприємців Донарахування податків і штрафи.Суми можуть досягати сотень тисяч гривень навіть за три минулі роки діяльності. Блокування податкових накладних.Для ФОП-ПДВ — це основна проблема, оскільки унеможливлює нормальну роботу з контрагентами. Втручання в господарську діяльність.Під час перевірок податкова часто запитує внутрішні документи, що потребує участі бухгалтерів і юристів. Ризик потрапити в “ризикові платники”.Це блокує повернення ПДВ і провокує подальші аудити навіть без планового графіка.​ Що варто зробити вже зараз Фахівці радять ФОПам провести внутрішній аудит і перевірити такі моменти: звіти з податків і ЄСВ — своєчасність та повнота подання; правильність кодів КВЕД — щоб не перевищувати дозволені межі групи; використання РРО або ПРРО — зберігати всі фіскальні чеки й бази клієнтів; дотримання лімітів обороту, особливо для 2-3 групи єдиного податку; ведення книги обліку доходів — навіть у спрощеному режимі; наявність трудових договорів із найманими працівниками. Адвокати рекомендують уникати операцій із компаніями, які мають “сірий” чи тимчасово заблокований статус у системах ДПС, навіть якщо співпраця здається безпечною. Дії під час перевірки Юристи радять дотримуватись таких правил: вимагати пред’явлення офіційного направлення та посвідчень перевіряльників; складати копії актів і зауважень одразу на місці; не передавати оригінали документів без протоколу; залучати адвоката або бухгалтера на всіх етапах комунікації з інспекторами; фіксувати всі дії перевіряльників (наприклад, на відео). Більшість перевірок тривають 10–15 днів, але можуть бути продовжені, якщо податкова виявляє порушення чи “підозрілі транзакції”. Можливі наслідки перевірки У випадку виявлення порушень податкова може: нарахувати додаткові податки, штрафи та пеню — до 50% від суми порушень; ініціювати перевірку контрагентів; внести дані про ФОП у систему ризикових платників; передати матеріали до фінмоніторингу чи правоохоронних органів (у разі підозри на ухилення або легалізацію доходів). Втім, адвокати наголошують: навіть після складання акту ФОП має право на адміністративне оскарження або подання позову в суд. Практика 2024–2025 років показує, що суди часто стають на бік платників, якщо ДПС перевищує повноваження або порушує процедуру.​ Висновок Найближчим часом податкова зосередиться на перевірках ризикових груп ФОПів — підприємців з великим оборотом, неоформленими працівниками, підакцизними товарами чи невідповідністю даних обліку. У зоні уваги — прозорість обігу коштів, фіскальна дисципліна та підтвердження доходів. Щоб мінімізувати ризики, юристи радять підготувати документи, стабілізувати бухгалтерію і не зволікати з податковими консультаціями. Для бізнесу у 2025 році «готовність до перевірки» фактично стала новим стандартом виживання. Юлія Попадин – адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками, підготовкою документів для ДПС, захистом бізнесу при аудиті, оптимізацією податкової звітності або оскарженням рішень контролюючих органів — звертайтесь за професійною консультацією до нашої юридичної команди.    https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=BwuKSp_nD0ZAqsh_

Ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців (ФОП) стало одним із ключових питань податкового контролю у 2025 році, а податкова служба регулярно нагадує про основні правила та санкції за їх недотримання.​ Хто зобов’язаний вести облік товарних запасів Облік товарних запасів — це обов’язок для ФОП, які здійснюють розрахункові операції (готівкові чи безготівкові) при продажу товарів у сферах торгівлі, громадського харчування та надання послуг.До категорії обов’язкових належать: ФОП на загальній системі оподаткування; ФОП-платники єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ; ФОП, що продають технічно складні побутові товари, лікарські засоби, вироби медичного призначення, ювелірні й побутові вироби з дорогоцінних металів і каміння, незалежно від системи оподаткування.​ Законодавча база та основні акти Регулювання ведення товарного обліку здійснюється на основі Закону №265/95-ВР і наказу Мінфіну №496 від 03.09.2021, який затверджує порядок ведення обліку для ФОП. Вимога стосується тих, хто проводить розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО, ПРРО).​ Що входить у поняття товарних запасів Під товарними запасами розуміється сукупність товарів, які ФОП реалізує чи використовує для надання послуг. З обліку вилучаються товари, що не призначені для продажу: сировина, матеріали для виробництва, продукція власного використання тощо.​ Як вести облік товарних запасів Облік здійснюється у спеціальній Формі обліку, яку можна вести як у паперовому, так і електронному вигляді. В Формі відображаються всі операції щодо надходження та вибуття товарів, переміщення між складами чи торговими точками, а також списання та повернення.​Документи, що підтверджують облік: накладні на отримання товару; акти списання; чеки, квитанції, рахунки-фактури; документи на внутрішнє переміщення. Основні реквізити Форм обліку У Формі потрібно зазначати: порядковий номер запису; дату внесення інформації; реквізити первинного документа; загальну вартість товару при надходженні і вибутті; примітки щодо переміщень, списань, повернень тощо.​ Облік на декількох торгових точках Якщо ФОП веде діяльність у декількох місцях продажу, облік товарних запасів має здійснюватися окремо для кожної точки, з чітким зазначенням руху товару між складами, майданчиками тощо.​ Відповідальність та санкції За відсутність обліку, неправильне оформлення або нехтування вимогами Наказу №496 передбачені штрафи згідно з ПКУ. Під час податкової перевірки ФОП зобов’язаний надати форму обліку та всі супровідні документи — їх відсутність прирівнюється до порушення ведення господарської діяльності та може призвести до фінансових санкцій, приписів щодо усунення порушень, блокування реєстрації РРО/ПРРО або зупинення діяльності.​ Практичні поради та алгоритм дій Оцініть, чи маєте обов’язок вести облік — залежно від системи оподаткування, категорії товарів і способу розрахунків. Оберіть форму ведення — паперову чи електронну, але дотримуйтесь затверджених вимог щодо реквізитів та структури запису. Зберігайте всі первинні документи за кожною операцією. Оформлюйте рух товару між торговими точками та складами з обовʼязковим документальним супроводом. Під час перевірки — надавайте повний пакет документів за вимогою податкової служби. Висновки та ризики Ведення обліку товарних запасів — не лише бюрократична потреба, а й інструмент захисту бізнесу від ризиків податкових спорів, штрафів і фінансових втрат. Системна робота з документацією дозволяє запобігати конфліктам із контролюючими органами, оптимізувати управління запасами та знижувати витрати.Особливу увагу варто приділяти оновленню реквізитів форм, роз’ясненням власним працівникам, автоматизації процесів та уважному зберіганню документів у місці продажу.​ Юлія Попадин – адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із обліком, оподаткуванням, розрахунками із постачальниками чи дотриманням нових вимог законодавства щодо товарних запасів ФОП — звертайтеся за професійною консультацією до податкового юриста Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=BwuKSp_nD0ZAqsh_

Восени 2025 року в Україні остаточно запрацювала система проти масових рекламних обдзвонів: громадяни більше не отримуватимуть нав’язливі спам-дзвінки завдяки новим правилам, ухваленим Кабінетом Міністрів і Міністерством цифрової трансформації. Реформа стала відповіддю на багаторічні скарги українців, які стикалися з неприйнятною кількістю телефонних пропозицій кредитів, страхування, маркетингу та навіть шахрайських схем.​ Суть нових правил і механізм їх роботи Постанова уряду № 761, що набрала чинності 2 жовтня 2025 року, уперше надала право мобільним операторам — Vodafone, Київстар, Lifecell — автоматично блокувати номери, які здійснюють масові рекламні дзвінки без згоди абонента. Під визначення спаму потрапляють усі небажані виклики, які надходять із невідомих компаній без укладеного з користувачем договору чи дозволу на комунікацію.​ Критерії спам-дзвінків Оператор перевіряє номери на основі низки критеріїв: виклики здійснюються без початку живої комунікації (автовідповідач або запис); середня тривалість дзвінка — менше 60 секунд за останні сім днів; понад 50% дзвінків — на різні, не пов’язані між собою номери; на номер неможливо передзвонити; велика кількість скарг від абонентів; менше 5% дзвінків з номеру завершуються тривалими розмовами; номер відсутній у реєстрі компанії або використовується лише для дзвінків, не для SMS чи інтернету.​ Як діяти абоненту Кожен громадянин може самостійно поскаржитися на спам-дзвінок — достатньо звернутись у мобільний додаток оператора чи на гарячу лінію: Vodafone — 111 / 0-800-400-111 (або +38 050 400 111 у роумінгу); Київстар — 466 / 0-800-300-466 (або 105466# у роумінгу); Lifecell — 5433 / 0-800-20-5433 (або +38 063 5433 111 у роумінгу).​ Також можна звернутися до Національної комісії з регулювання електронних комунікацій або на гарячу лінію уряду (1545), залишивши онлайн-заявку.​ Ефект і перші підсумки реформи Вже у перші тижні роботи постанови заблоковано тисячі спам-номерів, кількість негативних звернень щодо нав’язливих дзвінків помітно скоротилася. Ринок рекламних послуг і телефонних обдзвонів переживає перегляд форматів — тепер маркетингові кампанії повинні мати чітку згоду споживача і відповідати новим стандартам етичної комунікації.​ Юридична основа і особливості застосування Постанова № 761 Кабміну — це перша нормативна база, яка не лише делегує повноваження блокування оператору, а і деталізує алгоритм дій: компанії, які телефонують клієнтам, мають укласти договір із оператором, реєструючи офіційні контактні номери; кожен дзвінок з неавторизованого номера автоматично блокується як спам; уразливі абоненти із зони бойових дій отримали додаткові привілеї — їх номери не блокуються навіть у разі неоплати послуг, а SIM-карти не будуть анульовані.​ Сприяння захисту від шахрайства Нова система дозволяє мінімізувати телефонні афери, виключаючи можливість анонімних дзвінків із підміною номера. Особливості цифрової фільтрації оберігають українців від шахрайських схем «ваш син у поліції», «заблокована картка», а також припиняють потенційний витік конфіденційної інформації через масове телефонування.​ Ризики та дискусії Перші критики реформи наголошували на можливих зловживаннях — ризику необґрунтованого блокування «білих» підприємців чи малих бізнесів, що телефонує клієнтам з неофіційних номерів. Мінцифра та оператори пообіцяли прозорість процесу, оперативне вирішення спірних випадків і швидке розблокування номерів у разі юридичних помилок.​ Перспективи ринку телефонної реклами Очевидно, що усунення спам-дзвінків спричинить трансформацію ринку телефонного маркетингу: компанії будуть змушені інвестувати у легальні канали взаємодії — SMS, email, соціальні мережі; юридичні відділи бізнесу посилять контроль за автоматизацією роботи із клієнтськими базами і способами розповсюдження рекламних пропозицій;​ зросте попит на консультації з комунікаційного права та етики дистанційної реклами. Висновок Механізми блокування спам-дзвінків стали реальністю завдяки новим законодавчим нормам, технічній інтеграції операторів та зростанню цифрової грамотності споживачів. Українці отримують ефективний інструмент захисту від небажаних дзвінків, а бізнес — чіткі правила прозорої, безпечної й етичної реклами у мобільних мережах. Удосконалення нових стандартів і механізми довіри між абонентами й компаніями формують новий рівень комфорту комунікацій у цифровій Україні. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із отриманням спам-дзвінків, захистом особистих даних, або правовим супроводом скарг — рекомендуємо звернутися до профільних юристів Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=FJCAbWRHbbuoisLf

Обмеження зарплат чиновників в Україні — одна з найбільш обговорюваних антикризових ініціатив осені 2025 року, яка активно дискутується у суспільстві, експертних колах та парламенті.​ Суть законодавчої ініціативи У вересні-жовтні 2025 року народні депутати, серед яких голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук, внесли пропозицію обмежити зарплати державних службовців на рівні 80 тисяч гривень на місяць. Ліміт має діяти не лише для центру, а й для регіональних відомств, і охопити структурні департаменти органів влади. При цьому виняток зроблено для посад, повʼязаних із національною безпекою й обороною — військові й спеціалісти оборонного сектору не потрапляють під нові норми.​ Причини та аргументи прихильників Головна мотивація ініціаторів — справедливий розподіл державних ресурсів у період війни. Як наголошують депутати, державний апарат має бути державно відповідальним та помірковано витрачати бюджетні кошти, коли більшість населення стикається зі скороченням доходів і підвищенням податкового навантаження. Данило Гетманцев неодноразово порівнював зарплати чиновників із зарплатами освітян, лікарів та військових, констатуючи, що нинішні оклади центральних органів влади перевищують середній рівень по країні у 3–5 разів, а пенсії — у десять і більше разів.​ Окрім економії бюджетних коштів, прихильники наголошують на посиленні соціальної справедливості, зменшенні нерівності між чиновниками та громадянами, а також стимулюванні підвищення ефективності роботи держапарату.​ Освіта, ринок праці й компетентність Премʼєр-міністр Юлія Свириденко підтримала частину ідеї щодо необхідності гідної оплати праці для кваліфікованих фахівців, одночасно акцентуючи: якщо держава хоче залучати і втримувати професіоналів, зарплати не можуть бути демотивуючими. Обмеження має бути тимчасовим і не впливати на конкурентоспроможність державного сектору у порівнянні з приватним, зокрема у сферах, критичних для ефективного функціонування країни.​ Оцінка експертів, аргументи критиків У жовтні проти обмеження виступили аналітичні центри — CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії. Відповідне звернення подали до парламенту. Аргументи критиків: економія становитиме лише близько 1% бюджету;​ зниження мотивації для висококваліфікованих державних менеджерів, особливо на рівні стратегічного планування й управління; ризик втрати кадрового потенціалу через «відтік» фахівців у бізнес, міжнародні організації чи приватний сектор; невирішеність питання зарплат керівників держпідприємств і держбанків, де доходи значно перевищують запропонований ліміт.​ Соціальний ефект та очікування суспільства Думки громадян щодо зарплатних обмежень різняться: велика частина підтримує ініціативу як елемент солідарності під час війни, особливо з огляду на жорстке соціальне навантаження й інфляцію. Інші очікують послідовної політики — обмеження для всіх, з урахуванням ефективності роботи, прозорості фінансової звітності та результатів діяльності посадових осіб. Окремим питанням стає врахування премій, надбавок, «скритих» бонусів для керівників та радників.​ Міжнародний досвід У багатьох країнах — особливо під час кризових періодів — вводяться тимчасові ліміти на зарплати державних службовців. Наприклад, у країнах ЄС запроваджуються «стелі» преміальних виплат, у США — обмеження на бонуси в компаніях та структурах, які отримують державну підтримку. Ефективність таких заходів залежить від рівня прозорості, незалежного контролю та мотивації професіоналів.​ Ключові ризики для держави Втрата висококваліфікованих кадрів у тих сферах, де приватний сектор значно випереджає державний за рівнем оплати. Зменшення конкуренції за державні посади серед молодих і освічених спеціалістів. Збереження тіньових схем додаткових стимулів, які обходять жорсткі регулювання. Перерозподіл навантаження всередині державного апарату, що може позначитися на функціональності ключових відомств.​ Поточний статус і перспектива ухвалення Ініціатива зараз проходить стадію парламентського обговорення у рамках проєкту держбюджету-2026. Останнє слово залишається за депутатами: рішення можуть бути ухвалені восени, після розгляду основних макроекономічних показників та оцінки впливу зміни на функціонування системи державного управління. Напруга дискусії зберігається.​ Обмеження зарплат чиновників — це тест на справедливість, ефективність та адаптивність державної політики до сучасних викликів. Його результат визначить баланс між суспільними очікуваннями, потребою у професіоналах державної сфери і економічними реаліями бюджетного процесу у воєнний час. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із визначенням категорії посад, оподаткуванням доходів чи підготовкою аналітики щодо нових антикризових обмежень для державного сектору — звертайтеся за професійною консультацією до наших юристів. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=l0e5Vg6uhzIMtccR

Строки давності для перевірок у період воєнного стану в Україні стали одним із найактуальніших питань для бізнесу та юридичної практики у 2022–2025 роках: змінені механізми адміністрування, пролонговані права контролюючих органів і динаміка відновлення строків впливають на ризики для підприємців, платників податків, а також на можливість захисту інтересів у разі спорів.​ Загальне правило строків давності для перевірок До запровадження карантинних і воєнних обмежень, відповідно до ст. 102 ПКУ, стандартний строк давності для податкових перевірок та донарахування податкових зобов’язань обмежувався 1095 днями (3 роки) з моменту граничного терміну подання декларації або сплати податку за певний період. Для окремих випадків (трансфертне ціноутворення) цей термін розширюється до 2555 днів.​ Призупинення строків давності під час карантину і воєнного стану З початку пандемії COVID-19, а потім з початком воєнного стану у лютому 2022 року, перебіг строків давності був законодавчо припинений — відлік 1095 днів фактично був заморожений. Це означало, що податкові органи отримали право перевіряти періоди, які у звичайних умовах вже втратили б строк давності. Подібна ситуація виникла під час карантину, а з березня 2022 року — під час воєнного стану. Закон №2260-IX від 12.05.2022 року деталізував податкові послаблення та механізм призупинення строків для перевірок.​ Мораторій та винятки Водночас встановлювався мораторій на більшість податкових перевірок: документальні та фактичні перевірки не розпочиналися, а чинні — призупинялись. Винятки стосувались окремих категорій операцій: наприклад, якщо перевірка необхідна для бюджетного відшкодування ПДВ чи стосується державної безпеки й антикорупційних розслідувань — їх не зупиняли.​ Механізм поновлення строків Згідно з діючим законодавством строк давності поновлюється з моменту закінчення карантину або воєнного стану, але для різних категорій платників податків період відновлення був різний. Наприклад: Для ФОП на 1-2 групі єдиного податку — перебіг строків давності відновився з 1 грудня 2024 року. Для юридичних осіб та платників на 3 групі — з 1 грудня 2023 року.​ Таким чином податкова може перевіряти діяльність за період, починаючи з 2020 чи 2021 року, залежно від категорії суб’єкта. З кожним роком період можливих перевірок звужується — до 2027 року цикл повернеться до стандартних 3 років. Призупинення строків у судовому порядку Відлік строку давності зупиняється також за рішенням суду або у випадках, коли контролюючим органам законодавчо заборонено проводити перевірки (пп. 102.3.2 ПКУ). Подібне зупинення може бути як загальним (для всіх платників), так і індивідуальним — за поданням конкретного суб’єкта.​ Практичні наслідки для бізнесу З’явився ризик, що контролюючі органи зможуть перевіряти великі масиви документів підприємств за минулі податкові періоди, які у звичайних умовах вже «закрилися» за строком давності. Необхідно забезпечити тривале зберігання бухгалтерських, первинних і платіжних документів, навіть якщо минуло більше 3 років від завершення періоду звітності.​ Зросла кількість спорів і судових розглядів щодо правильності обчислення строку давності й застосування поновлення відліку.​ Перспективи поновлення стандартних строків Згідно з останніми змінами (осінь 2025 року), відновлено перебіг строків позовної давності з вересня 2025 року, що означає поступове повернення до звичайного режиму перевірок для більшості видів бізнесу. Мораторій на планові податкові перевірки також поступово буде скасований, а строки для перевірок нормалізуються.​ Висновок Строки давності для перевірок у період воєнного стану значно розширені через призупинення й поновлення відліку за спеціальними законами. Це створює додаткові ризики для бізнесу, які можна мінімізувати грамотним веденням документації, регулярною аудиторією й правовою підготовкою. Поступова нормалізація строків у 2025–2027 рр. поверне звичний режим, але ретроспективні перевірки залишаться реалізованими для багатьох періодів, що були охоплені мораторієм чи призупиненням. Автор: Олександр Наконечний – адвокат, керівник практики корпоративного та господарського права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями застосування строків давності для перевірок, законодавчих змін щодо мораторію, захисту інтересів бізнесу при податкових спорах чи підготовки необхідної документації у період дії особливих режимів — звертайтесь до наших фахових юристів. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=hsiaxz7BKeFMhfOu