Ім'я автора:admin

Дубай — місто, яке за останні десятиліття стало глобальним центром інвестицій, інновацій та високого рівня життя. Ринок нерухомості тут приваблює інвесторів з усього світу, пропонуючи широкий вибір житлових і комерційних об’єктів, сучасну інфраструктуру та сприятливі умови для власників. Проте, щоб інвестиція була дійсно вигідною та безпечною, важливо розуміти особливості місцевого ринку, юридичні нюанси та потенційні ризики. Чому Дубай приваблює інвесторів? Відсутність податку на нерухомість: у Дубаї немає щорічного податку на власність, податку на приріст капіталу чи податку на орендний дохід. Стабільна економіка: місто демонструє стійке зростання навіть у періоди глобальних криз. Висока дохідність: орендна прибутковість у популярних районах може сягати 6–8% на рік. Можливість отримати резидентську візу: інвестори, які купують нерухомість від певної суми, можуть претендувати на резидентську або навіть довгострокову «золоту» візу. Які типи нерухомості доступні для купівлі? Апартаменти — від компактних студій до розкішних пентхаусів у хмарочосах. Вілли — окремі будинки з власною територією. Таунхауси — проміжний варіант між квартирою та віллою, часто з невеликою ділянкою. Комерційна нерухомість — офіси, магазини, склади, ресторани. Де іноземці можуть купувати нерухомість? Іноземці мають право купувати об’єкти у так званих freehold-зонах — спеціальних районах, де власник отримує повне право власності на житло та землю. У Дубаї таких зон понад 60, і їх перелік постійно розширюється. Вибір конкретного району залежить від ваших цілей, бюджету, стилю життя та інвестиційної стратегії. Покрокова інструкція купівлі нерухомості Вибір об’єкта Визначте бюджет, тип нерухомості та бажаний район. Оцініть інфраструктуру, транспортну доступність, перспективи зростання цін. Перевірка забудовника або продавця Переконайтеся у наявності всіх дозвільних документів. Дослідіть репутацію забудовника, особливо якщо купуєте на етапі будівництва. Укладення попереднього договору (MoU) У договорі фіксуються умови угоди, ціна, строки оплати, обов’язки сторін. Вноситься депозит (зазвичай 5–10% вартості). Оформлення угоди Підписання основного договору купівлі-продажу. Оплата залишку суми. Сплата обов’язкових зборів. Реєстрація права власності Оформлення документів у Департаменті земельних ресурсів Дубая (DLD). Отримання титулу власності (Title Deed). Які витрати супроводжують купівлю? Реєстраційний збір DLD — 4% від вартості об’єкта. Видача титулу власності — 2 000–4 000 AED залежно від ціни. Комісія агенту — 2% від суми угоди. Адміністративні збори — близько 4 200 AED. Іпотечні витрати (за потреби): комісія банку — 1% від суми позики, реєстрація іпотеки — 0,25%. Особливості фінансування Іноземці можуть отримати іпотеку у місцевих банках, зазвичай із початковим внеском 20–25%. Відсоткові ставки залежать від банку, типу нерухомості та статусу покупця. Податки та утримання Податок на купівлю/продаж — відсутній, окрім реєстраційного збору. Щорічний податок на нерухомість — відсутній. Податок на орендний дохід — відсутній. Комунальні платежі — оплачуються щомісяця, залежать від комплексу та площі. Які ризики та підводні камені? Коливання цін: ринок Дубая динамічний, можливі як зростання, так і корекції. Юридичні нюанси: важливо перевіряти чистоту об’єкта, відсутність обтяжень, боргів, арештів. Вибір району: не всі райони однаково ліквідні, варто враховувати перспективи розвитку. Відсутність досвіду: самостійна купівля без супроводу може призвести до помилок і втрат. Переваги купівлі нерухомості в Дубаї Висока ліквідність: об’єкти легко продаються та здаються в оренду. Можливість дистанційної купівлі: угоди можна оформити онлайн, не перебуваючи в ОАЕ. Розвинена інфраструктура: сучасні житлові комплекси, школи, лікарні, торгові центри. Безпека інвестицій: прозорість ринку, захист прав інвесторів, чітке законодавство. Поради для покупців Вивчайте ринок: аналізуйте ціни, тенденції, попит у різних районах. Залучайте професіоналів: юрист, ріелтор, фінансовий консультант допоможуть уникнути ризиків. Перевіряйте документи: вимагайте повний пакет документів на об’єкт. Плануйте бюджет: враховуйте всі супутні витрати, а не лише ціну об’єкта. Оцініть мету купівлі: для життя, оренди чи перепродажу — це впливає на вибір району та типу нерухомості. Роль юридичного супроводу Юридичний супровід — це не лише перевірка документів, а й захист ваших інтересів на всіх етапах угоди. Професійний юрист: Перевірить юридичну чистоту об’єкта. Оцінить ризики та підготує договір. Проконсультує щодо податкових і фінансових аспектів. Допоможе з оформленням візи інвестора. Висновки Купівля нерухомості в Дубаї — це реальна можливість для інвесторів та тих, хто шукає новий дім у сучасному мегаполісі. Проте успіх угоди залежить від глибокого розуміння ринку, юридичних нюансів і професійного супроводу.                         Вибрати нерухомість, провести перевірку та супроводити купівлю вам допоможе партнерка ЮК WINNER — Олена Широкова, яка проживає в ОАЕ вже понад 8 років і є Президенткою “Української ділової ради” в ОАЕ.                         Відео на подкаст з Оленою Широковою — нижче. https://youtu.be/9dbAc06GgG0?si=sK2yFEk1VT6j4HH3

Відкритість і прозорість у діяльності публічних службовців — фундаментальні принципи сучасної державної політики в Україні. Система електронного декларування, запроваджена для боротьби з корупцією, стала невід’ємною частиною державного управління. Проте, навіть досвідчені декларанти стикаються з труднощами під час проходження перевірок НАЗК, а наслідки невірно заповнених декларацій можуть бути суттєвими як для кар’єри, так і для особистої репутації. У цій статті детально розглянемо, як відбуваються перевірки, які ризики вони несуть, та як діяти, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки. Що таке перевірка НАЗК і кого вона стосується? Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — орган, який здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, зокрема шляхом перевірки декларацій посадових осіб. Перевірки стосуються державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, суддів, прокурорів, керівників державних підприємств та інших категорій, визначених законом. Види перевірок: Автоматизована логічна перевірка — проводиться одразу після подання декларації за допомогою спеціального програмного забезпечення. Повна перевірка — здійснюється у разі виявлення ризиків або за зверненням громадян, організацій, ЗМІ. Перевірка за зверненням — ініціюється на підставі повідомлень про можливі порушення. Як відбувається перевірка декларації? Процес перевірки включає кілька етапів: Аналіз декларації: автоматизовані системи перевіряють декларацію на наявність формальних помилок, невідповідностей, пропусків. Відбір декларацій для повної перевірки: обираються декларації з підвищеним ризиком (наприклад, із суттєвими розбіжностями у доходах, майні тощо). Повна перевірка: НАЗК аналізує всі розділи декларації, порівнює дані з відкритими державними реєстрами, надсилає запити до банків, нотаріусів, інших органів. Оцінка пояснень декларанта: якщо виявлено розбіжності, декларанту пропонують надати пояснення та документи, що підтверджують правильність внесених даних. Висновок за результатами перевірки: складається довідка, яка містить інформацію про характер виявлених порушень та їхню серйозність. Критерії оцінки даних у декларації НАЗК розрізняє: Недостовірні відомості — розбіжності понад 100 прожиткових мінімумів або неможливість ідентифікувати об’єкт чи члена сім’ї. Неточні відомості — розбіжності менше 100 прожиткових мінімумів, але ідентифікація можлива. Важливо: навіть незначні неточності можуть стати підставою для адміністративної відповідальності, а значні — для кримінальної. Наслідки виявлення порушень 4.1. Адміністративна відповідальність Якщо у декларації виявлено невідповідність на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів, накладається штраф. Також можливі інші адміністративні санкції, наприклад, за несвоєчасне подання декларації. 4.2. Кримінальна відповідальність Якщо розбіжність перевищує 500 прожиткових мінімумів, декларанту загрожує кримінальна відповідальність за ст. 366-2 КК України. Це може бути штраф, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі до 2 років, а також заборона займати певні посади. 4.3. Дисциплінарна відповідальність Може бути застосовано службове розслідування, догана або навіть звільнення з посади. 4.4. Внесення до Реєстру корупціонерів Особи, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, вносяться до відкритого Реєстру, що може вплинути на подальшу кар’єру. Типові помилки декларантів Невірне зазначення вартості майна Неідентифіковані об’єкти нерухомості або транспортні засоби Пропуск інформації про доходи членів сім’ї Відсутність підтверджуючих документів щодо джерел доходу Помилки при зазначенні банківських рахунків, цінних паперів, корпоративних прав Як діяти, якщо виявлено помилку? 6.1. Виправлення декларації Упродовж 7 днів після подання декларації можна внести виправлення (до 3 разів). Після закінчення цього строку — звернутися до НАЗК через електронний кабінет із поясненням та додати підтверджуючі документи. 6.2. Надання пояснень У разі отримання запиту від НАЗК важливо вчасно надати всі необхідні пояснення та документи. Це може суттєво знизити ризик застосування санкцій. 6.3. Підготовка до перевірки Перевірте всі дані перед поданням декларації. Зберігайте документи, що підтверджують джерела доходів, майно, витрати. Використовуйте функцію автозаповнення для уникнення технічних помилок. Алгоритм дій під час перевірки Оперативно реагуйте на запити НАЗК: ігнорування може призвести до негативних висновків. Зберігайте спокій та дійте виважено: не поспішайте з відповідями, ретельно готуйте документи. Консультуйтеся з фахівцями: складні випадки потребують професійної юридичної підтримки. Не приховуйте інформацію: спроби приховати дані можуть погіршити ситуацію. Фіксуйте всі свої дії: ведіть власний журнал комунікації з НАЗК. Чому важливо звертатися за фаховою допомогою? Процедура перевірки декларацій містить чимало юридичних нюансів, які складно врахувати без досвіду. Професійна підтримка дозволяє: уникнути типових помилок при заповненні декларації; своєчасно підготувати необхідні документи; аргументовано відстояти свою позицію у разі виникнення спірних питань; знизити ризик застосування адміністративної чи кримінальної відповідальності. Багато компаній та посадовців обирають співпрацю з командами, які мають практичний досвід захисту у справах щодо декларування та антикорупційного законодавства. Така підтримка часто стає вирішальною у складних ситуаціях, особливо під час розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Особливості захисту у Вищому антикорупційному суді Справи про недостовірне декларування часто розглядаються саме у Вищому антикорупційному суді. Особливості таких процесів: Необхідність глибокого аналізу доказів, представлених НАЗК. Важливість правильного формулювання пояснень декларанта. Значення експертних висновків щодо вартості майна, джерел доходу тощо. Можливість залучення свідків, експертів, фахівців. Успішний захист у таких справах залежить від ретельної підготовки та досвіду представників сторони захисту. Рекомендації для декларантів Плануйте підготовку декларації заздалегідь: не відкладайте на останній день. Використовуйте офіційні джерела інформації: перевіряйте дані у державних реєстрах. Зберігайте всі документи: виписки з банків, договори купівлі-продажу, довідки про доходи. Регулярно проходьте навчання з питань декларування: це допоможе уникнути типових помилок. Консультуйтеся з фахівцями: навіть якщо ви впевнені у своїх знаннях, додаткова перевірка не завадить. Підсумок Перевірки НАЗК — це не лише формальність, а реальний інструмент контролю за доброчесністю публічних службовців. Відповідальність за порушення може бути суворою, тому важливо діяти обачно, своєчасно виправляти помилки та звертатися за професійною допомогою. В умовах постійних змін у законодавстві та підвищення вимог до прозорості, співпраця з досвідченими юридичними радниками дозволяє мінімізувати ризики та захистити свої інтереси.                         Додатково: Нижче ви знайдете посилання на відео, у якому адвокати ЮК WINNER захищають клієнта у Вищому антикорупційному суді https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=edJYrgAL25ALauM1

Указ Президента України від 27 червня 2025 року про створення Ради з питань підтримки підприємництва став знаковою подією для бізнес-середовища, особливо на тлі гострої критики політики Данила Гетманцева, який залишається одним із найвпливовіших архітекторів податкової та економічної політики в Україні. Новий орган, очолюваний керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, об’єднав понад 70 представників провідних компаній та підприємницьких організацій, покликаний стати головним майданчиком для діалогу між бізнесом і владою, а також рушієм змін у державній політиці щодо підприємництва. Чому бізнесу потрібна нова Рада — і чи змінить вона щось за наявності Гетманцева Данило Гетманцев — фігура, яка уособлює жорсткий фіскалізм, підвищення податкового тиску, повернення перевірок і посилення контролю над бізнесом. Саме його підхід до оподаткування та регулювання неодноразово викликав відкритий спротив підприємців, які звинувачують його у придушенні економічної свободи, марксистських поглядах і зневазі до ринкових механізмів. Його ініціативи щодо підвищення податків, зокрема військового збору та податку на прибуток банків, були розкритиковані ключовими бізнес-асоціаціями як такі, що підривають інвестиційну привабливість і стимулюють тінізацію економіки. На цьому тлі створення Ради з питань підтримки підприємництва виглядає як спроба Президента Зеленського перезавантажити діалог із бізнесом і дати новий імпульс реформам, що враховують потреби підприємців, а не лише фіскальні інтереси держави. До складу Ради вперше масово залучено представників реального бізнесу — від ІТ до промисловості, логістики, фінансів, що має забезпечити реальний вплив бізнес-спільноти на формування політики. Завдання та повноваження нової Ради Відповідно до указу, Рада має такі ключові функції: Аналіз ефективності державної політики у сфері підприємництва та підготовка пропозицій щодо її вдосконалення. Розробка заходів для поліпшення умов ведення бізнесу, стимулювання інвестицій та інновацій. Захист прав власності та конкуренції, адаптація законодавства до стандартів ЄС. Сприяння комунікації між державою, місцевою владою та бізнесом для вирішення проблемних питань і підтримки підприємницьких ініціатив. Рада має стати єдиним майданчиком для обговорення ключових економічних рішень, замість розпорошених дорадчих органів, які часто дублювали функції та не мали реального впливу. Чи стане Рада противагою політиці Гетманцева? Головне питання для бізнесу: чи зможе нова Рада реально впливати на політику, якщо у владі зберігається домінування фіскального підходу Гетманцева? Скепсис підприємців зрозумілий — попередні спроби створити такі органи часто закінчувалися імітацією діалогу, а ключові рішення ухвалювалися без урахування позиції бізнесу. Втім, є кілька факторів, які можуть змінити ситуацію: Особистий контроль Президента та Офісу Президента: Андрій Єрмак, який очолив Раду, має значний політичний вплив, а участь у роботі органу першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко підкреслює пріоритетність цього напряму для влади. Широке представництво бізнесу: До Ради увійшли лідери найбільших компаній, які мають власні важелі впливу на економіку та суспільну думку. Публічний запит на захист бізнесу: В умовах війни саме підприємці забезпечують значну частину оборонних потреб країни, і влада не може ігнорувати їхній голос. Нові сигнали від Президента Важливим є не лише створення Ради, а й останні заяви Володимира Зеленського про підготовку рішень щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу — це прямий сигнал у відповідь на побоювання підприємців щодо надмірного контролю, який активно просуває Гетманцев. Президент закликав членів Ради бути максимально активними й гарантував, що позиція бізнесу буде врахована при розробці нових законодавчих ініціатив. Рекомендації для бізнесу: Активно долучатися до роботи Ради, подавати свої пропозиції, використовувати майданчик для відстоювання інтересів. Консолідуватися в асоціації та коаліції, щоб мати вагомий голос у новому органі. Використовувати юридичні механізми захисту у разі тиску або неправомірних дій контролюючих органів. Вимагати прозорості та публічності у розробці рішень, наполягати на відкритому обговоренні всіх змін до податкового та економічного законодавства. Висновок Створення Ради з питань підтримки підприємництва — це шанс для бізнесу отримати реальний інструмент впливу на політику, навіть у присутності такого потужного фіскального гравця, як Гетьманцев. Чи стане цей орган справжнім захисником інтересів підприємців, залежить від активності бізнес-спільноти, відкритості влади до діалогу та здатності Президента забезпечити баланс між фіскальними потребами та розвитком підприємництва. У нових умовах головна порада бізнесу — не стояти осторонь, а максимально використовувати новий інституційний майданчик для захисту своїх прав і формування економічної політики України. З повагою, адвокат, генеральний директор ГС «Всеукраїнська професійна ліга платників податків-Ігор Ясько   https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=PM48b_NJjB3_zoea

У 2024 – 2025 роках застосування РРО/ПРРО стало обов’язковим для більшості підприємців. Разом з цим податкові перевірки посилилися, зросла кількість штрафів, а механізми фіксації порушень стали значно ефективнішими – зокрема через аналітичні інструменти ДПС, автоматичний обмін даними та скарги через додаток «Дія». 🔹 1. Хто і як проводить перевірки? Контролюючий орган: Державна податкова служба України (ДПС), яка діє відповідно до: Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Податкового кодексу України (ПКУ); Постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148“Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745; Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2020 року за № 635/34918; наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13“Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (зі змінами); наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547“Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048 (зі змінами); зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи(далі – Зразок форми акта (довідки) № 244), та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок (далі – Методичні рекомендації № 244), затверджених наказом ДПС від 25 лютого 2021 року № 244. Види перевірок: Камеральні; Документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні); Фактичні перевірки – без попередження, коли інспектор безпосередньо фіксує правопорушення «на місці» (наприклад, купує товар і не отримує фіскальний чек). Цифрові джерела для відбору бізнесу до перевірок: дані з ПРРО (фіскальні чеки), дані з податкової звітності, скарги через застосунок «Дія» або через Електронний кабінет платника, анонімні заяви, перехресні перевірки (інформація від банків, постачальників, покупців). 🔹 2. На що звертають увагу під час перевірки? Ключові пункти контролю: Наявність зареєстрованого РРО/ПРРО. – чи подано форму 1-ПРРО; – чи присвоєно фіскальний номер; – чи ведеться КОРО (для РРО). Фіскалізація всіх операцій. – чи видано фіскальні чеки; – чи є зв’язок з сервером ДПС; – чи зберігаються чеки належним чином. Формування Z-звітів. – щоденне створення звіту після завершення зміни (навіть якщо не було продажів). Наявність у чеку повної інформації. – номенклатура, сума, форма оплати, ПДВ (якщо застосовується), QR-код. Облік готівки. – порівняння фактичної готівки з даними РРО. – чи відповідає обсяг готівки у касі обсягу продажів. Відповідність обсягів продажу задекларованим доходам. – автоматичне порівняння виручки з даними банківських надходжень та податкових декларацій. 🔹 3. Найпоширеніші порушення Продаж без фіскального чека Касир продав товар, але не фіскалізував операцію. Покупець отримав товар, але не отримав QR-чека. Робота без зареєстрованого ПРРО Програму встановлено, але вона не зареєстрована в ДПС (немає фіскального номера або сертифіката КЕП касира). Незакрита зміна / відсутній Z-звіт Касир закрив день, але не сформував Z-звіт. Це унеможливлює підрахунок підсумків за день. Необлікована готівка У касі виявлена готівка, яка не відповідає звіту з РРО/ПРРО (перевищення або приховування). Неправильна назва товару / послуги Наприклад, замість «Молоко 1л» у чеку написано «Продукт 001». Відсутність резервного копіювання чеків або звітів У разі збою техніки підприємець не може надати архів звітів, що порушує вимоги зберігання. 🔹 4. Які штрафи передбачені? Відсутність РРО  100% від суми реалізованих товарів — за перше порушення, 150% — за повторне Невидача фіскального чеку покупцю 100% від суми реалізованих товарів — за перше порушення, 150% — за повторне Видача чеку за оплату готівкою понад ліміт  1700 грн Помилки в реквізитах фіскального чеку 100% вартості проданих товарів — за перше порушення, 150% — за повторне Відсутність штрих-коду на акцизні товари +5100 грн до основного штрафу (рядок вище) Відсутність POS-термінала у точці продажу Від 1700 до 3400 грн — за перше порушення; від 8500 до 17 000 грн — за повторне Неправильне відкриття/закриття зміни 510 грн Використання РРО з простроченим терміном експлуатації 100% від суми реалізації — за перше порушення, 150% — за повторне Порушення правил внесення або видачі готівки 1 грн — за перше порушення; 100% вартості товарів — за повторне                   🔺 Важливо: податкові інспектори мають право вилучити техніку, тимчасово зупинити операції з ПРРО або винести рішення про анулювання реєстрації каси. 🔹 5. Як уникнути проблем під час перевірок Завжди фіскалізуй кожен розрахунок. Формуй Z-звіт щодня, навіть без продажів. Реєструй кожен ПРРО через електронний кабінет. Перевіряй відповідність товарів у чеках фактичному асортименту. Зберігай резервні копії чеків щонайменше 3 роки.   Висновок Застосування РРО/ПРРО – не просто формальність, а важлива складова прозорого обліку. Податкові перевірки стали технологічнішими: фіскалізація контролюється автоматично, скарги подаються в один клік, а порушення легко фіксуються. Якщо ти працюєш чесно, прозоро й правильно ведеш документообіг – перевірка стане лише технічною формальністю. Якщо ж є прогалини – саме час їх виправити, щоб уникнути штрафів, блокування ПРРО і втрати репутації.   https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=iShji2X6NxILG5te

Доля господарських договорів, укладених до впровадження змін Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (від 09 січня 2025 року № 4196-IX) (далі – Закон № 4196-ІХ) не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України та містять в собі посилання на норми ГК України; договори укладені до набрання чинності Закону № 4196-ІХ про скасування ГК України, залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору; у разі, якщо договір містить такі положення, які відсилають до норм ГК України, в такому разі дія таких норм припиняється, в свою чергу необхідно застосовувати аналогічні положення ЦК України – отже, рекомендовано внести відповідні зміни до такого договору (!); з моменту скасування ГК України – все, що передбачається договором – регулюється нормами ЦК України та спеціальним законодавством (у разі, якщо таке спеціальне регулювання існує); важливо (!) – у разі, якщо договір містить посилання на норми ГК України – це не може призвести до недійсності договору, окремих його положень, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Істотні умови договору: як було – що стане: Всі істотні умови договору можна поділити на наступні групи істотних умов: істотні умови, які є обов’язковими для укладання будь-якого договору; істотні умови, що притаманні певному виду договору та/або за волевиявленням однієї із сторін мають бути обов’язково узгоджені сторонами. Поточна редакція (ч. 3 ст. 180 ГК України): При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити: предмет; ціна; строк. З 28 серпня 2025 року (!) – буде за ЦК України (ч. 1 ст. 638). Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору: предмет; умови, що визначені законом як істотні або умови, які є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, після скасування ГК України більшість умов договору набудуть статусу «істотних» умов за волевиявленням однієї або обох сторін договору, а не будуть обов’язковими в силу закону. Починаючи з 28 серпня 2025 року під час укладання договорів сторонам необхідно буде: ретельно підходити до встановлення істотних умов, детально прописувати та узгоджувати їх, аби на майбутнє не виникло такої ситуації, що питання (які раніше були чітко прописані в законодавстві) відтепер не врегульовано ані на рівні договору, ані на рівні відповідного закону. 12.08.2025 року о 11 год. 00 хв відбудеться вебінар на тему: «Скасування Господарського кодексу України. Наслідки для державних і комунальних підприємств, або як діяти за новими правилами», вебінар проводить-радник ЮК WINNER, автор монографії «Реорганізація. Доктрина. Законодавство. Практика застосування» – доктор юридичних наук Наталія Щербакова Посилання на реєстрацію на вебінар на корпоративній фейсбук сторінці Юридичної компанії WINNER https://youtu.be/BAu08iebqrI?si=kWro0pQA2DAjdzeS

     Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО) стали невіддільною частиною ведення бізнесу в Україні. Проте підприємці часто припускаються помилок, що можуть призвести до штрафів або блокування роботи. Розглянемо найбільш поширені з них. 🔹 1. Необґрунтоване незастосування РРО/ПРРО Проблема: ФОПи часто вважають, що їм дозволено не застосовувати РРО, хоча закон цього не передбачає. Це особливо актуально при торгівлі через інтернет, доставку, продаж техніки, послуг громадського харчування, косметичних, медичних послуг тощо. Наслідки: – штраф 100% від вартості реалізованого товару/послуги при першому порушенні (Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»),– 150% – за повторне порушення протягом року. 🔹 2. Відсутність фіскалізації розрахункових операцій Проблема: Чек видається, але не передається у фіскальний сервер ДПС (нефіскалізований). Наприклад: клієнту надсилається PDF-чек без QR-коду, чек формувався через демо-режим або локальну копію ПРРО. Наслідки: – такий чек вважається недійсним, – покупець може подати скаргу через Дія/Електронний кабінет, – штраф – як за розрахунок без РРО. 🔹 3. Неправильна або фіктивна номенклатура товарів у чеку Проблема: Замість точних назв товарів використовуються узагальнення: «Товар 1», «Продукт», «Послуга 001». Наслідки: – це порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,– 100% вартості проданих товарів — за перше порушення, 150% — за повторне. 🔹 4. Несвоєчасне відкриття/закриття зміни або її відсутність Проблема: Зміна не відкривається в ПРРО, а чеки видаються. Не створено Z-звіт в кінці зміни. Наслідки: – неможливість підтвердження звітності, – адміністративний штраф до 510 грн (за ст. 155¹ КУпАП), – недійсність чеків у межах зміни. 🔹 5. Робота з незареєстрованим або неправильно зареєстрованим ПРРО Проблема: Підприємець запускає програму РРО, але не завершив процедуру реєстрації в ДПС (не заповнено форму 1-ПРРО або не отримано фіскальний номер). Наслідки: – чеки не реєструються в системі ДПС, – вважається, що робота здійснюється взагалі без РРО. 🔹 6. Плутанина з КОРО та РК (книгою обліку та розрахунковою книжкою) Проблема: Деякі підприємці все ще ведуть КОРО для ПРРО, хоча це не потрібно. Або не ведуть КОРО для звичайного РРО, де вона обов’язкова. Наслідки: – порушення порядку ведення обліку, – можливе накладення штрафу за Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 🔹 7. Порушення вимог до зберігання чеків та Z-звітів Проблема: ФОП не зберігає Z-звіти або не веде резервну копію бази даних ПРРО. Наслідки: – у разі перевірки – неможливо надати дані, – штраф – за перешкоджання перевірці, – ризик анулювання реєстрації ПРРО. ✅ Висновки: як уникнути помилок Регулярно перевіряй законодавчі зміни – ДПС публікує актуальні оновлення. Навчай персонал – навіть один касир може спричинити штраф у десятки тисяч гривень. Автоматизуй роботу ПРРО – використання хмарних сервісів мінімізує людський фактор. Залучай бухгалтера або консультанта, щоб контролювати фіскальні операції. Не ігноруй сигнали ДПС: повідомлення в електронному кабінеті, відхилення фіскальних чеків – це привід для негайного реагування. Внизу відеолекція керівника практики податкового та митного права ЮК WINNER Максима Багнюка на тему «Перевірки податкової служби. Як діяти під час перевірок» https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=hDxlghSJ3NkUnJ1l

Олександр Цивінський – не просто новий керівник Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це людина, яка формувала антикорупційну практику НАБУ, брав участь у розробці топчиновників і резонансних справах, і тепер має всі шанси докорінно змінити підходи БЕБ до боротьби з економічними злочинами. Досвід, що формує підхід Серед гучних справ, які курував Цивінський, -розслідування проти ексголови Адміністрації президента Сергія Пашинського, справа «рюкзаків Авакова», операція «Чисте місто» у Київській міськдержадміністрації, де фігурували топчиновники та великі бізнес-структури. Його підхід – це не хаотичні допити та запити, а системна робота з доказами, негласними слідчими діями (НСРД) і угодами зі слідством. Новий стиль БЕБ: ставка на НСРД та угоди Чому це важливо для бізнесу? Цивінський – представник покоління детективів, які не покладаються на старі інструменти на кшталт нескінченних допитів чи формальних запитів. Його стиль — це: Негласні слідчі дії (НСРД): прослуховування, стеження, фіксація передачі коштів, документування змов у реальному часі. Угоди зі слідством: активне залучення підозрюваних до співпраці в обмін на пом’якшення покарання, що дозволяє швидко отримувати докази проти організаторів схем і вищих ланок корупції. НАБУ і САП, з яких вийшов Цивінський, активно підтримують законодавчі зміни щодо угод зі слідством у справах про корупцію, що дозволяє не просто «відкупитися», а реально співпрацювати зі слідством, викривати організаторів і повертати державі збитки. Саме ця практика, ймовірно, стане домінуючою і в БЕБ під його керівництвом. Великий бізнес — у фокусі Показово, що більшість справ, які курував Цивінський, стосувалися не дрібних підприємців, а саме великих бізнес-груп, топчиновників, резонансних схем із багатомільйонними збитками для бюджету. Це означає, що і в БЕБ він, імовірно, почне саме з гучних кейсів, які мають суспільний резонанс і стосуються великого бізнесу. Що це означає для ринку: Великий бізнес має бути готовий до нової хвилі уваги з боку БЕБ. Причому це буде не формальна перевірка документів, а глибоке документування злочинів із залученням сучасних інструментів розслідування. Ризики для топменеджменту зростають. Якщо раніше можна було сподіватися на «відкуп» чи формальні перевірки, то тепер слід очікувати реальних кримінальних проваджень, де доказова база буде зібрана максимально ретельно. Угоди зі слідством можуть стати єдиним виходом для фігурантів великих справ. Ті, хто першим піде на співпрацю, можуть отримати шанс на пом’якшення відповідальності, але й ризикують стати джерелом інформації проти партнерів і керівників. Сигнали для бізнесу: що робити вже зараз             1.Переглянути внутрішні комплаєнс-процедури. Виявлення та усунення потенційних порушень до того, як ними зацікавиться БЕБ, може стати запорукою безпеки.             2.Підготуватися до можливих НСРД. Всі комунікації, фінансові операції, зустрічі мають бути максимально прозорими та легальними.             3.Розробити стратегію дій на випадок слідства, обшуку, затримання, підозри. Включаючи підготовку до можливих угод зі слідством найближчого оточення бізнесмена. Прогнози: чого чекати далі Призначення Цивінського — це не просто кадрова ротація. Це сигнал про зміну парадигми: від формальних перевірок до реальної боротьби з економічними злочинами на найвищому рівні. БЕБ під його керівництвом, імовірно, стане більш схожим на НАБУ — із акцентом на гучні справи, сучасні слідчі інструменти та роботу з великим бізнесом.                         «Цивінський — це людина, яка знає, як документувати складні економічні злочини, працювати з великими обсягами інформації та вибудовувати справи проти найвищих посадовців і бізнесменів». Висновки Бізнесу, особливо великому, варто готуватися до нової реальності. Формальні схеми захисту більше не працюватимуть. БЕБ під керівництвом Цивінського – це про сучасні розслідування, глибоку доказову базу та реальні вироки. Першими під удар потраплять великі компанії та резонансні кейси. Час готуватися до нових правил гри. Цивінський- це виклик для великого бізнесу, але як завжди переважна більшість підприємців впевнена, що ця історія точно не про них. Тому варто пристебнути паски безпеки, особливо безпеки корпоративної! Внизу посилання на відеолекцію від керівника практики безпеки бізнесу, керуючого партнера юридичної компанії WINNER, к.ю.н. –Ігоря Яська https://youtu.be/BAu08iebqrI?si=nl9kvVJ-Srknc-F7

В Україні розмір застав у кримінальних справах, особливо щодо топпосадовців і резонансних корупційних злочинів, не лише вражає масштабами, а й суттєво вирізняється серед європейських країн. На прикладі нещодавньої справи віцепрем’єра Олексія Чернишова, якому Вищий антикорупційний суд призначив заставу у 120 млн грн, можна проаналізувати, як великі застави в Україні перетворюються з процесуального інструменту на фактичний механізм покарання ще до вироку суду. Застава в Україні: правова природа та європейські стандарти Застава, відповідно до законодавства і практики ЄСПЛ, є запобіжним заходом, а не покаранням. Її мета — забезпечити явку підозрюваного до суду, а не відшкодувати збитки чи виконати каральну функцію. Проте в Україні, особливо у резонансних справах, розмір застави часто перевищує навіть суму ймовірної шкоди, що суперечить європейським стандартам і перетворює заставу на інструмент тиску.                         “В Україні існує проблема призначення надмірно високих сум застави. Це позбавляє підозрюваних можливості звільнитися з-під варти, перетворюючи заставу на механізм порушення права людини на свободу…” Найбільші застави в Україні: статистика та порівняння Україна вже неодноразово встановлювала рекордні для Європи застави: Євген Бакулін (екс-голова НАК “Нафтогаз України”) — 1,5 млрд грн (найбільша в історії української феміди) Олександр Кацуба — 450 млн грн Андрій Коболєв — понад 229 млн грн Олексій Чернишов — 120 млн грн Для порівняння, в більшості країн ЄС навіть у справах про корупцію чи економічні злочини застави рідко перевищують кілька мільйонів євро. В Україні ж суми у сотні мільйонів гривень стали звичним явищем для топпосадовців. Механізм покарання через розмір застави: як це працює Сценарій 1: Особа не може внести заставу Якщо підозрюваний не має змоги внести астрономічну заставу, він автоматично потрапляє до СІЗО, що по суті прирівнюється до попереднього ув’язнення ще до доведення вини. Це суперечить презумпції невинуватості та стандартам ЄСПЛ, які наголошують на індивідуальному підході до визначення застави з урахуванням фінансових можливостей особи.                         “Надмірна застава має й побічний, але вагомий ефект: вона спонукає підозрюваних укладати угоди про визнання винуватості чи відмовлятися від боротьби за свої права…” Сценарій 2: Особа вносить заставу Якщо ж підозрюваний, попри все, знаходить кошти для внесення застави, це стає окремим інформаційним приводом. ЗМІ та суспільство починають активно обговорювати, звідки в особи такі гроші, що створює додатковий тиск і підозри щодо легальності походження коштів. Така ситуація часто використовується як ще один інструмент дискредитації підозрюваного, незалежно від результатів слідства.                         “ЗМІ задовольняються результатом призначених таких непомірних застав, сприймаючи їх як ‘тимчасову відповідальність’, чим спотворюють мету застав і сприяють політизації судів”. Причини надмірних застав в Україні Політичний та суспільний запит на “показову справедливість” — суди часто призначають великі застави, щоб задовольнити очікування суспільства щодо боротьби з корупцією, навіть якщо це суперечить принципу пропорційності. Відсутність системного підходу — розмір застави часто визначається ситуативно, без урахування реальних фінансових можливостей підозрюваного. Використання застави як інструменту тиску — як на стадії слідства, так і в інформаційному полі. В Україні розміри застав у резонансних справах часто сягають десятків і навіть сотень мільйонів гривень. Для справ щодо топпосадовців або у випадках корупції суми у 50–500 мільйонів гривень вже стали звичним явищем. Це значно перевищує суми, які призначаються у подібних справах в країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Німеччині середній розмір застави у справах проти високопосадовців або у справах про серйозні економічні злочини зазвичай не перевищує 2 мільйонів євро, а надмірні застави призначаються лише у виняткових випадках. У Франції розмір застави зазвичай коливається від 50 тисяч до 1 мільйона євро, і при її визначенні суд обов’язково враховує майновий стан підозрюваного, щоб не допустити ситуації, коли застава стає недосяжною. У Польщі розмір застави для топсправ зазвичай не перевищує 500 тисяч злотих, і також визначається з урахуванням доходів та можливостей підозрюваного. Таким чином, у більшості європейських країн підхід до визначення застави є значно більш індивідуалізованим і спрямованим на забезпечення балансу між інтересами слідства та правами людини. Надмірні, “показові” застави, які фактично унеможливлюють звільнення підозрюваного з-під варти, є великою рідкістю і сприймаються як порушення фундаментальних прав. В Україні ж практика призначення надвисоких застав стала системною, особливо у справах, які набули суспільного резонансу. Це створює ситуацію, коли застава перестає бути інструментом забезпечення явки до суду, а перетворюється на додатковий спосіб тиску або навіть покарання ще до вироку суду. Висновки В Україні застави у сотні мільйонів гривень стали не винятком, а радше правилом у справах щодо топпосадовців і корупції. Надмірний розмір застави фактично виконує каральну функцію: або особа потрапляє до СІЗО, або стає об’єктом публічного тиску через джерело коштів. Така практика суперечить як європейським стандартам, так і духу кримінального процесуального права, де застава має бути інструментом забезпечення явки, а не покаранням до вироку суду. Для зміни ситуації необхідна системна реформа судової практики, орієнтація на реальні фінансові можливості підозрюваного, а також роз’яснювальна робота для суспільства і медіа щодо справжньої мети застави. Український феномен надвисоких застав — це не лише юридична, а й соціальна проблема, яка потребує переосмислення як на рівні судів, так і в суспільній свідомості. Внизу відео з ВАКСУ, де команда ЮК WINNER захищає клієнта в рамках 191 ч 5 і ч 3 ст 209 КК України https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=1uo7S5ZQrLAL8qJ8

💸 Банківська таємниця-кінець епохи. Або як “відкритість” перетворилася на інструмент контролю  Нам знову розповідають про євроінтеграцію. Знову обіцяють фінансову прозорість, модернізацію, міжнародні стандарти. Але поки одні аплодують-я уважно читаю черговий законопроєкт. А там-під красивими гаслами знищення екноміки України. Йдеться про проєкт закону, який передбачає приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Все виглядає гарно-Європа, цивілізація, інтеграція. Але що насправді криється за цим красивим фасадом? 📜 Що пропонує держава? Новий законопроєкт зобов’язує: банки, фінансові установи та емітентів електронних грошей повідомляти податкову про кожен відкритий чи закритий рахунок; надавати інформацію про факт укладення або припинення договору на індивідуальний банківський сейф; передаватися ці дані будуть до  ДПС, а далі… й до: НАБУ, АРМА, БЕБ, НАЗК, Держвиконслужби, приватних виконавців і Держфінмоніторингу.  Якщо фінансова установа “забуде” це зробити-штраф 680 грн за кожен випадок.          І головне-навіть після закриття рахунку інформація зберігатиметься щонайменше 5 років. А за потреби — й довше.  🤔 А що з сумами, операціями, залишками?  Формально — ні. Цей проєкт не зобов’язує повідомляти про конкретні рухи коштів. Але давайте будемо чесними: коли у тебе є реєстр рахунків, доступ до банків, нотаріусів, виконавців і фінмоніторингу -все інше — питання техніки. Це питання часу, коли наступним кроком стане повна фіскальна аналітика кожного гаманця. 💡 А тепер головне питання: чому ми «відкриваємося», а Європа — ні? Це вже не перший приклад того, як Україні пропонують “відкрити” ринки, системи, ресурси під гаслами інтеграції-але за абсолютно нерівними умовами. 🧠 І тут я хочу згадати про Адама Сміта, який колись писав про «невидиму руку ринку» і стверджував, що кожен, діючи у своєму інтересі, сприяє загальному добробуту. Ідея класна. Але дуже підступна. Чому? Бо Сміт жив у часи, коли Британія вже була імперією. Коли вона вже контролювала ринки, мала колонії, армію, золото і монополії. Вона вже виграла гру, і тепер їй було вигідно, щоб інші країни “відкривалися”. Бо для слабшого гравця «відкритість» = поразка. 📌 Історія повторюється. Нам розповідають про SEPA, FATCA, CRS, AML і інші красиві абревіатури. Але за ними — одна проста річ: “Ви відкриваєте свої рахунки, а ми-свої офшори і банки залишаємо недоторканими.” 🛑 Банківська таємниця — це не злочин, а фундамент довіри  Мене щиро дивує, як легко ми почали ставитися до знищення банківської таємниці. У цивілізованих країнах це-святий грааль приватної власності.  У Швейцарії, Ліхтенштейні, Австрії, Люксембурзі — банківська таємниця десятиліттями була гарантією безпеки, незалежності, фінансової автономії і саме головне-це притоку капіталу в країну. І як наслідок-в деяких вже від’ємна ставка по кредитам, тобто банки доплачують бізнесу за те, що вних беруть кредит. Навіть зараз там діють реальні обмеження на передачу фінансової інформації, і робиться це виключно через суд і у виключних випадках. А в нас? – Реєстр сейфів. – Реєстр рахунків. – Штрафи за “утаємничення”. – Повний доступ для десятка органів, включаючи приватних виконавців. Це вже не просто прозорість. Це-тотальний фіскальний контроль. 💸 Що буде далі? Капітал тікатиме. Не через «бажання ухилитись», а через банальний страх. Бізнес не хоче, щоб його рахунки переглядали усі, кому не лінь. Рівень довіри до банків впаде. Люди повернуться до готівки, крипти, закордонних рахунків, сейфів у Польщі чи на Кіпрі. Фінансовий тиск на ФОПів та підприємців зросте. Інформація-це зброя. І ми вже бачили, як податкова нею користується: вибірково, політично, агресивно. Олігархи, як завжди, залишаться недоторканими. Бо вони-не в реєстрах. Вони-в Лондоні, Відні, Дубаї. І ніхто їм не телефонує з податкової. 💬 Відкритість- це добре. Але лише тоді, коли вона взаємна У нинішньому варіанті ми бачимо класичну схему: «Ви відкриєтеся — а ми подивимось, що візьмемо собі». Ми не проти прозорості. Ми-за чесний ринок.          Але не в умовах, коли в одній країні це — механізм розвитку, а в іншій- інструмент знищення малого та середнього бізнесу. ⚖ А тепер скажу, як юрист          Цей закон-черговий крок до фінансової централізації, до повної втрати приватності, до конфлікту між державою і підприємцем. І дуже скоро це стане реальністю для кожного, хто має рахунок у банку, навіть якщо це просто картка для зарплати. 📌 Саме тому вже сьогодні потрібно: – Розуміти, як захищати свої активи; – Враховувати ризики при відкритті нових рахунків; – Продумувати стратегії управління капіталом у змінених реаліях; – Працювати з юристами, які не бояться дивитися на ситуацію прямо. 🔚 Висновок Нас знову змушують відкритись, мовляв, це “європейські правила гри”. Але в цій грі ми-не в рівних умовах. І кожен, хто має хоч якусь суму на рахунку, повинен усвідомлювати: більше немає нічого «конфіденційного». Є тільки те, що ще не зафіксували в реєстрі. Думайте…головою! З повагою-керуючий партнер ЮК WINNER, к.ю.н. адвокат Ігор Ясько https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=X2OWxgoMb7T7Hc_P

     Вручення підозри — це офіційна процесуальна дія, яка означає, що особу офіційно повідомлено про підозру у вчиненні злочину. В Україні ця процедура регулюється Кримінальним процесуальним кодексом і передбачає, що підозрюваний має бути ознайомлений з суттю підозри, своїми правами та обов’язками. Вручення підозри є початком нового етапу у кримінальному провадженні, після якого слідчі дії можуть стати більш інтенсивними, а підозрюваний отримує статус учасника процесу із відповідними гарантіями захисту. Підозра Олексію Чернишову: факти та контекст 23 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили підозру віцепрем’єр-міністру — міністру національної єдності Олексію Чернишову. Йдеться про підозру у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших осіб у справі щодо виділення київських земельних ділянок під забудову. За даними слідства, у цій справі вже були підозрювані інші особи з оточення Чернишова, зокрема його колишній радник, ексдержсекретар Мінрегіону та київський забудовник. Сам Чернишов заявив, що добровільно з’явився до НАБУ, мав конструктивний діалог із детективами і підтвердив готовність до співпраці з правоохоронцями. Висвітлення в ЗМІ: вплив на громадську думку та судову систему Роль медіа у висвітленні гучних кримінальних справ є надзвичайно значущою. З одного боку, прозорість і доступність інформації підвищують довіру громадян до судової системи, сприяють контролю з боку суспільства та формують обґрунтовану громадську думку. З іншого боку, надмірна емоційність, маніпуляції чи перекручування фактів у медіа можуть спотворювати реальність, створювати упередженість як у суспільстві, так і у суддів. В українських реаліях, особливо під час війни та політичної турбулентності, інформаційний простір є надзвичайно чутливим до подібних новин. Медіа активно висвітлюють не лише факти вручення підозри, а й обставини особистого життя фігурантів (наприклад, виїзд родини Чернишова за кордон), політичний контекст та реакції інших посадовців. Це створює додатковий тиск на фігурантів справи, правоохоронців і суддів. Вплив ЗМІ на упередженість суддів Суддівська незалежність — ключова умова справедливого правосуддя. Проте судді, як і будь-які люди, не ізольовані від суспільства та інформаційного простору. Публікації у ЗМІ, особливо ті, що мають негативний чи звинувачувальний характер, можуть впливати на формування їхньої думки щодо справи ще до завершення судового розгляду. Практика показує, що судді стикаються з різними формами впливу, серед яких — негативні публікації у ЗМІ, відеосюжети, дописи у соціальних мережах, позапроцесуальні звернення та навіть погрози. У 2019 році до Вищої ради правосуддя надійшло понад 300 повідомлень про втручання у діяльність суддів, значна частина яких стосувалася саме інформаційного тиску. Водночас, відкритість судових процесів та об’єктивне висвітлення роботи судів журналістами можуть стати інструментом зміцнення довіри до судової системи. Для цього необхідні: безперешкодний доступ журналістів до судових засідань, дотримання стандартів точності, неупередженості та професійної етики у висвітленні справ, своєчасне та якісне інформування суспільства про хід резонансних процесів. Висновки: баланс між прозорістю та неупередженістю Висвітлення вручення підозри Олексію Чернишову стало черговим прикладом того, як інформаційний простір формує суспільне сприйняття гучних справ. З одного боку, медіа виконують важливу функцію контролю та інформування громадськості. З іншого — ризик упередженості та маніпуляцій залишається високим, що може вплинути на незалежність суддів та об’єктивність правосуддя. Для мінімізації негативних наслідків важливо: дотримуватися принципу презумпції невинуватості у медіа, забезпечувати відкритість та прозорість судових процесів, підвищувати рівень медіаграмотності як журналістів, так і суспільства загалом. Лише за умови балансу між прозорістю та неупередженістю можна гарантувати справедливий розгляд справ і збереження довіри до судової системи навіть у найрезонансніших випадках. Нижче на відео команда адвокатів ЮК WINNER  захищає клієнтів в Вищому Антикорупційному суді України. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=C476pExKVd9x90Fr