Ім'я автора:admin

Без рубрики

Податкове резидентство в Україні: чому дні перебування — не головне

Багато іноземців вважають, що податкове резидентство залежить лише від кількості днів, проведених в Україні. Таке припущення є небезпечним, оскільки не відображає реальний підхід податкових органів. Як Україна визначає податкове резидентство Податкові органи аналізують: центр життєвих інтересів; бізнес-активність; економічну присутність; місце управління та контролю. Фізична присутність — лише один із факторів, а не єдиний критерій. Сценарії підвищеного ризику Особливо ризикованими є ситуації, коли особа: є директором української компанії; фактично керує бізнесом з території України; отримує доходи з українських джерел; має тут активи або сімейні зв’язки. Результат — неочікуване визнання податковим резидентом України та обов’язок декларувати світові доходи. Чому це важливо Проблеми з податковим резидентством зазвичай проявляються: під час податкових перевірок; у процесі банківського фінмоніторингу; після автоматичного обміну інформацією між державами. На цій стадії можливості для корекції структури істотно обмежені. Підхід WINNER Law Firm Фокус роботи робиться на: превентивному податковому структуруванні; аналізі ризиків податкового резидентства; застосуванні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. 👉 Податкове планування має бути проактивним, а не оборонним, коли проблема вже виникла. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/zijqlf6Oa1E?si=jL2eVZpFpgQCuQ21

Без рубрики

Як відкрити ТОВ в Україні іноземцю: юридична реальність vs «обіцянки»

«Реєстрація компанії в Україні за 24 години» звучить привабливо, але для іноземців це часто юридична ілюзія. На практиці іноземні засновники стикаються з ризиками, яких не мають місцеві підприємці. Те, чого іноземці зазвичай не очікують Обмеження для директора-іноземця Іноземному директору зазвичай потрібні: законні підстави перебування в Україні; посвідка на проживання; дозвіл на працевлаштування. Без правильно вибудуваної структури компанія може формально існувати, але не мати можливості легально працювати. Банківські та AML-проблеми Українські банки застосовують підвищені вимоги комплаєнсу до компаній з іноземними власниками: перевірка джерел походження коштів; верифікація бенефіціарів; аналіз бізнес-моделі. Неправильна корпоративна структура часто призводить до блокування рахунків. Податкові ризики та податкове резидентство Іноземні засновники часто несвідомо створюють: ризики визнання постійного представництва; статус податкового резидента України; проблеми подвійного оподаткування. Швидкість без стратегії призводить до податкових наслідків. Юридична реальність Реєстрація компанії — це не технічна послуга.Це юридичне рішення з довгостроковими наслідками. Як працює WINNER Law Firm Юридичне структурування бізнесу до реєстрації. Комплаєнс директора та учасників (акціонерів). Корпоративні документи, узгоджені з вимогами банків. Безперервна юридична та податкова координація. 👉 Відкрити ТОВ юридично правильно з першого дня дешевше, ніж потім виправляти помилки. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/zijqlf6Oa1E?si=jL2eVZpFpgQCuQ21

Без рубрики

Уряд ухвалив рішення про автоматичний військовий облік українців

Автоматичний військовий облік з 18 років – це не про «миттєву мобілізацію», а про системну цифровізацію даних про призовників і військовозобов’язаних. Разом з тим, рішення Кабміну суттєво змінює баланс відповідальності між громадянином і державою у сфері оборонного обов’язку. Нормативна основа та суть змін Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою запроваджується автоматичне взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі, починаючи з досягнення ними 18‑річного віку. Фактично йдеться про експериментальний проєкт, що інтегрує дані низки державних реєстрів з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів.​Ключова новація – набуття статусу призовника відбувається без особистого звернення до ТЦК та без подання паперових документів, усе здійснюється за даними, якими держава вже володіє.​ Хто і як потрапляє на облік По‑перше, юнаки, які не стали на військовий облік у 17 років, автоматично отримують статус призовника з моменту досягнення 18 років, без додаткових дій з їхнього боку. По‑друге, чоловіки віком 18–60 років, які перебувають за кордоном, потрапляють на облік автоматично під час оформлення або обміну паспортних документів у підрозділах ДМС.​Окремо механізм поширюється на осіб 18–60 років, які ніколи раніше не перебували на військовому обліку без законних підстав: їхні дані підтягуються з відповідних реєстрів і реєструються централізовано.​ Технічна архітектура та джерела даних Система автоматичного обліку базується на електронній інформаційній взаємодії між Міністерством оборони та іншими органами влади. Використовуються дані Державної міграційної служби, демографічного реєстру, реєстру актів цивільного стану, податкових органів, Пенсійного фонду, Міносвіти, Держприкордонслужби та інших держреєстрів.​Такий підхід дозволяє уникнути дублювання інформації та зменшує кількість помилок, адже один і той самий громадянин не має відображатися у системі з різними статусами чи персональними даними.​ Цифрові сервіси: «Резерв+» та е‑документи Реформа автоматичного обліку пов’язана із загальною цифровізацією військового обліку. Оновлений мобільний застосунок «Резерв+» забезпечує доступ до електронного військово‑облікового документа (Reserve ID), де відображаються актуальні дані, включно з фотографією для власників біометричних паспортів.​Очікується, що надалі саме через цифрові сервіси громадянин зможе перевіряти свій статус, отримувати повідомлення та, потенційно, подавати окремі заяви дистанційно, мінімізуючи необхідність фізичного контакту з ТЦК.​ Зменшення бюрократії та навантаження на ТЦК В уряді акцентують, що автоматичний облік має скоротити черги та кількість особистих візитів до територіальних центрів комплектування. Частина процедур, які раніше вимагали паперових заяв, довідок і особистої присутності, переводиться в режим «за замовчуванням» на основі вже наявних даних.​Це також відповідає заявленій цілі зменшити навантаження на ТЦК на певний відсоток за рахунок автоматизації базових операцій – від взяття на облік до актуалізації даних.​ Вплив на громадян в Україні та за кордоном Для тих, хто проживає в Україні, ключова зміна полягає в тому, що відсутність візиту до ТЦК у 18 років більше не означає відсутність військового статусу – облік відбудеться автоматично. Відповідно, аргумент «не встиг стати на облік» втрачає юридичне значення, оскільки держава самостійно формує запис у реєстрі.​Для громадян за кордоном прив’язка до паспортних дій означає, що будь‑яке оформлення або обмін документа супроводжуватиметься автоматичною постановкою на облік, без необхідності відвідувати українські консульські установи для окремих військово‑облікових дій.​ Ризики, питання приватності та захисту даних Концентрація великого масиву персональних даних в одному реєстрі підсилює ризики несанкціонованого доступу та витоків. З огляду на чутливість військово‑облікової інформації, постає питання належного рівня кіберзахисту, аудитів доступу і прозорості роботи з даними.​Також актуальною є тема дотримання принципу мінімальної достатності: обсяг даних, що циркулюють між відомствами, має бути пропорційним меті – веденню обліку, а не створенню універсального «досьє» громадянина.​ Юридичні наслідки автоматичного обліку Автоматична постановка на облік не дорівнює автоматичній мобілізації – це лише фіксація статусу та внесення до відповідного реєстру. Водночас, з моменту виникнення статусу призовника або військовозобов’язаного на особу в повному обсязі поширюються обов’язки щодо оновлення своїх даних, реагування на повістки та виконання інших вимог законодавства.​Ігнорування вимог щодо актуалізації інформації або ухилення від виконання обов’язків може тягнути адміністративну чи кримінальну відповідальність, причому посилання на «неподання заяви про облік» вже не буде переконливим аргументом, оскільки система працює автоматично.​ Очікуваний ефект для обороноздатності Запуск автоматичного військового обліку має забезпечити державу більш повною, актуальною й структурованою інформацією про людський мобілізаційний ресурс. Це дає можливість планувати мобілізаційні заходи, резерви та ротації, спираючись на цифри, а не на фрагментарні дані, які залежать від активності самих громадян.​У перспективі, поєднання автоматичного обліку, цифрових сервісів та інтегрованих реєстрів може стати базою для більш прогнозованої та адресної мобілізаційної політики, де управлінські рішення приймаються на основі якісної аналітики, а не «ручного» обліку. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із автоматичним військовим обліком, мобілізацією чи оновленням ваших облікових даних, варто звернутися за індивідуальною юридичною консультацією. ЮК WINNER  допоможе оцінити вашу конкретну ситуацію, визначити ризики та вибудувати правомірну стратегію поведінки з урахуванням останніх змін законодавства. https://youtu.be/WU7J13eUo6U?si=8INcaC2VocL8D9vH

Без рубрики

Рішення про відмову в обслуговуванні банком. Як діяти?

В українській банківській практиці рішення про відмову клієнту в обслуговуванні — не рідкість. Банки діють на підставі Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» (далі — Закон про фінмоніторинг) та нормативних актів НБУ. Найпоширеніші підстави для відмови такі: відсутність можливості провести ідентифікацію або верифікацію клієнта; наявність у клієнта ознак ризикової діяльності (наприклад, фіктивні операції, невідповідність джерел походження коштів); недостатнє документальне підтвердження джерел доходів або господарської діяльності; включення клієнта до переліку осіб, пов’язаних із тероризмом чи санкційними обмеженнями; відмова клієнта надати запитану банком інформацію або документи. Банк повинен мати документальні підстави, а його рішення має ґрунтуватися на внутрішніх політиках, затверджених на виконання вимог НБУ. Натомість формулювання на кшталт «операція має ризиковий характер» без пояснень не відповідає принципу прозорості та може бути оскаржене. Типові ситуації відмов Відмова від відкриття рахунку.Банк може прийняти рішення не укладати договір банківського обслуговування, якщо результати оцінки ризику свідчать про загрозу залучення установи до відмивання коштів. Блокування або закриття чинного рахунку.Часто відбувається під час моніторингу операцій, якщо банк вважає їх «ризиковими». Відмова в проведенні переказу або платіжної операції.Як правило, така дія супроводжується вимогою надати додаткові документи, що підтверджують економічний зміст операції. Розірвання відносин у межах програми комплаєнсу.Деякі банки запроваджують внутрішні політики «zero tolerance» до певних галузей або контрагентів, що може позначатися на лояльних клієнтах. Які права має клієнт Українське законодавство встановлює, що банк не може діяти свавільно. Клієнт має право: отримати письмове повідомлення про відмову із зазначенням підстав (ст. 64 Закону про банки); вимагати обґрунтування прийнятого рішення та копії внутрішнього документа, на підставі якого воно ухвалене; оскаржити дії банку до НБУ або у суді; звернутися до Ради бізнес-омбудсмена чи НБУ із заявою про порушення принципів добросовісного обслуговування. Якщо банк відмовив без достатнього обґрунтування або не надав відповіді на письмовий запит, такий підхід може бути кваліфікований як порушення права споживача фінансових послуг. Як діяти клієнту при отриманні відмови Запитайте письмове рішення.Банк зобов’язаний надати документ, у якому чітко викладено підстави. Усних пояснень або листів без посилання на норми закону чи внутрішніх процедур недостатньо. Проаналізуйте зазначені причини.Перевірте, чи справді підстави відповідають вимогам Закону про фінмоніторинг або Положенню НБУ №65. Наприклад, теза «неможливо встановити походження коштів» вимагає, щоб банк попередньо запитував підтвердні документи. Підготуйте пояснення та додаткові документи.Це можуть бути контракти, податкові декларації, банківські виписки, накладні. Наявність документального підтвердження економічної суті операцій часто знімає питання. Зверніться до НБУ зі скаргою.У скарзі потрібно зазначити: дату отримання відмови, короткий зміст звернення, копії листування та документи, що підтверджують вашу позицію. Національний банк має право здійснити перевірку дотримання банком вимог фінансового законодавства. Розгляньте можливість судового захисту.Якщо відмова завдала реальних збитків — наприклад, заблоковано оборотні кошти підприємства — доцільно подати позов про відшкодування шкоди або визнання дій банку неправомірними. Судова практика останніх років формує позитивні приклади, коли клієнти успішно відновлювали свої права. Паралельно відкрийте рахунок у іншому банку.Українське законодавство не обмежує кількість рахунків, тому відмова одного банку не позбавляє можливості співпрацювати з іншим. Судова практика Суди дедалі частіше стають на бік клієнтів у спорах з банками. Наприклад, господарські суди визнають протиправним закриття рахунків без документально підтвердженої оцінки ризику. У постановах Верховного Суду підкреслюється, що відмова має бути не лише формальною, а й обґрунтованою, із зазначенням фактичних обставин. Так, у справах, де банки обмежували доступ до коштів з причин, не підтверджених доказами, суди зобов’язували установи поновити обслуговування та компенсувати збитки. Це створює правовий орієнтир: клієнт не є слабкою стороною — він має повне право вимагати дотримання законності та рівності сторін. Роль НБУ та регуляторного нагляду Національний банк не втручається в господарські рішення банку, але контролює дотримання принципів фінансового моніторингу, прозорості та недискримінації клієнтів. Якщо наглядовий орган встановлює порушення, він може застосувати санкції — від письмового застереження до штрафу або навіть відкликання ліцензії. Клієнти, які подають скарги з чіткими доказами (копії листів, виписки, повідомлення банку), допомагають НБУ виявляти системні проблеми у фінансовому секторі. Тому активна правова позиція — важлива складова захисту своїх інтересів. Як запобігти відмові Уникнути проблем можна, якщо завчасно дотримуватися принципів «комплаєнс-грамотності». Регулярно оновлюйте інформацію про компанію в банку: установчі документи, кінцевих бенефіціарів, вид діяльності. Своєчасно реагуйте на запити комплаєнс-служби. Ігнорування запиту часто автоматично підвищує ризиковий рейтинг. Забезпечте реальний рух коштів, що відповідає предмету діяльності. Масові транзитні або сумнівні операції без економічного змісту є найчастішою причиною блокування. Забезпечте прозорість бухгалтерського та податкового обліку — це зменшує підозри в легалізації доходів. Висновок Рішення банку про відмову в обслуговуванні не є остаточним вироком. Законодавство України гарантує право кожного клієнта на обґрунтовану відповідь, можливість оскарження та відновлення справедливості. Вчасне реагування, підготовка доказів і залучення юридичної підтримки — найкраща стратегія у таких ситуаціях. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із відмовою банку у відкритті рахунку, блокуванням операцій чи завершенням обслуговування, зверніться до юристів компанії WINNER — ми допоможемо відновити ваші права та забезпечити безперебійну фінансову діяльність. https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=Hujn2tfRAU97Nf63

Без рубрики

НАЗК. Декларування. Порушення. Як діяти

Система фінансового контролю за доходами та витратами посадових осіб — одна з ключових засад доброчесності в публічній службі. В Україні цей контроль здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), уповноважене перевіряти декларації, виявляти порушення та притягувати суб’єктів декларування до відповідальності. Розберімо, як працює механізм декларування, які типові помилки найчастіше допускають посадовці, та як діяти у випадку виявлення порушення. Роль і повноваження НАЗК.  НАЗК — це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, головним завданням якого є запобігання корупції у публічному секторі. Зокрема, агентство: організовує та контролює подання електронних декларацій; проводить логічний, арифметичний та повний контроль поданих даних; виносить обґрунтовані висновки про наявність або відсутність ознак порушень; інформує НАБУ або інші правоохоронні органи, якщо виявлені ознаки кримінального правопорушення; здійснює перевірку способу життя посадових осіб. Фактично, НАЗК — це контролер чесності та прозорості державного апарату. Воно не лише переслідує корупційні прояви, а й формує культуру публічної доброчесності. Хто зобов’язаний подавати декларацію.  Обов’язок подання щорічної декларації визначено Законом України “Про запобігання корупції”. Декларуванню підлягають: державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування; військовослужбовці (окрім строкової служби); судді, прокурори, слідчі; народні депутати, члени ВРУ, місцевих рад; кандидати на виборні посади; особи, які виконують функції держави чи місцевого самоврядування за договорами чи делегованими повноваженнями. Цей перелік досить широкий, і саме нерозуміння власного статусу часто стає причиною формальних порушень. Типи декларацій та строки подання.  Існують такі види електронних декларацій: Щорічна— подається до 31 березня року, що настає після звітного. Перед звільненням— не пізніше дати припинення повноважень. Після звільнення— через рік після припинення діяльності. Перед вступом на посаду— до початку виконання обов’язків. Кандидатська— подається під час участі у відкритих конкурсах. Найбільше порушень пов’язано саме із пропуском строків, адже закон не дозволяє жодних «поблажок» через технічні труднощі чи людський фактор. Типові порушення у сфері декларування.  Серед найпоширеніших порушень: Несвоєчасне подання декларації. Зокрема, якщо особа запізнилася навіть на один день — це вже адміністративне правопорушення. Подання недостовірних відомостей. Мається на увазі приховування активів, доходів, видатків або заниження вартості майна. Умисне неподання декларації. У разі повторного порушення або значного розриву між задекларованими та фактичними доходами може наставати кримінальна відповідальність. Порушення правил зберігання декларацій чи втручання в систему. Варто пам’ятати, що НАЗК не просто перевіряє цифри. Система автоматично зіставляє задекларовані відомості з даними з Державного реєстру речових прав, банківських систем, податкових баз та інших джерел. Види перевірок НАЗК.  НАЗК може проводити: Логічний та арифметичний контроль, який здійснюється автоматично після подання декларації. Повну перевірку, якщо виникають підозри у невідповідності даних, що подані у декларації. Моніторинг способу життя, який спрямований на виявлення невідповідності між фактичним рівнем добробуту та задекларованими доходами. Результатом перевірки може бути як висновок про відсутність порушень, так і акт про виявлення недостовірних відомостей, який може стати підставою для передачі матеріалів до суду. Адміністративна та кримінальна відповідальність.  Законодавство передбачає різні рівні відповідальності: Адміністративна — штраф від 850 грн до 51 000 грн за несвоєчасне подання декларації, неповні або неточні дані. Кримінальна — передбачена за умисне подання недостовірних відомостей на суму понад 1,3 млн грн або умисне неподання декларації. Покарання може включати обмеження волі до 2 років або позбавлення права обіймати певні посади. Крім того, наявність вироку або адміністративного протоколу може стати підставою для звільнення або відсторонення від виконання посадових обов’язків. Як діяти у разі порушення.  Якщо ви виявили, що декларація подана з помилками чи з порушенням строків — діяти потрібно негайно: Самостійно повідомте НАЗКчерез електронний кабінет, пояснивши обставини. Добровільне виправлення помилок часто враховується як пом’якшуюча обставина. Подайте виправлену декларацію.Закон дозволяє внести зміни протягом 7 днів після подання попередньої. Зберіть підтвердження причин порушення.Наприклад, технічні помилки, хвороба, службове відрядження. Зверніться за правовою консультацією.Компетентний юрист допоможе мінімізувати ризики адміністративної або кримінальної відповідальності. Якщо НАЗК уже розпочало перевірку, не варто ігнорувати запити чи ухилятись від співпраці — активна участь у процесі може суттєво пом’якшити наслідки. Запобігання порушенням.  Найкраща стратегія — уникнути порушень ще на етапі підготовки декларації. Для цього: регулярно оновлюйте інформацію про своє майно, доходи та активи родини; ведіть облік значних фінансових операцій (купівля нерухомості, авто, акцій тощо); користуйтеся офіційними роз’ясненнями НАЗК або спеціалізованими гідами; перевіряйте коректність усіх реквізитів у реєстрі до подання декларації; залучайте консультантів або фахівців з комплаєнсу у публічній службі. Правильна організація процесу декларування — не лише запорука уникнення санкцій, а й демонстрація прозорості та особистої доброчесності. Висновок.  НАЗК — не репресивний, а насамперед профілактичний орган. Його діяльність спрямована не на покарання, а на зміцнення довіри до держави та її представників. Вчасно і правильно подана декларація — показник професійної відповідальності кожного, хто здійснює публічні функції. Дотримання норм фінансового контролю — не формальність, а частина культури прозорості, яку формує сучасна антикорупційна політика України. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із декларуванням, перевірками НАЗК чи отриманням консультацій щодо відповідальності, юристи Winner Law Firm допоможуть захистити ваші права, зібрати необхідні докази та підготувати правову позицію для захисту інтересів. https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=ysSWuLzAon3FKlJm

Без рубрики

Перевірки НАЗК. Що треба знати

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — ключовий орган антикорупційної інфраструктури України, який здійснює не лише контроль за дотриманням вимог фінансового контролю, але й проводить моніторинг способу життя, перевірки декларацій, конфлікту інтересів та пов’язаних сфер етичної поведінки посадовців. Протягом останніх років підходи агентства стали системнішими, а коло осіб, які можуть потрапити під перевірку, розширилося. Тому кожен суб’єкт декларування має знати, що саме перевіряє НАЗК, як проходить процедура і які права має особа, яку перевіряють. Правові підстави проведення перевірок Діяльність НАЗК регулюється Законом України «Про запобігання корупції» та низкою підзаконних актів, зокрема Порядком проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Ці норми визначають основні види перевірок, порядок їх ініціювання і строки проведення. Згідно із законом, НАЗК має право проводити такі види перевірок: Автоматизований логічний і арифметичний контроль декларацій. Це первинна стадія перевірки, яка здійснюється автоматично на підставі електронної декларації. Алгоритми визначають декларації з ознаками невідповідностей чи ризиків. Повна перевірка декларацій. Призначається НАЗК вибірково або за наявності ризиків недостовірного декларування, ознак конфлікту інтересів чи значних розбіжностей між доходами і активами. Моніторинг способу життя. Перевірка відповідності реального рівня життя декларанта задекларованим доходам. НАЗК може здійснювати спостереження, аналіз інформації з відкритих джерел або запитувати дані у держорганів. Перевірка потенційного чи реального конфлікту інтересів. Здійснюється у разі надходження інформації про можливі порушення обмежень, передбачених антикорупційним законодавством. Підстави для початку перевірки Перевірка НАЗК може бути розпочата як автоматично (за результатами алгоритмічного аналізу ризиків), так і вручну — за зверненням громадян, суб’єктів журналістських розслідувань або на підставі офіційних повідомлень про корупційні прояви. Типові підстави: Виявлення розбіжностей між задекларованими доходами та фактичними даними податкових органів. Дані з відкритих джерел про придбання майна чи активів, що перевищують офіційні доходи. Інформація про можливе порушення обмежень щодо сумісництва чи отримання подарунків. Конфлікт інтересів, який може виникнути під час здійснення посадових повноважень. При цьому, важливо, що суб’єкт декларування має бути повідомлений про початок повної перевірки, а сам процес здійснюється з дотриманням процедурних гарантій. Права та обов’язки особи під час перевірки Особа, щодо якої проводиться перевірка, має низку процесуальних прав: отримати повідомлення про початок перевірки; подавати письмові пояснення, додаткові документи чи підтверджуючу інформацію; користуватися юридичною допомогою; вимагати дотримання строків і конфіденційності даних. Водночас закон передбачає й обов’язки: надати достовірні дані на запит НАЗК, не перешкоджати здійсненню перевірки, своєчасно надавати запитувану інформацію. Ненадання пояснень або документів може бути розцінене як перешкоджання, що формує окремий склад адміністративного правопорушення. Процедура проведення повної перевірки декларації Повна перевірка триває до 120 днів і може бути продовжена ще на 60. Вона охоплює: аналіз достовірності поданих відомостей; перевірку наявності конфлікту інтересів; з’ясування відповідності стилю життя доходам; дослідження джерел походження активів. НАЗК має право отримувати інформацію з державних реєстрів, банків, податкових органів, а також користуватися міжвідомчими запитами. Якщо агентство виявляє суттєві невідповідності, воно може звернутися до правоохоронних органів або суду. Результати перевірки оформлюються висновком НАЗК, у якому визначаються наявність або відсутність порушення. За його підсумками можливе: направлення матеріалів до НАБУ, ДБР чи поліції; складання протоколу про адміністративне правопорушення; направлення подання про усунення порушення керівникові установи. Наслідки результатів перевірок Якщо встановлено факт неподання декларації або недостовірних відомостей, настає відповідальність — адміністративна або кримінальна, залежно від суми необґрунтованих активів чи рівня спотворення інформації. Кримінальна відповідальність (стаття 366-2 КК України) настає у разі подання завідомо недостовірних даних у декларації на суму понад 1,3 млн грн або умисного неподання декларації.Адміністративна відповідальність (стаття 172-6 КУпАП) застосовується, якщо неправдиві відомості менші цієї межі. Окрім цього, виявлення необґрунтованих активів може стати підставою для відкриття провадження у Вищому антикорупційному суді та конфіскації майна. Моніторинг способу життя: тонка грань між контролем і втручанням.  Одним із найделікатніших напрямів діяльності НАЗК є моніторинг способу життя. На практиці агентство може аналізувати публікації в соцмережах, журналістські розслідування, дані з відкритих кадастрових чи транспортних реєстрів. Якщо виявлено очевидну невідповідність стилю життя та доходів, НАЗК ініціює запит до декларанта з вимогою пояснити джерело коштів. Такі дії особливо актуальні для посадових осіб, які декларують мінімальні доходи, але мають ознаки значних витрат — придбання елітного житла, авто, коштовностей. Водночас законодавство вимагає від НАЗК зберігати баланс між правом на приватність і публічним інтересом контролю. Практичні поради для суб’єктів декларування Перевіряйте дані перед поданням декларації.Узгоджуйте відомості про доходи, нерухомість, корпоративні права, транспорт. Зберігайте документи.Підтвердження права власності чи джерел доходу можуть стати вирішальними у випадку перевірки. Оперативно реагуйте на запити НАЗК.Ігнорування або затягування відповіді погіршує ситуацію. Консультуйтесь із юристом.Професійна допомога допоможе уникнути необережних пояснень або процесуальних помилок. Уникайте формальних порушень.Наприклад, подання декларації із запізненням, несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Висновок.  Перевірки НАЗК — невід’ємна частина механізму запобігання корупції, спрямована не лише на покарання, а й на формування культури фінансової прозорості. Знання своїх прав, своєчасне реагування на запити агентства та належна юридична підтримка допомагають мінімізувати ризики і захистити репутацію державного службовця чи місцевого посадовця. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із проведенням перевірки НАЗК, підготовкою або виправленням декларації, звертайтеся до фахівців юридичної компанії WINNER — ми допоможемо оцінити ризики, підготувати відповідь на запит агентства та забезпечити повний юридичний супровід процедури. https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=lq0qNw3ISLqbEJqV

Без рубрики

Закон про Дербюджет опубліковано. Основні новації

Закон про Державний бюджет України на 2026 рік уже опубліковано, і він фактично задає «фінансові правила гри» для держави, бізнесу та громадян у наступному році. Документ зберігає воєнний пріоритет, але при цьому посилює соціальну складову, підтримку громад та окремі стимули для економіки.​ Ключові макропоказники та дефіцит Бюджет-2026 передбачає доходи державного бюджету на рівні 2,9046 трлн грн (із них близько 2,61 трлн грн – загальний фонд), що на понад 400 млрд грн більше, ніж заплановано на 2025 рік. Видатки при цьому сягають приблизно 4,77 трлн грн, що формує значний дефіцит близько 1,9 трлн грн, або понад 18% ВВП, який планується покривати за рахунок внутрішніх ресурсів та міжнародної допомоги.​ Державний борг у 2026 році прогнозується на рівні понад 10,4 трлн грн (понад 100% ВВП), що закріплює тренд на високу боргову залежність, характерну для воєнного періоду. Уряд прямо прив’язує стійкість бюджету до продовження програм співпраці з міжнародними партнерами та збереження дисципліни в податковій сфері.​ Соціальні стандарти: мінімалка, прожитковий мінімум, ПСП Одним із найбільш відчутних для громадян блоків є зростання базових соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року встановлюється на рівні 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум – 3 209 грн, що впливає на розміри допомог, штрафів, аліментів, судового збору та інших «прив’язаних» виплат.​ Податкові показники також переглядаються: планка податкової соціальної пільги (ПСП) закладається на рівні 1 664 грн, що впливає на розрахунок зарплат і навантаження на роботодавців із низькооплачуваним персоналом. Для ФОП змінюються ліміти доходу за спрощеною системою оподаткування – це важливо для тих, хто працює в сегменті мікро- та малого бізнесу.​ Структура доходів: ставка на податки з обороту Основними джерелами доходів традиційно залишаються непрямі податки та податки на доходи фізичних осіб. Планується суттєве зростання ПДВ з імпорту (понад 680 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг (понад 390 млрд грн) та надходжень від ПДФО і військового збору (понад 560 млрд грн).​ Такий акцент означає, що держава продовжує робити ставку на оподаткування споживання, імпорту та фонду оплати праці, а не на точкові податки на капітал. Разом з прийнятими або підготовленими змінами щодо оподаткування цифрових платформ, «податку на OLX» та окремих акцизів (наприклад, на солодкі напої), бюджет-2026 формує жорсткішу, але більш контрольовану фіскальну базу.​ Видатки: оборона, безпека та стійкість Структура видатків підтверджує, що ключовим пріоритетом залишається оборона й безпека – на ці цілі спрямовується рекордний обсяг коштів, що перевищує половину ресурсу загального фонду. Паралельно посилюється фінансування секторів, що забезпечують стійкість держави в умовах війни: енергетики, критичної інфраструктури, цифрових сервісів та підтримки громад.​ Такий баланс означає, що бізнесу й громадянам доведеться існувати в умовах високого податкового навантаження й одночасно розраховувати на державну підтримку в ключових напрямках (доступ до фінансування, відновлення, компенсації втрат). Для органів місцевого самоврядування бюджет-2026 фактично задає рамки розвитку на рівні громад і областей, оскільки значний ресурс залишатиметься централізованим.​ Соціальна підтримка та нові програми для населення Суттєво посилюється соціальний блок – витрати на соціальну підтримку громадян зростають більш ніж на 10%, до приблизно 465–467 млрд грн. У цьому масиві виокремлено кілька великих програм: допомога ВПО, базова адресна підтримка, пільги й субсидії, виплати вразливим категоріям, підтримка осіб з інвалідністю, доглядові послуги та інші інструменти соціальної політики.​ Окремий акцент зроблено на підтримці сімей із дітьми: збільшується одноразова допомога при народженні дитини (до 50 000 грн), а також суттєво зростає щомісячна допомога з догляду за дитиною до року (до 7 000 грн). Заплановані програми «єВідновлення» та «HOME» продовжують лінію компенсацій за пошкоджене та знищене житло, що є критичним для домогосподарств, які постраждали від бойових дій.​ Охорона здоров’я, освіта та наука Видатки на медицину включають класичні програми фінансування НСЗУ, а також окремі «цільові» ініціативи. Серед них – значний ресурс на централізовані закупівлі ліків для онкохворих, пацієнтів із серцево-судинними патологіями, людей з орфанними захворюваннями, а також нова програма профілактичного скринінгу здоров’я для людей від 40 років з адресною виплатою по 2 000 грн на медичне обстеження.​ Освітня складова бюджету не лише збільшує обсяги, а й переформатовує підхід до фінансування громад. Частина ресурсу спрямовується на субвенції для забезпечення базових освітніх потреб, модернізацію інфраструктури та підтримку публічних інвестиційних проєктів, що має допомогти громадам утримати школи, забезпечити їх енергостійкість і безпеку. Для науки передбачено збільшення фінансування за принципом «гроші йдуть за результатом» та виділено кошти на створення центрів оборонних розробок.​ Підтримка бізнесу, аграріїв та громад Бюджет-2026 містить блок інструментів підтримки бізнесу, які вже стали «традиційними» для років війни: програми «5-7-9%», «єОселя», підтримка оборонних та інноваційних проєктів. Загалом на такі інструменти передбачається понад 40 млрд грн, що має стимулювати інвестиції, купівлю житла та розвиток високотехнологічних секторів.​ Для аграрного сектору закладені окремі ресурси на підтримку фермерів (кредитування, дотації на гектар, тваринництво) та гуманітарне розмінування сільгоспземель, без якого повноцінне відновлення виробництва неможливе. Місцеві бюджети отримують трансферти у вигляді базової дотації та низки субвенцій (на освіту, харчування дітей, соціальний захист, інфраструктурні проєкти), проте обсяг власних повноважень і можливостей розвитку значною мірою обмежується параметрами держбюджету.​ Нові фіскальні акценти та виклики для платників Держбюджет-2026 закладає підвищення податкового навантаження не лише за рахунок зростання бази (імпорт, фонд оплати праці), а й через нові податкові ініціативи – зокрема акцизи на окремі категорії товарів (як-от солодкі напої) та законодавчі зміни щодо оподаткування цифрових платформ. У поєднанні з посиленням фінмоніторингу й розширенням автоматичного обміну інформацією це означає, що простір для «сірих» схем суттєво звужується, а ризики для недобросовісних платників зростають.​ Для бізнесу це водночас і виклик, і можливість: з одного боку – додаткові витрати на комплаєнс, адаптацію облікових систем, роботу з ризик-орієнтованими критеріями контролю; з іншого – більше передбачуваності правил гри, доступ до державних програм підтримки, можливість бронювання працівників за оновленими критеріями зарплат та участі в публічних проєктах. Громадянам також важливо враховувати нові соціальні стандарти та програми, щоб вчасно оформити належні виплати, субсидії, пільги й не втратити право на підтримку через процедурні помилки.​ Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із плануванням податкового навантаження у 2026 році, оцінкою впливу Держбюджету-2026 на ваш бізнес або особисті фінанси, підготовкою до перевірок чи оформленням соціальних виплат та пільг — звертайтеся за професійною юридичною консультацією до нашої команди. https://youtu.be/J9EOsCgwkfQ?si=dsJaCrbjjpuTej0D

Без рубрики

БЕБ продовжує викривати ухилення від сплати податків

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) демонструє стійку тенденцію до нарощування кількості проваджень за ухилення від сплати податків, фокусуючись на складних, системних схемах і значних сумах збитків для бюджету. Для бізнесу це означає якісно новий рівень уваги до податкових ризиків, зокрема до «дроблення» бізнесу, недекларованих доходів та заниження бази оподаткування.​ Новий фокус БЕБ: від декларацій до практики За кілька останніх років розслідування ухилення від сплати податків поступово перетворилися на один із ключових напрямів роботи БЕБ як у кількості проваджень, так і в інтенсивності слідчих дій. Статистика свідчить про зростання числа кримінальних проваджень за податковими злочинами, а також збільшення випадків повідомлення про підозру та арештів майна у відповідних справах.​ Паралельно зростає обсяг негласних слідчих дій – прослуховування, моніторинг рахунків, спостереження – що формує для бізнесу нову реальність, де «сіра» податкова оптимізація дедалі частіше стає предметом кримінального аналізу, а не просто податкових донарахувань. Такий підхід відповідає запиту на детінізацію економіки, але водночас посилює ризики силового тиску на платників, які працюють у високоризикових сегментах.​ Типові схеми ухилення, які БЕБ вже «бачить» Один із найяскравіших трендів – боротьба з «дробленням» бізнесу, коли мережа магазинів або сервісів формально розбивається на десятки ФОП чи дрібних суб’єктів, аби зберегти спрощену систему та уникнути сплати ПДВ чи вищих ставок податку на доходи. На практиці такі структури повністю контролюються єдиними власниками, працюють під спільним брендом і фактично функціонують як один бізнес, що БЕБ кваліфікує як свідоме ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.​ Інша типова категорія справ – використання іноземних платформ, посередників і рахунків нерезидентів для виведення виручки за кордон із подальшим «поверненням» коштів у вигляді начебто інформаційних чи посередницьких послуг. У таких моделях частина реальних доходів свідомо не декларується, що призводить до десятків мільйонів гривень несплачених податків, а дії організаторів кваліфікуються за ч. 3 ст. 212 КК України із додатковою кваліфікацією щодо легалізації доходів та використання підроблених документів.​ Галузевий зріз: від пального до роздрібних мереж Серед практичних кейсів БЕБ фігурують справи у паливному секторі, де службові особи підприємств занижують реальні доходи від реалізації пального на десятки мільйонів гривень, що веде до значних недонадходжень податку на прибуток і ПДВ та подальших арештів майна для забезпечення відшкодування шкоди. В інших регіонах БЕБ фіксує схеми ухилення на основі «дроблення» роздрібних мереж, коли понад сотню підконтрольних ФОП використовують для мінімізації податкових зобов’язань і паралельної контрабанди техніки.​ Показовими є й кейси у сфері виробництва й переробки, де ухилення від сплати податків супроводжується значними вилученнями товарних запасів та майна, а в окремих випадках до бюджету повертаються десятки мільйонів гривень за рахунок сплачених податків та арештованих активів. Такі історії активно комунікуються через офіційні ресурси БЕБ і медіа, формуючи для бізнесу сигнал, що великі суми і системні схеми стали пріоритетною мішенню детективів.​ Статистика та правові наслідки для платників Офіційні дані БЕБ свідчать, що кількість кримінальних проваджень, у яких фігурують податкові правопорушення, вимірюється тисячами, а частка саме податкових злочинів є однією з найбільших у структурі роботи органу. Збільшується й кількість дозволів судів на негласні слідчі дії та арешти майна, що вказує на перехід до більш агресивної тактики документування схем ухилення та забезпечення реального відшкодування збитків.​ Для конкретних платників наслідком можуть стати як відкриття кримінального провадження за ст. 212 КК України, так і обмеження доступу до активів, блокування рахунків, ризик підозри керівникам та бенефіціарам. У низці випадків особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за умови повного відшкодування збитків, але це не скасовує репутаційних та фінансових наслідків, які бізнес отримує в процесі розслідування.​ Як бізнесу адаптуватися до посилення контролю Сучасна практика БЕБ показує, що найбільші ризики мають моделі, побудовані на штучному дробленні бізнесу, некоректному використанні спрощеної системи, тіньовій оплаті праці та непрозорих транскордонних розрахунках. Бізнесу, який і далі використовує подібні підходи, варто очікувати не лише податкових донарахувань, а й кримінально-правових наслідків для власників, директорів і ключових посадових осіб.​ Комплаєнс-стратегія у 2025 році має включати аудит корпоративної структури, аналіз транзакцій із нерезидентами, перевірку прозорості зарплатних схем, а також готовність до комунікації з БЕБ і відстоювання своєї позиції в межах правового поля. Важливо своєчасно залучати юридичних радників, здатних оцінити кримінально-правові ризики бізнес-моделі, розробити план дій у разі обшуків або блокування активів і вибудувати доказову базу правомірності податкової поведінки компанії.​ Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими ризиками, взаємодією з БЕБ, кримінальними провадженнями за ст. 212 КК України чи потребою в комплексному аудиті бізнес-моделі — звертайтесь до команди юристів Winner Law Firm для індивідуальної консультації та захисту ваших інтересів. https://www.youtube.com/watch?v=m5aS_Sby2c8

Без рубрики

Нові правила оформлення актів виконаних робіт

Акт виконаних робіт (наданих послуг) залишається одним із ключових первинних документів, що підтверджує факт здійснення господарської операції. Саме цей документ лежить в основі для бухгалтерського обліку витрат, податкового кредиту та визначення моменту визнання доходу. У 2025 році правила його оформлення зазнали важливих змін у межах реформування підходів до первинної документації та переходу бізнесу на цифрові формати обліку. Нормативна основа Питання оформлення актів виконаних робіт традиційно регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, Податковим кодексом України (статті 44, 198, 201), а також галузевими стандартами бухгалтерського обліку. Окрім цього, з 2025 року набрали чинності зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України №388 від 17 вересня 2024 р., яким оновлено вимоги до реквізитів первинних документів та порядку їх ведення. Ключовий акцент зроблено на усунення дублювання паперових і електронних форм, підвищення юридичної сили електронних документів, а також на уніфікацію вимог до цифрового підпису. Обов’язкові реквізити: що залишилось і що змінилось Згідно з оновленими вимогами, акт виконаних робіт, незалежно від його форми (паперової чи електронної), повинен містити такі обов’язкові реквізити: назву документа та його номер; дату складання; опис змісту господарської операції (перелік виконаних робіт або наданих послуг); одиницю виміру, кількість, вартість без ПДВ і загальну суму; підписи (у тому числі електронні) відповідальних осіб обох сторін. Новим є обов’язок зазначати у полі “Підстава для складання” точне посилання на договір, у межах якого виконувались роботи. Це дозволяє чітко пов’язати акт із конкретним зобов’язанням та спростити перевірки як внутрішнього, так і податкового контролю. Додатково розширено перелік осіб, які можуть підписувати акт. Тепер це може бути не лише керівник або головний бухгалтер, а й уповноважений працівник на підставі довіреності, у тому числі оформленої в електронній формі. Електронний акт: юридична сила та вимоги Важливою новацією 2025 року стало повне прирівняння електронного акта до паперового аналога. Згідно з вимогами Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом (КЕП), має рівну юридичну силу і не потребує дублювання у паперовій формі. Нові правила передбачають, що дата складання електронного акта визначається моментом накладення останнього електронного підпису. Це має важливе значення для бухгалтерського та податкового обліку, оскільки впливає на визначення періоду визнання доходів і витрат. Зокрема, у податковому обліку ключовою стає саме дата останнього підпису контрагента, а не дата формування проєкту акта. Для роботодавців, які використовують хмарні сервіси або спеціалізовані системи документообігу, передбачено технічну можливість зберігання актів на захищених електронних майданчиках, що відповідають вимогам законодавства про захист персональних даних. Узгодження розбіжностей і відмова від підписання Нові правила деталізують процедуру узгодження актів і фіксації відмови від підписання. Якщо сторона не згодна з обсягом або якістю робіт, вона повинна письмово повідомити про це іншу сторону протягом п’яти робочих днів із моменту отримання акта. Якщо відмова не обґрунтована або строк минув, акт вважається погодженим і має юридичну силу. В електронному документообігу аналогічний підхід: якщо від контрагента не надійшло мотивоване заперечення через систему електронного обміну, акт вважається прийнятим за замовчуванням. Це значно спрощує діловий обіг між компаніями, які здійснюють масові операції. Податкові аспекти: акцент на достовірність Податкова служба наголошує: акт виконаних робіт не є самостійною підставою для формування податкового кредиту, але є ключовим доказом факту надання послуг. Формування витрат і доходів можливе лише за наявності підтвердження реальності операції, тобто відповідності акту фактичним діям сторін. Недоліки в оформленні, відсутність обов’язкових реквізитів або підписів можуть стати підставою для зняття витрат чи неприйняття податкового кредиту. Тому юридичні особи мають забезпечити належну внутрішню перевірку актів ще на етапі їх складання. Практичні рекомендації для бізнесу Щоб уникнути суперечок з контрагентами та податковими органами, у 2025 році юристи й бухгалтери рекомендують: забезпечити єдину внутрішню форму актів, яка відповідає оновленим вимогам Мінфіну; відкоригувати шаблони договорів, включивши положення про електронний документообіг; використовувати лише КЕП, видані сертифікованими надавачами електронних довірчих послуг; фіксувати процес узгодження актів у корпоративній системі документообігу; перевіряти правильність зазначення договорів, обсягів робіт, одиниць виміру та вартісних показників; зберігати акти не менше трьох років, незалежно від форми їх складання. Особлива увага приділяється документам, складеним з нерезидентами: у таких випадках обов’язковим є переклад українською мовою і засвідчення відповідності даних первинним документам іноземної сторони. Відповідальність за порушення правил оформлення Неналежне оформлення актів може призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. Так, згідно зі статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання первинних документів тягне за собою штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 гривень), а при повторному порушенні — до 425 грн. У податковому контексті неправильне оформлення актів може стати підставою для донарахування податку на прибуток або ПДВ, а в судовій площині — для визнання договору невиконаним чи розірвання з ініціативи замовника. Перспективи автоматизації Тенденції показують, що оформлення актів поступово переходить у повністю цифровий простір. Уже з 2026 року Мінекономіки планує впровадження єдиного стандарту електронної структури акта у форматі XML, що дозволить інтегрувати документообіг між різними обліковими системами.Такий підхід мінімізує людський фактор, пришвидшить підписання контрактів і скоротить ризик помилок у первинних документах. Висновок Нові правила оформлення актів виконаних робіт суттєво підвищують дисципліну у сфері бухгалтерського і договірного обліку, водночас відкриваючи бізнесу шлях до повної цифровізації документообігу. Для компаній, що прагнуть уникнути ризиків, важливо вже зараз оновити внутрішні форми, перевірити системи електронних підписів і навчити відповідальний персонал працювати за новими стандартами. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оформленням актів виконаних робіт, електронним документообігом чи перевіркою первинних документів — звертайтесь до команди юристів Winner Law Firm для індивідуальної консультації та практичної допомоги. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=ziPFuYxsi_Q6wh9b

Без рубрики

Як змінеться податкове навантаження на ФОП у 2026 році

Податкове навантаження на ФОП у 2026 році зросте: змінюються базові показники (мінімальна зарплата, прожитковий мінімум), збільшуються ліміти доходів та фактичні суми обов’язкових платежів, зберігається щомісячний військовий збір, а паралельно запускається курс на запровадження обов’язкового ПДВ для «єдинників» із річним оборотом від 1 млн грн. Для більшості підприємців це означає як вищі регулярні відрахування, так і посилений контроль за доходами, безготівковими операціями та потенційним статусом платника ПДВ.​ Базові показники 2026 року Ухвалений Держбюджет-2026 підвищує мінімальну заробітну плату до 8647 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – до 3328 грн. Саме ці величини є відправною точкою для розрахунку максимальних ставок єдиного податку для 1 групи, мінімального ЄСВ і низки інших фіскальних показників, що напряму впливають на суму щомісячних платежів ФОП.​ Зростання МЗП тягне за собою підвищення бази нарахування ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) та діапазону трудових штрафів, що одночасно впливає на «ціну» офіційного оформлення працівників у ФОП. Для підприємця, який працює самостійно, це означає вищу мінімальну суму внеску «за себе», а для тих, хто має найманий персонал, – додатковий тиск на фонд оплати праці.​ Єдиний податок і нові ліміти доходів У 2026 році зберігаються три основні групи спрощеної системи для ФОП, однак змінюються як ліміти доходів, так і реальне податкове навантаження через прив’язку до оновлених зарплатних показників. Для 1 групи максимальна ставка єдиного податку становить до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році дає до 332,8 грн на місяць. Для 2 групи податок прив’язаний до МЗП і може становити до 20% мінімальної зарплати, тобто до 1729,4 грн на місяць, які встановлюються рішеннями місцевих рад на рік.​ Граничний річний дохід для 1–3 груп єдиного податку також збільшується: для ФОП 1 групи – до близько 1,44 млн грн, для 2 групи – до понад 7,21 млн грн, а для 3 групи – до приблизно 10,09 млн грн. Формально це розширює можливість працювати на спрощеній системі із більшими оборотами, але при цьому підприємці стикаються з вищими сумами одноразових і щомісячних податкових платежів, а також із жорсткішим моніторингом дотримання лімітів.​ ЄСВ та військовий збір для ФОП Єдиний соціальний внесок для ФОП у 2026 році розраховується, як і раніше, як 22% від мінімальної заробітної плати, але саме підвищення МЗП підтягує вгору і мінімальну суму внеску. Для підприємця це означає збільшення щомісячного обов’язкового платежу незалежно від фактичної наявності доходу, якщо він не користується тимчасовими пільговими режимами.​ Військовий збір для спрощенців закріплюється як додатковий компонент навантаження: для ФОП 1, 2 та 4 груп його суму визначають як 10% від мінімальної зарплати на місяць, що у 2026 році становить 864,70 грн щомісячно. Для ФОП 3 групи, окрім ставок єдиного податку 5% (або 3% для платників ПДВ), зберігається військовий збір із доходу, який у поєднанні з ЄСВ формує значний загальний відсоток від валового виторгу.​ Курс на обов’язковий ПДВ для ФОП Окремий блок змін стосується вимог МВФ щодо спрощеної системи, де головний акцент робиться на скасуванні пільг, що дозволяли ФОП із великими оборотами уникати реєстрації платником ПДВ. Із нової програми співпраці випливає, що для ФОП 2–3 груп із річним доходом понад орієнтовний поріг 1 млн грн буде запроваджено обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ, що фактично «закриває вікно» роботи без цього податку при значних обсягах діяльності.​ Хоча ключові вимоги щодо ПДВ як структурний «маяк» плануються до повної імплементації до кінця 2026–початку 2027 років, уже впродовж 2026 року бізнесу доведеться готуватися до зміни моделі оподаткування: переглядати договори, структуру витрат і ціноутворення, а також аналізувати, чи вигідно залишатися спрощенцем при перевищенні критичного порогу обороту. Найбільш вразливими вважають ФОП у сфері ІТ, консалтингу та професійних послуг, де нинішня ефективна ставка податків може збільшитися у 2–3 рази у разі переходу на ПДВ.​ Посилення контролю, безготівкові розрахунки та практичні наслідки Паралельно зі збільшенням сум податків, держава продовжує курс на фіскалізацію й оцифрування підприємницької діяльності ФОП, зокрема через розширення обов’язкових безготівкових розрахунків і застосування платіжних сервісів. Це підвищує прозорість оборотів, але також означає більше даних для податкового й фінансового моніторингу, що підвищує ризики перевірок у разі нетипових операцій чи «дроблення бізнесу».​ У 2026 році підприємці стикаються не лише з простим арифметичним зростанням сум єдиного податку, ЄСВ і військового збору, а й з якісною зміною підходу держави: очікується жорсткіший контроль лімітів, безготівкових надходжень і підготовка до обов’язкового ПДВ за досягнення певних оборотів. Для ФОП стає критично важливим регулярно аналізувати свою модель оподаткування, вести точний облік операцій і заздалегідь готуватися до переходу на інші системи, щоб уникнути раптового стрибка податкового навантаження.​ Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із змінами податкового навантаження на ФОП у 2026 році, вибором оптимальної системи оподаткування чи підготовкою до можливого запровадження обов’язкового ПДВ, звертайтеся за індивідуальною консультацією до фахівців з податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=vj-2Pyi978nXeC1v

Прокрутка до верху