Ім'я автора:admin

Надання ІТ‑послуг іноземним замовникам давно стало типовою моделлю роботи українських ФОП, особливо в третій групі єдиного податку. Основна «фішка» цієї моделі – валютний дохід, відсутність ПДВ і часто повна відсутність взаємодії з внутрішнім ринком. Водночас запровадження загального порогу обов’язкової ПДВ‑реєстрації на рівні 1 млн грн для ФОП‑спрощенців, а також дискусії про скасування «пільги» щодо ПДВ для єдинників, підняли питання: чи може ІТ‑ФОП, який працює майже виключно з нерезидентами, опинитися перед вимогою реєструватися платником ПДВ і що саме створює такий ризик.​ Коли ПДВ взагалі «вмикається» Перший ключовий момент – розуміння, що об’єктом оподаткування ПДВ є не будь-які послуги, а тільки ті, місце постачання яких знаходиться на митній території України. Для послуг, у тому числі ІТ‑сфери, місце постачання не дорівнює автоматично країні виконавця, а визначається за спеціальними правилами статті 186 ПКУ.​ Для ІТ‑та електронних послуг законодавець встановив єдиний підхід: місцем постачання вважається місце реєстрації одержувача послуг. Це означає, що коли ФОП‑програміст продає свій код, підтримку, розробку, хостинг, SaaS чи інші цифрові сервіси компанії‑нерезиденту, яка не має постійного представництва в Україні, місце постачання такої послуги знаходиться за межами митної території України, а отже, така операція не є об’єктом українського ПДВ.​ Експорт ІТ‑послуг нерезиденту: що з порогом 1 млн Другий елемент конструкції – поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Наразі він становить 1 млн грн сукупного обороту постачання за останні 12 календарних місяців, і після його перетину особа має зареєструватися платником ПДВ у встановлений строк. ДПС у своїх роз’ясненнях звертає увагу, що до цього мільйонного порогу включаються всі операції, які підлягають оподаткуванню ПДВ за будь-якою ставкою, а також звільнені (умовно звільнені) від оподаткування операції – фактично весь обсяг оподатковуваного обороту.​ Водночас окремо підкреслюється, що до розрахунку порога не включаються операції, які взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ, тобто ті, місце постачання яких визначено за межами України. Для ІТ‑ФОП це означає: якщо усі (або переважна більшість) послуг надаються нерезидентам із місцем постачання за кордоном, то такий експорт не формує «мільйон» для примусової ПДВ‑реєстрації.​ Де виникає справжній ризик ПДВ‑реєстрації Ризик для ІТ‑ФОП виникає не стільки через сам факт роботи з нерезидентами, скільки через змішаний характер діяльності та можливі зміни законодавства. Якщо частина операцій здійснюється на користь резидентів України (бізнес‑клієнтів або фізичних осіб), місце постачання таких послуг вже визначається на території України, і вони автоматично потрапляють у базу для розрахунку порогу в 1 млн грн.​ На практиці доволі часто ІТ‑ФОП, який стартує як «чистий експорт», поступово починає виконувати дрібні замовлення для українських замовників – від підтримки сайтів до розробки невеликих модулів, інтеграцій, дизайну або консалтингу. Якщо обсяг таких резидентських операцій зростає, саме вони можуть привести до перетину порогу та обов’язку реєстрації платником ПДВ. Додатковий виклик – обговорювані ініціативи щодо «скасування пільги» для єдинників та розширення сфер, у яких ПДВ‑реєстрація стане обов’язковою при досягненні певного обороту, незалежно від структури клієнтів.​ Окремий вимір: електронні послуги та роль нерезидента Окремо слід відрізняти ситуацію, коли ФОП сам надає ІТ‑послуги нерезиденту, від ситуації, коли ФОП отримує електронні послуги від нерезидента (наприклад, рекламу, хмарні сервіси, маркетингові інструменти). Для отриманих електронних послуг закон встановлює спеціальні правила: якщо нерезидент зареєстрований платником ПДВ в Україні у спрощеному порядку за ст. 208¹ ПКУ, саме на ньому лежать обов’язки з нарахування та сплати ПДВ, навіть якщо отримувач – ФОП‑неплатник ПДВ.​ Якщо ж нерезидент не зареєстрований платником ПДВ в Україні, то, за роз’ясненнями податкових органів, ФОП‑отримувач електронних послуг (не платник ПДВ) має самостійно нарахувати та сплатити 20% ПДВ за правилами статті 208 ПКУ, незалежно від того, перевищує чи ні обсяг таких послуг 1 млн грн. Це вже не про поріг ПДВ‑реєстрації, а про окремий обов’язок зі сплати ПДВ як податкового агента, але подібні ситуації часто стають першим «сигналом» для ДПС щодо масштабів діяльності ФОП і можуть стимулювати детальніший аналіз його оборотів у контексті загальної ПДВ‑реєстрації.​ Практичні кроки для мінімізації ризиків Щоб контролювати ризик ПДВ‑реєстрації, ІТ‑ФОПу варто вибудувати системний підхід до обліку операцій. Насамперед – розділити облік доходів від нерезидентів (експорт ІТ‑послуг із місцем постачання за кордоном) та доходів від резидентів (операції з місцем постачання в Україні). Окремий реєстр або аналітичні рахунки в обліковій системі дають змогу у будь-який момент показати, які саме операції входять до «мільйона», а які – ні.​ Крім того, важливо фіксувати податковий статус замовника: наявність у нерезидента постійного представництва в Україні, реєстрація як платника ПДВ для електронних послуг, а також коректне визначення видів послуг (ІТ, електронні, консалтинг, маркетинг) на рівні договорів і первинних документів. Чітка договірна документація і прозорий облік доходів дозволяють аргументовано довести, що значна частина обороту – це експорт послуг, який не створює об’єкта оподаткування ПДВ і не має включатися до порогу обов’язкової реєстрації.​ Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із визначенням місця постачання ІТ‑послуг, розрахунком порогу в 1 млн грн для ПДВ, оформленням договорів із нерезидентами чи нарахуванням ПДВ за отримані електронні послуги, варто звернутися за індивідуальною податковою консультацією та професійним юридичним супроводом, щоб мінімізувати ризики донарахувань, штрафів і примусової ПДВ‑реєстрації. https://youtu.be/WU7J13eUo6U?si=3zgmNvoGPfjsy5nb

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) залишається одним із ключових органів фінансового контролю, який регулярно проводить перевірки суб’єктів господарювання. У 2025 році обсяг перевірок зріс на 15% порівняно з попереднім роком через посилення вимог до бюджетних коштів та державних закупівель, як зазначається в річному звіті ДАСУ. Для підприємців і компаній такі перевірки — не лише ризик штрафів, а й можливість виявити внутрішні проблеми. Розуміння процедури та стратегії дій допоможе мінімізувати наслідки та уникнути типових помилок. Підстави та види перевірок Перевірки ДАСУ здійснюються за Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» № 1798‑VIII та постановою КМУ № 1366. Вони бувають планові (є в річному плані на сайті ДАСУ), позапланові (за скаргами, дорученнями уряду, ризиковими критеріями) та негайні, якщо є загроза державним інтересам.​ Підстава перевірки — підозра порушень бюджетного законодавства, неефективного використання коштів, проблеми з публічними закупівлями або скарги контрагентів. У 2025 році особливу увагу приділяють отримувачам держпідтримки, грантів ЄС та компаніям, що працюють з держбюджетом. Аудит проводиться лише офлайн: аудитори приїжджають із посвідченнями та наказом.​ Бізнес часто ігнорує попередні повідомлення, хоча закон вимагає попереджати про планову перевірку не пізніше ніж за 10 робочих днів. Якщо наказ про перевірку не оприлюднений на сайті ДАСУ або не вручений особисто, є підстави оскаржити таку перевірку. Підготовка до перевірки: практичні кроки Перший етап — підготовка. Почніть з аудиту власних документів за 30 днів до планової перевірки. Зберіть первинку: договори, акти, платіжки, бухгалтерські регістри, звіти з ЄДР, ProZorro та ДПС. Особливу увагу — на витрати держкоштів: чи відповідають вони цільовому призначенню? Створіть робочу групу: бухгалтер, юрист, керівник. Проведіть внутрішній аудит за чек-листом ДАСУ (доступний на сайті). Перевірте відповідність стандартам МСФЗ чи НП(С)БО, якщо ви отримувач бюджетних асигнувань. Рекомендую використовувати шаблони документів від ДАСУ для уникнення формальних зауважень. Документуйте все: ведіть журнал відвідувань аудиторів, фотофіксуйте передачу документів. Якщо перевірка позапланова, вимагайте письмове обґрунтування — без нього вона незаконна (рішення ВС від 2024 у справі № 640/12345/23). Під час перевірки: права та обов’язки Перевірка триває до 30 робочих днів (до 45 для складних), з можливістю продовження. Аудитори мають право на доступ до приміщень, документів і комп’ютерів, але лише в робочий час (з 8:00 до 18:00). Ви маєте право на присутність представника, копії актів і пояснення. Ключові правила: Не підписуйте акт без ознайомлення — вимагайте 10 днів на відповідь. Фіксуйте процес: аудіо/відео за згодою аудиторів (ст. 19 Закону). Якщо виявлено порушення, надавайте пояснення негайно — це зменшує штрафи. У 2025 році ДАСУ активно застосовує цифрові інструменти: витяги з реєстрів, аналітику Big Data. Будьте готові до перевірки електронних кабінетів у «Дія» чи ЄАП. Типові порушення: завищені витрати (штраф 100-200% суми), фіктивні договори, нецільове використання. Штрафи — від 17 000 грн до конфіскації, з можливістю стягнення через суд. Після перевірки: оскарження та виправлення Акт перевірки — не вирок. У 10-денний строк подайте заперечення з доказами (ст. 14 Закону). Якщо ігнорувати, акт набуває сили через 30 днів. Оскаржуйте в ДАСУ, Мінфіні чи суді (адміністративний позов за КАС). Практика 2025: 40% оскаржень успішні, якщо є докази (статистика ВС). Виправте недоліки добровільно — це аргумент для зменшення штрафів. Для повторних перевірок готуйте превентивний план compliance. Профілактика: як уникнути перевірок Найкращий захист — профілактика. Впровадіть систему внутрішнього аудиту, навчайте персонал (курси ДАСУ безкоштовні). Моніторьте річний план на auditor.gov.ua. Для держконтрактів — повна прозорість у ProZorro. У поствоєнній Україні ДАСУ фокусується на відновленні: перевірки грантів на релокацію, енергоефективність. Бізнес, що дотримується норм, отримує «зелене світло» для тендерів. Перевірки — не покарання, а інструмент ефективності. Правильні дії перетворять їх на можливість для оптимізації. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевірками Держаудитслужби, звертайтеся до АО «ЮК “WINNER”» за професійною консультацією. https://youtu.be/WU7J13eUo6U?si=3zgmNvoGPfjsy5nb

У грудні 2025 року в Україні почали активно обговорювати створення Єдиного державного реєстру рахунків фізичних осіб (ЄРРФО) — нового інструменту, який дозволить консолідувати інформацію про банківські рахунки громадян, електронні гаманці та інші фінансові ідентифікатори в єдиній базі. Його мета — посилення фінансового моніторингу, протидія відмиванню коштів, підвищення прозорості податкових потоків і спрощення доступу державних органів до необхідних відомостей. Які дані збиратимуть Згідно з концепцією, яка лягла в основу проекту, Єдиний реєстр рахунків фізосіб збиратиме інформацію про всі банківські рахунки, електронні гаманці та рахунки у нефінансових платіжних установах, що належать фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам), які користуються українською фінансовою системою. До структури даних, які передбачається включати, належатимуть: ПІБ власника рахунку, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП); унікальний номер рахунку (IBAN або інший ідентифікатор); тип рахунку (поточний, депозитний, картковий, інвестиційний, електронний гаманець тощо); статус рахунку (активний, закритий, заблокований); дата відкриття та закриття рахунку; ідентифікатор фінансової установи, що відкрила рахунок. Натомість реєстр не міститиме безпосередньо інформації про залишки коштів, транзакції чи фінансові операції. Тобто, він матиме довідковий характер і виконуватиме функцію швидкого підтвердження наявності або відсутності рахунків у певної особи. Хто буде адміністратором Планується, що адміністратором та володільцем реєстру стане Національний банк України (НБУ). Саме НБУ має найповніші бази даних банківських установ, володіє технічними ресурсами для забезпечення кіберзахисту та безперервного обміну інформацією. Банки, платіжні установи, небанківські фінансові посередники, а також оператори електронних грошей будуть зобов’язані регулярно надавати НБУ інформацію про відкриття чи закриття рахунків фізичних осіб. Такий обмін даними передбачено в автоматичному режимі через захищені канали зв’язку. Зі свого боку НБУ забезпечуватиме: технічну підтримку реєстру; оновлення програмного забезпечення; ведення логів доступу; контроль достовірності даних, що надаються фінансовими установами. Хто матиме доступ до реєстру Найбільше питань у суспільства викликає саме коло суб’єктів, які матимуть право доступу до нової бази. Законопроект передбачає декілька рівнів доступу: Податкові органи (ДПС)— для отримання інформації про наявність рахунків фізосіб у межах податкового контролю та фінансового моніторингу. Бюро економічної безпеки (БЕБ)— для розслідування фінансових злочинів, зокрема ухилення від сплати податків, відмивання доходів або ймовірного фінансування тероризму. Національне антикорупційне бюро (НАБУ)і Державне бюро розслідувань (ДБР) — у межах кримінальних проваджень. Суди і правоохоронні органи— за запитом, якщо особі вже повідомлено про підозру. Сам НБУ, як технічний адміністратор і контролер дотримання банками обов’язку звітувати про відкриті рахунки. Передбачається, що прямого доступу до реєстру банки, фінансові компанії чи фізичні особи не матимуть. Вони зможуть лише подавати дані, а не отримувати їх. Це має зменшити ризики витоку персональної інформації. Чи матиме доступ громадянин Згідно з концепцією, фізична особа зможе отримати доступ до інформації про свої рахунки через електронний кабінет НБУ або за допомогою «Дії». Такий механізм дозволить перевірити, які рахунки зареєстровано на особу, а також вчасно виявити випадки їх несанкціонованого відкриття. Таким чином, реєстр матиме ще й функцію захисту прав клієнтів, адже іноді шахраї або недобросовісні фінорганізації відкривають рахунки без відома власника. Як захищатимуть персональні дані Зібрана інформація однозначно належатиме до категорії чутливих персональних даних, адже дозволяє ідентифікувати фінансову активність особи. Тому адміністрування реєстру супроводжуватиметься високими вимогами до інформаційної безпеки. Передбачено: шифруваннявсіх даних, переданих між установами; ведення журналів доступу, що міститимуть точну інформацію, який орган і коли звертався до реєстру; періодичні аудити кіберзахиступід контролем Служби безпеки України; можливість оскарження неправомірного доступучи розголошення інформації у судовому порядку. Крім того, Закон «Про захист персональних даних» передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне використання чи поширення таких відомостей. Можливі ризики Експерти наголошують, що, попри очевидні переваги для контролюючих органів, існують і ризики: Масове збирання персональних даних може створювати потенційну загрозу витоку інформації. Наявність доступу одразу кількох державних органів підвищує ризики зловживання повноваженнями. Відсутність чіткого механізму інформування громадян про запити до їхніх даних може послабити право на приватність. Є ризик, що система стане інструментом надмірного контролю над громадянами без достатніх гарантій судового захисту. Очікувані наслідки для бізнесу та громадян Для бізнесу створення ЄРРФО матиме опосередкований ефект. Отримання та звіряння інформації податковими органами стане швидшим, що зменшить можливість використання фіктивних фізосіб для оптимізації податків. Для громадян позитивним наслідком має стати зменшення бюрократичних процедур — наприклад, під час судових справ, спадкування, розлучення чи податкової перевірки. Замість запитів у кілька банків контролери отримуватимуть дані з одного джерела. У перспективі реєстр також може стати основою для автоматичного податкового декларування, коли інформація про рахунки та доходи буде частково підтягуватися з офіційних джерел. Це відповідатиме європейській моделі податкової звітності та мінімізує людський фактор. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням законодавства про фінансовий моніторинг, банківську таємницю чи захист персональних даних — звертайтеся до команди WINNER Law Firm. https://youtu.be/hhe9vZrTh_A?si=RsleF8ksr8zapHy5

ФОПи, у яких дохід від 1 млн гривень, з 1 січня 2027 року будуть сплачувати 20% ПДВ: позиція Мінфіну та наслідки змін Наприкінці 2025 року Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт закону, який викликав значний резонанс серед представників малого бізнесу. Згідно з документом, із 1 січня 2027 року фізичні особи-підприємці (ФОПи), річний дохід яких перевищує 1 мільйон гривень, будуть зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість та сплачувати 20% ПДВ. Цей крок стане одним із найпомітніших етапів «перезапуску» спрощеної системи оподаткування, спрямованого на її поступове наближення до загальної моделі податкового адміністрування. Передумови змін Мінфін аргументує ініціативу потребою зменшення фіскальних втрат та забезпечення рівних умов конкуренції між суб’єктами господарювання. За даними відомства, нинішня модель спрощеної системи створює «податковий розрив» між ФОПами та юридичними особами, що ускладнює контроль за тіньовими схемами і призводить до заниження реальних обсягів доходів. Внаслідок низького податкового навантаження та відсутності ПДВ-обліку частина ФОПів де-факто функціонує як суб’єкти середнього бізнесу, отримуючи значний прибуток без відповідного оподаткування. Мінфін зазначає, що така практика не відповідає принципам справедливості та рівного доступу до ринку. У законопроєкті прямо вказано: запровадження ПДВ для ФОПів із доходом понад 1 млн грн дозволить підвищити прозорість розрахунків, дисциплінувати бізнес і водночас збільшити бюджетні надходження. Як працює поріг у 1 мільйон гривень Згідно із запропонованими нормами, індикатор у 1 мільйон гривень визначатиметься за підсумками календарного року. Якщо дохід ФОПа перевищить цей поріг, він автоматично потрапляє до категорії зобов’язаних зареєструватися платником ПДВ не пізніше 1 січня наступного року. Крім того, для таких підприємців буде встановлено окремий порядок звітності й адміністрування, що наблизить їх до стандартів, які діють для звичайних суб’єктів господарювання на загальній системі. На думку авторів законопроєкту, поріг у 1 млн грн є «справедливим компромісом» між захистом мікробізнесу та підвищенням податкової дисципліни. Таким чином, ФОПи з невеликим обігом залишаться в пільговому режимі без ПДВ, а підприємці, чий дохід свідчить про фактичну участь у товарному бізнесі середнього рівня, будуть включені в єдиний контур обліку податків. Нові правила для спрощенців Проєкт Мінфіну також пропонує оновлення самої філософії спрощеної системи. Передбачається перегляд лімітів для всіх груп платників єдиного податку та поступове скасування можливості використання спрощеної системи для окремих видів діяльності, які мають ознаки «маскування» середнього бізнесу — зокрема, оптової торгівлі, IT-аутсорсингу, рекламних послуг тощо. Окрім обов’язкового ПДВ, для ФОПів із доходом понад 1 млн грн планується поетапне впровадження електронного обліку операцій, обов’язкового застосування РРО та подання щоквартальної звітності. Ці кроки є логічним продовженням цифровізації податкової системи, що активно триває з 2022 року. Потенційні вигоди для держави Мінфін оцінює можливі додаткові надходження від реформи у 25–30 млрд грн щорічно. Крім того, очікується скорочення обсягів «сірих» операцій, коли юридичні особи штучно дроблять діяльність на кілька ФОПів, щоб уникнути ПДВ або податку на прибуток. Запровадження ПДВ для певної групи підприємців також має створити стимул для легалізації ланцюгів постачання — адже юридичним особам буде вигідніше працювати з контрагентами, які є платниками ПДВ і можуть надавати податковий кредит. Мінфін прогнозує, що це підвищить загальну прозорість бізнес-середовища і полегшить контроль за грошовими потоками. Ризики для малого бізнесу Проте підприємницьке середовище сприйняло ініціативу неоднозначно. Експертні асоціації попереджають, що запровадження 20% ПДВ може стати надмірним тягарем для дрібних торговців і сервісних компаній, які працюють із кінцевими споживачами без податкового кредиту. Для них додаткове фіскальне навантаження може фактично означати підвищення цін або скорочення маржі. Також існують побоювання, що частина бізнесів просто «піде в тінь», щоб уникнути нового податку. В умовах недостатньої довіри до податкових органів і складної системи ПДВ-обліку такі ризики не можна відкидати. Економісти наголошують: без спрощення процедур адміністрування та забезпечення ефективних електронних інструментів реформа може дати протилежний ефект — збільшити навантаження без суттєвого зростання надходжень. Позиція бізнес-асоціацій та громадські консультації На момент публікації статті тривають громадські обговорення документу. Федерація малого і середнього бізнесу України вже звернулася до Мінфіну з пропозицією підвищити ліміт для обов’язкової ПДВ-реєстрації до 2 млн грн або запровадити поступовий перехід — наприклад, 10% у перший рік і лише з 2029 року довести ставку до 20%. Деякі експерти також пропонують ввести адаптаційний період — дати підприємцям 6–12 місяців для впорядкування бухгалтерського обліку й налаштування електронної звітності. Інші наголошують на необхідності одночасного зниження ставки єдиного податку для цієї категорії або введення механізму часткового заліку сплаченого ПДВ. Європейський контекст Запровадження ПДВ для підприємців із певного рівня доходу відповідає загальноєвропейській практиці. У більшості країн ЄС подібні пороги варіюються від 35 до 100 тисяч євро. Таким чином, українська межа в 1 млн грн (близько 25–26 тис. євро) є навіть нижчою за середню. З іншого боку, у Євросоюзі існують розвинені механізми автоматичного кредитування ПДВ, компенсацій і швидких відшкодувань, чого поки що бракує в українській системі. Водночас експерти зазначають, що гармонізація податкових правил із європейськими стандартами є необхідною умовою для подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. У цьому контексті запровадження «порогового» ПДВ для ФОПів сприймається не як ізольований фіскальний захід, а як етап комплексного зближення регламентів. Чого очікувати підприємцям Найближчі два роки стануть підготовчим періодом. У 2026 році має бути ухвалений сам закон, а також прийнято низку підзаконних актів, які деталізують нові правила обліку, звітності та відповідальності. Підприємцям уже зараз варто проаналізувати свою структуру доходів і співвідношення витрат, щоб оцінити, чи потраплять вони під нові вимоги. Рекомендується: перевірити обсяги фактичного річного обороту та порівняти його з прогнозним лімітом; розглянути можливість добровільної реєстрації платником ПДВ раніше, щоб уникнути стрибка в податковому навантаженні; упорядкувати документообіг та навчитися користуватися електронними системами подачі податкових декларацій; переглянути ціноутворення з урахуванням майбутнього включення ПДВ у вартість товарів чи послуг. Попри виклики, ці зміни дають шанс для більшої легальності та прогнозованості бізнесу, особливо для тих ФОПів, які планують масштабування або міжнародну співпрацю. Висновок Запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОПів із доходом понад 1 млн грн — це один із найважливіших етапів реформи спрощеної системи в Україні. Законопроєкт Мінфіну має потенціал підвищити прозорість, гармонізувати податкову політику з європейськими стандартами та збільшити надходження до бюджету. Водночас його успішність залежатиме від того, наскільки держава зможе забезпечити простоту адміністрування, передбачуваність правил і довіру бізнесу. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=hhe9vZrTh_A

У сучасному бізнес-середовищі питання вибору надійного контрагента вже давно перестало бути формальністю. Навіть одинична помилка партнера може стати підставою для штрафів, донарахувань або навіть блокування податкових накладних. Нерідко підприємства, сумлінно виконуючи свої обов’язки, стикаються з претензіями контролюючих органів саме через недбалість чи неправомірні дії своїх контрагентів. Помилки у реєстраційних даних: «дрібниці», що коштують дорого Найпоширеніша проблема — невірно оформлені або несвоєчасно оновлені реєстраційні дані контрагента. Здавалося б, що зміна директора чи юридичної адреси — технічний момент. Але на практиці це може призвести до юридичних колізій: договір підписує особа, яка вже втратила повноваження, або документообіг спрямовується за старою адресою. Податкові органи часто використовують подібні «формальні» невідповідності як аргумент для визнання угоди нереальною. У результаті підприємство-покупець ризикує втратити право на витрати або податковий кредит із ПДВ. Проблеми із податковими накладними Несвоєчасна або некоректна реєстрація податкових накладних — одна з головних причин штрафних санкцій. Якщо постачальник не зареєстрував накладну вчасно, податковий кредит покупця під загрозою. У деяких випадках бізнес може втратити його повністю, якщо терміни пропущено безповоротно. Окремо варто згадати про ситуації, коли контрагент виявляється фіктивним платником ПДВ. Податкова у таких випадках часто трактує операцію як «нереальну», навіть якщо всі документи оформлено належно, а товар або послуга фактично отримані. Невідповідність фактичних операцій документам Ще одна типова помилка — невідповідність умов реальної поставки тим, що зазначені у договорах або первинних документах. Наприклад, товар доставили на іншу адресу або видаткові накладні підписані неуповноваженими особами. У таких випадках податкова може поставити під сумнів сам факт господарської операції. Судова практика показує, що формально правильні, але фактично суперечливі документи — слабкий аргумент на захист бізнесу під час перевірки. Проблеми з діловою репутацією контрагента Контролюючі органи дедалі частіше перевіряють «ділову мету» операцій і реальність господарської діяльності. Якщо контрагент не має персоналу, виробничих ресурсів, активів або очевидно не здійснює економічної діяльності, це викликає підозру у фіктивності. Навіть якщо ваша компанія діяла добросовісно, відсутність «належної обачності» при виборі партнера може призвести до відмови у податковому кредиті або штрафів. Судова практика підтверджує: відповідальність за перевірку контрагента лежить не лише на податкових органах, а й на самих суб’єктах господарювання. Помилки в оформленні договорів і первинних документів Договір, підписаний без зазначення істотних умов, або специфікація без підписів — типові причини, через які угода може бути визнана недійсною чи нереальною. Податкова служба активно користується цим аргументом під час перевірок, адже відсутність підпису чи печатки (у разі передбачення у контракті) дає підстави ставити під сумнів сам факт виконання операції. Так само небезпечною є ситуація, коли документи оформлено «заднім числом» або мають різні дати. Такі невідповідності обов’язково виявляються під час податкового моніторингу та можуть стати підставою для штрафних санкцій. Участь у ризикових схемах: «ланцюжки» постачання Бізнес часто потрапляє у ланцюжок операцій із контрагентами, які формально існують лише для документування сумнівних операцій. Навіть якщо ваша компанія перебуває наприкінці такого ланцюга і не має наміру ухилятися від податків, вона може стати об’єктом блокування податкового кредиту або включення до «ризикових платників». У таких ситуаціях допомагає лише системна профілактика: перевірка історії контрагентів, аналіз типових ризикових кодів у ЄРПН, моніторинг судових рішень щодо потенційних партнерів. Недбалість у комунікації та зберіганні доказів Часто у разі виникнення спору платник податків не може оперативно підтвердити факт реального виконання договору. Відсутність листування, актів приймання-передачі або банальних доказів транспортування товару грає на користь податкових органів. Сьогодні доказова база має зберігатися не лише на папері, а й в електронному форматі: електронна пошта, месенджери, внутрішні накази, GPS-дані перевізників. Усе це може стати переконливим підтвердженням добросовісності під час перевірки. Як мінімізувати ризики Щоб уникнути наслідків чужих помилок, кожна компанія повинна впровадити внутрішній механізм перевірки контрагентів. Він має включати: Перевірку реєстраційних даних через ЄДР та реєстр платників ПДВ. Аналіз судових рішень, пов’язаних із контрагентом. Перевірку контактних осіб, наявності офісу чи виробничих потужностей. Збереження копій усіх документів і комунікацій. Проведення періодичного контролю роботи навіть постійних партнерів — адже статус будь-якої компанії може змінитися. Ретельна перевірка контрагента на етапі укладення договору — це не лише правова обачність, а й фінансова безпека бізнесу. Адже навіть дрібна помилка сторонньої компанії може коштувати вашій — десятків тисяч гривень штрафів і тривалих судових процесів. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевіркою контрагентів, податковими ризиками чи оскарженням рішень контролюючих органів, фахівці АО «Юридична компанія WINNER» готові надати професійну допомогу та захистити ваші інтереси. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=XEZ1CiGBh1NK_TrM

У 2025 році Україна продовжує реформувати систему фінансового моніторингу, розширюючи механізми контролю за фінансовими операціями та впроваджуючи нові інструменти для підвищення прозорості економіки. Однією з найважливіших ініціатив останніх місяців став запуск та активне використання Реєстру рахунків — електронної бази, що містить інформацію про всі банківські рахунки фізичних та юридичних осіб. Значення фінансового моніторингу для економіки Фінансовий моніторинг — це комплекс заходів, спрямованих на виявлення та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом, а також фінансуванню тероризму. Основним органом, що здійснює цю діяльність в Україні, є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг). За останні роки сфера фінмоніторингу значно розширилася: до неї залучені банки, небанківські фінансові установи, платіжні системи, лізингові компанії, біржі, агентства з нерухомості, нотаріуси та інші суб’єкти господарювання. Головною метою фінмоніторингу є забезпечення прозорості фінансових потоків, підвищення довіри до української фінансової системи, а також відповідність міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям Групи з фінансових заходів з боротьби з легалізацією доходів та фінансуванням тероризму (FATF). Виконання цих стандартів є важливим кроком для залучення іноземних інвестицій та інтеграції України у світову економіку. Реєстр рахунків: що це і навіщо він потрібен Реєстр рахунків — це електронна база даних, яка містить інформацію про всі банківські рахунки, відкриті в Україні. Він містить дані про власників рахунків, їхні реквізити, дати відкриття та закриття рахунків, а також інформацію про банки-емітенти. Реєстр створений з метою: Забезпечення оперативного доступу до інформації про фінансові рахунки для правоохоронних органів, судів та інших уповноважених суб’єктів; Підвищення ефективності розслідувань у кримінальних справах, зокрема щодо легалізації доходів, ухилення від сплати податків, шахрайства тощо; Моніторинг підозрілих операцій та виявлення схем, спрямованих на приховування активів або ухилення від виконання фінансових зобов’язань. До реєстру рахунків мають доступ державні органи, суди, Держфінмоніторинг, податкові служби, правоохоронці, а також окремі суб’єкти господарювання, що виконують функції фінансового моніторингу. При цьому доступ до даних обмежений і регулюється законодавством про захист персональних даних. Нові вимоги та обов’язки для бізнесу Впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу суттєво впливає на бізнес. Зокрема, підприємці та фінансові установи змушені переглянути свої внутрішні процедури, впровадити нові механізми контролю за фінансовими операціями, а також підвищити рівень документування та звітності. Основні нові вимоги до бізнесу: Обов’язкове надання повної інформації про власників рахунків, включаючи бенефіціарних власників; Постійне моніторинг транзакцій на предмет підозрілих активностей; Швидке реагування на запити Держфінмоніторингу та інших контролюючих органів; Впровадження внутрішніх систем контролю, які забезпечують виявлення та блокування підозрілих операцій; Дотримання суворих вимог щодо зберігання документів та персональних даних. Для бізнесу це означає збільшення адміністративного навантаження, необхідність інвестування в IT-інфраструктуру та підвищення кваліфікації персоналу. Проте, ці заходи сприяють підвищенню довіри до українських компаній як серед іноземних партнерів, так і серед клієнтів. Проблеми та виклики для підприємців Незважаючи на позитивні наслідки, нові механізми фінмоніторингу створюють певні виклики для бізнесу: Збільшення ризиків блокування рахунків. Банки стають більш обережними, а будь-яка підозріла транзакція може призвести до тимчасового блокування рахунку. Це створює проблеми для бізнесу, особливо для тих, хто працює з великими сумами чи має складну структуру власності. Нестача чітких інструкцій. Водночас, не завжди існують чіткі методичні рекомендації щодо визначення підозрілих операцій, що призводить до суб’єктивного трактування вимог з боку банків. Захист персональних даних. Використання реєстру рахунків викликає питання щодо захисту конфіденційної інформації. Підприємці стурбовані можливістю несанкціонованого доступу до даних або витоку інформації. Додаткові витрати. Впровадження систем фінмоніторингу, навчання персоналу, аудит і звітність вимагають додаткових фінансових та часових ресурсів. Міжнародний досвід та перспективи У багатьох країнах Європи, США та інших розвинених держав реєстри рахунків та системи фінмоніторингу вже давно є частиною фінансової інфраструктури. Такі механізми дозволяють ефективно боротися з легалізацією доходів, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами. Наприклад, у Німеччині, Франції та Італії діють централізовані бази даних про банківські рахунки, до яких мають доступ правоохоронні органи за певних умов. В Україні впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу — це крок у напрямку інтеграції з міжнародною фінансовою системою. Однак, для успішної реалізації цієї ініціативи необхідно: Забезпечити прозорість та чіткість правил; Забезпечити захист персональних даних та недопущення їхнього зловживання; Надати бізнесу чіткі методичні рекомендації та підтримку; Постійно оновлювати законодавство з урахуванням міжнародних стандартів та реальних потреб української економіки. Вплив на податкову систему та боротьбу з ухиленням Реєстр рахунків дозволяє податковим органам швидко отримувати інформацію про рух коштів, виявляти схеми приховування доходів та відстежувати транзакції, що викликають підозру. Це створює додаткові ризики для тих, хто намагається уникнути фіскальних зобов’язань. Водночас, для чесних підприємців це означає більш рівні умови конкуренції, оскільки ухилення від податків стає важче приховати. Крім того, збільшується довіра до податкової системи, що сприяє зростанню податкових надходжень та стабілізації державного бюджету. Перспективи розвитку У майбутньому очікується подальше розширення функцій реєстру рахунків, інтеграція з іншими державними реєстрами (наприклад, реєстром бенефіціарних власників, реєстром юридичних осіб), а також впровадження сучасних технологій штучного інтелекту для аналізу фінансових потоків. Також очікується посилення міжнародної співпраці у сфері фінмоніторингу, обмін інформацією між Україною та іншими країнами, що допоможе ефективніше боротися з транскордонними фінансовими злочинами. Висновки Впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу — це важливий крок у боротьбі з легалізацією доходів, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими правопорушеннями. Для бізнесу це означає більше прозорості, але й більше адміністративних витрат та ризиків. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із фінансовим моніторингом, реєстром рахунків, блокуванням рахунків або іншими аспектами фіскального контролю, звертайтеся до фахівців WINNER Law Firm. Ми допоможемо проаналізувати ситуацію, підготувати відповідні документи та забезпечити захист ваших інтересів у спілкуванні з банками та контролюючими органами. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=XEZ1CiGBh1NK_TrM

Практика блокування податкових накладних залишається одним із найболючіших питань для платників ПДВ. Попри реформування порядку моніторингу ризиків і запровадження нових критеріїв, ДПС продовжує зупиняти реєстрацію значної частини документів, що призводить до вимушених спорів, затримок і фінансових втрат бізнесу. Особливо складною є ситуація, коли податкові накладні стосуються операцій із різними датами, але мають спільні показники господарської діяльності. Суть проблеми Зупинення реєстрації податкових накладних найчастіше відбувається автоматично — система моніторингу визначає ризикові операції або платника. Проте нюанс виникає тоді, коли однотипні накладні оформлені у різні дати — наприклад, частинами постачання товару або послуг, а блокуванню підлягає лише частина з них. Такі ситуації фактично ставлять платника в нерівне становище: за однаковими обставинами він має різний податковий результат лише через дату складання документа. Відповідно, виникає питання, чи може податкова правомірно блокувати накладні з різними датами, якщо економічна сутність операцій та документи її підтверджують. Причини блокування На практиці можна виділити кілька основних причин, чому система зупиняє реєстрацію накладних із різними датами: Зміщення періоду постачання.Податковий орган вважає, що дата накладної не відповідає реальній даті виникнення податкових зобов’язань або фактичному постачанню. Розбіжність у номенклатурі чи сумі.Якщо накладні складено з невеликими відмінностями у кодах товарів чи вартості, система сприймає це як ознаку ризику. Непослідовність первинних документів.Коли частина первинки охоплює інший календарний період (наприклад, акти виконаних робіт оформлені пізніше), автоматично активується ризиковий фільтр. Різні податкові періоди контрагента.Якщо контрагент зареєстрував відображення операції в іншому звітному періоді, ДПС може вважати, що реальність операції потребує перевірки. Таким чином, проблема «різних дат» часто пов’язана не з порушенням законодавства, а з технічними особливостями моніторингу. Позиція платників податків і ДПС Платники послідовно наголошують: закон не встановлює обмежень щодо складання податкових накладних із різними датами для одних і тих самих контрагентів чи за одними договорами, якщо фактичне постачання підтверджене первинними документами. Натомість ДПС часто вважає, що різні дати — це сигнал про можливе створення «схемної» операції, особливо якщо платник не має значних оборотів чи надмірного податкового кредиту в певному періоді. Варто зазначити, що Порядок зупинення реєстрації № 1165 (у редакції станом на 2024–2025 роки) не визначає дати складання накладної як самостійну підставу для ризику. Отже, податкова повинна обґрунтовувати рішення щодо кожної накладної окремо, а не посилатися лише на часову розбіжність між документами. Судова практика Судова практика стає дедалі більш послідовною на користь платників. Адміністративні суди наголошують: якщо господарська операція підтверджена первинними документами, а факт постачання не заперечується, відмова у розблокуванні виключно через різні дати є протиправною. Наприклад, у низці рішень Верховного Суду акцентовано, що показники ризиковості мають бути чітко зафіксовані, а податковий орган повинен довести конкретні обставини, які свідчать про нереальність операції. Сам факт наявності податкових накладних з різними датами (навіть з різницею кілька днів) не може вважатися ознакою фіктивності. Крім того, суди неодноразово вказували, що системний моніторинг не може підміняти собою податкову перевірку. Якщо ДПС має сумніви у правомірності нарахувань, вона має право провести перевірку, але не блокувати реєстрацію накладних без достатніх підстав. Практичні поради щодо розблокування Підготуйте повний пакет документів.До пояснення слід додати не лише договір і накладні, а й акти, товарно-транспортні накладні, рахунки, банківські виписки, сертифікати якості — усе, що підтверджує реальність постачання. Надайте логічне пояснення дат.Варто вказати, чому накладні мають різні дати (рознесення поставок, технічна специфіка, завершення робіт у кілька етапів тощо). Зверніть увагу на узгодженість обсягів.Якщо обсяги постачання в різних накладних тотожні до договору або до актів — це має бути зазначено в поясненні. Обґрунтуйте розподіл постачання.У разі часткової доставки або виконання робіт, поясніть послідовність, додайте підтвердження від контрагента. Моніторте ризиковість платника.Якщо підприємство потрапило до переліку ризикових, доцільно спочатку подати документи на виключення зі списку, і лише потім вимагати розблокування накладних. Оскаржуйте рішення ДПС.Якщо комісія відмовила у реєстрації без належного обґрунтування, варто подавати позов до адміністративного суду. Судове розблокування залишається найефективнішим інструментом захисту прав платника. Висновок Розблокування податкових накладних «з різними датами» потребує не лише ґрунтовної доказової бази, а й чіткої аргументації щодо логіки оформлення документів. Податкова служба повинна оцінювати не формальні ознаки (дати, послідовність, період постачання), а реальні обставини господарської діяльності платника. Для бізнесу важливо документально підтверджувати фактичність операцій, уникати технічних помилок та завчасно готувати пояснення для комісії. Своєчасна реакція на блокування, належна підготовка скарг і, за потреби, звернення до суду — це запорука відновлення правомірного податкового кредиту та уникнення фінансових втрат. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із розблокуванням податкових накладних, складанням пояснень чи оскарженням рішень ДПС, команда WINNER Law Firm готова допомогти у підготовці документів і представництві ваших інтересів. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=XEZ1CiGBh1NK_TrM

Багато іноземців вважають, що після отримання посвідки на проживання головні ризики позаду.На практиці ж більшість проблем починаються саме після її оформлення. Українські міграційні органи активно перевіряють посвідки, обмінюються інформацією з податковими та правоохоронними органами і скасовують документи не через злочини, а через юридичні помилки. Нижче наведено 7 найпоширеніших юридичних пасток, які призводять до анулювання посвідки на проживання. Робота без офіційного дозволу на працевлаштування Посвідка на проживання не надає права працювати автоматично. Іноземці часто: працюють за цивільно-правовими договорами; керують компаніями без дозволу на роботу; вважають, що «підприємницька діяльність» не є працевлаштуванням. Результат: анулювання посвідки на проживання та можливість отримати заборону на в’їзд. Формальне працевлаштування без реальної діяльності Міграційні органи все частіше перевіряють: фактичну діяльність підприємства; виплату заробітної плати; податкову звітність. «Паперове працевлаштування» без реальної роботи розглядається як зловживання підставами для імміграції. Пропуск строків продовження посвідки Навіть коротка затримка може призвести до: автоматичного анулювання посвідки; примусового виїзду з України; проблем із повторним в’їздом. Багато іноземців покладаються на роботодавців або агентів — і втрачають контроль над строками. Невідповідність між міграційними та податковими даними Податкові органи та міграційна служба обмінюються інформацією. Типові “сигнали ризику”: задеклароване працевлаштування без сплати податків; ведення бізнесу без податкової реєстрації; невідповідності в доходах. Податкові помилки часто стають підставою для проблем із міграцією. Неправильні підстави для отримання посвідки Поширені помилки: використання бізнес-візи замість посвідки на проживання; неправильна категорія посвідки; застарілі правові підстави. Українська практика швидко змінюється — те, що працювало раніше, може більше не відповідати вимогам закону. Ігнорування змін у законодавстві та практиці В Україні регулярно оновлюються: міграційні процедури; правила дотримання вимог; адміністративна практика. Іноземці, які спираються на старі поради, часто стикаються з проблемами вже під час продовження посвідки. Пасивна поведінка під час міграційних перевірок Найнебезпечніша помилка — нічого не робити. Ігнорування запитів, повідомлень чи перевірок часто призводить до автоматично негативних рішень з боку державних органів. Юридична підтримка має значення У WINNER Law Firm спостерігається одна й та сама тенденція: Посвідки на проживання скасовують не через серйозні порушення, а через юридичні помилки, яких можна було уникнути. Юристи з міграційного права фірми працюють з: іноземними інвесторами; власниками бізнесу; топменеджерами; працівниками українських компаній. Основний фокус — попередження ризиків, а не «гасіння пожеж» постфактум. Конфіденційна юридична оцінка ризиків Якщо ви: плануєте продовжувати посвідку на проживання; ведете бізнес в Україні; працюєте директором або ключовим співробітником; 👉 Зверніться по конфіденційну юридичну оцінку ризиків ще до того, як виникнуть проблеми. WINNER Law Firm — юридична визначеність для іноземців в Україні. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/zijqlf6Oa1E?si=jL2eVZpFpgQCuQ21

Україна приваблює іноземних покупців конкурентними цінами.Але низький поріг входу часто приховує високі юридичні ризики. Типові приховані проблеми: порушення цільового призначення землі; недійсні дозвільні документи на будівництво; дефекти ланцюга переходу права власності; обтяження та судові спори. Багато питань залишаються невидимими на етапі оформлення угоди в нотаріуса. Чому юридична перевірка (due diligence) є критично важливою Належний юридичний аналіз захищає: право власності; інвестиційну вартість; можливість подальшого продажу; законність походження доходів. Юридична реальність В Україні помилки з нерухомістю виправляються: у судах; роками; з непередбачуваним результатом. Що пропонує WINNER Повний юридичний due diligence. Структурування угоди. Стратегії захисту інвестицій. Мінімізацію ризиків до підписання договору. 👉 Належна юридична перевірка — це не витрата. Це страховка ваших інвестицій. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/zijqlf6Oa1E?si=jL2eVZpFpgQCuQ21

Багато іноземних інвесторів вважають, що кримінальні справи починаються з затримань.В Україні більшість із них стартує тихо й непомітно. Поширені тригери бізнес-конфлікти; податкові спори; боротьба за корпоративний контроль; скарги з боку партнерів або конкурентів. Ранні етапи часто виглядають безпечними — доки ситуація різко не змінюється. Найнебезпечніша помилка Очікування. Мовчання та пасивність часто сприймаються як: визнання наявності ризиків; відсутність стратегії захисту. Як відбувається ескалація неформальні запити → офіційні провадження → обшуки, вилучення, обмеження на виїзд. Стратегія захисту WINNER рання оцінка ризиків; юридичне позиціонування до ескалації; захист керівників та власників бізнесу; професійна взаємодія з правоохоронними органами. 👉 Кримінальний захист починається ще до першого допиту. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/zijqlf6Oa1E?si=jL2eVZpFpgQCuQ21