Ім'я автора:admin

Оформлення актів виконаних робіт/наданих послуг — ключова, але водночас проблемна частина бухгалтерського та договірного документообігу в Україні. Саме ці документи фіксують факт виконання господарських зобов’язань та стають основою для оплати, захисту в суді і податкового обліку. З 2025 року очікуються серйозні зміни в нормативних та практичних вимогах щодо їх складання. Причини змін законодавства.  Останні роки бізнес скаржився на адміністративні перепони: дублювання підписів, бюрократію з оформленням паперових актів, зловживання контрагентів щодо затримки підписання. Проблема загострилась у сфері ІТ, консалтингу, маркетингових та інших послуг, де фактичний результат немає чіткої матеріальної форми, а оплата часто здійснюється в безготівковому форматі. Запровадження безготівкової форми, зростання частки електронної звітності та орієнтація на європейські практики стали поштовхом до реформування актів як первинних документів. Головні новації.  Уряд пропонує спростити правила оформлення актів виконаних робіт для сервісів, що оплачуються на розрахунковий рахунок. Ключовими змінами є: Відсутність обов’язкового підпису із сторони замовника, якщо інше прямо не передбачено договором; Достатність підпису лише виконавця послуги для підтвердження факту виконання робіт; За бажанням сторін можливо залишити двостороннє підписання (договірна свобода). Практична реалізація та документування.  Згідно з новою редакцією Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», для більшості послуг, що оплачуються безготівково, акт виконавця визнається достатнім підставою для бухгалтерії та податкової. Водночас для складних робіт чи матеріальних поставок обидва підписи залишаються актуальними. Для документів в електронній формі: Використання КЕП (кваліфікованого електронного підпису) стає обов’язковим для юридичної сили; Документи зберігаються не менше 3 років; Автентичність і цілісність підпису контролюється через сервіси M.E.Doc, СОТА, Paperless та інші. Важливо: відсканований паперовий акт без цифрового підпису не буде вважатися первинним документом для податкової! Обов’язкові реквізити у 2025 році.  Попри спрощення, в акті мають бути зазначені: Назва документа («Акт виконаних робіт»/«Акт наданих послуг»); Дата і місце складання, номер акта; Контрагент (повне найменування, реквізити, код ЄДРПОУ); Перелік та обсяг виконаних робіт чи наданих послуг, їх мета, період виконання; Вартість, виділення сум ПДВ (за потреби); Посада і ПІБ відповідальної особи виконавця, можливо — електронний підпис; Посилання на договір. За потреби додаються специфікації, фотофіксація, детальні звіти як докази реальності операцій (актуально для ІТ-сфери, консалтингу). Скасування актів для певних сервісів.  Найбільша новація — спрощений порядок для безготівкових транзакцій. Якщо послуга оплачена безготівково на банківський рахунок, первинним документом слугує лише акт виконавця (з єдиним підписом). Ця реформа дозволить економити до 20,2 млрд грн щорічно за рахунок зменшення бюрократії у бізнес-процесах. У випадку судових спірних ситуацій або претензій у податковій акт залишається основним письмовим доказом виконання зобов’язань, тому його заповнення має бути максимально коректним. Виклики для бізнесу.  Спрощення процедури спричиняє й нові ризики: Зростає відповідальність виконавця за достовірність внесених даних; Контрагенти повинні коректно фіксувати факти виконання за електронними каналами зв’язку; Збільшується потреба в аудиті електронного документообігу та регулярній звірці з податковою документацією; Важливість перевірки ідентифікації сторін при підписанні актів (особливо — у великих корпоративних угодах). Судова практика і податкова перевірка.  Суди визнають електронний акт з КЕП аналогічним паперовому документу з підписом і печаткою. Однак важливо забезпечити безперервний ланцюг доказів: договір, акт, платіжна операція. Фіксація факту отримання чи передачі послуги часто доповнюється фото/відео, листуванням, звітами — особливо у віддалених сервісах, ІТ, інжинірингових проектах. Податкова служба акцентує на реальності операції — вже недостатньо стандартної «шапки» акту, потрібне деталізоване наповнення та стандартизація реквізитів, посилання на договір і точний період виконання робіт. Акти без достатньої деталізації можуть бути визнані недійсними. Перевірка і оновлення документації.  Юридичні компанії та експерти рекомендують: Регулярно перевіряти структуру та зміст актів, договорів, специфікацій; Оновлювати шаблони актів відповідно до нових вимог законодавства та електронної звітності; Вводити в шаблонах електронну ідентифікацію, автоматичну перевірку реквізитів, контроль відповідності умовам договору. Перспективи розвитку та додаткові інструменти.  Оскільки акти стають, по суті, персоналізованим додатком до договору, бізнесу рекомендується використовувати: Електронний архів з трирічним терміном зберігання документів; Системи автоматичного узгодження актів та повідомлень (боти, CRM, сервіси документообігу); Протоколювання погодження і передачі послуг через цифрові канали зв’язку. Висновок.  Зміна правил оформлення актів виконаних робіт — не просто формальність, а стратегічний крок до спрощення, диджиталізації та захисту бізнесу.Сучасний акт — це гнучкий інструмент, який фіксує завершення зобов’язань, підтверджує оплату, служить доказом у суді та звіті до податкової. У 2025 році акти стануть більш персоналізованими, електронними, детальними й підконтрольними державі, а їхній правильний зміст і оформлення — питання безпеки бізнесу на роки вперед. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=Lu_NdvLTZ7Bdt-4J

Українська поліція готує масштабне посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху (ПДР) у 2025 році. Це ключовий етап масштабних змін у системі безпеки на дорогах, які мають знизити аварійність, посилити правову дисципліну учасників руху і підвищити рівень суспільної відповідальності. Причини посилення законодавства Зростання кількості аварій, смертей на дорогах і великий відсоток керування у стані сп’яніння змусили уряд і правоохоронні органи реагувати на проблему посиленням відповідальності. Статистика свідчить, що саме невідворотність та суворість покарання є ключовими факторами у зміні дорожньої поведінки, що підтверджує і міжнародний досвід. Головні законопроєкти: нові штрафи та санкції Патрульна поліція вже підготувала кілька законопроєктів, які містять цілу низку нових правил та санкцій. Вони стосуються як водіїв, так і пішоходів, власників електросамокатів та інших учасників дорожнього руху. «Нетверезе керування»: обов’язкова евакуація авто на штрафмайданчик, штраф до 51 тисячі гривень, позбавлення прав, а під час воєнного стану – навіть конфіскація авто на користь ЗСУ. «Дрифт»: штраф до 17 тисяч гривень та позбавлення прав. «Перевищення шуму»: штраф до 34 тисяч гривень. «Систематичні порушення»: повторні порушення світлофора, обгону, переходу — масштабні штрафи і ймовірність позбавлення водійських прав. «Перевищення швидкості»: штрафи стартують вже з +10 км/год – від 340 до 3400 грн, залежно від ступеня перевищення. Нові вимоги та стандарти для учасників дорожнього руху Реформа не обмежується лише підвищенням штрафів. Ключові акценти також розставлено на регулювання персонального електротранспорту та дисциплінування пішоходів. «Електросамокати»: визначаються чіткі правила руху, вводяться санкції для порушників, що робить пересування містом більш безпечним. «Шини»: обов’язкові зимові/усесезонні шини, штрафи до 8500 грн, за повторне порушення – позбавлення прав. «Пішоходи»: обов’язкове використання світлоповертальних елементів у темну пору доби або при недостатній видимості. «Штрафні бали»: планується запровадити систему балів за кожне порушення, що поступово призводитиме до посилення санкцій і позбавлення прав. Діджиталізація та підвищення прозорості контролю Сучасні технології впроваджуються для підвищення точності фіксації порушень: розроблена система електронного оформлення ДТП та планується запуск єдиної бази даних, що передбачає аналіз причин аварій і формує превентивні заходи. Освітні та інформаційні кампанії Паралельно із підвищенням санкцій поліція планує розгорнути масштабні освітні кампанії для школярів — обов’язкове вивчення основ безпеки руху, а також залучення громадян до фіксації порушень через цифрові сервіси. Висновок: очікувані результати змін Масштаб реформ передбачає не лише покарання, а й формування внутрішнього почуття невідворотності відповідальності та суспільної нетерпимості до порушень ПДР. Очікується, що суворіші санкції, нові технології та освітня робота значно знизять кількість ДТП, збережуть життя і підвищать рівень правосвідомості усіх учасників дорожнього руху в Україні. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=HszHMtiNQktlZ564

В українському праві кошти на рахунку ФОП є доходом від підприємницької діяльності, однак використовувати їх без обмежень для особистих потреб не можна. Основне правило — особисті витрати дозволені лише після офіційного виведення прибутку: перенесення грошей з ФОП-рахунку на власну карту фізособи з правильним призначенням платежу («виплата чистого доходу після сплати податків»). Законодавчі засади та трактування НБУ З 2020 року НБУ прямо дозволяє ФОП використовувати кошти з підприємницького рахунку на власні потреби, але за двох умов: сплата всіх податків і ЄСВ, передбачених для цього доходу; переказ коштів з бізнес-рахунку на власний рахунок фізичної особи або на іншу особисту картку. Тобто можна переказати прибуток та витратити на себе, але пряма оплата власних витрат з рахунку ФОП — грубе порушення, що тягне податкові ризики. Оплата особистих покупок, комунальних послуг або кредити з ФОП-рахунку прирівнюється ДПС до прихованого доходу, що не оподатковувався, і може потягнути донарахування ПДФО (18%) та військового збору (5%). Ризики та контроль з боку податкової і банку Пряма оплата особистих потреб із ФОП-рахунку часто трактується податковою як ухилення від сплати податків. Банк може заблокувати рахунок за підозрою у відмиванні коштів чи невідповідності фінмоніторингу. Суми, що витрачені «не по бізнесу», підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором із усіма штрафами. Практичні поради для ФОП Завжди переводити гроші на особисту картку перед власним використанням. Вказувати чітке призначення платежу:«Виплата доходу від підприємницької діяльності після сплати податків». Сплачувати всі податки та збори до моменту переведення коштів. Не здійснювати оплату особистих покупок або кредитів із рахунку ФОП напряму. В разі виплат іншим фізособам — утримувати й платити ПДФО та військовий збір як податковий агент. Регулярно консультуватися з бухгалтером чи податковим консультантом для уникнення ризиків. Особливості при розрахунках з іншими ФОП та фізичними особами Виплата коштів з ФОП-рахунку іншому ФОПу за особисті, а не бізнесові потреби — також під питанням: така операція вимагає додаткового бухгалтерського й податкового обґрунтування. Рекомендація — спочатку переказати гроші з бізнес-рахунку на особистий, а потім спрямовувати на оплату особистих сервісів чи покупок. Наслідки порушення Штрафи за неправомірне використання коштів можуть сягати значних розмірів — від самостійного нарахування ПДФО і ВЗ до кримінальної відповідальності у разі значної суми або умисного приховування доходів. Висновки ФОП в Україні може законно використовувати прибуток на власні потреби, але лише після виконання податкових зобов’язань і переведення коштів з бізнес-рахунку на особисту картку. Пряма оплата особистих витрат із рахунку ФОП — ризикована та може призвести до санкцій від податкової й банківських блокувань. Доцільно завжди документувати всі рухи коштів і не змішувати особисті та бізнес-фінанси. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=YISLaHkr1dujJdQX

Оновлені критерії для бронювання працівників у 2025 році суттєво впливають на можливість компаній захистити ключових співробітників від мобілізації, і стали актуальними основою стратегічного планування українського бізнесу. Нижче подано детальний аналітичний розбір принципових новацій та механізмів, що визначають статус підприємства та умови бронювання. Загальні положення та мета змін.  Внаслідок воєнного стану та мобілізаційних потреб український уряд, починаючи з 2025 року, переглянув і оновив критерії для підприємств, чиї працівники можуть бути заброньовані. Основна мета — забезпечити безперервність роботи критично важливих секторів економіки, енергетики, безпеки, медицини та логістики. Бронювання дозволяє компаніям захистити кваліфікованих фахівців, зберегти виробничий та управлінський потенціал, запобігти порушенням життєво важливих процесів функціонування країни. Визначення критично важливого підприємства.  Для набуття права на бронювання, підприємство повинно відповідати хоча б одному з галузевих або регіональних критеріїв, що затверджуються органами виконавчої влади. Найважливішими напрямами є: енергетика (постачання електроенергії, газу, пари, води тощо) транспорт, зв’язок, логістика аграрний сектор, продовольче забезпечення медичні установи та аптеки державні органи та стратегічні держкомпанії оборонна промисловість та виробники військового обладнання підприємства, що обслуговують критичну інфраструктуру. Локальні органи можуть доповнювати перелік згідно особливостей регіону. Рішення про відповідність критеріям приймає профільне міністерство або обласна військова адміністрація. Основні критерії для підприємств.  До нових умов для бронювання належать: Мінімальна кількість застрахованих працівників: не менше 5 осіб для комунальної власності та 10 для приватної Попередня стабільна виплата заробітної плати впродовж останніх трьох місяців Відсутність боргів з податків та зборів перед державним або місцевим бюджетами Середньомісячна зарплата заброньованих працівників — не менше 20 000 грн, незалежно від фактично відпрацьованих днів Фактична діяльність підприємства не менше двох років, або виконання обсягу виробництва, що затверджується відповідним органом влади Процедура підтвердження статусу.  Підприємства мають пройти процедуру підтвердження статусу критично важливих через Портал “Дія” та/або надати необхідний пакет документів у паперовій формі, якщо технічна можливість відсутня. Необхідно коректно актуалізувати дані у державних реєстрах — назва, код ЄДРПОУ, адреса, рішення щодо статусу, відповідна довідка тощо. Вимоги до працівників для бронювання.  Працівник, якого планують забронювати, повинен відповідати специфічним вимогам: Перебувати на військовому обліку, актуалізувати облікові дані Не бути у розшуку або під слідством Офіційно працювати на підприємстві, що внесено до Єдиного переліку критично важливих підприємств Отримувати офіційну зарплату не менше 20 000 грн щомісяця Документи на бронювання оформлюються та направляються виключно через портал “Дія”, в окремих випадках — у паперовій формі Квоти та обмеження Установлені обмеження для різних типів підприємств: Для державних органів найвищої категорії (керівники центральних відомств) — до 100% від штату військовозобов’язаних Для установ B і C (середній та нижчий персонал) — до 50% Для приватних критично важливих підприємств базова квота — 50%, може бути підвищена за погодженням Міноборони Посилення контролю та санкції.  З 2025 року посилено моніторинг дотримання вимоги про мінімальний рівень зарплати (20 тис. грн) — державні органи здійснюють регулярні перевірки й надсилають запити підприємствам. Недотримання критеріїв призводить до втрати статусу критично важливого та заборони на нове бронювання протягом пів року, а також можливих фінансових санкцій. Нові механізми та електронізація.  Бронювання працівників здійснюється виключно онлайн через “Дію”. Оперативність прийняття рішення зросла — перебронювання й оновлення статусу підприємства проходить у реальному часі, без очікування (раніше чекали 72 години). Підприємства зобов’язані кожного року проходити процедуру перепідтвердження статусу. Галузеві та регіональні особливості.  Критерії можуть різнитися залежно від галузі й регіону (визначаються окремими наказами міністерств та ОВА), тож компаніям варто моніторити актуальні локальні вимоги для підтвердження свого статусу стратегічних. Часто затверджується спецперелік пріоритетних напрямів у регіоні, наприклад агро, медицина, транспорт тощо. Висновки та рекомендації.  Варто враховувати, що строки та вимоги швидко змінюються — необхідно постійно стежити за нормативними змінами й профільними наказами, підтримувати прозору фінансову дисципліну, виконувати податкові зобов’язання та забезпечувати достатню кількість працівників з відповідною кваліфікацією. Оперативна реакція й коректне оформлення цифрових реєстрів — ключ до збереження кадрового потенціалу й стабільності бізнесу. Загалом, нові критерії бронювання у 2025 році посилили адресність та прозорість, але наклали додаткову відповідальність на підприємства зі стратегічних галузей за подальшу економічну стабільність України у воєнний час. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=rLe4Q34mHXL7l2t_

Скасування Господарського кодексу України з 28 серпня 2025 року — одна з наймасштабніших правових реформ останніх років, яка комплексно змінює правове поле підприємництва, майнових відносин та діяльності юридичних осіб. Новий закон №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період» визначає хід реформи, перехідний період для підприємств і наслідки для кожної категорії бізнесу, державних і комунальних підприємств, приватного капіталу й усіх учасників господарського життя. Що означає скасування Господарського кодексу ГКУ втратив чинність з 28.08.2025 і його основні положення інтегруються до Цивільного кодексу, спеціальних законів і підзаконних актів. Скасування зумовлене роками колізій між ГКУ і ЦК, які ускладнювали договірну практику, корпоративні процедури, судові спори та створювали плутанину в регулюванні бізнесу. Велика частина норм, що дублювали чи вступали в конфлікт із ЦК, остаточно зникають з українського права, а залишки будуть замінені прозорішими механізмами правочинів, корпоративного управління та публічно-приватних відносин. Кого стосується скасування: перелік ключових суб’єктів Державні підприємства (комерційні, некомерційні, казенні) та комунальні підприємства. Протягом трьох років вони мають бути перетворені на господарські товариства або інші форми, дозволені ЦК. Приватні, іноземні підприємства, дочірні, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських, релігійних організацій і профспілок. Нових юросіб у цих організаційно-правових формах вже зареєструвати не можна, а всі існуючі підлягають поетапній трансформації. Органи місцевого самоврядування, держструктури, які здійснювали управління підприємствами та майном. Всі зміни правового статусу і власності тепер вносяться відповідно до ЦК. Малі та середні підприємці, приватний сектор: тепер працюватимуть лише у формі ТОВ, АТ або кооперативів, що спростить реєстрацію, спільне інвестування й вирішення спорів. Юридичні служби, нотаріуси, бухгалтери: мають переосмислити документацію, статути, договори та кадрову політику відповідно до нових стандартів. Перехідний період та ключові строки Перехідний період триватиме з 28.08.2025 до 28.08.2028 року, аби підприємства могли перебудуватися на нові форми. Для державних чи комунальних компаній з одним засновником (державою чи громадою) перетворення або ліквідація мають бути завершені до 28 лютого 2026 року. Заборонено реєструвати нові компанії у «застарілих» формах з 28 серпня 2025 року. В Єдиному державному реєстрі заборонено оновлювати інформацію про старі форми підприємств (крім ліквідації, перетворення, зміни керівництва, банкрутства). Для збереження права користування, оренди, власності підприємства повинні оновити документи і провести реєстрацію за новими правилами. Основні юридичні й практичні наслідки Уніфікація правового поля: господарське законодавство стає більш прозорим, гнучким, сумісним із європейськими моделями. Досудове врегулювання спорів. Тепер підпорядковується ЦК — претензійний порядок необов’язковий без прямої вимоги в договорі або законі. Сторони мають ретельно прописувати алгоритм мирного розв’язання спорів. Корпоратизація держмайна: всі держ- і комунальні підприємства мають реформуватись у звичайні товариства, звільнення від старих пільг й обмежень. Мінімізується ризик зловживань та конфліктних ситуацій — однакові підходи для приватних і публічних суб’єктів. Рекомендації для різних категорій Державні та комунальні підприємства: Розробити стратегію реорганізації. Визначити форму діяльності (АТ, ТОВ, кооператив). Оновити майнові взаємини, трудові контракти, кадрову політику, переукласти базові договори. Приватний сектор, малі підприємці: Перевірити відповідність статутних документів ЦК. Усунути всі положення, що дублюють або суперечать ГКУ. Актуалізувати внутрішню документацію, механізми корпоративного управління. Юридичні служби, бухгалтери, нотаріуси: Включити контроль відповідності до ЦК у робочі протоколи та алгоритми підготовки договорів. Перекваліфікувати кадровий облік, трудові відносини, особливу увагу приділяти змінам власності і прав на нерухомість. Висновки Скасування Господарського кодексу стосується фактично всіх юридичних і фізичних осіб, які ведуть господарську діяльність, і означає поступовий перехід до гнучкішої, європейської моделі регулювання бізнесу. Відтепер бізнес, держава та громадські об’єднання працюватимуть за новими цивільно-правовими стандартами з акцентом на прозорість, однакові правила для всіх і сучасну систему захисту інтересів сторін. Автор – Наталія Щербакова, радник ЮК «WINNER», експерт з питань договірного і господарського права. https://youtu.be/thNA5DAhcmI?si=x8KVXsprQtCp-FYN

Податковий ландшафт для ФОП у 2026 році зазнає важливих змін і посилення навантаження через зростання мінімальної зарплати, нові суми єдиного внеску та підвищені ставки основних обов’язкових податків. Законопроєкт про Держбюджет-2026 встановлює мінімальну заробітну плату на рівні 8647 грн і прожитковий мінімум – 3328 грн. Це автоматично піднімає усі ключові податкові зобов’язання підприємців і змінює підхід до планування бізнесу. Ліміти доходів для груп спрощеної системи 1 група – 1 444 049 грн 2 група – 7 211 598 грн 3 група – 10 091 049 грн Ці ліміти встановлюють верхню межу обороту для роботи на єдиному податку й розраховані через прив’язку до МЗП, що дозволяє враховувати інфляційні процеси та економічну динаміку. Основні податки для ФОП Єдиний податок: 1 група — 332,8 грн/місяць (10% прожиткового мінімуму) 2 група — 1729,4 грн/місяць (20% мінзарплати) 3 група — 3% або 5% від доходу (залежно від типу платника ПДВ) Військовий збір: 1-2 група — 864,7 грн/місяць (10% мінімальної зарплати) 3 група — 1% від доходу ЄСВ: усі групи — мінімум 1902,34 грн/місяць (22% мінімальної зарплати) У сумі податковий тягар ФОПа 1 групи за рік становитиме 37 198,08 грн, 2 групи — 54 032,88 грн, для 3 групи — залежить від обороту, але не менш, ніж 22 828,08 грн ЄСВ. Адміністрування, перевірки і тенденції У 2026 році розшириться цифровізація податкової звітності, підвищиться кількість автоматичних перевірок та контроль відповідності доходів лімітам. Якщо ФОП перевищить ліміти чи допустить порушення, його буде автоматично переведено на загальну систему. Зросла і роль фінмоніторингу – податкові органи ретельніше перевіряють банківські операції для боротьби з “тінню”. Соціальний ефект та рекомендації Збільшення податкового та соціального навантаження може стати проблемою для дрібних підприємців, особливо з низьким доходом — сплачувати мінімальні внески потрібно навіть за відсутності обороту. У той же час бюджети громад отримують додаткові ресурси для соціальних програм, а держава – стабільне джерело поповнення доходів під час війни. Системне моніторинг змін ставок, актуальність обліку, консультації з податковими консультантами — ключові стратегії мінімізації ризиків. Висновки 2026 рік стане роком активної фіскалізації підприємництва: для ФОП найважливіше дисципліновано вести облік, дотримуватись нових правил і враховувати підвищені податкові зобов’язання при фінансовому плануванні. ЄСВ, військовий збір та єдиний податок ніколи не були такими вагомими у щомісячному та річному бюджеті фізичної особи-підприємця, як зараз. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=gFk6sXawBC1F_6lJ

Проєкт Держбюджету-2026 зберігає систему спрощеного оподаткування і передбачає істотні зміни для ФОП-єдинників, а також оновлені ліміти доходів та розміри податкових ставок для всіх груп платників. Особливу увагу державні фінансисти приділяють балансу між підтримкою малого бізнесу у воєнний період і необхідністю збільшення надходжень бюджету для оборони та соцпідтримки, що вплинуло як на базові показники, так і на податкове навантаження. Основні показники бюджету-2026 і роль єдиного податку 2026 рік стане роком рекордних бюджетних видатків (4,8 трлн грн) і підвищених доходів, майже 2,8 трлн грн, де один із основних резервів — надходження від єдиного податку. Це важливе джерело стабільності для органів місцевого самоврядування: в окремих громадах частка єдиного податку в доходах перевищує 15%. Через збільшення мінімальної зарплати (8647 грн) і прожиткового мінімуму (3328 грн), збільшились й ліміти для спрощенців: І група: 1 444 049 грн ІІ група: 7 211 598 грн ІІІ група: 10 091 049 грн Ці обмеження залишаться чинними впродовж усього року, і зміни до них можливі лише з нового бюджетного періоду. Ставки і навантаження для різних груп платників І група (дрібний побутовий бізнес): максимальний єдиний податок — 332,8 грн/міс. (до 10% прожиткового мінімуму); щорічно — максимум 3993,60 грн. ІІ група (роздріб, послуги): не більше 1729,4 грн/міс. (до 20% мінзарплати); максимум 20 752,8 грн/рік. ІІІ група (ФОП та юрособи): 5% від доходу (без ПДВ) або 3% (з ПДВ). Всім ФОП-єдинникам: обов’язковий військовий збір — І/ІІ група: 864,7 грн/міс., ІІІ — 1% доходу. ЄСВ: мінімальний внесок 1902,34 грн/міс. (22% від МЗП), за рік — 22 828,08 грн. Сумарне податкове навантаження для “єдинника” І групи — 37 198,08 грн; ІІ групи — 54 032,88 грн; ІІІ — залежить від доходу. Новинки та ризики для платників у 2026 році Майже всі законодавчі новації 2026 року стосуються адміністрування й контрольно-перевірочної роботи податкової. Стрімко розширюється електронний документообіг, зростає частка автонарахувань завдяки цифровізації звітності. Посилено контроль за банківськими операціями і розрахунками: при невідповідності даних щодо доходу чи порушенні лімітів, ФОП може бути виключений зі спрощеної системи. Значно виросте роль фінмоніторингу — для борців з тіньовими оборотами. Продовження обов’язкового військового збору (щонайменше до закінчення воєнного стану). Підвищення контролю за сплатою ЄСВ: кожен ФОП навіть “без доходу” повинен сплачувати мінімум внеску. Локальні ставки і особливості для регіонів Реальні ставки єдиного податку для 1-2 груп встановлюють сільські, селищні, міські ради на своїй території залежно від фінансових потреб громади (але не вище державного максимуму), а тому між регіонами можливі розбіжності. В окремих зонах з особливим статусом (де окупація чи бойові дії) можливі додаткові пільги, але вони мають територіальну обмеженість і встановлюються постановами Уряду. Наслідки для ФОП та місцевих бюджетів Збільшення мінімальної зарплати автоматично піднімає розмір податкового і соціального навантаження для ФОП, навіть без зростання доходу. Бюджети ОТГ отримають більше коштів, але підприємцям доведеться ретельніше планувати витрати і раціонально реєструвати діяльність для уникнення перевищення лімітів. Головна рекомендація — постійно моніторити зміни ставок і рішень місцевих рад, тримати всі звіти в порядку та завчасно консультуватися з податковими консультантами для адаптації до нових вимог. Висновки У 2026 році єдиний податок залишається стратегічним інструментом підтримки малого бізнесу, але нові межі, підвищене навантаження, контроль за лімітами й доходами стають важливими складовими фінансового планування для кожного підприємця. Діяти необхідно з урахуванням цифровізації, воєнних реалій і зростаючих вимог податкової дисципліни, адже бюджет країни потребує стабільних надходжень.зростаючих вимог податкової дисципліни, адже бюджет країни потребує стабільних надходжень. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=gFk6sXawBC1F_6lJ

Скасування мораторію на перевірки у сфері безпечності харчових продуктів у 2025 році стало предметом жвавої дискусії серед державних органів, бізнес-спільноти та експертів галузі. Міністерства й контролюючі органи обґрунтовують це рішення необхідністю посилити захист споживача, гарантувати високі стандарти якості продукції на внутрішньому ринку та забезпечити відповідність вимогам європейського законодавства, особливо для експортерів. Причини необхідності скасування мораторію Головний аргумент прихильників повернення перевірок — необхідність прозорого ринкового контролю, особливо у молочній та м’ясній галузі, які найбільш чутливі до питань безпечності. Постійний мораторій, як відзначають у Держпродспоживслужбі, створює ризики для здоров’я населення, адже може дозволяти неякісній продукції потрапляти до кінцевого споживача. Згідно із законодавством ЄС, країни-кандидати мають дотримуватись чітких стандартів контролю щодо харчових продуктів — від виробництва до експорту. Скасування мораторію також сприятиме відкритому діалогу з Європейською комісією у сфері торгівлі продовольчими товарами. Аргументи бізнесу проти скасування Водночас Європейська Бізнес Асоціація, окремі галузеві спілки й більшість підприємців закликають уряд не поспішати з відновленням планових та позапланових перевірок. Головні тези їхньої позиції: Під час війни навантаження на бізнес зросло: проблеми з логістикою, дефіцит кадрів, руйнування інфраструктури, падіння купівельної спроможності. Відновлення перевірок може призвести до зростання адміністративного та фінансового тиску, корупційних ризиків. Статистика показує, що порушень у сфері харчових продуктів стало менше: у 2024 році понад 9 тисяч позапланових перевірок були ініційовані самими виробниками, при цьому порушення виявлялися лише у 20% випадків — це ознака посилення внутрішнього контролю. Правова та регуляторна основа змін Деталі процесу врегульовані постановою КМУ №303 та проектом змін до неї, які дозволяють нове повноцінне відновлення державного контролю. Держпродспоживслужба вже презентувала стратегію розвитку до 2028 року, що передбачає прозорий діалог із бізнесом і поступове, а не різке повернення перевірок. Особливий акцент ставиться на об’єктивних підставах для проведення державного контролю — скаргах споживачів, підозрі на загрозу здоров’ю, а також експортних потребах. Думка експертів щодо впливу на ринок Фахівці у сфері безпечності харчових продуктів переконані: мораторій у свою чергу не лише знижує ризик неконтрольованої діяльності, але й може негативно вплинути на імідж України як експортера продовольства. Зростання запитів із боку партнерів ЄС, врахування інституту “промисловий безвіз” вимагають поглиблених контролю та впровадження найвищих стандартів якості. Водночас юридичні експерти радять державі підготувати прозорі алгоритми перевірок, встановити критерії для планових інспекцій і запровадити мінімізацію ризиків для малого та середнього бізнесу — наприклад, через цифровізацію процесів та введення мобільного аудиту з використанням сучасних технологій. Можливі наслідки для споживачів та виробників Для споживачів: підвищення гарантії якості продукції, можливість швидко реагувати на випадки порушень через звернення у Держпродспоживслужбу. Для підприємств-експортерів: менше ризику втрати зовнішніх ринків, збереження статусу надійного партнера для ЄС. Для малого бізнесу: потенційний ризик адміністративного навантаження, необхідність адаптації до нових стандартів і ведення документації. Висновки та рекомендації Відновлення державного контролю у харчовій сфері — це баланс між вимогами безпечності, інтересами бізнесу та обмеженнями воєнного часу. Для органів влади важливо дотриматися принципу “розумної достатності”, забезпечити превентивний, а не каральний характер перевірок, формувати прозорі правила гри для всіх учасників ринку. Рекомендації для бізнесу: Оновити внутрішні політики у сфері контролю якості продукції. Вести документацію та мати чіткі алгоритми реагування на перевірки. Слідкувати за змінами у нормативних актах та брати участь у консультаціях з Держпродспоживслужбою. Для споживачів: за потреби звертатися до контролюючих органів через онлайн-форми, активно використовувати механізми захисту споживачів. Поточна дискусія навколо скасування мораторію є прикладом пошуку компромісу між інтересами держави, бізнесу та захистом громадян у період невизначеності — і визначатиме нові стандарти для ринку харчових продуктів України на найближчі роки. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=GXso2-Jy-6zWSWJJ

Продажі через «Нову Пошту» з післяплатою – одна з найпоширеніших схем для ФОПів. Але чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО, якщо гроші надходять через систему «NovaPay»? У чому суть проблеми: За законом, розрахункова операція – це приймання готівки, платіжних карток, чеків тощо за товар чи послугу, а також видача коштів за повернення. При оплаті карткою розрахунок підтверджується банком покупця. ДПС у своїх роз’ясненнях останніх років наполягає: якщо доставка товару здійснюється експедитором чи логістичною компанією (наприклад, «Нова пошта»), то продавець зобов’язаний сформувати фіскальний чек ще до відправлення товару та вкласти його у посилку чи надіслати покупцю, оскільки «Нова Пошта» та NovaPay є лише посередниками. Не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону №265 та не потребують застосування РРО або ПРРО розрахунки за товари (послуги) через: – установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок; – безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок; – платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку. Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265. В інших випадках застосування РРО або ПРРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі. Чому ситуація неоднозначна: Покупець онлайн через мережу Інтернет замовляє товар, цей товар доставляється за допомогою перевізника у точки видачі (відділення Нової Пошти), де покупець його отримує та оплачує послуги з перевезення (безпосередньо перевізнику) та вартість товару (фінансовому посереднику, який після отримання від покупця грошових коштів перераховує їх у безготівковій формі на банківський рахунок продавця) на підставі укладеного з ним договору. Тобто, при реалізації товарів через інтернет Продавець не отримує безпосередньо коштів від Покупця, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для ФОП є безготівковими. Практичні поради для ФОПів: Найбезпечніше рішення – фіскалізувати продаж через ПРРО ще під час відправлення товару та вкладати чек у посилку або надсилати електронний варіант. Перевірте умови договору з перевізником: якщо кошти йдуть на ваш рахунок, ДПС вважає це підставою для обов’язкової фіскалізації. Зберігайте всі документи: накладні, квитанції «Нової Пошти», платіжні підтвердження. Це допоможе у випадку перевірки. Слідкуйте за оновленнями від ДПС і змінами у формах чеків, щоб уникнути штрафів. Висновок Ситуація навколо застосування РРО/ПРРО при післяплаті через «Нову пошту» лишається суперечливою: податкова наполягає на обов’язковій фіскалізації, а суди – дедалі частіше стають на бік бізнесу. Найбезпечніший варіант для підприємців – формувати чек завчасно, але водночас практика показує: у випадку спору є шанси відстояти позицію в суді. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=GXso2-Jy-6zWSWJJ

Рішення про незаконність мобілізації студента в 2025 році стало справжньою правовою революцією в контексті захисту конституційних прав на освіту та належну адміністративну процедуру мобілізації. Останні постанови судів першої та апеляційної інстанцій змінили підхід до застосування відстрочки для студентів, підкресливши пріоритет фактичних підстав для відстрочки над формальностями подачі заяви. Нижче наведено аналітичний огляд цієї ключової судової практики та її значення для військовозобов’язаних студентів і самих ТЦК. Фактичне обґрунтування відстрочки: зміна правової філософії Традиційно відстрочка від мобілізації для студентів надавалась виключно за наявності заяви та розгляду її ТЦК. Однак розгляд справи в окружному суді, підтверджений апеляційною інстанцією, довів, що достатньою підставою для відстрочки є сам факт навчання та наявність фактичних обставин, які підтверджують право особи на відстрочку. Суд послався на право студента здобувати освіту згідно із законом, а органи ТЦК мали самостійно дослідити підстави, отримавши доступ до реєстрів навчальних закладів. Незаконність мобілізації без реальної перевірки ТЦК За текстом постанови: студент звернувся до суду з вимогою скасувати наказ про мобілізацію, оскільки мав чинні підстави для відстрочки, що випливають із статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суд вказав, що невиконання ТЦК обов’язку щодо самостійної перевірки статусу позивача – це порушення принципу об’єктивності та презумпції законності його права на відстрочку. Відсутність поданої заяви про відстрочку не є перешкодою, якщо у органу була об’єктивна можливість перевірити дані студента та виявити його статус. Акцент апеляції – на захист фактичних прав, а не процедурних формальностей Апеляційний суд підтвердив рішення першої інстанції, наголосивши, що головне під час мобілізації – це дослідження обставин, а не лише формального звернення через заяву. Суди поклали обов’язок перевірки на ТЦК, сформували новий стандарт адміністративної практики: особа, яка має фактичну підставу для звільнення (навчання), не підлягає мобілізації незалежно від подання заяви, а формальне недотримання з боку органу не має правової сили. Наслідки для студентів — прецедент і практичні рекомендації Будь-який студент, що фактично навчається та має підтверджуючі документи, може розраховувати на скасування незаконної мобілізації імперативно, навіть без попередньо поданої заяви про відстрочку. ТЦК несуть зобов’язання досліджувати статус осіб перед виданням наказу про мобілізацію шляхом запиту до реєстрів університету чи ЄДЕБО. Військова частина зобов’язана виключити студента з особового складу, якщо суд визнає факт порушення відстрочки. Неуважність або формалізм при перевірці підстав службовими особами ТЦК та ВЧ може стати підставою для персональної відповідальності. Значення рішення для подальшої судової та адміністративної практики Рішення є революційним з огляду на три нові стандарти: Гарантія права на освіту не може бути формально обмежена недоліками адміністративних процедур. Відсутність заяви про відстрочку – не є підставою для мобілізації, якщо наявні документальні підстави. Суд може зобов’язати ТЦК та ВЧ не лише скасувати незаконний наказ, а й виключити студента зі списків особового складу. Це означає, що централізованим органам доведеться реформувати алгоритми роботи: автоматичний доступ до ЄДЕБО, запровадження відкритого реєстру студентів, своєчасне внесення даних про навчання в систему для запобігання помилкам та порушенням. Окрема увага: майбутня законодавча реформа На тлі судових перемог студентів активно розробляється законопроект №13634, який передбачає уточнення та цифровізацію механізму надання відстрочки для студентів, автоматичний обмін даними між МОН і ТЦК, а також верифікацію статусу студента перед мобілізацією у відкритих реєстрах. Висновки та юридичний алгоритм для студентів Фіксуйте документально право на навчання (довідка, студентський квиток, довідка з ЄДЕБО). Якщо отримано наказ про мобілізацію – готуйте позов про скасування наказу та виключення зі списків. Посилайтесь на нову судову практику: достатньо факту навчання, заяву можна не подавати. Вимагайте від ТЦК самостійної перевірки через реєстр (електронний). Подавайте апеляційну скаргу за аналогією з винесеними рішеннями у подібних справах. Рішення суду першої та апеляційної інстанції про незаконність мобілізації студентів демонструє новий підхід до захисту прав в умовах військової реформи. Прецедент відкриває можливість для тисяч студентів захищати свої права навіть у випадку порушень з боку уповноважених органів, утверджуючи силу справжньої правової презумпції та створюючи реформаторський імпульс для правозахисної системи України. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=2VxLCY-DD8msAjiE