Ім'я автора:admin

Працевлаштування нового працівника — не лише кадровий крок, а й важлива юридична процедура, яка супроводжується суворими регуляторними вимогами до інформування державних органів. У 2025 році діють оновлені правила повідомлення про прийняття на роботу, що передбачають своєчасне інформування Державної податкової служби (ДПС) та територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК, військкомату). Правильне дотримання строків подачі повідомлень дозволяє уникнути значних штрафів і зберегти бездоганну репутацію бізнесу. Повідомлення податкової (ДПС): основні вимоги Нормативна база Відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю та постанови КМУ №413 від 17.06.2015 (зі змінами від 21.02.2025 №184), роботодавці зобов’язані перед початком роботи працівника подати повідомлення до ДПС за встановленою формою. Порядок та строки Повідомлення подається через електронний кабінет або іншими електронними засобами до ДПС до моменту фактичного допуску працівника до роботи. Оформлення трудових відносин і подача повідомлення повинні передувати початку виконання трудових обов’язків. Дата трудового договору/наказу фіксується окремо від дати початку роботи, що дозволяє подати повідомлення навіть у день працевлаштування, але до дозволу почати роботу. Важливі нюанси Без своєчасного повідомлення жоден працівник не може бути допущений до роботи. Включає укладення трудового договору, гіг-контракту (для резидентів Дія Сіті), але не поширюється на цивільно-правові договори. Повідомлення до ТЦК: правила та специфіка Кого стосується Повідомлення до ТЦК подається стосовно всіх призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які приймаються на роботу. Це стосується як основної роботи, так і внутрішнього/зовнішнього сумісництва, контрактної чи строкової форми. Нормативне регулювання та строки Відповідно до Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022, протягом 7 днів з дати видання наказу про прийом потрібно подати повідомлення за формою (додаток 4) до місцевого ТЦК. Керівники підприємств, відповідальні за військовий облік, подають окремі повідомлення за формою додатку 1, також у 7-денний строк. Винятки та особливості ФОП і ті, хто не веде військовий облік, повідомлень до ТЦК не подають. Якщо працівник не є військовозобов’язаним/призовником/резервістом — повідомлення не подається. При зміні посади, звільненні чи переведенні також подається повідомлення до ТЦК у визначені строки. Алгоритм дій при прийомі військовозобов’язаного Укласти трудовий договір/наказ, отримати підпис працівника. Подати повідомлення до ДПС до початку роботи. Подати повідомлення до ТЦК (додаток 4) не пізніше 7 днів з дати наказу. Переконатися у квитанції/підтвердженні прийому повідомлень. Відповідальність за порушення строків Сфера ДПС Порушення строку повідомлення тягне за собою фінансові санкції: до 10 МЗП (мінімальних зарплат) за кожного працівника, допущеного до роботи без повідомлення. Сфера ТЦК Адмінштраф до 5100 грн, а за повторне чи грубе порушення — до 8500 грн. Також можливі перевірки й додатковий юридичний контроль з боку ТЦК у разі невчасного внесення змін до військового обліку. Ключові акценти практики та часті питання Оновлення форми повідомлення з травня 2025 року — окрема графа для громадянства, уніфікована структура для роботодавців. Для гіг-контрактів повідомлення подають тільки резиденти Дія Сіті. Зміна статусу працівника (наприклад, із сумісника на основного) вимагає нового повідомлення до мовчазних органів. Електронні форми й послуги — перевага для великого бізнесу, але проблеми з інтерфейсом часто потребують окремої уваги від кадровиків. Практичні поради керівнику і кадровику Робіть відмітку про подання повідомлення у справі працівника, зберігайте квитанції. Відслідковуйте зміни у формах і законодавстві: вони відбуваються регулярно! Переконайтесь, що особова справа працівника містить усі виписки, копії наказів, підтвердження подачі повідомлень. В разі допущення помилки подайте скасовуюче повідомлення й подайте коректне в найближчі строки. Висновки У сучасних умовах відповідальність за дотримання законодавства щодо повідомлень про прийом на роботу лежить насамперед на роботодавцеві. Недотримання строків інформування ДПС і ТЦК ставить під загрозу не лише юридичну безпеку бізнесу, а й репутацію компанії. Чітке виконання вимог законодавства гарантує уникнення фінансового навантаження через штрафи, а також вільний і стабільний процес найму в умовах змінюваного регуляторного поля. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=JrETw8HUcKyU-bn5

Обшук чи затримання – це одна з найбільш стресових ситуацій, в які може потрапити будь-яка особа. Неочікуваний візит правоохоронців, хвиля емоцій, тиск, правова невизначеність – усе це змушує людину розгубитися та іноді чинити необачно, завдаючи собі ще більшої шкоди. У таких умовах вчасно запрошений адвокат -не просто формальність, а необхідний захист ваших прав, інтересів і навіть свободи. Чому важлива присутність адвоката під час обшуку? Контроль законності Адвокат першочергово перевіряє наявність судової ухвали на проведення обшуку та службових посвідчень у представників влади. Фіксує будь-які відхилення від законодавства і компаній правоохоронців від меж дозволеного. Фіксація порушень Юрист не лише спостерігає, а й документує усі процесуальні порушення, зловживання владою, психологічний тиск, незаконне вилучення – це потім дає можливість оскаржити результат обшуку та повернути майно. Внесення зауважень до протоколу Якщо адвокат фіксує неправомірні дії (наприклад, вилучення речей, що не мають відношення до справи), він може внести зауваження до протоколу, що стане вагомим доказом під час подальших судових розглядів. Відео- та фотодокументування Один із найпотужніших інструментів- фото- та відеозйомка ходу обшуку. Матеріали можуть стати доказами під час оскарження обшуку в суді, допомогти уникнути фальсифікації та незаконних дій з боку слідчих. Психологічна підтримка Юрист не лише діє як захисник, а й створює більш спокійний та контрольований фон для особи, уникаючи провокацій та надмірного психологічного тиску. Його присутність дисциплінує правоохоронців. Як адвокат захищає під час затримання Забезпечує дотримання прав затриманого Адвокат контролює законність процедури, надає правову допомогу вже з перших хвилин. Він роз’яснює затриманому право на мовчання, інформує про те, які дії слід або не слід вчиняти, та допомагає уникнути “капітуляції” під час психологічного тиску. Присутній під час допитів та оформлення документів Адвокат забезпечує, щоб в ході слідчих дій не відбувалися примуси до самовикриття, незаконний тиск, порушення процесуальних норм. Жодних допитів або підписання документів без захисника!. Оскаржує порушення допущені правоохоронцями. Всі незаконні дії (затримання, вилучення майна, недопуск адвоката) адвокат фіксує і оскаржує -як під час слідчих дій, так і у суді. Це суттєво змінює позицію клієнта на користь його прав. Правова консультація і тактика захисту З адвокатом у вас з’являється грамотна лінія самозахисту, яка у перспективі може привести до зняття звинувачень або навіть визнання процесуальних дій недійсними. Типові помилки без адвоката  – Підписання документів, не читаючи їх повного змісту.  – Погодження на допит без захисника.  – Відсутність реакції на незаконні дії правоохоронців, невнесення заперечень до протоколу. – Неправильна поведінка під тиском (емоційні заяви, необдумані дії). – Не фіксація тілесних ушкоджень після силового затримання чи обшуку. Практичні поради при обшуку/затриманні Зберігайте спокій і не сперечайтеся- будь-яка інформація чи емоція може бути використана проти вас. Вимагайте негайного допуску адвоката – слідчий зобов’язаний допустити захисника на будь-якому етапі. Нічого не підписуйте без консультації юриста – це може зашкодити вашій справі. Всі дії правоохоронців – під контролем адвоката. Фіксуйте дії на відео – це дозволено, доки не заборонено судом. Вносьте усі зауваження до протоколу обшуку/затримання для подальшого захисту. Не погоджуйтесь на допит чи самовикриття без адвоката – мовчання у таких умовах часто краще за будь-які пояснення. Висновок Прикрий чи стресовий візит правоохоронців – не край, якщо поряд професійний адвокат! Його участь гарантує вам дотримання прав, реальний захист, а інколи навіть рятує від незаконних звинувачень або втрати майна. У таких умовах залучення адвоката -не просто можливість, а ваша стратегія виживання і гарантія справедливості! Ми завжди надамо фахову підтримку і адвокатський супровід в будь-якому регіоні України нашими адвокатами або через наших партнерів, але під контролем якості фахівців команди «WINNER». Автор: Євген Мурченко -керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання “Юридична компанія “WINNER”. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=nfQnEOUM1-30Pjk9

З 4 вересня 2025 року в Україні поновлюється перебіг строків позовної давності, які були «на паузі» тривалий час через пандемію COVID-19 (з 2 квітня 2020 року), а згодом – у період воєнного стану (з 24 лютого 2022 року). Це нове законодавче регулювання стало можливим завдяки прийняттю Закону України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Норми закону: цивільний кодекс та спеціальний закон Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність у три роки. Стаття 258 ЦК України містить перелік спеціальних строків позовної давності: за окремими вимогами може бути один, чотири, п’ять чи десять років, залежно від типу вимоги (наприклад, стягнення неустойки-1 рік). Закон №4434-IX від 14.05.2025, підписаний Президентом 2 червня 2025, скасовує зупинення строків позовної давності на час воєнного стану. Нові правила набирають чинності через три місяці з дня наступного за його офіційним опублікуванням (тобто з 4 вересня 2025). Наслідки для бізнесу: юридичних осіб та підприємців Боржники Якщо кредитор «згаяв» строк позовної давності – боржник на законних підставах може уникнути виконання зобов’язання, про що слід заявити як підставу для відмови у позові (ст. 267 ЦКУ). Для підприємств сплив позовної давності – це підстава для визнання заборгованості безнадійною і списання її. Кредитори Виникає ризик втрати можливості стягнення боргів: якщо право звернутися до суду втрачено через сплив строку, повернути кошти стане неможливо. Поновлення строку відбувається з 4 вересня 2025 року. Це означає, що час, який «залишився» до закінчення строку на момент призупинення, почне відраховуватися із цієї дати. Приклад: Між компаніями укладено договір з розрахунком 1 лютого 2020 року. Позовна давність -3 роки. Вона мала б закінчитися 1 лютого 2023, але її перебіг було призупинено. Весь період зупинення не враховується при обчисленні строку – залишок часу поновлюється з 4 вересня 2025 року. Податкові та облікові аспекти Відповідно до підп. «а» п.141.1 Податкового кодексу України, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, вважається безнадійною і може бути списана, що вплине на податковий облік. Як готуватися бізнесу: практичні кроки          1.Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості. Аналізуйте всі борги – і свої, і клієнтів: визначте, у яких випадках строк позовної давності вже майже вичерпано.          2.Юридична оцінка договорів та спірних зобов’язань. Перегляньте документи, за якими вже настав ризик спливу давності. Перевірте, чи можна зупинити чи продовжити строк позовної давності (наприклад, якщо боржник визнав борг частково чи виконав зобов’язання).          3.Підготовка до судового захисту або списання боргів. Кредиторам варто невідкладно подавати позови, якщо строк добігає кінця. Боржникам – бути готовими до захисту на підставі спливу давності.          4.Оформлення списання безнадійної заборгованості. Оскільки сплив строку давності дає право на податкове списання, важливо правильно оформити документи, зберігаючи всі необхідні довідки для аудиту. Особливості обчислення строку позовної давності після відновлення Частина строку, яка залишилася до моменту призупинення, продовжить свій перебіг з 4 вересня 2025 року15. Наприклад, якщо на момент паузи залишалося 5 місяців -вони почнуть рахуватися із зазначеної дати. Суд також зберігає право поновити строк, якщо існують поважні причини його пропуску (ст. 261 ЦКУ, спеціальні положення). Якщо у спірній ситуації боржник був учасником бойових дій, суд може враховувати це як поважну причину для поновлення строку. Сфера зовнішньоекономічних договорів Поновлення строку позовної давності не впливає на вже відновлені строки для зовнішньоекономічної діяльності, які поновилися майже 2 роки тому (з 1 серпня 2023 року). Висновок Поновлення перебігу строків позовної давності – це критичний момент для бізнесу. Варто ретельно оцінити всі юридичні та облікові наслідки, мобілізувати юридичний департамент і діяти проактивно. Бізнесу рекомендовано не зволікати з позовами щодо повернення дебіторки, належно оформляти списання прострочених боргів, а боржникам -фіксувати підстави для відмови від сплати «давніх» боргів. Краще завчасно звернутись до кваліфікованих юристів ніж потім шукати причини для поновлення строків! Короткі законодавчі посилання: Закон України №4434-IX «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Ст. 256–258 Цивільного кодексу України (позовна давність і її види). Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=Mgs_WfODSrdgHvn5

В умовах триваючої мобілізації питання відстрочки від призову залишається актуальним для багатьох українців. Однією з найбільш дискусійних та проблемних тем є необхідність проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) при подачі документів на відстрочку. Ця стаття ґрунтується на аналізі чинного законодавства, судової практики та регуляторних змін 2024–2025 років і роз’яснює найважливіші аспекти процедури. Відстрочка і підстави для її отримання Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається військовозобов’язаному у разі наявності законних підстав, підтверджених відповідними документами. Основні причини для надання відстрочки: Стан здоров’я (наявність захворювань, інвалідності, психічних розладів, тяжких травм). Сімейні обставини (наявність трьох і більше дітей, необхідність догляду за членами сім’ї з інвалідністю, опікуни й одинокі батьки). Професійна діяльність (бронювання за працівниками критично важливих підприємств). Освіта (навчання у закладі зі здобуттям вищої або професійної освіти відповідно до Закону «Про освіту»). Законодавче регулювання проходження ВЛК Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, чітко визначає: якщо особа подає до територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП) заяву на відстрочку, її НЕ направляють на ВЛК до моменту прийняття рішення комісією щодо заяви. Суди неодноразово наголошували, що вимога пройти ВЛК до вирішення питання про відстрочку суперечить цим положенням. Такі дії розцінюються як перевищення повноважень ТЦК та порушення прав заявника. Наприклад, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 29.01.2025 у справі №440/1087/24 прямо вказав: непроходження ВЛК не може бути підставою для відмови у наданні відстрочки, якщо стан здоров’я не є підставою для цієї відстрочки. Кому справді потрібно проходити ВЛК? ВЛК обов’язкова лише для тих категорій, які просять відстрочку ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я. Як це працює? Якщо громадянин має проблеми зі здоров’ям і бажає отримати відстрочку саме з цієї причини, йому потрібно пройти ВЛК для отримання медичного висновку: «тимчасово непридатний», «обмежено придатний», «непридатний до військової служби». Для інших підстав (сімейні обставини, освіта, бронь), ВЛК проходити не потрібно. Навпаки, штучно вимагати від сторони проходження ВЛК для формального оформлення відстрочки у випадках, коли база — сім’я, навчання чи бронь, — є неправомірно. Порядок звернення: що відбувається на практиці? Після подачі документів на відстрочку та заяви до ТЦК комісія розглядає справу і виносить рішення про надання/ненадання відстрочки на підставі наданих документів. Лише у разі необхідності — для підтвердження стану здоров’я — направляється на ВЛК.Цей висновок чітко підтримується судовою практикою: рішення про необхідність ВЛК приймається тільки тоді, коли підстава — поганий стан здоров’я і це потрібно підтвердити незалежною експертизою. Практичні аспекти — нові електронні направлення З 9 травня 2025 року урядом впроваджені електронні направлення на ВЛК. Це підвищило оперативність обробки запитів для тих, хто дійсно має проходити ВЛК через стан здоров’я, але не фіналізувало зміну щодо самих підстав отримання відстрочки. Паперове чи електронне направлення на ВЛК видається ТІЛЬКИ на основі прийнятого рішення комісії, а не автоматично для всіх заявників на відстрочку. Які підводні камені і типові проблеми на практиці? Деякі територіальні центри комплектування все ще вимагають проходити ВЛК «для порядку» при подачі документів, незалежно від підстави відстрочки. Це неправомірно — і оскаржується через суди. В окремих випадках ТЦК можуть затягувати видачу направлення або розгляд заяви, вимагаючи додаткових довідок, що підтверджують підстави для відстрочки. Якщо відмова у відстрочці була з причини «не проходив ВЛК», хоча підстава відстрочки — не стан здоров’я, ці дії визнаються незаконними при оскарженні. Строки проходження ВЛК Коли все ж призначено проходити ВЛК, строк її проведення нині складає від 4 до 14 днів залежно від складності обстежень і наявності всіх документів. Процедура включає аналізи, консультації вузьких спеціалістів, іноді — додаткову експертизу. Резюме: Ключові висновки для громадян ВЛК не є обов’язковою для тих, хто оформлює відстрочку не через стан здоров’я, а з інших підстав. Вимога пройти ВЛК для отримання відстрочки має місце виключно при підставі за станом здоров’я. У цьому випадку без комісії не обійтись. Якщо ТЦК вимагає пройти ВЛК для оформлення відстрочки за відсутності такої вимоги законом, ці дії можна і потрібно оскаржувати. Судова практика 2024–2025 років показує: відмова у відстрочці тільки через непроходження ВЛК (за іншими підставами) визнається незаконною. Власне, практика демонструє поступову гуманізацію та прагнення до правового підходу: якщо є законна підстава для відстрочки і достатні документи — експериментів з ВЛК як запобіжником для уникнення мобілізації не повинно бути. Суспільству важливо знати свої права, і, з огляду на динаміку регуляторної рамки, бути готовими до неправомірних вимог з боку органів військового обліку — і відстоювати законні інтереси як у адміністративному, так і у судовому порядку. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=5bb-9xu1_3URJs7n

У 2025 році США закріпили законодавчий прорив у сфері цифрових активів — президент Дональд Трамп підписав так званий GENIUS Act, який вперше надав комплексний правовий статус криптовалюті на федеральному рівні. Той факт, що подія сталася менш ніж через півроку після інавгурації Трампа на другий термін, засвідчив системну політичну волю нової адміністрації: зробити США фінансовим і технологічним лідером у цифровій економіці. Вирішальна роль надана саме приватним стейблкоїнам («digital dollar»), а не державним CBDC, і це є принципово для майбутньої архітектури світових фінансів. Новий закон: що саме легалізовано? GENIUS Act встановлює законодавче регулювання для стейблкоїнів — цифрових валют, які жорстко забезпечуються доларами США або держоблігаціями і мають 100% резервне покриття та щомісячний аудит резервів. Приватні банки, фінтех-компанії й навіть техногіганти (Amazon, Google, Facebook) можуть випускати свої цифрові долари як продукцію комерційного сектора. Банки або небанківські провайдери зобов’язані: резервувати під стейблкоїни реальні долари чи цінні папери; регулярно розкривати структуру резервів; дотримуватися AML/CFT вимог та проходити ліцензування; не дозволяти випущеним токенам змінювати статус або переставати бути забезпеченими. Принципово: закон забороняє запуск державної цифрової валюти (CBDC) у США, аби унеможливити надмірний контроль держави над приватними фінансами та зберегти гнучкість американської фінансової системи. Причини «криптозсуву»: політика й стратегічний інтерес Лідерство у фінансах Трамп та його політична команда обґрунтовують нову політику тезою: збереження і зміцнення домінування долара в глобальній фінансовій системі залежить від гнучкості щодо інновацій. За умов зростаючого тиску з боку Китаю чи ЄС, інтеграція криптовалюти на базі долара — це стратегічний крок для уникнення втрати впливу. Економічна доцільність Запуск приватних цифрових доларів дозволяє: зробити міжнародні платежі миттєвими і дешевими; інтегрувати мільйони небанківських споживачів до сучасної фінансової системи США; збільшити попит на доларові резерви, що допоможе долати боргові проблеми. Нові податкові і юридичні горизонти З легалізацією криптобізнесу федеральна влада отримує не лише можливість оподаткування, а й інструмент для ліквідації «сірих зон» неконтрольованого руху капіталів. Як саме це просуває Дональд Трамп і хто за цим стоїть Трамп виступив проти ідеї запуску державного CBDC, аргументуючи це ризиками надмірного контролю, загрозою приватності та потенційною руйнацією банківської системи. Паралельно з прийняттям GENIUS Act президент видав указ про створення стратегічного резерву біткойна й інших цифрових активів, фактично визнаючи нові активи державною цінністю. До роботи над законопроєктом були залучені провідні представники індустрії, казначейства, SEC. Не випадково саме криптосектор надав Трампу рекордне фінансування виборів 2024 року, а лідери компаній брали участь у підписанні закону. Юридичний аналіз: плюси, ризики, баланс інтересів Позитивні аспекти Правова визначеність. Криптовалюти переходять з «сірої зони» у регульовану фінансову систему. Захист споживача. Повне резервне покриття, прозорість звітності, AML/CFT-контроль — знижують ризики шахрайства та краху. Конкуренція. Запрошення техногігантів і банків видавати власні цифрові долари створює конкуренцію на роздрібному фінансовому ринку, обіцяє скорочення витрат для споживачів. Ризики та проблеми Загрози фінстабільності. Потенціал «bank run» — моментальний вивід депозитів в токени під час кризи може обвалити банківську систему. Класичні банки бояться втрати клієнтів. Регуляторний арбітраж. Виклик для SEC, CFTC та казначейства — синхронізувати фінансовий нагляд нетрадиційних емітентів з банківськими стандартами. Політична корупція. Лобіювання криптосектора, донати кампаніям створюють ризики необ’єктивного регулювання. Відмова від CBDC. Може вплинути на здатність держави адаптуватися до майбутніх фінансових криз і конкурувати зі світовими центробанками. Міжнародні наслідки Посилення долара в конкуренції з цифровим юанем та майбутнім євро. Імпульс для глобальної лібералізації крипторинку — інші країни матимуть взірець в американському законодавстві. Чому саме приватний цифровий долар: концепція та завдання Трамп і його команда обрали шлях приватного цифрового долара для: забезпечення інновацій через конкуренцію приватних емітентів; мінімізації ризиків політичного та державного контролю; підтримки долара як домінуючої світової валюти шляхом експансії стейблкоїнів за межі США. Відхилення від CBDC закладене у законі (GENIUS Act) і виправдане тим, що контрольна функція держави у сфері приватних фінансів не повинна посилюватися ціною приватності та децентралізації. Юридичні перспективи: інструменти захисту користувачів Кредитори і вкладники стейблкоїнів отримують чітко визначені права вимоги до резервних активів. Передбачена пряма підсудність та можливість заявляти колективні позови у разі порушень. Для споживачів залишаються захищеними особисті дані (у порівнянні з державними CBDC), оскільки самі компанії не зобов’язані зберігати повну історію транзакцій. Ключові виклики для правничої спільноти Спостерігати за функціонуванням приватних цифрових доларів у контексті уникнення відмивання коштів. Забезпечувати баланс між інноваційністю фінансового сектора і запобіганням системним ризикам. Формувати судову практику щодо вирішення спорів на ринку цифрових активів та визначати стандарти доказування у кримінальних справах, пов’язаних із криптовалютою. Висновок Легалізація стейблкоїнів і запуск приватного цифрового долара у США під керівництвом Трампа означає фундаментальний зсув у глобальній фінансовій парадигмі: від обережної маргіналізації цифрових активів — до їх інтеграції у фірмову фінансову інфраструктуру світу. З юридичної точки зору цей крок створює передумови для нової практики регулювання, захисту інвесторів і споживачів, підсилює конкурентоспроможність долара, але водночас посилює потребу відстежувати ризики для банків і фінансової стабільності. Подальший розвиток залежатиме від балансу політики, економіки та судової практики, яка лише формується. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=5bb-9xu1_3URJs7n

Чимало галасу наробив резонансний законопроєкт 12414, який прийнятий та підписаний 22 липня 2025 року. Політику залишимо політикам, а от що стосується чергових і таких давно необхідних змін до положень Кримінального процесуального кодексу України, в частині проникнення до житла та проведення обшуків, то тут слід зупинитись детальніше, адже наш законодавець, на жаль, забуває про той довгий шлях реформ та змін, який пройшла система кримінальної юстиції, починаючи з 2012 року (прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України) для того, щоб належним чином забезпечити відповідність норм чинного кримінального процесуального законодавства європейським стандартам в частині дотримання прав і свобод людини. Чи не знаковим саме напередодні, 10.07.2025, було прийняття рішення Європейським судом з прав людини у справі «Корнієць та інші проти України», яке вкотре підкреслює важливість дотримання процедурних гарантій під час обшуків та обов’язок держави розслідувати скарги на жорстоке поводження. Європейський суд з прав людини у вищезгаданому рішенні зазначив, що обшуки, незалежно від формулювання в національному законодавстві («огляд» чи «обшук»), були втручанням у приватне життя, що, у свою чергу, призвело до порушення ст. 8 Конвенції. Також, ЄСПЛ у вказаному рішенні підняв ще один важливий аспект стосовно проведення обшуків у частині неможливості оскарження обшуку та дії працівників поліції в цілому. Відповідно, ЄСПЛ встановив порушення ст. 13 Конвенції. Отже, «слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення». Таке розмите формулювання частини 3 ст. 233 КПК України – це інструмент для маніпуляцій органом досудового розслідування в частині проникнення до житла чи іншого володіння без ухвали слідчого судді. На жаль, на сьогоднішній день не має значення, в межах досудового розслідування, якого кримінального правопорушення проникають; кого врятують (і чи взагалі когось врятовують); яке майно намагаються зберегти, а саме основне – яке значення це майно має для кримінального провадження; кого переслідують (і чи взагалі когось переслідують). Частина 3 ст. 233 КПК України дозволяє проникати без ухвали слідчого судді, отже, «побігли», а далі ухвалу якось отримаємо, адже в будь-якому випадку оскаржити дії під час обшуку, в тому числі і ухвалу слідчого судді, в ході досудового розслідування неможливо. Чіткого законодавчого регулювання проведення вказаної слідчої (розшукової) дії немає, судового контроль, як такий, відсутній, тож, чому би і ні. Як наслідок, в результаті проведення таких «ефективних» слідчих (розшукових) дій, які є нічим іншим, як зловживання нормою права з боку органу досудового розслідування, через рік/три/п’ять/десять маємо рішення ЕСПЛ, на кшталт, «Корнієць та інші проти України». Попри скасування основних положень законопроєкту 12414 (давайте залишатись чесними, справедливого скасування), питання необхідності вдосконалення норми ч. 3 ст. 233 КПК України залишилось відкритим, адже вищевказаний законопроєк, в тому числі, охоплював це проблему.  Натомість, 04.08.2025 Верховною Радою України одержано законопроєкт № 13599, який, у разі прийняття, нарешті поставить жирну крапку у такій довгій та затягнутій історії, пов’язаній із незаконними обшуками (хоча впевнена, що наші винахідливі правоохоронці і в такому випадку знайдуть шляхи та способи виходу з такої ситуації). Отже,  законопроєкт № 13599 встановлює у статті 233 КПК України чіткий та вичерпний перелік невідкладних випадків, що дозволяють проникнення до житла без ухвали судді, і це можливо лише в ситуаціях, пов’язаних із: – урятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров’ю, статевій свободі чи особистій безпеці; – безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 115–118, 121, 127, 146, 147, 149, 152, 153, 155, 156-1, 258, 258-1, 259 Кримінального кодексу України; – у момент безпосереднього одержання неправомірної вигоди особами, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368, 369 Кримінального кодексу України. Крім того, один із невідкладних випадків для проведення обшуку, згідно вказаного законопроєкту, є необхідність невідкладного вилучення чи збереження речових доказів, що стосуються злочинів, передбачених зазначеними статтями, якщо існує ризик їх знищення, приховування або використання для продовження злочину. Звертаю увагу, що саме збереження речових доказів, а не збереження майна, що, у свою чергу, нарешті врегульовує межі та порядок вилучення речей і документів під час проведення обшуку. Також, законодавець у вказаному законопроєкті підняв ще одне болісне питання в частині судового контролю за підставами, порядком та наслідками проведення обшуків. Так, запропоновано зміни до ст. 235 КПК України, зокрема, посилено вимоги до ухвал про дозвіл на проведення обшуків, зокрема, суддя зобов’язаний надати оцінку зв’язку кожного вилученого предмета з кримінальним провадженням. І, з метою забезпечення дотримання вимог ст. 235 КПК України судом першої інстанції, а також, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки правоохоронців під час проведення обшуків, законопроєкт передбачає уже можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час легалізації обшуку, а також — що найважливіше — право на апеляційне оскарження самої ухвали слідчого судді, якою обшук було узаконено (ст.ст. 303, 309 КПК України). Отже, законопроєкт № 13599 є якісно новим, актуальним та необхідним кроком до заповнення прогалин у кримінальному процесуальному законодавстві. Не скажу, що там зазначені новели для нашого кримінального процесу, втім, у випадку, якщо все ж таки парламентарі внесуть відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які так давно необхідно внести, то це буде крапка у свавільному використанні правоохоронцями на практиці обшуків, як інструмента незаконного тиску на громадян, бізнес та сторону  в кримінальному провадженні, в цілому. Автор – Наталія Жарюк, юрист практики кримінального права та процесу Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER”. https://youtu.be/BAu08iebqrI?si=UEX4s2n5Sb4D3N2K

Правовий аналіз подій          На Івано-Франківщині правоохоронні органи провели масштабну реалізацію кримінальних проваджень — 40 осіб отримали підозри. Державі завдано збитків на понад 106 мільйонів гривень, а сума неправомірної вигоди перевищує 360 тисяч. Це типовий приклад ситуації, коли один кейс охоплює велику кількість фігурантів й кожен опиняється перед комплексом процесуальних ризиків. Що означає оголошення підозри Оголошення підозри — це лише початковий етап нового процесуального статусу, коли особа отримує гарантовані законом права захисту. Це не вирок і не доведення вини, але з цього моменту ваша поведінка і правова позиція стають критично важливими. Права особи при оголошенні підозри: отримати копію повідомлення про підозру; знати, у чому її підозрюють; мати доступ до адвоката; не свідчити проти себе та мати захист на всіх етапах; оскаржувати дії слідчих і прокурора. Масові підозри: реалії та підводні камені У резонансних багатофігурантних справах, як на Івано-Франківщині, звично спостерігаються: Підвищений інформаційний тиск і ризики медійної стигматизації; Масовані процесуальні дії — обшуки, арешти рахунків, тимчасові блокування бізнесових процесів; Вірогідність формальних помилок при врученнях підозр. Пропозиції угоди зі слідством: вигоди і ризики Після масових підозр, багатьом фігурантам можуть запропонувати укласти угоду зі слідством або угоду про визнання винуватості. Найчастіше це виглядає як швидке завершення справи або можливість пом’якшення покарання, але слід усвідомлювати ризики: Втрата права на доведення невинуватості: Підписуючи угоду, ви фактично визнаєте вину та відмовляєтесь від захисту в суді, зобов’язуєтесь дати певні свідчення чи навіть свідчити проти інших учасників справи. Остаточний характер: Укладена угода обмежує подальше оскарження справи по суті, дозволяє змінювати вирок лише у вузьких межах (наприклад, розмір покарання). Ризик тиску та порушення балансу: Органи досудового розслідування можуть зловживати правом пропонувати угоду або тиснути на підозрюваних (особливо у багатофігурантних кейсах). Суспільні та репутаційні наслідки: Навіть формальне “полегшення” вироку не знімає стигми “зізнання”, а у публічних справах репутаційні втрати є суттєвими. Угода має бути абсолютно добровільною, а її умови — чітко відповідати вимогам закону. За наявності будь-якого сумніву або ознак тиску, варто додатково консультуватися із досвідченим адвокатом, адже наслідки для вас можуть бути незворотними. Як діяти, якщо вам пропонують угоду Не поспішайте підписувати угоду без всебічного аналізу та консультації адвоката. Вивчіть, на яких умовах вам пропонують зізнатися, та які наслідки це матиме для подальшого життя, бізнесу, репутації. Уточнюйте, чи не буде ця угода використовуватись для доведення вини інших фігурантів — це поширена практика.* Не приймайте пропозицій під тиском чи у стресі — рішення має бути усвідомленим і професійно перевіреним. Юридичний супровід — ваш ефективний захист Навіть у ситуаціях масових підозр і спокусливих “простих рішень” на кшталт угоди зі слідством, індивідуальна стратегія захисту — ключова. Кваліфікований адвокат допоможе: оцінити реальні ризики й плюси пропозиції, перевірити законність умов угоди, проконтролювати, щоб ваші права не були порушені, у разі необхідності — відстоювати вашу невинуватість у стандартному процесуальному порядку. Автор: Євген Мурченко -керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. Стратегічна підтримка від WINNER: WINNER спеціалізується на супроводженні складних кримінальних справ, включаючи масові кейси та переговори щодо угод зі слідством. Ми працюємо системно, надаючи: термінову юридичну допомогу з аналізом пропозицій угоди, захист інтересів на всіх стадіях слідства, представництво у слідчих діях та суді, консультації щодо інформаційної політики й мінімізації репутаційних втрат. Обираючи стратегію захисту, керуйтеся не лише швидкістю вирішення, а й наслідками для майбутнього. WINNER — фаховий юридичний супровід у складних ситуаціях. Внизу відео, де адвокати WINNER захищають клієнта в суді. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=YPBTxSWFwdbVHJvP

В останні роки тема мораторію на проведення податкових перевірок залишається однією з найбільш обговорюваних серед підприємців, бухгалтерів та державних службовців. Особливий резонанс цей інструмент отримав після введення воєнного стану в Україні у 2022 році, та тривалої турбулентності в економічному середовищі. Національна податкова служба (ДПС) неодноразово роз’яснювала, як саме працює мораторій, яких суб’єктів стосується та які перевірки можуть здійснюватися навіть під час його дії. Цей матеріал містить ґрунтовний аналіз існуючих правил, практик та очікувань бізнесу щодо трансформації підходів до податкового контролю. Передумови та мета введення мораторію Мораторій на податкові перевірки був запроваджений як частина пакету заходів державної підтримки для стабілізації економіки в екстремальних умовах війни та коронакризи. Основною ідеєю було мінімізувати адміністративний тиск на підприємців, дозволити бізнесу працювати в умовах непевності, а державі зберігати потенціал до податкових надходжень без тотального контролю. Це рішення базувалося на таких завданнях: Підтримка бізнесу: Захист підприємців від додаткових витрат та збереження робочих місць. Економія ресурсів держави: Перенаправлення людських та фінансових ресурсів на нагальні цілі – оборону, медицину, соціальну сферу. Запобігання зловживанням: Виключення можливостей для корупційного тиску у складних економічних умовах. Законодавча база: хто і що підпадає під мораторій? За інформацією ДПС, підстави та порядок введення мораторію визначаються спеціальними законами, насамперед пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Згідно з цими нормами, на період дії воєнного стану та ще три місяці після його завершення, забороняється проведення більшості видів документальних перевірок, зокрема: планових документальних перевірок, позапланових документальних перевірок (крім окремих винятків), фактичних перевірок щодо певних податків та ліцензій. Водночас, ДПС акцентує увагу: мораторій не є абсолютним, а винятки з правила існують і можуть стосуватися питань бюджетного відшкодування ПДВ, перевірок за зверненням платників або органів досудового розслідування, контрольованих операцій, валютного контролю тощо. Практика застосування мораторію: що дозволено, а що заборонено Міністерство фінансів та ДПС неодноразово пояснювали, як саме втілюється у практиці дія мораторію. Мова йде не лише про формальні обмеження, а й про специфічні нюанси для різних груп платників податків. Види перевірок, які заборонено Планові документальні перевірки: Держава не має права проводити звичайні ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств за річними чи піврічними графіками. Більшість позапланових: Йдеться про позапланові документальні перевірки, які ініціювалися на підставі аналізу ризиків чи з сумнівних підстав. Винятки За зверненням платника: Якщо компанія сама подає прохання на перевірку (наприклад, для підтвердження від’ємного значення ПДВ). Суб’єкти із “ризиковими” операціями: Якщо є підозри у фіктивності чи інших карних правопорушеннях, може ініціюватися перевірка за заявкою правоохоронців. Контрольований експорт-імпорт: Залишається можливість перевірок зовнішньоторговельних операцій на предмет дотримання законодавства про валютні операції. Фактичні перевірки ДПС окремо наголошує, що фактичні перевірки (тобто несподівані виїзди до підприємств, магазинів абощо) у період мораторію можливі тільки за чітких підстав: порушення порядку ведення діяльності, махінації з акцизними товарами, торгівля без ліцензій, незаконна реалізація підакцизної продукції. Ефект мораторію для бізнесу Дія мораторію дозволила багатьом підприємствам сконцентруватися на реальній роботі без страху чергової податкової ревізії. За оцінками бізнес-асоціацій та самих підприємців, це суттєво знизило психологічний і фінансовий тиск у найкритичніші місяці після початку повномасштабного вторгнення. Однак є й інші наслідки: Втрата контролю за тіньовими операціями: Деякі компанії використали мораторій для неофіційних схем оптимізації оподаткування. Відкладені перевірки: Податкова іноді фіксує порушення, однак не має змоги їх відразу перевірити; перевірки відкладаються, створюючи ризики для бізнесу у майбутньому. Зростання взаємної недовіри: Брак офіційних аудитів провокує недовіру контрагентів до фінансової звітності деяких партнерів, особливо у великих угодах. Позиція ДПС: роз’яснення та “гарячі лінії” ДПС активно інформує платників податків, регулярно публікуючи роз’яснення, відповіді на поширені питання, організовуючи вебінари та “гарячі лінії”. Основний меседж: мораторій — це не повна свобода від контролю; кожен випадок має оцінюватися окремо з урахуванням специфіки діяльності бізнесу та чинного законодавства. Експерти ДПС радять: Своєчасно подавати звітність навіть за умов відсутності перевірок. Зберігати всю бухгалтерську та податкову документацію для уникнення проблем після завершення мораторію. Консультуватися із фахівцями з податкового права з сумнівних питань. Вихід із мораторію: що чекає бізнес? Після завершення воєнного стану дія мораторію буде знята не одразу, а лише через 3 місяці. За цей час бізнесу рекомендується: підготуватися до ймовірної хвилі перевірок, провести внутрішній аудит, забезпечити максимальну прозорість бухгалтерських даних. Очікується, що ДПС розпочне планові перевірки з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, приділяючи увагу сферам із найбільшими ризиками зловживань. Висновки Мораторій на податкові перевірки став одним із найважливіших інструментів антикризового регулювання у воєнний час. Його головний ефект — зниження адміністративного навантаження та підтримка бізнесу. Та водночас, для ефективної побудови податкової культури та недопущення подальших зловживань важливо усвідомлювати, що мораторій — це тимчасовий компроміс, а не нова норма для сталого розвитку. Відповідальність, прозорість та чесність у взаєминах із державою мають залишатися пріоритетом навіть в умовах найсерйозніших викликів. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=L5OFcET33DmhHK4i

У сучасних реаліях українського бізнесу тема «дроблення» підприємницької діяльності залишається однією з найбільш резонансних і болючих не лише для державних органів, а й для підприємців будь-якого розміру. Під дробленням бізнесу, як правило, розуміють навмисний розподіл великого бізнесу на низку менших суб’єктів господарювання (зазвичай ФОП), головною метою чого є уникнення оподаткування, збереження статусу єдинників, зменшення податкового навантаження та мінімізація перевірок. Зростання контролю та причина уваги ДПС2024–2025 роки ознаменувалися значним посиленням аналітичних інструментів Державної податкової служби (ДПС), спрямованих на виявлення штучності бізнес-структур. Ключовий мотив уваги простий: бюджет щороку втрачає сотні мільйонів гривень через схеми оптимізації з використанням десятків ФОП, родичів чи пов’язаних осіб. Так, лише за останні місяці 2025 року ДПС виявила масштабні схеми в семи торговельних мережах, де втрати бюджету перевищили 668 млн грн лише по ПДВ. Суть схеми дробленняСхематично дроблення бізнесу передбачає формування фіктивної мережі пов’язаних підприємців, які начебто працюють незалежно, але фактично мають спільний центр контролю, користуються спільними брендами, IP-адресами, касовими апаратами, навіть персоналом.Основні ознаки такого дроблення: використання однієї торгової марки чи бренду; єдине місце ведення діяльності (точки продажу, склади, офіси); ідентичні або схожі контактні особи, засновники, обслуговуючі банки, бухгалтери; однакові IP-адреси та техніка; регулярна координація фінансових потоків; брак власних ресурсів для ведення бізнесу у кожного з суб’єктів. Технології виявлення: Big Data, банківський моніторинг, аналітикаДПС дедалі активніше використовує цифрові технології та аналіз великих масивів даних для виявлення та доведення схем дроблення. Big Data та транзакційна аналітика:транзакції між ФОП і юрособами, особливо часто і на значні суми, автоматично потрапляють до уваги фіскалів; Банківський моніторинг:банки отримали від НБУ окремі рекомендації щодо критеріїв підозрілої діяльності — це змістовно однакові документи, спільний власник або представник кількох ФОП, одна адреса і спільні контрагенти; ІТ-системи податкової:співставлення IP-адрес, аналіз логінів до електронних кабінетів, цифрова ідентифікація руху товару та грошей; Оперативні перевірки:раптові візити для виявлення невідповідностей між фактичним станом бізнесу й податковою звітністю. Юридичні аспекти і межа між оптимізацією та правопорушеннямСлід наголосити: самого складу окремого правопорушення «за дроблення бізнесу» в податковому, адміністративному чи кримінальному законодавстві не існує. Однак, податкові та слідчі органи оцінюють схеми за конкретними порушеннями: заниження податків (ЄП, ПДВ, податок на прибуток); використання нелегальної праці; невиконання обов’язкової звітності; перевищення лімітів обороту для платників єдиного податку; фіктивність угод між суб’єктами. Кримінальна відповідальність можлива при доведенні ухилення від податків на суму понад 4,5 млн грн (ст.212 ККУ), що реально тільки для великого бізнесу. Для малих підприємців ризик — адміністративна відповідальність, штрафи, донарахування податків, примусовий перехід на загальну систему оподаткування. Практика ДПС 2025: гучні кейси, підходи та наслідкиНайбільш показовою була історія із сімома торговельними мережами електроніки та одягу, які поділили діяльність між 491 ФОП. Завдяки єдиній аналітиці IP-адрес, місць реєстрації, торгових точок та працівників було доведено контроль з боку однієї юридичної особи й схему визнано штучною. Втрати бюджету лише з ПДВ — понад півмільярда гривень. Ще одна галузь — ресторанний бізнес. У великих мережах часто оптимізують сплату ЄП, розподіляючи діяльність між десятками родинних чи афілійованих ФОПів та обходячи ліміти. ДПС фіксує такі схеми за допомогою цифрового аналізу оборотів, даних банків, співставлення персоналу й операційних активів. Фінансовий моніторинг і роль банківЗ 2024 року банки почали активніше відслідковувати ознаки дроблення на основі листів та роз’яснень НБУ. Факти, що можуть бути підставою для поглибленого аналізу чи блокування рахунків: одна адреса декількох ФОП та юросіб; надходження на рахунок без реальної економічної діяльності; швидке відкриття кількох ФОП з однаковими КВЕДами; відсутність у ФОП ресурсів (техніки, приміщення, персоналу); масові операції з постійними контрагентами. Інформація оперативно передається до ДПС та Держфінмоніторингу, що стає підставою для податкової перевірки. Як не потрапити під підозру: поради для бізнесуСправжня кооперація — не злочин. Головне: уникати штучного створення структури для обходу оподаткування чи відносин із працівниками, не укладати фіктивні угоди, вести реальний облік і не зловживати близькістю до ліміту. Формалізуйте трудові відносини, не приховуйте персонал як ФОП; Відповідально оформляйте всі документи; Не створюйте схеми «під ключ» лише для мінімізації податків; Слідкуйте за роз’ясненнями НБУ, ДПС і позитивною судовою практикою. ВисновкиПідходи до контролю за дробленням бізнесу з кожним роком ускладнюються та автоматизуються. ДПС і банки синхронізують свої системи, широко використовують Big Data та цифровий аналіз для виявлення штучних структур. Головний виклик для підприємців — працювати прозоро, не зловживати схемами й вчасно адаптувати бізнес до нових реалій. Бізнес, який органічно розділений за ознаками власності, діяльності та контролю, має шпарину для захисту, однак будь-які формальні ознаки «фіктивного дроблення» майже гарантовано ведуть до додаткової уваги контрольних органів, штрафів і втрати репутації. Вартість уникнення податкового навантаження може суттєво перевищити гіпотетичні «бонуси» від дроблення бізнесу у 2025 році. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/BAu08iebqrI?si=GuXXY0dEoiTybF7z

У серпні 2025 року Україну сколихнула резонансна антикорупційна операція: детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у координації зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) викрили масштабну корупційну схему за участю чинного народного депутата, очільників адміністрацій, військових посадовців й низки партнерських бізнес-структур. Схема була пов’язана з постачанням засобів для потреб Збройних сил — безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Під час операції затримано щонайменше чотирьох високопоставлених фігурантів, включно із народним депутатом від партії «Слуга народу» Олексієм Кузнєцовим. Причини викриття та соціально-економічний контекстОстанні місяці в Україні позначилися зростанням протестної активності. Громадськість і політики вимагали посилення діяльності антикорупційних органів у відповідь на спроби обмеження їхньої незалежності. Лише нещодавно, під натиском громадськості, Верховна Рада ухвалила закон, що відновив повноваження НАБУ та САП, і надала їм нові інструменти для боротьби з корупцією у владі. Цей кейс став першим гучним випробуванням цих незалежних можливостей. Виступ Президента Володимира Зеленського, який особисто подякував антикорупційним органам за «чітку командну роботу» і наголосив на «нульовій толерантності до корупції», лише підсилив суспільний резонанс. Зміст і структура корупційної схемиВ ході розслідування НАБУ й САП з’ясували, що кілька високих держпосадовців, зокрема народний депутат Олексій Кузнєцов, організували схему системного заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю товарів оборонного призначення для сил оборони — БПЛА та засобів РЕБ. Крім Кузнєцова, до схеми залучені колишній голова Луганської ОВА, нині керівник однієї з районних військових адміністрацій (відомо про участь Сергія Гайдая), начальники військових адміністрацій, командири військових частин Національної гвардії, бенефіціари підприємств та директори компаній-постачальників. Суть схеми полягала у штучному завищенні ціни держконтрактів з підприємствами-постачальниками. Посадовці налагодили канал «відкатів» — до 30% від суми контракту, що поверталася організаторам схеми. Часто йшлося про контрактні суми у мільйони гривень. За версією слідства, з грудня 2024 по липень 2025 року укладалося кілька державних контрактів, в рамках яких фактично постачали обладнання за значно завищеною ціною. Частина цих коштів осідала на рахунках учасників схеми, а офіційна продукція — часто невисокої якості — надходила військовим підрозділам, підриваючи обороноздатність країни. Механіка та учасники схемиЗгідно з офіційними повідомленнями детективів НАБУ і прокурорів САП, до групи увійшли не тільки політики й державні менеджери, а й керівники міст, районів, військових частин і бізнесу. Для легалізації оборудок використовувалися фірми-прокладки та бізнес-структури, які формально вигравали тендери на закупівлю БПЛА й РЕБ, а фактично домовлялися про суму «відкату» ще на етапі оформлення угоди. Після укладання держконтракту компанія-постачальник постачала товар за ціною, часто завищеною на десятки відсотків проти ринкової. Частина цих коштів потім переводилася або готівкою, або через підконтрольні фірми учасникам злочинної групи. Роль народного депутатаОлексій Кузнєцов, за даними слідства, використовував свій офіційний статус і політичний вплив для лобіювання вигідних компаній та отримання неправомірної вигоди. Спецслужби з’ясували, що народний депутат був ключовою ланкою, що забезпечувала погодження контрактів із Міноборони, забезпечувала «прикриття» для своїх співучасників і виступала посередником при розподілі неправомірної вигоди між фігурантами, що втягувало у схему представників різних рівнів влади і бізнесу. Викриття та затриманняРозслідування тривало кілька місяців, оперативники НАБУ працювали під прикриттям, у тісній взаємодії із прокурорами САП. Зібравши достатню доказову базу, слідчі провели синхронні затримання: під домашній арешт і СІЗО потрапили нардеп Кузнєцов, Сергій Гайдай, начальники адміністрацій та представники бізнес-структур. Деталі були оголошені публічно під час термінової доповіді Президенту і на спеціальних брифінгах НАБУ та САП. У фокусі кримінальних проваджень — статті щодо отримання і передачі неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем, легалізація злочинних доходів, розтрата державних коштів. Затриманим загрожує від 7 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та додатковими санкціями. Реакція суспільства та політичні наслідкиОперація викликала широкий резонанс у суспільстві, медіа й політичних колах. Громадськість одностайно виступила за жорстке покарання і системні зміни у сферах держзакупівель на потреби оборони. Представники парламентських більшості та опозиції, зокрема керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, підтримали публічне розслідування та висловили сподівання на невідворотність вироків. Правозахисники, громадські організації та експерти наголошують, що викриття стало лакмусовим папірцем для незалежних антикорупційних органів — саме такі механізми прибирають корупційний ґрунт під системними державними інвестиціями, зокрема у сферу оборони. Ризики та виклики для антикорупційної системиНезважаючи на гучні затримання, справжнє випробування чекає попереду — судовий розгляд, доведення вини всіх учасників та стягнення конфіскованого майна й незаконно отриманих коштів. Ключова інтрига: чи вдасться притягнути до відповідальності посадовців із реальними політичними важелями, гарантувати невідворотність покарання і впровадити превентивні механізми для недопущення подібних схем у майбутньому. Водночас антикорупціонери закликають змінювати систему держзакупівель, впроваджувати прозорі цифрові інструменти, які унеможливлять зловживання у цій надважливій сфері. Лише принципова робота правоохоронних і судових органів, а також підтримка громадянського суспільства здатні знизити рівень корупції у владі до європейських стандартів і відновити довіру до державних інституцій. ВисновкиВикриття НАБУ та САП засвідчило, що навіть за умов воєнного стану й політичної турбулентності в Україні є інституції, здатні ефективно боротися із корупцією. Операція проти організованої групи за участю народного депутата, очільників адміністрацій та військових — не лише черговий гучний скандал, а й сигнал про системні зміни. Від рішення суду, публічності судового процесу й конфіскації злочинних активів залежатиме не лише доля конкретних фігурантів, а й майбутнє ефективної боротьби з корупцією та якість обороноздатності держави. Автор: Євген Мурченко -керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. Внизу на відео команда Адвокатського об’єднання “Юридична компанія «WINNER» захищає клієнта в суді. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=p1Tk8FbQkAMOtULu