Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку На українському ринку нерухомості готуються нові зміни, покликані зробити операції з житлом більш прозорими та контрольованими з боку держави. Уряд і податкові органи посилюють моніторинг угод купівлі-продажу й оренди житла, мотивуючи це потребою боротьби з ухиленням від сплати податків, тіньовими доходами та відмиванням коштів. Для бізнесу, рієлторів і громадян це означатиме не лише більше звітності, а й зростання адміністративного навантаження. Водночас державі нові правила обіцяють збільшення бюджетних надходжень і контроль над нелегальними доходами. Фіскальні мотиви: чому посилюють контроль Головна причина змін — потреба скоротити тіньовий ринок оренди, де значна частина угод укладається неофіційно, а податки сплачують лише окремі орендодавці. Для держави в умовах війни й відновлення це мільярдні щорічні втрати, тому ринок нерухомості стає одним із ключових напрямів посиленого контролю. Логіка проста: кожен, хто отримує дохід від володіння житлом, має сплачувати податки так само, як будь-який інший платник. Нові інструменти контролю Планується розширити обмін даними між держреєстрами: податкова матиме прямий доступ до реєстру речових прав, нотаріальних реєстрів і баз банківських операцій, що дасть змогу відстежувати угоди в режимі реального часу. Також створять електронний реєстр договорів оренди житла, куди вноситимуть усі письмові договори з даними про сторони, суму оренди та строк дії. Для угод купівлі-продажу посилять ідентифікацію сторін через BankID або КЕП, а нотаріуси зобов’язані будуть повідомляти податкову про кожен факт відчуження нерухомості одночасно з внесенням запису до Держреєстру прав. Вплив на ринок оренди Ринок оренди традиційно вважається найбільш «сірим» сегментом нерухомості. Багато власників квартир здають житло без договорів, обходячи податковий облік, або використовують фіктивні короткострокові угоди, щоб уникнути оподаткування. Нові механізми покликані зробити цей ринок видимим для держави. Очікується, що після запровадження електронної реєстрації договорів та посилення банківського моніторингу обіг готівки в оренді скоротиться. Власникам стане складніше приховувати доходи, а орендарі отримають більше правового захисту: офіційний договір дозволить доводити правомірність проживання, вимагати повернення застави чи захисту від необґрунтованого виселення. Втім, є й побоювання. Експерти прогнозують, що частина власників квартир може тимчасово відмовитися від здачі житла, щоб уникнути податкового навантаження. Це, своєю чергою, може зменшити пропозицію і підняти ціни на оренду, особливо у великих містах. Як контролюватимуть купівлю-продаж При купівлі або продажу житла ключовим стає питання декларування доходів. Податкова служба розробляє алгоритм автоматичного звірення між сумою, зазначеною в договорі, та реальною ринковою ціною аналогічних об’єктів у регіоні. Якщо вартість суттєво нижча, система автоматично позначатиме угоду як ризикову. Також зросте роль банків, адже вони зобов’язані повідомляти ДПС про сумнівні транзакції, пов’язані з великими сумами або регулярними операціями на рахунках фізичних осіб. У перспективі держава планує заборонити повну оплату готівкою — операції понад певну межу (ймовірно, 200–300 тис. грн) можуть пройти лише через банківські рахунки. Це дозволить прозоро відстежувати рух коштів і зменшити ризики відмивання грошей через нерухомість. Реакція ринку та професійної спільноти Рієлтори, забудовники й нотаріуси сприймають нововведення неоднозначно: прозорість угод підвищує гарантії законності, але додаткова бюрократія може сповільнити оформлення й здорожчати послуги. Представники ринку застерігають, що надмірний фіскальний тиск може підштовхнути частину власників до неофіційних схем, однак більшість експертів визнає: у довгостроковій перспективі прозорий ринок зменшує правові ризики та підвищує довіру до інвестування в житло. Міжнародний досвід Україна рухається в напрямі європейських практик, де податковий контроль у сфері нерухомості є звичною нормою. Наприклад, у Польщі всі орендні договори обов’язково реєструються, а податок (від 8,5% до 12,5%) сплачується автоматично через податкову декларацію онлайн. В Італії діє система «Cedolare secca», яка дозволяє спрощене оподаткування доходів від оренди, але при умові офіційної реєстрації договору. Для України такий підхід може стати перехідним етапом: держава може запровадити пільгову ставку податку для тих, хто вперше офіційно декларує оренду житла. Це стимулювало б власників легалізувати доходи без ризику великого фінансового навантаження. Юридичні ризики та майбутні тенденції Посилення контролю може спричинити зростання кількості судових спорів, особливо коли податкова донараховуватиме податки на підставі непрямих ознак доходу чи ринкової вартості, тому юристи радять ретельно оформлювати угоди, зберігати платіжні документи та уникати «сірих» готівкових розрахунків. Додатково обговорюється запровадження електронного декларування нерухомості для фізичних осіб, що дасть змогу автоматично виявляти розбіжності між деклараціями та даними реєстрів. Економісти очікують, що підвищення прозорості ринку нерухомості зміцнить макрофінансову стабільність, а легалізація орендного сегмента може щороку приносити бюджету понад 10 млрд грн. Висновок:Посилення державного контролю за угодами купівлі-продажу та оренди житла є неминучим етапом розвитку економічної системи України. Попри початкові труднощі для учасників ринку, у перспективі це сприятиме зміцненню правової держави, зменшенню тіньового сектору та зростанню довіри між громадянами та державними інституціями. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням, укладанням договорів оренди чи легалізацією доходів від нерухомості — звертайтеся до фахівців з податкового та юридичного консалтингу, щоб знайти оптимальне рішення у вашій ситуації. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку ДПСУ оприлюднила оновлений план-графік документальних перевірок на 2026 рік, у якому передбачено 1016 фізичних осіб. Для заможних громадян та активних фізосіб-підприємців це сигнал посилення податкового контролю й підвищеної уваги до їхніх доходів у 2026 році. Що таке план-графік документальних перевірок.  План-графік документальних перевірок — це офіційний перелік платників податків, яких податкова планує перевірити протягом року. Він формується за ризик-орієнтованим підходом: до нього потрапляють платники з підвищеними ризиками несплати податків чи зловживань (великі обсяги доходів, різкі фінансові коливання, операції з нерезидентами, робота з «ризиковими» контрагентами, податкові борги тощо). Документальні планові перевірки фізичних осіб передбачають детальне вивчення первинних документів, договорів, банківських виписок, декларацій про майновий стан і доходи та даних із реєстрів. Їх проводять за місцем обліку платника і зазвичай вони охоплюють кілька податкових періодів. Чому у фокусі — фізичні особи.  Той факт, що ДПСУ окремо планує перевірити 1016 фізичних осіб, свідчить про зростання уваги до доходів громадян, які не завжди проходять через класичний бізнес-сегмент. Йдеться, насамперед, про: фізичних осіб із великими задекларованими або фактичними доходами (оренда, продаж нерухомості, інвестиції, операції з цінними паперами); ФОПів із суттєвими обігами, яких можуть перевіряти не лише як підприємців, а й як приватних осіб; осіб, у яких витрати (купівля нерухомості, авто, розкішних активів) суттєво перевищують офіційно задекларовані доходи; фігурантів інших перевірок чи кримінальних проваджень, де виявлені потенційні податкові порушення. За останні роки держава системно рухається до моделі, коли фінансову поведінку фізичної особи аналізують комплексно: через податкову звітність, банківські дані, інформацію з державних реєстрів (нерухомість, транспорт), а також міжнародний обмін податковою інформацією (CRS/EOIR для окремих юрисдикцій). Як обирають фізичних осіб для перевірки.  Включення до плану-графіка не є випадковим. Фізичні особи потрапляють до переліку потенційних об’єктів перевірки переважно на підставі: аналізу поданих декларацій: невідповідність доходів характеру діяльності, нестандартні чи різкі стрибки показників з року в рік; даних про великі активи: придбання дорогого житла, авто, бізнес-активів при відносно скромних задекларованих доходах; інформації від банків та інших установ: значні рухи коштів на рахунках, регулярні надходження з-за кордону, операції з цінними паперами та деривативами; результатів перевірок контрагентів: якщо в межах перевірки юрособи чи ФОПа виявляють транзакції з «фізиком», що виглядають підозріло, це може стати підставою для внесення такої особи до плану; участі в ризикових схемах — дроблення бізнесу на кількох ФОПів, фіктивні цивільно-правові договори замість трудових, тощо. Таким чином, оновлений план-графік на 2026 рік можна розглядати як результат попереднього аналізу ризиків, а не «випадкову вибірку». Що перевірятимуть у фізичних осіб Декларування доходів від оренди житла, комерційної нерухомості та землі. Своєчасність і повноту сплати ПДФО, військового збору, ЄСВ (для ФОП). Операції з нерухомістю: частоту продажів, ринковість цін, дотримання пільг. Зарубіжні доходи й операції: зарплати, дивіденди, проценти, роялті, криптовалюти, іноземні рахунки. Інвестиції: операції з акціями, облігаціями, корпоративними правами, стартапами. Відповідність рівня життя офіційно задекларованим доходам (великі покупки, подорожі, витрати). Потенційні наслідки для платників податків.  Для включених до план-графіка фізичних осіб перевірка може мати різні наслідки: донарахування податків (ПДФО, військовий збір, ЄСВ), якщо податкова встановить заниження або приховування доходів; штрафи і пеня за несвоєчасну або неповну сплату податків; ініціювання кримінальних проваджень, якщо суми ухилення від сплати податків будуть значними чи виявлять умисні схеми; блокування окремих операцій, накладення арешту на рахунки чи майно (у межах кримінальних чи виконавчих процедур). Водночас, для сумлінних платників перевірка може завершитися без негативних наслідків, але потребуватиме часу, збору документів і роботи з фахівцями. Ризики неформальної діяльності та «готівкових» схем.  Оновлений план-графік на 2026 рік орієнтований на виявлення неформальної діяльності фізосіб, які системно заробляють, але не реєструються підприємцями й не декларують доходи. Йдеться про: неофіційне надання послуг (консалтинг, ІТ, креативні, освітні); постійну оренду житла чи комерційних площ без договорів; системну онлайн-торгівлю без реєстрації ФОП; використання криптовалют та електронних платіжних систем для «анонімізації» доходів. Зі зростанням цифровізації податкова будує профілі ризиків і аналізує поведінку платників, тому сподівання, що готівка й онлайн-платежі залишаться невидимими, стають нереалістичними. Як підготуватися до можливих перевірок Проаналізуйте свою податкову історію за 3–5 років: повнота декларування доходів і сплати ПДФО та військового збору. Перевірте договори оренди, купівлі-продажу, інвестиційні угоди та наявність підтвердних документів до значних операцій. Упорядкуйте банківські виписки й первинні документи (акти, рахунки, накладні, довідки, розписки). Якщо ви самозайнятий або ФОП, переконайтеся, що система оподаткування відповідає реальним обсягам і видам діяльності. За наявності іноземних доходів чи рахунків оцініть податкові зобов’язання в Україні з урахуванням угод про уникнення подвійного оподаткування. Для бенефіціарів бізнесу проаналізуйте ризики операцій з пов’язаними компаніями, внутрішніх позик, дивідендів і фінансової допомоги. Що означає цей тренд на 2026 рік Оновлення плану-графіка і конкретизація кількості фізичних осіб, запланованих до перевірок, демонструє послідовний тренд: держава переходить від фокусування лише на бізнесі до глибокого моніторингу приватних фінансів. Це відповідає глобальним тенденціям, де боротьба з тіньовими доходами, відмиванням коштів та агресивним податковим плануванням охоплює не тільки компанії, але й кінцевих бенефіціарів — фізичних осіб. Для громадян це означає, що «приватна» фінансова поведінка дедалі частіше розглядатиметься через призму податкової прозорості. Виграють ті, хто завчасно впорядковує документи, декларує доходи і мислить категоріями податкового планування, а не «мінімізації будь-якою ціною». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевірками ДПСУ, донарахуванням податків, легалізацією доходів чи підготовкою документів для податкового контролю — варто звернутися до фахівців з податкового права та консультацій, щоб мінімізувати ризики та захистити свої інтереси. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку За даними ДПС, українці, які у 2020–2022 роках отримували доходи від розміщення контенту на OnlyFans, уже «заборгували» державі 384,7 млн грн податків. Податкова активно користується обміном інформацією з іноземними органами, отримує дані від Fenix International Ltd і масово донараховує ПДФО та військовий збір. Для моделей та інших креаторів це означає акти перевірок, податкові повідомлення-рішення, ризики арешту рахунків і навіть кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. При цьому система продовжує мислити категоріями «класичного» платника: зарплата або ФОП, гривневі рахунки в українському банку, зрозумілі договори. Реальність OnlyFans – це іноземна платформа, валюта, платіжні сервіси, криптовалюта, витрати за кордоном та P2P-операції, де державі видно лише частину операцій. У відповідь податкова часто обирає найпримітивніший підхід: бере суму з іноземної довідки та нараховує податки «по максимуму», не розбираючись, що реально отримав конкретний платник. Наш кейс: модель OnlyFans проти податкової Юридична компанія Winner спеціалізується на податкових та адміністративних спорах, у тому числі для фізичних осіб, підприємців, креаторів і власників бізнесу. У нашій практиці – кейс моделі OnlyFans, якій ДПС донарахувала значні суми податку на доходи і військового збору, посилаючись лише на інформацію від іноземного податкового органу й агреговані цифри по виплатах. Ми побудували захист на трьох ключових блоках: по-перше, відсутність належних доказів, що вся вказана сума була фактично отримана клієнтом як оподатковуваний дохід; по-друге, суттєві порушення процедури перевірки й оформлення результатів; по-третє, неправильне застосування норм Податкового кодексу до іноземних доходів та строків давності для донарахувань. Суд погодився з позицією Winner і скасував податкові повідомлення-рішення, що повністю зняло з клієнта донарахування та штрафи. Цей кейс демонструє: навіть у резонансних темах на кшталт OnlyFans платник може захиститися, якщо працює з юристами, які розуміють і податкову практику, і специфіку нової цифрової економіки. Від криміналу до фактичних перевірок: чим займається Winner Сьогодні податкова агресивно використовує увесь інструментарій тиску: документальні та фактичні перевірки, штрафи, блокування діяльності, а у складних випадках – кримінальні провадження за податковими статтями. Типова історія починається з «звичайного» запиту чи листа щастя, а закінчується донарахуваннями за кілька років, арештом рахунків, викликами на допити й ризиком кримінальної відповідальності. Юридична компанія Winner закриває повний цикл захисту для бізнесу, ФОП і фізичних осіб: від консультацій і аналізу ризиків до супроводу перевірок, оскарження податкових рішень в адміністративному та судовому порядку, реагування на обшуки, допити й інші слідчі дії. Ми допомагаємо підготуватися до перевірки, мінімізувати штрафи, відстояти свої права в суді та, за потреби, правильно структурувати доходи з іноземних платформ, щоб зменшити ризики надалі. Якщо ви отримали акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, повістку на допит чи інформаційний запит щодо доходів з OnlyFans або інших іноземних джерел – не варто залишатися з цим один на один. Зверніться до юридичної компанії Winner, щоб вчасно вибудувати стратегію від «першого листа» до остаточного рішення суду й захистити себе від штрафів, блокувань і кримінального тиску. Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права, Євгеній Мурченко, керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку 26 березня 2026 року ДПС оприлюднила оновлений план-графік документальних перевірок, який фактично є одним із головних індикаторів податкових ризиків для бізнесу. Це не просто «список нещасливчиків», а зріз того, які сфери, операції й моделі поведінки податкова зараз вважає найризиковішими, тож правильне читання плану допомагає компаніям і ФОПам і оцінити шанси на візит інспекторів, і зрозуміти загальну логіку контролю у 2026 році. Що таке план-графік і як його оновлюють План-графік документальних перевірок – це офіційний перелік платників, яких ДПС планує перевіряти протягом року, сформований за критеріями ризиковості та періодично оновлюваний як «дорожня карта» для контролю. Оновлення від 26 березня 2026 року – це вже не стартовий, а скоригований список з урахуванням нових даних, декларацій і результатів попередніх перевірок, тож бізнес, якого не було в січневій версії, цілком може з’явитися в оновленому переліку саме зараз. Які тренди можна очікувати в оновленні Хоча конкретні списки платників залежать від даних інформаційних систем, загальні акценти ДПС зазвичай досить передбачувані. У плані-графіку 2026 року логічно очікувати посилений фокус на: галузях із високою часткою готівкових розрахунків – роздрібна торгівля, HoReCa, побутові послуги, де питання РРО, ФОП‑ланцюжків та «сірих» оборотів лишаються чутливими; учасниках ризикових ланцюгів із ПДВ – компаніях, що потрапляють до аналітичних перетинів із блокуванням ПН, «скрутками», імпортом із завищеною/заниженою вартістю, формальним експертом; експортерах та імпортерах із нетиповими показниками – наприклад, низькою рентабельністю при значних обсягах, незбігами митних та податкових даних; компаніях зі складними груповими структурами – зокрема, там, де є ризики дроблення бізнесу між кількома ФОПами та юрособами, штучного виведення прибутку чи заниження ПДВ. Окремий блок – це платники, щодо яких уже проводилися позапланові заходи, донарахування або блокування податкових накладних. Для ДПС такі кейси – сигнал, що варто «зайти глибше», отже вони частіше опиняються у річному плані. Як зрозуміти, чи потрапила ваша компанія до плану Формально все просто: план-графік оприлюднюється у відкритому доступі, і платник може самостійно перевірити наявність свого коду ЄДРПОУ/РНОКПП у відповідних розділах. На практиці ж бізнес часто обмежується разовою перевіркою на початку року і пропускає весняні чи літні оновлення, коли його вже може бути додано. Тому у 2026 році доцільно зробити регулярний моніторинг – принаймні після кожного офіційного оновлення. Якщо ви виявили себе у плані-графіку, важливо подивитися: тип перевірки (документальна планова, окремо по ПДВ чи іншим податкам); період, який планують охопити; орієнтовну дату початку перевірки. Ця інформація дає часовий запас, аби перевірити власну звітність, обороти, первинні документи й внутрішні політики до того, як інспектори зайдуть «у поле». Що означає включення до плану для реальних ризиків Включення до план-графіка не гарантує перевірку саме в зазначений день, але це чіткий сигнал: бізнес віднесли до підвищеного рівня ризику. Зазвичай це означає більше уваги аналітичних підрозділів до операцій, вищу ймовірність додаткових запитів і зустрічних звірок, а також ризик ширшого переліку питань на перевірці (від податку на прибуток до ПДВ, ПДФО, ЄСВ, ТЦУ та реальності операцій). Для керівництва це не «вирок», але й не формальність: дешевше спокійно провести внутрішній аудит наперед, ніж потім у авралі реагувати на акти з донарахуваннями. Як підготуватися до перевірки за оновленим планом Алгоритм підготовки залежить від масштабу бізнесу, але базові кроки часто однакові: Аналіз ризикових зон.Оцініть, які саме податки, періоди й операції можуть зацікавити інспекторів. Якщо у вас були блокування ПН, нестандартні операції з нерезидентами, високі виплати ФОПам чи великі збитки – саме ці ділянки варто пройти першими. Перевірка повноти первинних документів.Перегляньте договори, акти, накладні, ТТН, внутрішні накази, політики. Особливу увагу – складним або «нестандартним» угодам, операціям із пов’язаними особами та контрагентами із «сірої зони» ризику. Оцінка позицій, де можливий спір.Якщо є операції з неоднозначним податковим трактуванням (ділова мета, реальність послуг, класифікація витрат, ПДВ‑кредити), варто заздалегідь підготувати аргументацію, посилання на норми законодавства, індивідуальні консультації чи судову практику. Внутрішні процедури та відповідальні.Визначте, хто саме буде комунікувати з інспекторами, як реєструватимуться запити, як швидко готуватимуть документи у відповідь, хто ухвалює рішення щодо допуску/недопуску до перевірки, оскарження тощо. Оцінка доцільності превентивних кроків.Іноді доцільно виправити окремі помилки через уточнюючі декларації чи добровільну доплату до початку перевірки – це зменшує штрафні санкції й полегшує переговори з ДПС. На що звернути увагу бізнесу у 2026 році Оновлений план-графік 2026 року слід розглядати в ширшому контексті. ДПС продовжує курс на аналітичний відбір платників за даними електронних систем, а також робить ставку на історичну поведінку бізнесу – динаміку показників, участь у ризикових ланцюгах, реакцію на минулі зауваження. Це означає, що: разові «косметичні» правки в обліку вже не перекриють системні проблеми – видно тренди за кілька років; компанії з агресивними податковими моделями (масові ФОП‑ланцюги, нетипові компенсації, квазідивіденди) дедалі частіше опинятимуться у фокусі не лише позапланових дій, а й річних перевірок; добросовісний бізнес, який вчасно реагує на зауваження, коригує ризикові практики та прозоро комунікує з податковою, має більше шансів або взагалі не потрапити в план, або пройти перевірку з мінімальними наслідками. У таких умовах план-графік стає не лише інструментом контролю, а й своєрідним «зворотним зв’язком» від держави. Якщо ваш бізнес опинився в оновленому списку 26 березня 2026 року, це сигнал: податкова вже бачить окремі аспекти діяльності ризиковими, тож що раніше ви з ними розберетеся, то менше шансів на конфліктний сценарій під час перевірки. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із включенням до плану-графіка перевірок, підготовкою до візиту ДПС, аналізом ризикових операцій чи вибудовуванням стратегії захисту під час перевірки, варто звернутися по професійну консультацію, щоб оцінити саме вашу ситуацію та мінімізувати можливі донарахування. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Останні роки фіскальна служба все частіше говорить про «масове зловживання спрощеною системою» та схеми дроблення бізнесу, коли замість одного платника з’являється низка формально незалежних ФОПів чи юросіб‑спрощенців. У публічній риториці лунає теза, що «кожен третій» платник єдиного податку – це не малий бізнес, а «маска» для великого, тож зростає кількість перевірок та аналітичних відпрацювань. Проблема штучного дроблення справді існує, але загальна підозра до «кожного третього» б’є й по добросовісних бізнесах, які просто користуються легальним режимом, і в результаті ДПС ризикує втратити довіру саме того малого бізнесу, який держава декларує пріоритетом. Що таке схематичне дроблення з погляду ДПС Під дробленням податківці зазвичай мають на увазі ситуації, коли: великий бізнес свідомо ділить діяльність на кілька ФОПів чи малих юросіб, аби залишатися в межах лімітів для спрощеної системи; пов’язані компанії працюють як єдина господарська структура (спільне управління, персонал, один бренд, одна інфраструктура), але формально показують себе як багато окремих «малих»; для обходу обмежень за ставкою чи видом діяльності використовується ланцюжок спрощенців, кожен з яких виконує лише частину операцій. Економічний ефект тут очевидний: замість сплати податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ у повному обсязі бізнес працює на мінімальних ставках єдиного податку й суттєво знижує податкове навантаження. Для ДПС це втрачені надходження та «недобросовісна конкуренція» щодо тих, хто працює прозоро в загальній системі. Чому підозріло майже все Проблема в тому, що ознаки «поганого» дроблення часто перетинаються з ознаками нормальної сучасної структури бізнесу. Для аналітичних блоків ДПС тригерами можуть бути: однаковий власник/керівник у кількох ФОПів або юросіб; спільна адреса, сайт, номер телефону, бренд; концентрація продажів на одного‑двох великих замовників; повторювані операції одного типу з однаковими контрагентами. Сучасний малий бізнес часто виглядає саме так: один підприємець веде кілька напрямів через різні ФОПи, фрилансери працюють під спільним брендом, а сервісні компанії кооперуються навколо одного великого клієнта. Самі по собі ці ознаки ще не свідчать про зловживання, але в логіці «кожен третій – під підозрою» ДПС схильна бачити в них елемент схеми. Ризик такої масової підозри – у зміщенні презумпції добросовісності: замість доводити штучність операцій, держава фактично очікує, що бізнес сам виправдовуватиметься, чому має кілька ФОПів і не об’єднався в одну юрособу. Слабкі місця фіскального підходу Орієнтація на гасла на кшталт «кожен третій спрощенець – схемник» добре працює в інформаційному полі, але погано – в реальному адмініструванні. Немає чітких юридичних критеріїв дроблення: закон не забороняє мати кілька ФОПів чи компаній, усе тримається на оціночних поняттях, що відкриває простір для суб’єктивізму. Перевантаження малим бізнесом: замість точково бити по великих схемах, ДПС витрачає ресурси на масові «просівки» дрібних платників із мінімальним фіскальним ефектом. Репутаційні втрати: навішування ярликів на всіх спрощенців формує образ податкової як ворога, стимулює не діалог і легалізацію, а пошук нових, більш витончених схем. Чому бізнес іде в структури з кількома суб’єктами Важливо чесно визнати: частина дроблення – реакція на саму податкову систему. Коли: загальна система оподаткування дає суттєво вищі ставки й складніше адміністрування; пороги для єдиного податку жорсткі, а ліміти не встигають за інфляцією та реальним ростом бізнесу; правила гри постійно змінюються, а ризик донарахувань високий; бізнес природно шукає законні (і напівзаконні) способи мінімізувати навантаження. У багатьох випадках рішення «розкласти діяльність між кількома суб’єктами» виникає не як бажання «обдурити державу будь-якою ціною», а як спосіб вижити в умовах нестабільності й високих формальних податків. Для малого та середнього бізнесу це часто ще й інструмент управління ризиками: якщо одна ланка «зайде в мінус» або потрапить під санкції/блокування, інші формально лишаються живими. Що могла б зробити держава замість масової підозри Якщо мета – не просто «дотиснути» частину спрощенців, а реально зменшити мотивацію до дроблення, держава має змінити підхід. Можливі кроки: Запровадити прозорі критерії ризиковості: публічно визначити, які поєднання ознак (пов’язані власники, відсутність економічного сенсу розділення, фіктивні функції) ДПС вважатиме індикаторами штучного дроблення. Переглянути параметри спрощеної системи: адаптувати ліміти, ставки й обмеження до реалій ринку, запропонувати гнучкіші моделі, щоб зменшити стимул до технічного дроблення. Зосередитися на точкових, а не масових кампаніях: працювати із секторами з найбільшими зловживаннями, збирати докази й формувати показові кейси замість загальних гасел. Будувати комунікацію без стигматизації: пояснювати, як виглядає коректна й безпечна структура бізнесу з кількома ФОПами чи компаніями, щоб законопослушні платники розуміли межі дозволеного. Що варто зробити підприємцю вже зараз У реальності, де ДПС підозрює «кожного третього», будь‑якому спрощенцю, особливо з групою пов’язаних ФОПів/юросіб, варто заздалегідь підготуватися: проаналізувати структуру: хто формальний власник, де перетинаються контрагенти, як виглядає «ланцюжок» очима податкового інспектора; зафіксувати економічну логіку: чому саме так побудовано бізнес (окремі напрямки, різні ризики, різні партнери тощо); привести до ладу документообіг, договори, первинку, щоб за потреби пояснити реальність операцій; оцінити, чи не простіше частково вийти з дроблення (об’єднати частину структур, змінити режим), ніж постійно жити в зоні ризику. Важливо пам’ятати: навіть якщо бізнес працює без наміру ухилятися від податків, сама лише наявність кількох пов’язаних спрощенців уже може привернути увагу ДПС. Краще, щоб на момент можливих питань у вас була чітка історія, документи й продумана позиція, а не хаотичний набір рахунків і договорів. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із підозрами у дробленні бізнесу, структурою ФОПів та юросіб, ризиками перевірок чи можливими донарахуваннями, варто звернутися по професійну консультацію, щоб розібрати саме вашу ситуацію та обрати безпечну модель податкового навантаження. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку У березні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №13155, який звільняє власників пошкодженого чи зруйнованого житла від оплати комунальних послуг у непридатних для проживання будинках та змінює підхід до взаємин між споживачами, постачальниками й місцевою владою. Суть ухваленого закону Документ звільняє власників і користувачів житла від сплати комунальних послуг за об’єкти, зруйновані чи істотно пошкоджені внаслідок агресії рф, за умови внесення такого житла до державного Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Закон унеможливлює нарахування «боргів» за ресурси, які фактично не споживаються, і встановлює для комунальних підприємств механізм неврахування таких обсягів у загальному споживанні, що допомагає збалансувати фінанси на місцевому рівні. Кому саме не потрібно платити Закон охоплює кілька категорій житлових об’єктів: приватні будинки, квартири та інші житлові приміщення, що знищені або пошкоджені внаслідок воєнних дій, терактів чи обстрілів; об’єкти, які визнані непридатними для проживання за результатами технічної експертизи або рішення місцевих органів влади; майно, інформація про яке внесена до Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, незалежно від того, чи розпочалася його відбудова. Право на звільнення мають і власники, і орендарі, якщо вони були офіційно зареєстрованими споживачами комунальних послуг. Для цього достатньо надати комунальникам дані з Реєстру або акт комісії, тож система працює на основі офіційної інформації з єдиного державного ресурсу, а не в ручному режимі. Проблема, яку закон вирішує З початку повномасштабного вторгнення сотні тисяч українців втратили житло, але облікові системи комунальних підприємств продовжували автоматично нараховувати платежі, формуючи борги за фактично відсутнє споживання і створюючи юридичні та фінансові пастки. Закон №13155 системно усуває цю проблему: забороняє нараховувати плату за комунальні послуги в зруйнованому чи непридатному житлі, анулює вже нараховані суми з моменту втрати придатності будинку до проживання та зобов’язує операторів послуг списати такі нарахування у визначений строк без звернень і додаткових витрат з боку споживачів. Як це працюватиме на практиці Механізм дії закону спирається на дані Реєстру пошкодженого і знищеного майна: кожен, хто повідомив про руйнування через «Дію» або ЦНАП, отримує унікальний запис, який стає юридичною підставою для зупинення нарахувань. Місцева влада передає ці відомості постачальникам комунальних послуг, після чого споживача автоматично виключають зі списків платників, а для тимчасово окупованих територій передбачено спрощений порядок внесення даних після деокупації. Для прозорості Мінрегіон має налагодити електронну взаємодію між комунальними підприємствами та державними реєстрами, щоб оперативно фіксувати зміну статусу об’єкта, зокрема після його відбудови. Хто компенсує втрати комунальникам Закон також відповідає на одне з найскладніших питань — як забезпечити фінансову стабільність місцевих операторів послуг. Джерелом компенсацій стануть цільові кошти державного бюджету та міжнародної допомоги, включаючи Фонд відновлення України. Для цього Міністерство фінансів має передбачити окрему програму, яка відшкодовуватиме підприємствам вартість ненаданих, але запланованих послуг. Це важливо, адже без компенсацій комунальні структури ризикували втратити платоспроможність. Соціальний і політичний вимір Ухвалення закону показує, що держава бере на себе відповідальність за справедливий баланс між інтересами громадян і бізнесу навіть в умовах війни, не перекладаючи втрати на людей, які вже постраждали. Це також політичний сигнал: кожна родина й кожен зруйнований дім не залишаються «на потім», а норми закону стають частиною стратегії повоєнного відновлення, де пріоритетом є захист прав власників і цифрова прозорість процедур. Виклики впровадження На практиці можливі технічні труднощі: не всі громади мають актуальні бази, частина комунальних підприємств працює на застарілих системах, а обмін даними між реєстрами ще не повністю автоматизований, тому повне звільнення від нарахувань може зайняти кілька місяців. Окремий виклик — підтвердження пошкоджень для житла без кадастрового номеру чи документів; хоча закон і передбачає спрощені процедури, їх ще потрібно деталізувати в підзаконних актах. Чому цей закон — крок до нової державної політики Звільнення постраждалих від оплати комунальних послуг — це не лише гуманітарний жест, а й перехід до моделі, у якій головною цінністю стає людина, а не «особовий рахунок», і яка потенційно може поширитися на інші сфери, зокрема автоматичне припинення податкових чи орендних зобов’язань у разі знищення майна. Ухвалення закону №13155 також відповідає практикам міжнародного гуманітарного права, адже в багатьох країнах, що пережили війну, держава брала на себе компенсацію комунальних витрат для людей без житла. Перспектива для майбутнього Після війни цей закон стане частиною цифрової системи обліку житла, яка автоматично визначатиме статус кожного об’єкта, спрощуючи відбудову та забезпечуючи справедливі нарахування у мирний час. Для людей, що втратили житло, це сигнал довіри й реальної соціальної відповідальності держави, а подальший успіх залежатиме від якісних підзаконних актів, ефективної цифрової інтеграції та чесного адміністрування на місцях. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням закону №13155, процедурами внесення житла до Реєстру пошкодженого майна чи взаємодією з комунальними підприємствами — варто звернутися до юридичного консультанта, який спеціалізується на питаннях відшкодування збитків від воєнних дій. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=N9Rdi6CWE1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Питання законності дій ТЦК та СП щодо осіб, знятих чи виключених з військового обліку, стало одним із ключових у судовій практиці воєнного часу. Останні постанови апеляційних адмінсудів фіксують тенденцію: якщо чоловік має належні докази зняття з військового обліку, будь-які подальші дії ТЦК — від вручення повістки до направлення на ВЛК — визнаються протиправними. У резонансній справі суд прямо зазначив: особа, знята з військового обліку, не є військовозобов’язаним чи резервістом і не підпадає під мобілізаційні заходи, тож повістка і направлення на ВЛК щодо неї юридично безпідставні. Фабула справи: блокпост, повістка і штраф за відмову від ВЛК На блокпості уповноважені особи ТЦК спробували вручити чоловікові повістку і одночасно видали направлення на ВЛК, однак він відмовився, пославшись на зняття з військового обліку та вимогу діяти лише за місцем реєстрації. У відповідь ТЦК склав протокол за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП і оштрафував його на 25 500 грн за нібито відмову від проходження ВЛК; до справи долучили повістку, акт відмови, копії паспорта та військового квитка, який і став ключовим доказом у суді. Ключовий аргумент: відмітка про зняття з військового обліку Апеляційний суд звернув особливу увагу на військовий квиток, у якому містилася відмітка про зняття чоловіка з військового обліку за підпунктом «ґ» пункту 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (наприклад, у зв’язку з досягненням граничного віку чи іншими підставами). Суд прямо зазначив, що така відмітка означає відсутність у особи статусу військовозобов’язаного та резервіста. А раз так, то: звіряння військово-облікових даних; виклик до ТЦК та СП; направлення на ВЛК для визначення ступеня придатності; будь-які дії в межах мобілізаційних заходів щодо цієї особи не мають правового підґрунтя і розцінюються судом як протиправні. Фактично суд поставив крапку в спорі: наявність у чоловіка чинного документа з належною відміткою про зняття з обліку має пріоритет над відсутністю або несвоєчасністю змін у відомчих реєстрах («Оберіг», внутрішні бази ТЦК). Чому записи в реєстрах не перекреслюють військовий квиток Одна з ключових проблем практики — розрив між даними в реєстрах і відмітками у військових квитках. Судова практика виходить з того, що помилки ТЦК при внесенні змін до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів не можуть погіршувати становище громадянина. У справі, де ТЦК не оновив реєстр «Оберіг» щодо виключення чоловіка з військового обліку, суд визнав таку бездіяльність протиправною і зобов’язав оновити дані, підкресливши: якщо особу офіційно виключено з обліку, її статус не залежить від бюрократичних збоїв. Тому й у справі з блокпостом саме військовий квиток із відміткою про зняття з обліку став відправною точкою для оцінки правомірності дій ТЦК. Протиправність направлення на ВЛК без статусу військовозобов’язаного Суди послідовно наголошують: проходження ВЛК як елемент мобілізаційних заходів можливе лише щодо осіб, які мають статус призовника, військовозобов’язаного або резервіста та належно викликані до ТЦК. У коментованій постанові апеляційний суд прямо вказав, що направлення на ВЛК чоловіка, знятого з військового обліку, суперечить закону і Порядку військового обліку, тож відмова від ВЛК у такій ситуації не є правопорушенням, а штраф за «неявку» — незаконний. Подібно суди оцінюють і випадки, коли ТЦК не може довести належне вручення повістки чи направлення: без підпису, дати й фіксації вручення відсутній сам склад правопорушення. Наслідки для практики ТЦК та громадян Рішення апеляційного суду має далекосяжні наслідки не лише для конкретного позивача, а й для загальної практики взаємодії ТЦК з особами, виключеними або знятими з військового обліку. Суд фактично підтвердив: виключеному/знятому з обліку не можна вручати повістку про виклик до ТЦК; таку особу не можна направляти на ВЛК в рамках мобілізації; залучення її до мобілізаційних заходів є протиправним; штрафи за «неявку» чи «відмову від ВЛК» у таких обставинах підлягають скасуванню. Для громадян це означає, що документально підтверджений статус (відмітка у військовому квитку, рішення про виключення з обліку тощо) є ключовим доказом у випадку протистояння з ТЦК. Для ТЦК – що нехтування змінами статусу, спроби «ігнорувати» старі відмітки у квитках або затягування з оновленням реєстрів можуть призвести до програних судових спорів і визнання їхніх дій протиправними. Практичні висновки для чоловіків, знятих з військового обліку Судова практика формує кілька важливих практичних порад для осіб, знятих або виключених з військового обліку: Зберігати оригінал військового квитка з відміткою про зняття/виключення з обліку й робити нотаріально засвідчені копії. У разі спроби вручення повістки чи направлення на ВЛК — спокійно посилатися на відмітку у квитку та вимагати фіксації цієї обставини в акті. Якщо попри це оформлено протокол і винесено постанову про штраф — оскаржувати її до суду з доданням військового квитка як основного доказу. У випадку, коли ТЦК не вніс інформацію про виключення до реєстрів («Оберіг» тощо), – вимагати через суд визнання такої бездіяльності протиправною і зобов’язання оновити дані. Також важливо пам’ятати, що сама по собі наявність у додатку «Резерв+» позначки про «порушення правил військового обліку» без належно оформлених повісток та інших документів не є достатнім доказом законності претензій ТЦК. Значення постанови для подальшої судової практики Постанова апеляційного суду важлива тим, що чітко формулює базовий принцип: не можна вимагати від людини виконувати обов’язки, прив’язані до статусу військовозобов’язаного, якщо держава офіційно позбавила її цього статусу. Такий підхід узгоджується з верховенством права, принципом правової визначеності та забороною погіршувати становище громадянина через помилки органів влади. Очікувано, зі зростанням кількості спорів за участю ТЦК такі рішення слугуватимуть орієнтиром для судів нижчих інстанцій і додатковим аргументом для адвокатів у справах, де люди з реальним виключенням з обліку стикаються з незаконним тиском і штрафами. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із зняттям чи виключенням з військового обліку, оскарженням штрафів за «неявку» чи «відмову від ВЛК», фіксацією вашого статусу в реєстрах або побудовою стратегії захисту у спорі з ТЦК, варто звернутися за професійною юридичною консультацією з урахуванням конкретних документів та обставин вашої справи. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=k2-1dq7hxcY&t=1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Дискусія про ПДВ для ФОПів із «великими» оборотами переходить від чуток до конкретних законопроєктів: Мінфін пропонує підвищити поріг обов’язкової ПДВ‑реєстрації до 4 млн грн річного доходу з 1 січня 2027 року, тож часу на підготовку небагато, але загальна логіка реформ уже окреслена. Що зміниться з 2027 року Ключова новація — новий єдиний поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ: 4 000 000 грн річного доходу замість чинного 1 млн грн. Цей поріг планують зробити однаковим як для ФОП, так і для юридичних осіб, незалежно від того, перебувають вони на спрощеній системі чи на загальній. Якщо підприємець (ФОП або юрособа) перевищує ліміт 4 млн грн за 12-місячний період, він зобов’язаний стати платником ПДВ і працювати за загальними правилами цього податку. Сценарій «я на єдиному податку, тому ПДВ мене не стосується» більше не працюватиме; статус спрощенця перестає бути «щитком» від ПДВ при великих оборотах. Автоматична реєстрація та «м’який старт» «М’який старт» ПДВ передбачає автоматичну реєстрацію ФОПів платниками ПДВ за даними звітності за 2025–2026 роки без заяви підприємця, а спроби штучно занижувати оборот можуть не спрацювати; перший квартал 2027 року буде адаптаційним, а з другого кварталу символічні штрафи в 1 грн за перші порушення поступово змінять повні штрафи Кодексу. Кого саме торкнеться ПДВ: ФОПи й групи Попри часті заголовки про «ПДВ для всіх ФОПів», ідеться не про тотальне оподаткування, а про підприємців із оборотом, що перевищує встановлений поріг. За чинною логікою Національної стратегії доходів і проектів Мінфіну, «в зону ризику» потрапляють передусім ФОП другої й третьої груп, які працюють у товарному бізнесі, послугах B2B, ІТ та інших високодоходних сегментах. Водночас ФОП із оборотом до 4 млн грн на рік зберігають право працювати без ПДВ, продовжуючи сплачувати єдиний податок за ставкою 5% (аналогічні норми фігурують у поясненнях до законопроєкту та профільних оглядах). Для тих, хто перевищує поріг і стає платником ПДВ, передбачається перехід на ставку 3% єдиного податку плюс 20% ПДВ, що суттєво змінює економіку бізнесу.​ Чому держава й МВФ наполягають на ПДВ для ФОП Держава просуває ПДВ для ФОП на вимогу МВФ і для вирівнювання умов: великі ФОП-спрощенці зараз можуть працювати без обов’язкового ПДВ, тоді як юрособи з такими ж оборотами податок сплачують.Очікують додаткові десятки мільярдів гривень надходжень щороку та хочуть перекрити схеми «дроблення» бізнесу на багато ФОП і використання спрощенки у великих B2B-ланцюгах. Плюси й мінуси нових порогів для малого бізнесу Для дрібного бізнесу новий поріг у 4 млн грн — радше «полегшення», ніж загроза. Якщо сьогодні формальний поріг ПДВ становить 1 млн грн, то після реформи значна частина мікробізнесу взагалі виходить із зони обов’язкової ПДВ-реєстрації. Це відповідає і риториці Мінфіну: захистити найменших гравців, зосередившись на тих ФОПах, чиї обороти ближчі до бізнесу середнього рівня. Для середніх ФОПів ситуація складніша. З одного боку, ПДВ означає додатковий облік, звітність, касові розриви й потребу у кваліфікованому бухгалтерському супроводі. З іншого — статус платника ПДВ може стати конкурентною перевагою в роботі з великими клієнтами, які самі є платниками ПДВ і зацікавлені в податковому кредиті. Автоматизація й контроль: чому «схеми» працюватимуть гірше Реформа ПДВ для ФОПів іде в «пакеті» з цифровізацією: РРО, банківський моніторинг та е-сервіси ДПС дозволятимуть податковій майже в реальному часі бачити обороти та фіксувати перевищення порога 4 млн грн.На цьому тлі «схеми» на кшталт дроблення бізнесу на кілька ФОПів, змішування особистих і підприємницьких коштів чи заниження виручки стають значно ризикованішими, адже дані з РРО, банків і звітності зводитимуться докупи й можуть призвести до донарахувань ПДВ і ширших перевірок. Що зміниться для ставок і режимів оподаткування Запровадження ПДВ для частини ФОПів вписується в загальну реформу спрощеної системи на 2025–2027 роки. Серед запланованих змін — об’єднання другої та третьої груп у єдиний режим, диференційовані ставки оподаткування залежно від обороту та видів діяльності, а також автоматизація набуття статусу ФОП через банк. У цьому контексті ставка 5% без ПДВ, за прогнозами аналітиків, залишиться для тих, хто вписується в межу до 4 млн грн, тоді як платники ПДВ працюватимуть за ставкою 3% плюс 20% ПДВ. Для ФОП, які торгують з платниками ПДВ, це частково компенсується можливістю формувати податковий кредит, але для бізнесів із переважно «фізичним» споживачем (B2C) питання перелаштування цін і маржі буде критичним.​ Стратегія ФОПів: готуватися до ПДВ чи «вписуватися в ліміт» Підприємці з оборотом біля 4 млн грн опиняються перед вибором: штучно стримувати ріст, щоб лишитися без ПДВ, або прийняти нові правила й будувати більш зрілу фінмодель з урахуванням ПДВ.Для ФОП із прогнозним оборотом 4–8/10 млн грн частіше вигідніше завчасно готуватися до статусу платника ПДВ: переглядати ціни й витрати, розглядати перехід у юрособу та за можливості перекладати частину ПДВ-навантаження на контрагентів або компенсувати його ефективністю. Що робити ФОП уже сьогодні Попри те, що формальний старт змін заплановано на 2027 рік, підготовчий період фактично вже почався. Практичний чек-лист дій виглядає так: Проаналізувати обороти за 2024–2025 роки та прогноз на 2026–2027-й, щоб оцінити, чи потрапите ви в зону понад 4 млн грн. Навести лад у фінансовому обліку: відокремити підприємницькі та особисті операції, користуватися прозорими інструментами прийому платежів (еквайринг, рахунок ФОП, РРО). Промоделювати варіанти роботи «з ПДВ» і «без ПДВ» — як зміняться ціни, чистий дохід, відносини з клієнтами й постачальниками. Оцінити, чи не є для вас природним наступним кроком перехід у формат ТОВ з повноцінним бухгалтерським супроводом. Розглядати ПДВ для ФОП як «кінець спрощенки» — хибна оптика. Радше йдеться про диференціацію: мікробізнес до 4 млн грн зберігає простий режим без ПДВ, тоді як підприємці з більшими оборотами поступово переходять у більш формалізований, але прогнозований податковий контур. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із новими правилами ПДВ для ФОП, оцінкою ризику переходу через поріг 4 млн грн, вибором між «спрощенкою» та роботою з ПДВ чи плануванням структури бізнесу під реформу 2025–2027 років, варто звернутися за індивідуальною консультацією із врахуванням специфіки саме вашої діяльності. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=AYwWY2n1cG0

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Тема обов’язкової ПДВ-реєстрації для ФОП на єдиному податку вже вийшла з площини «колись потім» і перейшла до конкретних законопроєктів, цифр і термінів; паралельно обговорюють підвищення та прив’язку порога реєстрації до мінзарплати.По суті держава, виконуючи вимоги МВФ, хоче, щоб великі обороти малого бізнесу оподатковувалися ПДВ за загальними правилами, а ключові питання тепер — хто і коли має реєструватися та що вже зараз робити ФОП. Який зараз поріг для обов’язкової ПДВ-реєстрації Нині обов’язкова реєстрація платником ПДВ настає, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців сукупно перевищив 1 млн грн — як для загальної системи, так і для ФОП-«єдинників», причому враховуються обороти і на спрощенці. Якщо ФОП, що має право здійснювати ПДВ-операції, «пробиває» цей мільйон, він повинен у встановлений строк подати заяву за формою № 1-ПДВ і зареєструватися, а ігнорування саме 12-місячного «ковзного» періоду найчастіше й призводить до донарахувань та штрафів. Що планують змінити: «магічний» 1 млн грн та новий поріг Зараз обговорюють зміну порога обов’язкової ПДВ-реєстрації й спецправила для ФОП на єдиному податку: спершу йшлося про фіксований ліміт 1 млн грн річного доходу для майже всіх ФОП, окрім найдрібніших. Паралельно пропонували прив’язати поріг до 400 мінімальних зарплат (орієнтовно 3,46 млн грн обороту у 2026 році), а в публічних заявах звучать і варіанти підняття до 2–4 млн грн, щоб пом’якшити удар по дрібному бізнесу. В аналітиці все частіше фігурує цифра 4 млн грн як базова планка з 2027 року, однак наразі це лише проєкти та концепції, що ще можуть змінитися під час розгляду в парламенті. ФОП на єдиному податку: кого торкнеться новий режим Сьогодні обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП-«єдинників» діє за загальним порогом 1 млн грн, але реформа прямо націлена саме на спрощенців із більшими оборотами. У версіях, які обговорюються, обов’язковий ПДВ планують поширити на ФОП усіх груп, крім, можливо, найдрібніших і окремих категорій (наприклад, е-резидентів). Для спрощенців важливі відразу кілька векторів змін: підвищення власних лімітів доходу для груп єдиного податку; встановлення єдиного порога ПДВ-реєстрації, який може бути вищим за чинний 1 млн грн; потенційне об’єднання другої та третьої груп і перехід до диференційованих ставок оподаткування. Тобто, з одного боку, ФОПи отримають можливість офіційно «вирости» до значно більших оборотів, залишаючись на спрощеній системі; з іншого — за досягнення визначеного ліміту вони фактично змушені будуть зайти в ПДВ. Це означає новий рівень обліку, звітності й відповідальності — і в цьому головний виклик реформи для малого бізнесу. Чому держава так наполягає на ПДВ для ФОП Аргументація уряду та МВФ доволі прагматична. ПДВ — одна з основних дохідних статей бюджету, і нинішня модель, коли значні обороти можуть циркулювати в сегменті єдиного податку без ПДВ, виглядає для фіскалів занадто «м’якою». Крім того, через неї утворюються ланцюги, де юрособи та великі платники працюють із ФОПами-спрощенцями без ПДВ, що дозволяє оптимізувати податкове навантаження. Запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації для «великих» ФОП покликане вирішити одразу кілька завдань: збільшити податкові надходження без підвищення ставок; вирівняти умови конкуренції між ФОПами й юрособами; зменшити простір для штучного дроблення бізнесу на десятки «міні-ФОП». Зрозуміло, що бізнес сприймає це як додаткове навантаження і ризик «зламати» звичні моделі роботи, особливо в сферах з низькою маржинальністю. Тому компроміс шукають саме через поріг у кілька мільйонів гривень, який має вивести з-під нових правил дрібних підприємців і сфокусуватися на більшому сегменті.​ Практичні наслідки для ФОП: на що дивитися вже зараз Попри те, що масовий обов’язковий ПДВ для єдинників прив’язують до 2027 року, готуватися до нових правил варто вже сьогодні. Насамперед ФОПам на спрощеній системі варто: почати регулярно моніторити свій оборот у «ковзному» 12-місячному розрізі, а не тільки в межах календарного року; моделювати, як зміняться ціни, маржа та відносини з контрагентами у випадку переходу на ПДВ; відокремити в обліку операції, що потенційно підпадають під ПДВ, аби безболісно перейти на новий режим. Окреме питання — перехід із єдиного податку на загальну систему. Експерти вже наголошують: якщо ФОП, який перевищив поріг в 1 млн грн, переходить на загальну систему, це не звільняє його від обов’язку зареєструватися платником ПДВ; до 1 млн беруться до уваги і «спрощені» місяці. Ігнорування цього правила створює ризик донарахувань та штрафів заднім числом. Стратегія: бігти від ПДВ чи працювати «в білу» Бізнес традиційно реагує на посилення регулювання спробами «вписатися в ліміт» — обмеженням оборотів, дробленням на кількох ФОП або виведенням частини операцій «у тінь». Але в умовах цифровізації (РРО, е-кабінет, банківський моніторинг) та зростання попиту юросіб саме на платників ПДВ ставка на «втечу» навряд чи виграшна. Для ФОП із оборотом понад кілька мільйонів гривень більш раціонально будувати прозору модель з урахуванням ПДВ-ланцюжка, оптимізувати витрати й за потреби розглядати перехід у форму юрособи. Що робити зараз: короткий чек-лист Поки законопроєкти проходять обговорення, а точні цифри та дати ще можуть змінюватися, ФОП на єдиному податку варто зосередитися на тому, що вже можна контролювати. Логічним виглядає такий план дій: Проаналізувати свій оборот за останні 12 місяців з точки зору чинного порога 1 млн грн і переконатися, що обов’язок реєстрації платником ПДВ не настав уже зараз. Смоделювати фінансові показники з урахуванням можливого порога 2–4 млн грн і подивитися, чи потрапите ви в зону обов’язкового ПДВ після реформи.​ Переглянути структуру клієнтів та постачальників: чи не стане статус платника ПДВ конкурентною перевагою на вашому ринку. Налагодити базовий облік (хоча б у простій CRM чи Excel), який дозволить швидко адаптуватися до ПДВ-звітності. У підсумку, обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП на єдиному податку — це не стільки «кінець спрощенки», скільки черговий етап її дорослішання. Ті, хто заздалегідь підготуються, зможуть не тільки мінімізувати ризики, а й використати нові правила як шанс переглянути бізнес-модель і вийти на новий рівень прозорості та співпраці з більшими клієнтами. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із обов’язковою ПДВ-реєстрацією, вибором системи оподаткування чи адаптацією вашого ФОП до нових правил, варто отримати індивідуальну консультацію, враховуючи специфіку саме вашого бізнесу. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=AYwWY2n1cG0

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Тема КБВ давно вийшла за рамки «технічної» вимоги до реєстраційних документів і стала ключовим елементом фінмоніторингу, комплаєнсу та прозорості бізнесу, за яким уважно стежать Мін’юст, банки й податкова. Закон № 361-IX зобов’язує юросіб не лише розкривати дані про КБВ, а й постійно оновлювати їх та підтверджувати структуру власності, тоді як Мін’юст спеціальними порядками встановлює детальний алгоритм перевірки цих відомостей державними реєстраторами. Нормативна рамка: що регулює перевірку КБВ Базовий акт – Закон України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації доходів», який визначає КБВ як фізичну особу, що здійснює вирішальний контроль над юрособою незалежно від формального розміру частки. Процедуру перевірки поданих юрособою відомостей про КБВ і структуру власності деталізує Порядок Мін’юсту № 3265/5, істотно оновлений у 2025 році наказом № 1173/5: він уточнив алгоритм дій реєстраторів, строки, склад даних і підстави для зняття позначки про недостовірність у ЄДР. Коли запускається процедура перевірки Перевірка даних про КБВ починається або за ініціативою самої юрособи (коли вона подає документи для підтвердження чи оновлення відомостей), або за сигналами про можливу недостовірність з боку Мін’юсту, банків, контролюючих органів, інших реєстрів чи через виявлені розбіжності в ЄДР. У разі сумнівів реєстратор надсилає вимогу надати пояснення та підтвердні документи; на відповідь зазвичай дають до 10 робочих днів, а ігнорування без поважних причин загрожує позначкою про недостовірність у ЄДР і потенційними штрафами. Які дані про КБВ перевіряють Оновлений порядок детально описує, що саме має бути ідентифіковано щодо кінцевого бенефіціарного власника та осіб, через яких здійснюється опосередкований контроль. Для фізичної особи КБВ перевіряються, зокрема: повне ім’я; громадянство (усі, якщо їх декілька); місце проживання; дата народження; паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); характер і міра участі/контролю в юридичній особі. Для юридичних осіб, що є ланками в структурі власності, перевіряються найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код (для резидентів), а також розмір участі в капіталі чи голосуючих правах. Особлива увага приділяється іноземним компаніям у ланцюжку володіння, трастам та іншим правовим утворенням, через які може маскуватися реальний контроль. Алгоритм дій державного реєстратора Порядок № 3265/5 визначає поетапну перевірку пояснень та документів юрособи. Спершу реєстратор формально оцінює повноту пакета, відповідність формі та строкам (зокрема, давність нотаріальних документів щодо КБВ). Далі він змістовно аналізує структуру власності й ідентифікаційні дані, перевіряє прозорість ланцюга володіння та наявність фізичної особи як кінцевого бенефіціара, за потреби запитує додаткові документи чи витяги з іноземних реєстрів. За результатами складає лист‑повідомлення: підтверджує КБВ або фіксує невідповідності й пропонує їх усунути; якщо дані визнано достовірними, вносить запис до ЄДР і знімає позначку про недостовірність. Коли перевірка не проводиться або припиняється Оновлений порядок прямо передбачає випадки, коли перевірка інформації про КБВ не проводиться або може бути припинена. Наприклад, якщо юридична особа належить до категорій, звільнених від обов’язку розкривати КБВ згідно із законом (державні органи, окремі публічні компанії тощо), або якщо в ЄДР уже є підтверджені актуальні відомості, що не викликають сумнівів. Перевірка також припиняється в разі ліквідації юридичної особи або відсутності можливості отримати необхідні документи з об’єктивних причин, про що реєстратор інформує Міністерство юстиції. Водночас такі ситуації не звільняють посадових осіб від відповідальності за неподання чи несвоєчасне оновлення інформації про КБВ, якщо на момент виникнення обов’язку це було фактично можливим. Перевірка КБВ у практиці фінмоніторингу та банків Паралельно з реєстраційною процедурою існує «паралельний фронт» перевірки КБВ з боку суб’єктів первинного фінансового моніторингу – передусім банків. Вони зобов’язані встановлювати КБВ своїх клієнтів, отримувати структуру власності, вживати заходів для верифікації особи КБВ та постійно оновлювати цю інформацію протягом ділових відносин. На практиці це означає, що навіть якщо в ЄДР дані формально «в порядку», банк може відмовити у відкритті рахунку або заблокувати операції, якщо в нього є сумніви в реальності заявлених бенефіціарів. Тому якість опрацювання структури власності та узгодженість інформації з реєстрами, внутрішніми документами та фактичними бізнес-процесами для компанії не менш важлива, ніж формальне виконання вимог Мін’юсту. Ризики та відповідальність за недостовірні відомості Порушення вимог щодо КБВ вже давно тягне за собою суттєві фінансові санкції за неподання, несвоєчасне оновлення чи свідомо неправдиву інформацію, а позначка про недостовірність у ЄДР стає сигналом для банків, контрагентів і контролюючих органів та може фактично заблокувати діяльність компанії. Окрему групу ризиків становлять номінальні власники, офшорні «ланцюжки» й складні трастові структури, де ховається реальний контроль: тут Мін’юст і фінмоніторинг особливо прискіпливо шукають фактичних бенефіціарів, а виявлені порушення можуть обернутися не лише штрафами, а й підозрами у відмиванні коштів чи фінансуванні тероризму. Як бізнесу підготуватися до перевірок КБВ Сучасний підхід до КБВ – це, по суті, питання загального правового та комплаєнс-масштабу компанії. Юрособам варто не обмежуватися одноразовим заповненням структури власності, а вибудувати внутрішню процедуру роботи з цією інформацією. Практично це означає: мати актуальні внутрішні схеми структури власності та контролю з поясненням ролі кожної ланки; забезпечити узгодженість даних між статутними документами, ЄДР, банківськими анкетами та контрактами; завчасно готувати пакет документів на випадок запиту Мін’юсту або банку; призначити відповідальну особу за взаємодію з реєстраторами та суб’єктами фінмоніторингу з питань КБВ. За таких умов навіть оновлена, більш деталізована процедура перевірки інформації про КБВ перестає бути «стресом» і стає частиною нормального циклу комплаєнс-процедур компанії. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із встановленням кінцевих бенефіціарних власників, підтвердженням структури власності, взаємодією з державним реєстратором або банком у питаннях КБВ, доцільно звернутися за професійною допомогою для оцінки ризиків та побудови коректної моделі розкриття інформації. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=RhPajsWizRE