Ім'я автора:admin

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) часто сприймають як формальний «шаблон для перевірки», який можна завантажити з інтернету, підписати й покласти в шафу. Насправді ж Кодекс законів про працю прямо визначає їх як обов’язковий локальний нормативний акт, що встановлює трудовий розпорядок на підприємстві та є джерелом трудового права на рівні конкретного роботодавця. Тому від якості ПВТР залежить не лише результат перевірки Держпраці, а й передбачуваність щоденних процесів, дисципліна та юридична захищеність і роботодавця, і працівників. Чому ПВТР є обов’язковим локальним актом Стаття 142 КЗпП прямо встановлює, що трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням роботодавця та представницького органу працівників на основі типових правил. Локальні нормативні акти, до яких належать ПВТР, мають обов’язкову силу для всіх працівників підприємства, незалежно від посади, виду трудового договору чи режиму роботи, і не можуть погіршувати їх становище порівняно з трудовим законодавством та колективним договором. Мін’юст і профільні фахові видання наголошують: ПВТР – один із базових документів кадрової системи поруч з положенням про оплату праці, графіком відпусток, посадовими та інструкціями з охорони праці, а його відсутність свідчить про прогалини в локальній нормотворчості роботодавця. Наявність затверджених ПВТР є обов’язковою і для юридичних осіб, і для фізичних осіб‑підприємців, які використовують найману працю, адже працівник, укладаючи трудовий договір, зобов’язаний дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку роботодавця. Яку роль відіграють ПВТР у регулюванні трудових відносин ПВТР деталізують та «приземляють» загальні норми КЗпП до реалій конкретного підприємства: порядок прийняття й звільнення, режим робочого часу, перерви, відпустки, правила поведінки, заходи заохочення і дисциплінарні стягнення. Через ПВТР реалізується локальна нормотворчість: вони заповнюють прогалини законодавства і враховують специфіку організації роботи, графіків змін, використання віддаленої праці, корпоративних стандартів тощо, не виходячи за межі дозволеного законом.​ Для працівника ПВТР – це зрозумілий «договір правил гри»: що від нього очікують, якими є процедури у спірних ситуаціях (запізнення, прогули, відмова від виконання завdanь, конфлікти), як діють механізми заохочення й відповідальності. Для роботодавця цей документ слугує правовою опорою: саме на ПВТР спираються при застосуванні дисциплінарних стягнень, фіксації порушень трудової дисципліни, обґрунтуванні звільнення та захисті позиції у спорах із працівниками й контролюючими органами. Чому копіювати «типові правила» небезпечно Досі не затверджено єдиного актуальних типових ПВТР, які б відповідали сучасним формам зайнятості, гнучким графікам, дистанційній роботі та цифровим інструментам контролю часу. Більшість «шаблонів із мережі» базуються на нормах ще радянських типових правил і не враховують вимоги щодо роботодавців‑ФОП, дистанційної роботи, нічних змін, сумісництва та інших нюансів, через що їх складно застосовувати як доказову базу під час перевірок чи в суді. Формальний документ, який не відповідає реальній організації праці (наприклад, містить класичний п’ятиденний робочий тиждень при фактичній змінній роботі або колдиспетчерських чергуваннях), лише підсилює ризики, адже демонструє невідповідність між задекларованими правилами і практикою. Фахові джерела радять розробляти ПВТР з урахуванням конкретної структури, графіків і культури підприємства, залучаючи юриста та кадровика, а для великих роботодавців – ще й службу охорони праці та профспілку. Які вимоги висуває закон до процедури затвердження та доведення ПВТР Стаття 142 КЗпП встановлює, що ПВТР розробляються роботодавцем спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (або іншим представницьким органом працівників) і подаються на затвердження трудовому колективу. Рішення про затвердження приймається зборами (конференцією) трудового колективу, оформлюється протоколом, а самі правила вводяться в дію наказом керівника; лише після цього документ стає легітимним локальним актом. Локальні нормативні акти, у тому числі ПВТР, мають бути доведені до відома працівників під підпис: зазвичай це відбувається при прийнятті на роботу або під час внесення змін, а запис про ознайомлення зберігається в особовій справі чи окремому журналі. Будь‑які положення ПВТР, які погіршують становище працівників порівняно з КЗпП, колективним договором або галузевими угодами, вважаються недійсними, навіть якщо працівник формально з ними погодився, і можуть стати підставою для претензій Держпраці. Практичні наслідки відсутності або формальності ПВТР Під час перевірок Держпраці інспектори прямо запитують ПВТР і аналізують, наскільки вони відповідають реальним умовам роботи; відсутність або застарілі правила можуть розцінюватися як порушення організації трудових відносин і посилюють позицію працівника у разі спору. Без чітких локальних правил роботодавцю складно законно притягти працівника до дисциплінарної відповідальності: суди нерідко визнають звільнення незаконними, якщо роботодавець не довів, які саме правила були порушені й коли працівника з ними ознайомили. Відсутність прописаних процедур (наприклад, порядку погодження відпусток, правил роботи з конфіденційною інформацією, вимог до дотримання режиму комерційної таємниці) ускладнює управління ризиками – від витоку даних до конфліктів через графік роботи чи розподіл обов’язків. Для самих працівників формальний підхід до ПВТР означає невизначеність: люди не розуміють, які дії вважаються порушенням, як захищати свої права в разі змін графіку чи умов праці, які механізми впливу на роботодавця передбачені локальними актами. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із розробкою або оновленням правил внутрішнього трудового розпорядку, погодженням їх із трудовим колективом та профспілкою, перевіркою відповідності ПВТР вимогам КЗпП і практиці Держпраці чи вирішенням трудових спорів, що стосуються порушення або незаконної зміни внутрішніх правил, звернення по кваліфіковану юридичну допомогу допоможе побудувати дієву систему локальних актів, мінімізувати ризики штрафів і забезпечити прозорі та справедливі правила гри для роботодавця й працівників. Автор – Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=FRL208Qz3f4

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Податкове повідомлення‑рішення з податку на нерухомість для фізичної особи – це не просто «квитанція на сплату», а офіційне рішення контролюючого органу про визначення вашого податкового зобов’язання за конкретний рік. Такі ППР формують органи ДПС на підставі даних державних реєстрів та інформації органів місцевого самоврядування й надсилають власникам до 1 липня року, що настає за звітним. Розуміння структури цього документа, строків сплати й механізму звірки даних допомагає не лише уникнути штрафів, а й захистити себе від помилкових нарахувань або втрати права на пільгу. Що містить податкове повідомлення‑рішення і чому його треба уважно читати Стандартне ППР з податку на нерухомість включає: реквізити платника, адресу та характеристику об’єкта (житловий чи нежитловий, його площу), ставку податку, розмір пільгової площі та підсумкову суму до сплати, а також платіжні реквізити. У пояснювальній частині або в додатку часто наводять розрахунок по кожному об’єкту окремо, що дозволяє перевірити, чи всі будинки, квартири, нежитлові приміщення та їх частки відображені коректно. Податкове зобов’язання за рік фізособа повинна сплатити протягом 60 днів з дня вручення ППР – саме дата фактичного отримання, а не дата складання документа запускає відлік строку сплати. Якщо повідомлення повертається податковій із відміткою пошти «закінчення строку зберігання», Верховний Суд вказує, що це не робить ППР незаконним: обов’язок сплатити податок зберігається, а строк сплати рахується з моменту, коли платник мав можливість отримати лист. Тому варто слідкувати за своєю поштовою адресою та електронним кабінетом платника. На які показники у ППР звернути увагу в першу чергу Перелік об’єктів: звірте, чи всі зазначені у ППР об’єкти справді належать вам – бувають ситуації, коли до вас «приписують» колишню власність або чужі частки через помилки в реєстрах. Площа нерухомості: загальна площа квартир, будинків або нежитлових приміщень має збігатися з даними правовстановлюючих документів; помилки в кілька квадратів можуть суттєво вплинути на суму податку при високих ставках. Застосовані пільги: перевірте, чи враховано пільги, передбачені ст. 266 ПКУ та рішенням вашої місцевої ради (наприклад, неоподатковувана площа 60 м² для квартири або 120 м² для будинку, пільги для багатодітних родин, учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб тощо). Ставка податку: вона встановлюється рішенням місцевої ради в межах граничного розміру, визначеного ПКУ (не більше 1,5% від мінімальної зарплати за 1 м²), причому для різних видів нерухомості ставка може бути різною. Якщо в ППР вказано ставку, що не відповідає оприлюдненому рішенню ради, це підстава для звірки та коригування. Коли й як варто звертатися за звіркою даних Підпункт 266.7.3 ПКУ надає платнику право звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою з письмовою заявою про проведення звірки даних. Це стосується як житлової, так і нежитлової нерухомості, включно з частками у спільній власності. Підставами для звірки є: розбіжності в кількості об’єктів (у ППР є «зайві» або відсутні будівлі), неправильна площа, невраховані пільги, підозра на неправильну ставку або невірно пораховану суму податку. Звірку доцільно ініціювати одразу після отримання ППР, не чекаючи спливу 60‑денного строку, щоб податкова встигла перерахувати зобов’язання й надіслати нове повідомлення‑рішення до настання строку сплати. Якщо за результатами звірки підтверджується помилка в даних ДПС, орган проводить перерахунок суми податку та надсилає нове ППР; старе повідомлення автоматично вважається скасованим (відкликаним), і сплачувати потрібно лише суму з оновленого документа. Як підготуватися до звірки: документи та аргументи До заяви про звірку варто додати копії правовстановлюючих документів на кожен об’єкт: договір купівлі‑продажу, свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав, технічний паспорт із точною площею. Якщо ви претендуєте на пільгу, підготуйте документи, що підтверджують право на неї: посвідчення учасника бойових дій, документи про статус багатодітної сім’ї, довідку ВПО, рішення місцевої ради щодо додаткових пільгових категорій тощо. У заяві чітко опишіть, які саме дані, зазначені в ППР, не відповідають дійсності: адресу й площу об’єкта, дату набуття або припинення права власності, вид об’єкта (житловий/нежитловий), застосовану ставку; це допоможе податківцям оперативно перевірити інформацію. Якщо об’єкти розміщені в різних населених пунктах, але ви зареєстровані за однією податковою адресою, звірку все одно проводять за місцем вашої податкової адреси; важливо вказати в заяві повний перелік об’єктів і додати документи по кожному з них. Що робити, якщо з ППР не згодні навіть після звірки Якщо після звірки податкова наполягає на своєму розрахунку, платник має два шляхи: адміністративне оскарження до вищого органу ДПС або судове оскарження ППР; обидва варіанти не звільняють автоматично від обов’язку сплатити податок, але дають шанс на його скасування чи зменшення. Важливо дотриматися строків: скарга до ДПС подається протягом 10 календарних днів з дня отримання ППР, а позов до суду – протягом 6 місяців; пропуск строків може закрити можливість для ефективного захисту.​ Верховний Суд у своїй практиці підкреслює, що помилки податкової в даті складання або надсилання ППР, як правило, не є самостійною підставою для скасування, якщо зобов’язання визначено в межах строку давності (1095 днів) і правильно визначено об’єкт та ставку. Тому акцент у спорі зміщується на фактичні дані про об’єкти й права власності.​ Паралельно варто відкоригувати інформацію в реєстрах (наприклад, внести зміни до ДРРП щодо площі об’єкта чи складу співвласників), щоб у наступних періодах податок уже нараховувався коректно. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевіркою правильності податкового повідомлення‑рішення з податку на нерухомість, підготовкою документів для звірки даних із податковою, оскарженням помилкових нарахувань чи плануванням податкового навантаження при купівлі, продажу або даруванні нерухомості, звернення по кваліфіковану юридичну та податкову допомогу допоможе вчасно виявити помилки, зменшити ризик штрафів і захистити ваші майнові інтереси. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=6SQ28ZngqYY&t=1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Держава дедалі уважніше відстежує випадки, коли ФОП формально є «підприємцем», але фактично працює як найманий працівник одного роботодавця, що дозволяє економити на ЄСВ і податках, проте позбавляє людину частини соціальних гарантій і спотворює конкуренцію на ринку праці; у найближчі роки саме протидія таким схемам, а не тиск на дрібний бізнес, стане одним із ключових векторів податкової політики. Чому проблема «ФОП = працівник» стала настільки гострою Масовий перехід на ФОП‑моделі в ІТ, креативних індустріях та сервісному секторі відбувся задля зниження податкового навантаження: замість 18% ПДФО, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ компанії платять єдиний податок 5% і мінімальний ЄСВ «за себе». У багатьох випадках ФОП виконує роботу за фактично трудовим графіком – із фіксованим робочим часом, підпорядкуванням внутрішнім правилам компанії, регулярними «зарплатними» виплатами та відсутністю підприємницького ризику.​ Для держави це означає втрату надходжень до фондів соціального страхування та пенсійної системи, а для самих виконавців – обмежений доступ до лікарняних, відпускних, захисту від незаконного звільнення та інших трудових гарантій. Європейський вектор України також відіграє роль: у ЄС уже діє низка ініціатив щодо боротьби з фіктивною самозайнятістю та захисту працівників платформ і гіг‑економіки, і українське законодавство поступово орієнтується на ці стандарти. Як сьогодні визначають, що ФОП фактично є працівником Податковий кодекс розмежовує самозайняту особу й працівника: самозайнята особа може вести діяльність лише за умови, що вона не є працівником у межах тієї самої діяльності, тоді як працівник виконує трудову функцію за трудовим договором і підпорядковується правилам роботодавця. На практиці контролери орієнтуються на сукупність ознак: один замовник, регулярність виплат, фіксований графік, наявність керівника, корпоративна пошта, робоче місце в офісі, обмеження на роботу для інших клієнтів. Якщо більшість таких ознак наявна, податкова або суд можуть перекваліфікувати цивільно‑правовий договір ФОП у трудові відносини, донарахувати податки й ЄСВ та застосувати штрафи як до компанії, так і до «псевдо‑ФОП». Уже зараз ДПС активно аналізує схеми «дроблення» бізнесу на десятки ФОПів, особливо там, де є великий оборот і однотипні договори з людьми, які фактично виконують однакові трудові функції. Які інструменти держава планує використовувати проти псевдо‑самозайнятості Посилення аналітики ризиків: ДПС формує профілі платників, які мають ознаки фіктивної самозайнятості – одноосібний великий замовник, синхронні платежі, відсутність витрат, характерних для підприємницької діяльності (оренда, реклама, закупівля матеріалів тощо). Розширення перевірок: після скасування мораторію на перевірки ФОП 1–2 групи податкова отримала можливість включати їх до плану‑графіка на загальних підставах і перевіряти період до трьох років, звертаючи увагу саме на трудоподібні відносини. Гармонізація з європейськими підходами: в перспективі можливе закріплення в законодавстві переліку формальних критеріїв, за яких самозайнята особа автоматично вважається працівником (кількість клієнтів, частка доходу від одного замовника, рівень контролю, тривалість співпраці) за аналогією до європейських директив у сфері платформеної зайнятості.​ Стимулювання «білих» моделей: паралельно обговорюються податкові режими, які дозволять компаніям легально оформлювати гіг‑працівників чи експертів із гнучкими умовами, але з базовими соціальними гарантіями (наприклад, через гіг‑контракти резидентів «Дія.City»). Як це може змінити ринок праці та податкове навантаження Для бізнесу посилення контролю означатиме переоцінку моделі співпраці: великі компанії, особливо в ІТ і сервісах, ймовірно, поступово переводитимуть ключових ФОПів у штат або на гіг‑контракти, залишаючи ФОП‑формат для справді незалежних консультантів. Податкове навантаження на роботодавця при цьому зросте, але ризик великих донарахувань і судових спорів за підсумками перевірок зменшиться; натомість з’явиться більша передбачуваність і контрольованість витрат на персонал. Для самих ФОПів, які де‑факто працюють як наймані працівники, зміна статусу може означати нижчий «чистий» дохід, але й ширший пакет соціальних гарантій – оплачувану відпустку, лікарняні, захист від необґрунтованого розірвання договору, внески до пенсійної системи. Держава розраховує, що детінізація таких відносин збільшить надходження ЄСВ та ПДФО, зменшить перекоси між «білими» роботодавцями й тими, хто агресивно оптимізує податки через масові ФОП‑схеми, і водночас не вдарить по справжньому дрібному бізнесу, що має різних клієнтів і підприємницький ризик. Що варто зробити компаніям і самим ФОП уже зараз Провести аудит відносин із ФОПами: визначити, де люди фактично інтегровані в штат (фіксований графік, підпорядкування менеджерам, корпоративна інфраструктура), й оцінити ризик перекваліфікації в трудові відносини під час перевірки. Переглянути договори: замінити шаблонні «фопівські» договори на більш гнучкі моделі, де чітко прописані ознаки самостійності виконавця – право працювати з іншими клієнтами, власна організація робочого часу, оплата за результат, а не «оклад».​ Окремо проаналізувати виплати: якщо переважають регулярні однакові суми «щомісяця 25 числа», це більше нагадує зарплату, ніж оплату послуг; варто або змінити структуру винагороди, або чесно перейти на трудові договори. ФОПам, які працюють з одним замовником, доцільно оцінити власні інтереси: інколи статус працівника з чіткими гарантіями та страховим стажем є вигіднішим за вищий, але нестабільний дохід без захисту й перспектив пенсійних виплат. У високоризикових секторах (IT, логістика, креативні агентства) варто розглянути комбіновані моделі – поєднання штату, гіг‑контрактів і ФОП лише там, де є реальна підприємницька ініціатива та кілька незалежних клієнтів. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із вибором безпечної моделі співпраці з ФОПами, оцінкою ризиків перекваліфікації цивільно‑правових договорів у трудові, підготовкою до податкових перевірок або зміною структури винагород для працівників і підрядників, звернення по професійну юридичну та податкову допомогу допоможе мінімізувати фінансові й репутаційні ризики, уникнути штрафів і побудувати прозору систему взаємин із персоналом. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=6SQ28ZngqYY&t=1s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку КЕП в Україні переходять на новий рівень безпеки: з 10 лютого 2026 року всі нові ключі створюватимуть за посиленим алгоритмом «Купина», а повний перехід на цей стандарт очікується до 1 липня 2026 року. Для користувачів це означає не стільки зміну звичних сервісів, скільки зміну «начинки» – криптографія стане значно стійкішою до сучасних кіберзагроз, а цифрові дані будуть краще захищені. Що саме змінюється в правилах створення КЕП З 10 лютого 2026 року всі нові сертифікати КЕП формуються з використанням алгоритму «Купина» – сучасного стандарту криптографічного захисту, який замінює попередні алгоритми для нових операцій. Старі алгоритми не вимикають миттєво: їх і надалі використовуватимуть для перевірки документів, підписаних раніше, але для нових ключів та транзакцій поступово застосовуватиметься лише «Купина». Міністерство цифрової трансформації встановило дедлайн: до 1 липня 2026 року всі надавачі електронних довірчих послуг мають повністю перейти на новий стандарт, синхронізувавши програмно‑апаратні комплекси та внутрішні регламенти. Для користувачів це планове оновлення безпеки: інтерфейси «Дії», електронних кабінетів податкової, банківських застосунків залишаються звичними, змінюється лише спосіб генерації та зберігання криптографічних ключів. Чи потрібно терміново міняти чинний підпис Усі КЕП, видані до 10 лютого 2026 року, залишаються чинними до завершення строку їх дії – жодних автоматичних «анулювань» чи блокувань не передбачено. Якщо ваш сертифікат діє ще кілька місяців або рік, ви можете спокійно користуватися ним для податкової звітності, подання заяв через «Дію», участі в тендерах або банківських операцій до його закінчення. Старі алгоритми шифрування й надалі підтримуватимуться для перевірки підписів – документи, які ви вже підписали «старим» КЕП, не втратять юридичної сили й будуть коректно верифікуватися в державних системах. Переходити на новий стандарт ви будете, по суті, під час планового перевипуску: коли закінчиться строк сертифіката, центр сертифікації видасть вам новий ключ уже на «Купині», без додаткових дій з вашого боку. Переваги та ризики для пересічних користувачів Головна перевага – підвищений рівень кіберзахисту: посилений алгоритм зменшує ризики підбору ключа, перехоплення підпису й несанкціонованої зміни підписаних даних, що особливо актуально з урахуванням зростання обчислювальних потужностей і складності атак. Для звичайного користувача це виглядає як «оновлення замка» – процес підписання в «Дії» або кабінеті платника податків не змінюється, але ймовірність технічного зламу самого ключа суттєво зменшується. Підвищення стійкості підпису зменшує ризики шахрайства: зловмисникам стає складніше створити підроблений КЕП, оформити кредити, подати фіктивну декларацію чи підписати документи від вашого імені без доступу до справжнього ключа. Водночас зростає ціна недбалого поводження з КЕП: якщо користувач передає ключ третім особам, зберігає пароль у відкритому вигляді або користується сумнівними пристроями, наслідки компрометації будуть такими ж серйозними, як і раніше, а довести факт зламу без якісних логів і належної організації обігу ключів буде складно. Наслідки для бізнесу та ФОП Для малого й середнього бізнесу нові правила означають, що всі майбутні підписи співробітників, бухгалтерів і директорів поступово переходять на єдиний посилений стандарт, що спростить взаємодію з державними органами й контрагентами в довгостроковій перспективі. Проте на перехідний період компанії мають закласти ресурси на інвентаризацію наявних КЕП, планове перевипускання сертифікатів, оновлення внутрішніх політик інформаційної безпеки та навчання персоналу, який використовує електронний підпис у щоденній роботі. Для чутливих сфер – публічні закупівлі, фінансовий сектор, робота з державними реєстрами – регулятори можуть наполягати на використанні захищених апаратних носіїв або «хмарних» КЕП із жорстким контролем доступу, що потягне додаткові витрати, але й зменшить ризики внутрішніх зловживань. Бізнесам, які працюють із нерезидентами та міжнародними партнерами, перехід на сучасний стандарт збільшує шанси на подальше технічне та правове зближення з європейською інфраструктурою eIDAS, а отже – на спрощення електронного документообігу з контрагентами з ЄС. Як підготуватися до переходу: покрокові поради Перевірте строк дії свого чинного сертифіката КЕП у кабінеті надавача довірчих послуг або в застосунку, яким ви користуєтеся, й зафіксуйте дату закінчення – це ваша контрольна точка для переходу на «Купину». Слідкуйте за оголошеннями свого центру сертифікації ключів: на перехідний період можливі зміни в графіку роботи, каналах видачі, переліку потрібних документів або вартості послуг, що важливо врахувати, якщо ви відповідаєте за підписи кількох співробітників. Визначтеся з форматом носія: для приватних осіб і частини ФОП достатнім може бути файловий або «хмарний» КЕП, тоді як для посадових осіб органів влади, керівників великих компаній чи відповідальних за закупівлі доречніше використовувати захищені токени з обмеженим фізичним доступом. Оновіть базові правила кібергігієни: не передавайте ключі іншим людям, не зберігайте паролі в незахищених нотатках, використовуйте багатофакторну автентифікацію для доступу до «Дії», електронних кабінетів та пошти, через яку ви отримуєте підтвердження операцій з КЕП. Якщо ви керуєте бізнесом, створіть внутрішній реєстр усіх КЕП (хто, де і для чого використовує підпис), пропишіть процедуру термінового блокування скомпрометованого ключа й відповідальних осіб, до яких мають звертатися співробітники в разі втрати носія або підозри на злам. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із переходом на новий стандарт КЕП, вибором безпечного носія підпису, організацією обігу електронних ключів у бізнесі чи усуненням наслідків можливої компрометації підпису, звернення по кваліфіковану юридичну та податкову допомогу допоможе обрати оптимальну модель роботи, мінімізувати технічні та правові ризики й уникнути суперечок із контрагентами та контролюючими органами. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Ухилення від оподаткування через штучне «дроблення» бізнесу на ФОПів перестало бути сірою зоною: податкова служба, БЕБ і фінмоніторинг відкрито декларують, що розглядають такі моделі як свідоме ухилення з високим ризиком донарахувань і кримінальної відповідальності. Що таке «дроблення» бізнесу через ФОП Схема полягає в тому, що великий або середній бізнес штучно ділять на десятки чи сотні ФОПів‑«спрощенців», які не перевищують ліміт доходу, і замість однієї юрособи, що сплачує податок на прибуток і ПДВ, усі операції проводять через мережу пов’язаних підприємців, часто фактичних працівників цієї ж компанії. Через такий поділ бізнесу компанія: уникає реєстрації платником ПДВ; сплачує єдиний податок замість податку на прибуток; скорочує податкове навантаження із зарплати, маскує трудові відносини під цивільно‑правові договори.​ Податкова прямо зазначає, що подібні конструкції не мають ділової мети і використовуються виключно для мінімізації податкових зобов’язань, а отже розцінюються як ухилення від оподаткування. Як податкова виявляє схеми дроблення За останній рік ДПС публічно відзвітувала про викриття схем з «подрібненням» бізнесу в низці великих торгових мереж – від електроніки й одягу до продуктів харчування. Потенційні втрати бюджету в окремих кейсах вимірюються сотнями мільйонів і навіть мільярдами гривень ПДВ та інших податків. Ключові аналітичні ознаки, на які звертає увагу ДПС та фінмоніторинг: штучний поділ одного бізнесу на десятки ФОПів за однаковим видом діяльності; торгівля під єдиним брендом, з однією вивіскою, маркетингом і ціновою політикою; однакові IP‑адреси, спільні адреси реєстрації, одні й ті самі торгові точки й персонал; використання одного платіжного терміналу або касового обладнання для кількох ФОПів; поетапне «підключення» нових ФОПів, щойно попередні наближаються до ліміту доходу; концентрація виручки від одного або кількох великих замовників, відсутність власних ресурсів, складів, персоналу. Фактичні перевірки підтверджують аналітику: інспектори фіксують, коли в одному магазині однакові товари продаються від різних ФОПів, чеки не відповідають реальним операціям, а бізнес централізовано управляється. Чим загрожує схема дроблення Наслідки для бізнесу, який використовує подібні конструкції, виходять далеко за межі донарахування єдиного податку: Донарахування ПДВ і податку на прибуток із перекваліфікацією операцій і зняттям «спрощенки». Штрафи та пеня за заниження податкових зобов’язань за весь період використання схеми. Визнання цивільно‑правових договорів фактично трудовими з донарахуванням ПДФО, ЄСВ та штрафами за порушення трудового законодавства. Ініціювання кримінальних проваджень за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) у випадку значних сум недотриманих надходжень до бюджету. Для «номінальних» ФОПів – ризик особистих боргів перед бюджетом, блокування рахунків та притягнення до відповідальності за участь у фіктивних схемах.​ У публічних кейсах держава прямо підкреслює: боротьба з дробленням – це не атака на малий бізнес, а реакція на великі мережі й компанії, які маскуються під ФОПів для економії на ПДВ і податку на прибуток.​ Де проходить межа між оптимізацією і ухиленням Співпраця з ФОПами законна, доки вони залишаються самостійними підприємцями, а не «податковими прокладками». Ознаки безпечної моделі: у ФОПа кілька клієнтів і власні ресурси (офіс, обладнання); договір передбачає ринкову ціну й реальний перелік робіт; немає повної залежності від одного замовника за графіком, місцем роботи та управлінськими рішеннями (тобто немає трудових відносин). Для сімейного бізнесу спорідненість ФОПів не проблема, але спільний бренд, каси, персонал і контрагенти разом свідчать про штучне дроблення. В ІТ сфері замість масового оформлення спеціалістів‑ФОПів дедалі частіше радять користуватися прозорішими режимами, наприклад Дія.City. Як зменшити ризики бізнесу, що працює з ФОПами У поточній практиці «безпечна» модель співпраці з ФОПами потребує системного підходу до структурування бізнес‑процесів. Експерти радять: обмежувати кількість ФОПів, особливо коли бізнес працює під одним брендом і в одній локації; документально фіксувати економічний зміст кожного договору з ФОПом, наявність у нього власних ресурсів, клієнтів, ризиків; уникати використання спільних кас, POS‑терміналів та банківських рахунків для різних суб’єктів; проводити внутрішній податковий аудит на предмет відповідності моделі критеріям реальної господарської діяльності, а не схеми ухилення; стежити за судовою практикою і публічними позиціями ДПС та БЕБ, оскільки критерії ризиковості постійно конкретизуються. У багатьох випадках для великого бізнесу використання десятків ФОПів сьогодні вже не виправдовує ризиків: потенційні донарахування, штрафи і кримінальні наслідки перевищують вигоду від «економії» на податках. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковою моделлю з використанням ФОПів, можливими ознаками дроблення бізнесу чи ризиками донарахувань і кримінальної відповідальності, звернення по фахову юридичну й податкову допомогу допоможе своєчасно перебудувати структуру бізнесу та захистити його від претензій контролюючих органів. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Як отримати відомості про свої доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, залежить від того, чи зручно вам користуватися онлайн‑сервісами, чи ви надаєте перевагу особистому зверненню до податкової. Нижче – покрокова інструкція для основних варіантів: через Електронний кабінет платника, мобільний застосунок ДПС, портал «Дія» та Центр обслуговування платників. Для чого потрібні відомості про доходи.  Отримані дані використовують: для заповнення річної декларації про майновий стан і доходи (в т.ч. для податкової знижки); для підтвердження доходів перед банком, роботодавцем, консульством тощо; для перевірки, чи правильно роботодавці відобразили ваші доходи та податки; для підготовки до е‑декларування для публічних службовців. Відомості формуються з Державного реєстру: це офіційна інформація про нараховані вам доходи, утриманий ПДФО та військовий збір. Онлайн‑спосіб №1: Електронний кабінет платника.  Це базовий онлайн‑інструмент ДПС, яким можуть скористатися всі фізичні особи – платники податків. Крок 1. Вхід до кабінету Перейдіть на сайт Електронного кабінету ДПС. Авторизуйтеся за допомогою кваліфікованого електронного підпису (файловий/апаратний ключ, хмарне сховище), сервісу id.gov.ua або Дія.Підпис. Крок 2. Формування запиту У лівому меню оберіть розділ «ЕК для громадян». Знайдіть сервіс «Запит про суми виплачених доходів». Натисніть «Створити» (або «+»), оберіть податковий період (рік, за потреби – кілька років). Перевірте, чи коректно підтягнулися ваші персональні дані, і підпишіть запит електронним підписом. Крок 3. Отримання відповіді Протягом кількох хвилин відповідь надходить у розділ «Вхідні/вихідні документи» вашого кабінету. Витяг можна відкрити, завантажити у форматі PDF або роздрукувати. Перевага цього варіанту: оперативність (часто – до 10–15 хвилин) і можливість подати запит у будь‑який час без відвідування податкової. Онлайн‑спосіб №2: мобільний застосунок ДПС.  Багато платників користуються смартфоном, і податкова пропонує мобільний застосунок («Моя податкова» або аналогічний офіційний додаток). Крок 1. Установлення й вхід Завантажте застосунок з App Store чи Google Play (переконайтеся, що це офіційний продукт ДПС). Авторизуйтеся за допомогою електронного ключа або хмарного підпису. Крок 2. Запит на відомості Зайдіть у розділ «Послуги». Оберіть сервіс «Запит про суми виплачених доходів». Створіть запит, вкажіть потрібний період і підпишіть його КЕП. Крок 3. Перегляд результату Відповідь формується протягом кількох хвилин та стає доступною в окремому розділі застосунку. За потреби документ можна експортувати та надіслати на електронну пошту. Цей канал зручний, якщо ви часто працюєте зі смартфона і хочете мати довідку «під рукою». Онлайн‑спосіб №3: портал «Дія» (довідка про доходи).  Через «Дію» можна замовити окрему довідку про доходи з Державного реєстру фізичних осіб. Крок 1. Авторизація Увійдіть до кабінету громадянина на порталі diia.gov.ua з використанням електронного підпису або BankID. Крок 2. Замовлення довідки Знайдіть послугу «Довідка про доходи». Оберіть період (роки), за який потрібна інформація. Надішліть запит і підтвердьте дію. Крок 3. Отримання довідки Протягом орієнтовно до 30 хвилин надійде повідомлення про готовність документа. Довідка з’явиться в розділі «Документи» у вашому кабінеті; її можна завантажити у форматі PDF або показати прямо з телефона. Ця довідка зручна для подання в банки, органи соцзахисту, на навчання чи роботу, оскільки має стандартний формат і електронні реквізити. Офлайн‑спосіб: Центр обслуговування платників (ЦОП).  Якщо немає електронного підпису, доступу до інтернету чи ви просто віддаєте перевагу особистому спілкуванню, можна звернутися до ЦОП. Крок 1. Підготовка документів Документ, що посвідчує особу (паспорт, посвідка на проживання, інший передбачений документ). Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Якщо звертається представник – нотаріально посвідчена довіреність. Крок 2. Подання заяви У ЦОП заповнюється заява за формою №10ДР (заява на отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, податок і військовий збір). Оберіть період, за який потрібні дані (зазвичай можна зазначити кілька років). Крок 3. Строк отримання та форма видачі Відомості видаються протягом до 3 робочих днів із дати звернення. Документ видають особисто вам або вашому представнику (за довіреністю). У ЦОП, як правило, передбачені додаткові опції для людей з порушенням слуху (відеозв’язок з перекладачем жестової мови тощо), тому варто уточнити можливості саме вашої податкової. Що перевірити у витягу про доходи.  Незалежно від способу отримання, варто уважно переглянути: чи всі ваші роботодавці за обраний період відображені у переліку джерел доходу; чи збігаються суми з довідками, які видавали роботодавці, та з фактично отриманими коштами; чи коректно зазначені утримані суми ПДФО та військового збору; чи немає «зайвих» доходів, які вам фактично не нараховувалися (іноді це помилки контрагента або дублювання записів). Якщо виявлено розбіжності, варто: звернутися до роботодавця/податкового агента для коригування податкової звітності; за потреби – додатково проконсультуватися в ДПС або у податкового консультанта. Практичні поради платникам Замовляй відомості про доходи завчасно, щоб мати час виправити можливі помилки. Завантажений PDF‑витяг зберігай у надійному місці (хмара, зашифрований носій). Для річної декларації проси дані саме за календарний рік. Слідкуй за строками подання декларацій: гранична дата для більшості фізосіб – навесні наступного року, для держслужбовців – раніше, а декларацію на податкову знижку можна подати до кінця року. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із отриманням відомостей про доходи, виправленням помилок у даних чи правильним відображенням цих сум у декларації, звернення по кваліфіковану юридичну або податкову допомогу допоможе уникнути фінансових та репутаційних ризиків. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Верховна Рада знову не змогла зрушити з місця законодавчу ініціативу, відому як «податок на OLX»: урядові законопроєкти про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (№14025 і пов’язаний з ним №14026), черговий раз не набрали необхідних 226 голосів навіть для включення до порядку денного. Політичний контекст провалу Ключові голосування щодо «податку на OLX» наприкінці 2025‑го та на початку 2026 року щоразу зривалися ще на етапі включення законопроєкту до порядку денного: частина депутатів не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні податкові зміни під час війни, інші наполягають на доопрацюванні моделі для захисту малого бізнесу й разових продавців, попри те що уряд і профільний комітет вказують на міжнародні зобов’язання України перед ЄС і ОЕСР щодо запровадження автоматичного обміну даними про доходи з цифрових платформ. Суть ініціативи: кого і як хотіли оподаткувати Законопроєкт №14025 пропонував зробити маркетплейси та сервіси (OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Uber, Airbnb, Booking, Glovo тощо) податковими агентами, які збирають дані про доходи користувачів і утримують з них податок, встановивши неоподатковуваний поріг у 2 000 євро для епізодичних продажів, а для більших сум — ставку 5% ПДФО + 5% військового збору (з подальшим підвищенням до 18% + 5% при доходах понад 6,6 млн грн), що, за оцінками уряду, мало б приносити бюджету близько 14 млрд грн щороку. Чому говорять про «податок на OLX», хоча він уже існує Формально доходи від систематичних онлайн‑продажів уже мають оподатковуватися за ставками 18% ПДФО та 1,5% військового збору, але більшість операцій лишається «невидимою» для податкової, бо гроші йдуть на звичайні картки, а продавці не реєструються як ФОП і не подають декларацій. «Податок на OLX» не вводить нову данину, а змінює механізм адміністрування: платформи стають податковими агентами, які автоматично утримують 10% із виплат активним продавцям і звітують до ДПС, банки відкривають окремі рахунки та передають інформацію про такі операції, а медійний ярлик виник саме через прив’язку ініціативи до конкретних платформ. Аргументи «за» і «проти» Прихильники законопроєкту наголошують на трьох ключових аргументах: вирівнювання умов конкуренції між класичним бізнесом (ФОП і юрособи, які сплачують податки й використовують РРО) та «сірою» онлайн‑торгівлею, що працює без реєстрації; виконання міжнародних вимог щодо автоматичного обміну податковою інформацією, без чого Україна ризикує потрапити до «сірих списків»; додаткові бюджетні надходження, які особливо важливі під час війни. Опоненти акцентують на ризиках надмірного контролю за звичайними громадянами, які іноді продають особисті речі, а також на технічній і фінансовій нагрузці на самі платформи, банківський сектор та ДПС. Є побоювання, що через складність процедур частина дрібних продавців піде «в тінь» або перейде на розрахунки в готівці чи через закордонні сервіси, що знівелює ефект від реформи. Чому голосування провалюється знов і знов Попри підтримку профільного комітету, у сесійній залі раз по раз не вистачає голосів навіть для включення законопроєкту до порядку денного: частина фракцій вимагає ширшого обговорення, чіткіших порогів неоподатковуваних доходів і гарантій для одноразових продавців. Ситуацію ускладнює те, що «податок на OLX» іде в пакеті з іншими чутливими фінансовими законами в межах домовленостей з ЄС та МВФ, тож провал одного питання тягне за собою весь пакет, а депутати не хочуть брати репутаційні ризики, голосуючи за ініціативу, яку суспільство сприймає як «податок на дощку оголошень», хоча формально вона стосується лише систематичних продавців і великих обсягів доходів. Що означає черговий провал для продавців і покупців Поки закон не ухвалено, правила оподаткування залишаються незмінними: разові продажі особистих речей (одяг, техніка, меблі) без ознак підприємницької діяльності практично не контролюються, хоча теоретично дохід підлягає декларуванню; систематичні продавці та ті, хто заробляє на маркетплейсах як на бізнесі, юридично мають або реєструвати ФОП, або декларувати дохід як самозайняті особи, але на практиці значна частина таких доходів залишається «в тіні». Для маркетплейсів чергове відкладення означає відсутність обов’язку впроваджувати складні податкові та комплаєнс‑процеси, але й невизначеність: Україна все одно має імплементувати міжнародні стандарти обміну інформацією, тож політичне питання «коли і в якій формі» лише переноситься у часі. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням доходів від онлайн‑торгівлі, роботою через маркетплейси чи підготовкою до можливого запровадження «податку на OLX», звернення по фахову юридичну та податкову допомогу допоможе обрати безпечну модель роботи й заздалегідь оцінити потенційні ризики. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=O8bzVJTBOe8&t=3s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Кампанія е-декларування 2026 проходить в умовах оновлених роз’яснень НАЗК, які суттєво деталізують підхід до відображення майна, доходів і правочинів, а також враховують нові соціальні виплати та практику попередніх років. Нижче — сім ключових змін, які варто врахувати кожному декларанту під час заповнення декларації за 2025 рік. Оновлені загальні роз’яснення та структура прикладів НАЗК оновило базові роз’яснення до кампанії декларування за 2025 рік, додало нові приклади й «ключові моменти» та зробило особливі акценти на відображенні фінансових зобов’язань, видатків, правочинів, а також операцій з нерухомістю, транспортом і грошовими активами. Соціальні виплати «Національний кешбек» і «Зимова підтримка» У роз’ясненнях НАЗК окремо враховано нові доходи «Національний кешбек “Зроблено в Україні”» і «Зимова підтримка»: з 25 грудня 2025 року Реєстр автоматично підтягує джерело доходу для цих виплат, що технічно спрощує декларування, але вимагає від декларанта перевірити коректність даних; такі суми слід показувати як державний дохід із правильним видом доходу та джерелом, щоб уникнути розбіжностей або повного невідображення виплат у декларації. Деталізація правил декларування майна та правочинів Оновлені матеріали НАЗК детально пояснюють, як декларувати правочини, видатки та фінансові зобов’язання, доповнюючи роз’яснення практичними кейсами (купівля/продаж нерухомості, іпотека, авто, великі готівкові розрахунки, депозити) й чітко показуючи, коли правочин є видатком, а коли — зобов’язанням; окремо роз’яснено правила для співвласності, щоб декларанти коректно відображали частки в майні й не плутали повну вартість об’єкта зі своєю частиною, що знижує ризик визнання даних недостовірними. Окремі акценти щодо грошових активів і порогів декларування У роз’ясненнях та додаткових інформаційних матеріалах НАЗК уточнено пороги, з яких необхідно декларувати грошові активи та повідомляти про суттєві зміни в майновому стані. На 2026 рік сукупний розмір грошових активів, що підлягають відображенню (готівка, кошти на рахунках, електронні гроші тощо), має перевищувати 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — 166 400 грн на кінець звітного періоду.​ Окремо нагадано, що повідомлення про суттєву зміну в майновому стані подається, якщо декларант отримує дохід, набуває майно або здійснює видаток на суму понад той самий поріг — 166 400 грн, причому зробити це потрібно протягом 10 днів з моменту операції. Уточнення в роз’ясненнях мають на меті усунути типову помилку, коли суб’єкти декларування орієнтуються на старі пороги чи «округлюють» суми, вважаючи, що окремі транзакції можна не відображати. Відкриття валютних рахунків за кордоном і валютні операції Ще один блок оновлених роз’яснень стосується валютних рахунків у банках-нерезидентах та операцій з валютою. НАЗК нагадує, що суб’єкти декларування зобов’язані подати спеціальне повідомлення про відкриття такого рахунка в іноземному банку протягом 20 днів із моменту відкриття або з дня, коли декларанту стало відомо про рахунок. Цей обов’язок існує паралельно із заповненням відповідного розділу декларації, де такі рахунки та кошти на них також мають бути відображені. Оновлені матеріали також деталізують, як декларуються кошти, що зберігаються за кордоном, як правильно відображати перекази між рахунками в різних валютах, курсові різниці та інші типові ситуації для публічних службовців, які мають доходи або активи за межами України. Чіткіші роз’яснення зменшують ризик того, що недекларування іноземних рахунків буде пояснюватися «неправильним розумінням» норм. Уточнення щодо кола суб’єктів і випадків подання Комунікаційні матеріали НАЗК до кампанії-2026 ще раз наголошують, хто саме зобов’язаний подавати щорічну декларацію за 2025 рік, і в яких випадках декларація не подається. Нагадаємо, що кампанія декларування для публічних службовців триватиме до 31 березня 2026 року включно; йдеться про осіб, визначених у статті 3 Закону «Про запобігання корупції», які станом на кінець 2025 року займали відповідні посади або припинили їх виконання впродовж року. У роз’яснення також інтегровано окремі уточнення щодо специфічних категорій — військовослужбовців, мобілізованих працівників органів влади, осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною або у тривалій відсутності через війну. Для частини таких суб’єктів передбачені відстрочки або спрощення, однак НАЗК рекомендує в разі сумнівів звертатися до уповноважених підрозділів чи до своєї Бази знань для отримання індивідуальних роз’яснень. Нові формати методичної підтримки та вебінари НАЗК доповнило роз’яснення на 2026 рік розширеним пакетом методичних матеріалів (покрокові інструкції, відео, онлайн‑інструменти), що безкоштовно доступні в Базі знань і на навчальній платформі, а також організувало серію вебінарів «Електронне декларування 2026», де експерти пояснюють типові помилки, дають практичні поради та роз’яснюють, як працює автоматизований контроль, перевірки й подальші дії НАЗК після подання декларації. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із поданням е-декларації за 2025 рік, тлумаченням оновлених роз’яснень НАЗК чи оцінкою ризиків відповідальності за можливі помилки, звернення по фахову юридичну допомогу допоможе убезпечити вас від порушень і репутаційних наслідків. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=zijqlf6Oa1E&t=8s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Перевірка контрагента сьогодні — це не «бюрократія для галочки», а базова умова безпеки бізнесу, податкової вигоди та спокійного сну власника.  Нижче — новинно-експертний огляд ключових ризиків та інструментів, а також як з цим системно допомагає команда WINNER. Чому тема знову «горить» Податкова продовжує будувати ризик-орієнтований підхід: співпраця з «проблемними» контрагентами стає самостійною підставою для спорів, донарахувань і блокування ПН. Судова практика закріпила: належна податкова обачність — законна передумова для податкової вигоди, зокрема щодо ПДВ та витрат. Після 24.02.2022 окремим фактором ризику стала пов’язаність контрагента з державою-агресором або її резидентами — це вже не лише податкові, а й безпекові наслідки. Приклад: коректно оформлена перевірка контрагента часто стає вирішальним аргументом у спорі з податковою щодо реальності операцій та права на податковий кредит. Ключові ризики при виборі контрагента Фіктивність чи «технічність» контрагента: відсутність реального офісу, персоналу, активів, незрозумілий вид діяльності, часта зміна директорів/засновників. Податкова ризиковість: включення контрагента до «ризикових» платників, масові зупинки ПН, невідповідність ресурсів обсягам операцій. Борги та виконавчі провадження: дані Єдиного реєстру боржників і Автоматизованої системи виконавчого провадження свідчать про низьку платіжну дисципліну й загрозу неплатежів. Санкційні та «воєнні» ризики: зв’язок з росією/білоруссю серед бенефіціарів чи керівництва, що може створити питання з боку СБУ, ДБР та фінмоніторингу. Репутаційні ризики: медіа-публікації, судові спори, конфлікти з державними органами, притягнення посадових осіб до відповідальності. Навіть один «червоний прапорець» без пояснення та документального підтвердження може зруйнувати позицію бізнесу в податковому спорі. Інструменти та джерела для перевірки Електронний кабінет платника: сервіс ДПС для перевірки ризиковості платників ПДВ та стану їхнього обліку. Державні реєстри: ЄДР, Єдиний реєстр боржників, судовий реєстр, ліцензійні реєстри, реєстри санкцій та пов’язаних з РФ осіб. Комерційні аналітичні системи: сервіси на кшталт YouControl інтегрують показники «належної податкової обачності» та зводять до купи фінансові, податкові й юридичні ризики. Внутрішні процедури: чек-листи due diligence, опитувальники для контрагентів, вимога установчих, реєстраційних і фінансових документів. Саме системність (поєднання відкритих реєстрів, сервісів та внутрішніх політик) демонструє належну обачність у разі спору з контролюючими органами. Що вимагає податкова під «належною обачністю» Збір доказової бази: документи, що підтверджують перевірку статусу контрагента, його ресурсів, повноважень підписанта, реальність господарської операції. Аналіз податкових ризиків: ризик-орієнтований підхід, коли бізнес ідентифікує, оцінює й документує ризики щодо кожної істотної угоди або групи контрагентів. Узгоджені внутрішні правила: політика перевірки контрагентів, затверджена керівництвом, плюс фіксація рішень (чому погодилися/відмовилися від співпраці). Суди прямо зазначають: якщо платник зібрав і зберіг належні докази своєї обачності, довести його «нерозумність» чи «недобросовісність» податковому органу набагато складніше. Як з цим допомагає WINNER WINNER може стати зовнішнім «фільтром безпеки» для ваших операцій із контрагентами — від разової перевірки до побудови повноцінної системи due diligence. Основні формати послуг: Комплексна перевірка контрагента «під угоду»: аналіз державних реєстрів, податкових ризиків, судових спорів, санкцій та зв’язків із державою-агресором, з підготовкою структурованого висновку та рекомендацій (укладати/не укладати, які запобіжники в договір). Побудова політики належної податкової обачності: розробка внутрішніх регламентів, чек-листів, шаблонів рішень і договорів, які захищають бізнес під час перевірок. Супровід у спорах із податковою: використання зібраних доказів обачності у процесі оскарження блокування ПН, донарахувань і під час судових процесів. Навчання команди: практичні тренінги для бухгалтерії, юристів та менеджерів з продажів щодо «червоних прапорців» і коректної фіксації перевірки контрагента. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевіркою контрагентів, податковими ризиками чи побудовою системи належної податкової обачності, звертайтеся за професійною консультацією. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://www.youtube.com/watch?v=zijqlf6Oa1E&t=8s

Потрібна допомога адвоката? Залишай заявку Дискусія про запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП вийшла за межі суто податкової теми й стала одним із ключових питань співпраці України з МВФ. Фонд бачить у цій зміні спосіб розширити податкову базу, посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування та наблизити систему до більш «дорослої» моделі оподаткування бізнесу, тоді як для підприємців це виглядає як загроза для спрощеної системи. Чому МВФ взагалі цікавиться ФОПами.  МВФ цікавиться ФОПами, оскільки прагне збалансованих фінансів, прозорої й ефективної податкової системи. В Україні ФОПи 2–3 груп використовуються і як інструмент підприємництва, і як схема оптимізації для великого бізнесу, який переводить працівників на ФОП- контракти. Ця «сіра» зона стала об’єктом уваги МВФ, і серед попередніх умов нової програми Україна зобов’язалася розширити податкову базу за рахунок ПДВ для частини ФОПів та оподаткування доходів від цифрових платформ. Ідея в тому, що у ФОП із великим оборотом прихована значна частина економічної активності, яка випадає з повного циклу оподаткування ПДВ і доходів Суть вимоги: що очікує МВФ.  Перші публічні сигнали стосувалися запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів, чий річний оборот перевищує приблизно 1 млн грн.  Згідно з повідомленнями політиків та ЗМІ, саме публікація урядового законопроєкту з такою нормою, його реєстрація у Верховній Раді та ухвалення у визначені строки були визначені МВФ як ключові попередні кроки для розблокування фінансування на понад 8 млрд доларів. Базовий задум виглядає так: ФОПи з оборотом понад 1 млн грн на рік зобов’язані реєструватися платниками ПДВ. Ставка ПДВ – 20%, як і для інших платників. Запуск вимоги планується не відразу, а з 2027 року, щоб бізнес мав час адаптуватися. МВФ наполягає на чітких критеріях трудових відносин, щоб роботодавці не маскували працівників під ФОПів за наявності фактичної найманої праці. Додатково пропонується розширювати податкову базу через оподаткування доходів з онлайн-платформ і скорочення митних «лазівок». Що вже відомо про позицію України.  Український уряд і парламент опинилися між двома вогнями: з одного боку – критична потреба у фінансуванні від МВФ та інших донорів, з іншого – ризик серйозного удару по малому бізнесу.  За повідомленнями ЗМІ та профільних видань, уряд намагається пом’якшити початковий варіант вимог МВФ, зокрема щодо порогу обороту та жорсткості підходу. Є кілька ліній для маневру: Підвищення порогового обороту (наприклад, значно вище 1 млн грн), щоб зобов’язання охоплювало лише реально «середній» бізнес, а не дрібних підприємців. Введення спрощених режимів адміністрування ПДВ для ФОПів (наприклад, особливі форми звітності, рідший період подання декларацій). Поетапність – визначення перехідного періоду, щоб бізнес мав час змінити модель роботи, структуру контрактів і цін. Водночас деякі джерела вже повідомляють, що українська сторона намагається виключити або максимально розмити найбільш жорсткі зобов’язання щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів із фінального тексту оновленого Меморандуму.  Але поки документ не оприлюднено, невідомо, наскільки успішними будуть ці переговори. Як це може змінити роботу ФОПів.  Запровадження обов’язкового ПДВ для ФОПів із певним рівнем обороту – це не просто «додатковий податок», а повна зміна логіки їхнього бізнесу. По-перше, це означає: ведення деталізованого обліку операцій, реєстрацію податкових накладних, щомісячну подачу звітності з ПДВ. ФОПи, які сьогодні працюють на єдиному податку (5% з обороту плюс військовий збір), фактично вимушені будуть або підвищувати ціни, перекладаючи 20% ПДВ на клієнта, або зменшувати свою маржу.  Для тих, хто продає товари чи послуги бізнесу – платникам ПДВ, ситуація може бути відносно нейтральною, адже контрагенти зможуть ставити цей ПДВ до податкового кредиту. Але для тих, хто працює з кінцевим споживачем (B2C), удар по попиту або по прибутковості може бути значним. По-друге, частина ФОПів опиниться перед вибором: перейти на загальну систему з ПДВ та працювати як «малий бізнес» у класичному розумінні; змінити модель діяльності (зменшити оборот, розділити бізнес, перейти в тінь); закрити ФОП і працевлаштуватися найманим працівником. Бізнес-об’єднання та експерти попереджають, що жорстке запровадження ПДВ із низьким порогом обороту може спричинити масове закриття ФОПів, зростання тінізації та скорочення самозайнятості. Натомість МВФ і частина реформаторів очікують, що це прибере суто оптимізаційні схеми й стимулюватиме більш прозору зайнятість Вплив на ринок праці та «ФОП-зайнятість».   Окремий вимір – ринок праці. Паралельно з ПДВ для ФОПів МВФ наполягає на впровадженні критеріїв, за якими контролюючі органи зможуть кваліфікувати відносини між компанією та ФОПом як трудові.  Якщо ці критерії будуть чіткими й жорсткими, класична модель «штат на ФОПах» (особливо в IT, маркетингу, креативних галузях, логістиці) стане значно дорожчою і ризикованішою для бізнесу. Для багатьох спеціалістів це означає: більші шанси на оформлення в штат (з усіма соціальними гарантіями, але й з більшими податковими відрахуваннями), зменшення формальної «підприємницької» свободи, потенційне зниження чистого доходу на руки у разі переходу на класичну зарплатну модель. Водночас держава розраховує отримати: більші надходження ЄСВ, ПДФО та військового збору, більш рівні умови конкуренції між «білими» роботодавцями та тими, хто масово використовує «ФОП-схеми». Чи є альтернативи жорсткому сценарію.  Питання не в тому, «чи буде посилення контролю за ФОПами», а в тому, яким саме воно буде.  Можна окреслити кілька можливих варіантів пом’якшеного підходу, які обговорюються в експертному середовищі: Підвищення порогу обороту до рівня, який відсікає дрібних підприємців, але охоплює реально «середній» бізнес на ФОПах. Запровадження моделі автоматичного ПДВ (коли частина надходжень блокується як умовний ПДВ без складного документообігу) – проте це потребує окремих домовленостей з МВФ і суттєвих змін до законодавства. Тривалий перехідний період із можливістю добровільної реєстрації та певними стимулами для тих, хто стає платником ПДВ раніше (наприклад, пільгові ставки чи спрощена звітність на старті). Чи погодиться на це МВФ – залежить від того, наскільки переконливо Україна зможе продемонструвати, що навіть м’який варіант принесе реальне розширення податкової бази та не буде фактичною імітацією реформи. Що робити ФОПам уже зараз.  Попри те що остаточні параметри реформи ще не зафіксовані, ідея ПДВ для частини ФОПів і перегляду моделі їх використання бізнесом навряд чи зникне з порядку денного.  Тому ФОПам із відносно великим оборотом варто вже зараз: Оцінити структуру доходів і витрат, зрозуміти, наскільки їхній бізнес зможе «переварити» 20% ПДВ, чи є можливість перекласти податок на клієнта. Переглянути модель співпраці з основними контрагентами (B2B або B2C, резиденти чи нерезиденти, платники ПДВ чи ні). Продумати альтернативні форми організації діяльності: перехід на ТОВ, комбіновані моделі, частковий перехід у формат трудових відносин для ключових проєктів. У будь-якому разі реформа, яку вимагає МВФ, змусить переосмислити роль ФОП-статусу: із універсального інструменту для всіх він поступово перетворюється на форму діяльності, більш придатну