Ім'я автора:admin

Стаття 130 КУпАП — це одна з найвідоміших і найсуворіших адміністративних норм у сфері дорожнього руху України. Вона встановлює відповідальність за керування транспортом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також за відмову проходження медичного огляду. Саме ці порушення створюють реальні ризики для водія: штрафи, позбавлення прав, навіть арешт або конфіскація автомобіля. Проте сучасна судова практика і часті помилки поліції дають шанс на ефективний захист, якщо скористатись допомогою досвідченого адвоката.​ Суть і зміст статті 130 КУпАП Згідно з частинами 1–3 статті 130, до основних порушень належать: керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння; передача керування особі у стані сп’яніння: відповідає власник авто чи особа-водій; відмова пройти медичний огляд — прирівнюється до підтвердженого стану сп’яніння; вплив лікарських препаратів (що знижують концентрацію, швидкість реакції). Відповідальність наступає навіть якщо водій не перебував за кермом, але міг фактично впливати на управління транспортом (ключ у замку, намір рушити). Санкції за порушення: штрафи, позбавлення прав, арешт За перше порушення: штраф 17 000 грн + позбавлення прав на 1 рік. Друге протягом року: штраф 34 000 грн + позбавлення прав на 3 роки. Третє протягом року: штраф 51 000 грн + конфіскація авто + позбавлення прав на 10 років або 10 діб арешту. Реальною проблемою стало посилення покарань за повторні і системні порушення. Процедурні тонкощі та судова практика Багато справ за ст. 130 КУпАП розвалюються в судах через: неправильне оформлення протоколу (недоліки, формальні помилки); відсутність ознак сп’яніння (немає чіткого опису або підтвердження ознак: запах, хода, мова, поведінка); порушення процедури огляду (немає свідків, порушено послідовність дій); невірно зазначена частина статті — завищені санкції; відсутність реального факту керування авто (особа просто сиділа в авто). Велика кількість справ завершується закриттям або поверненням матеріалів на доопрацювання — саме тому грамотний адвокат підвищує шанси на захист.​ Роль адвоката у справах ст. 130 КУпАП Адвокат 130 КУпАП — це не просто представник у суді, а стратег, який: проводить аналіз законності складання протоколу (чи були всі законні підстави для складання, чи правильно визначено правопорушення); перевіряє дотримання процедурних вимог: чи дотримані права водія, чи мали бути надані свідки, чи запропонували альтернативний огляд; оскаржує незаконні дії посадових осіб; збирає всі документи: медичні довідки, відео з реєстратора, письмові пояснення; готує структуровану захисну позицію, письмові пояснення для суду, веде апеляції та аналізує судову практику. Професійний адвокат ставить правильні запитання свідкам, експертам та слідчим, підкреслює процесуальні порушення, що можуть призвести до закриття справи, а головне — захищає права клієнта від необґрунтованих чи помилкових санкцій.​ Стратегія захисту: як підвищити шанси на перемогу Вивчити всі деталі справи: дату, час, місце складення протоколу, наявність відео/аудіо, свідки, хід медичного огляду. Довести відсутність ознак сп’яніння (або спростувати аргументацію поліції). Перевірити, чи було коректно складено документи та протоколи. Вимагати повторного розгляду, апеляції, експертизи, якщо є розбіжності. Акцентувати на праві на перекладача, якщо водій — іноземець. Дбати про всі процесуальні права на кожному етапі розгляду: належне повідомлення, присутність адвоката, заяви, ходатайства. Типові помилки та підводні камені Без адвоката водії часто: не оскаржують протокол у визначений термін; ігнорують формальні порушення з боку поліції (немає свідків, неправильний опис ознак); відмовляються від підпису, не формулюють свою захисну позицію; не подають апеляційну скаргу, бо вважають рішення остаточним. Чому важливо звернутись до адвоката? Досвідчений адвокат по ст. 130 КУпАП знає всі судові нюанси, володіє алгоритмом захисту й має успішні кейси у подібних справах. Він зможе оперативно зібрати докази, підготувати письмову і аргументовану позицію для суду, оскаржити постанову про позбавлення прав чи оскаржити конфіскацію авто. Адвокат підкаже, як зберегти водійське посвідчення, уникнути максимального штрафу й арешту майна навіть у найрезонансніших справах. Від професійних дій адвоката залежить не лише фінансовий результат, а й юридичне майбутнє: повторне притягнення й ризики обмежень прав. Грамотний захист у складних ситуаціях — це ключовий актив для водія з ризиками позбавлення прав. Чому варто обрати адвоката Юридичної компанії «WINNER»? Юридична компанія «WINNER» має успішний досвід ведення справ за статтею 130 КУпАП, глибоке знання судової практики та руку на пульсі реформ дорожнього законодавства. Фахівці компанії здійснюють комплексний юридичний супровід: від консультації та аналізу справи до представництва у суді всіх інстанцій. Клієнтам гарантується конфіденційність, оперативність реагування та максимальна захищеність інтересів — у будь-якій області України. Команда адвокатів WINNER працює з VIP-кейсами, а також із типовими адміністративними спорами — у вас завжди є шанс на судовий успіх. Ваш адвокат WINNER — це ваш захист від ризиків, штрафів і втрати водійських прав. Висновки Стаття 130 КУпАП — це не вирок. Кожен водій має право на професійний захист, на повну апеляцію, на оскарження необґрунтованих штрафів і на збереження своїх прав. Звернення до адвоката — це не витрати, а інвестиція у безпеку й майбутнє. Якщо ви зіткнулись із проблемою позбавлення прав чи конфіскації авто за ст. 130 КУпАП — обов’язково проконсультуйтесь із адвокатами Юридичної компанії «WINNER» для захисту ваших інтересів. Адвокат WINNER — це ваш шанс на успішний результат! Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/S9C2nn5VO0I?si=aNjekygCZk78EaK1

Стаття 369 Кримінального кодексу України — одна з ключових норм антикорупційного законодавства, що встановлює кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. Практика її застосування постійно перебуває у центрі уваги юристів, суддів, антикорупційних органів та суспільства, адже йдеться не лише про хабарництво як соціально небезпечне явище, а й про розмежування його з адміністративними правопорушеннями, суміжними злочинами та цивільними правовідносинами.​ Суть і правова конструкція статті 369 КК України.  Стаття складається з чотирьох частин, кожна з яких охоплює різні форми злочинної поведінки: пропозиція, обіцянка або власне надання неправомірної вигоди службовій особі за дії чи бездіяльність із використанням службового становища;​ повторність вчинення (частина 2); групове вчинення або пропозиція особливо відповідальній особі (частина 3); організована група, винятково відповідальна особа (частина 4). Важливо: злочин вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої дії — навіть якщо службова особа відмовилася чи не отримала вигоду. Пропозиція, навіть усна чи через посередника, вже створює склад злочину.​ Об’єктивна сторона: зміст, способи, предмет неправомірної вигоди.   Об’єктивна сторона охоплює: виявлення ініціативи у наданні вигоди (усна, письмова, через інші особи) спробу, обіцянку або безпосереднє передання матеріальних чи нематеріальних цінностей​ пропозицію послуг, переваг, пільг, впливів на прийняття рішень Предметом неправомірної вигоди можуть бути: гроші; подарунки та майно; послуги чи переваги; будь-які нематеріальні вигоди, які мають майнову цінність. Розмір не впливає на кваліфікацію частини 1 статті, однак у частинах 2–4 значно підвищує суворість покарання.​ Суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину.  Суб’єкт — будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку, незалежно від громадянства. Юридична особа не може виступати суб’єктом за цією статтею, але її представники притягуються до індивідуальної відповідальності.​ Суб’єктивна сторона: головною рисою є прямий умисел, підтверджений в судах при дослідженні обставин — злочин може бути вчинений з різних мотивів (користь, страх, прагнення уникнути відповідальності), але ключове — особа усвідомлює суспільну небезпеку та прагне досягти відповідного результату.​ Кваліфікуючі ознаки та розмежування зі схожими складами.  Повторність, групова змова, особливий статус посадової особи, а також організоване вчинення злочину є обтяжуючими обставинами: повторне вчинення — більш суворий строк покарання та додатковий штраф;​ попередня змова групи — передбачає більше жорсткі санкції (до 8–10 років позбавлення волі з конфіскацією); надання неправомірної вигоди керівникам органів влади, суддям, вищим посадовим особам — сукупність підвищеної відповідальності. Крім того, слід чітко розмежовувати ст. 369 від: зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ); отримання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ); Судова практика (Верховний Суд) підкреслює: важливо встановити реальний характер вигоди та юридично значимий зв’язок із владними повноваженнями посадової особи.​ Приклади з реальної судової практики: головні акценти.  За останні роки вироки за ст. 369 КК України демонструють такі тенденції: найчастіше кримінальні провадження відкривають по факту передачі грошових коштів за вирішення проблем у судах, поліції, органах влади; пропозиція посадовцю (навіть якщо той відмовився) — вже підстава для притягнення до відповідальності; суди враховують щирість каяття, розмір вигоди, роль посередників та фактичний вплив вигоди на рішення посадовця, при винесенні вироку; окрема увага — спробам уникнути відповідальності через «жарт», непорозуміння чи відсутність доказів факту передачі, які розглядаються індивідуально; часто використовуються непрямі докази: записи розмов, електронне листування, негласне спостереження; Визначення поняття “неправомірна вигода”: поглиблений підхід.  Практика свідчить: неправомірною вигодою визнаються не лише гроші й подарунки, але й «послуги для родини», премії чи майнові переваги у вигляді знижок, допомоги, лояльного ставлення, навіть оплата відпочинку чи навчання. Аналіз доказів та контексту відбувається в кожному випадку індивідуально.​ Відмінності судової практики у різних регіонах і органах.  Провадження по ст. 369 нерідко призводять до різних рішень у залежності від збалансованості доказової бази, активності антикорупційних органів, медіації між сторонами, а також особливостей місцевої бізнес-культури та навіть регіональних впливів. Судами враховуються: специфіка посадових правовідносин; наявність аудіо-, відеодоказів; вплив осіб на прийняття рішень; роль посередників і третіх осіб. Покарання: тенденції призначення.  Залежно від частини статті покарання варіює: штрафи від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів; строк позбавлення волі — від 2 до 10 років; конфіскація майна у тяжких випадках (організована група, особливо відповідальна особа).​ Критично суди оцінюють обставини: чи було каяття та сприяння розслідуванню; чи вигода була передана чи лише запропонована; чи був вплив на орган державної влади. Типові помилки сторін захисту та обвинувачення.  Слідчі та адвокати помиляються, коли: не фіксують «момент закінчення злочину» (злочин може бути закінчений до фактичного отримання вигоди); не збирають повну доказову базу (відео, аудіо, листи, свідчення); не враховують статус особи як службової та причини мотиву передачі. Антикорупційна роль та перспектива змін.  Ст. 369 ККУ — одна з найбільш дієвих норм реального антикорупційного контролю. Тенденції до жорсткішого підходу, реєстрація випадків навіть у «дрібних» ситуаціях, обов’язок доказування реальності вигоди та залучення громадськості змінюють підхід судів. Діяльність НАБУ, ВАКС, місцевих прокуратур формує новий стандарт ефективності боротьби з корупцією — з урахуванням європейських зразків і практики ЄСПЛ. Висновки Стаття 369 КК України охоплює широкий спектр випадків корупційної поведінки й має фундаментальне значення для формування правової культури в Україні. Точність кваліфікації справи, огляд доказів, глибина оцінки умислу та соціальної небезпеки — ключ водорозділу між успішним вирішенням справи й прогалинами в антикорупційній політиці. Для адвокатів, суддів та слідчих важливо враховувати роз’яснення ВС та міжнародні тенденції, а для громадян — дотримуватись законності та уникати ризикованих контактів із посадовими особами. Автор: Євген Мурченко – керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями застосування антикорупційного законодавства, консультаціями щодо кваліфікації злочину, підготовкою правової позиції чи захистом у суді — звертатись до експертів Юридичної компанії WINNER. Компетентна підтримка допоможе мінімізувати ризики, налаштувати захист та знайти ефективні правові рішення під час розслідувань і судових процесів. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=BAbVZ9UnxDR23qJW

Осінь 2025 року для «Укрзалізниці» (УЗ) ознаменувалася черговими тривожними сигналами щодо фінансової стабільності державного перевізника: чистий збиток за 9 місяців перевищив 7,2 млрд грн. Офіційно цю цифру озвучив заступник голови Наглядової ради компанії Сергій Лещенко з трибуни Верховної Ради 5 листопада. Збитковість перевізника стала топ-темою для суспільства, промисловців і держави, а дискусії щодо майбутнього української залізничної галузі вкотре стали питанням національної безпеки й економічної стійкості.​ Головні причини фінансового краху Структурний розрив між вантажними і пасажирськими перевезеннями У 2021–2025 роках УЗ втратила майже половину (49%) обсягу вантажних перевезень через війну, руйнування інфраструктури, зупинку вугільної промисловості Донеччини й гірничо-збагачувальних комбінатів, а також загальне скорочення промвиробництва. Дохідна частина компанії критично залежить від вантажного сегменту, який історично субсидіював пасажирські перевезення.​ Хронічна збитковість пасажирського сегменту У 2025 році розмір збитків від пасажирських перевезень досяг історичних максимумів — 18–20,8 млрд грн. Тарифи для пасажирів залишаються політично чутливими та не відображають реальних витрат. Перехрестя субсидування критично виснажило резерви компанії.​ Війна й руйнування інфраструктури Протягом 2024–2025 років по Україні відбулося понад 800 атак на залізничну інфраструктуру, пошкоджено понад 3000 об’єктів: мостів, вокзалів, депо, колій. Такі збитки призводять не лише до додаткових витрат, а й до логістичних заторів, зриву термінів перевезень, зростання оперативних витрат.​ Зниження обсягів експорту та прояви структурних зрушень у економіці У першому півріччі 2025 року обсяги експортних перевезень скоротилися на 13,5% (до 38,7 млн т), а внутрішніх — на 11,7%. Імпорт частково зріс, однак не зміг компенсувати втрати.​ Гальмування тарифної політики Тарифна система лишалася сталим роками, індексація не встигала за інфляцією та змінами витрат. Пропозиція підвищити вантажні тарифи на 41,5% (у два етапи у 2026 році) стала вимушеною відповіддю на катастрофічну ситуацію: лише у разі підняття цін можна розраховувати на додаткові надходження в розмірі 22,5 млрд грн.​ Соціально-економічний резонанс УЗ протягом двох років балансувала між необхідністю підтримати оборонну галузь і зберегти освоєння великих логістичних потоків для бізнесу та населення. Забезпечення мобільності у воєнний час стало питанням соціальної згуртованості та виживання. Зниження тарифів для населення й підвищені витрати на підтримку поїздів евакуації, оборонної логістики, пільгових категорій мали своє пояснення, але призвели до рекордного дефіциту. Роль державної підтримки у 2025–2026 роках У 2025 році для компенсації збитків від пасажирських перевезень уряд спрямував додатково 13 млрд грн субвенцій. У проєкті держбюджету-2026 на розвиток міського транспорту закладено понад 4,2 млрд грн, на модернізацію залізниці — 1,2 млрд грн, постачання рейок — 1,8 млрд грн, а на пряму бюджетну компенсацію УЗ – 16 млрд грн.​ Виклики та перспективи 2026–2028 років Основний прогноз: збитки від пасажирських перевезень лише зростатимуть (2025 – 20,8 млрд грн, 2026 – 22,3 млрд, 2027 – 24,7 млрд, 2028 – 29,4 млрд грн); прибуток від вантажних перевезень зменшується в умовах стагнації промисловості й військових загроз.​ Без додаткових системних реформ і зміни моделі тарифоутворення компанію чекають ще масштабніші збитки та виснаження власної капіталізації. Стратегія подолання Перегляд тарифної політики УЗ підготувала план поетапного підвищення тарифів на вантажні перевезення (на 27,5% з 1 січня та на 11% з 1 липня 2026 року), що дало б змогу доотримати понад 22,5 млрд грн. Оптимізація структури витрат Активна робота з продажу непрофільних активів, брухту та оренди майна може потенційно додати до 10 млрд грн власних ресурсів.​ Діджиталізація обліку, зменшення тіньових втрат Запровадження більш жорсткого контролю закупівель і е-железниці для боротьби з розкраданнями й корупцією. Розмежування пасажирського і вантажного сегментів Необхідність переглянути підходи до субсидування збиткових напрямків, впровадити адресні компенсації для конкретних категорій громадян. Відновлення міжнародної співпраці та залучення інвестицій Залучення кредитів, грантів та донорських коштів від ЄС і міжнародних банків розвитку. Висновки Збитки «Укрзалізниці» — дзеркало структурних проблем, які тривають роками: поєднання впливу воєнної агресії, неефективності пасажирського сегменту, затягування тарифної реформи й надто інерційної політики оновлення рухомого складу. 7,2 млрд грн чистого збитку за 9 місяців 2025 року — це лише симптом системної кризи. Без рішучих реформ і державної підтримки компанія ризикує втратити функцію хребта української економіки та ключового соціального елементу національної інфраструктури. Водночас криза створює імпульс для пришвидшення змін і залучення зовнішнього фінансування, розвитку нових підходів до ціноутворення й прозорих державних інвестиційних стратегій. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із юридичними аспектами залучення інвестицій чи супроводом господарської діяльності, звертайтесь за консультацією до нашої команди. https://youtu.be/KSmFPGSDIF0?si=72ADKgUQFkMIA74N

Застава як запобіжний захід у кримінальному процесі стала одним із найрезонансніших інструментів останніх років, особливо у гучних корупційних справах, пов’язаних із воєнкомами ТЦК. Справу скандального ексначальника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова можна вважати кейсом, що ілюструє ключові питання ефективності, ризиків і суспільної реакції на механізм застави в умовах воєнного стану. Фактичні обставини кейсу Борисова У липні 2023 року Євгена Борисова вперше затримали за підозрою у незаконному збагаченні, зловживанні службовим становищем під час мобілізації та низці інших службових злочинів. Суд одразу обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 150 млн грн. З часом розмір застави було суттєво знижено до 12 млн грн, яка й була внесена, і Борисов мав вийти на свободу. Проте безпосередньо на виході з ізолятора його повторно затримали з новою підозрою на понад 142 млн грн за фактом легалізації доходів. Гучне затримання супроводжувалося скандальним розкриттям фактів придбання родиною обвинуваченого нерухомості за кордоном на мільйони євро, що не співмірно з його офіційними доходами. Викриття стало можливим завдяки розслідуванням ЗМІ, аналітиці НАЗК, співпраці правоохоронців України та Іспанії, а також оперативним діям ДБР. Юридичний аналіз застави в українських реаліях Застава у кримінальному процесі є альтернативним запобіжним заходом до взяття під варту відповідно до статті 182 КПК України. Її суть полягає у внесенні грошових коштів з метою гарантування виконання підозрюваним своїх обов’язків та забезпечення явки до органів слідства. Внесені кошти можуть бути стягнуті до державного бюджету у випадку невиконання покладених процесуальних обов’язків. Розмір застави визначає слідчий суддя на основі: характеру alleged злочину, майнового стану підозрюваного, сімейного становища, оцінки ризиків ухилення або впливу на хід досудового розслідування. Для особливо тяжких злочинів застава може сягати до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або бути більшою у виключних випадках. Така диференціація покликана мінімізувати ризики переховування чи тиску з боку підозрюваного. Ризики, які ілюструє справа Борисова Небезпека втечі: Справа Борисова показує, що, незважаючи на величезний розмір застави (12 млн грн), підозрюваний мав намір покинути Україну одразу після виходу з СІЗО. Це потребує системної оцінки адекватності застави як інструменту стримування ризиків для окремого категорії злочинів у воєнний час. Соціальна справедливість: Обурення суспільства зумовлено різницею між доходами і фактично внесеною заставою — для пересічних громадян цей запобіжний захід неможливий, тоді як фігуранти фінансових злочинів можуть знайти необхідні кошти навіть після арешту майна. Маніпуляції через судову практику: Зменшення суми застави з 150 до 12 млн грн викликає питання щодо передбачуваності та об’єктивності ухвал, можливостей впливу фігуранта справи та його захисту на рішення суду. Практичні й доктринальні висновки Суд, визначаючи розмір застави (відповідно до КПК), повинен враховувати не лише статки підозрюваного, а й тяжкість злочину, суспільний резонанс, наявні активи (в тому числі й закордонне майно), ризики втечі, а також реалії воєнного часу. Механізм повторного затримання після звільнення з-під варти за новою підозрою є запобіжником для істотних кримінальних ризиків (наприклад, втечі за кордон). Проте необхідно подбати про ефективне реагування до звільнення фігуранта з-під варти для уникнення ймовірного переховування. Питання конфіскації або передачі заставної суми у дохід держави потребує ефективної процедури реалізації у разі порушення обов’язків підозрюваним, а контроль відповідних органів — бути суворішим. Перспективи реформування Кейс Борисова чітко продемонстрував потребу в актуалізації підходу до застосування застави для осіб, підозрюваних у тяжких корупційних і посадових злочинах під час війни. Чіткіша регламентація критеріїв призначення застави (зокрема, обмеження виходу для держслужбовців із суттєвими активами), посилення контролю над переміщенням підозрюваного після внесення застави, а також забезпечення прозорості судової процедури, є необхідними для зміцнення довіри суспільства до інституту застави як справедливого й ефективного запобіжного заходу. Цей кейс є яскравою ілюстрацією системних викликів правозастосування в умовах трансформації суспільних та правових реалій воєнного часу та підкреслює необхідність якісної адвокатської, процесуальної і судової роботи — для захисту суспільних інтересів, контролю за зловживанням механізмом застави та забезпечення справедливості. Автор: Євгеній Мурченко –керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями оскарження застави, обрання чи зміни запобіжного заходу, процесуального захисту у справах про корупційні чи посадові злочини — звертайтесь до адвокатів Юридичної компанії WINNER для отримання комплексної підтримки, мінімізації ризиків та захисту ваших прав навіть в умовах воєнного часу. https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=tiEaAWMny7dv6MEY

Верховна Рада України у жовтні 2025 року зареєструвала законопроєкт №14133, що пропонує докорінно змінити підхід до системи покарань для водіїв — насамперед шляхом повернення механізму штрафних балів за порушення ПДР. Реформа має на меті не лише посилити дисципліну на дорогах, а й забезпечити системне відстеження рецидивістів серед водіїв, знизити аварійність і гармонізувати регуляторику з європейськими стандартами.​ Ключові зміни: концепція законопроєкту Законопроєкт №14133 передбачає поворотну систему, за якої кожному порушенню ПДР присвоюється 1–5 балів залежно від небезпеки і виду правопорушення.​ 15 балів — поріг для досвідчених водіїв (стаж понад рік), після чого посвідчення призупиняється. 10 балів — ліміт для новачків (водіїв із досвідом до року). Бали обнуляються автоматично через 365 днів з моменту нарахування. Дані про всі штрафні бали відображаються у Реєстрі національної поліції та Дії. Важливий акцент — запровадження повторного навчання: при досягненні ліміту (15/10 балів) водій має пройти курси та скласти іспит для відновлення права керування авто.​ Перелік правопорушень і градація балів.  Нова шкала передбачає різну суворість для порушень: Перевищення швидкості: залежно від ступеня — 1, 2, 3 або 4 бали, грошові штрафи — від 340 до 3400 грн.​ Проїзд на червоне світло, ігнорування знаків, порушення паркування — 1–3 бали. Осіб, що регулярно порушують і накопичують бали, тимчасово позбавляють права керувати (пропонують кардинальні зміни для «системних порушників»). Європейський підхід та аргументи авторів Законопроєкт орієнтований на практики ЄС: у країнах Європи система штрафних балів є основним інструментом боротьби зі злісними порушниками ПДР. Автори наголошують, що звичайні штрафи не працюють для тих, хто ігнорує правила системно, а система балів:​ дає стримувальний ефект, навіть якщо штрафи регулярно сплачуються; дозволяє контролювати підвищену ризиковість на дорогах; спрощує аналіз і статистику правопорушень. Інтеграція з реєстрами й контроль.  Всі покарання, штрафи та рішення про призупинення прав будуть інтегровані в Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.​ Доступ до персональної історії порушень отримають як громадяни (через «Дію», кабінет водія), так і поліція. Бізнес та автопарки повинні будуть контролювати дисципліну водіїв і забезпечувати навчання для повернення прав порушникам. Вимоги до навчання та повторної здачі іспиту.  Відновлення прав можливе лише після: Проходження повного курсу теоретичної підготовки в автошколі. Успішного складання практичного та теоретичного іспиту в сервісному центрі МВС. Таким чином підвищується планка якості та практичних навичок водіїв, а процедура повернення прав є додатковим стримуючим фактором для порушників.​ Нові категорії та допуск до водіння.  Законопроєкт також містить нововведення щодо: розширення категорій транспортних засобів (до 17) для відповідності європейським стандартам; можливості отримати права з 16 років на мопеди та легкі мотоцикли, з 18 — на авто та легкі вантажівки;​ посилення вимог і контролю для отримання прав на важкий і спеціалізований транспорт. Очікувані наслідки та виклики Система штрафних балів повинна знизити частку системних порушників за рахунок моніторингу історії правопорушень. Запровадження повторного іспиту чи навчання створить додаткову бюрократичну, але й виховну бар’єрну стратегію для ризикових водіїв. Бізнес та автопарки зіткнуться з новими витратами на “перепідготовку” персоналу. Створюється передумова для прозорої аналітики порушень та поширення дисциплінарних санкцій. Критика та потенційні ризики.  Серед побоювань: ризики корупції на етапах складання повторних іспитів та навчань; збільшення навантаження на інфраструктуру автошкіл і сервісних центрів МВС; можливість оскарження суб’єктивних/помилкових рішень у частині нарахування балів. Водночас, автори та більшість експертної спільноти погоджуються — чинна система штрафів не гарантує безпеки й справедливості, а нова модель балів формує чітку мотивацію дотримуватись ПДР та інвестувати у навчання. Висновки Законопроєкт №14133 пропонує відновити та модернізувати українську систему покарань для водіїв на базі балів, навчання та електронного контролю, зближуючи її з європейською моделлю дорожньої безпеки. У разі ухвалення він стане важливою частиною загальної реформи ПДР, підтримуючи профілактику рецидивних правопорушень, підвищення дисципліни, покращення аналітики ДТП та зменшення людських жертв на дорогах. Успіх нової системи залежатиме від інституційної готовності до якісного контролю, прозорих і справедливих процедур адміністрування та ефективного залучення громадськості.​ Автор: Євгеній Мурченко –керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання “Юридична компанія “WINNER”. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оскарженням штрафів, підготовкою апеляцій, захистом прав під час розгляду справ про позбавлення водійських прав, юридичною консультацією щодо процедури складання іспитів чи повернення посвідчення — звертайтеся до адвокатів АО «Юридична компанія WINNER». Кваліфікований адвокат зможе захистити ваші інтереси, допоможе сформувати ефективну стратегію захисту й уникнути типових помилок у складних адміністративних та судових спорах. https://youtu.be/S9C2nn5VO0I?si=ftTtKbxRP_jc7nZC

Восени 2025 року тема запуску накопичувальної пенсійної системи знову стала однією з головних у дискусіях про соціально-економічне майбутнє України. Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, публічно наголосив: відкладати реформу більше не можна — інакше країна втратить шанс забезпечити гідну старість мільйонам українців і водночас не отримає потужного інвестиційного імпульсу для економіки.​ Державна солідарна модель: глухий кут чи соціальна гарантія? Україна вже понад 20 років будує пенсійну систему на солідарному принципі — кошти працюючих утримують теперішніх пенсіонерів. Але демографія не залишає ілюзій: кількість пенсіонерів зростає, економічна база не розширюється, соціальні гарантії стають дедалі більш номінальними.​Середня пенсія після індексації у березні 2025 року — 6 341 грн, але кожен третій пенсіонер отримує лише 3 340 грн — сума, яка не дозволяє забезпечити елементарний стандарт життя.​ Що таке накопичувальна пенсійна система? Позиція Гетманцева На відміну від “солідарної моделі”, накопичувальна система (другий рівень) дає працюючим можливість відкладати кошти на персональний індивідуальний рахунок, які інвестуються й залишаються приватною власністю українця. Внески записуються, а накопичене за життя формується окремим капіталом (із правом спадкування).​Гетманцев неодноразово пояснював механіку: модель 1%+1%+1%: внески працівника, роботодавця та держави; автоприєднання працівників з правом відмови і регулярним нагадуванням приєднатися; розумна симетрія стимулів: за ставки 3%+3%+3% накопичується до 9% заробітку, що додає до майбутньої пенсії 20–25% «заміщення доходу» — разом із солідарною частиною це понад 60% середнього доходу. Мотивація реформи Гетманцев наголошує, що накопичувальна система — це: інструмент “повернення” частини податків працівникові; шлях до формування внутрішнього ресурсу для інфраструктури, інвестицій, фондового ринку; головна передумова довгострокової фінансової стабільності та участі громадян в управлінні майбутнім. Посилаючись на досвід Польщі, політик підкреслює: саме накопичувальні пенсійні фонди стали локомотивом економічного підйому сусідньої країни. В результаті відкриті пенсійні фонди вплинули не лише на рівень життя пенсіонерів, а й стали ресурсом для великої приватизації, розвитку ринку цінних паперів і фондового ринку. Польща вже увійшла до клубу країн із ВВП понад 1 трильйон доларів.​ Перешкоди і справжні ризики реформи Головна проблема — відсутність чіткої політичної волі і слабкість регуляторної бази для надійного контролю за пенсійними фондами.Гетманцев відзначає декілька гальмівних факторів: слабкий розвиток фондового ринку; інертність парламенту й уряду; нестача публічної довіри до державних рішень; небажання окремих груп втрачати привілеї «спецпенсій» (35 млрд грн — обсяг виплат для особливих категорій у 2025 році);​ нестача механізмів для справедливої детінізації зарплат і скасування пенсійних “лазівок”.​ Український законопроєкт: що передбачає і коли може бути втілений Законопроєкт про другий рівень пенсійного забезпечення уже кілька років перебуває “на паузі”. Справжній прорив стримує нерозвинена інвестиційна інфраструктура, опір бізнесу та частина політиків, що захищають «стару модель». Модель 1%—2%—3% дає плавний старт для бюджетів громадян і підприємств, але вимагає реформи у адмініструванні ЄСВ, дозвільній системі для фондів. У разі ухвалення законопроєкт передбачає запуск автоприєднання і формування персональної накопичувальної частки вже з 2026 року для тих, хто працює й сплачує внески офіційно. Аргументи скептиків та відповіді економістів Серед застережень — ризик знецінення накопичень у разі інфляції, слабкий захист приватних пенсійних фондів, сумний досвід окремих країн (Казахстан, Угорщина) зі “зворотним” поверненням коштів до бюджету.​Гетманцев визнає ризики, але вважає, що: це питання довіри й якісного публічного діалогу; прозорість роботи фондів, конкуренція і належний державний контроль мають стати запорукою довгострокового успіху; відмова — це згода на злиденність майбутніх поколінь або неминуче підвищення пенсійного віку. Підсумки і прогнозиЦя реформа не проста і не швидка, але вона створить персональні “пенсійні капітали”, підвищить рівень довіри до влади, захистить працюючих українців від демографічної та економічної кризи старості й дасть внутрішній інвестиційний ресурс країні.​В умовах війни й жорсткої демографічної динаміки накопичувальна система — це вибір між фінансовим виживанням і стагнацією, а затягування змін може обійтися занадто дорого і для нинішніх, і для майбутніх пенсіонерів. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із складнощами проведення реформи, аналізом пенсійного законодавства, захистом прав застрахованих осіб чи консультуванням щодо участі у накопичувальній системі — звертайтесь до адвокатів АО «Юридична компанія WINNER». Експертний юридичний супровід забезпечить грамотний підхід, мінімізує ризики та допоможе максимально скористатися перевагами нової пенсійної моделі для стабільного майбутнього. https://youtu.be/RlDOb-yR4MI?si=GH8HKE8aBUuzBetf

У жовтні 2025 року Міністерство оборони України затвердило нові критерії, за якими підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК), авіабудівної та космічної галузі можуть отримати статус стратегічно важливих для національної економіки та оборони. Такий статус дає можливість бізнесу, окрім престижу, отримувати державну підтримку, право на спрощене бронювання працівників під час мобілізації, а для держави — формувати прозорий перелік ключових виробників для цільового фінансування, стратегічного планування, закупівель і розвитку галузі.​ Хто і для чого визнається стратегічно важливим З оголошенням повномасштабної війни економічна й оборонна політика України стала максимально орієнтованою на пріоритетні галузі. Визнання компанії стратегічною у сфері ОПК чи пов’язаних сферах — не лише формальна оцінка: це «зелений коридор» для держзамовлень та контрактів; лояльніше відношення державних органів до фінансової підтримки, участі у програмах розвитку й експорту; значно вищий рівень стабільності і захист працівників від масового звільнення або призову. Основні критерії для отримання статусу Як фіксують накази Міноборони та відповідні роз’яснення: Підприємства ОПК, авіа- та космічної галузі, що виконують державний контракт на виробництво, модернізацію, ремонт або утилізацію озброєння й техніки для ЗСУ й інших сил, потрапляють у список автоматично. Також цей статус доступний тим, хто: Отримує державну фінансову підтримку (гранти, субсидії тощо) для оборонних інновацій; Регулює, координує або управляє об’єктами держвласності галузі; Уповноважені брати участь у виборі/реалізації державних контрактів або включені до спеціальних реєстрів учасників тендерів; Реалізує державні цільові програми в авіа- й космічній сферах, програми розвитку/реформування ОПК, впроваджує інновації та розширює виробництво.​ Для низки інших підприємств — якщо діяльність не повністю відповідає основним критеріям — статус «важливого» також можливий, але лише за умови відповідності не менше ніж трьом із шести визначених додаткових вимог. Додаткові деталі та акценти Призначення чи підтвердження статусу відбувається після аналізу документів і рекомендацій робочої групи Міноборони з представниками низки органів влади. Чинний статус автоматично подовжується до кінця строку — повторно доводити відповідність не потрібно. Окремо прописана можливість включення до списків також для приватних виробників та ІТ-компаній, що працюють у сфері подвійного призначення й аналогічних технологій, за умови вагомого внеску до обороноздатності країни. Переваги та наслідки для підприємств Бронювання працівників:Стратегічні ОПК, торуючи шлях через критерії Міноборони, можуть забронювати до 100% військовозобов’язаних співробітників на період воєнного стану. Це унеможливлює параліч виробництва чи R&D в критично важливих сферах. Пріоритетність фінансування та держзамовлень:Підприємства отримують перевагу при розподілі бюджетних коштів, цільових субсидій, трансферу іноземних технологій, участі у кластерах. Розширення міжнародної співпраці:Визнання державою піднімає «інвестиційну привабливість» для партнерів, кредиторів, постачальників західних комплектуючих чи оборонного софту. Спрощення регуляторних процедур:До стратегічних підприємств менш жорсткі вимоги щодо погоджень під час виконання міжнародних контрактів, надзвичайних замовлень. Ризики, виклики та критика Система критеріїв жорстко орієнтована на виробника сучасного озброєння, а ІТ, креативні й дотичні до ОПК компанії мають складнішу процедуру визнання. Можливість «конкурентної боротьби» за статус — адже державна підтримка йде за пріоритетом — викликає конкуренцію і певні конфлікти всередині галузі. Стрімке оновлення критеріїв потребує гнучкості у поданні документів і оперативної реакції на зміни в підходах чи законодавстві. Висновки Критерії Міноборони, затверджені в жовтні 2025 року, закладають прозорий та чіткий порядок визначення стратегічно важливих підприємств у війні та повоєнній економіці. Прагнучи інтегрувати оборонну політику з реальною промисловістю та інноваціями, держава створює умови для стійкості, розвитку кадрового та виробничого потенціалу. Власникам і керівникам підприємств галузей, які прагнуть такого статусу, рекомендується ґрунтовно дослідити нові критерії, консультуватися з профільними експертами й бути готовими до гнучкого планування діяльності в умовах динамічної нормативної бази. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із підготовкою документів на отримання чи подовження статусу стратегічного підприємства, доказуванням відповідності конкретним критеріям, оскарженням відмови Міноборони, участю у держконтрактах, отриманням державної підтримки — звертайтеся за юридичними консультаціями до фахівців АО «Юридична компанія WINNER». Професійний супровід допоможе розібратися з нюансами законодавчих вимог, захистити інтереси бізнесу і своєчасно скористатися новими можливостями для розвитку у воєнний і післявоєнний час. https://youtu.be/zTDo7jW1KUg?si=jUdqUxaP3jMaaRYB

Восени 2025 року тисячі українців несподівано втратили доступ до своїх рахунків та банківських карток. Клієнти банків масово скаржаться: рахунок раптово заблоковано — без попередження, дзвінків з банку чи зрозумілих причин. Спровокувала хвилю блокувань постанова Національного банку України №65, яка дала фінустановам максимальні повноваження для контролю і аналізу транзакцій громадян.​ Постанова НБУ №65 — як вона працює Документ, що діє ще з 2020 року, але набрав актуальності в умовах воєнного стану та економічної турбулентності, базується на принципі ризикоорієнтованого фінансового моніторингу. Кожен банк зобов’язаний: аналізувати фінансову активність клієнта; виявляти так звані аномальні, підозрілі, нехарактерні для профілю операції; за найменшої підозри — запитувати підтвердження джерел коштів, письмові пояснення. У разі невиконання вимог — рахунок може бути не просто тимчасово заблокований, а й примусово закритий, а дані передані у базу неблагонадійних клієнтів.​ Як саме банки моніторять клієнта Система фінмоніторингу цілком автоматизована: спеціальні алгоритми аналізують мільйони транзакцій щодня. Аномальні типи операцій: різке збільшення надходжень (зміна профілю доходу без пояснень); регулярні перекази від різних осіб (особливо невеликі, але часті суми); активне зняття готівки (особливо, якщо це не відповідає задекларованому профілю клієнта); операції з криптовалютою чи віртуальними активами (що наразі заблоковані або не врегульовані на рівні НБУ); платежі чи надходження від заборонених юрисдикцій. Актуальна новація — значне скорочення допустимих лімітів на безпідставні перекази навіть для «безпечних» клієнтів (наприклад, ліміт на місяць — 100 тис. грн).​ За що реально блокують рахунки Невідповідність профілю клієнта: якщо декларується студент, пенсіонер, а надходять значні кошти, відсутність підтвердження — підстава для блокування. Підозра на підприємницьку діяльність без реєстрації — часті C2C-перекази, продаж товару через оголошення. Відсутність або неповнота документального підтвердження великої покупки/подарунку/спадщини. Надходження або зняття коштів із сумнівних джерел чи санкційних країн. Ігнорування або неповна відповідь на запит служби безпеки банку в межах фінмоніторингу. Яка процедура дій банку і клієнта Блокування картки/рахунку може бути автоматичним та без попередження. Якщо банк отримав підозрілу операцію — надсилає запит про підтвердження доходу, пояснення. Відсутність вичерпної відповіді — рахунок залишиться заблокованим. Дані клієнта можуть бути внесені до “чорного списку” та передані до фіскальної служби, правоохоронців чи НБУ. Нерідко для розблокування потрібно подати: податкові декларації, виписки з місця роботи, доручення/договори дарування, копії чеків або інші обґрунтування походження коштів.​ Реакція суспільства і бізнесу Юристи й правозахисники заявляють, що потужний фільтр блокує і потенційні схеми, і цілком прозорі транзакції. Зростає загальна кількість скарг, а бізнес невдоволений тим, що навіть приватні перекази всередині сім’ї чи задекларований фриланс можуть викликати блокування. Клієнти банків часто стикаються з автоматичними відмовами і неможливістю швидко розблокувати гроші.​ Чи може ситуація покращитися? Які перспективи Вже зараз розробляється новий «реєстр дропів», куди потраплятимуть клієнти з підозрілою активністю. Така централізація стане частиною комплексної політики AML/CFT, але також створює ризики помилкового блокування та необхідності оскарження в судах. Банкам надана безпрецедентна автономія за визначенням «ризику» клієнта для моментальної дії без погодження з держорганами.​ Поради для клієнтів банків Заздалегідь декларуйте джерела доходів, оновлюйте дані профілю. По можливості використовуйте окремі рахунки для бізнесу, сім’ї, фрилансу. Регулярно зберігайте підтверджуючі документи на перекази (квитанції, договори, виписки). Вчасно реагуйте на інформаційні запити банку. Не співпрацюйте з сумнівними платформами або валютними операціями поза межами офіційних рахунків. Висновки Постанова НБУ №65 і посилені внутрішні правила банків у 2025 році зробили блокування рахунків не виключенням, а новою нормою гри. Кожна підозріла транзакція, аномальні грошові потоки чи навіть проста неуважність до профілю клієнта стають підставою для миттєвих санкцій. Для фінансової безпеки важливо знати власний ризик-профіль, підтримувати діалог з банком і не нехтувати правовою підтримкою у випадку блокування рахунку. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із блокуванням, розблокуванням або розслідуванням підозрілих фінансових операцій, відмовою банку у проведенні платежів, спорами щодо повернення грошей, а також питаннями доведення законності доходів чи взаємодії з фінмоніторингом — звертайтеся за консультацією до адвокатів АО «Юридична компанія “WINNER”». Лише кваліфікований супровід дозволить мінімізувати ризики та швидко відновити доступ до коштів у складних ситуаціях сучасного банківського контролю. https://youtu.be/KgqJ9tgfveI?si=UUK3o6jqcn1XnDUg

Оподаткування посилок у 2025 році — складна і гостро дискутована тема для українського суспільства, особливо з огляду на масштабний перехід громадян до онлайн-шопінгу та роботу багатьох українців з іноземними маркетплейсами. Фіскальний тиск на імпортні відправлення має на меті не лише стати джерелом наповнення бюджету, а й стимулювати локальне виробництво, протидіяти сірому імпорту і забезпечити справедливу конкуренцію для національних бізнесів. Чинні правила оподаткування посилок Станом на листопад 2025 року чинна модель така: Безмитний ліміт — 150 євро на одну посилку. Якщо вартість посилки перевищує 150 євро (разом із доставкою), на суму перевищення нараховується: ПДВ — 20% та ввізне мито — 10%. Ліміт діє тільки для приватних осіб. Для комерційних партій діють нижчі пороги та жорсткіші правила декларування. Приклад:Якщо ви замовили товар з іноземного маркетплейсу на 200 євро, на 50 євро понад ліміт донараховується 10% мита (5 євро) і 20% ПДВ (10 євро), тобто 15 євро податку.​ Законодавчі ініціативи 2024-2025 років Останні місяці значно зросла інтенсивність обговорення нових ставок і змін до законодавства про оподаткування посилок: Радикальне зниження ліміту: у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт про зменшення безподаткового ліміту до 45 євро, однак поки він викликав гостру критику, зокрема щодо соціальних наслідків для малозабезпечених домогосподарств та дрібних підприємців.​ Пропозиції НБУ: У жовтні 2025 НБУ запропонував оподаткувати навіть посилки до 150 євро, аргументуючи це значним дефіцитом бюджету та необхідністю пошуку нових джерел доходів під час війни; у звіті вказано, що такий крок мінімально вплине на економіку, але може зменшити відтік валюти за споживчим імпортом.​ Депутати й експертне середовище попередили про ризики — можливе скорочення малого імпорту, ускладнення життя малому бізнесу, зниження фінансової інклюзії і додатковий тиск на споживачів.​ Практичні нюанси Важливий перелік товарів: українське законодавство визначає й додаткові групи товарів, які не підлягають імпорту поштою (зброя, ліки, деяка техніка). Враховується одноразова сума всіх міжнародних відправлень, що прибувають на ім’я одержувача в один день: якщо декілька посилок сукупно перевищили 150 євро, податки застосовуються до перевищення.​ Додаткові збори: поштові оператори часто стягують власну комісію за послуги митного оформлення (зазвичай 2-3% від суми платежів за розмитнення). Порівняння із європейським досвідом Країни ЄС уже кілька років демонструють тренд до поступового зниження порогів безмитного імпорту — з 2021 року навіть малі посилки з поза-ЄС обкладаються ПДВ згідно моделі IOSS. Для держав із воєнними чи пост-кризовими економіками характерна жорстка політика щодо стимулювання національного виробника та боротьби із сірим імпортом. Водночас, тотальна фіскалізація дрібних покупок негативно впливає на споживачів, породжує побутове незадоволення та стимулює шукати обхідні схеми (запакування «у подарунок», проектування дарувальних траншів тощо). Ключові виклики, позиції та ризики Фіндиректори та економістинаголошують: надмірне оподаткування дрібного імпорту загрожує тінізацією, втратою довіри до фіскальної політики, стимулює «сірий» ринок і не рятує платформу бюджету в умовах війни, коли основну суму дають великі імпортери й корпорації. Бізнес і громадські організаціївимагають захисту юзерів та дрібних крафтовиків, спрощень для сумлінних приватних осіб, а також діалогу про справедливі ставки й гібридні рішення для соціально вразливих груп. Держава і регуляторвказують як на критичну загрозу «дурного імпорту», так і на потребу овартості і контролю, посилення макрофінансової стабільності під час воєнної економіки. Висновки та рекомендації Оподаткування посилок — це баланс фіскальної необхідності та соціальної справедливості. У 2025 році існуюча система з лімітом 150 євро поки діє, але процес гаряче дискутується й ризикує значно змінитися. Варто уважно стежити за ініціативами парламенту, всі покупки — обов’язково декларувати, мати підтвердження вартості та розуміти власні права при розмитненні. Для бізнесу оптимально — планувати логістику, об’єднання або дроблення відправлень, використовувати локальні склади та працювати легально. Підсумовуючи, очікується поступове посилення митних і податкових вимог: середній чек для покупця зростає, але безмитна імпортна «лазівка» для дрібних замовлень ще жива — тож вікно можливостей для ощадливих покупців 2025 року поки не закрито. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями оподаткування, митного оформлення чи оптимізації онлайн-замовлень — звертайтесь до Юридичної компанії WINNER для отримання кваліфікованої юридичної підтримки й захисту ваших інтересів. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=B-enheTtN8qmy_f3

Електромобілі впевнено захоплюють український ринок — завдяки екологічності, економічності, технологічному розвитку та податковим стимулам. Україна залишається однією з небагатьох країн Європи, де кілька років поспіль діють значні податкові пільги на імпорт і використання електроавтівок. Однак вже у 2025–2026 році очікуються масштабні податкові зміни, які кардинально вплинуть як на вартість електромобілів, так і на державні бюджетні надходження.​ Пільговий режим: як це працює зараз.  Станом на листопад 2025 року імпорт електрокарів в Україну звільнений від таких податків та зборів: Ввізне мито (10%) ПДВ (20%) Збір до Пенсійного фонду (3–5%) Єдиний обов’язковий платіж — символічний акциз у розмірі 1 євро за 1 кВт·год ємності акумулятора. Це означає, що, наприклад, електромобіль з батареєю 60 кВт·год обходиться в акциз всього 60 євро. Тож купівля і розмитнення електрокарів зараз значно вигідніші, ніж авто з ДВЗ подібного класу.​ Які документи потрібні та деталі розмитнення.  Для оформлення електромобіля необхідно надати стандартний пакет документів, але численні платежі для покупця відсутні. Окремо власнику потрібно внести акцизний збір та (тимчасово!) заставу у розмірі ПДВ, яка повертається протягом 10 днів після завершення оформлення. Це спрощує процедуру, знижує фінансові бар’єри для екологічно свідомих громадян.​ Транспортний податок і правила експлуатації.  Попри загальні податкові пільги, для деяких власників електрокарів залишається актуальним транспортний податок, якщо авто: новіше 5 років, має середньоринкову вартість понад 3 млн грн.​ Податок у 25 000 грн на рік поширюється лише на преміальні моделі, тож абсолютна більшість власників електромобілів податку не сплачує. Зміни 2025–2026 років: що зміниться.  Найважливіший для всіх водіїв фактор — податкові пільги діють лише до 31 грудня 2025 року. Із 1 січня 2026 року на електромобілі повертається ПДВ у 20%:​ ПДВ (20%) — додається до митної вартості авто, що фактично збільшить остаточну ціну на п’яту частину. Ввізне мито (10%) поки що залишиться скасованим, але законопроекти про повернення цього податку активно обговорюються у ВРУ. Акциз залишиться на рівні 1 євро/кВт·год батареї. Саме тому аналітики, продавці та експерти радять оформлювати електромобілі до кінця 2025 року, доки діє податковий “фаст-трек”. Законодавчі ініціативи і лобі автомайбутнього.  У 2025 році в парламенті розглядають кілька законопроєктів, що можуть продовжити дію пільг до 2027 року (або до завершення воєнного стану), а також зменшити ПДВ в разі купівлі авто з комбінованою силовою установкою. Однак більшість експертів прогнозують поступовий відхід від “нульового” оподаткування — бюджет потребує доходів, зростання кількості електрокарів скорочує податкову базу.​ Фінансовий ефект для держави.  За даними Мінфіну й податкової, втрати бюджету через податкові пільги для електромобілів у 2025 році досягли майже 15 млрд грн. Водночас це стимулювало імпорт понад 160 тис. авто нового типу.​ Соціальні та екологічні аргументи.  Завдяки податковим стимулам: Зростає кількість доступних “чистих” авто, Зменшується забруднення повітря та викиди CO2, Активізується розвиток ринку зарядної інфраструктури, В Україну привозять останні моделі світових брендів. Попит значно виріс — лише у 2025 продано понад 37 тис. електрокарів, більшість із яких нові. Імпорт із-за кордону: нові виклики і схеми.  Широкомасштабний імпорт електромобілів із США, Китаю та ЄС можливий завдяки нинішнім умовам пільгового оподаткування. Однак поширюються схеми ввезення автомобілів під виглядом “запчастин”, або з маніпуляціями ціновою вартістю, на які активно реагує Митниця та податкова. Пропозиція — створити електронний реєстр для відстеження історії та справжньої вартості імпортованого авто.​ Пільги для бізнесу: імпорт електротранспорту та комплектуючих.  Юридичні особи/компанії також користуються пільговим оподаткуванням при ввезенні електротранспорту, батарей, зарядних станцій та комплектуючих. Це прискорює вітчизняне виробництво, локалізацію сервісу та розвиток інновацій у сфері міської мобільності. Можливі сценарії після 2026 року Повне повернення ПДВ (20%) і мита (10%) знизить темпи імпорту та зробить електромобілі елітною покупкою. Введення прогресивного транспортного податку для люксових електрокарів (вартістю понад 3 млн грн). Можливість уведення спеціальних “екологічних” зборів у майбутньому. Ініціативи щодо стимулювання вітчизняного виробництва електрокарів можуть передбачати частковий податковий кредит або зниження ПДВ для локального виробника. Практичні поради покупцю електромобіля у 2025 році Оформлюйте авто до кінця грудня 2025 року — це суттєва економія (мінус 20–30% вартості). Ретельно готуйте документи для митного оформлення, звертайте увагу на ємність батареї та фактичну ціну у договорі. Використовуйте лише офіційні канали ввезення, щоб уникнути фінансових і юридичних ризиків. Перевіряйте перспективи законодавчих змін — слідкуйте за новинами щодо подовження пільг. Висновок Система оподаткування електроавтівок в Україні у 2025 році будується на унікальному поєднанні стимулів для громадян та бізнесу з корисним ефектом для екології та розвитку смарт-інфраструктури. Проте вже з 2026 року власники, імпортери й дилери мають готуватися до суттєвого зростання фіскального навантаження — час скористатися останнім “вікном можливостей” для доступних електрокарів!Виважений підхід, юридична підтримка та своєчасне оформлення — запорука вигідної покупки у світі швидкозмінюваної податкової політики. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. З огляду на швидкі зміни, оптимальне оподаткування й безпечна реєстрація електромобіля можливі лише за підтримки фахівців: звертайтеся до Юридичної компанії WINNER, щоб ваші інтереси завжди були професійно захищені навіть на тлі нової податкової хвилі. https://youtu.be/Kn2L1cklHf4?si=JjB3kIYbc2MjTtcC