Ім'я автора:admin

Антимонопольний комітет України розпочав масштабне розслідування проти найбільших аптечних мереж країни — «АНЦ», «Доброго дня», «9-1-1», «Подорожник» і «Бажаємо здоров’я». За даними Комітету, ці п’ять мереж контролюють 64% товарообігу та понад 42% аптечних точок в Україні. Для бізнесу це не просто гучна новина. Це — поворотний момент у підходах держави до регулювання конкуренції. ⚖️ Що перевіряє АМКУ.  Антимонопольний комітет аналізує можливе узгодження дій між компаніями, що може призвести до монополізації ринку та встановлення непрозорих цін на ліки. Мова не лише про класичну змову — навіть неформальне узгодження комерційної політики через спільних постачальників або IT-платформи може кваліфікуватися як антиконкурентні узгоджені дії. У центрі уваги — ціноутворення, дисконтна політика, взаємодія з дистриб’юторами та маркетингові домовленості, які можуть створювати штучні бар’єри для інших учасників ринку. 💡 Що це означає для бізнесу Це розслідування може стати прецедентом для всіх галузей, де частка ринку концентрується у великих гравців — від пального до ритейлу чи онлайн-платформ. Кожен бізнес, що працює у висококонкурентному середовищі, має оцінити власні комерційні відносини: чи є ризики перехресних домовленостей із конкурентами або спільними постачальниками; чи містять ваші маркетингові угоди ознаки координації цін або дій; чи відповідають внутрішні політики компанії вимогам антимонопольного законодавства. 🛡️ Як захистити компанію Юристи ЮК WINNER наголошують: «У сучасних умовах ризики порушення конкурентного законодавства виникають не лише через намір “змови”, а й через необережність або відсутність комплаєнсу. Кожен лист постачальнику, кожна комерційна зустріч або обмін ринковими даними — це потенційна точка ризику». Щоб уникнути претензій з боку АМКУ, компаніям варто: Провести антимонопольний аудит договорів і політик. Впровадити compliance-програми та навчання для менеджменту. Встановити внутрішній контроль за комунікаціями з конкурентами. Розробити стратегію реагування на запити АМКУ чи обшуки. Автор: Олександр Наконечний – адвокат, керівник практики корпоративного та господарського права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». 🚀 Позиція WINNER Команда ЮК WINNER супроводжує клієнтів у справах проти АМКУ, проводить комплексний аудит ризиків, готує захисні позиції та стратегії взаємодії з контролюючими органами. Наш підхід — превентивний захист бізнесу, де кожен документ, угода чи консультація підпорядковані одному принципу: «Ми не просто реагуємо — ми передбачаємо». 📞 Залиште заявку або зв’яжіться з нами зручним для вас способом — і отримайте професійну підтримку вже сьогодні. Якщо ваш бізнес працює у конкурентному середовищі — час перевірити, наскільки ви захищені. 👉 Звертайтесь до Юридичної компанії WINNER — ми забезпечимо законну перевагу там, де інші бачать лише ризики. WINNER — це Ваша перемога! https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=U7ERtAD4o1VszM8H

Питання права власності на нерухомість — одна з основних гарантій стабільності, безпеки та відчуття майнового статусу для кожного громадянина України. Історично українська система реєстрації нерухомості була складною і часто суперечливою. Протягом десятиріч існували різні паперові реєстри, свідоцтва, акти й рішення органів місцевої влади. Ситуація почала змінюватися із введенням у 2013 році сучасного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Однак мільйони об’єктів, оформлених до цього моменту, залишилися юридично невидимими для нової цифрової системи, чим значно підвищили ризики і проблеми для власників. Чому виникла потреба у перереєстрації? У старому порядку реєстрації діяли локальні бюро технічної інвентаризації (БТІ), державні акти, судові рішення, ордери й навіть рукописні довідки. Дані про такі об’єкти залишалися в архівних книгах і системах, не інтегрованих у державний електронний реєстр. На практиці це означає: держава не гарантує захисту вашого права на нерухомість у випадку судового спору, шахрайських дій чи спадкування — якщо вона не внесена до ДРРП. З 2013 року змінився принцип, і єдиним офіційним підтвердженням права власності стала інформація у Державному реєстрі — це дозволяє швидко перевірити, оскаржити чи підтвердити право для будь-якої третьої сторони, банку, нотаріуса чи суду. Чи обов’язкова перереєстрація? Що каже закон Згідно з останніми роз’ясненнями Мін’юсту та положеннями Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, власник має право — але не зобов’язання — звернутися для держреєстрації майна, набутого до 2013 року. Ця процедура є безоплатною й добровільною: заявник обирає сам, чи хоче перенести свої документи у цифровий реєстр. Однак якщо власник планує продавати, дарувати, спадкувати чи закладати таку нерухомість у банку, відсутність реєстрації в ДРРП унеможливить легальні операції. Аналогічне стосується державних компенсацій за зруйноване житло: для виплат держава вимагає електронний запис у єдиному реєстрі. Логіка нових змін: ризики для власників Старі “паперові” права, навіть якщо оформлені законно, у 2025-2026 роках потрапляють у зону підвищених ризиків: Шахрайство: Підробка свідоцтв, дублювання документів, спроби зареєструвати об’єкт на сторонню особу — все це типові загрози для нерухомості поза новим реєстром. Блокування операцій: Без внесення до ДРРП нотаріус не зможе посвідчити угоду, а банки не дадуть кредит під таку заставу. Суди й спадщина: Судові спори практично завжди вирішуються на користь того, чия інформація підтверджена у державному електронному реєстрі. Втрата компенсацій: Військовий стан і масові руйнування підняли актуальність підтвердження прав — лише “діджиталізована” нерухомість має шанси на компенсацію. Як відбувається процедура перереєстрації Підготовка пакету документів.Знадобиться паспорт, ідентифікаційний код, оригінал правовстановлювального документа (свідоцтво, договір купівлі-продажу, акт, рішення суду), витяг з БТІ (за наявності), документи на землю (якщо це ділянка). Звернення до нотаріуса або ЦНАП.Власник самостійно обирає суб’єкта — нотаріус/реєстратор діє у межах області за місцем розташування об’єкта, для низки регіонів діє принцип екстериторіальності. Заява та перевірка.Нотаріус/реєстратор перевіряє документи (за потреби — проводить додаткову ідентифікацію). Внесення інформації в ДРРП.Дані вносяться в електронну базу, власник отримує витяг та (опціонально) оновлений технічний паспорт на об’єкт. Терміни та вартість.Операція безкоштовна (адміністративний збір не стягується), термін — 5-10 робочих днів. За складних випадків строки можуть збільшитись. Виклики і питання майбутнього Війна і віддаленість архівів: Якщо документи втрачено чи знищено, процес потребує відновлення документів через суд або архіви місцевого БТІ. Реформа інвентаризації: Власники нерухомості без оновленої технічної документації можуть зіткнутись із вимогою провести додаткову інвентаризацію або погодити зведені зміни. Діджиталізація: Із 2024 року частина процедур доступна онлайн через «Дію», що спрощує реєстрацію — особливо для тих, хто вже має електронний підпис. Ризик недійсності: Залишаючи нерухомість лише з «паперовим» документом, власник фактично знижує статус права і ризикує його втратити при втраті документів. Юридичний і соціальний вимір змін Головний посил останніх років: без державної реєстрації навіть законно оформлене майно поза межами ДРРП може бути визнане спірним у будь-якій юридичній ситуації. Для захисту, легкості наслідування, отримання допомоги від держави, залучення фінансування або убезпечення від махінацій цифрова перереєстрація стає не лише трендом, а й реальною гарантією приватної власності. Зміни відображаються й у глобальній тенденції до transparency (прозорості) та “єдиного поля даних” — у ЄС аналогічні цифрові платформи (наприклад, польський електронний кадастр) є основою ринку нерухомості. Підсумок: діяти потрібно вже зараз Перереєстрація прав власності на документи до 2013 року надає: захист від рейдерства і підробки, можливість оперувати майном у будь-якій сучасній угоді, право на державні виплати і страховки, просту передачу у спадщину, доступ до цифрової державної інфраструктури. В умовах реформ, воєнного стану й загальної діджиталізації залишатись у «паперовій зоні» стає небезпечно. Перенесення даних до ДРРП — це не просто вимога, а сучасна реальність гарантії вашого права власності та спокою для сім’ї. Світлана Круторогова – адвокат АО «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли додаткові питання або ви потребуєте експертної поради щодо цієї теми — звертайтеся за консультацією! Наші фахівці допоможуть знайти найкраще рішення для вашої ситуації, враховуючи актуальні зміни законодавства та практику. Залиште заявку або зв’яжіться з нами зручним для вас способом — і отримайте професійну підтримку вже сьогодні. З повагою, компанія «WINNER». https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=NBlQygfq7zMjNhWF

З 1 жовтня 2025 року українська банківська система впроваджує нові правила, які кардинально змінюють підходи до здійснення карткових переказів та фінансового моніторингу. Запроваджені зміни мають на меті підвищити прозорість і безпеку банківських операцій, зробити кожну транзакцію максимально прозорою, а також посилити контроль за походженням коштів абонентів. Цей крок відповідає світовим тенденціям і стандартам, зокрема технології відкритого банкінгу (Open Banking), впровадженій в Україні у серпні 2025 року. Технологічна база змін Основою нових правил стала платформа Open Banking, яка дозволяє банкам та платіжним системам отримувати та обмінюватися детальною інформацією про учасників фінансових операцій. Це забезпечує точну ідентифікацію платників і отримувачів коштів, а також відстеження ланцюга переказів і запобігання шахрайству. Основні нововведення Повна назва отримувача: У всіх платіжних документах і виписках із банків зникають скорочення і коди, натомість відображається повне найменування компанії чи особи, яка отримала кошти. Це робить фінансові потоки прозорими для користувачів та контролюючих органів. Расширені реквізити платника: Під час карткових переказів у виписці банку обов’язково фіксуються ідентифікаційні дані платника, включно з прізвищем, ім’ям, назвою отримувача та номером рахунку. Посилений фінансовий моніторинг: Банки почнуть аналізувати не тільки суми переказів, а і профіль клієнта, сферу його діяльності та ризиковість операцій. Платежі до 30 000 грн на місяць не викликатимуть сумнівів, від 30 000 до 400 000 грн можливі додаткові запити, а понад 400 000 грн – обов’язкове документальне підтвердження легальності коштів. Зосередженість на ризикових сферах: Особлива увага приділяється переказам, пов’язаним з азартними іграми, нерухомістю, дорогоцінними металами, інвестиціями, офшорами та країнами під санкціями. Автоматичне оновлення та адаптація банків: Банки та платіжні сервіси зобов’язані бути готовими до нових стандартів і автоматично інтегрувати зміни у свої системи. Вплив на користувачів і бізнес Для звичайних користувачів це означає більшу прозорість і безпеку власних фінансових операцій, але і підвищену увагу до правильності введення реквізитів. У разі спірних чи підозрілих операцій користувачі повинні бути готові підтвердити законність походження коштів. Для бізнесу це стимул до чесності у фінансових операціях, адже прозорість і ідентифікація знімають можливості для шахрайства та мінімізують ризики фінансових злочинів. Натомість передбачається збільшення регуляторного контролю і потенційне додаткове навантаження, пов’язане з підготовкою документів. Практичні поради Ретельно перевіряти реквізити отримувачів перед здійсненням переказів. Зберігати підтвердження усіх фінансових операцій. Уникати співпраці з сумнівними контрагентами. У разі проблем звертатися безпосередньо до банку або регулятора. Висновок Нові правила карткових переказів з 1 жовтня 2025 року є важливим кроком України в напрямку підвищення прозорості фінансових операцій. Вони захищають як банки, так і користувачів від шахрайства, сприяють ефективнішому фінансовому контролю з боку держави і формують умови для розвитку безпечного фінансового ринку. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=_MJPXm_zPGgoRbV5

Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, офіційно запропонував підвищити мінімальну заробітну плату в Україні до 12 000 грн у державному бюджеті на 2026 рік. Пропозиції Гетманцева передбачають не лише збільшення мінімалки, а й встановлення прожиткового мінімуму на рівні 4 700 грн, а також комплексне підвищення соціальних стандартів та посилення адресної підтримки окремих категорій населення. Аргументи і мотивація пропозиції Гетманцев наголошує, що чинний розмір мінімальної зарплати в Україні — 8 000 грн — не змінювався з квітня 2024 року, і до кінця 2025 року не планується його перегляд. Уряд же у проекті бюджету-2026 пропонує 8 647 грн, що, на думку депутата, не відповідає сучасним соціально-економічним реаліям. Він наполягає: “мінімальна зарплата має бути не меншою за 12 000 грн”, а прожитковий мінімум мусить розраховуватися на основі реальних витрат домогосподарств, а не “абстрактних вигадок чи застарілих норм”. Соціальні стандарти у фокусі бюджету Окрім підвищення мінімалки, Гетманцев пропонує такі ключові зміни: Прожитковий мінімум — 4700 грн (для працездатних осіб — 4794 грн, для пенсіонерів — 3786 грн, для дітей — окремі підвищені ставки). Зростання видатків на соціальний захист (+162 млрд грн): підвищення пенсій (+70 млрд), посилення допомоги малозабезпеченим родинам і людям з інвалідністю (+50 млрд), розвиток соціальних послуг (+6 млрд), підтримка сімейних форм виховання та осіб з інвалідністю. Збільшення фінансування державних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб (+11 млрд), у тому числі на житло, працевлаштування, медичну допомогу та супровід евакуації. Вплив на економіку та бізнес Підвищення мінімальної зарплати матиме кілька наслідків: Зростання фонду оплати праці: активно вплине на державний сектор, соціальну сферу та малий бізнес. Збільшення податкових надходжень: таке зростання призведе до більших платежів з ПДФО та ЄСВ до бюджету. Ризики для роботодавців: можлива тінізація частини доходів (уникнення офіційного працевлаштування), дефіцит кадрів, особливо у секторах з низьким рівнем автоматизації. Підвищення внутрішнього попиту: більше грошей — більше споживання товарів і послуг, що може позитивно вплинути на економіку. Дискусія у парламенті й серед експертів Частина депутатів підтримує ідею різкого підвищення мінімалки, вважаючи це необхідним кроком в умовах інфляції та зростання витрат населення. Інші звертають увагу на ризики для бюджету та роботодавців, а також необхідність поетапного зростання, аби уникнути шоку для ринку праці й економіки. Окрема увага — проблемам малого й мікробізнесу, конкуренції на ринку праці, потенційним механізмам компенсацій. Порівняння з іншими ініціативами Паралельно з пропозицією Гетманцева, Комітет з питань соціальної політики наполягає на МЗП у 11 636 грн і прожитковому мінімумі понад 10 000 грн. Різниця в підходах і темпах росту — предмет компромісу з урядом і бізнес-асоціаціями. Прогнози та перспективи Навіть у разі поступового впровадження цієї ініціативи, 2026 рік може стати рекордним за темпами підвищення державних соціальних стандартів в умовах воєнних та післявоєнних фінансових викликів. З іншого боку, успішність цієї реформи залежить від реальних можливостей бюджету, рівня тіньової економіки, інфляції та підтримки з боку міжнародних партнерів України. Висновок:Пропозиція встановити мінімальну зарплату на рівні 12 000 грн у 2026 році — це не лише фінансово-соціальний, а й політичний сигнал про пріоритети держави. Сучасний темп змін створює як нові можливості для розвитку країни та підвищення добробуту громадян, так і ряд нових викликів — для бізнесу, бюджету й суспільства загалом. Доля цієї ініціативи буде залежати від балансу між соціальними гарантіями, реаліями державних фінансів та здоровим економічним прагматизмом. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=_MJPXm_zPGgoRbV5

У жовтні 2025 року набули чинності зміни, які значно розширюють перелік запитів ДПС до інших органів і установ щодо отримання інформації про доходи фізичних осіб. Новий порядок, затверджений спільним наказом Мінфіну та ДБР №490/455 від 23.09.2025, деталізує перелік інформації, яку Державна податкова служба має право отримувати з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (ДРФО), а також порядок і підстави таких запитів. Це створює умови для більшого контролю держави за легальністю, повнотою декларування та сплати податків громадянами, а також посилює превентивну функцію виявлення необґрунтованих активів. Які саме запити розширилися.  Документ деталізує чотири основні типи запитів, що тепер можуть подаватися податківцями або Державним бюро розслідувань до ДПС: Дані про джерела та суми доходів фізичних осіб:Це основна інформація із податкової декларації, включно як із доходом від податкових агентів (роботодавці, банки, страхові), так і із самостійно задекларованим річним доходом ФОП або особами із вільних професій. Дані з податкового розрахунку за формою 1ДФ:ДПС надає як відомості про доходи, так і дані про суми утриманого ПДФО, військового збору, нарахованого єдиного внеску, поданого до контролюючого органу податковим агентом. Інформація з переліком фізичних осіб, які отримували доходи від конкретного податкового агента:У разі службових перевірок, розслідувань чи під час оцінки ризиків ДПС може встановити всіх бенефіціарів виплат, отриманих від юридичної або фізичної особи-підприємця. Дані про реєстрацію фізичної особи в ДРФО:Запити щодо факту наявності особи в державному податковому реєстрі, що допомагає при виявленні тіньових доходів та нелегальних трудових відносин. Підстави і процедура подання запитів Запити подаються на таких підставах: розслідування кримінальних проваджень, проведення оперативно-розшукових дій, ухвала суду, перевірка фактів необґрунтованих активів. Всі запити супроводжуються службовим обґрунтуванням і реєструються в спеціальному електронному журналі. ДПС має відповідати протягом трьох робочих днів з моменту отримання електронного запиту. Технічна інтеграція та конфіденційність Запити та обмін відповідями здійснюються через державну електронну систему «Трембіта», яка забезпечує автоматизовану ідентифікацію осіб та захист даних. Передбачена повна конфіденційність отриманої інформації — зміст запитів та результати не передаються фізичним чи юридичним особам. Додатково фіксуються всі операції доступу до персональних даних у внутрішніх реєстрах контролюючих органів. Наслідки для громадян і бізнесу Фізичні особи повинні бути готові до того, що дані про всі отримані доходи, включаючи банківські виплати, доходи від оренди, інвестицій чи роботи за сумісництвом, перебувають під контролем фіскального органу. Зростає актуальність своєчасної і повної податкової звітності, оскільки в разі виявлення розбіжностей між джерелами доходів і деклараціями можливе нарахування податків, штрафів, а також відкриття контролюючих процедур. Для юросіб — зростає відповідальність за правильність формування та передачі податкових розрахунків про доходи працівників і контрагентів. Загальна тенденція.  Ці новації є частиною стратегії детінізації економіки, інтеграції України у міжнародні обмінні системи податкової інформації, а також відповіддю на зростаючу кількість випадків ухилення фізосіб від декларування доходів — як з України, так і із-за кордону. У перспективі вони відкривають шлях до автоматичного контролю майнового стану та посилення прозорості доходів і податкових зобов’язань. Висновки Розширення повноважень ДПС щодо запитів про доходи фізичних осіб фактично встановлює новий рівень прозорості для всіх платників податків. Це означає, що легальне походження доходів, їх декларування і вчасна сплата податків й надалі перебуватимуть під пильною увагою держави, а інструмент для контролю за неспівпадінням фінансових даних стає дедалі досконалішим. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=PHMtstR6iV7-ZkfK

Ведення господарської діяльності без державної реєстрації або без отримання відповідної ліцензії є одним із найбільш поширених і небезпечних порушень у підприємницькій сфері України. Законодавство, а саме Кодекс про адміністративні правопорушення (КУпАП), Податковий кодекс та окремі спеціальні закони, передбачають сувору адміністративну, фінансову, а у певних випадках і кримінальну відповідальність, аж до конфіскації отриманого доходу, обладнання та сировини. Адміністративна відповідальність Ведення господарської діяльності без держреєстрації ФОП або юрособи: Штраф — від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–34 000 грн у 2025 році). Окрім штрафу, може застосовуватися конфіскація виготовленої продукції, сировини, знарядь виробництва та коштів, отриманих від незаконної діяльності — як із конфіскацією, так і без неї, на розсуд суду. Повторне порушення чи значний дохід (понад 1,34 млн грн): Штраф зростає до 2 000–5 000 НМДГ (34 000–85 000 грн). Конфіскація продукції, коштів та обладнання стає обов’язковою. Відсутність податкової реєстрації або обліку: Окремий штраф — 340 грн за відсутність податкової реєстрації (ст. 117 ПКУ). За неведення або неналежний облік доходів і витрат — 51–136 грн (ст. 164-1 КУпАП). Відповідальність за діяльність без ліцензії Госпдіяльність без отримання потрібної ліцензії: Штраф — так само від 1 000 до 2 000 НМДГ (17 000–34 000 грн), з потенційною конфіскацією продукту і зароблених коштів. Для специфічних діяльностей — алкоголь, фінансові послуги, охорона, транспорт тощо — застосовуються додаткові санкції відповідно до галузевих законів. Повторне порушення, значний дохід чи серйозні наслідки: Штраф до 5 000 НМДГ (85 000 грн) і безапеляційна конфіскація прибутків, устаткування та сировини. Спеціальні випадки: цивільно-правова та кримінальна відповідальність За цивільним законодавством (ст. 49 ЦКУ), державні органи чи інші суб’єкти можуть домагатися визнання угод, укладених без ліцензії чи належної реєстрації, недійсними та стягнення всіх отриманих коштів. Кримінальна відповідальність зберігається лише для певних спеціальних сфер (наприклад, медична діяльність без права — до 3 років позбавлення волі, ст. 138 ККУ). Відповідальність за доходи та несплату податків Якщо при перевірці контролюючий орган визначає несплачені податки з доходу, отриманого внаслідок нелегальної діяльності, додатково нараховується штраф 10% від суми податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ). Відсутність податкової звітності — 340 грн за кожне порушення (ст. 120 ПКУ). Судова практика та тенденції Судова практика не залишає шансів порушнику: навіть незначна господарська діяльність (продаж у Інтернеті, надання професійних чи посередницьких послуг) без реєстрації визнається “господарською” зі всіма наслідками. Показовий тренд — посилення контролю за надавачами послуг онлайн, відеоблогерами, маркетплейсами, тощо. Самозайняті особи і фрілансери, які уникають реєстрації, ризикують потрапити під ті ж штрафи, що й класичні ФОПи або юрособи. Практичні наслідки і поради Всі договори, укладені особою без держреєстрації/ліцензії, визнаються нікчемними, а доходи підлягають вилученню в дохід держави. Банківські операції і прив’язані до них інтернет-гаманці, карти, онлайн-сервіси є предметом автоматичного фінмоніторингу й податкового інтересу. Ризик блокування банківських рахунків, остаточне стягнення активів у держбюджет. Висновки Ведення будь-якої господарської діяльності без державної реєстрації або належної ліцензії — це пряма підстава для накладення штрафу від 17 000 до 85 000 грн (у повторних або обтяжуючих випадках) з конфіскацією всіх доходів, продукції, обладнання. Законодавство залишає мінімум прогалин: “сіра діяльність” у будь-якій формі дуже ризикована й може привести до нищівних фінансових, репутаційних та/або кримінальних наслідків для громадянина чи компанії. Єдиний вихід — вести бізнес відкрито, забезпечити реєстрацію й у разі потреби — отримати всі необхідні ліцензії ще до початку роботи. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=8FZ6r_uofeedgzrj

У 2025 році Державна податкова служба України (ДПСУ) отримала повноцінний доступ до автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією про рахунки українських резидентів за кордоном. Завдяки впровадженню стандарту CRS (Common Reporting Standard), українські податківці зможуть щорічно отримувати від інших держав звіти фінансових організацій про рух коштів, залишки на рахунках та доходи українців у понад 110 юрисдикціях світу, що радикально змінює підходи до контролю за іноземними активами, боротьби з ухилянням від оподаткування та автоматизації фінансового нагляду. CRS: глобальна фінансова прозорість.  CRS — це модель щорічного обміну даними між податковими органами країн-учасниць, розроблена OECD і застосована у законодавстві України з 2023 року. Відтепер українські банки, страхові, інвестиційні та інші фінансові установи автоматично звітують про рахунки та операції резидентів (фізичних і юридичних осіб) на користь ДПСУ; у відповідь Україна має право отримувати аналогічну інформацію з-за кордону. Перші обміни охопили дані про рахунки з балансом понад $1 млн, як фізичних осіб, так і компаній. Другий обмін (вересень 2025) поширився і на рахунки понад $250 тис. При цьому рахунки з нижчим балансом поки — в умовах воєнного стану — не підлягають оподаткуванню чи притягненню до фінконтролю, хоч інформація збирається і може аналізуватися в майбутньому. Яка інформація передається.  За стандартом CRS ДПСУ отримує такі дані: повне ім’я, ідентифікаційний код, дата народження, адреса власника рахунку; номер рахунка, найменування фінансової інституції; залишок/баланс наприкінці року чи на дату закриття рахунка; всі надходження і списання за рік, дивіденди, проценти, приріст капіталу чи інші доходи; інформацію про належність рахунка до компанії чи номінальних власників (трастів, партнерств). Як і для чого використовується отримана інформація Перевірка податкової резидентності: ДПСУ аналізує дані щодо статусу громадянства власника, звіряє з деклараціями і офіційними місцем проживання. Виявлення незадекларованих доходів та ухиляння від податків: якщо власник рахунка не задекларував кошти, які є доходом згідно з українським законодавством, податковий орган може донарахувати податки, штрафи і пеню. Контроль іноземних інвестицій, активів, бізнесу: аналізуються корпоративні рахунки, рахунки з пасивними доходами, електронні гаманці: іноземні біржі, платіжні системи стають прозорими для української податкової. Наслідки для українців за кордоном Якщо рахунок перевищує $250 тис. і не був вказаний у деклараціях та не сплачені податки — ДПСУ має повноваження донарахувати податкові зобов’язання та штрафи (особливо з 2026 року, коли очікується масове використання отриманих даних у перевірках). Для рахунків з нижчим балансом поки що передбачена податкова “тиша”, але накопичена інформація може бути використана в майбутньому при зміні воєнного статусу країни чи законодавства. Аналізу підлягають операції через електронні гаманці, міжнародні платіжні системи, віртуальні рахунки (PayPal, Revolut тощо). Єдиний реєстр рахунків і національна система контролю В Україні розробляється Єдиний державний реєстр банківських рахунків і сейфів фіз- та юросіб, який автоматично інтегрується із міжнародними CRS-звітами. Фінансові агенти щороку до 1 липня подають інформацію до ДПСУ, та у вересні передається звіт у CRS — далі Міністерство фінансів верифікує й аналізує дані. Юридичні та податкові ризики Відкриття закордонного рахунка чи інвестування за межі України тепер має бути ретельно обґрунтоване і прозоре для податкової служби. “Забуті” рахунки, незадекларовані інвестиції чи спадкові кошти можуть бути підставою для податкових донарахувань і фінансової відповідальності — аж до кримінального переслідування при значних сумах ухилення. Практичні поради Всі резиденти України, які мають іноземний банківський рахунок на суму від $250 тис., повинні впевнитися, що вони коректно відобразили їх у декларації про майновий стан та доходи. Бізнесу слід враховувати CRS при побудові корпоративної структури та фінансових потоків. Краще завчасно консультуватися з податковими/міжнародними експертами щодо податкової резидентності, подання звітності й оптимізувати податкове навантаження прозорим шляхом. Висновки.  ДПСУ отримала реальний міжнародний інструмент контролю за всіма фінансовими рахунками українців за кордоном, починаючи з осені 2025 року цей контроль буде масовим і системним. CRS обмін з понад 110 країнами світу — це крок до глобальної податкової прозорості, який забезпечує виявлення незадекларованих доходів, ухилення від оподаткування й оптимізує фіскальну політику. Усім українцям варто діяти прозоро, оскільки фінансові “тіні” стають дедалі більш видимими для податкової служби. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=8FZ6r_uofeedgzrj

Недостатність трудових ресурсів на підприємстві — це один із нових критеріїв ризику, що може призвести до блокування податкових накладних (ПН) або розрахунків коригування (РК) згідно з оновленим порядком №1165 у 2025 році. Податкова служба дедалі частіше звертає увагу на реальність господарських операцій, і якщо штат співробітників непропорційно малий або недостатній для задекларованих обсягів діяльності, платник ПДВ може потрапити до категорії «ризикових» та зіткнутися з масовими блокуваннями. Як працює критерій недостатності трудових ресурсів.  Інспектори аналізують штатний розпис підприємства, дані звіту 1ДФ, принцип прозорості бухгалтерії та звітності за працівниками. Якщо на підприємстві працюють директор, бухгалтер та декілька осіб, а за документами здійснюються великі виробничі чи торгові операції, це може викликати підозру в фіктивності або нереальності бізнесу. Основні ознаки: кількість персоналу не відповідає обсягам задекларованої діяльності; відсутність підтвердження щодо залучення підрядників, аутсорсерів чи послуг з виконання робіт; невідповідність галузевим стандартам (наприклад, в будівництві чи виробництві працівників має бути більше, ніж у посередника чи IT-компанії). Що відбувається у системі СМКОР Платник автоматично отримує «ризиковий» статус. Майже всі ПН/РК, які подає ризиковий платник, блокуються до моменту зняття статусу. Таблиця даних, що обґрунтовує номенклатуру та обороти, часто не враховується — саме через недостатність трудових ресурсів. Причина блокування фіксується у квитанції: «недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення операцій». Коли саме блокують ПН/РК.  Блокування за цим критерієм відбувається, якщо одночасно виконано такі умови: подані ПН або РК на великі суми по найменуванню, яке потребує значного людського ресурсу (виробництво, будівництво, агросектор); штат підприємства не має достатньої кількості співробітників для реального виконання таких операцій; немає підтвердження про аутсорсінг, надання спеціалізованих робіт чи залучення інших компаній на підряд; відсутні документи, що підтверджують реальні операції — акти виконаних робіт, контракти з підрядниками, звіти з виробництва тощо. Як уникнути блокування податкових накладних Своєчасно оновлюйте інформацію про працівників у звітних формах (1ДФ, ЄСВ), у реєстрах підприємства; У Таблиці даних (до податкової накладної) обов’язково зазначайте перелік послуг, підрядників, факти залучення сторонніх трудових ресурсів; Для складних операцій (виробництва, будівництва, сервісу) подавайте додаткові документи — акти виконання робіт, контракти, платіжні документи; Пояснюйте реальний процес виконання робіт у відповідях на запити ДПС. Оскарження та розблокування.  У випадку блокування ПН/РК через недостатність трудових ресурсів: Подавайте пояснення та копії документів, що підтверджують реальні операції, до ДПС через електронний кабінет; Додавайте довідки про залучення працівників, контракти із зовнішніми підрядниками, комерційні пропозиції; Якщо Таблицю даних не враховано — можна оскаржити рішення у комісії ДПС або через адміністративний суд; Практика показує, що належне документування та пояснення часто призводять до позитивного рішення, однак процес може бути відтермінованим. Нові тенденції у 2025 році З 27 вересня 2025 року критерії блокування оптимізовано, проте недостатність трудових ресурсів залишилась однією із ключових підстав для присвоєння ризикового статусу. Вже зараз має місце тенденція до масового блокування ПН/РК у виробничих, будівельних, сільськогосподарських компаніях зі “слабким” штатом; Ризиковий статус можна зняти лише шляхом корекції кадрової політики, підтвердження реальності операцій та постійного подання додаткових пояснень органу ДПС. Висновки.  Недостатність трудових ресурсів — це формальний критерій для блокування податкових накладних і розрахунків коригування у системі СМКОР із 2025 року, який діє незалежно від обсягу підприємницької діяльності та галузі. Щоб уникнути проблем, компаніям потрібно слідкувати за відповідністю штату обсягам операцій, документувати процеси залучення сторонніх ресурсів і завчасно подавати детальні пояснення до податкової. Саме підтвердження реальності виконання операцій — основа для автоматичної реєстрації ПН/РК у сучасній системі ризиків. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=8FZ6r_uofeedgzrj

З жовтня 2025 року в Україні стартує автоматичний облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для всіх громадян чоловічої статі віком 25-60 років, які досі не перебували на військовому обліку без законних підстав. Оновлені правила мають реформувати управління людським ресурсом держави в умовах війни, цифровізувати бюрократичні процедури і забезпечити прозору відповідальність як для громадян, так і для роботодавців. Мета реформи та загальні принципи.  Ключова ідея — оцифрувати військовий облік, усунути необхідність відвідувати ТЦК для тих, хто не стояв на обліку, та виявити всі випадки ухилення. Впроваджується принцип електронної взаємодії інформаційних систем, коли реєстри автоматично «зустрічаються» для ідентифікації осіб, які підпадають під мобілізаційний облік. Джерела даних та механізм постановки на облік.  Важливо: автоматичний облік відбувається на підставі інформації, яка вже існує в державних реєстрах, включаючи: Єдиний державний демографічний реєстр, дані Міграційної служби, паспорти, ідентифікаційні коди; Реєстр виборців, реєстр платників податків, бази банків, реєстр «Оберіг» і будь-які актуальні відомості щодо місця проживання чи фактичного перебування. Механізм реалізується так: особа, яка досягла 25 років і не перебуває на військовому обліку, буде автоматично внесена завдяки електронній обробці реєстрових даних; все відбувається без особистої явки до ТЦК; дані інтегруються і звіряються через державну електронну систему “Трембіта” і профільні відомчі платформи; можливість дистанційної реєстрації для призовників через застосунок “Резерв+”. Хто не підлягає автоматичному взяттю на облік.  Автоматичний облік не проводиться для: тих, хто відбуває покарання або підданий примусовим медичним заходам; осіб, які мають документально підтверджене звільнення від обліку або є непридатними до військової служби за станом здоров’я; випадків, де відсутні основні персональні дані для коректної ідентифікації. Зняття з обліку — теж автоматично.  Процедура зняття з військового обліку після досягнення граничного віку (60 років для більшості категорій) теж відбувається автоматично за даними реєстрів. Керівники держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств та установ зобов’язані відзначати такі випадки у списках персонального обліку протягом 7 днів з останнього дня місяця, коли працівник досяг граничного віку. Роль роботодавців.  Юридичні особи, ФОП та кадрові служби зобов’язані ретельно оновлювати персональні військово-облікові списки. Штраф за невиконання цієї вимоги передбачений у Кодексі про адмінправопорушення, а реагування контролюючих органів стає жорсткішим за “пропущені” записи або непроведення внутрішнього аудиту. Переваги для громадянина Особисто відвідувати ТЦК більше не потрібно тим, хто вже перебуває у державних реєстрах; підтвердження даних за запитом — лише онлайн (через застосунок “Резерв+” або електронний кабінет військовозобов’язаного); уникнення черг і бюрократичних перепон, зменшення впливу людського фактору при внесенні і коригуванні даних. Для молоді (призовники 17–25 років) залишено можливість як дистанційної, так і особистої постановки на облік, без проходження військово-лікарської комісії на етапі первинного внесення до списків ТВК. Ризики, складнощі й практичні нюанси Є питання щодо захисту персональних даних і можливості оскарження помилкового внесення на облік — це предмет судової й адміністративної практики. Лише регулярне оновлення реєстрів і міжвідомча співпраця гарантуватимуть коректність інформації. Громадяни мають право перевірити свої дані на обліку через Е-кабінет та подати заяву про виправлення у випадку помилки. Крок до електронної мобілізації.  Масовий автоматичний облік — фундамент для створення єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних (платформа “Оберіг”), скорочення строків мобілізації у військовий час та ефективного управління людськими ресурсами держави. Висновок.  Автоматичний облік у ТЦК для українців чоловічої статі віком 25-60 років — це поворот до цифрової, максимально автоматизованої взаємодії громадянина і державних інституцій. Тепер військова відповідальність є прозорою, а уникнення процедур — майже неможливе. Реформа знижує соціальну напругу, ускладнює шлях для ухилянтів і водночас знімає бар’єри для законослухняних громадян, робить військовий облік частиною електронної України. Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=WVENGeCVR7P-amhi

Відповідальність податкового агента за заниження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні є однією з найбільш суворих сфер фінансового та адміністративного контролю. Податковий агент — це роботодавець, підприємець чи інша юридична особа, яка нараховує та виплачує доходи фізичній особі, зобов’язаний правильно розраховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, а також вчасно подавати всі звіти. Основні норми та обов’язки податкового агента Згідно з Податковим кодексом України (статті 167, 168, 176), податкові агенти несуть відповідальність не тільки за неправильне нарахування, але й за несвоєчасну сплату та невірне декларування ПДФО. Служба ДПС під час перевірки аналізує документи, розрахунки та звітність за три роки (1095 днів). Види відповідальності за заниження ПДФО Фінансова відповідальність — штрафи: 10% від суми податку — за звичайне заниження при виплаті доходу. 25% — за умисне заниження (доведене аудитом, коли податковий агент навмисно приховав основу або неправильно здійснив розрахунок). 50% — повторне порушення протягом 1095 днів (3 роки). 75% — втретє і більше за цей період. Пеня:Нараховується на всю несплачену суму з наступного дня після граничної дати платежу. Розмір — 120% річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день погашення зобов’язання. Адміністративна відповідальність (КУпАП): Попередження або штраф 34–51 грн (2–3 НМДГ) — перше порушення. 51–85 грн (3–5 НМДГ) — повторне за рік. Особливості правозастосування Всі штрафи застосовуються саме до податкового агента, отримувача доходу не притягують до боргу — окрім випадків, визначених розділом IV ПКУ (наприклад, при отриманні доходів без податкового агента). Якщо агент самостійно виявить помилку в розрахунках та проведе перерахунок ПДФО в поточному році — штрафи не застосовуються (ст.169.4 ПКУ). Додатково ДПС може ініціювати кримінальне провадження при значних сумах чи системному ухиленні. Механізми уникнення санкцій Постійний аудит розрахунків по ПДФО, використання сучасних програм обліку; Самостійне виправлення помилок та подання уточнюючих декларацій; Вчасне реагування на запити ДПС, документування та коректне ведення зарплатної звітності. Вплив на бізнес та працівників Для підприємств — це ризик суттєвих фінансових втрат і репутаційних ризиків, оскільки несплата ПДФО часто створює підґрунтя для податкових перевірок, ускладнює ведення діяльності. Для працівників гарантії отримання зарплат “чистими” — держава не притягує їх до відповідальності, якщо порушено з боку агента. З боку держави — сувора політика для мінімізації зловживань, активна автоматизація контролю та санкцій. Висновки Відповідальність податкового агента за заниження ПДФО — це комплекс штрафів, пені та адміністративних санкцій, які можуть варіюватися від 10% до 75% суми податку, а також додатково пеня за кожний день прострочення. Самостійне виправлення помилок — найефективніший шлях уникнути покарання. Сталі та чіткі податкові практики, використання електронних сервісів та дотримання аналітичних порядків — запорука правової безпеки бізнесу. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=8FZ6r_uofeedgzrj