Ім'я автора:admin

Влітку 2025 року Верховна Рада проголосувала, а 29 липня Президент України підписав Закон №4538-ІХ щодо обов’язкової військової підготовки студентів-медиків та фармацевтів. Цей крок став відповіддю на гострий запит Збройних Сил та системи охорони здоров’я щодо дефіциту підготовлених військових медиків, який загострився у зв’язку з повномасштабною війною. Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року. Основні положення нового закону Обов’язковість: Проходження повної програми військової підготовки на офіцера запасу тепер не добровільне, а обов’язкове для всіх студентів, які здобувають освіту за медичними й фармацевтичними спеціальностями (бакалаврат і вище), придатних до служби за станом здоров’я та тих, хто пройшов професійну й психологічну оцінку. Форма підготовки: Підготовка відбуватиметься у військових навчальних підрозділах/кафедрах на базі всіх закладів вищої медичної та фармацевтичної освіти незалежно від форми власності. Організація процесу: Заклади освіти зобов’язані організувати відповідні програми – якщо кафедри військової підготовки раніше не було, її мають створити. Виконання програми: Ті студенти, хто за станом здоров’я не пройдуть відбір, звільняються від обов’язку, а решта в обов’язковому порядку проходитимуть програму підготовки офіцерів запасу медичної служби. Причини змін Однією з ключових причин введення цієї норми є дефіцит військових лікарів і фармацевтів, що став очевидним у ході бойових дій. До 2022 року таких фахівців готували переважно на добровільних засадах: охоплення не перевищувало 5% від загальної кількості випускників-медиків. Проте сучасний формат війни вимагає набагато більших ресурсів, оперативної мобільності медичного персоналу та готовності швидко підсилювати військову медичну службу. Новації системи навчання Розширення кафедр військової підготовки: Програма забезпечить або створення кафедр у тих медичних вишах, де таких не було, або розширення вже існуючих. Експерти зазначають, що до впровадження змін кафедри функціонували лише у 10 з 15 профільних вишів. Погодження спеціальностей: МОЗ та МОН погоджують перелік військово-облікових спеціальностей, МОУ та ЗСУ визначають обсяги такої підготовки відповідно до потреб держави. Практичний компонент: Очікується використання існуючої інфраструктури — полігонів, симуляційних центрів, співпраця із військовими частинами, а також впровадження курсів національного спротиву для формування базових військових навичок. Правові та освітні нюанси Для кого обов’язково? Усі студенти-денної форми навчання, які здобувають освіту за медичними/фармацевтичними спеціальностями (державних і приватних ЗВО), придатні за станом здоров’я та психічним станом. Контроль виконання: Відповідальність за організацію — на університетах. Відмова вузів впроваджувати підготовку є порушенням закону та ліцензійних вимог діяльності. Вартість та фінансування: Очікується встановлення прозорого механізму фінансування як за рахунок держбюджету, так і через інші джерела. Добровільні елементи: Жінки-медики зможуть брати участь у практичних заняттях добровільно, згідно з положеннями порядку, затвердженого Кабміном. Вплив на систему освіти і ринок праці Якість підготовки: Збільшення кількості офіцерів запасу дає змогу зміцнити резерв військових медиків, у перспективі посилити обороноздатність країни, а також — зробити освітні програми більш інтегрованими з потребами практичної медицини у воєнний час. Ринок праці: Офіцерський запас серед лікарів дозволить багатьом молодим фахівцям отримати додаткову кваліфікацію, швидше долучатися до служби у разі мобілізації чи надзвичайної ситуації. Водночас для студентів це додаткове навантаження, а для закладів — зміна навчального процесу. Гендерний аспект: Дотепер значна частина жінок-медиків не проходила військової підготовки — зараз це питання залишається добровільним, хоча можливі зміни в майбутньому. Переваги новації Гнучкий та масштабований кадровий резерв для потреб армії та тилу. Вища якість підготовки військових медиків і краща адаптація випускників до реалій воєнного часу. Збільшення престижу професії військового медика. Можливі ризики й виклики Навантаження на виші: Не всі університети мають матеріально-технічну і кадрову базу для організації військової підготовки. Потрібна підтримка з боку МОН, МОЗ та МОУ. Психологічний та академічний тиск: Для студентів-медиків і без того складна програма може ускладнитись додатковим блоком, що може позначитись на успішності й мотивації. Якість підготовки: Існує ризик формалізму без достатньої практики — важливо забезпечити не лише “галочку”, але реальні компетентності для майбутніх офіцерів запасу. Добровільність для жінок: Гендерний баланс у формуванні військового резерву може залишатися нерівним. Висновки З 2026 року в Україні студентів-медиків та фармацевтів, придатних до військової служби, обов’язково готуватимуть як офіцерів запасу медичної служби. Закон не лише відповідає вимогам часу і війни, а і модернізує освітню систему, підсилює роль військово-медичного резерву. Успішність новації залежатиме від належної організації процесу, достатніх ресурсів, якісного наповнення програми та системної підтримки всіх учасників освітньо-військового процесу. Якщо цей матеріал був вам близьким — будемо раді допомогти розібратись саме у вашому випадку. У WINNER ми завжди шукаємо рішення, яке працює в реальному житті — без зайвої теорії, затягування чи шаблонів. Ми вже допомогли десяткам клієнтів у подібних ситуаціях. Почитайте їхні відгуки на нашому сайті та в соцмережах — це найкраще говорить про нашу роботу. Зверніться, якщо відчуваєте, що час щось змінювати. Ми поруч. Ваша команда WINNER!🤝. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.     https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=54Ov2eCmTj2ztwez

У другій половині 2025 року ділова спільнота активно обговорює «спільні перевірки» — від липня в Україні розширено повноваження комісій з перевірок стану військового обліку на підприємствах. Нові законодавчі зміни сприяли появі чуток і міфів щодо того, чи дійсно податківці, трудові інспектори та представники ТЦК відтепер заходять до офісів разом і діють «фронтом». Наша юридична аналітика дає розгорнуту відповідь, ґрунтуючись на законі та добросовісній практиці бізнесу. Законодавча основа: постанови і зміни З 23 липня 2025 року почали діяти новації Постанови Кабміну №1487 (у редакції №892 від 16.07.2025), що регламентують перевірки стану військового обліку. До складу комісій, які здійснюють такі перевірки, офіційно включають представників: територіальних центрів комплектування (ТЦК), міжрегіональних органів Держпраці, територіальних органів ДПС (податкова служба). Ключове: що насправді означає спільна перевірка? Попри те, що відтепер Держпраці та ДПС ОФІЦІЙНО входять до складу комісій з перевірки військового обліку, це не означає обовʼязкової їх фізичної присутності разом із ТЦК на виїзній перевірці. Фактично, перевірки відбуваються так: ТЦК є основним органом-перевіряльником, який здійснює виїзд та ініціативу перевірки; Держпраці та ДПС можуть брати участь у комісії (надавати матеріали, консультації, здійснювати віддалений моніторинг, робити запити, ініціювати свої окремі перевірки), але не обов’язково бути присутніми разом із представниками ТЦК на підприємстві. Які питання охоплюють різні органи ТЦК перевіряє виконання обовʼязків щодо військового обліку: ведення журналів, призначення відповідальних осіб, наявність графіків, списків військовозобовʼязаних, своєчасність повідомлення про зміни у персоналі та ін. Держпраці цікавить належне оформлення трудових відносин, правильність оплати праці, використання ЦПД замість трудових договорів тощо. Особливу увагу приділяють прихованим трудовим відносинам (наприклад, працівникам-ФОПам чи тим, хто за формальними договорами виконує трудову функцію). ДПС може перевіряти дотримання податкової дисципліни щодо виплат працівникам, підставу перебування осіб на підприємстві, співставлення інформації з базами даних щодо ФОПів, контрагентів тощо. Чому виникла комісійна форма ТЦК не має прямих повноважень перевіряти господарські відносини чи документи по ФОП/ЦПД. Саме для ефективного виявлення прихованих співробітників чи формального обходу військового обліку до складу комісії й запросили податкову та Держпраці. Що це означає для бізнесу Наявність «комісії» не завжди означає масові «облави». У більшості випадків залученість органів — формальна, і взаємодія відбувається через обмін інформацією або надсилання запитів. Підстави для виїзних перевірок жорстко регламентовано. Потрібна попередня офіційна постановка в план, повідомлення (за 10 днів для планових). Позапланові перевірки — у разі наявності заброньованих чи на підставі мобілізаційних розпоряджень, скарг тощо. Під час виїзду ТЦК може вимагати документи, пов’язані з військовим обліком. Material, пов’язаний із трудовими чи господарськими відносинами (наприклад, договори ЦПД, акти виконаних робіт), може бути витребувано Держпраці чи ДПС окремо, навіть не в день основної перевірки. Практика 2025 року: реалії інспекцій Згідно зі зведеннями бухгалтерських та кадрових порталів, кількість «одночасних» виїздів усіх трьох органів разом — виняток, а не правило. Домінує така схема: підприємство отримує лист про перевірку військового обліку, ТЦК здійснює виїзд або документальну перевірку, а Держпраці та ДПС можуть долучатися окремо, на основі інформації від ТЦК або власного аналізу. Мораторій та перевірки: винятки і ризики Мораторій 2025 року на «безпідставні» перевірки не поширюється на заходи, пов’язані із: військовим обліком, питаннями мобілізації, сферою високого ризику. Держпраці та ДПС можуть підключитися до процесу, якщо знаходять ознаки порушень (наприклад, нелегальні працівники чи ухилення від військового обліку). Юридичні поради для бізнесу Упорядковуйте внутрішню документацію щодо військового обліку завчасно. Не сподівайтесь, що формат договору з фізособою (ЦПД чи ФОП) автоматично виключає контроль — саме ці відносини нині під пильною увагою комісій. При перевірці фіксуйте всі дії інспекції, звертайтесь до адвоката у разі сумнівів чи спірних вимог. Не підписуйте жодних актів без ретельної оцінки наслідків, уникайте «компромісів», які можуть стати підставою для подвійних штрафів. Висновки Держпраці та ДПС ДІЙСНО долучені до комісій з перевірки стану військового обліку разом із ТЦК. Водночас, фізична присутність усіх представників на підприємстві не є обовʼязковою — їх співпраця часто реалізується у форматі обміну інформацією, запитів або заочної участі. Основна увага всіх органів зосереджена на дотриманні вимог щодо військового обліку та попередженні зловживань із використанням неоформлених трудових відносин/ЦПД. Кожен роботодавець має бути готовим до перевірки й діяти в межах закону, дотримуючись рекомендацій профільних юристів. Матеріал базується на огляді практики та законодавства України станом на липень 2025 року. Якщо цей матеріал був вам близьким — будемо раді допомогти розібратись саме у вашому випадку. У WINNER ми завжди шукаємо рішення, яке працює в реальному житті — без зайвої теорії, затягування чи шаблонів. Ми вже допомогли десяткам клієнтів у подібних ситуаціях. Почитайте їхні відгуки на нашому сайті та в соцмережах — це найкраще говорить про нашу роботу. Зверніться, якщо відчуваєте, що час щось змінювати. Ми поруч. Ваша команда WINNER!🤝 Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.           https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=mgm-i_IA8QZLxum8

Антимонопольний комітет України (АМКУ) займає особливе місце серед державних органів контролю, оскільки саме він відповідає за підтримку добросовісної конкуренції, боротьбу з монополіями та створення рівних умов для всіх учасників ринку. Останні зміни у вітчизняному законодавстві, а також нова практика перевірок свідчать про активізацію органу в умовах реформування економіки та наближення до стандартів ЄС. Розуміння суті та механізмів перевірок комітету є стратегічно важливим для підприємців, юридичних служб та управлінців. Правова основа діяльності Антимонопольного комітету і перевірок Основою для діяльності АМКУ є низка законів, зокрема «Про захист економічної конкуренції» й «Про Антимонопольний комітет України», а також підзаконні нормативні акти, які регулюють порядок здійснення контролю, проведення перевірок та застосування санкцій. Відповідно до законодавства, комітет має повноваження контролювати дотримання антимонопольного законодавства, перешкоджати недобросовісній конкуренції, контролювати концентрації підприємств і порушення зловживання монопольним становищем. У 2023—2024 роках з’явилися суттєві оновлення процедур перевірок, що детально закріплені в новому Порядку проведення перевірки суб’єктів господарювання, органів державної влади, місцевого самоврядування та їхніх об’єднань. Документ деталізує етапи, строки, підстави, права і обов’язки сторін у процесі перевірки. Хто та чому потрапляє під перевірки Під перевірки АМКУ підпадають не лише великі підприємства, підозрювані у монопольному становищі чи антиконкурентній поведінці, а й органи влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління. Основні підстави для перевірки: Заяви бізнесу, громадян, об’єднань про порушення антимонопольного законодавства; Виявлення порушень безпосередньо АМКУ; Виявлення недостовірних даних у документах, що подавалися в АМКУ; Подання від органів влади; Прийняття рішень суду щодо потреби у перевірці. Законодавчо такі підстави формують широкий простір для дій АМКУ, що, з одного боку, забезпечує ефективність державного контролю, з іншого — створює потенційні ризики для бізнесу через несподіваність і масштабність перевірок. Види перевірок та порядок їх проведення Сучасний Порядок проводить чітке розмежування між плановими та позаплановими перевірками. Левова частка перевірок є позаплановими – причина може бути зовнішньою скаргою або внутрішньою ініціативою АМКУ. Докладно визначено процедуру: Оформлення розпорядження про проведення перевірки; Створення комісії, яка проводить перевірку; Доведення до відома суб’єкта господарювання про початок перевірки; Дотримання строків (визначених у розпорядженні та нормативних документах); Фіксація ходу та результатів перевірки в спеціальних актах та звітах. Від недавнього часу законодавство вимагає наявності рішення господарського суду для початку перевірки АМКУ, що формалізує процес і посилює захист прав перевірюваних суб’єктів. Повноваження Антимонопольного комітету під час перевірок АМКУ під час перевірки має ряд потужних інструментів для збору інформації, а саме: Безперешкодний доступ до приміщень компанії й до об’єктів незалежно від місця їх знаходження; Отримання копій будь-яких документів і інформації (у тому числі, що містить комерційну таємницю); Вилучення документів, носіїв інформації, арешт речових доказів; Огляд приміщень, інформаційних систем, серверів; Вимога надання усних та письмових пояснень відповідальних посадових осіб підприємства. Суб’єкт перевірки зобов’язаний сприяти комітету, не перешкоджати його діям, надати повний і своєчасний доступ до необхідних ресурсів. Водночас, бізнес має право фіксувати проведення перевірки, оскаржувати окремі її дії та рішення, залучати адвокатів. Результати, санкції та наслідки перевірок Залежно від виявлених порушень, АМКУ може застосувати такі заходи: Винести розпорядження про усунення порушень; Застосувати адміністративно-господарські санкції (штрафи); Вимагати поділ компанії чи припинення антиконкурентних угод; Передати матеріали у правоохоронні органи у разі наявності ознак кримінальних правопорушень. Розмір штрафу часом сягає до 10% доходу (виручки) компанії за попередній звітний рік. В окремих випадках йдеться про сотні мільйонів чи навіть мільярди гривень. Показові справи останніх років: штрафи для “ДніпроАзот”, групи “Рошен”, “Тедіс Україна”, “Авіас”, “ДТЕК”. Рішення комітету можна оскаржити в судовому порядку, але на практиці це складний і фінансово затратний шлях із невизначеним результатом. Наслідками перевірки також можуть стати публічне резонансне обговорення та втрати ділової репутації. Найгучніші справи: практичний аспект АТ “Дніпроазот” (2018–2019): підприємство зупинило виробництво рідкого хлору, що призвело до епідеміологічної загрози для міст. АМКУ встановив зловживання монопольним становищем і наклав штраф понад 80млн грн. Група “Рошен” (2018–2020): компанії контролювали ринок патоки з часткою понад 90%, що дало змогу впливати на ціноутворення у власних інтересах. Наслідок — великі штрафи та тривалий судовий процес. “Авіас” і “ДТЕК”: обидві справи стосувалися змови на ринку нафтопродуктів і електроенергії відповідно, із мільярдними штрафами (4,7млрд і 0,77млрд грн). Частину рішень суди наразі переглядають, що підтверджує судову боротьбу навколо тлумачення економічних доказів. Ці приклади демонструють посилення ролі АМКУ в системі економічної безпеки держави й складність оборони підприємств проти санкцій. Нові тенденції: профілактика, рекомендації та прозорість Зростає значення превентивних заходів: компанії все частіше звертаються по рекомендаційні висновки до АМКУ, щоб звірити свою комерційну політику з вимогами конкурентного законодавства. Це дозволяє уникнути перевірок і санкцій завдяки вчасній правовій корекції бізнес-моделі. АМКУ активно інформує бізнес і громадськість про засади конкурентної політики, впроваджує процедури прозорої взаємодії з учасниками ринку, веде відкриті реєстри рішень та інформацію про виявлені змови, антиконкурентні узгоджені дії. Ризики для бізнесу та поради щодо підготовки до перевірок Сьогодні кожне підприємство має потенційну можливість стати об’єктом перевірки. До основних ризиків належать: Високі фінансові санкції, включно з багатомільйонними штрафами; Репутаційні втрати, посилення контролю з боку партнерів і контрагентів; Перебої у діяльності через арешти, вилучення документів, інформації, блокування ресурсів; Ризики паралельного втручання інших контролюючих органів, зокрема фінансового моніторингу й правоохоронців. Рекомендації щодо мінімізації ризиків: Завчасна підготовка та аудит дотримання конкурентного законодавства; Оформлення й системне оновлення внутрішніх політик, що регламентують маркетинг, комунікацію з конкурентами, участь у тендерах; Навчання персоналу основам антимонопольного комплаєнсу; Наявність юридичної підтримки на випадок перевірок, адвокатів “швидкого реагування”; Регулярне самостійне звернення до АМКУ за консультаціями, отримання роз’яснень щодо планованих господарських дій. Висновки Перевірки АМКУ стали важливою частиною бізнес-процесу в Україні, вимагаючи сучасних підходів до управління ризиками та комплаєнсу. Законодавчі новації, збільшення прозорості й системність в роботі антимонопольного органу створюють як умови для чесної конкуренції, так і нові виклики для бізнесу. Головний тренд — профілактика, самоконтроль та сталі відносини з регулятором здатні захистити компанію від фінансових втрат і суттєвих репутаційних ризиків. Успішна підготовка до перевірки сьогодні — це не лише виконання формальних вимог, а й стратегія довгострокового розвитку в конкурентному середовищі. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=mgm-i_IA8QZLxum8

В умовах розвитку ринкової економіки роль органів захисту економічної конкуренції постійно зростає — не лише як гарантії добросовісної конкуренції, а і як запобіжника зловживання монопольним становищем. Антимонопольний комітет України (АМКУ) має один з найефективніших інструментів впливу на недобросовісних учасників ринку — штрафні санкції. Саме їхнє застосування, механізми формування, динаміка, приклади практики та вплив на український бізнес демонструють реальний стан конкурентної політики в країні. Правова основа застосування штрафів АМКУ Положення щодо застосування штрафів деталізовано в Законі України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до ст. 52, штрафи накладаються на юридичних і фізичних осіб, а також на групи компаній за здійснення антиконкурентних узгоджених дій, зловживання монопольним становищем, недобросовісну конкуренцію, неподання інформації на вимогу АМКУ тощо. Ключові регламентні моменти: За більшістю видів порушень розмір штрафу може сягати до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання за рік, що передував накладенню штрафу. Якщо отриманий незаконний прибуток перевищує 10% доходу — штраф може бути встановлений у потрійному обсязі незаконно одержаного прибутку. З 2024 року діє оновлений «Порядок визначення розміру штрафу», що деталізував алгоритм розрахунку: визначення базового розміру, коригування у залежності від обставин та встановлення граничних меж. Обмеження щодо граничного розміру, детальна аргументація, зваження обставин, що збільшують чи зменшують відповідальність, дозволили забезпечити правову визначеність для бізнесу, а також передбачуваність рішень. Динаміка та основні тренди накладення штрафів Аналітика штрафної практики АМКУ демонструє такі тенденції: 2021 рік: 485 рішень на 7,2 млрд грн. Основна маса — за антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, недобросовісну конкуренцію. 2022 рік: Через війну — 203 рішення на 557,9 млн грн (фактично «затишшя» через кризу й організаційне перевантаження). 2023 рік: 651 рішення на майже 2,6 млрд грн — знову значне пожвавлення роботи комітету, тенденція до збільшення масштабів штрафування зберігається і нині. 2024 рік став ще одним рекордним за кількістю рішень про порушення конкуренційного законодавства — 1,146 рішень, що на 67% більше, ніж у попередньому році. Це свідчить про послідовність АМКУ щодо чергового етапу очищення ринку від змов, монополістичного та недобросовісного впливу на ринкову кон’юнктуру. Основні види порушень, що призвели до накладення штрафів: Змови на торгах, тендерах та аукціонах. Зловживання монопольним становищем (нав’язування невигідних умов, встановлення завищених цін, необґрунтоване відмовляння у постачанні товарів тощо). Узгоджені дії підприємств з метою обмеження конкуренції. Порушення порядку концентрації суб’єктів (у злиттях, поглинаннях без дозволу). Недобросовісна конкуренція (недостовірна реклама, розповсюдження неправдивої інформації, копіювання торгової марки). Особливості визначення розміру штрафу Механізм розрахунку штрафу складається з кількох ключових етапів: Визначення базового розміру— відштовхується від фінансових показників підприємства, пов’язаних із порушенням. Коригування— здійснюється з урахуванням обставин, які можуть збільшити чи зменшити відповідальність (наприклад, наявність серйозних наслідків, повторність порушення, співпраця зі слідством, добровільне припинення порушення тощо). Встановлення граничних меж— не перевищує 10% виручки за попередній рік. Якщо йдеться про змови між конкурентами на торгах — штраф призначається в максимальному розмірі, оскільки такі дії мають найгірший вплив на конкуренцію. Зміни в процедурах визначення штрафу за останні роки призвели до зростання справедливості та обґрунтованості штрафних санкцій, що було раніше об’єктом значної критики щодо вибірковості та непрозорості рішень. Приклади з практики АМКУ останніх років Наведемо резонансні епізоди за останній період: Березень 2025 року: АМКУ розстрочив сплату штрафу для низки компаній (ТДВ «Бориславський завод «РЕМА» — 8,29 млн грн, ТОВ «Аптека Гаєвського», ПрАТ «Новомосковський завод мінводи»), накладених за узгоджені дії на торгах. Важливий прецедент — гнучкість АМКУ у питаннях підтримки бізнесу у складних фінансових умовах. Червень 2024 року: Штрафи на суму понад 11 млн грн для компаній, які виконували змови під час державних закупівель будівельних об’єктів для соціальної сфери у Київській області. Січень 2025 року: 54,2 млн грн штрафу — за участь у змовах на трьох процедурах державних торгів. За рік накладено кілька аналогічних штрафів на учасників публічних закупівель, що підкреслює фокус АМКУ на розчищення державного ринку від картельних схем. 2023 рік: Значні штрафи накладено на компанії-постачальники газу та енергетичних послуг за завищення цін та нав’язування невигідних для споживача умов. Також звучали гучні санкції щодо концентрацій без погодження з Комітетом. Ці випадки ілюструють актуалізацію питання відповідальності за порушення, а також динаміку впливу органу на структурні ринки — від соціальних сфер та енергетики до фармацевтики. Сучасні виклики, проблеми та перспективи Труднощі застосування штрафів Судова практика: значна частина рішень АМКУ оскаржується у судах, що затягує момент виконання штрафних санкцій та створює ризик для їхньої стягуваності. Фінансова спроможність фігурантів: під час війни й економічних криз багато компаній зіштовхнулися з неможливістю сплати великих штрафів одномоментно, що змушує АМКУ йти на розстрочки та реструктуризації. Неоднозначність трактування окремих положень: попри детальний Порядок визначення штрафів, іноді виникають спори щодо інтерпретації норм конкурентного законодавства. Реформа підходів і наслідки для ринку Вдосконалення розрахунку та прозорість: впровадження докладного Порядку розрахунку штрафів дало бізнесу можливість прогнозувати наслідки своїх дій, уникати випадкових порушень та розраховувати обсяги потенційної відповідальності. Збалансування суворості і підтримки: АМКУ дедалі частіше поєднує застосування значних штрафів з підтримкою легального бізнесу, розстрочками, консультаціями й роз’ясненнями — особливо під час війни чи криз. Значення для економіки Зростання обсягів накладених штрафів та кількості розглянутих справ свідчить про посилення ринкового контролю. Вплив на державні фінанси: частина штрафових надходжень іде до бюджету, що є не лише інструментом покарання, а й джерелом поповнення казни; проте, існує й ризик затримки чи невиконання платежів через оскарження чи фінансові труднощі оштрафованих компаній. Сприятливий вплив на конкуренцію: механізм штрафування стримує недобросовісних гравців, стимулює відкритість й законність у процедурі торгів і закупівель, знижує ризик змов і монопольних зловживань. Висновки Система штрафів Антимонопольного комітету України — критично важливий інструмент забезпечення чесної конкуренції, що протягом 2021–2025 років демонструє тенденцію до ускладнення та вдосконалення. Останні роки ознаменувалися як підвищенням масштабів санкцій, так і формуванням прозорих процедур їхнього визначення та застосування. Попри зовнішньоекономічні складнощі, війни та кризи, АМКУ поступово вибудовує репутацію органу, що може ефективно протидіяти зловживанням на ринку, одночасно залишаючись зрозумілим і передбачуваним для відповідального бізнесу. Водночас важливим залишається подальше вдосконалення судового контрою, прискорення процесу стягнення штрафів та систематизація практики взаємодії з ринком для досягнення балансу між суворістю санкцій та підтримкою легальних підприємців. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=mgm-i_IA8QZLxum8

Сучасний бізнес все частіше стикається з перевірками з боку Антимонопольного комітету України (АМКУ). Такий візит може стати випробуванням не лише для юридичного відділу, але й для всієї компанії. Готовність до перевірки, знання прав і обов’язків, продумана стратегія взаємодії з контролюючими органами — ключ до збереження бізнесу, фінансових ресурсів та ділової репутації. Нижче докладно розглянуто, що потрібно робити, коли у двері стукають представники АМКУ, які ризики чекають бізнес, як поводитися під час перевірки та як мінімізувати потенційні наслідки. Причини і підстави для перевірки АМКУ може ініціювати як планову, так і позапланову перевірку. Планові зазвичай стосуються великих компаній (з оборотом або активами понад 500 тис. євро за минулий рік), а більшість МСП випадає з їх сфери контролю. Позапланові перевірки можуть початися через звернення споживачів/конкурентів, результати моніторингу, публікації у ЗМІ, запити правоохоронних органів чи інші ознаки порушення антимонопольного законодавства. АМКУ надається досить широкі повноваження: Безперешкодний доступ до приміщень підприємства. Отримання оригіналів і копій будь-яких документів, у тому числі з грифом «комерційна таємниця». Вимога письмових та усних пояснень від посадових осіб і працівників. Вилучення та арешт речових та письмових доказів, електронних носіїв інформації. Опломбування приміщень, заборона переміщення документів та предметів під час перевірки. Недопуск до перевірки або перешкоджання їй загрожує штрафом до 1% річного доходу за попередній фінансовий рік. В окремих випадках можуть бути застосовані репресивніші заходи, зокрема залучення поліції для подолання перешкод. Алгоритм дій при перевірці АМКУ Зустріч контролерів Переконайтесь у справжності посвідчень та відповідних документів (направлення, наказу) на проведення перевірки. Зафіксуйте всі дані, проведіть службову фото- чи відеофіксацію старту перевірки. Ознайомтесь із суттю та метою перевірки, підставами, колом запитуваних питань. Юридичний супровід Залучіть внутрішнього або зовнішнього юриста (адвоката) — бажано спеціаліста з конкурентного права. Забезпечте присутність незалежного представника/свідка під час перевірки для фіксації дій контролерів. Робота з документами Видавайте документи лише на вимогу, фіксуйте перелік наданого (особливо якщо це оригінали). Одержуючи вимогу надати документацію чи інформацію, детально її проаналізуйте. За необхідності одразу клопочіть про продовження термінів для її збору, частково надайте вже наявну інформацію (це підтверджує відсутність саботажу). Залучайте фахівців для перевірки коректності та релевантності запитів контролерів, оскаржуйте некоректні та занадто широкі вимоги, якщо є підстави. Спілкування із представниками АМКУ Не уникайте комунікації: відмова від пояснень або співпраці може тлумачитись як обструкція й призвести до штрафу. Всі пояснення повинні бути зваженими, проконсультуйтеся з адвокатом перед їх наданням. Якщо ситуація конфліктна — не поспішайте з відповідями, скористайтесь своїм правом підготувати відповідь у письмовій формі. Робота з конфіденційною інформацією АМКУ має право запитувати й отримувати документи, що становлять комерційну таємницю. Зафіксуйте факти надання такої інформації, окремо попередьте контролерів про конфіденційність. Не передавайте ніяку документацію, яка прямо не стосується предмету перевірки, без офіційної письмової вимоги. Завершення перевірки Зафіксуйте усі дії комісії у відповідному акті (протоколі), висловіть свої письмові заперечення за результатами перевірки, якщо є зауваження до процесу чи вмісту акту. Чого не робити під час перевірки Не панікуйте та не чиніть фізичний чи словесний опір — це прямі підстави для тяжких санкцій. Не підписуйте незрозумілі чи помилкові документи; вимагайте час на ознайомлення і консультації. Не видавайте документи або інформацію без офіційної фіксації запиту. Не знищуйте документи, не приховуйте потрібну інформацію — все це легко наразить вас на додаткові санкції, в тому числі кримінального характеру. Оскарження дій АМКУ та судова перспектива Якщо під час перевірки або після її завершення винесено рішення/дії, які компанія вважає незаконними чи неправомірними, їх можна оскаржити в судовому порядку. Скарги й клопотання до Голови чи територіального керівника АМКУ (якщо мова про процесуальні моменти чи некоректні запити) — також дієвий шлях позиційної правової боротьби. Оскарження штрафів або рішень щодо порушень — окремий комплексний процес, що вимагає залучення компетентних юристів. Превентивні заходи: як підготуватися заздалегідь Внутрішній аудит: проведіть діагностику власної діяльності з погляду конкуренційного законодавства, особливо щодо цінових угод, торгів, зловживання ринковим становищем. Впровадьте політики комплаєнсу: навчайте персонал, створюйте зрозумілі процедури взаємодії з регулятором. Зберігайте актуальність документів, забезпечуйте належний юридичний облік паперів та електронної переписки. Визначте в компанії відповідальних осіб за взаємодію з контролюючими органами, призначте офіційних представників для спілкування із АМКУ. Професійна допомога та корисні дії Використовуйте можливість отримати офіційну позицію АМКУ щодо відповідності ваших дій антимонопольному законодавству (консультаційні або рекомендаційні висновки). За складних ситуацій — скористайтесь послугами адвокатів із досвідом роботи з АМКУ, зокрема для підготовки відповідей на запити та оскарження рішень. Висновок Візит АМКУ — це не катастрофа, якщо бути підготовленим. Поінформований бізнес може не лише відстояти свою правоту, а й уникнути зайвих санкцій. Важливо знати свої права, не панікувати, спілкуватися із регулятором у межах діалогу, фіксувати і документувати усі дії, не приховувати й не знищувати інформацію, а також будувати конкурентну стратегію згідно з нормами права. Завчасна профілактика — найкраща стратегія для уникнення ризиків і втрат під час антимонопольної перевірки. Зверніть увагу: стаття акцентує на основних практичних, правових і організаційних аспектах перевірок АМКУ в Україні через призму сучасної практики, актуального законодавства і рекомендацій вітчизняних експертів. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=mgm-i_IA8QZLxum8

2025 рік став етапним для малого та середнього бізнесу в Україні: знято мораторії на перевірки, посилено штрафні санкції, впроваджено нові критерії ризику для підприємців. Фізичні особи-підприємці (ФОП) повернулися у фокус контролю Державної податкової служби (ДПС) та інших контролюючих органів. Знання основних аспектів податкових перевірок стало необхідною умовою для уникнення фінансових втрат, стресу та зупинки бізнесу. Типи перевірок ФОП Існує декілька основних типів перевірок, що застосовуються до ФОПів у 2025 році: Камеральна — проходить автоматично і без участі підприємця на підставі поданих декларацій та звітів. Контролюється своєчасність, повнота і правильність сплати податків. Фактична — несподівана перевірка, яку можуть проводити на місці ведення бізнесу при підозрі на порушення: неоформлені працівники, порушення в розрахунках, відсутність чи некоректне використання РРО/ПРРО. Документальна — планова або позапланова. Включає перевірку всіх первинних, фінансових й облікових документів підприємця. Законодавчі зміни 2025 року Скасування мораторію До 1 грудня 2024 року ФОП 1-2 групи перебували під мораторієм на проведення документальних перевірок, однак з цієї дати та з 1 січня 2025 року для всіх інших категорій мораторій скасовано. Це збільшило обсяги перевірок на 35% у 2025 році порівняно з минулим роком. Законодавчі новації З 1 березня 2025 року набули сили зміни щодо застосування РРО/ПРРО, обов’язковості POS-терміналів, розширена відповідальність за порушення трудового та податкового законодавства. Жорсткіші фінансові санкції за порушення розрахункових операцій повертаються з 1 серпня 2025 року. Хто і за що перевіряє ФОПів? Основним органом є ДПС, але свої перевірки можуть проводити й Держпраці, Держпродспоживслужба, Держекоінспекція, ДСНС (для окремих видів діяльності). Найбільш типовими підставами для перевірок є: Порушення граничних лімітів обороту. Робота без реєстрації або з невідповідними КВЕДами. Відсутність або неправильне застосування РРО/ПРРО. Неоформлені працівники. Систематичне неподання звітності. Скарги покупців чи інші зовнішні сигнали. Як формуються плани-графіки перевірок? План-графік щорічних перевірок ДПС оприлюднюється на офіційному сайті до 25 грудня. У список потрапляють підприємці, які мають підвищені податкові ризики за рядом критеріїв: суттєве зростання/падіння доходів, часті зміни КВЕД, підозрілі транзакції з ризиковими контрагентами, велика кількість операцій з готівкою, податковий борг, скарги клієнтів. Перевірити, чи включено ваш ФОП до плану, можна за податковим номером. Перелік документів для перевірки Під час перевірки ФОПу можуть вимагати наступне: Реєстраційні документи на ФОП; Свідоцтва платника єдиного податку, ПДВ при наявності; Книга обліку доходів (або облікові реєстри для загальної системи); Первинні документи на придбання товару/матеріалів, накладні, договори; Банківські виписки; Документи на працівників: трудові договори, відомості про сплату ЄСВ та зарплати; Для спрощенців — касові чеки, Z-звіти, опис програмного забезпечення каси. Відсутність документів або невідповідність даних може стати підставою для нарахування штрафів. Нові штрафи й санкції у 2025 році За касову дисципліну та РРО Відсутність/неправильне використання РРО/ПРРО: перший випадок — 100% від суми продажу, другий та подальші — 150%. Відсутність можливості безготівкової оплати (POS-термінал): штраф 1,700–17,000грн, додатково 8,500грн за відмову в обслуговуванні карткою. Надання послуг без проведення розрахунків через РРО: штраф 100% вартості товару чи послуги. За трудові порушення Неоформлений працівник: 80,000–240,000грн за кожного. Оформлення працівників із порушенням: 8,500–34,000грн. Ведення діяльності без реєстрації ФОП — 17,000–85,000грн. За неподання або помилки у звітності Ігнорування запиту податкової — 8,000грн або одна мінімальна зарплата. Несвоєчасна сплата Єдиного податку для 1-2 груп — 50% ставки податку. Специфіка перевірок у період воєнного стану У 2025 році планові перевірки не проводяться для ФОП, зареєстрованих на тимчасово окупованих чи бойових територіях. Водночас ДПС активно проводить камеральні, фактичні та позапланові перевірки у відносно «мирних» регіонах. Залишається в силі правило: чим нижчий фінансовий ризик та прозоріша діяльність — тим менша імовірність бути перевіреним. Підстави та особливості позапланових перевірок Позапланові перевірки проводять у випадках: Виявлення порушень під час камерального контролю; Надходження скарг чи звернень від громадян чи контрагентів; Виявлення ознак фіктивності чи ухилення від оподаткування; При ліквідації чи реорганізації ФОПу. На що звертають увагу інспектори? Повнота й коректність обліку доходів, витрат, звітності; Своєчасна сплата податків, зборів, ЄСВ; Факт і легальність працевлаштування персоналу; Використання РРО/ПРРО, правильне проведення розрахункових операцій; Наявність та збереження первинних документів; Відповідність діяльності зареєстрованим КВЕДам; Дотримання лімітів доходу за групою. Типові помилки ФОПів Робота без оформлення касових апаратів при обов’язковості; Перевищення ліміту доходу для своєї групи або діяльності за непідтвердженими КВЕДами; Неоформлені трудові відносини або виплата зарплати в конверті; Відсутність первинної документації, накладних, банківських виписок; Ігнорування запитів контролюючих органів; Затримка/неподання звітності. Як уникнути ризиків та проблем під час перевірки Регулярно перевіряйте власну наявність у плані-графіку перевірок. Неухильно дотримуйтеся вимог обліку, своєчасно подавайте звітність і сплачуйте податки. Завжди майте у наявності та збереженні всі первинні документи й квитанції щонайменше за останні три роки. У разі появи працівників — оформляйте їх офіційно. Використовуйте РРО/ПРРО та POS-термінал, якщо цього вимагає законодавство. Відповідайте на запити податкової оперативно, із наданням повного пакета документів. Консультуйтеся з профільними бухгалтерами та юристами у випадку сумнівів. Висновок 2025 рік позначився серйозними змінами в системі державного контролю за діяльністю ФОПів. Знання власних прав і обовʼязків, детальне ведення обліку, своєчасна реакція на вимоги податкових органів стають запорукою стабільності та захищеності бізнесу. Недотримання вимог — прямий шлях до болючих фінансових втрат і навіть призупинення роботи. Дотримуйтесь законодавства, розвивайте грамотність у питаннях обліку й оподаткування, і навіть під пильним поглядом контролюючих органів залишайтеся успішними підприємцями. Автор Юлія Попадин, юрист практики кримінального права та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER» https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=9WaDMFSJCJ0uGY9J

В останні роки в Україні набуло особливого значення питання дій Бюро економічної безпеки України (БЕБ) щодо власників і директорів бізнесу. В умовах підвищеного суспільного запиту на боротьбу з економічною злочинністю та забезпечення справедливого ведення підприємницької діяльності, БЕБ позиціонується державою як орган із новою філософією – аналітичний підхід, запобігання порушенням, а не репресивна каральна практика. Однак на практиці платформа співжиття держави та бізнесу залишається вразливою до старих схем і методів тиску. Механізми впливу БЕБ на бізнес Кримінальні переслідування БЕБ отримало виключні повноваження щодо розслідування різних економічних злочинів, у тому числі: ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів (ст. 212 ККУ), незаконне використання знаків для товарів і послуг (ст. 229 ККУ), фінансові афери та махінації, контрабанда, особливо підакцизних товарів. Процес розслідування передбачає: внесення відомостей до ЄРДР, проведення обшуків на підприємствах, вилучення документації, серверів і техніки, допити власників та керівництва, арешти активів і банківських рахунків підприємств. Детективи БЕБ активно використовують процедури негласних слідчих (розшукових) дій – від прослуховування телефонів до проникнення в електронні бази організацій. Дисциплінарне і адміністративне покарання Окрім кримінальної відповідальності, БЕБ ініціює процедури адміністративного та дисциплінарного впливу: складання протоколів про адміністративні правопорушення (наприклад, за ст. 185-13 КУпАП, що стосується невиконання законних вимог працівників БЕБ); накладення штрафів; знищення незаконного товару за рішенням суду, як у випадку з тютюновою продукцією. Системний тиск через контроль та перевірки БЕБ отримало право на ініціювання та проведення перевірок дотримання податкового і фінансового законодавства підприємствами. Фактично будь-який власник або директор може опинитися під підозрою. Суб’єкти господарської діяльності потрапляють у поле зору БЕБ як під час звичайної операційної діяльності, так і за заявами “анонімних джерел” або конкурентів. Приклади справ і реальні наслідки для бізнесу Відомі кейси втручання БЕБ Справи про ухилення від податків на десятки мільйонів гривень: велике підприємство, що належить відомому бізнесмену, було викрите у схемах ухилення від податків; частина компаній належала йому опосередковано через партнерські структури. Нетипові заходи впливу: суди ухвалювали рішення про застосування запобіжних заходів до директорів — навіть домашній арешт чи внесення застави у мільйонних розмірах. Вилучення майна та реквізицію техніки: для більшості фігурантів економічних розслідувань це означає майже повне блокування господарської діяльності і параліч операцій. Статистика та ефективність покарань Незважаючи на гучні гасла, реальний відсоток справ, які доходять до суворого покарання, низький. За даними огляду судових реєстрів: з усіх справ за ст. 212 ККУ лише 4 завершилися обвинувальними вироками; жоден із цих вироків не передбачав реального позбавлення волі — переважно це умовні строки або звільнення за строками давності. Репутаційний вплив і поточні проблеми БЕБ, створене як альтернатива податковій міліції з репутацією “кошмарників”, уникає заяложених алгоритмів дій лише декларативно. На практиці зберігається: “звичка” до силових прийомів і силового тиску на бізнес, використання незавершених кримінальних справ для створення “фонового тиску” (на сьогодні понад 1,2 млн таких справ, що щороку збільшується ще на 300 тис.), включення “ризику впливу” в бізнес-моделі — підприємці часто змушені приховано сплачувати корупційні ренти чи хабарі, аби закрити фіктивні справи. Політична складова та контроль влади Недовіра до прозорості у відборі керівництва БЕБ, конфлікти навколо призначення директора і політична доцільність тяжіють над професіоналізмом органу. Контроль над БЕБ трактують як стратегічний інструмент впливу на великий бізнес; відмова від призначення незалежного директора трактувалася бізнес-асоціаціями як загроза захисту інвестицій і основа для безкарності влади. Підприємці відчувають своїми головними ризиками саме прояви політичного впливу через інструменти економічної безпеки. Юридичні ризики для власників і директорів У структурі кримінальних справ у фокусі персональні відповідальність як власників, так і директорів, адже відповідно до актуальної практики саме вони надають пояснення, проходять як підозрювані, а в подальшому — як обвинувачені. Внесення навіть необґрунтованих відомостей до ЄРДР служить підставою для абсолютно законного обшуку, вилучення техніки, блокування рахунків, що призводить до репутаційних втрат та збитків. Директори й акціонери відповідають як за “умисні” економічні злочини (наприклад, фіктивне банкрутство чи відмивання доходів), так і за “формальні” – навіть через помилки у звітності чи незначні арифметичні невідповідності. Зворотна сторона: чи працює аналітичний підхід БЕБ? У сучасній правовій доктрині професійний діалог бізнесу із правоохоронним органом став можливим за умови аналітичного підходу. Проте: Експерти і практики стверджують про тотальну недовіру до результатів конкурсу на зайняття керівних посад у БЕБ, що породжує ризик використання органу у “ручному режимі”. Часто кримінальні справи відкриваються щодо дрібних порушень або на підставі анонімних доносів, що нівелює ідею ризик-орієнтованого відбору об’єктів аналізу. Виклики, перспективи та рекомендації Український бізнес очікує від влади реальних змін підходу до економічної безпеки та прозорості призначення керівництва БЕБ; Міжнародні фінансові партнери прямо пов’язують реформування БЕБ із макрофінансовою підтримкою України та зобов’язаннями перед МВФ та ЄС; Без неупередженої структури, яка замість госпрозрахункового “кошмарення” впровадить аналітику і цифрову прозорість, вітчизняний бізнес залишатиметься у стані “правового песимізму”. Висновок БЕБ діє одночасно як орган, що карає, і як інструмент “оперативного впливу” — з потенціалом стати новою податковою поліцією або ж стати кроком до цивілізованого економічного порядку. На практиці, попри зміни законодавчої бази і гучні декларації, власники та директори бізнесу залишаються вразливими до раптових обшуків, відкритих кримінальних справ, блокування активів і репутаційного тиску. Ефективний баланс між реальними злочинами і надуманими провадженнями має стати ядром реформи, яка досі чекає на своє втілення. Матеріал підготував: Євген Мурченко — керівник практики кримінального права та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER»   https://youtu.be/BAu08iebqrI?si=1lUQwezyv-w_owj4

Питання ухилення від сплати податків є одним із ключових у сфері фінансової безпеки держави та формування справедливої податкової політики. Зменшення надходжень до бюджету через навмисне уникнення податкових зобов’язань створює значні ризики і для самої держави, і для розвитку соціально-економічної системи в цілому. Оскільки тематика притягнення до відповідальності за такі вчинки хвилює не лише фахівців, а й значний прошарок представників бізнесу та громадян, ця стаття присвячена глибокому аналізу питання: хто саме підпадає під відповідальність за ухилення від сплати податків. Поняття ухилення від сплати податків Законодавство України під ухиленням від сплати податків розуміє умисні дії чи бездіяльність, що мають на меті неправомірне зменшення податкових зобов’язань, їх приховування або заниження, а також інші форми порушення встановлених законом правил оподаткування. Чіткі межі цього злочину окреслені у статті 212 Кримінального кодексу України, де визначено, які саме дії можуть призвести до притягнення до кримінальної відповідальності, а які — до адміністративної чи фінансової. Суб’єкти відповідальності: хто може бути притягнутий Службові особи юридичних осіб Найчастіше відповідальності підлягають саме службові особи підприємств, установ та організацій. Йдеться про керівників, головних бухгалтерів, співробітників фінансових департаментів, а у деяких випадках — і про членів правління. Відповідальності підлягають як особи, які мають права підпису фінансово-господарських документів, так і ті, хто виконує обов’язки з ведення бухгалтерського обліку та подачі звітності. Фізичні особи — підприємці ФОП, як і юридичні особи, несуть повну відповідальність за ведення податкового обліку та правильність розрахунків із бюджетом. Окремо виділяється категорія фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та порушують податкові правила. Інші особи Будь-яка фізична особа, яка має обов’язок сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів та умисно ухилилася від нього, також є суб’єктом відповідальності. Це можуть бути як звичайні громадяни, так і особи, що не мають статусу підприємця, але є власниками доходів або майна, що підлягає оподаткуванню. Критерії для настання відповідальності Умисність дій Ключовою ознакою складу злочину є наявність прямого умислу. Тобто особа має свідомо ухилятися від виконання свого обов’язку — наприклад, не подавати податкову декларацію, занижувати об’єкти оподаткування або приховувати доходи. Випадкове порушення або помилка у звітності, як правило, не вважається кримінально караним діянням. Розмір несплачених податків Для кваліфікації діяння як злочину важливим є розмір несплачених сум. Зокрема: Значний розмір — понад 1,000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Великий розмір — понад 3,000 неоподатковуваних мінімумів. Особливо великий розмір — понад 5,000 неоподатковуваних мінімумів. У 2024 році 1 неоподатковуваний мінімум становить 17грн, а сума для притягнення до кримінальної відповідальності — від приблизно 4,5 мільйонів гривень несплачених податків. Менші суми передбачають застосування адміністративних та фінансових санкцій. Види та межі відповідальності Залежно від розміру несплачених коштів та обставин вчинення дій передбачено такі міри відповідальності: Штраф від 5,000 до 25,000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Конфіскація майна — при особливо великих розмірах або повторності злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності можливе лише за умови повної сплати податкового боргу разом із санкціями та пенею до моменту притягнення до відповідальності. Особливості доказування та судова практика Практика доведення умислу має свої нюанси, адже необхідно встановити не просто факт несплати, а саме наявність прямого умислу на ухилення. Часто ключові докази — це аналіз податкової документації, розрахунків, кореспонденції осіб, які відповідальні за ведення обліку. Необхідним є визначення суми заподіяної шкоди та її розмірів відповідно до чинних нормативів. Якщо особа діяла у складі організованої групи або злочин скоєний повторно — це обтяжуючі обставини, що збільшують міру покарання. Коли уникнення відповідальності можливе Українське законодавство передбачає, що особа, котра сплатила всю суму податкової заборгованості разом із штрафними санкціями та пенею до моменту залучення до кримінальної відповідальності, може бути звільнена від неї. Така норма стимулює добровільне відновлення порушених державних інтересів ще до початку слідства чи судових процедур. Висновки Відповідальність за ухилення від сплати податків в Україні є багаторівневою та зорієнтованою як на попередження, так і на покарання винних осіб. Основними суб’єктами, що підпадають під цю відповідальність, виступають: службові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи — підприємці, будь-які інші платники податків, чиї дії мають умисний характер. Кінцевим критерієм для притягнення стає не стільки самого факту несплати, скільки наявність умислу, що підтверджується обсягом заподіяної шкоди і висновками відповідних фахових експертиз. Боротьба з ухиленням — це насамперед питання фінансової безпеки, справедливості оподаткування і сталого розвитку держави Матеріал підготував: Євген Мурченко — керівник практики кримінального права та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER» Внизу на відео команда Адвокатського об’єднання “Юридична компанія «WINNER» захищає клієнта в суді. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=6fklo_P6s-cbMLKd

Економічна експертиза — це спеціальна галузь судової експертизи, яка полягає у комплексному аналізі фінансово-економічних питань, що виникають у процесі розслідування та розгляду кримінальних проваджень. У сучасних реаліях економічна експертиза є незамінним інструментом для встановлення істини в справах, що стосуються економічних злочинів, таких як шахрайство, ухилення від сплати податків, розтрати, легалізація коштів тощо. Ефективність кримінального процесу в значній мірі залежить від правильної організації та проведення економічної експертизи. Законодавча база та нормативне регулювання Проведення економічної експертизи регламентується Кодексом України про кримінальне провадження (КПК), Законом України «Про судову експертизу» та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, експертиза призначається слідчим, прокурором або судом і має бути проведена кваліфікованими експертами з відповідною освітою та досвідом у сфері економіки, бухгалтерського обліку, аудиту або фінансів. Також важливим є дотримання процесуальних гарантій: доступ до матеріалів провадження, право сторін заявляти клопотання про проведення експертизи, право на ознайомлення з висновками експерта та їх оскарження. Предмет і завдання економічної експертизи у кримінальному провадженні Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємств, фінансові документи, операції, бухгалтерські звіти, податкові декларації, договори, а також будь-які обставини, що мають економічне значення у рамках кримінального провадження. Основні завдання економічної експертизи: Визначення фактів та обсягів збитків чи доходів, отриманих злочинним шляхом. Виявлення джерел та закономірностей утворення таких збитків. Підтвердження або спростування фактів фіктивних операцій або ведення тіньового бізнесу. Встановлення відповідності фінансової документації відомим нормам, стандартам і законодавству. Оцінка ефективності управління майном або діяльністю підприємств, якщо це має значення для справи. Порядок призначення та проведення експертизи Процес починається із відповідного клопотання або постанови слідчого органу чи суду. Важливо, щоб експерти були об’єктивними, неупередженими та володіли компетенцією у відповідних напрямках. Експерт має відвідати місце подій або ознайомитися з необхідними документами, включно з бухгалтерською документацією, електронними базами, звітністю тощо. Під час проведення експертизи застосовуються різні економічні методики: аналіз фінансової звітності, перевірка коректності нарахувань, розрахунок збитків, аудит операцій, експертна оцінка ринкових показників, моделювання фінансових потоків тощо. За результатами експертиза оформлюється у вигляді висновку, який містить опис досліджених матеріалів, перелік завдань, методів дослідження, виклад отриманих результатів та оформлені висновки з рекомендаціями. Роль і значення експертизи для сторін кримінального провадження Для обвинувачення економічна експертиза є засобом доказування факту вчинення злочину у сфері економіки, встановлення ступеня заподіяння шкоди та визначення суб’єкта відповідальності. Для захисту — можливістю встановити факти помилок у розрахунках, процедурних порушень або неправомірного трактування фінансової інформації, що може вплинути на висновки слідства. Правильна та своєчасна експертиза значно підвищує якість доказової бази, знижує ризики помилкових рішень, сприяє всебічному та неупередженому розгляду справи. Виклики та проблемні аспекти Основними проблемами є ризики залежності експертів, недосконалість методологій, складність у доступі до повного обсягу інформації, затримки з проведенням експертиз у зв’язку з ресурсними обмеженнями. Також часто виникають спори щодо обґрунтованості висновків експертів та їх відповідності фактичним обставинам. Для мінімізації таких ризиків важливо впроваджувати сучасні стандарти досліджень, проводити регламентоване навчання експертів і розвивати професійне співтовариство. Висновок Економічна експертиза — це потужний інструмент кримінального провадження, що забезпечує глибокий та компетентний аналіз складних фінансово-економічних питань. Її правильне застосування сприяє відновленню справедливості, захисту законних інтересів та зміцненню верховенства права. При цьому важливо пам’ятати, що ефективність експертизи залежить не тільки від кваліфікації спеціаліста, а й від чіткого дотримання процесуальних процедур, прозорості та доступності інформації. Матеріал підготував: Євген Мурченко — керівник практики кримінального права та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Внизу на відео команда Адвокатського об’єднання “Юридична компанія «WINNER» захищає клієнта в суді. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=O-K7JCQlORclpPjr

Починаючи з 24 лютого 2022 року, коли в Україні було запроваджено правовий режим воєнного стану, діяльність усіх сфер суспільного і господарського життя зазнала суттєвих трансформацій. Не оминуло це й систему державного контролю, зокрема інспекційної діяльності Держпраці — органу, відповідального за нагляд за дотриманням трудового законодавства. Умови воєнного стану зумовили необхідність особливого підходу до перевірок, що поєднує мінімізацію тиску на бізнес та водночас збереження прав і гарантій працівників у критичній ситуації. Законодавчі засади перевірок у воєнний стан Головними нормативними актами, які регламентують діяльність Держпраці в умовах воєнного стану, стали Закон України №2136-ІХ від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закон України №877-V від 05.04.2007 «Про основи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Постанова Кабінету Міністрів №303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». Зокрема, останнім документом встановлено мораторій на проведення планових перевірок підприємств і фізичних осіб-підприємців на період воєнного стану з метою зменшення адміністративного навантаження та сприяння стабільній роботі бізнесу в умовах надзвичайної ситуації. Водночас, заборона на перевірки не є абсолютною — у законодавстві чітко прописані виняткові випадки, що дають підстави для позапланових інспекційних заходів. Категорії перевірок і їх умови Планові перевірки, що здійснюються згідно з річним графіком контролю, наразі повністю заборонені. Формування таких планів може здійснюватися, але вони не виконуються доти, доки не припиниться дія воєнного стану або не буде ухвалено окремого рішення Кабінету Міністрів України. Позапланові перевірки можуть проводитися лише у разі наявності конкретних підстав, визначених законодавством. До таких підстав належать звернення працівників або профспілок про порушення трудових прав, повідомлення органів місцевого самоврядування чи військових адміністрацій, а також ситуації, пов’язані із аваріями, нещасними випадками на виробництві чи професійними захворюваннями. Перевірку також можуть ініціювати за дорученням уряду або за рішенням суду. Особлива увага приділяється тим випадкам, коли є загроза життю чи здоров’ю працюючих або безпеці навколишнього середовища. В цих умовах Держпраці має право негайно реагувати на конкретні ризики, які не можуть бути проігноровані навіть у воєнний час. Процедура проведення перевірок Інспекція Держпраці проводить перевірки за суворо визначеним алгоритмом. Спершу реєструється відповідне звернення або фіксується підстава для контролю. На цій підставі видається офіційний наказ про проведення перевірки. Далі інспектор здійснює огляд чи інспекційне відвідування, збирає інформацію, опитує працівників, перевіряє документи. За результатами перевірки оформлюється акт, на підставі якого, у разі виявлення порушень, роботодавцю може бути виданий припис із вимогами усунути порушення або складений протокол про адміністративне правопорушення. Також інспекція контролює виконання таких приписів. Загальний термін проведення позапланової перевірки для підприємств та організацій не перевищує 10 робочих днів, для малого бізнесу — 2 дні, що дозволяє здійснити контроль без надмірних затримок діяльності. Сфера діяльності Держпраці під час воєнного стану Держпраці зберігає повноваження по контролю за дотриманням трудового законодавства — своєчасністю та повнотою виплати заробітної плати, законністю оформлення трудових відносин, включно із виявленням неоформлених працівників («тіньовою» зайнятістю). Особливу увагу приділяють охороні праці — забезпеченню безпечних умов, розслідуванню нещасних випадків, недопущенню аварій та профзахворювань. З липня 2025 року в Україні набуде чинності законодавство, що заборонятиме мобінг (цькування) на робочих місцях — відповідна сфера також підлягатиме контролю. Неможливість проведення планових перевірок не звільняє роботодавців від відповідальності за дотримання норм. На відміну від докризових часів, увага інспекції наразі сконцентрована саме на реальних загрозах та порушеннях, які можуть призвести до суттєвих наслідків для працівників і суспільства. Повноваження інспекції та права роботодавців Інспектори Держпраці уповноважені вимагати документи, проводити огляди, опитувати найманих працівників, тимчасово отримувати доступ до адміністративних та виробничих приміщень підприємств. У випадку виявлення порушень вони можуть виносити приписи, складати адміністративні протоколи та ініціювати адміністративну відповідальність, включно з накладенням штрафів відповідно до Кодексу законів про працю. Водночас роботодавці мають право отримувати копію наказу на перевірку, ознайомлюватись із його підставами, запрошувати на перевірку представників, зокрема адвокатів, давати пояснення в усній чи письмовій формі, а також оскаржувати будь-які рішення або дії Держпраці в судовому порядку. Практика та виклики За роки дії воєнного стану кількість позапланових перевірок значно зросла, що зумовлено зростанням звернень від працівників та зверненнями військових адміністрацій. Особливо активними стали перевірки підприємств критичної інфраструктури та з підвищеними ризиками для життя і здоров’я. Суди і Держпраці підходять до оцінки порушень із врахуванням обставин воєнного часу: серйозні порушення, що створюють загрозу життю, суворо караються, натомість формальні недоліки при швидкому їх усуненні можуть не призводити до масштабних покарань, що позитивно впливає на стабільність роботи бізнесу. Бізнесу рекомендується напрацювати системний підхід до кадрового менеджменту, внутрішнього аудиту, правового супроводу і своєчасного реагування на виявлені ризики. Успішністю адаптації називають здатність прогнозувати можливі перевірки, підвищувати рівень прозорості трудових відносин та підтримувати конструктивний діалог із контролюючими органами. Висновки Воєнний стан змінив підходи до проведення контролю за дотриманням трудового законодавства в Україні, призвівши до мораторію на планові перевірки та сконцентрувавши увагу на надзвичайних випадках та реальних загрозах. Цей режим, попри послаблення формального нагляду, вимагає від роботодавців підвищеної відповідальності, адаптивності та ретельного дотримання правових норм. У такій ситуації стратегією успіху стає превентивна робота та професійна юридична підтримка. Автор: Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. — Ігор Ясько https://youtu.be/iloP1cPpo7M?si=Msrlz-cteHDt3qHE