Ім'я автора:admin

Верховний Суд наголошує, що встановлення належності підпису на документі виходить за межі компетенції суду й належить до сфери спеціальних знань, а отже, належним доказом автентичності підпису в більшості випадків є висновок почеркознавчої експертизи. Саме він дозволяє суду об’єктивно оцінити, чи виконано підпис конкретною особою, чи іншою, і часто стає ключовим елементом доказової бази у спорах щодо дійсності договорів, розписок, заповітів або інших правочинів.​ Значення позиції Верховного Суду Верховний Суд послідовно виходить з того, що належним доказом належності підпису є висновок почеркознавчої експертизи, оскільки питання автентичності підпису потребує спеціальних знань і не може вирішуватися «на око» чи лише за показаннями сторін. Відсутність такого висновку або ігнорування проведеної експертизи нерідко визнаються істотним процесуальним порушенням і підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій. Водночас навіть «сильний» експертний висновок має оцінюватися в сукупності з іншими доказами й не може автоматично визначати результат спору; якщо експертиза проведена з порушенням процедури, суд вправі визнати її недопустимим доказом і не покладати в основу рішення. Коли без почеркознавчої експертизи не обійтися Практика Верховного Суду дає кілька типових ситуацій, у яких відмова від призначення почеркознавчої експертизи розглядається як помилка суду: Спір про дійсність договору чи розписки, де одна зі сторін прямо заперечує факт підписання документа. У таких випадках посилання суду на «візуальну подібність» підписів чи на відсутність клопотання сторони після первинної відмови в експертизі визнаються недостатніми.​ Ситуація, коли є два конкуруючі документи (наприклад, різні редакції договору або заповіту), і лише один з них містить підпис, автентичність якого ставиться під сумнів. Без експертного дослідження встановити, який саме документ відображає реальне волевиявлення, практично неможливо.​ Кримінальні провадження щодо підроблення документів, де саме факт виконання підпису іншою особою є елементом складу злочину. Тут висновок експерта визначає, чи є підстави для обвинувачення, чи, навпаки, для виправдання особи.​ У подібних спорах Верховний Суд вказує, що суди зобов’язані або призначити експертизу, або мотивовано пояснити, чому питання може бути вирішене на підставі інших доказів. Формальна відмова («немає коштів на експертизу», «достатньо пояснень сторін») без аналізу значення такого доказу для результату справи визнається порушенням права на справедливий суд.​ Вимоги до експертного висновку Верховний Суд не лише визнає почеркознавчу експертизу ключовим доказом, але й встановлює критерії її допустимості. Серед базових вимог: експертиза має бути проведена експертом або установою, які мають відповідну кваліфікацію та свідоцтво;​ підставою для дослідження має бути належне процесуальне рішення (ухвала суду, постанова слідчого, договір із експертом у разі «приватної» експертизи), прийняте компетентним органом;​ об’єктами дослідження повинні бути оригінали документів або належні зразки підпису й почерку, які дозволяють сформувати категоричний або ймовірний висновок.​ Якщо, скажімо, експертиза виконана на підставі копій неналежної якості, без достатньої кількості зразків, або експерт перевищив свої повноваження (оцінював правову дійсність документа, а не лише підпис), суд має право відхилити такий висновок як недопустимий або неналежний доказ. При цьому суд зобов’язаний пояснити, чому саме висновок не може братися до уваги, і, за потреби, призначити повторну чи додаткову експертизу.​ Обов’язок сторін сприяти проведенню експертизи Якщо суд призначив почеркознавчу експертизу, але сторона не надала зразків підпису, не оплатила дослідження чи не забезпечила доступ до оригіналів, саме вона несе ризик негативних процесуальних наслідків: така поведінка може бути визнана недобросовісною, її заперечення щодо підпису — необґрунтованими, а документ — підписаним належним чином. Натомість добросовісний ініціатор експертизи, який завчасно надає зразки й документи, зазвичай отримує підтримку Верховного Суду, якщо нижчі інстанції без належної мотивації відмовляють у дослідженні. Це сигнал практикам: активна й документально підтверджена позиція в питаннях доказування працює на користь сторони, тоді як пасивність або формальні клопотання без реального сприяння можуть обернутися поразкою. Чи можливо обійтися без експертизи Попри те, що висновок почеркознавчої експертизи визнається належним і, як правило, ключовим доказом належності підпису, Верховний Суд допускає винятки. Якщо з об’єктивних причин отримати оригінал документа неможливо (він втрачений, знищений, знаходиться за кордоном тощо), суд не може поставити вирішення спору в залежність виключно від відсутньої експертизи. У таких випадках належність підпису оцінюється в сукупності інших доказів: поведінки сторін після укладення договору, виконання зобов’язань, платіжних документів, листування, свідчень, тощо.​ Тобто експертиза є пріоритетним, але не абсолютно незамінним інструментом. Ключовим залишається принцип вільної оцінки доказів та обов’язок суду з’ясувати реальне волевиявлення сторін. Практичні поради для сторін спору Якщо ви ставите під сумнів свій підпис на документі, одразу ініціюйте почеркознавчу експертизу та подбайте про надання «еталонних» зразків підпису. Це демонструє добросовісність і спрощує роботу суду та експерта. Укладаючи важливі договори (позики, застави, оренди, корпоративні угоди, заповіти), зберігайте оригінали документів і контролюйте, хто має до них доступ. Втрата оригіналу ускладнює захист і може зробити експертизу неможливою. У випадках, коли опонент подає експертизу на свою користь, аналізуйте її допустимість: повноваження експерта, методику, наявність достатніх зразків, відповідність процесуальній процедурі. За наявності сумнівів ініціюйте рецензію або повторну експертизу. Готуйте паралельну доказову базу: платіжні документи, переписку, акти виконаних робіт, свідчення очевидців. Навіть при несприятливих результатах експертизи вони можуть схилити суд до висновку про фактичне виконання договору. Висновки У типовій ситуації належним і ключовим доказом належності підпису є висновок почеркознавчої експертизи, адже встановлення автентичності підпису належить до сфери спеціальних знань і не може замінюватися «життєвим досвідом» суду чи суб’єктивними оцінками сторін. Водночас її висновки мають відповідати процесуальним вимогам, оцінюватися разом з іншими доказами й у виняткових випадках можуть бути замінені комплексом непрямих доказів. Для практиків це означає потребу завчасно подбати про належну «первинку», уважно ініціювати й перевіряти експертизу та фіксувати фактичне виконання договорів, перетворюючи почеркознавчу експертизу з ризику на дієвий інструмент захисту прав. Автор: Євгеній Мурченко – керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з оскарженням дійсності підпису, призначенням чи проведенням почеркознавчої експертизи, підготовкою доказів або захистом у відповідних судових спорах, звертайтеся до нашої команди фахівців за професійною допомогою. https://youtu.be/V6VIYjriyBw?si=vyLVYKh1fo6yh6px

В Україні на період воєнного стану питання різдвяних і новорічних вихідних суттєво змінилося. Формальних «довгих канікул» за рахунок держави більше немає, але роботодавець може самостійно організувати графік так, щоб люди мали вихідний на Різдво й Новий рік і при цьому не порушувалася норма робочого часу. Система свят і вихідних: що змінилося Раніше перелік святкових і неробочих днів визначався статтею 73 КЗпП, під нього будували річний баланс робочого часу, а уряд щороку рекомендував перенесення робочих днів для «довгих вікендів». Після запровадження воєнного стану дію статті 73 фактично призупинено: святкові та неробочі дні як окрема категорія не застосовуються, а всі будні автоматично вважаються робочими. Отже, з погляду закону 25 грудня і 1 січня вже не є додатковими вихідними. Роботодавець має лише дотриматися норми тривалості робочого часу (переважно 40 годин на тиждень, для критичної інфраструктури у воєнний час – до 60 годин), а всередині цієї норми може гнучко розподіляти години та дні роботи. Чи можна дати вихідні на Різдво та Новий рік Попри скасування «святкових» днів, роботодавець все одно може дати людям нормальний відпочинок: установити додаткові вихідні з відпрацюванням у суботу, зменшити місячну норму робочого часу або використати відпустки, відгули й гнучкий графік. На практиці найчастіше обирають саме додаткові вихідні з перенесенням: 25 грудня чи 1 січня роблять неробочим днем, а роботу переносять на суботу, зберігаючи річну норму годин і зарплату. Перенесення чи просто вихідний: у чому різниця Юридично важливо розрізняти два підходи: «перенести робочий день» – означає зберегти загальну кількість робочих годин у місяці, просто змінити розклад (наприклад, замість працювати в четвер – працюємо в суботу); «надати додатковий вихідний без відпрацювання» – фактично зменшити норму робочого часу за місяць, але виплатити ту саму зарплату, що компанія може дозволити собі не завжди. Базова ідея трудового законодавства – баланс між нормою робочого часу та фондом оплати праці, тому більшість роботодавців обирають саме перенесення: працівники відпочивають у ключовий день, але робочі години компенсуються в інший. Як правильно оформити перенесення робочих днів Щоб не створювати ризиків при перевірках Держпраці, перенесення та додаткові вихідні потрібно правильно документувати.  Базовий алгоритм: Аналіз робочого часу. Спочатку кадрова служба або бухгалтерія розраховує норму робочих годин на місяць і варіанти її збереження з урахуванням бажаних вихідних на 25 грудня та 1 січня.​ Проєкт наказу. Готується наказ по підприємству, в якому зазначають: які саме дні оголошуються вихідними (наприклад, 25 грудня 2025 року, 1 січня 2026 року); на які дні переноситься робота (зазвичай одна чи дві суботи); категорії працівників, яких стосується перенесення (можна виокремити, наприклад, офісний персонал та чергові зміни); порядок оплати – як звичайні робочі дні, без доплат, але з відпрацюванням в інший день.​ Ознайомлення працівників. Наказ доводять до відома персоналу під підпис завчасно – бажано за кілька тижнів до початку святкового періоду, щоб люди могли планувати особистий час, відпустки, поїздки. Коригування графіків. Відповідальні за табелювання та графіки змін вносять зміни в облікові документи – табелі, змінні розклади, облік робочого часу. Окремо варто врахувати, що для безперервних виробничих процесів або об’єктів, які не можуть зупинятися (медицина, енергетика, транспорт, зв’язок), перенесення оформлюється з урахуванням змінної роботи. Частина працівників може виходити на зміну у святковий день, а компенсація обходиться через підвищену оплату або надання відгулу в інший час. Особливості для бюджету та комунального сектору Для органів влади, комунальних підприємств та бюджетних установ ситуація дещо складніша. З одного боку, вони також можуть користуватися механізмом перенесення і додаткових вихідних – наприклад, за рішенням виконкому місцевої ради. З іншого, такі рішення мають враховувати державні стандарти робочого часу, графік надання послуг населенню та бюджетні обмеження.​ На практиці міські ради нерідко ухвалюють рекомендаційні рішення: для апарату, виконавчих органів та комунальних служб затверджують конкретні дні перенесення, а приватним роботодавцям пропонують орієнтуватися на цей графік, якщо це не шкодить їхній діяльності. Такий підхід дозволяє синхронізувати роботу транспорту, ЦНАПів, освітніх закладів і бізнесу. Що врахувати роботодавцю при плануванні святкового графіка Приймаючи рішення, керівник має зважити кілька факторів: специфіку бізнесу – чи можна повністю зупинити роботу у четвер і компенсувати її в суботу, чи частина процесів має працювати безперервно; очікувану завантаженість – багато сфер (ритейл, онлайн‑сервіси, доставка) навпаки мають піковий попит у передсвяткові дні, і вихідні тут недоцільні; мотивацію персоналу та корпоративну культуру – додатковий вихідний, навіть із відпрацюванням, часто сприймається як прояв лояльності й підвищує лояльність до роботодавця; юридичні ризики – будь‑які зміни графіка потрібно оформити наказом, узгодити з колективним договором та не порушувати мінімальні гарантії (тривалість робочого тижня, право на відпочинок, оплату праці).​ В умовах воєнного стану додатковим обмеженням є заборона «офіційних» перенесень на рівні Кабміну – закон прямо скасовує загальнодержавні додаткові вихідні та відповідні розпорядження уряду. Отже, відповідальність за баланс між виробничими потребами і комфортом працівників тепер лежить безпосередньо на кожному роботодавці.​ Висновки: чи переносимо робочі дні Вихідні на Різдво та Новий рік більше не гарантуються державою і офіційно є звичайними робочими днями, а відпочинок та перенесення визначає сам роботодавець. Закон дозволяє встановлювати додаткові вихідні, переносити роботу на суботи й гнучко змінювати графіки без порушення норми робочого часу. Важливо не лише правильно оформити накази, а й чесно пояснити працівникам логіку перенесень і варіанти компенсації, щоб святковий період не створював конфліктів, а зміцнював команду. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з організацією робочого часу, перенесенням робочих днів чи оформленням наказів на святковий період – звертайтесь до нашої команди фахівців з трудового та податкового права. https://youtu.be/NlpnBKEkrjg?si=FCVO7U_QjmrCTPme

Система бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Україні традиційно належить до зон підвищеної уваги контролюючих органів. Йдеться про повернення бізнесу значних сум з держбюджету, тому державі важливо переконатися, що заявлене відшкодування є обґрунтованим, а операції – реальними. Саме тому будь-яка сума ПДВ, заявлена до повернення, автоматично привертає увагу податкової служби та супроводжується кількома етапами перевірок.​ Нормативна база: що говорить Податковий кодекс Порядок повернення ПДВ і проведення перевірок визначено статтею 200 ПКУ та нормами про камеральні й документальні перевірки (статті 75, 76, 78 ПКУ). З 1 липня 2024 року оновлені пункти 200.10–200.11 ПКУ встановили нові строки перевірок декларацій із заявленим бюджетним відшкодуванням; право на відшкодування виникає за відсутності податкового боргу, підтвердженні від’ємного значення зареєстрованими накладними/митними деклараціями та дотриманні критеріїв пункту 200.4 ПКУ. Ключовим етапом є камеральна перевірка декларації на підставі даних ДПС; якщо її результати викликають сумніви щодо заявленої суми, податківці можуть призначити документальну позапланову перевірку за підпунктом 78.1.8 ПКУ. Камеральна перевірка: перший фільтр на шляху до відшкодування За оновленими правилами камеральна перевірка декларації з ПДВ із заявленою сумою до бюджетного відшкодування проводиться протягом 20 календарних днів, що настають за граничним строком її подання. У цей період податківці аналізують: арифметику декларації, наявність і своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, коректність митних даних та інформацію про ризиковість самого платника й його контрагентів.​ На практиці саме на етапі камеральної перевірки проблеми створюють заблоковані податкові накладні, запізніла реєстрація коригувань чи розбіжності між ЄРПН і декларацією. За наявності ознак фіктивності ланцюгів постачання, «транзитних» контрагентів або нетипових обсягів операцій податкова ініціює позапланову документальну перевірку.​ Документальна перевірка: підстави та строки Документальну позапланову перевірку з питань бюджетного відшкодування ПДВ призначають при поданні декларації із сумою до відшкодування та/або значним від’ємним значенням (понад 100 тис. грн), а також при менших сумах, якщо операції виглядають ризиковими. Тривалість такої перевірки за загальним правилом – до 40 календарних днів після граничного строку подання декларації, а для сумлінних платників – до 10 робочих днів, із можливістю продовження у виняткових випадках. Формально перевіряють лише обґрунтованість заявленого відшкодування та від’ємного значення ПДВ, але податківці іноді виходять за ці межі й донараховують зобов’язання за іншими операціями, що нерідко визнається судами неправомірним із подальшим скасуванням податкових повідомлень‑рішень. Що найчастіше знаходять: типові порушення Аналітика показує, що під час перевірок бюджетного відшкодування податківці найчастіше знімають податковий кредит через операції, не пов’язані з господарською діяльністю, відсутність належно оформленої первинки та формальне оформлення поставок без реального руху товарів чи послуг. Особливу увагу приділяють ризиковим контрагентам і технічним помилкам: проблеми з персоналом та активами у постачальників, арифметичні помилки в деклараціях, дублювання кредиту або неправильний облік ПДВ, сплаченого за рахунок бюджетних програм, стають підставою для коригування від’ємного значення. У результаті перевірки суми до відшкодування можуть бути зменшені або повністю зняті, а платнику донараховують ПДВ, штрафи та пеню; водночас він має право подати заперечення, адміністративну скаргу та звернутися до суду, де за наявності належних доказів нерідко вдається відстояти свою позицію. Статус ризиковості та блокування накладних як тригер перевірок Запровадження системи моніторингу податкових накладних (СМКОР) перетворило статус ризикового платника на один із ключових тригерів для перевірок відшкодування ПДВ. Регулярне блокування податкових накладних, зупинення реєстрації розрахунків коригування та наявність у переліку ризикових платників майже автоматично підвищують імовірність позапланових перевірок і відмови у відшкодуванні.​ Тому платникам, які претендують на повернення значних сум ПДВ, варто системно працювати над зменшенням власного ризикового профілю: відслідковувати критерії ризиковості, своєчасно подавати пояснення й документи щодо заблокованих накладних, оскаржувати безпідставні рішення ДПС в адміністративному й судовому порядку. Прозора структура власності, реальні трудові та матеріальні ресурси, а також чітко задокументовані ланцюги постачання є важливим аргументом на користь платника при будь-якій перевірці.​ Як підготуватися до перевірок: практичні кроки бізнесу По‑перше, перед заявленням відшкодування варто провести внутрішній аудит ПДВ: перевірити реєстрацію всіх податкових накладних у ЄРПН, відповідність сум бухгалтерському обліку й митним деклараціям та коректність перенесення від’ємного значення. По‑друге, критично важливі бездоганно оформлені первинні документи – договори, акти, накладні, ТТН, складські ордери й сертифікати мають містити всі обов’язкові реквізити, адже саме «якість первинки» під час перевірки часто вирішує долю відшкодування. По‑третє, необхідно ретельно відбирати контрагентів, аналізуючи відкриті реєстри, податкову історію, наявність персоналу й активів та судові спори, оскільки співпраця з формальними «транзитерами» може нівелювати навіть ідеальний облік. По‑четверте, доцільно заздалегідь підготувати пакет документів «на перевірку» і визначити відповідальних за комунікацію з ДПС, що дозволяє швидко надавати пояснення й зменшує тривалість контролю. Нарешті, платник має бути готовий захищати свої права через адміністративне та судове оскарження, де за наявності належних документів і реальності операцій шанси успішно відстояти відшкодування є досить високими. Висновки Перевірки з питань відшкодування ПДВ – обов’язковий елемент механізму повернення податку і водночас одна з найризикованіших ділянок для бізнесу: прагнучи боротися зі зловживаннями, податківці часто блокують повернення й законно сплачених сум, створюючи касові розриви. Мінімізувати ці ризики допомагає комплексний підхід: коректно заповнена декларація, бездоганна первинка, ретельний відбір контрагентів та готовність активно захищати свої права. Чим системніше підприємство управляє ПДВ, тим менша ймовірність, що бюджетне відшкодування перетвориться на затяжну «податкову війну» замість інструменту підтримки ліквідності. Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із перевірками бюджетного відшкодування ПДВ, блокуванням податкового кредиту чи оскарженням рішень податкових органів – звертайтесь до нашої команди фахівців з податкового права. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=wakhwn99lefKTOnQ

З 1992 року Закон про приватизацію державного житла дозволив мільйонам українців набути власне житло. Однак у 2025 році ця тридцятилітня програма завершується. Верховна Рада розглядає законопроект (№12377) про припинення безоплатної приватизації та скасування застарілого Житлового кодексу 1983 року, замінивши їх новими механізмами доступного житла. Новий законопроект: головні положення та сроки.  Законопроект про основні засади житлової політики був ухвалений Верховною Радою в першому читанні 16 липня 2025 року. Відповідно до його положень, через один рік після набрання законом чинності, але не раніше одного року з моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні, втратить чинність Закон України про приватизацію державного житлового фонду. Таке формулювання означає, що припинення приватизації залежить від двох умов: часу набрання чинності нового закону та тривалості воєнного стану.​  За інформацією з офіційних джерел, нові поправки до законопроекту фактично завершені – опрацьовано понад 95% всіх запропонованих поправок. Дата набрання чинності законопроекту як Закону встановлена на 31 грудня 2025 року, що прямо узгоджується з вимогами Європейської комісії у межах програми Ukraine Facility.​ Причини припинення приватизації: від радянського спадку до європейської інтеграції Припинення приватизації – не випадкове рішення, а реакція на застарілість Житлового кодексу 1983 року, який досі спирається на радянські підходи й не відповідає ринковій економіці та європейським стандартам. Новий закон є однією з умов програми Ukraine Facility, за якою ЄС надає Україні фінансування, тому скасування старого кодексу й відмова від неефективної приватизації розглядаються як необхідний крок для модернізації житлової сфери. Система, що діяла з 1992 року, так і не розв’язала житлову проблему: у черзі на поліпшення умов стоять сотні тисяч людей, а держава щороку забезпечує лише кілька сотень квартир, причому ситуацію додатково загострила масова внутрішня міграція та понад 4,5 млн ВПО. Механізм припинення та практичні наслідки. Припинення приватизації означатиме, що безоплатно оформити у власність державне чи комунальне житло більше не вдасться, але процес згортання програми буде поетапним. Громадяни, які вже подали документи або перебувають у процедурі приватизації, матимуть ще щонайменше рік після набрання законом чинності, причому відлік почнеться не раніше ніж через рік після завершення воєнного стану. Неприватизовані квартири залишаться у державній чи комунальній власності та увійдуть до житлового фонду громад, яким держава зможе розпоряджатися для реалізації соціальних програм, зокрема системи соціальної оренди. Альтернативні механізми: перехід до соціальної оренди та доступного житла. Припинення приватизації не позбавляє українців шансу отримати власне житло: замість старої моделі запроваджується система соціального житла, оренди з правом викупу та інші сучасні інструменти підтримки. Її ядро – соціальне житло з можливістю викупу після приблизно 10 років оренди, коли частина орендних платежів зараховується у вартість квартири чи будинку. Паралельно відновлюватимуть роботу житлово-будівельні кооперативи, розвиватиметься державно-приватне партнерство й оператори доступного житла. Для вразливих категорій – військових, ВПО, людей з інвалідністю, багатодітних родин – передбачаються окремі пільги, житлові сертифікати та спеціальні програми співфінансування, щоб саме вони швидше отримували доступне житло. Європейський контекст та вимоги програми Ukraine Facility. Припинення приватизації житла чітко пов’язане з євроінтеграційним процесом України. Програма Ukraine Facility передбачає, що Європейський союз виділяє Україні 50 млрд євро на період до 2027 року для підтримки реформ та відбудови. Прийняття закону про основні засади житлової політики є обов’язковим умовою отримання цих коштів.​ Європейська комісія наполягає на тому, що Україна має замінити застарілу систему житлової політики, яка базується на радянських нормах, сучасними механізмами, орієнтованими на ринкову економіку та соціальну справедливість. Припинення неефективної приватизації вважається необхідним кроком саме у цьому напрямку.​ Практичні рекомендації для тих, хто досі не приватизував житло. Враховуючи швидке завершення програми приватизації, влада та експерти закликають тих, хто ще не оформив житло, зробити це якнайшвидше, адже після набрання чинності новим законом такої можливості вже не буде. Процедура залишається відносно простою: достатньо подати заяву, пакет паспортів, ордер (оригінал або дублікат), техпаспорт та інші документи особисто до ЦНАП, поштою, через представника або онлайн через «Дію». Безоплатна приватизація надається лише один раз у житті, і навіть мінімальна частка в квартирі вважається використанням цього права; при цьому аварійне, службове, гуртожитське житло, об’єкти під арештом чи в зоні відчуження ЧАЕС приватизувати не можна. Висновки: закінчення однієї епохи та початок іншої Припинення приватизації житла в Україні означає завершення тридцятирічної епохи, коли мільйони громадян змогли стати власниками квартир, але нові умови вимагають сучасних рішень. Надалі її згортання відбуватиметься поетапно в межах визначених законом строків, а замість старої моделі діятимуть інші інструменти – соціальна оренда з викупом, кооперативи та державно-приватні програми. Такий перехід покликаний модернізувати житлову політику та гарантувати доступне й безпечне житло для всіх громадян України. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання щодо приватизації житла, оформлення документів, прав власності на нерухомість чи інші питання – звертайтесь до нашої команди професіоналів у сфері житлової політики та цивільного права. https://youtu.be/NvlrK2vwdMU?si=9Ai4qTohCVl099EJ

З 16 березня 2024 року в Податковий кодекс України внесено важливі зміни, які істотно дозволили платникам уникнути нарахування пені у певних ситуаціях помилкової сплати податків. Суть проблеми та нові норми законодавства.  Раніше, коли платник податків помилково сплачував податок на інший бюджетний рахунок, ніж потрібно, такий платіж розцінювався як несплата податку. Це означало виникнення податкового боргу та автоматичне нарахування пені за кожний день прострочення, навіть якщо платник своєчасно ініціював платіж. Отже, платник потрапляв у складну ситуацію: хоча він виконав свій обов’язок відповідно до графіка, його наказувалися штраф та пеня лише через технічну помилку в реквізитах.​ Зараз законодавство передбачає звільнення від такої несправедливої відповідальності. Умовно це можна назвати механізмом захисту добросовісних платників від штрафних санкцій у разі помилкового перерахування.​ Ключові умови звільнення від пені за помилкову сплату.  Законодавством встановлено три основні умови, при дотриманні яких пеня не нараховується, а якщо вона вже була нарахована, то підлягає анулюванню. Ці умови чітко визначені у пункті 129.9.8 статті 129 Податкового кодексу України.​ По-перше, сам платіж повинен бути здійснений у встановлені законодавством строки. Це ключовий момент. Платник повинен своєчасно ініціювати платіж, не пізніше за граничний строк сплати податку чи узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету. Важливо розуміти, що це стосується саме моменту ініціювання платежу, а не моменту його надходження на бюджетний рахунок. Якщо платник своєчасно подав платіжне доручення, але внаслідок помилки в реквізитах кошти потрапили на інший рахунок, умова виконана.​ По-друге, помилка повинна стосуватися виключно перерахування на інший бюджетний рахунок. Маються на увазі ситуації, коли платник допустив помилку при внесенні у платіжний документ реквізитів бюджетного рахунку отримувача коштів. Помилка повинна залишатися в межах бюджетної системи. Якщо ж податок потрапив на рахунок, що не належить до бюджетних рахунків, то звільнення не застосовується.​ По-третє, обов’язковою умовою є подання платником до територіального органу ДПС заяви про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань. Ця заява подається на підставі статті 43 Податкового кодексу України і має дуже конкретне спрямування.​ Процедура повернення помилково сплачених коштів та напрями їх перерахування При поданні заяви про повернення помилково сплачених коштів платник повинен обрати правильний напрям перерахування. Це критично важливо для застосування звільнення від пені. Згідно з роз’ясненнями Державної податкової служби України, коли йдеться про звільнення від пені за помилкову сплату на інший рахунок, платник повинен обрати саме такий напрям: «На бюджетний рахунок для погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС».​ Іншими словами, кошти перекидаються із помилково використаного бюджетного рахунку на правильний бюджетний рахунок. Це не є повернення коштів платнику на його банківський рахунок чи готівкою, а перерахування в межах бюджетної системи.​ Платник не зобов’язаний обирати повернення на свій поточний рахунок, якщо необхідно погасити податковий борг. Навпаки, якщо борг уже виник (внаслідок того, що допущена помилка призвела до несплати за граничний строк), кошти мають бути перекидані на погашення цього боргу.​ Строки подання заяви та необхідні документи.  Платник повинен подати заяву протягом 1095 днів від дня виникнення помилкової сплати. Це трирічний період, який надає достатньо часу для виявлення помилки та подання заяви. Якщо помилкова сплата сталася, наприклад, 15 червня 2024 року, то заяву можна подати до 15 червня 2027 року включно.​ Форма подання заяви не є суворо регламентована. Платник може подати заяву у довільній формі, однак він має право також використовувати електронну форму через Електронний кабінет платника податків. Електронні форми мають ідентифікатори J1302002 для юридичних осіб та F1302002 для фізичних осіб.​ До заяви повинні бути додані обов’язкові реквізити та документи. Передусім, необхідно зазначити назву помилково сплаченого податку, його суму, дату сплати, та реквізити з платіжного документа, за якими кошти були перераховано. Також потрібно вказати код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який помилково перекидалися кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого було відкрито цей рахунок.​ ДПС рекомендує додати до заяви копію платіжного документа (платіжного доручення, квитанції тощо), за яким було здійснено помилкову сплату. Це служить підтвердженням того, що платіж був ініційований своєчасно.​ Крім того, податківці радять додати пояснення про обставини виникнення помилки, з посиланням на податковий період та конкретні реквізити платіжної інструкції. Таке пояснення допомагає податковому органу швидше обробити заяву та прийняти правильне рішення.​ Особливості звільнення від штрафу при помилковій сплаті.  Важливо розрізняти поняття пені та штрафу за несвоєчасну сплату податку, оскільки вони мають різні правові наслідки.​ Штраф за несвоєчасну сплату податку визначається статтею 124 Податкового кодексу України. За затримку до 30 календарних днів штраф становить 5% від суми податкового боргу. За затримку понад 30 днів штраф становить 10% від суми. Однак з 16 березня 2024 року звільнення від штрафу застосовується паралельно зі звільненням від пені. Це означає, що якщо платник виконав три умови звільнення від пені, то він також звільняється від штрафу за несвоєчасну сплату.​ Це передбачено пункту 112.8.8 прим. 1 статті 112 Податкового кодексу України. Звільнення від відповідальності застосовується саме у разі «помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку».​ Практичний приклад застосування норми.  Розглянемо конкретну ситуацію. Припустимо, підприємець повинен був сплатити податок у розмірі 10 000 гривень до 20 жовтня 2024 року. Однак внаслідок помилки в заповненні платіжного доручення, він вказав неправильний код ЄДРПОУ, і кошти потрапили на інший бюджетний рахунок. Платіж було ініціювано вчасно, тобто до 20 жовтня включно. За граничним строком податковий орган виявив несплату й автоматично нарахував пеню. Розмір пені розраховується за ставкою 100% річних від облікової ставки НБУ, що діє на кожний день прострочення. За кілька місяців прострочення пеня могла накопитися до значної суми.​ Однак якщо платник подав до податкової служби заяву про повернення помилково сплачених коштів з напрямком на погашення податкового боргу, то пеня не буде нарахована, а якщо вона вже була нарахована, то буде анульована.​ Особливості для єдиного соціального внеску та деяких інших платежів.  Необхідно зазначити, що законодавство передбачає незначні розходження для єдиного соціального внеску (ЄСВ) та деяких інших платежів, які не входять до податкової системи. Хоча загальний механізм звільнення від пені застосовується до більшості платежів, включно з податками, для ЄСВ існують окремі роз’яснення ДПС.​ Так, у разі помилкової сплати ЄСВ на неналежний рахунок 3556 (тобто на ЄСВ-рахунок, але не на той, що потрібен), можна уникнути санкцій за несвоєчасну сплату, дотримавшись подібної процедури подання заяви про перекидання ЄСВ на правильний рахунок з

З 1 січня 2025 року сплата єдиного соціального внеску стала обов’язковою для більшості фізичних осіб-підприємців після тривалого періоду добровільності. Мінімальний розмір становить 1760 гривень на місяць. Однак законодавство передбачає важливі винятки для пенсіонерів. Розберемося детально, які податки та внески мають сплачувати ФОПи-пенсіонери.​ Звільнення від ЄСВ: головна пільга Законодавство України визначає три категорії підприємців, звільнених від ЄСВ за себе: пенсіонери за віком (незалежно від виду пенсії), пенсіонери за вислугою років (військовослужбовці, педагоги, правоохоронці та інші), особи з інвалідністю всіх груп з пенсією або соціальною допомогою.​ Ключова вимога: пенсія виплачується згідно з українським законодавством. Якщо пенсія від іншої держави, звільнення не застосовується.​ Автоматичне застосування та винятки У більшості випадків повідомляти податкову не потрібно. Пенсійний фонд та податкова служба обмінюються інформацією автоматично. Винятки – ФОПи з інвалідністю, які отримують соціальну допомогу. Вони самостійно підтверджують статус копією довідки МСЕК (до 1 січня 2025 року) або витягом із рішення експертної команди. Перевіріть статус в Електронному кабінеті платника.​ З якого моменту діє звільнення Якщо ФОП набув статусу пенсіонера посередині року, ЄСВ сплачується повністю (1760 гривень) за той місяць. Звільнення діє з наступного місяця. Наприклад, якщо вийшов на пенсію 15 липня, ЄСВ платять за липень повністю, з серпня звільнення почнеться.​ Єдиний податок та військовий збір Звільнення від ЄСВ не означає звільнення від інших платежів. Законодавство не передбачає пільг на єдиний податок для пенсіонерів. Вони платять його у повному обсязі залежно від групи.​ Ставки єдиного податку у 2025 році: перша група – 302,80 гривні/місяць; друга група – 1600 гривень/місяць; третя група – 3–5% від доходу. Військовий збір: перша та друга групи – 800 гривень/місяць; третя група – 1% від доходу.​ Підприємець-пенсіонер на другій групі щомісяця платить: податок 1600 гривень + збір 800 гривень = 2400 гривень. Але звільнен від ЄСВ (1760 гривень). Економія за рік: понад 21 тисячу гривень. Добровільна сплата ЄСВ та перерахунок пенсії.  Законодавство дозволяє добровільну сплату. Вона не змінює розмір призначеної пенсії, але враховується при перерахунках для працюючих пенсіонерів. Перерахунок проводиться, якщо набрано мінімум 24 місяці стажу, автоматично раз на рік з 1 квітня. Рішення залежить від індивідуальних обставин.​ Звітність для ФОПів-пенсіонерів.  ФОПи-пенсіонери не подають Додаток 1 (щодо ЄСВ). За місяць набуття статусу ЄСВ платять повністю. З наступного місяця обов’язок відпадає. Якщо помилково подали додаток, подайте нову декларацію з виправленнями.​ Практичні рекомендації.  Припиніть сплачувати ЄСВ з місяця після набуття статусу. Не подавайте додаток за періоди звільнення. Регулярно перевіряйте статус в Електронному кабінеті платника. ФОПам з інвалідністю подайте документи в податкову. Важливо: звільнення стосується лише ФОПа. За найманих працівників ЄСВ платять обов’язково.​ Висновки ФОПи-пенсіонери мають право на суттєву пільгу: звільнення від ЄСВ за себе. Ця пільга поширюється на пенсіонерів за віком, за вислугою років та осіб з інвалідністю. Однак вони платять єдиний податок та військовий збір без пільг.​ Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо виникли питання щодо оподаткування, застосування пільг, оскарження рішень органів, перерахунку пенсії чи інших питань – звертайтесь до нашої команди професіоналів у сфері податкового та митного права. https://youtu.be/RlDOb-yR4MI?si=vjrvrvPtH32jYfxu

У 2025–2026 роках держава гарантує здійснення фінансових виплат на банківські картки громадянам України як всередині країни, так і за кордоном. Це новий рівень соціальної підтримки, який охоплює пенсії, допомоги, міжнародну гуманітарну підтримку, стипендії, кошти при народженні дитини та багато інших соціальних виплат. Оформлення безготівкових нарахувань через карткові рахунки українських банків — тепер ключовий стандарт, що забезпечує швидкість, точність і захист коштів.​ Кому держава нараховує допомогу.  Держава офіційно оголосила, що всі соціальні, пенсійні та одноразові виплати, а також міжнародну гуманітарну допомогу буде переводити лише на картки українських банків. Це стосується таких категорій громадян: пенсіонери та особи без права на пенсію; малозабезпечені сім’ї; люди з інвалідністю (усіх груп); внутрішньо переміщені особи; багатодітні сім’ї, одинокі батьки; сім’ї військовослужбовців; діти-сироти та ті, хто втратив батьків через війну; батьки новонароджених; молодь (виплата «єКнига»).​ Виплати на картки для українців за кордоном.  Для українців за кордоном держава гарантує нарахування допомог у гривні на картки українських банків. Громадяни, які евакуювалися чи перебувають за кордоном, можуть користуватися коштами через онлайн-кабінети, банкомати та партнерські мережі зняття у Європі.​ При недостатньо активній або протермінованій картці банки рекомендують одразу її перевипустити для отримання нових виплат. Заїхавши у країну ЄС, отримувач продовжує користуватись своєю українською карткою. Міжнародні організації (ООН, Червоний Хрест) теж надають гуманітарну допомогу через українські рахунки.​ Одноразові і сезонні виплати.  Восени 2025 року діють, зокрема: програма «Зимова підтримка» — 1000 грн на кожного отримувача; виплати молоді — 908 грн на купівлю книжок по програмі «єКнига»; гранти ООН або Червоного Хреста — 200–250 євро на сім’ю; компенсації за переїзд або на житло для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти надходять виключно на карткові рахунки, що забезпечуває захист і простоту користування.​ Категорії і розміри соціальних виплат.  Особи, які мають право на державну підтримку: малозабезпечені (від 1816,8 грн / місяць та вище, залежно від прожиткового мінімуму); люди з інвалідністю — від 2361 грн на місяць; діти — 3716–4634 грн залежно від віку і статусу; молодь — одноразово 908 грн.​ Виплати розраховують із застосуванням страхового стажу, рівня доходів, соціального статусу та кількості членів сім’ї.​ Виплати через цифрові ініціативи.  Через «Дію» можливо оформити заявки на більшість допомог. Для обробки буде потрібно паспорт та чинна банківська картка. Громадяни ВПО, як і інші категорії, мають право оформлювати допомогу дистанційно, отримуючи кошти саме на картковий рахунок. Національна кешбек-програма дозволяє щомісячно отримувати відсоток повернення витрат, якщо покупки здійснені безготівково. Це ще один стимул для цифровізації соціальних гарантій — держава активно популяризує прозорість розрахунків. Обмеження та нюанси.  Всі виплати нараховуються тільки у гривнях. Якщо картка не діє — її потрібно перевипустити до оформлення заявки. Якщо громадянин за кордоном, міжнародні допомоги прив’язані винятково до українських банківських рахунків.​ У низці країн Європи у 2025 році обмежують чи скорочують місцеву допомогу біженцям (зокрема в Німеччині для тих, хто в’їхав після квітня 2025 року). Водночас, українські виплати не обмежуються місцем перебування громадянина.​ Що потрібно для отримання.  Для виплати треба: паспорт або ID-картка; чинна банківська картка; заявку через офіційний додаток «Дія», пенсійний фонд чи орган соцзахисту; документи, що підтверджують статус (довідка, посвідчення, свідоцтво, підтвердження ВПО тощо).​ Прозорість і цифровізація.  Держава проводить реформи цифрової і фінансової інфраструктури, забезпечує співпрацю із міжнародними партнерами, створюючи механізми автоматичного контролю виплат і захисту прав користувачів. Впровадження відкритого банкінгу дозволяє об’єднувати кілька карток для одного отримувача, запроваджує більш захищені способи ідентифікації.​ Поради для одержувачів Перевіряйте строк дії картки і перевипускайте її за необхідності. Оформлюйте заявку лише на офіційних сервісах. Слідкуйте за новими постановами уряду — це допоможе оптимізувати процес отримання підтримки. Захищайте свої банківські та паспортні реквізити. Висновок Держава гарантує стійкий, зрозумілий і прозорий механізм соціальних виплат для всіх українців, незалежно від місця перебування, статусу чи фінансового стану. Категорії, що отримують допомогу — малозабезпечені, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи, військові, молодь, діти — знаходяться під особливою увагою держави та міжнародних партнерів. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з вибором оптимальної програми, захистом прав отримувача допомоги, юридичними консультаціями щодо міжнародних виплат, оскарженням рішень державних органів чи оформленням документів — звертайтеся за професійною підтримкою до нашої команди. https://youtu.be/RlDOb-yR4MI?si=vjrvrvPtH32jYfxu

Офіційна пропозиція Кабміну: мінімальна пенсія 2 595 гривень. У проєкті держбюджету на 2026 рік на пенсійні видатки закладено 1 027 млрд гривень – це становить близько 19% всіх видатків державного бюджету, найбільша стаття видатків на соціальні потреби. На 123 млрд гривень більше, ніж у 2025 році. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (до цієї категорії входять пенсіонери за віком і за інвалідністю), Кабмін пропонує встановити на рівні 2 595 гривень. Уряд беру за основу прогноз щодо зростання споживчих цін у 2026 році на 9,9%. Як розраховується цей розмір: 2 361 гривня × 1,099 = 2 595 гривень. Математично це виглядає логічно й правильно, однак саме цей показник викликає найбільш гарячі дебати щодо реальної купівельної спроможності і достатності для існування. Критика від парламентаріїв.  Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев різко критикує пропозицію Кабміну, називаючи підвищення на 234 гривні “знущанням над літніми людьми”. На його думку, хоча першим пріоритетом бюджету є оборона, другим пріоритетом мають бути люди та їхня соціальна підтримка. Гетманцев пропонує альтернативний варіант бюджету з наступними соціальними показниками: Прожитковий мінімум – 4 700 гривень (замість запропонованих 3 209) Мінімальна пенсія – 4 700 гривень (замість 2 595) Мінімальна зарплата – 12 000 гривень (замість 8 647) На його думку, це “перший крок із поетапного суттєвого перегляду виплат, щоб наблизити їх до реальних необхідних показників”. Гетманцев також наголошує, що прожитковий мінімум повинен бути насправді таким рівнем, на який реально можна прожити, а не просто математичною конструкцією у бюджеті. Як зміниться максимальна пенсія та інші показники.  На 2026 рік максимальна пенсія зросте з 23 610 до 25 950 гривень – це еквівалент десяти прожиткових мінімумів. Доплата за понаднормовий стаж збільшиться з 23,61 до 25,95 гривні за кожний рік. Мінімальна зарплата в Україні два роки не зростала, однак у 2026 році вона має зрости до 8 647 гривень. Це безпосередньо впливатиме на пенсії тих громадян, чиї виплати прив’язані до мінімальної зарплати – йдеться про осіб, яким виповнилося 65 років і які мають повний трудовий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років). Індексація пенсій у березні 2026 року.  На додачу до базового підвищення на 234 гривні, Кабмін запланував проведення індексації пенсійних виплат з 1 березня 2026 року. Розмір цієї індексації залежатиме від інфляційних процесів у першому кварталі 2026 року і буде оголошений у лютому наступного року. Для порівняння: у 2022 році пенсії індексували на 14%, у 2023 – на 20%, у 2024 – на 8%, у 2025 – на 11,5%. Таким чином, індексація 2026 року може стати додатковим джерелом збільшення пенсійних виплат понад базове підвищення. Трансформація пенсійної системи на горизонті 2026 року.  Крім простого підвищення розмірів пенсій, на 2026 рік планується серйозна трансформація самої пенсійної системи України. Міністерство соціальної політики разом з міжнародними фахівцями працює над оновленням моделі пенсійного забезпечення громадян. Базова виплата для громадян старшого віку. Система передбачатиме гарантовану базову виплату для всіх осіб, які перетнули 65-річний рубіж (а для деяких категорій – 60-річний) і мають повний страховий стаж. Це створить своєрідний “соціальний мінімум”, який захистить найвразливіші категорії старих людей. Трансформація спеціальних пенсій. Так звані спеціальні пенсії для військовослужбовців, правоохоронців та інших категорій переводитимуться на формат професійних пенсій. Це має підвищити справедливість розподілу та уніфікувати систему. Доплати за бойовий досвід. Запроваджуватимуться добавки для учасників бойових дій та осіб, які мають боєвий досвід. Це стає особливо актуальним у контексті тривалої російської агресії. Кого конкретно торкнеться підвищення на 234 гривні.  Підвищення на 234 гривні автоматично торкнеться наступних категорій пенсіонерів. Пенсіонери зі стажем, чиї виплати близькі до мінімуму, отримають це підвищення. Мінімальна пенсія для осіб з інвалідністю також зросте з 2 361 до 2 595 гривень – розподіл залежить від групи інвалідності. Ті, чиї пенсії залежать від мінімальної зарплати, отримають відчутніше збільшення внаслідок зростання мінімальної зарплати з 8 000 до 8 647 гривень. На рівні законодавства закладений принцип гарантії: навіть якщо під час перерахунку пенсійні виплати теоретично мали б знизитися, особам все одно виплачуватиме пенсію в розмірі, встановленому раніше. Це захищає пенсіонерів від можливого зменшення виплат у складні економічні часи. Порівняння з європейськими стандартами Навіть після підвищення на 234 гривні, мінімальна пенсія в Україні – 2 595 гривень – залишиться однією з найнижчих у Європі. Для порівняння, середня пенсія в Україні станом на 1 липня 2025 року становила 6 410 гривень. У середньому розвинені європейські країни мають мінімальні пенсії на рівні від 800 до 1 200 євро на місяць (приблизно від 28 000 до 42 000 гривень за нинішнім курсом). Навіть країни, які недавно приєдналися до Європейського Союзу, мають мінімальні пенсійні рівні набагато вищі. Це свідчить про те, що матеріальне становище українських пенсіонерів залишатиметься напруженим навіть після підвищення. Дебат про реальну купівельну спроможність.  Один з ключових аргументів критиків полягає у тому, що зростання мінімальної пенсії на 9,9% не покриває фактичне зростання вартості життя для пенсіонерів. Адже інфляція впливає на різні групи товарів по-різному. Для старших людей, які тратять значну частину доходу на ліки, комунальні послуги та продукти харчування, інфляція часто видається вищою за середній показник. Гетманцев вказує, що прожитковий мінімум не переглядався протягом 2025 року, чим було втрачено купівельну спроможність пенсіонерів. Практичні поради для пенсіонерів Перевірити страховий стаж.Звернутися до Пенсійного фонду України для перевірки правильності запису страхового стажу. Задокументувати весь період роботи.Усі трудові книжки та розпорядження роботодавців повинні бути у наявності. Звернутися до ПФУ при невідповідностях.Помилки варто виправити ще до виходу на пенсію. Розробити план бюджету.Переглянути витрати з урахуванням нового розміру мінімальної пенсії. Розглянути додаткові джерела доходу.Для осіб, які мають здатність до роботи, варто розглянути можливості додаткових заробітків. Висновки На 2026 рік Кабмін планує підвищити мінімальну пенсію на 234 гривні – з 2 361 до 2 595 гривень. Це підвищення задовольняє логіку індексації за рівнем прогнозованої інфляції, однак викликало критику у парламенті щодо недостатності такого розміру. Окрім підвищення базового мінімуму, у 2026 році очікуватимуться індексація пенсій з 1 березня, зростання мінімальної зарплати до 8 647 гривень та початок трансформації пенсійної системи на принципах справедливості та адекватності. Дебат навколо адекватності розміру мінімальної пенсії буде тривати до остаточного затвердження державного бюджету у парламенті. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з розрахунком розміру

З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності нові правила для малого бізнесу. Постанова Кабінету Міністрів №894 від 29 липня 2022 року запроваджує обов’язок для ФОП першої групи спрощеної системи оподаткування забезпечити можливість безготівкових розрахунків через платіжні термінали. Бізнес-спільнота активно закликає Кабмін розглянути відтермінування цієї норми через численні виклики, які вона створює для мікропідприємців. Чому бізнес просить відтермінування.  Причини, з яких підприємці наполягають на перегляді дати запровадження платіжних терміналів, стосуються практичного, економічного та технічного аспектів. Економічний тягар для дрібних підприємців. ФОП першої групи – це найменші учасники економіки. За законодавством це підприємці, які: мають річний дохід до 600 тисяч гривень (за перевищення ліміту мають перейти на іншу групу); не використовують найману працю; переважно працюють самостійно на ринках, у кіосках, у форматі виїзної торгівлі. Для таких підприємців навіть невеликі додаткові витрати є відчутними. Комісії за еквайринг становлять від 0,5% до 2,5% від суми кожної операції, що прямо зменшує прибуток. При річному обороті 600 тисяч гривень навіть 1% комісії означає мінус 6 тисяч гривень. Проблеми з інтернет-з’єднанням. Багато точок продажу, особливо в селах, на ринках та в малих містечках, страждають від нестабільного або повільного інтернету. Платіжні термінали потребують стійкого зв’язку для роботи. На ринках, де гучно й людно, технічні збої можуть призвести до черг та втрати клієнтів. Втрата клієнтів старшого віку. Люди пенсійного віку на ринках часто не мають банківських карток і з недовірою ставляться до безготівкових розрахунків. Для багатьох це буде першою серйозною перепоною для покупки. Продавець опиниться в ситуації, коли змушений або відмовляти таким клієнтам, або втрачати частину аудиторії. Складність організації дрібних точок. Коли продавець працює «з рук» (кукурудза на пляжі, квіти біля метро, рибалка, який продає улов), виникає питання: де розмістити термінал і як організувати розрахунки. Мобільний еквайринг через смартфон теоретично вирішує проблему, але вимагає гаджета, стабільного інтернету та цифрових навичок. Військовий стан. Частина потенційних користувачів цієї норми, особливо в регіонах, наближених до фронту або на периферії, перебувають у зоні бойових дій. Вимогу вводять без повного урахування реалій воєнного часу та економічної нестабільності в окремих громадах. Що передбачає постанова №894?    Постанова №894 встановила поетапне запровадження обов’язку забезпечити безготівкові розрахунки: Фаза 1 (з 1 січня 2023 року):торговці у містах з населенням понад 5 тисяч жителів. Фаза 2 (з 1 січня 2025 року):торговці в населених пунктах з чисельністю менше 5 тисяч жителів. Фаза 3 (з 1 січня 2026 року):ФОП першої групи, торговці через автомати, виїзні торговці, продавці власноруч вирощеної продукції. Логіка постанови проста: якщо бізнес приймає готівку, він повинен мати можливість приймати й картку. На практиці ж для дрібних підприємців це правило викликає набагато більше запитань, ніж відповідей. Які альтернативи платіжним терміналам.  Закон не вимагає обов’язково встановлювати саме класичний POS-термінал. ФОП можуть обрати з кількох варіантів: POS-термінал від банку. Класичне рішення – оренда або купівля термінала. Комісія 0,5–2,5% залежно від банку та обсягу операцій. Мобільний еквайринг (Tap to Phone). Невеликий пристрій, що під’єднується до смартфона, або сам смартфон як термінал. Зручно для виїзної торгівлі. QR-коди для оплати. На торговій точці розміщується QR-код, який клієнт сканує у банківському застосунку. Податкова служба підтвердила, що такий спосіб відповідає вимогам постанови. Платіжні посилання. Продавець надсилає клієнту посилання в месенджері чи SMS, клієнт оплачує онлайн. Переказ на рахунок ФОП. Найпростіший варіант – коли клієнт здійснює переказ на банківський рахунок підприємця. У теорії ці інструменти дозволяють дотриматися закону. На практиці ж більшість із них вимагають інтернету, смартфона та елементарної цифрової грамотності, чого далеко не всі підприємці першої групи мають у достатньому обсязі. Чому Кабмін не відтермінував вимогу Попри численні звернення бізнес-асоціацій, об’єднань та окремих ФОП, Кабмін залишив дату набрання чинності норми – 1 січня 2026 року. Причини цього радше стратегічні, ніж тактичні. Боротьба з тіньовою економікою. Безготівкові розрахунки – перший крок до легалізації обороту дрібного бізнесу. Значна частина операцій нині відбувається «в тіні», без відображення у звітності. Збільшення податкових надходжень. Кожна операція через термінал залишає цифровий слід. Це дозволяє фіскальним органам реально оцінювати обсяги продажів, а не покладатися на умовні показники. Відповідність світовим практикам. У багатьох країнах навіть дрібні торгівці мають можливість приймати картки. Україна прагне інтегруватися в європейський економічний простір і наслідувати ці стандарти. Розвиток цифрової інфраструктури. Вимога щодо терміналів – частина ширшої стратегії цифровізації економіки на 2025–2027 роки. Штрафи за недотримання вимоги.  Кабмін підкріпив нову норму суттєвими санкціями: за порушення прав споживачів – штраф 8 500 гривень за обмеження права клієнта обирати спосіб оплати; за недотримання вимог щодо безготівкових розрахунків – штраф від 1 700 до 17 000 гривень; при повторних порушеннях штрафи накопичуються, максимальна сума може досягти 25 670 гривень. Податкова служба вже попередила, що контроль буде активним. Сам факт відсутності можливості безготівкової оплати на торговій точці може стати підставою для накладення штрафу – навіть без доведених скарг клієнтів. Практичні рекомендації для ФОП 1 групи Оскільки шансів на відтермінування дедлайну небагато, підприємцям варто розпочати підготовку вже зараз. Обрати оптимальне рішення.Не обов’язково купувати дорогий стаціонарний термінал – оцініть мобільний еквайринг, QR-коди чи перекази на рахунок. Протестувати систему заздалегідь.Мінімум за пів року до дедлайну почніть приймати безготівкові платежі в тестовому режимі. Обрати надійного партнера.Порівняйте пропозиції банків і платіжних сервісів за комісіями, умовами договорів, швидкістю зарахування коштів і підтримкою. Проінформувати клієнтів.Розмістіть стікери та оголошення про можливість оплати карткою, особливо орієнтуючись на старшу аудиторію. Навчити себе та помічників.Якщо у бізнесі залучені члени сім’ї, поясніть їм алгоритм роботи з терміналом чи QR-кодами. Фіксувати витрати.Вартість обладнання й комісій можна врахувати як витрати, що зменшують оподатковуваний дохід. Висновки Обов’язок для ФОП першої групи забезпечити безготівкові розрахунки – це серйозний виклик для найдрібніших підприємців України. Численні звернення щодо відтермінування демонструють, що для багатьох це не просто технічна зміна, а питання виживання бізнесу. Водночас держава бачить у цій реформі шлях до прозорішої економіки, зростання бюджетних надходжень і наближення до європейських стандартів. Дата 1 січня 2026 року наразі залишається незмінною, тож підготовка до нових правил – питання не вибору, а часу. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з вибором оптимального способу безготівкової оплати для вашого бізнесу, захистом від необґрунтованих штрафів, оскарженням рішень контролюючих органів, укладенням договорів еквайрингу з банками чи веденням податкового обліку безготівкових операцій – звертайтесь до нашої команди професіоналів у сфері податкового та митного права. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=_hFyHrxWl1HPn6_g

У листопаді 2025 року Міністерство фінансів та Державна податкова служба України запустили інформаційну кампанію «Податки захищають», мета якої – простою мовою пояснити українцям правила оподаткування різних видів доходів. Перший тематичний матеріал присвячений блогерам у соцмережах – професії, яка за останні роки перетворилася з хобі на серйозне джерело заробітку для мільйонів українців. На прикладі 22-річної TikTok-блогерки Марії чиновники показали, скільки саме податків повинні сплачувати креатори контенту. Приклад Марії: типовий TikTok-блогер Марія веде популярний TikTok-блог і рекламує українські та іноземні бренди. Її середній прибуток становить 60 тисяч гривень на місяць, що дає 720 тисяч гривень на рік – цілком реалістичні цифри для блогерів середнього рівня з сталою аудиторією. Щоб працювати легально, вона зареєструвалася як ФОП третьої групи спрощеної системи оподаткування, що дозволяє офіційно надавати рекламні послуги, отримувати оплату від будь-яких компаній, користуватися спрощеним оподаткуванням та легально виводити кошти. Щокварталу Марія подає декларацію через мобільний застосунок «Моя податкова» і сплачує необхідні податки та єдиний соціальний внесок. Три варіанти оподаткування для блогерів: порівняння В Україні станом на 2025 рік існує три основні варіанти легалізації блогерських доходів, кожен із яких має свої переваги, недоліки та обмеження. Варіант 1: Фізична особа без ФОП. Це найдорожчий варіант – блогер сплачує 18% ПДФО та 5% військовий збір, загалом 23% від валового доходу. При доході 720 тисяч гривень на рік податки становитимуть 165 600 гривень. Декларацію подавати раз на рік до 1 травня. Це найпростіший варіант з точки зору реєстрації, але найнеприбутковіший з точки зору податкового навантаження. Варіант 2: ФОП другої групи. Фіксовані платежі на 2025 рік: 1 600 гривень (єдиний податок) + 800 гривень (військовий збір) + 1 760 гривень (ЄСВ) = 4 160 гривень на місяць, або 49 920 гривень на рік. Це дає 70% економії порівняно з фізичною особою. Звітність подається раз на рік. Однак цей варіант підходить тільки для роботи з українськими партнерами. Обмеження: максимальний дохід до 6 672 000 гривень на рік, не можна працювати з великими брендами на загальній системі оподаткування та не можна отримувати доходи з-за кордону (AdSense, Patreon, іноземні бренди). Варіант 3: ФОП третьої групи (вибір Марії). ФОП третьої групи сплачує відсоткові платежі: 5% єдиного податку від доходу, 1% військового збору від доходу, та фіксований ЄСВ 1 760 гривень на місяць. При доході 720 тисяч гривень на рік розрахунок такий: 36 000 (5% ЄП) + 7 200 (1% ВЗ) + 21 120 (ЄСВ) = 64 320 гривень. Це дає 61% економії порівняно з фізичною особою. Звітність подається щокварталу – всього чотири декларації на рік. Максимальний дохід до 9 336 000 гривень на рік. Головна перевага – можливість працювати з будь-якими клієнтами: українськими компаніями на загальній системі, іноземними брендами, платформами монетизації типу YouTube AdSense, Patreon, донатними сервісами та платіжними системами Payoneer, Wise, PayPal. Наслідки ухилення від податків Ігнорування вимог про сплату податків – це не просто порушення закону. Блогеру загрожує серйозна відповідальність: Кримінальна відповідальність. Згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України за ухилення від сплати податків загрожує до 6 років позбавлення волі, позбавлення права займатися діяльністю до 2 років та конфіскація майна. Фінансовий моніторинг. Банки активно співпрацюють з податковою службою і передають дані про незрозумілі надходження на картки фізичних осіб. У 2025 році приховати доходи стало майже неможливо – система автоматично відстежує великі суми. Втрата соціальних гарантій. Без регулярної сплати ЄСВ у блогера не формується страховий стаж. Це означає відсутність права на лікарняні виплати при хворобі, декретні виплати для жінок, пенсію в майбутньому та допомогу по безробіттю. Неможливість співпраці з великими брендами. Серйозні компанії працюють тільки з офіційно зареєстрованими ФОПами, оскільки це спрощує їхню бухгалтерію та мінімізує податкові ризики. Якщо ви не ФОП, ви втрачаєте найбільш прибуткові контракти. Особливості оподаткування різних типів доходів Доходи блогера можуть надходити з різних джерел, і кожне має свої нюанси. Рекламні інтеграції від українських та іноземних брендів. Потрібна ФОП 3 група з оподаткуванням 5% ЄП + 1% ВЗ + ЄСВ. YouTube AdSense. Доходи з монетизації відеороликів класифікуються як доходи з-за кордону, потрібна ФОП 3 група, оподатковується за стандартною схемою. Донати від глядачів. Це найскладніша ситуація. Донати не є доходом ФОП (не оплата за послуги, а добровільне дарування), але оподатковуються як дохід фізичної особи – 18% ПДФО + 5% військовий збір = 23%. Блогерам рекомендується розділяти потоки: рекламні доходи на рахунок ФОП, донати на особистий рахунок фізособи з річною декларацією. Продаж мерчу, курсів, консультацій. ФОП 2 (якщо продаєте фізичним особам) або ФОП 3 (якщо великим компаніям чи через іноземні платформи). Практичні поради Не чекайте, поки податкова знайде вас.Навіть дохід 500 гривень на місяць підлягає оподаткуванню. Відмовки не працюють. Оберіть правильну групу ФОП.ФОП 2 – якщо працюєте тільки з українською аудиторією. ФОП 3 – якщо планується міжнародна співпраця та великі бренди. Ведіть чіткий облік доходів.Зберігайте договори, рахунки, банківські виписки – це убезпечить від претензій податкової. Використовуйте «Мою податкову».Через застосунок легко подавати декларації, сплачувати податки та перевіряти стан розрахунків. Консультуйтесь з податковими експертами.Законодавство постійно змінюється. Отримуйте доходи на рахунок ФОП.Це легко відстежити – усі бізнес-кошти мають надходити туди, не на особисту картку. Висновки ФОП третьої групи при доході 720 тисяч гривень на рік сплачує 64 320 гривень податків – це лише 8,9% від доходу. Порівняно з роботою як фізична особа (23% податків) економія становить 61%. При цьому блогер отримує можливість легально працювати з українськими та іноземними брендами, формує страховий стаж з правом на соціальні виплати, має прозору історію доходів для кредитів та віз, і захищений від кримінальної відповідальності. Автор Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER. Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з фінансовим моніторингом, захистом банківських рахунків від незаконного блокування, оскарженням дій банків, консультаціями щодо правомірного ведення бізнесу – звертайтесь до команди професіоналів у сфері податкового та фінансового права. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=HzAuhrfWxPd7qmdP