Ім'я автора:admin

У листопаді 2025 року Національний банк України (НБУ) оприлюднив рішення про накладення значних фінансових санкцій на дві небанківські фінансові установи – ТОВ «ФК «ЕВО» (RozetkaPay) та ТОВ «ФК МБК» (Portmone Group). За результатами планових перевірок цих платіжних сервісів у 2025 році, регулятор застосував штрафи на загальну суму 21,4 млн грн, а також видав письмові застереження стосовно внутрішнього контролю і організації роботи компаній.​ Причини накладення штрафів За інформацією НБУ та незалежних джерел, RozetkaPay оштрафували на 13,6 млн грн за низку порушень у сфері здійснення касових операцій, ведення рахунків клієнтів, захисту інформації, емісії та еквайрингу платіжних інструментів, а також недоліки у договорах з клієнтами. Перевірка здійснювалась у червні–серпні 2025 року, що дозволило регулятору виявити системні недоліки у процесах компанії, зокрема:​ Порушення вимог щодо ведення рахунків клієнтів: неналежне документування транзакцій, затримки з проведенням платежів, питання обліку залишків на рахунках. Недостатнє забезпечення захисту персональних даних та фінансової інформації користувачів, що створює ризики несанкціонованого доступу. Проблеми з емісією та обслуговуванням платіжних карток і інших інструментів, що впливає на захист прав споживачів. Недоліки у юридичних договірних конструкціях щодо взаємодії з клієнтами: нечіткі умови надання послуг, відсутність прозорих положень про компенсації та відповідальність сервісу. Portmone Group, яка на 100% належить Kaspi Pay LLC (Казахстан), має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. Перевірка у березні–травні 2025 року виявила порушення щодо емісії платіжних інструментів, зберігання клієнтської інформації та дотримання пруденційних нормативів, що обумовило штраф у розмірі 7,8 млн грн. Додатково компанія отримала письмове застереження через недоліки в системі розкриття інформації, внутрішньому контролі, корпоративному управлінні та документації.​ Законодавча база та контекст регулювання Рішення НБУ базуються на вимогах Закону України «Про платіжні послуги», а також нормативах щодо захисту прав споживачів у фінансовому секторі та пруденційних стандартів. Для небанківських фінансових установ зростає значення комплексного контролю за дотриманням стандартів роботи:​ Щодо обов’язкового інформування споживачів про умови договору, тарифи та обмеження. Захист персональних даних відповідно до GDPR та українського законодавства. Введення жорстких критеріїв щодо внутрішнього аудиту, управління ризиками, організації документації для транзакцій. У 2024 році RozetkaPay демонструвала стрімке фінансове зростання: виручка зросла у 2,5 рази (899,54 млн грн), чистий прибуток – у 1,5 раза, до 16,69 млн грн. Portmone Group за аналогічний період отримала чистий прибуток 30,09 млн грн, що лише на 3% менше за 2023 рік.​ Наслідки рішень НБУ для ринку та сервісів Накладення штрафів на лідерів ринку платіжних послуг України має багатовимірний вплив: Посилення вимог до прозорості та відповідності бізнес-процесів кожного суб’єкта ринку, особливо у сфері захисту інформації та юридичного супроводу послуг. Власники та топменеджмент змушені переглядати політики корпоративного управління, інвестувати у внутрішній аудит та compliance. Збільшення уваги до стандартів обслуговування клієнтів, як онлайн, так і офлайн, автоматизація юридичних процедур та підсилення захисту прав споживачів. Ефект “попередження” для інших учасників ринку: очікується хвиля самостійних перевірок, інвестицій у внутрішній аудит та legal due diligence. Потенційно, посилення державного контролю стимулює інтеграцію нових технологій безпеки (KYC, AML, багаторівнева верифікація даних, шифрування інформації). Для самих компаній штрафи означають необхідність не тільки фінансових виплат, але й докорінне реформування внутрішніх процедур: аудит договірної документації, оновлення політик обробки даних, модернізація IT-систем для гарантії інформаційної безпеки. Судова та адміністративна перспектива Відповідно до рішень НБУ, компанії зобов’язані сплатити штрафи протягом 14 календарних днів з моменту отримання рішення комітету з нагляду, а також усунути всі порушення до 17 грудня 2025 року. У разі невиконання цих вимог можливе відкриття адміністративної справи з додатковими санкціями – аж до тимчасового призупинення ліцензії чи обмеження окремих видів діяльності.​ Протилежна практика оскарження дій регулятора в суді залишається поширеною в правовій сфері, але обсяг наявних фактів і обгрунтування рішень комітету НБУ у випадках RozetkaPay та Portmone Group свідчить про високі шанси регулятора на підтримку позиції в адміністративних інстанціях. Юридичний коментар щодо впливу рішень Зважаючи на сучасні тенденції цифровізації платіжного ринку України, кейс RozetkaPay та Portmone Group демонструє ключові ризики для небанківських установ: недостатній контроль за compliance, неувага до юридичних змін, формальне ставлення до захисту персональних даних та договірних процедур. Для юристів та керівників фінансових сервісів цей кейс – приклад необхідності постійного моніторингу законодавства, впровадження комплексної політики внутрішнього контролю та юридичного супроводу. Висновки Штрафи для RozetkaPay та Portmone Group – це знаковий епізод нового етапу державного нагляду за платіжним ринком України, який посилює вимоги до прозорості, безпеки, захисту споживачів і корпоративного управління. Для конкурентних учасників ринку це стимул для інвестування у compliance, юридичний аудит та захист інтересів споживачів. Для сфери юридичного супроводу – актуальна задача розробки типових договорів, політик захисту даних та консультативної підтримки щодо нових вимог регулятора. Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н. https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=HzAuhrfWxPd7qmdP

В Україні із 2026 року розширюється обов’язкова вимога щодо прийому безготівкових платежів для підприємців. Раніше це стосувалося лише ФОПів у містах, а з 2025 року – у всіх населених пунктах. З 2026 року обов’язок встановити POS-термінал або інший спосіб безготівкової оплати поширюється на всіх ФОПів, навіть 1 групи та продавців власної продукції. Завершується дворічний перехідний період, і кожен, хто продає товари чи надає послуги населенню, має організувати можливість карткової або електронної оплати. Хто підпадає під нові вимоги Постанова №894 з 2026 року зобов’язує приймати безготівкові платежі: ФОПи першої групи єдиного податку (до 1,167 млн грн доходу, без найманих працівників) – продавці на ринку, кіоски, майстри, дрібний сервіс; торговці і підприємці з вуличної, виїзної, роздрібної торгівлі, ярмарків, сезонної або пляжної торгівлі; продавці власноруч вирощеної або виробленої продукції (аграрії, пенсіонери з фермерським врожаєм, продавці меду та домашнього сиру); підприємці, які використовують автомати (кавові, снекові, квиткові, парковки) – оплата має бути через термінал/QR-код, інтегрований у пристрій. Вимога охоплює не тільки стаціонарну, а й дистанційну торгівлю з доставкою товару кур’єром. Якщо споживач платить на місці – ФОП зобов’язаний забезпечити карткову оплату. Винятки: хто звільняється від вимоги Підприємці, які працюють на тимчасово окупованих територіях та у зонах бойових дій (за переліком Мінреінтеграції) – до деокупації чи скасування статусу; бізнеси, зареєстровані у населених пунктах із підтвердженим статусом бойових дій. Обов’язково при перевірці потрібно надати документи чи довідку щодо локації бізнесу в такій зоні. Види безготівкової оплати Встановлювати саме класичний POS-термінал необов’язково. Дозволяється використовувати: POS-термінал (звичайний банківський, з орендою або купівлею); мобільний еквайринг (під’єднання картрідера до смартфона/планшета); QR-код для оплати через банківський застосунок; банківські та платіжні застосунки, через які формуються платіжне посилання або QR; онлайн-лінк на платіж у месенджері — для дистанційної торгівлі. Головна вимога – можливість для покупця оплатити товар чи послугу карткою або електронним платіжним засобом. Штрафи за порушення За відсутність можливості безготівкової оплати: штраф за порушення прав споживачів – 8 500 грн (ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів»); штраф за недотримання вимог до безготівкових розрахунків – від 1 700 до 17 000 грн (ст. 163-15 КУпАП); штраф за порушення правил торгівлі – 17–170 грн (ст. 155 КУпАП); максимально сумарний штраф при повторних порушеннях може сягати до 25 670 грн. Контролюючі органи можуть штрафувати незалежно від того, чи відмовив ФОП клієнту – достатньо факту невиконання вимоги. Заборони і обов’язки Заборонено змушувати покупця платити тільки готівкою або тільки карткою; Заборонено стягувати додаткову комісію за оплату карткою – всі витрати покриває підприємець; Ціна товару чи послуги має бути однакова для всіх способів оплати; Дозволено заохочувати безготівкову оплату бонусами або акціями. Чому це робиться Боротьба з тіньовою економікою, мінімізація відмивання коштів; Збільшення фіскальних надходжень – весь обіг проходить через банки; Прозорість для споживача: електронні чеки, виписки, захист прав у разі спорів; Відповідність глобальним трендам цифровізації. Практичні поради для ФОП Виберіть оптимальний спосіб для вашого бізнесу (термінал, QR, мобільний еквайринг). Порівняйте комісії банків та виберіть найкращу пропозицію. Переконайтесь, що ваша локація не потрапляє до списку звільнених. Підготуйте точку продажу: доступ до інтернету, електроживлення. Навчіть співробітників/родичів користуванню терміналом. Повідомте клієнтів про можливість безготівкової оплати. Автоматично ведіть облік транзакцій через виписку по рахунку. Висновки Для ФОП першої групи, виїзної торгівлі, продавців сільськогосподарської/домашньої продукції з 2026 року – вимога приймати карткову чи електронну оплату є обов’язковою. Це вимагає підготування, інвестицій у техніку та освоєння нових сервісів, але дає нові переваги – прозорість, захист інтересів, привабливість для сучасних споживачів. Ігнорування вимоги – ризик штрафів до 25 тис. грн та адміністративних доручень.  Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з вибором оптимального способу безготівкової оплати для вашого бізнесу, тлумаченням вимог постанови №894, захистом від необґрунтованих штрафів контролюючих органів, оскарженням рішень про накладення адміністративних стягнень, укладенням договорів еквайрингу з банками на вигідних умовах, веденням податкового обліку безготівкових операцій, отриманням консультацій щодо особливостей застосування різних платіжних систем – звертайтесь до команди професіоналів у сфері податкового та митного права.  https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=HzAuhrfWxPd7qmdP

Мільйони українців, які отримали земельні паї під час розпаювання колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, обличчям до небезпеки втратити своє майно назавжди. Державна програма земельної реформи встановила чітку дату: до 1 січня 2028 року всі власники земельних часток повинні оформити право власності. Якщо цього не зробити, земля буде вилучена, визнана безхазяйною і передана у комунальну власність територіальних громад. Понад 104,4 тисячи невитребуваних земельних часток залишаються неприватизованими. Чому державі потрібна приватизація земель Збільшення податкової бази. Неприватизована земля не фіксується в реєстрах як приватна власність, тому держава не може повністю оподаткувати цю землю. Коли земля офіційно переходить у приватну власність, вона стає об’єктом земельного податку. Тисячі гривень щорічних податків надійдуть до місцевих бюджетів. Розвиток ринку нерухомості. Неприватизована земля не може бути продана, подарована чи заставлена як заручення для кредиту. Коли земля приватизована, вона стає активом для інвестицій, бізнесу або продажу, що сприяє економічному зростанню на селі. Запобігання корупції. Якщо земельні паї залишаються неприватизованими, вони можуть бути об’єктом корупції. Коли земля офіційно приватизована і зареєстрована, такі маніпуляції значно ускладнюються. Стратегічне значення. Земля – найважливіший природний ресурс України. Державі потрібна повна та прозора інформація про всі земельні ділянки для стратегічного планування розвитку, контролю над використанням землі та екологічного контролю. Фінальний термін: 1 січня 2028 року Закон чітко встановив кінцеву дату – до 1 січня 2028 року всі власники невитребуваних земельних часток повинні оформити право власності. Раніше термін був установлений на 1 січня 2025 року, однак був продовжений на три роки через військові дії. Це була необхідна поступка, оскільки люди з окупованих територій, мобілізовані, переміщені особи мали об’єктивні причини не оформити право вчасно. Однак після 1 січня 2028 року закон більше не буде переговорів. Що станеться після терміну Якщо власник невитребуваної земельної частки не оформить право власності до 1 січня 2028 року: Визнання відмови. Та особа автоматично вважатиметься тією, що відмовилась від земельної ділянки – без необхідності подавати заяву. Передача у комунальну власність. Земля буде передана у комунальну власність територіальної громади (ОТГ або міста), на території якої розташована ділянка, і перестане бути приватною власністю. Семирічний мораторій. Закон встановлює мораторій (до 1 січня 2035 року) на передачу цієї ділянки у приватну власність іншим особам, за винятком передачі первісному власнику або його спадкоємцям. Теоретично первісний власник може повернути свою ділянку протягом семи років, якщо доведе своє право. Втрата контролю. Після цього територіальна громада може використовувати землю на власний розсуд: здавати в оренду, розвивати громадські об’єкти, або передавати через аукціони іншим особам. Як оформити право власності на земельний пай Процес оформлення права власності на земельний пай – це досяжна задача, якщо діяти систематично: Знайти документи про пай.Необхідно знайти оригінальне свідоцтво про право власності на земельну частку. Якщо його немає, потрібно звернутися до архівів органів місцевого самоврядування. Знайти землевпорядника.Звернутися до землевпорядної організації, яка розробить документацію щодо встановлення меж ділянки в натурі. Геодезичні роботи.Геодезист проведе зйомку території і розробить план ділянки з точними координатами та межами. Реєстрація в органі місцевого самоврядування.Подати документи для виділення ділянки в натурі і отримання рішення про виділення. Кадастрова реєстрація.Документи передаються до ЦНАП для кадастрової реєстрації, де ділянці присвоюється кадастровий номер. Реєстрація права власності.Подати заяву до ЦНАП або платформи e-Land для реєстрації права власності в Реєстрі прав на нерухоме майно. Весь процес може тривати від кількох місяців до року залежно від складності ситуації та якості роботи організацій. Спеціальні винятки та продовження строків Закон передбачає спеціальні винятки для людей, які з об’єктивних причин не могли оформити право власності вчасно: Люди, які були мобілізовані або брали участь у бойових діяннях Люди, які були переміщеними особами через окупацію територій Люди, які перебували в тимчасово окупованих територіях Люди, територія проживання яких була зоною бойових дій Для цих категорій можливе продовження строку оформлення права власності при наявності документів, які підтверджують особливе становище. Категорії людей, які найбільше постраждають Люди літнього віку. Пенсіонери часто не розуміють складності адміністративних процедур і помирають без оформлення права. Їхні спадкоємці залишаються з невирішеною проблемою. Емігранти. Багато українців, які емігрували за кордон, забули про своє право на землю. Для них оформлення потребує спеціальних процедур через дипломатичні установи. Люди з окупованих територій. Ті, хто втік з окупованих територій, часто втратили оригінальні документи. Оформлення потребує судових установ або спеціальних процедур відновлення документів. Люди, які не розуміють процедур. Багато людей просто не знають, як оформити право власності, куди звертатися і які документи потрібні. Спадкоємці. Якщо первісний власник помер, спадкоємці мають спочатку оформити свідоцтво про право на спадщину, а потім право на ділянку, що подвоює час та складність. Практичні рекомендації Перевіріть наявність паю.Звернітесь до адміністрації вашої ОТГ, селища або міста з запитом про наявність невитребуваного паю. Не чекайте до останнього дня.Процес займає час. Почніть негайно, оптимально не пізніше 2027 року. Якщо ви емігрант, звернітесь до представника.Закон дозволяє довірити оформлення уповноваженому представнику за нотаріально засвідченою довіреністю. Зберіть документацію про продовження строку.Якщо маєте об’єктивні причини для продовження, подайте заяву і отримайте письмове підтвердження від органів місцевого самоврядування. Скористайтесь послугами юриста.Якщо процедура видається складною, найміть юриста, який спеціалізується на земельних питаннях. Перевіряйте стан реєстрації.Після оформлення перевіряйте, чи правильно внесено дані в Реєстр прав. Помилки краще виявити та виправити негайно. Майбутнім: цінність звільненої землі Цінність землі в Україні за останні два роки зросла в 7 разів. Земля, що раніше вважалась нецінною, тепер може коштувати тисячи гривень за гектар. Територіальні громади можуть використовувати цю землю для розвитку громад, сільськогосподарської діяльності, інвестицій, або продажу через аукціони. Перспектива втратити землю – це не просто втрата майна, це втрата потенційного доходу від цього майна. Висновки Приватизація земельних паїв – це вирішальний момент у житті мільйонів українців. До 1 січня 2028 року люди мають остатню можливість оформити право власності на свою землю. Ті, хто діятиме активно, зберігатимуть свою власність, можливість продати, здати в оренду, або передати спадщину дітям. Ті, хто ігноруватиме цю вимогу, втратять землю безповоротно. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з оформленням права власності на земельний пай, розумінням процедури приватизації, підготовкою необхідних документів, роботою з органами місцевого самоврядування, отриманням продовження строку для особливих категорій осіб, спадковим правом на земельні ділянки, захистом права власності на землю – звертайтесь до команди професіоналів у сфері земельного та адміністративного права. Звертайтесь – ми готові захистити ваше право на землю! https://youtu.be/k2-1dq7hxcY?si=HzAuhrfWxPd7qmdP

З 31 грудня 2025 року змінюються правила отримання пенсій для громадян, які знаходяться за межами України. Пенсіонери, які не пройдуть ідентифікацію вчасно, ризикують втратити свої виплати назавжди. Причина проста, але серйозна: держава запровадила нові механізми контролю для запобігання шахрайству та присвоєнню пенсій. Однак ці заходи можуть непропорційно вплинути на легітимних пенсіонерів, які честі роками працювали на українську пенсійну систему. У цій аналітичній статті розберемо детально, які саме ризики чекають на українців за кордоном, які механізми запроваджені державою, і які дії необхідно вжити до кінця 2025 року, щоб не втратити право на пенсію. Суть проблеми: нові вимоги Пенсійного фонду України Розпорядження Кабінету Міністрів України запроваджує обов’язкову щорічну ідентифікацію для всіх українців, які перебувають за кордоном понад 183 дні та отримують українські пенсії. Це означає, що простої факт проживання за кордоном більше не гарантує автоматичне право на виплати. Громадяни повинні активно підтверджувати, що вони живі та залишаються законними отримувачами пенсій. До 31 грудня 2025 року всі пенсіонери, які живуть за кордоном, повинні пройти процедуру ідентифікації особи. Якщо цього не зробити, Пенсійний фонд матиме законне право тимчасово припинити нарахування пенсій. Це не означає, що пенсія буде втрачена назавжди, однак поновлення виплат – це довгостроковий та складний процес, який вимагає подання нових документів і може тривати місяцями. Питання логічне: чому державі потрібна ця вимога? Відповідь проста – запобігання шахрайству. Держава вилучила мільйарди гривень на пенсіях, виплачених померлим пенсіонерам, чиї пенсії продовжували надходити на рахунки роками. Крім того, деякі пенсіонери отримували пенсії в кількох країнах одночасно, порушуючи міжнародні угоди про соціальне забезпечення. Тому вимога про щорічну ідентифікацію розглядається як розумна запобіжна міра. Категорії пенсіонерів, які потребують ідентифікації Вимога про ідентифікацію поширюється на такі категорії громадян: Українці, які живуть за кордоном на тимчасовій основі. Це люди, які емігрували тимчасово – на роботу, навчання, або як біженці під час військових дій. Вони залишають українське громадянство і мають намір повернутися в Україну після стабілізації ситуації. Українці, які мають постійне місце проживання за кордоном. Ці особи офіційно знялися з реєстрації в Україні і зареєстровані в іноземній державі як постійні жителі. Українські біженці, які перебувають за кордоном у зв’язку з військовим конфліктом. Ця категорія отримала окремий статус під час російської агресії, але вимога про ідентифікацію застосовується й до них. Українці, які працюють за кордоном. Навіть якщо вони офіційно залишаються зареєстровані в Україні та планують повернутися, якщо вони перебували за кордоном понад 183 дні підряд, вони повинні пройти ідентифікацію. Способи проходження ідентифікації Українці за кордоном мають три основні варіанти для проходження обов’язкової ідентифікації: Спосіб 1: Звернення до української дипломатичної установи. Найзручніший метод – відвідати найближче українське посольство або консульство в країні проживання. Там видадуть офіційний документ, що підтверджує, що людина жива, і цей документ буде надіслано безпосередньо до Пенсійного фонду України. Процедура швидка та займає одну-два години. Необхідно принести паспорт та заповнити одну форму. Документ є дійсним один рік. Спосіб 2: Проходження ідентифікації через локальні органи влади країни проживання. У деяких країнах Пенсійний фонд України мав домовленості з місцевими органами (поліцією, органами соціального забезпечення), які можуть видавати офіційні підтвердження про те, що пенсіонер живий. Однак цей метод діє не в усіх країнах та вимагає попереднього уточнення з ПФУ. Спосіб 3: Подання документів дистанційно. Деякі пенсіонери могли пройти ідентифікацію онлайн через спеціальний портал ПФУ, використовуючи електронний підпис або біометричні дані. Однак цей метод було доступне лише обмеженій кількості осіб. Важливо: Если ви живете в країні, де немає українського посольства або консульства (малі державки, віддалені регіони), необхідно звернутися до ПФУ з запитанням про альтернативні способи ідентифікації. ПФУ гарантує, що знайде рішення для кожного. Наслідки непроходження ідентифікації Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію до 31 грудня 2025 року, наслідки будуть серйозними: Від 1 січня 2026 року Пенсійний фонд припинить нарахування пенсій. Це означає, що жодних грошей не буде переведено на рахунок. Пенсіонер залишиться без доходу, що для людей старшого віку, які залежать від пенсії, є особливо жорстокою ситуацією. Накопичення заборгованості. Хоча пенсії припиняються, людина не втрачає права на них автоматично. Однак кожен день очікування на поновлення виплат – це день, коли накопичується борг держави перед пенсіонером. Цей борг теоретично буде повернено, однак процедура повернення ускладнена. Довгий процес поновлення виплат. Якщо пенсіонер згодом пройде ідентифікацію (навіть через рік), йому необхідно буде подати нові документи до ПФУ та чекати, поки служба розглянути справу. Це може тривати кілька місяців. За цей час пенсіонер залишиться без грошей. Утрата довіри держави. Якщо пенсіонер систематично пропускає ідентифікацію, він може бути звинувачений у причетності до шахрайства, навіть якщо насправді він справедливо отримував пенсію. Специфічні ризики для різних категорій пенсіонерів Військові пенсіонери та учасники бойових дій. Ці особи часто виїжджають за кордон на медичне лікування, реабілітацію, або на роботу. Вони повинні особливо уважно стежити за розкладом ідентифікації. Затримка на кількадень може призвести до припинення виплат та значних фінансових втрат. Біженці за часів агресії. Матері з дітьми, інваліди, люди літнього віку, які втекли в Європу, часто не знають про вимогу щорічної ідентифікації. Для них припинення пенсій може бути різницею між виживанням та бідністю. Украінці, що працюють за кордоном на контрактній основі. Будівельники, медичні працівники, вчителі, які працюють за контрактами від 1 до 3 років в іноземних країнах, часто забувають про те, що під час роботи вони зобов’язані проходити ідентифікацію. Пенсіонери у країнах без посольства. Для українців у малих країнах, де немає українського посольства, процедура ідентифікації становить реальний виклик. Їм потрібна допомога від ПФУ для пошуку альтернативних рішень. Допомога від держави та міжнародні договори Важливо розуміти, що Україна підписала пенсійні угоди з понад 20 країнами світу. До цих країн входять: Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Іспанія, Польща, Португалія, Словаччина, Чехія, Німеччина, Молдова, Грузія, Італія, та інші. Якщо пенсіонер перебуває в одній з цих країн, то прямий контакт з Пенсійним фондом того краї може полегшити процедуру ідентифікації. У деяких випадках, місцеві органи соціального забезпечення можуть видавати підтвердження про те, що пенсіонер живий, без необхідності відвідувати посольство. Крім того, для українців, які працювали за кордоном, новим у 2025 році є право на включення іноземного страхового стажу до пенсійного капіталу. Це означає, що роки роботи за кордоном можуть збільшити розмір пенсії при її перерахунку. Поточна ситуація та плани Пенсійного фонду на 2026 рік Пенсійний фонд розробляє нові механізми для спрощення процедури ідентифікації. У 2026 році планується запроваджувати більш дистанційні способи ідентифікації, включаючи онлайн-верифікацію через офіційний портал ПФУ. Однак на сьогодні основним методом залишається особиста

Протягом 2025 року податкова служба виявила масштабні проблеми в нарахуванні податку на нерухомість для мільйонів українців. За даними ДПС, сплата податку зросла на 22% порівняно з минулим роком, однак багато власників повідомляють про помилки в розрахунках. Нарахування часто мають неправильну адресу, некоректну площу, відсутні дані про законні пільги, а іноді податок нараховується за майно, якого власник взагалі не має. Синхронізація даних між Реєстром прав на нерухомість, Державним земельним кадастром та системою ДПС створила хаос у базах даних. Масштаби проблеми: чому зросли нарахування У 2025 році податок на нерухомість сплачують майже 740 тисяч громадян України. За даними ДПС, з січня по серпень 2025 року до місцевих бюджетів було перераховано 8,7 млрд гривень податку – на 22% більше, ніж за відповідний період 2024 року. Однак не всі нарахування коректні. За інформацією юристів і громадських організацій, від 8% до 15% нарахувань містять помилки. Основні причини зростання нарахувань: збільшення ставок деякими місцевими радами, технічні помилки в системах синхронізації даних, розширення бази платників, помилки в Державному земельному кадастрі і Реєстрі прав, які були автоматично синхронізовані з системою ДПС без перевірки. Типові помилки в нарахуванні податку Неправильно зазначена адреса.Система ДПС часто отримує некоректні адреси з кадастру. Результат: нарахування податку за адресою, де людина не живе, або за декількома ідентичними адресами. Невірна площа об’єкта.Дані про площу часто розходяться між документами власності та кадастром. ДПС використовує більшу площу, що призводить до завищення податку. Наприклад, власник має квартиру 55 кв.м, але в системі вказано 67 кв.м. Неправильне застосування пільг.Закон передбачає пільги для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, учасників бойових дій та інших категорій. Однак система часто не враховує ці пільги автоматично, тому громадяни повинні самостійно подавати документи. Помилки в площі пільги.Перші 60 кв.м квартири не оподатковуються (для будинків – 120 кв.м), але система часто неправильно розраховує цю пільгу, особливо при кількох об’єктах нерухомості. Нарахування за продане майно.Через затримку синхронізації податок нараховується за нерухомість, яку власник давно продав. Невірна ставка податку.Максимальна ставка не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати за кв.м (у 2025 році – 120 грн за кв.м). ДПС часто застосовує старі ставки замість актуальних. Подвійне нарахування.Іноді податок нараховується кілька разів за той же об’єкт через технічні помилки. Де перевірити нарахування податку Електронний кабінет ДПС (cabinet.tax.gov.ua) – найзручніший спосіб. Авторизуйтесь через КЕП або ID.gov.ua, оберіть розділ «Електронний кабінет для громадян», знайдіть повідомлення-рішення (ППР) з податку на нерухомість. У ППР вказано адресу, площу, ставку, пільги та суму податку. Мобільний застосунок «Моя податкова» дозволяє переглядати ППР без електронного підпису. Онлайн-калькулятор ДПС (tax.gov.ua/calculator/realty) – самостійно розрахуйте суму податку. Якщо сума в калькуляторі значно відрізняється від ППР – це сигнал про помилку. Письмова заява до ДПС – якщо немає електронного підпису, напишіть заяву до територіальної ДПС з проханням провести звірку даних. Алгоритм дій при виявленні помилки Крок 1: Підготуйте документи – виписку з Реєстру прав, договір купівлі-продажу, державний акт про власність, план об’єкта, документи про пільги (свідоцтва про народження дітей, довідку про інвалідність). Крок 2: Напишіть заяву до територіальної ДПС, вказавши ПІБ, податковий номер, адресу об’єкта, суть помилки, коректні дані та прохання про звірку та перерахунок. Крок 3: Додайте копії документів, які підтверджують коректну інформацію. Крок 4: Подайте заяву особисто в ДПС, поштою, електронною поштою або через кабінет. Крок 5: Чекайте рішення. За Податковим кодексом, ДПС повинна провести звірку протягом 30 днів. Якщо виявлені розбіжності, орган зобов’язаний здійснити перерахунок, надіслати нове ППР та скасувати попереднє. Крок 6: Перевірте нове ППР. Якщо помилки залишилися, напишіть повторну заяву. Застосування пільг та відповідальність Перші 60 кв.м житлової нерухомості не оподатковуються, однак багато власників не отримують цю пільгу автоматично. Багатодітні родини (з п’ятьма і більше дітьми) мають право на повне звільнення від податку, але ДПС часто вимагає подання оригіналів свідоцтв. Важливо: Якщо власник не подав документи про пільги до 1 липня, він може подати їх пізніше. ДПС повинна провести перерахунок та повернути переплачену суму. Якщо власник сплатив податок на основі неправильного ППР, ДПС повинна повернути переплату без штрафів. Однак якщо власник недоплатив податок (забув про третій об’єкт), він повинен подати уточнюючий розрахунок та сплатити штраф 3% від недоплати. Рекомендації для власників Перевіряйте ППР щороку до 1 липня та порівнюйте з документами. Контролюйте дані в Реєстрі прав – перевіряйте виписку мінімум раз на рік. Виправляйте помилки в кадастрі негайно, звернувшись до територіального центру оцінки земель. Надавайте документи про пільги вчасно – до 1 липня звітного року. Слідіть за змінами законодавства – отримуйте інформацію зі сайту ДПС та від місцевої ради. Звертайтеся до ДПС негайно при виявленні помилки, не чекайте накопичення боргу. Зберігайте платіжні документи протягом мінімум трьох років. Висновки Помилки в нарахуванні податку на нерухомість є серйозною проблемою для мільйонів українців. Синхронізація даних між державними системами, застарілі дані в кадастрах, технічні помилки призводять до завищених нарахувань. Однак громадяни мають право на справедливий перерахунок. За Податковим кодексом, власники можуть письмово звернутися до ДПС з проханням провести звірку даних та перерахувати податок при виявленні розбіжностей. Найголовніше – бути активним і уважним. Перевіряйте ППР щороку, контролюйте дані в Реєстрі прав, звертайтеся до ДПС при першій появі помилки. Систематичний контроль дозволить уникнути серйозних проблем і захистить ваші права як власника нерухомості. Автор – Олександр Наконечний – адвокат, керівник практики корпоративного та господарського права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з перевіркою правильності нарахування податку на нерухомість, виявленням помилок у ДПС, оскарженням неправильних ППР, поверненням переплачених сум, захистом прав власників нерухомості, консультаціями щодо застосування пільг – звертайтесь до команди професіоналів у сфері податкового та господарського права. https://youtu.be/4nzvofPywF0?si=sJozWKYjGdvQ9Gi2

Щороку в Україні виявляються мільярдні оборотні операції, пов’язані з так званим «дробленням бізнесу». Конкретно йдеться про штучний поділ великих прибуткових компаній на сотні фізичних осіб-підприємців (ФОП), які працюють переважно на першій групі єдиного податку та мають право на спрощену систему оподаткування. Таким способом бізнесмени намагаються ухилитися від сплати податку на прибуток, податку на додану вартість (ПДВ) та часто вивести готівку за межі легальної системи. Визначення та сутність дроблення бізнесу Дроблення бізнесу – це реорганізація єдиного комерційного підприємства на множину окремих юридичних осіб або ФОП з метою мінімізації податкового навантаження. На практиці це виглядає так: великий роздрібний магазин або мережа ресторанів замість єдиної компанії реєструється як кілька сотень ФОПів. Офіційно кожний з них працює на першій групі єдиного податку, сплачує мінімальні податки і не зобов’язаний видавати касові чеки. Проте насправді всі ці ФОПи – це працівники однієї материнської компанії, яка керує їхніми операціями та отримує прибуток. Головна мета дроблення – податкова оптимізація. Замість того щоб сплачувати: податок на прибуток (18–25% залежно від розміру прибутку); податок на додану вартість (20%); військовий збір (1,5%); соціальні внески, компанія залучає ФОПів, які сплачують навантаженою лише єдиний податок першої групи (від 94 до 110 гривень на місяць у 2025 році). Різниця у податковому навантаженні становить десятки мільйонів гривень щороку. Державна служба фінансового моніторингу України у 2025 році виявила мільярдні обороти та численні групи ФОПів, задіяних у схемах дроблення. Схеми охоплюють різні сектори економіки: рітейл електроніки, продуктів харчування, одягу, взуття, готельно-ресторанний та туристичний бізнес. Види дроблення та типові схеми Дроблення бізнесу розробляється в різних формах, кожна з яких має специфічні ознаки та механізми функціонування: Вертикальне дроблення. Одна велика компанія розділяється на багато маленьких ФОПів, кожний з яких виконує окремі функції. Наприклад, один ФОП отримує товар, другий його продає, третій розраховується з постачальниками. Таким способом кожна операція розбивається на частини, що ускладнює виявлення цілісної операції. Горизонтальне дроблення. Велика мережа магазинів реєструється як сотні окремих ФОПів-продавців у кожній локації. Кожний ФОП видається самостійною поточною одиницею, однак насправді всі вони працюють за єдиною системою управління. Операційне дроблення (фрагментація платежів). Замість однієї великої операції, яка перевищила б пороговий ліміт для фінансового моніторингу (400 тисяч гривень), операція розбивається на сотні дрібних платежів. Наприклад, платіж 675 тисяч гривень розбивається на 15 операцій по 45 тисяч гривень. Це дозволяє уникнути автоматичної реєстрації в системах моніторингу. Готівкові схеми виведення коштів. Платежі між ФОПами (або між ФОПом і материнською компанією) здійснюються готівкою, щоб залишити мінімум слідів у банківській системі. Готівка зняття з рахунків, зберігається вдома або в офісах, що мінімізує банківський контроль. Фіктивне дроблення з залученням посередників. Справжнім керівникам схована мотеля велика компанія, але рахунками ФОПів керують уповноважені особи за довіреностями, часто навіть не знаючи про реальні схеми. Це дозволяє перенести відповідальність на номінальних керівників. Механізм банківського моніторингу: як банки виявляють дроблення.  Сучасні банки України застосовують принципово новий підхід до контролю клієнтів – вони не вичитують вручну банківські виписки, натомість використовують автоматичні алгоритми аналізу. Ступінь 1: Автоматичний аналіз. Банки будують алгоритми, які аналізують: Кількість вхідних операцій на рахунку. Якщо раніше ФОП отримував 5–10 платежів на місяць, а раптом почав отримувати 100–200, система автоматично фіксує аномалію. Розмір платежів. Система виявляє ознаки фрагментації: якщо на рахунку постійно надходять платежі розміром рівно 45, 50 чи 100 тисяч гривень (коли перевищити поріг 400 тисяч було б підозріло), система генерує сповіщення. Баланс на рахунку. Якщо залишок на рахунку всегда «0» в кінці дня (ФОП отримав гроші – миттєво їх вивів), це свідчить про те, що рахунок використовується лише як канал для проходження коштів, а не для ведення реального бізнесу. Відправники та одержувачі. Алгоритм аналізує, чи надходять платежі від однієї компанії або від сотень різних осіб. Якщо рахунок отримує платежі від однієї компанії (материнської), а переводить гроші третій особі або матеріальній компанії, це вказує на дроблення. Характер бізнесу. Якщо ФОП офіційно зареєстрований як туристичний агент, проте рахунок отримує платежі від роздрібних магазинів, система вловлює невідповідність. Ступінь 2: Ручний аналіз інспекторами. На основі автоматичних сповіщень інспектори з фінансового моніторингу розглядають справи індивідуально. Вони запитують у ФОПа: Чи отримує ФОП платежі від третіх осіб відповідно до своєї заявленої діяльності? Чи виконує ФОП реальну роботу або рахунок використовується для проведення коштів іншої компанії? Чи могти надати документи про тип послуг, які він надав і за які отримав платіж? Ступінь 3: Прийняття рішення. На основі отриманої інформації банк приймає одне з рішень: Прохання про пояснення. Если порушень виявлено мало, банк просто запитує ФОПа про причину аномалій і просить обґрунтування. Посилена перевірка. Якщо порушення серйозні, банк застосовує посилену перевірку, вимагаючи додаткової документації, контрактів, рахунків-фактур. Блокування рахунку. Якщо ознаки дроблення невідповідні, банк має право розірвати відносини з клієнтом без попередження. Це означає, що рахунок блокується і всі операції припиняються. Ознаки та індикатори дроблення, які виявляють банки.  Національний банк України видав рекомендації для банків щодо конкретних ознак, на які слід звертати увагу. Ці індикатори використовуються як в автоматичних алгоритмах, так і під час ручного аналізу: Аномальне збільшення операцій. Раптове збільшення числа вхідних операцій на рахунку від різних контрагентів у кілька разів за один день чи на тиждень; Операції не відповідають прежнім характеру і обсягам діяльності ФОПа; Операції виходять за межи заявленого профілю підприємства. Операції, що призводять до нульового залишку. Надходження платежу на рахунок і його миттєве вилучення (часто готівкою); Залишок на рахунку весь день дорівнює нулю; Операції здійснюються без економічної логіки для реального бізнесу. Однотипні платежі. Надходження платежів однакового розміру від кількох осіб на один рахунок; Відправлення однакового розміру платежів на один і той же рахунок протягом місяця; Коли розміри платежів обираються таким чином, щоб уникнути пороговиї реєстрації (наприклад, 45 тисяч замість 50 тисяч). Фіктивні перекази. Переводи коштів між рахунками однієї групи осіб, що має всі ознаки кругового руху грошей; Кошти, які надійшли на рахунок, часто переводяться на один і той же рахунок третій особи; Операції без реального економічного змісту або надання послуг. Невідповідність КВЕДІВ (класифікаційних кодів видів діяльності) і операцій. ФОП зареєстрований як консультант, але рахунок отримує платежі від роздрібних магазинів; КВЕД не відповідає фактичним операціям на рахунку. Дроблення операцій (фрагментація платежів). Операції розбиваються на частини навмисно, щоб не перевищити поріг (400 тисяч гривень); Приклад: натомість однієї операції на суму 550 тисяч гривень виконується 6 операцій по 92 тисячі гривень. Керування рахунком від імені ФОПа. Рахунок контролюється від імені ФОПа без його безпосередньої участі; У

Основний інструмент для аналізу — автоматичне співставлення даних по звітах ФОПа з тими, які подають бізнес-партнери (через форму 4ДФ або інші звіти), банківські виписки, касова дисципліна, результати фактичного контролю. Модуль аналізу ДПС дозволяє бачити:​ невідповідність сум у деклараціях і в звітності 4ДФ контрагентів; неузгодженість дат чи сум надходжень на рахунок і тих, що вказані у доходах; інші розриви між поданими в різні органи даними. Типові “розбіжності”, через які спрацьовує система: Контрагент відобразив суму виплат фізичній особі-підприємцю, яку ФОП не зазначив у власній звітності; Отримані гроші на банківський рахунок, але у звіті відсутній відповідний дохід (особливо це стосується загальної системи); ФОП показав доходи не у той період, коли фактично відбулося надходження; В електронному кабінеті “засвічуються” невідповідності з рахунками, валютними надходженнями, курсовими різницями. Що відбувається далі: алгоритм дій податкової Камеральна перевірка— автоматичний аналіз звітності, паралельно із перевіркою інформації контрагентів і банківських платежів (до 1095 днів або 3 роки).​ Надсилання запиту/листа з проханням пояснити розбіжності— якщо самостійно не виправлено, запрошують надати уточнення, копії документів, виписки з банку.​​ Документальна чи фактична перевірка— якщо відповіді не переконливі або виявлені грубі порушення (неподання пояснень, підозра в схемах), ДПС запускає повну перевірку. Донарахування та санкції— знаходження порушення тягне за собою донарахування податків, ЄСВ, військового збору, штрафів і пені. Судова практика: на кому “закінчується” розбіжність Сучасна судова практика свідчить, що аргумент “банківські надходження — це ще не дохід” працює лише за правильного підходу до доказів. Верховний Суд неодноразово підкреслював: якщо підприємець не спростував (не надав виправдовуючі документи), будь-яке невідповідність/притримка коштів може стати підставою для нарахування податків.​ Часто податківці користуються тим, що ФОП не веде чіткого обліку дат, не звіряє період надходження з декларацією. Вагається надати первинні документи, проводить бартер без відображення у звітності, забуває про неформалізовані надходження.​ Практичні поради: як захиститися від пастки “розбіжностей” Проводити самостійний аудит хоча б раз на квартал: звіряйте суми доходів, що відображені у влаcній декларації, з виписками банку та формами 4ДФ контрагентів.​ Не відкладайте виправлення дрібних помилок — краще подати уточнюючу декларацію до початку перевірки. Зберігайте всі договірні, первинні документи, специфікації, рахунки, акти (особливо для перевірок фактичної діяльності). Уникайте “сірого” обігу готівки або проведення коштів з чужих рахунків — банк теж передає ДПС сигнали про нетипові транзакції. Окремий ризик – “помилки” контрагентів Система автоматичного обміну формою 4ДФ і банківською інформацією означає, що ФОП відповідає за перевірку не лише власної, а й “чужеї” звітності. Поширені ситуації: Контрагент відобразив зайві/занижені виплати, помилився з сумою чи періодом — перш ніж подавати декларацію, зв’яжіться та проконтролюйте виправлення.​ Якщо ж помилку не виправлено до камеральної перевірки, треба переконливо пояснити у відповідь/документі ДПС її справжню причину. Особливості контролю ФОП у сфері IT, послуг і онлайн-торгівлі У 2025 році на ці сегменти звертають особливу увагу: цифрові платформи, платіжні системи автоматично передають до ДПС інформацію про рахунки і надходження, а відсутність пояснень часто трактується як ухилення. Особливо часто це стосується розбіжностей між звітами за валютними надходженнями, ПДВ на транскордонні послуги, взаємі IT і маркетингових компаній.​ Як діяти ФОПам-платникам єдиного податку та “загальносистемникам” Для платників єдиного податку — звітувати весь отриманий обсяг надходжень, навіть якщо частину зараховано помилково або підлягає поверненню. Для загальної системи — відображати доходи та витрати по «касовому принципу» (що надійшло – то й показано), але з точним підтвердженням походження коштів. Відповідальність за неправильне звітування — чого очікувати За результатами перевірок найпоширеніші наслідки: донарахування податку з доходів, ЄСВ, штрафи 25-50% від суми порушення; блокування рахунків або запровадження податкової застави за ухилення; розслідування операцій на предмет «фіктивних» контрактів (особливо при багатьох нерозкритих сумах); судові спори щодо періоду виникнення доходу/витрат і порядку виправлення помилок.​ Висновки: головне для захисту ФОП Пильність до розбіжностей, взаємозвірка з контрагентами і прозоре ведення звітності — основа безпеки сучасного ФОПа. Вихід із “пастки” — своєчасне виправлення, фіксація кожного кроку в документах і постійний контакт із бухгалтерами та юристами. Оновлення цифрового профілю ФОПа й аналіз звітності мають стати регулярною практикою щонайменше раз на квартал. Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із запитами податкової, оскарженням рішень, чи необхідністю захисту на перевірках — звертайтеся до фахівців ЮК «WINNER» для консультації і підтримки. https://youtu.be/rEd6me-Ume4?si=YHl9EgE0pm1WNQ9-

З 1 січня 2026 року вступають у силу революційні зміни для мікропідприємців України. Фізичні особи-підприємці (ФОП), зареєстровані на першій групі єдиного податку, уже не зможуть уникати встановлення платіжних терміналів (ПОС-терміналів). Ця вимога розповсюджується на майже всіх підприємців, які займаються роздрібною торгівлею або надають послуги населенню. Постанова Кабінету Міністрів України №894 від 29 липня 2022 року запроваджує новий обов’язок, який завершує багаторічний перехідний період для малих бізнесів. Суть нових змін: ПОС-термінали обов’язково для всіх Із 1 січня 2026 року обов’язок встановити платіжні термінали (ПОС-термінали) поширюється на абсолютно всіх торговців і підприємців, які здійснюють розрахунки з населенням, незалежно від: місцезнаходження (великий город чи мале село); розміру річного доходу; кількості працівників; формату торгівлі (стаціонарна, виїзна, через автомати). На підставі постанови КМУ №894, з нового року обов’язок забезпечити можливість безготівкових розрахунків матимуть: ФОП на єдиному податку 1 групи. Це найменші підприємці, які займаються роздрібною торгівлею на ринках або надають побутові послуги населенню (перукарі, столярі, сантехніки, фотографи, кравці та ін.). Торговці, які працюють через торгові автомати (вендинг-апарати, водомати, терміналови пополнення рахунків). Підприємці, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю (торговці морозивом, квітів, газет, продавці на вулицях). Ті, хто продають власноручно вирощену або відгодовану продукцію (яйця, молоко, овочі, ягоди, м’ясо домашнього розведення). Отже, 2025 рік є останнім, коли названі категорії підприємців можуть працювати без платіжних терміналів. З 1 січня 2026 року подача платіжного терміналу стане обов’язковою вимогою закону. Важливе уточнення: РРО та ПРРО залишаються необов’язковими Критично важливо розуміти одне: обов’язок встановити платіжний термінал не означає, що ФОП першої групи повинні встановлювати касові апарати (РРО – Реєстратор розрахункових операцій, або ПРРО – Програмний РРО). Це два окремі питання. Согласно пункту 296.10 Податкового кодексу України та статті 9 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», ФОП першої групи залишаються звільненими від обов’язку застосовувати РРО або ПРРО без будь-яких умов. Навіть якщо ФОП встановить платіжний термінал у 2026 році, цей факт не змушує його видавати фіскальні чеки або встановлювати касовий апарат. Таким чином, у ФОП першої групи з’являється цікава ситуація: вони повинні приймати оплату карткою через термінал, але не зобов’язані вести облік цих операцій через касовий апарат. Оплата карткою через ПОС-термінал вважається розрахунковою операцією, але для ФОП першої групи вона не потребує фіскалізації. Технічні аспекти: що саме потрібно встановити Щоб виконати вимогу закону, ФОП першої групи повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, використовуючи один з таких варіантів: Платіжний ПОС-термінал. Портативне або стаціонарне пристрій, яке підключається до мережі Інтернету (через Wi-Fi або 4G) і дозволяє приймати оплату платіжними картками. Типовий ПОС-термінал коштує від 3 до 8 тисяч гривень, в залежності від функціоналу та виробника. Мобільний платіжний пристрій (мобільний кошик). Компактний пристрій, який підключається до смартфона через Bluetooth або USB-роз’єм і дозволяє приймати платежі карткою в будь-якому місці. Платіжна апаратура на основі ОС Android. Касовий аппарат нового покоління, який поєднує функції касо та платіжного терміналу в одному пристрої. Вартість такого обладнання – від 8 до 12 тисяч гривень. Платіжні додатки та сервіси. Деякі банки пропонують можливість приймати платежі через QR-коди, мобільні додатки (Приват24, Монобанк, Райффайзен) або платіжні шлюзи. Однак такі рішення мають певні обмеження щодо комісій та функціоналу. Онлайн-касса (веб-ПОС). Для підприємців, які займаються дистанційною торгівлею (через сайт, соціальні мережі), рішення, яке функціонує в браузері комп’ютера. Вибір конкретного способу залежить від формату діяльності ФОП. Для традиційного ринку це переважно портативні ПОС-термінали, для виїзної торгівлі – мобільні кошики, для послугодавців – сучасні касові аппарати на базі Android. Вартість впровадження: які витрати чекають на ФОП Впровадження платіжного терміналу передбачає як одноразові, так і регулярні витрати: Одноразові витрати: Придбання ПОС-терміналу: 3–12 тисяч гривень (залежно від типу); Реєстрація терміналу в банку: зазвичай безплатно; Встановлення та налаштування: 500–1500 гривень; Навчання персоналу (якщо є). Регулярні витрати: Комісія банку за кожну транзакцію: 1–3% від суми транзакції. У більшості випадків комісія становить 1,5–2%; Комісія платіжної системи (Visa, Mastercard): включається в комісію банку; SIM-карта для підключення до мережі (для деяких моделей): 30–50 гривень на місяць; Інтернет-сполучення: 50–200 гривень на місяць; Техническе обслуговування та гарантійні послуги: 20–100 гривень на місяць. Таким чином, для малого ФОП першої групи загальні витрати на впровадження ПОС-терміналу складатимуть приблизно 5–15 тисяч гривень на рік (з урахуванням комісій та комунальних витрат). Винятки та привілеї: хто може не встановлювати термінал у 2026 Постанова КМУ №894 передбачає важливі винятки для деяких категорій торговців, які продовжують залишатися звільненими від обов’язку встановлювати платіжні термінали. Такий статус отримують підприємці, які здійснюють діяльність на територіях, яким присвоєний спеціальний статус: Території активних бойових дій. Збройний конфлікт у східних регіонах України означає, що ФОП, які працюють у Донецькій, Луганській областях, а також у прифронтових районах Харківської та Запорізької областей, зберігають звільнення від обов’язку встановлювати термінали. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Території можливих бойових дій. Ті населені пункти, які знаходяться у межах можливого проведення бойових операцій. Тимчасово окуповані території. ФОП, які працюють на тимчасово окупованих територіях України, також залишаються звільненими від обов’язку. Перелік таких територій затверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України. Станом на лютий 2025 року діє Перелік № 376, який включає понад 100 територіальних громад. Однак це звільнення носить тимчасовий характер. Якщо населений пункт буде виключений з переліку через припинення активних бойових дій, ФОП матиме три місяці на безштрафне встановлення ПОС-терміналу. Штрафи та адміністративна відповідальність Неусвідомлені за новою вимогою ФОП першої групи можуть зустрітися з суворими штрафами: За перше порушення: Штраф для ФОП або посадової особи підприємства: 100–200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). У 2026 році це становитиме приблизно 1700–3400 гривень; Штраф за порушення правил торгівлі: 17–170 гривень (за Кодексом про адміністративні правопорушення). За повторне порушення (протягом одного року): Штраф: 500–1000 НМДГ, що становить приблизно 8500–17 000 гривень; Штраф від Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів: до 8500 гривень. При комбінації різних видів штрафів загальна сума санкцій може досягти 12 000–25 000 гривень. Крім того, органи ДПС можуть: накласти штраф через 3 дні після виявлення порушення (без попередження); проводити планові та позапланові перевірки з цього питання; передавати матеріали до правоохоронних органів при систематичних порушеннях. Важливо знати: штрафи встановлюються не як дискреційна санкція, а як обов’язкова адміністративна відповідальність. ДПС має право без попередження накласти штраф під час першої ж перевірки. Як встановити ПОС-термінал: практичні кроки Щоб правильно та своєчасно встановити платіжний термінал, ФОП першої групи мають виконати такі кроки: Виберіть спосіб та провайдера.Визначтесь, який тип ПОС-терміналу найбільше підходить вашому типу

4 листопада 2025 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». Документ викликав неабиякий резонанс у суспільстві – одні вважають його прогресивним інструментом захисту прав кредиторів, інші б​ ачать у ньому загрозу для конституційних прав громадян. У цій аналітичній статті розберемо детально, що саме змінить цей законопроєкт, у кого і як забиратимуть майно, та які є ризики для звичайних українців. Суть законопроєкту: цифровізація чи посилення тиску Офіційна мета законопроєкту №14005 – цифровізація виконавчого провадження, прискорення стягнення боргів та забезпечення ефективного виконання судових рішень. На практиці це означає створення єдиної автоматизованої системи, яка об’єднає Єдиний реєстр боржників з державними реєстрами майна, банками, нотаріусами, сервісними центрами МВС та іншими установами.​ Законопроєкт передбачає внесення змін до семи ключових законів України, зокрема «Про виконавче провадження», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про дорожній рух», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та інші. Головна новація – автоматичне блокування майна боржників без додаткових судових рішень одразу після внесення інформації до Єдиного реєстру боржників.​ Як працюватиме нова система стягнення боргів Після набуття чинності законопроєкту №14005 запрацює принципово нова модель примусового виконання судових рішень:​ Автоматичне внесення до Єдиного реєстру боржників. Після відкриття виконавчого провадження інформація про боржника автоматично потрапляє до ЄРБ, який інтегрований з усіма державними реєстрами. Миттєве блокування операцій з майном. Одразу після потрапляння до реєстру боржник втрачає можливість розпоряджатися своїм майном – нерухомістю, автомобілями, акціями, корпоративними правами, цінними паперами.​ Автоматичний арешт банківських рахунків. Банки отримують доступ до ЄРБ і блокують операції за рахунками боржників, включаючи електронні гроші та платіжні сервіси.​ Заборона нотаріальних дій. Нотаріуси не зможуть посвідчити жодну угоду з відчуження або застави майна боржника – продаж, дарування, обмін, застава стають неможливими.​ Блокування реєстрації транспортних засобів. МВС заборонить будь-які реєстраційні дії з автомобілями боржників.​ Автоматичне зняття обмежень після сплати. Після погашення боргу система автоматично формує повідомлення, виключає особу з ЄРБ та знімає всі обмеження.​ Хто підлягає автоматичному стягненню Законопроєкт №14005 застосовується до всіх категорій боржників незалежно від виду заборгованості:​ боржники за кредитами перед банками та небанківськими фінансовими установами; боржники за комунальними послугами (опалення, водопостачання, утримання будинку); боржники за аліментами (після трьох місяців несплати автоматично потрапляють до реєстру);​ боржники за договорами між фізичними особами; боржники перед ОСББ за утримання будинку;​ боржники за будь-якими іншими зобов’язаннями, підтвердженими судовим рішенням. Критично важливо, що розмір боргу не має значення для застосування автоматичних обмежень. Навіть за заборгованість у кілька гривень особа потрапляє до ЄРБ, після чого автоматично блокуються її рахунки та майно.​ Єдине житло: чи можуть його забрати.  Одне з найболючіших питань – чи зможуть забрати єдине житло за борги після ухвалення законопроєкту №14005. Офіційна позиція влади та юристів: норми щодо захисту єдиного житла залишаються незмінними.​ Згідно з чинним законодавством, єдине житло може бути реалізоване лише якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних заробітних плат (станом на листопад 2025 року це близько 160 тисяч гривень). Якщо в житлі прописані неповнолітні діти або особи з інвалідністю, примусовий продаж фактично неможливий.​ Однак експерти застерігають: законопроєкт створює механізми, які роблять цю норму формальною. Боржник не зможе продати чи заставити квартиру, аби погасити борг, бо рахунки заблокують, а нотаріус не посвідчить угоду. Виконавець отримує право самостійно визначати спосіб погашення боргу, і в результаті навіть «недоторкане» житло може опинитися на торгах.​ Деякі політики та правозахисники, зокрема лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко, заявляють, що законопроєкт вперше в історії України прописує процедуру позбавлення людини єдиного житла всупереч Цивільному кодексу. Це твердження, однак, оскаржується іншими експертами, які наголошують, що базова норма про 20 мінімальних зарплат залишається чинною.​ Процедурні особливості та повноваження виконавців.  Законопроєкт №14005 суттєво розширює повноваження державних та приватних виконавців:​ Доступ до всіх державних баз даних. Виконавці отримують онлайн-доступ до інформації про майно, рахунки, доходи, цінні папери, корпоративні права боржника.​ Самостійне визначення способу стягнення. Виконавець має право самостійно вирішувати, яке майно арештовувати, які рахунки блокувати, в якому порядку стягувати борг.​​ Арешт без судового рішення. Арешт майна, блокування рахунків та обмеження операцій застосовуються автоматично на підставі постанови виконавця, без потреби в окремому рішенні суду.​ Деталізована процедура дій. Законопроєкт прописує чіткі строки для вчинення виконавчих дій (протягом дня, трьох днів тощо), що мінімізує ризик корупційних схем.​ Ці положення викликають суперечливі оцінки. З одного боку, детальна регламентація та автоматизація справді знижують ризик хабарництва. З іншого – відсутність судового контролю на стадії застосування обмежень створює ризик зловживань.​ Критика законопроєкту та конституційні ризики.  Законопроєкт №14005 зіткнувся з потужною критикою з боку правозахисників, адвокатів та частини депутатів:​ Порушення конституційного права власності. Стаття 41 Конституції України проголошує: «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Законопроєкт дозволяє автоматично обмежувати розпорядження майном без індивідуальної судової оцінки пропорційності таких обмежень у кожному конкретному випадку.​ Відсутність судового контролю. Арешт майна, блокування рахунків відбуваються без окремого судового рішення, лише на підставі постанови виконавця. Це фактично дозволяє «вимкнути» людину з економічного життя без реальної судової перевірки.​ Ризик помилок та зловживань. Автоматизована система не передбачає механізмів швидкого оскарження помилкового внесення до ЄРБ. Помилка в реєстрі може заблокувати законні операції з майном.​ Створення можливостей для рейдерства. Експерти застерігають, що широкі повноваження виконавців без належного контролю створюють «золоте дно для корупції» та рейдерських захоплень майна.​ Лобіювання інтересів колекторів. Адвокат Ростислав Кравець заявив, що законопроєкт протягують для переоформлення майна боржників на користь певних маргінальних груп.​ Особливі випадки: комунальні борги та війна.  Окрема проблема – комунальні борги під час війни. За даними Міністерства розвитку громад, питання оплати комунальних послуг за зруйноване чи пошкоджене майно досі остаточно не врегульоване.​ Якщо людина виїхала з зони активних бойових дій, де жити нестерпно, за опалення та утримання будинку платити все одно потрібно. На тимчасово окупованих територіях заборгованість до окупації залишається на обліку. Законопроєкт №14005 не містить спеціальних положень щодо боржників, які постраждали внаслідок війни.​ Часові рамки та перспективи ухвалення.  Законопроєкт №14005 ухвалено лише в першому читанні. Його готують до другого читання, де можливі суттєві правки. Експерти вказують на численні процедурні та змістовні недоліки документа, тому шанси його ухвалення у другому читанні в поточній редакції оцінюються як низькі.​ Парламентські експерти зауважують, що частина положень законопроєкту спрямовані на обмеження прав боржника, що навряд чи безпосередньо пов’язано з цифровізацією виконавчого провадження. Це дає підстави для подальшого доопрацювання документа.​ Рекомендації для громадян.  Якщо законопроєкт №14005 буде ухвалений, громадянам варто: уникати накопичення заборгованостей, навіть незначних; своєчасно погашати комунальні платежі,

Військово-лікарська комісія (ВЛК) при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) виносить висновки щодо придатності до військової служби, які часто мають вирішальне значення для подальшої долі громадян. Однак не всі висновки ВЛК є справедливими, а деякі містять процедурні порушення або ґрунтуються на неповній медичній інформації. В цій аналітичній статті розглянемо правові підстави для оскарження формального медичного огляду, детальний алгоритм дій, типові помилки ВЛК та практичні рекомендації щодо захисту. Поняття формального медичного огляду та його характеристики Формальний медичний огляд при ВЛК – це огляд, під час якого ВЛК не проводить повноцінної діагностики, ігнорує наявні захворювання, не враховує медичну документацію або допускає процедурні порушення. Основні ознаки формальності включають проведення огляду лікарем неналежної спеціалізації, ігнорування матеріалів амбулаторних карток та медичних висновків з лікарень, невиконання необхідних інструментальних обстежень (рентген, ЕКГ, УЗД), проведення лабораторних аналізів невибірково або їх відсутність взагалі, неврахування взаємозв’язку кількох захворювань, ігнорування хронічних станів та проведення огляду тривалістю кілька хвилин без детального розпитування про скарги та історію хвороби. На практиці часто спостерігається, коли ВЛК визначає придатність до військової служби категорією “А” (придатний) або “Б” (придатний з деякими обмеженнями), проте це суперечить об’єктивним медичним даним. Правові підстави для оскарження Чинне законодавство України передбачає право військовозобов’язаних оскаржити висновки ВЛК як у досудовому, так і судовому порядку. Основні правові документи, на яких ґрунтується право на оскарження: Кодекс адміністративного судочинства України, Положення про військово-лікарську експертизу, Положення про ТЦК та СП, Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, та Постанови Верховного суду щодо оскарження ВЛК. Оскаржити висновок ВЛК можна, якщо порушена процедура проведення медичного огляду, ВЛК не врахувала наявне захворювання, травму чи поранення, визначена неправильна категорія придатності, не проведені необхідні обстеження або аналізи, не враховані висновки спеціалістів, допущені медичні помилки в оцінці стану здоров’я. Досудовий порядок оскарження Оскарження ВЛК починається з досудового порядку, який економить час і ресурси. Спочатку необхідно написати чітку, аргументовану заяву про перегляд постанови ВЛК, вказавши конкретні факти формальності огляду, посилаючись на медичні документи, які не були враховані, та просячи про перепровідження контрольного медичного огляду в іншому закладі охорони здоров’я. До заяви необхідно додати копію постанови ВЛК, військово-облікового документа, медичні висновки спеціалістів, витяги з медичних карток, результати обстежень, довідку про госпіталізацію та інші документи, що підтверджують серйозність захворювання. Скарги на постанови ВЛК районних (міських) ТЦК подаються до ВЛК обласного (Київського міського) ТЦК та СП, скарги на постанови ВЛК обласних ТЦК подаються до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) при Міністерстві оборони України, а постанови ЦВЛК оскаржуються виключно в судовому порядку. Скарга подається особисто, поштою або в електронній формі з обов’язковим збереженням доказу отримання. За результатами розгляду скарги, вища ВЛК може визнати скаргу обґрунтованою, скасувати постанову та переглянути її, направити на контрольний медичний огляд в іншу медичну установу, або відхилити скаргу та залишити постанову без змін. Важливо, що оскарження постанови ВЛК не зупиняє її дію, тобто воно залишається чинним до прийняття нового рішення. Типові помилки ВЛК На практиці спостерігаються помилки, які можуть бути основою для успішного оскарження: огляд проводиться лікарем спеціалізації, яка не відповідає захворюванню, не запитується в пацієнта про скарги та історія хвороби, ігноруються матеріали амбулаторних карток, не проводяться обов’язкові аналізи або їх результати не враховуються, не враховується коморбідність, категорія придатності визначається без урахування динаміки захворювання, висновки психіатра або невролога ігноруються без обґрунтування, комісія самовільно знижує ступінь порушення функцій організму. Судовий порядок оскарження Якщо досудовий порядок не привів до результату або оскаржується постанова ЦВЛК, необхідно звертатися до суду. У суді можна оскаржити виключно процедурні порушення, а не сам медичний висновок. Суд не переговорить медичне рішення, але може скасувати постанову, якщо порушений порядок проведення огляду, ВЛК виходила за межі своїх повноважень, не враховані вирішальні матеріали справи, допущена очевидна помилка в застосуванні Розкладу хвороб. Строки для оскарження в суді: 6 місяців з дня отримання висновку ВЛК (якщо висновок не оскаржувався в досудовому порядку) або 3 місяці з дня отримання висновку вищої ВЛК (якщо висновок оскаржувався до вищої ВЛК). Позов подається до адміністративного суду за місцезнаходженням ВЛК або за місцем проживання позивача, одночасно можна подати заяву про забезпечення позову, просячи суд призупинити дію оскаржуваного висновку до розгляду справи по суті. Судовий захист ускладнюється тим, що суди неохоче переглядають медичні рішення, вважаючи їх прерогативою медичних фахівців. Доведення процедурного порушення вимагає докладної дослідницької роботи, залучення медичних експертів, аналізу документів і протоколів засідання ВЛК. Практичні рекомендації для захисту Щоб успішно оскаржити формальний медичний огляд, рекомендується завчасно зібрати всю медичну документацію, включаючи висновки приватних лікарів, під час огляду ВЛК просити надати письмовий дозвіл на ознайомлення з матеріалами амбулаторної карти, попросити у членів ВЛК письмові обґрунтування їх висновків, якщо можливо, присутня при огляді адвокат або правозахисник, зберігати будь-які записи та докази про порушення процедури, своєчасно подати скаргу до вищої ВЛК, залучити спеціалізованого адвоката з досвідом у справах про ВЛК, зібрати максимум медичних доказів. Наслідки успішного оскарження Якщо оскарження виявиться успішним, постанова ВЛК скасовується і видається нова на користь позивача, проводиться контрольний медичний огляд в іншій медичній установі, встановлюється правильна категорія придатності (наприклад, замість “А” встановлюється категорія “В” або “Г” – непридатний до військової служби), гарантується переглад справи без упередження. Часові рамки розгляду Досудовий розгляд скарги може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від завантаженості ВЛК. Судовий розгляд у першій інстанції часто займає від 6 до 12 місяців. При подальшому оскарженні в апеляційному та касаційному порядку строки ще більше подовжуються. Висновки Оскарження формального медичного огляду ВЛК при ТЦК – це складний, але реальний процес, доступний кожному громадянину. Успіх залежить від якості збору медичної документації, чіткості формулювання підстав для оскарження, своєчасності подання скарги в межах установлених строків, залучення компетентної правової допомоги та наполегливості в захисті своїх прав. Громадяни мають право вимагати справедливої та об’єктивної оцінки стану здоров’я від ВЛК. Якщо цього не відбувається, оскарження – це законний та ефективний спосіб захисту. Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER». Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з оскарженням рішень ВЛК, підготовкою відповідної документації, проведенням медичної експертизи, розумінням розкладу хвороб, представництвом перед ВЛК, судовим захистом ваших прав та інші юридичні аспекти військово-медичної експертизи – звертайтесь до команди професіоналів у сфері адміністративного та військового права. Юридична компанія «WINNER» готова надати:· експертне консультування щодо обґрунтованості висновку ВЛК;· підготовку аргументованої скарги з посиланням на медичні факти та законодавство;·збір